Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Лабораторна робота № 8.
Тема: Розробка фрагментів уроків з алгебри, геометрії з використанням програмно-методичних комплексів.
Питання
Завдання:
Приклад конспекту уроку:
Тема: Початок роботи з програмою Gran 1
Мета:
Навчальна: Навчити основним прийомам роботи з програмою Gran 1, ведення даних, побудова найпростіших графіків, прямих та ламаних.
Розвивальна: Розвивати в учнів розумову діяльність, пам’ять, увагу. Розвивати алгоритмічне мислення учнів, розвивати світогляд, сприяти формуванню поглядів на навколишній світ вклад людини в структурування информації;
Виховна: Виховати в учнів стійкий пізнавальний інтерес до предмету інформатика, через показ практичного застосування теми. Виховати такі якості людини як активність, самостійність і акуратність в виконанні роботи
Обладнання уроку:
Тип уроку: пояснення нового матеріалу.
Хід уроку
|
Час, хв. |
Мета |
Діяльність викладача |
Діяльність учня |
Примітка |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
0-5 |
І ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП |
|||
|
0-2 |
Зібрати увагу учнів, переключити її на навчальну діяльність. |
Перевіряє готовність класу до уроку, відмічає відсутніх. |
Готуються до заняття. |
|
|
2-5 |
Формування інтересу до наступної роботи. Мотивація навчальної діяльності. |
Вступне слово: вид заняття, тема; мета заняття; план діяльності; оцінювання роботи учнів на уроці. |
Слухають. Записують в зошитах тему заняття. |
|
|
5-10 |
ІІ ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ |
|||
|
5-8 |
Перевірити рівень готовності класу до уроку. |
Проводить фронтальне опитування класу ставлячи учням наступні питання: Для чого створено програмно методичні комплекси? Які є типи програмних комплексів? Які ви знаєте програмні комплекси для вивчення математики? |
Дають наступні відповіді на запитання: Програмно методичні комплекси створено для покращення вивчення різних предметів, наприклад для математики існують: DERIVE, EUREKA, GRAN1, Gran-2D, Gran-3D, DG, Maple, Mathematika, MathLab |
|
|
Визначити основні проблеми, які виникли при виконанні домашнього завдання. |
Аналізуючи відповідь учнів, робить висновки який матеріал досить добре розуміють учні, а який викликає труднощі і потребує додаткового роз’яснення. |
|||
|
8-15 |
Роз’яснення матеріалу, що викликав труднощі. |
Дає роз’яснення матеріалу, який викликав труднощі у учнів, достатньо не засвоївся ними, при цьому використовуючи конкретні приклади, систему питань, залучаючи учнів до дискусії, намагаючись підвести їх до чіткого усвідомлення незрозумілого. |
Слухають, відповідають на питання, аналізуючи факти приходять до висновку. |
|
|
15-40 |
III ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК ПРОВІДНИХ ПОНЯТЬ ТЕМИ |
|||
|
15-23 |
Сформувати уявлення про структуру та основні елементи програми GRAN1. Дати визначення основним елементам. Розвивати логічне мислення та пам’ять. |
На сьогоднішньому уроці ми з вами розглянемо програмно методичний комплекс GRAN1, який створено розв’язування математичних задач за допомогою комп’ютера. Після запуску програми на екрані з’явиться зображення, показане на рис. 1.1. У верхньому рядку екрану знаходиться “головне меню” – перелік “послуг”, до яких можна звернутися в процесі роботи з програмою. При зверненні до деякого пункту головного меню з’являється перелік пунктів (послуг) відповідного підменю (рис. 1.2). Рис. 1.1 Рис. 1.2 Пункти підменю у свою чергу можуть розгалужуватися на підпункти, перелік яких з’являється при зверненні до відповідного пункту підменю. Домовимось в подальшому звернення до підпункту певного пункту меню записувати однією командою, розділяючи символом “/” назви пунктів та підпунктів. Наприклад, звернення до підпункту “Вилучити” пункту “Об’єкт” будемо позначати “Об’єкт/Вилучити”. Назви підпунктів підменю, використання яких у даний момент не є коректним, подані бліднішим кольором. Наприклад, використання підпунктів “Об’єкт/Змінити...”, “Об’єкт/Вилучити” на самому початку роботи з програмою некоректне, оскільки ще не введено ніяких даних і немає чого змінювати чи вилучати. Програма оснащена контекстно-чутливою допомогою. Якщо вказівник встановлено на назву певної послуги, то при натисканні клавіші F1 з’являється допоміжне вікно із стандартним інтерфейсом системи допомоги Windows, у якому подаються короткі відомості про призначення зазначеної послуги і про правила її використання. Файл допомоги також можна викликати, використовуючи послугу “?/Допомога” головного меню. На самому початку роботи з програмою необхідно встановити деякі параметри, обравши послугу “Виправлення/Налагодження параметрів програми…”. Тут здійснюється вибір мови, якою будуть відображатися всі повідомлення в програмі, а також точність обчислень, які виконуються за програмою – кількість десяткових знаків в числах, що змінюється від 0 до 6 (рис. 1.4). |
Слухають. Записують основні поняття: виведені на екрані проектора. |
Презентація з прикладами, малюнками та основними означеннями. |
|
23-30 |
Познайомити з основними способами введення даних та побудова графіків. Пояснити алгоритм створення графіків. Дати визначення основним поняттям. Розвивати логічне мислення та пам’ять. |
Перш ніж вводити вирази чи таблиці, що характеризують деяку залежність між змінними, необхідно вказати тип задання залежності у вікні “Список об’єктів” (на екрані вгорі праворуч, рис. 1.1, рис. 1.2). Для цього слід перейти у дане вікно. Це можна зробити за допомогою “мишки”, натиснувши ліву клавішу “мишки”, коли її курсор знаходиться в області вікна, або обравши пункт меню “Об’єкт/Список об’єктів”. Саме вікно складається з трьох частин (рис. 2.1). В верхній частині вікна знаходиться список, що розкривається і містить вісім можливих типів залежностей: Рис. 2.1 Рис. 2.2 Явна: – залежність між змінними і задана у вигляді , де деякий вираз від змінної (явне задання залежності). Параметрична: , – залежність між змінними і задана через параметр t : , , де , – деякі вирази від змінної (параметра) t (параметричне задання залежності). Полярна: – залежність задана в полярних координатах у вигляді , де – вираз від змінної , – полярний радіус точки на площині, – полярний кут (відкладається від полярної осі до полярного радіуса проти годинникової стрілки), причому зв’язок між полярними і відповідними декартовими координатами і можна визначити, виходячи з формул , . Неявна: – залежність між змінними і задана неявно у вигляді , де – деякий вираз від змінних і (неявне задання залежності). Таблична: – залежність задана таблично (при цьому за програмою будується поліном наперед вказаного степеня не вище 7, який найкраще в розумінні середнього квадратичного відхилення наближає таблично задану залежність). Статистична вибірка – задається та досліджується статистична вибірка. Ламана – залежність між змінними і визначається ламаною лінією. В другій частині вікна “Список об’єктів” знаходиться список виразів всіх введених об’єктів. Для кожного об’єкта вказаний його тип і колір графіка залежності, що відповідає цьому об’єкту. При необхідності раніше введену залежність можна змінити, використовуючи послугу “Об’єкт/Змінити...”. Тут же можна змінити раніше вказані межі відрізка, на якому задана залежність між змінними. Введення нових даних може здійснюватися за допомогою клавіатури та за допомогою “мишки”. Якщо при введенні допущена помилка в одному з рядків введення, то виводиться відповідне повідомлення. |
Слухають. Конспектують основні способи створення таблиці. Записують алгоритм побудову графіка функції. |
Презентація з прикладами, основними означеннями та малюнками. Середовище GRAN1/ |
|
30-40 |
Ознайомити з основними операціями побудови ламаної лінії. Показати алгоритм виконання операцій редагування. Показати основні прийоми роботи з графіком. Розвивати логічне мислення та пам’ять. |
При необхідності побудувати ламану лінію потрібно спочатку вказати тип залежності між змінними х і у “Ламана”, для чого досить вказати відповідний тип у вікні “Список об’єктів” (рис. 4.1). Потім необхідно звернутися до послуги “Об’єкт/Створити” або натиснути кнопку “f+” на панелі інструментів. В результаті з’являється вікно “Координати вершин ламаної” (рис. 4.2). Для того, щоб ввести вершини ламаної, можна використати клавіатуру, “мишку” або прочитати координати вершин із текстового файлу. Для введення координат вершин ламаної за допомогою клавіатури використовується таблиця введення. Координати вершин вводяться парами: абсциса в стовпці X, ордината в стовпці Y. Перехід до наступної вершини здійснюється натисненням клавіші “Enter” (або клавіш управління курсором). Рис. 4.1 Після введення координат вершин ламаної слід вказати колір ламаної, для чого потрібно переставити вказівник “FG” (рис. 4.2) у відповідне положення. При натисненні кнопки “ОК” буде сформовано новий об’єкт типу “Ламана”, а у вікні “Список об’єктів” з’явиться його ім’я у вигляді “Ламана, 153 тт.” (рис. 4.3), в якому також вказано, скільки вершин містить ламана. Рис. 4.2 Якщо перемикач “Ламана замкнена” (рис. 4.2) ввімкнено, то створюється замкнена ламана, тобто ламана, в якій перша та остання вершини з’єднані. В протилежному випадку ламана не замкнена. Якщо при введенні ламаної ввести лише дві вершини, утвориться відрізок, що з’єднує дві вказані точки. Вершини ламаної можна вводити “з екрану”, використовуючи маніпулятор “мишка”. Для цього необхідно у вікні “Координати вершин ламаної” натиснути кнопку “Дані з екрану” (рис. 4.2), після чого розкривається вікно “Графік” в зміненому вигляді (рис. 4.3). Від стандартного воно відрізняється наявністю кнопки “ОК” в правому верхньому куті. Для введення вершин ламаної необхідно по черзі встановити курсор в потрібні точки, натискуючи кожного разу ліву клавішу “мишки”. Кожна вершина мітиться хрестиком, поруч з яким вказується номер вершини. Встановлюючи курсор по черзі у вершини ламаної та фіксуючи його в кожній з них, одержимо набір вершин ламаної (рис. 4.3). Після введення останньої вершини ламаної необхідно “натиснути” кнопку “ОК” вгорі праворуч у вікні “Графік”. Після “натиснення” кнопки ОК номери вершин та їх координати подаються у таблиці в допоміжному вікні “Координати вершин ламаної” (рис. 4.2, рис. 4.3). Рис. 4.3 Рис. 4.4 Якщо потрібно вставити нові точки в середину списку, слід обрати послугу “Об’єкт змінити”, далі у вікні “Координати вершин ламаної” вказати на рядок, перед яким потрібно вставити новий (встановити курсор мишки на рядок і натиснути її ліву клавішу). Після чого “натиснути” кнопку . В результаті номери вказаного і всіх наступних рядків будуть збільшені на 1, а на місці вказаного з’явиться порожній рядок, в який можна вводити координати точки, що додається. Якщо рядок потрібно вилучити, слід вказати на нього, після чого “натиснути” кнопку . В результаті вказаний рядок вилучається, а номери всіх наступних зменшуються на 1. |
Слухають. Конспектують основні способи створення таблиці. Записують алгоритм побудову ламаної лінії. |
Презентація з прикладами, основними означеннями та малюнками. Середовище GRAN1/ |
|
40-43 |
IV. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ |
|||
|
Підвести підсумок уроку. Звернути увагу на ключові поняття теми. З’ясувати рівень розуміння матеріалу. |
Вчитель робить узагальнення вивченого матеріалу. Визначає ключові поняття теми. Разом з учнями визначає основні прийоми роботи з таблицями в БД. |
Слухають. Разом з вчителем визначають основні поняття теми. Узагальнюють основні прийоми роботи з програмним середовищем GRAN |
||
|
43-45 |
V. ІНФОРМАЦІЯ ПРО ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ |
|||
|
Закріплення вивченого матеріалу. |
Вчитель задиктовує домашнє завдання, пояснюючи методи його виконання. Завдання: Вивчити конспект. Самостійно побудувати графіки в середовищі GRAN |
Записують у щоденники домашнє завдання. |