Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
2.Конструкції оклюдаторів. Оклюдатори складаються з двох дротяних або відлитих рам, які поєднані рухомо за допомогою горизонтального гвинта.
Загіпсовування моделей в артикулятор відбувається так само, як і в оклюдатор. Верхня рама оклюдатора спрямована горизонтально, а нижня в дистальному відділі вигнута під кутом 100—110°, імітуючи кут і гілку нижньої щелепи. У задньому відділі рами міститься металева площадка для опори штифта, що утримує висоту прикусу. Гвинтовий штифт фіксується в одному положенні стопорним пристроєм до верхньої рами. Положення гвинта можна змінювати відповідно до висоти моделей і прикусу, але під час роботи гвинт завжди повинен спиратися на металеву площадку. Це фіксатор висоти прикусу. Перед загіпсовуванням моделей потрібно перевірити стан гвинтів. Горизонтальний гвинт має бути затиснутим і дозволяти лише вертикальні рухи рами. Вертикальний штифт встановлюють під час примірювання моделей із шаблонами в площині оклюдатора відповідно до висоти моделей так, щоб мати опір на металевій площадці. У разі потреби цоколь моделей можна підрізати по висоті, але так, щоб це не загрожувало міцності моделей. На основі обох моделей роблять неглибокі нарізки. Далі обидві моделі закріплюють дерев’яними паличками або відрізками дроту за допомогою киплячого воску з трьох боків. Основи обох моделей змочують у воді. Замішують невелику порцію гіпсу і частину її викладають на поверхню гіпсувального столу. У неї занурюють нижню раму оклюдатора і вкривають її гіпсом. Зверху встановлюють блок з двох моделей з прикусними шаблонами так, щоб косметичний центр на моделях спереду і ззаду збігався із середньою лінією оклюдатора. На цоколь верхньої моделі викладають залишки гіпсу і в нього занурюють верхню раму оклюдатора. Зверху згладжують гіпс шпателем. Після затвердіння гіпсу оклюдатор знімають зі стола. Охайно підрізають напливи гіпсу і підписують хімічним олівцем номер наряду-замовлення і прізвище пацієнта.
Будова середньо-анатомічного артикулятора
Він складається з 2-х рамок нижньої і верхньої. Нижня рамка зігнута під кутом 110 градусів. На нижній рамці є дві суглобові площадки і одна різцева. Суглобова площадка нахилена під кутом 33 градуси, що дорівнює куту сагітального суглобового щляху. Також є кут трансверзального суглобового шляху =18 градусів. В передньому відділі є різцева площадка під кутом 45 градусів. Кут 110 градусів різцевого трансверзального шляху. На верхній рамці є два штифти які опираються у суглобові площадки і штифт висоти який опирається у різцеву площадку. На вертикальному різцевому штифті закріплений горизонтальний штифт який направлений на середню лінію.
3.Гипс
Гипс по химическому составу представляет собой двуводпый сернокислый кальций (дигпдрат—СаSO4• 2H20)/ В стоматологической практике применяется водная сернокислая соль — пполугидрат кальция (СаSO4 • 0,5Н20), изготовляемая из природного гипса путем обжига в специальных печах. После обжига гипс измельчают на специальных мельницах в топкий порошок и пропускают через сита с отверстиями определенного диаметра (900... 1600 отверстий в 1 см2). Чем меньше частицы гипса, тем большая их поверхность, а, следовательно, тем быстрее и полнее они взаимодействуют с водой. (Последнее сказывается на прочности гипсовой детали и рельефе ее поверхности.
Чем выше температура обжига, тем быстрее происходит отвердевание (схватывание) гипса после взаимодействия его с водой. Однако слишком высокая температура может привести к замедлению кристаллизации или даже к полной потере способности гипса к отвердеванию.
Схватыванием называется взаимодействие полугидрата гипса с водой, вследствие чего происходит переход полугидрата в двугидрат с последующим его отвердеванием. Реакция протекает с выделением теплоты. Скорость схватывания или отвердевания гипса после взаимодействия его с водой зависит не только от условий обжига, но и от ряда других факторов: способа соединения порошка с водой, количества взятой воды, влажности гипса, а также примеси к гипсу некоторых веществ. Чем энергичнее размешивать порошок в воде, тем быстрее наступает гидратация гипса и схватывание. Время схватывания можно также ускорить, если в гипсовое тесто добавить (с порошком или водой) 2—4 % натрия хлора (NaС1), калия хлорида (КСl), натрия сульфата (Na2So4), калия сульфата (К2SО4) или других веществ. На скорость отвердевания оказывает также влияние температура применяемой воды или раствора. Холодная и сильно горячая вода замедляет, а вода, подогретая до температуры 37°С, ускоряет отвердевание гипса.
Требования, предъявляемые к гипсу, зависят от цели его применения. Гипс, используемый для получения слепков, должен отвердевать в полости рта в течение 3—4 мин, иметь достаточную пластичность и точно отражать на своей поверхности состояние тканей протезного поля. Не иметь неприятного запаха и вкуса. После отвердевания он не должен крошиться, но в то же время не должен быть слишком прочным, что затрудняет выведение его из полости рта.