Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ЗМІСТ
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ…………………………… 4
РОЗДІЛ 1. СТАН ВИВЧЕННЯ ФІТОПЛАНКТОНУ МАЛИХ РІЧОК БАСЕЙНУ РІЧКИ ТЕТЕРІВ……………………………………………………...7
1.1. Загальні відомості про малі річки………………..…….….........7
1.2. Малі річки притоки річки Тетерів…………….………………..8
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ…………...…13
2.1. Об’єкт досліджень…………………………………..….………13
2.2. Методи досліджень……………..…………………….………..14
2.3. Основні аспекти охорони праці при виконанні дипломної роботи…………………..…………………………………..………….18
РОЗДІЛ 3. РІЗНОМАНІТТЯ ФІТОПЛАНКТОНУ РІЧКИ ЗЕЛЕНА…………………………………………….………………………………21
3.1. Видове та внутрішньовидове різноманіття водоростевих угруповань річки Зелена………………………..…………………….21
3.2. Частота трапляння…………………….………...……………...26
3.3. Домінантний комплекс…...………………..……………….… 28
3.4. Еколого-географічна характеристика фітопланктону та оцінка якості води………………………………..……………….………..…30
3.5 Просторово-часова динаміка кількісних показників розвитку фітопланктону річки…….……………………………..………… .…33
3.6. Оцінка інформаційного різноманіття екологічного стану р. Зелена…………………………………………………………… …34
РОЗДІЛ 4. ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ I-II РІВНЯ АКРЕДИТАЦІЇ…..…………35
4.1. Рекомендації щодо використання матеріалів дипломної роботи при викладанні біології з загальноосвітній школі………………….35
4.2. Виховні заходи на природоохоронну тематику………………..35
4.3. Методична розробка уроку.………………..……………………51
ВИСНОВКИ……….....…………………………………………………..…64
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………...………………………65
ДОДАТКИ……...…………………………………………………………...70
ВСТУП
Актуальність проблеми
Кожний компонент екосистеми річки виконує свою нічим не замінну у житті річки функцію, відповідно формуючи її загальний стан [36]. Різноманітні угруповання водоростей посідають одне з провідних міць у формуванні екосистем прісних водойм, адже ці організми складають основну біомасу планктону цих систем і перебувають у тісній взаємодії з іншими організмами даних водойм.
У переважній більшості ці представники виконують головну роль у процесах самоочищення водойм. Зі збільшенням забруднення річок видове різноманіття гідробіонтів зменшується, а їх біомаса зростає – за рахунок стійких до забруднення видів. У забруднених річках зі складу природних біоценозів, що формувалися протягом усього періоду еволюції, випадає багато планктонних організмів [36]. Врахувавши ці факти, виникає необхідність їх всебічного вивчення.
Водоростеві угруповання, як первинна ланка трофічних сіток та індикатор природних і антропогенних впливів на водні екосистеми – важливий і невід`ємний компонент сучасних гідроекологічних досліджень. Особливо актуальними є дослідження різноманіття автотрофної компоненти малих річок.
Мета дослідження:
Початок роботи мотивувався дослідженням та вивченням водоростевих угруповань річки Зелена (басейн р. Тетерів), особливостями їх формування та функціонування.
Для успішного досягнення поставленої мети необхідно було виконати такі завдання:
Об`єкт дослідження: фітопланктон р. Зелена
Предмет дослідження – особливості таксономічного складу, еколого-географічна характеристика, інформаційне різноманіття та динаміка сезонного розвитку фітопланктону річки Зелена.
Методи дослідження: використано методи відбору і опрацювання альгологічних проб, визначення таксономічного складу водоростей, стандартні гідрохімічні методи. Таксономічний склад водоростей наведено з урахуванням останніх флористичних зведень [46, 47, 48].
Практичне значення одержаних результатів:
Матеріали дипломної роботи можуть бути використані при викладанні предметів природничого циклу.
Створена база даних у Microsoft Exel може стати суттєвим доповненням до флори водоростей України.
Отримані дані щодо таксономічного складу водоростей, їх екологічної та біогеографічної характеристики, частоти трапляння, чисельності, біомаси, а також просторової динаміки та часового розподілу цих показників можуть слугувати науковою основою планування водогосподарських та природоохоронних заходів, рекомендацій щодо розвитку рибництва та рекреації.
Результати досліджень структурно-функціональної організації фітопланктону річки можуть бути використані для моніторингу водних екосистем, розробки практичних рекомендацій щодо оцінки якості води.
Встановлені закономірності відгуку водоростевих угруповань водних екосистем на вплив природних та антропогенних чинників є підставою для використання біоіндикаційних можливостей альгофлори для оцінки якості водного середовища, збереження та відтворення його біорізноманіття, і можуть слугувати науковою основою планування водогосподарських заходів, рекомендацій щодо розвитку рибництва та рекреації на досліджуваному об’єкті.
Наукова новизна дослідження:
Ретроспективний аналіз показав, що до початку досліджень відсутні відомості щодо різноманіття водоростевих угруповань р. Зелена. Вперше було досліджено особливості формування та функціонування фітопланктону даної водойми, визначено просторово-часову динаміку таксономічного багатства, індекси різноманіття, чисельність, біомасу, еколого-географічні характеристики.
Встановлено, що на сучасному етапі розвитку річкової екосистеми фітопланктон представлений водоростями з 6 відділів: Cyanoprocaryota, Euglenophyta, Chrysophyta, Bacillariophyta, Dinophyta та Chlorophyta, а саме 104 видами (106 внутрішньовидовими таксонами, включно з тими, що містять номенклатурний тип виду). Подано флористичне зведення фітопланктону р. Зелена, наведено частоту трапляння видів.
Ідентифіковано 16 видів та 16 внутрішньовидових таксонів вперше для Українського Полісся (дод. В, табл. В-1).
Апробація результатів:
Результати роботи доповідалися на засіданні кафедри ботаніки Житомирського державного університету імені Івана Франка (протокол № 13 від 20 квітня 2013 року).
Структура та обсяг роботи:
Робота складається зі вступу, основної частини із 4 розділів, висновків, списку літератури, який містить 52 джерела, додатків, резюме. Повний обсяг роботи становить … сторінки. Текст проілюстрований 6 таблицями і 8 рисунками. Додатки розміщені на сторінках 70-8 , містять 4 рисунки та 2 таблиці.
РОЗЛІЛ 1. СТАН ВИВЧЕННЯ ФІТОПЛАНКТОНУ МАЛИХ РІЧОК БАСЕЙНУ РІЧКИ ТЕТЕРІВ
1.1. Загальні відомості про малі річки
Існує кілька визначень малої річки. Наприклад: “Річка мала – річка, яка має стік на протязі всього року, або стік, який короткочасно переривається внаслідок виснаження запасів підземних вод. Чіткої межі між річкою середньою, малою і рівчаком не існує” [45]
Умовно до малих річок відносять рівнинні річки з площею водозбору до 2000 км2 ( до 3000 км2 – у засушливих районах нашої країни).
Краще визначено площу водозбору вказано в Державному стандарті 19179-73 та в енциклопедичному словнику гідрографічних термінів [3]. До категорії малих річок тут віднесено рівнинні річки із площею водозбору <2000 км2.
Найбільш розповсюджена класифікація річок за їх довжиною. По цій класифікації до малих віднесені річки, коротші 200 км. Подібні класифікації умовні і не відповідають природним умовам формування річки. Діапазон рік, які відносять до малих, досить широкий і в значній мірі залежить від місцевих природних, господарських і соціальних умов.
Поняття «малі річки» нерідко застосовується до всіх річок, які мають лише місцеве значення, і відображає вплив місцевих фізико-географічних факторів в масштабі великого району [45].
Більшість малих річок – це самі верхні ланки великих річкових систем. Малі річки є областями формування ресурсів поверхневих вод, тому вони в значній мірі визначають своєрідність складу води і водних біоценозів, особливості гідрологічного і біологічного режиму середніх та великих річок, які живляться їх водами.
1.2. Малі річки – притоки річки Тетерів
Річка Тетерів – права притока Дніпра – відноситься до категорії середніх річок, має загальну довжину 365 км, бере початок на відрогах Волино-Подільської височини, приблизно за 4 км на південний захід від села Носівки Чуднівського району Житомирської області. Впадає в Дніпро з правого берега на 984 км від гирла. Площа басейну річки становить 15300 км2, рівень падіння – 0,5 м на кілометр. Ліси займають 15% площі басейну, болота – 4%. Перетинаючи Український кристалічний щит, р. Тетерів має добре зрізані, здебільшого скелясті береги з виходом на поверхню гнейсів та гранітів. Для течії характерні перекати і невеличкі водоспади. Середній стік річки сягає 536 мм/м3 за рік. Ширина річки змінюється від 0,4–12,0 м у верхів’ях до 40–90 м у середній та нижній течії, досягаючи в гирлі 200 м. Швидкість течії становить у середньому 0,2–0,5 м/с, на порожистих ділянках 1,2–2,5 м/с [41].
Басейн має форму неправильного п`ятикутника. Уся фігура витягнута у напрямку з південного заходу на північний схід, тобто за напрямом течії річки. Поверхня басейну має загальний ухил на північний схід, в бік р. Дніпро; найбільше підняття її приурочене до верхів`я річок Тетерів та Гнилоп’ять.
Заплава переважно двостороння. До міста Радомишля вона висока, здебільшого суха, завширшки 100–200 м, місцями звужується до 20 м або зовсім відсутня; нижче с. Ротичі вона зливається із заплавою Дніпра.
У р. Тетерів впадає 1788 малих річок сумарною довжиною 6446 км, із них довжиною менше 10 км – 1686 приток. Щільність річкової мережі басейну р. Тетерів становить 0,42 км/км2. Найбільшими притоками Тетерева є річки Ірша, Гнилоп’ять, Гуйва та Здвиж (Рис.1, додаток А).
Інші притоки Тетерева – річки Таль, Кам’янка та Дубовець (Вилія), Білка, є значно меншими за розмірами та об’ємом. Значна частина питань щодо їх гідрологічного режиму вивчена ще недостатньо. Інформація стосовно вивчення фітопланктону даних водойм взята із дисертації Шелюк Ю. С. [17].
Річка Здвиж має довжину 144 км, площу водозбору 1720 км2, площу водного дзеркала 0,49 тис. га, загальний об’єм 10,1 млн. м3, витікає з болота, розташованого поблизу с.Озера Коростишівського району Житомирської області, тече на північний схід і впадає в р. Тетерів з правого берега на 50 км від гирла. Річище являє собою чергування плесів і перекатів. Швидкість течії у межень коливається від незначної на плесах до 1,2 м/с на перекатах. Середній стік р. Здвиж дорівнює 39,0 мм/м3 за рік.
За результатами досліджень на той час дисертанта Шелюк Ю.С. [41] встановлено, що: весняний фітопланктон р. Здвиж був представлений 22 видами (23 внутрішньовидовими таксонами), які належать до відділів Chlorophyta, Bacillariophyta, Cyanoprocaryota, Chrysophyta та Cryptophyta. Провідна роль у видовому багатстві належала діатомовим (65%) та зеленим (17%) водоростям. Літній фітопланктон був значно рясніший і нараховував 39 видів (44 внутрішньовидових таксони). Восени водоростеві угруповання річки формували 11 видів, які належали до відділів Bacillariophyta (46%), Chrysophyta (18%), Euglenophyta (18%), Xanthophyta (9%) та Cyanoprocaryota (9%).
Річка Ірша довжиною 128 км, площею водозбору 3080 км2, бере початок у неглибокій балці, розташованій на північ від с. Івановичів Житомирської області, тече на північний схід і впадає у р. Тетерів із лівого берега на 118 км від гирла. Річище звивисте, у верхній течії переважно нерозгалужене, у нижній – являє собою систему протоків і рукавів. Швидкість течії на плесах незначна (0,1–0,2 м/с), на перекатах близько 0,4–0,7 м/с, на порожистих ділянках досягає 2–3 м/с. Середній стік Ірші становить 257,0 мм/м3 за рік [17].
Річка Гнилоп’ять має довжину 99 км, площу водозбору 1312 км2, бере початок із джерел, що виходять на поверхню у верхів’ях балки в с. Великий Степ Вінницької області і впадає у Тетерів із правого берега на 269 км від гирла річки біля с. Тетерівки Житомирської області. Похил 1,1 м/км. Річище звивисте, не розгалужене, вузьке, ширина його – від 0,3–0,8 м у верхній течії річки до 10 – 20 м у середній та нижній. Глибини часто змінюються за довжиною річки та коливаються від 0,2–0,3 до 0,6–0,8 м. Швидкість течії 0,1–0,4 м/с, на порожистих ділянках вона зростає до 1,5–2,0 м/с. Середній стік Гнилоп’яті становить 70,7 мм/м3 за рік (3,68 м3с. – спостереження біля с. Головенка, протягом 40 років). Берега – поклади гнейсів та гранітів. Використовується на питне і технічне водопостачання, як водоприймач осушувальних систем. Найбільші притоки – ліві: П`ятка, Гнилоп’ятка, Клітенка, Терехівка, Вовчиця. Вивчалися гідрохімічні особливості даної річки.
Згідно літературних відомостей [17] 2004 року: весною у планктоні р. Гнилоп’ять було визначено 54 види (55 внутрішньовидових таксонів), що належать до 7 відділів. У формуванні видового багатства фітопланктону домінуючу роль відігравали представники Chlorophyta (47%) та Bacillariophyta (27%). Літні водоростеві угруповання нараховували 73 види (75 внутрішньовидових таксонів) водоростей. За числом видових та внутрішньовидових таксонів домінували зелені (47%), діатомові (21%) та синьозелені водорості (20%). В осінньому планктоні виявили 32 види (33 внутрішньовидові таксони), з яких 52% становили діатомові, 24% – зелені, 12% – евгленові, 6% – золотисті і по 3% – синьозелені та жовтозелені.
Річка Гуйва довжиною 97 км, площею водозбору 1505 км2, бере початок поблизу с. Садки (Житомирська обл.) і впадає у Житомирське водосховище із правого берега на 267 км від гирла біля м. Житомира. Річище звивисте, переважно нерозгалужене, завширшки 6–15 м; найбільша ширина його 62, найменша – 1,5 м. Переважна глибина річки 0,5–1,0 м, найбільша – 6,1, найменша – 0,1 м. Швидкість течії коливається від незначної (на ділянках, що знаходяться у підпорі гребель) до 1,7 м/с на порожистих ділянках. У місцях виходу кристалічних гірських порід трапляються пороги. Середній стік р. Гуйва сягає 78,0 мм/м3 за рік. Стік зарегульовано ставками. Долина V-подібна, завширшки до 2 км. Споруджено Андрушівське водосховище. Використовується на технічне водопостачання, зрошення, рибництво [17].
Шелюк Ю. С. [41] було встановлено, що: навесні у водоростевих угрупованнях планктону р. Гуйва було виявлено 58 видів та внутрішньовидових таксонів. Основу видового та внутрішньовидового різноманіття становили представники відділів Chlorophyta (34%), Bacillariophyta (29%) та Chrysophyta (16%). Влітку у р. Гуйва було визначено лише 12 видів (13 внутрішньовидових таксонів). Бідність альгофлори у досліджуваний період, очевидно, пов’язана з розведенням річкової води рясними опадами. Осінній планктон був представлений 15 видами (16 внутрішньовидовими таксонами). 52% загального числа видових та внутрішньовидових таксонів становили діатомові водорості, 19% – жовтозелені, 13% – зелені і по 6% синьозелені та евгленові.
Річка Таль – права притока р. Тетерів, довжиною до 51 км. Площа водозбірного басейну 357 км2; похил 0,9 м/км. Долина плоска, завширшки до 2,5 км. Заплава заболочена, шириною до 300 м. Річище слабозвивесте. Стік в середній течії зарегульовано. Наразі майже не використовується.
Річка Дубовець (Вилія) бере початок у лісистих місцях на півдні Коростишівського району, далі протікає ряд сіл району і впадає в районі села Рудня-Городецька у р. Тетерів. Довжина річки 34 км.
За результатами досліджень 2004-2007 рр. [41], значною кількістю видів характеризувався весняний планктон річок Дубовець і Таль – 47 видів (50 внутрішньовидових таксонів) і 34 (35) відповідно. Провідну роль у формуванні видового багатства річок відігравали діатомові водорості (46 і 57% від загального числа видових і внутрішньовидових таксонів річок Дубовець і Таль відповідно), зелені (28 і 17%), евгленові (12 і 6%) та синьозелені (8 і 6%). Влітку фітопланктон досліджуваної акваторії р. Таль був бідним і нараховував 15 видів (16 внутрішньовидових таксонів), які належали до відділів Bacillariophyta (56%), Chlorophyta (32%), Euglenophyta і Cyanoprocaryota (по 6%). У літніх угрупованнях р. Дубовець визначили 52 види (55 внутрішньовидових таксонів), які належали до відділів Bacillariophyta (36%), Chlorophyta (25%), Euglenophyta (18%), Cyanoprocaryota (13%), Chrysophyta (6%) та Dinophyta (2%). Порівняно низьке видове різноманіття літнього фітопланктону цих приток р. Тетерів, очевидно, пов’язане з розведенням річкової води рясними опадами. Осінній фітопланктон річок Дубовець і Таль був представлений 14 і 6 таксонами рангом нижче роду. У видовому різноманітті цих водойм домінували Chlorophyta (по 50% загальної кількості видових та внутрішньовидових таксонів).
Річка Кам`янка – ліва притока Тетерева, завдовжки 32 км. Площа басейну 602 км2.
У р. Кам’янці весною 2004 року було [41] визначено 51 вид (54 внутрішньовидові таксони) водоростей планктону. Найбільшим видовим та внутрішньовидовим різноманіттям характеризувалися Bacillariophyta (46%) та Chlorophyta (31%). Значно нижчу кількість видів мали Euglenophyta (9%), Chrysophyta (4%) та Cyanoprocaryota (2%). У літній період у відібраних пробах виявили лише 17 видів (18 внутрішньовидових таксонів) водоростей, із них 44% становили діатомові, 22% – зелені. Восени у водоростевих угрупованнях планктону було визначено 16 видів (18 внутрішньовидових таксонів), які належать до відділів Chlorophyta (39%), Bacillariophyta (28%), Euglenophyta (28%) та Cyanoprocaryota (5%).
Річка Білка – права притока Тетерева, бере початок біля села Кочерів на висоті 209 м , впадає у районі села Кримок у р. Тетерів. Довжина – 30 км. По течії річки знаходяться значні озера, найбільшим озером вважається водойма протяжністю8,9 км, що тягнеться навпроти Тетерева [9].
Пісківка – права притока. Починається на околицях с. Нова Буда Київської області, впадає у р. Тетерів, належить до її басейну. Довжина 18 км [9].
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Об’єкт досліджень
Річка Зелена належить до категорії малих річок, її загальна довжина становить близько 15км., бере початок на відрогах Волино-Подільської височини, приблизно за 10 км. від села Липно Любарського району Житомирської області. Впадає в р. Тетерів неподалік с. Кілки Чуднівського району. Русло річки звивисте, майже нерозгалужене; береги складені піщаними грунтами, інколи можуть розмиватися, покриті рідким чагарником (Рис 2.1.).
Рис.2.1. Річка Зелена
Живлення річки відбувається переважно за рахунок танення снігів, а також надходження дощових і ґрунтових вод. Живлення глибокими підземними водами незначне.
Водний режим р. Зелена характеризується чітко вираженим весняним паводком, низькою літньо-осінньою меженню, яка майже щорічно переривається дощовими паводками, та низькими рівнями взимку. Внаслідок стоку талих снігових вод, на початку або в середині березня, починається підйом рівня води. Як правило, висота піка весняного водопілля не перевищує 0,15 – 0,35 м у верхів’ях та у середній течії річки, 0,5 м – у нижній течії річки. Меженні рівні найнижчі у серпні – вересні. У надзвичайно посушливі роки верхів’я річки пересихає.
Льодостав в основному суцільний, стійкий, і тільки в окремих ділянках мають місце тимчасові скресання річки, у верхів’ях та на порожистих ділянках вона зовсім не замерзає.
2.2 Методи досліджень
Оригінальні дослідження різноманіття фітопланктону р. Зелена у пробах 2010-2013 років (літо-весна) на 2 ділянках даної річки (Табл. 2.1.).
Таблиця 2.1. Станції відбору проб фітопланктону на р. Зелена
|
Номер станції |
Місце розташування станції |
|
1 |
Річка Зелена на околиці с. Великий Браталів (Рис. 2.2) |
|
2 |
Ділянка річки Зелена 1км. вище с. Красносілка (Рис. 2.3) |
Рис. 2.2. Станція № 1
Рис 2.3. Станція № 2
На зазначених станціях відбиралися проби фітопланктону для визначення його структурно-функціональних характеристик. За період дослідження було відібрано і оброблено 58 альгологічних проб з р. Зелена. Крім того, визначали деякі гідрологічні показники (температуру, прозорість води, глибину).
На стаціонарних станціях здійснювали відбір проб об’ємом 1,0 дм3. Проби фіксували 40%-м формальдегідом. Для обліку чисельності водоростей застосовували камеру Нажотта об’ємом 0,02 см3 та світловий мікроскоп ОМО АУ-12 [41]. У залежності від кількості організмів, прораховували усі доріжки, або частину доріжок (близько 10). Обов’язково робили повторні підрахунки не менше, ніж трьох крапель однієї проби.
Визначення систематичного (видового) складу водоростей проводили згідно загальновідомих правил за традиційними в альгології вітчизняними визначниками та іноземними посібниками [4, 7, 11,12, 19,20, 24, 29, 37] з урахуванням останніх флористичних зведень [46, 47, 48].
Для кількісного аналізу проводили розрахунок чисельності клітин на 1 дм3 в млн. клітин за формулою:
, де
N – кількість водоростей в 1 дм3 води досліджуваної водойми;
k – коефіцієнт, що показує у скільки разів об’єм використаної камери менше 1 см3;
n – кількість клітин водоростей, визначених на проглянутих доріжках лічильної камери;
А – кількість доріжок лічильної камери;
а – кількість доріжок, де виконувався підрахунок водоростей;
V – початковий об’єм відібраної проби (см3);
v – об’єм концентрованої проби (см3) [44].
Біомасу фітопланктону визначали лічильно-об’ємним методом, згідно якого біомасу кожного виду вираховували множенням його чисельності в кожній конкретній пробі на об’єм клітини (г/м3). Середню чисельність та біомасу фітопланктону вираховували як середнє арифметичне для сезону, ділянки чи всієї річки. Чисельність фітопланктону підраховано та представлено в тис. кл/дм3 або в млн. кл/дм3, біомасу – в г/м3.
Для оцінки інформаційного різноманіття (за біомасою та чисельністю) розраховували індекс Шеннона H:
де
ni – оцінка «значимості» i-го виду, тобто чисельність або біомаса i-го виду;
N – загальна оцінка «значимості», тобто загальна чисельність або біомаса фітопланктону;
n – кількість видів та внутрішньовидових таксонів [22].
Опрацювання отриманих даних проведено у програмі Microsoft Excel 2007. Для характеристики стану планктонних угруповань водоростей використовували відношення числа видів до числа родів водоростей (родовий коефіцієнт) та відношення числа видів до числа внутрішньовидових таксонів. Частоту трапляння видів розраховували у відсотках від загального числа проб за формулою:
F = 100 ∙ p / P, де
p – кількість проб, у яких знайдено даний таксон;
P – загальна кількість проб [2].
Також визначали індекс середньої частоти трапляння видів:
де
n1… ni – частота трапляння;
N – число таксонів [6].
Для встановлення ролі відділів у формуванні біологічного різноманіття в залежності від частоти трапляння видових та внутрішньовидових таксонів, які формують їх склад, визначали флористичний індекс Fsрp:
де
n1… ni – частота трапляння таксонів відділу;
n1… nj – частота трапляння усіх таксонів угруповання [6].
Біотопічну приуроченість та географічне поширення водоростей визначали згідно з прийнятою альгологами системою для континентальних водойм [2, 8, 14, 23], галобність - за системою Кольбе [27,28], відношення до рН – за шкалою Хустедта в інтерпретації М.М. Давидової [33].
Крім відбору проб для визначення структурно-функціональних характеристик фітопланктону на зазначених станціях визначали деякі гідрологічні та гідрохімічні показники (температуру і прозорість води, вміст розчиненого у воді кисню, рН). Виміри температури поверхневого шару води (0,1– 0,5 м) здійснювалися за допомогою водного ртутного термометра. Середньорічна температура поверхневого шару води р. Зелена Любарського району Житомирської області становила - +19,1ºС (середньорічна температура повітря при відборі проб - +24,2). Умовну прозорість води виражали в метрах до глибини зникнення з поля зору білого стандартного диска Секкі під час спостережень, проведених опівдні з тіньової сторони.
2.3. Основні аспекти охорони праці при виконанні дипломної роботи
Під час виконання дипломної роботи були чітко засвоєні і дотримані вимоги інструкції з техніки безпеки. Інструкція включає наступні вимоги:
а) звільнити потерпілого від одягу, що заважає йому;
б) забезпечити доступ свіжого повітря;
в) звільнити приміщення від сторонніх осіб;
г) швидко, не втрачаючи часу, відкрити рот потерпілому;
д) якщо язик глибоко запав, його треба витягнути його носовою хусточкою;
е) після цього потрібно провести штучне дихання, не припиняючи його до приходу лікаря.
РОЗДІЛ 3. РІЗНОМАНІТТЯ ФІТОПЛАНКТОНУ РІЧКИ ЗЕЛЕНА
3.1. Видове та внутрішньовидове різноманіття водоростевих угруповань р. Зелена
Видовий склад водоростей є чутливим індикатором умов існування, який відображає особливості генезису, ступінь антропогенного впливу та рівень продуктивності водойм різного типу [13].
За період дослідження у планктоні річки Зелена було ідентифіковано ь104 види водоростей, представлених 106 внутрішньовидовими таксонами, включно з тими, що містять номенклатурний тип виду, з 6 відділів: Cyanoprocaryota, Euglenophyta, Chrysophyta, Bacillariophyta, Dinophyta та Chlorophyta.
Співвідношення відділів у флористичному спектрі (дод. Б, рис.Б-1) р. Зелена протягом дослідження (літо 2010 р. – весна 2013 р.) було таким: провідне місце займають відділи Chlorophyta, Bacillariophyta та Euglenophyta. Chlorophyta представлений 37 видами водоростей, що становить близько 35,8% від загального числа видових та внутрішньовидових таксонів, а Bacillariophyta – 24 видами, 25 в.в.т. (23,3%). Відділ Euglenophyta нараховує близько 21 видів (23 в.в.т.), що займає 20,2%. 11,8% займає відділ Cyanoprocaryota, який нараховує близько 12 видів водоростей. Відділ Dinophyta нараховує 5 види і займає 5%, а Chrysophyta – 4 види (3,9%).
Важливим показником таксономічного різноманіття водоростей є родовий коефіцієнт, оскільки це найменш залежний від площі досліджуваної флори показник [16].
Родовий коефіцієнт розрахований для р. Зелена, складає 2,04 (Табл. 3.1). Порівняння значень родового коефіцієнта, розрахованого для різних відділів, показало максимальне насичення родів видами для евгленових, динофітових, синьозелених та золотистих водоростей. Родовий коефіцієнт зелених та діатомових водоростей має не менш високі значення.
Таблиця 3.1.
Таксономічний спектр водоростевих угруповань планктону р. Зелена.
|
Число таксонів, од. |
||||||
|
Відділ |
Вид |
Родовий |
||||
|
Клас |
Порядок |
Родин |
Рід |
(в.в.т.) |
коефіцієнт |
|
|
Cyanoprocaryota |
2 |
3 |
6 |
6 |
12(12) |
2,0 |
|
Euglenophyta |
1 |
1 |
1 |
4 |
21(23) |
5,3 |
|
Chrysophyta |
1 |
1 |
2 |
2 |
4(4) |
2,0 |
|
Bacillariophyta |
3 |
6 |
9 |
13 |
24(25) |
1,85 |
|
Dinophyta |
1 |
1 |
1 |
2 |
5(5) |
2,5 |
|
Chlorophyta |
3 |
6 |
12 |
24 |
37(37) |
1,54 |
|
Всього |
11 |
18 |
31 |
51 |
104(106) |
2,04 |
Примітка: В.в.т. – внутрішньовидові таксони (включно з тими, що містять номенклатурний тип виду). Родовий коефіцієнт – відношення числа видів до числа родів.
Протягом дослідження із відділу Chlorophyta найвищим видовим різноманіттям характеризувався клас Chlorophyceae – 24 видів, різновидів та форм, що складає 65% від загального видового та внутрішньовидового різноманіття зелених водоростей, Trebouxiophycea – 12 (33%), Ulvophyceae – 1 (2%). На рівні порядків домінували Sphaeropleales – 46% (17 внутрішньовидових таксони), Chlorellales був представлений 10 видовими та внутрішньовидовими таксонами (27%), Chlamydomonadales – 4 види (11%), Prasiolales – 2 вид, що становить 5%.
У відділі Bacillariophyta домінував клас Bacillariophyсеае, який нараховував 15 видів (15 внутрішньовидових таксонів) – 62,5 %, Coscinodiscophyceae – 5 – 20,8%, Fragilariophyceae – 4 (5) – 16,7% від загального числа таксонів рангом нижче роду діатомових водоростей. Найбільшим числом видів та внутрішньовидових таксонів були представлені порядки Naviculales – 7(7) –30%, Fragilariales і Thalassiosirales містять по 5 (5) видів – по 21% кожний, Bacillariales містить 4 види – 17%, а Thalassiophysales та Achnanthales – по 2 види, це займає близько 5,5%.
Euglenophyta були представлені лише одним класом Euglenophyceae –21(23) видів – 100%, Chrysophyta – Chrysophyceae – 4 – 100%. Провідними у Cyanoprocaryota були класи Hormogoniophyceae – 7 видів – 58,3% та Chrooccophyceae містить 5 види – 41,6%. Провідні порядки: Chroococales – 5 види – 41,6%, Nostocales – 4 види – 33,3%, , Oscillatoriales – 3 вид – 25%.
Найбільше число таксонів рангом нижче роду мали класи Chlorophyceae, Euglenophyceae, Sphaeropleales, Bacillariophyсеае, Trebouxiophycea (22%, 19%, 14,6%, 12,3%, 10% відповідно) від їх загального числа. Великою насиченістю видами та внутрішньовидовими таксонами також характеризувалися Hormogoniophyceae – 4,5%, Coscinodiscophyceae та Chrooccophyceae та Dinophyceae – по 3,8%. Значно менше видів було у Fragilariophyceae, Chrysophyceae – по 2,8% у кожному, Ulvophyceae – 0,6%.
Список видів водоростей, дані про їх розподіл та частоту трапляння у р. Зелена подано у додатку В, Табл.В-2.
У сезонному аспекті розподіл водоростей був наступним: максимальне різноманіття зареєстровано у літній період, мінімальне – у пізньоосінній, ранньовесняний та зимовий періоди (Табл.3.2).
Найбільшою різноманітністю влітку характеризувався склад водоростей із відділу Chlorophyta – 34 види водоростей, поданий 34 різновидами та формами, що становить 39,5% від загального числа видових та внутрішньовидових таксонів; далі йдуть Bacillariophyta – 18 (18) – 21% відповідно. У флористичному спектрі частка відділу Euglenophyta становить близько 19,8% та нараховує 17 видів, поданих 19 різновидами та формами. До складу Cyanoprocaryota входить 10 видів (10 внутрішньовидових таксонів, включно з тими, що містять номенклатурний тип виду), що становить 11,6%; Chrysophyta – 4 (4) – близько 4,6%, а Dinophyta – 3 (3) – 3,5% відповідно.
Таблиця 3.2.
Сезонна динаміка (видове та внутрішньовидове різноманіття) фітопланктону р. Зелена (літо 2010 р. – весна 2013 р.)
|
Відділи |
Сезони |
|||
|
Літо |
Осінь |
Зима |
Весна |
|
|
Cyanoprocaryota |
10 (10) |
10 (10) |
6 (6) |
8 (8) |
|
Euglenophyta |
17 (19) |
17 (19) |
8 (9) |
12 (12) |
|
Chrysophyta |
4 (4) |
4 (4) |
2 (2) |
3 (3) |
|
Bacillariophyta |
18 (18) |
9 (9) |
9 (9) |
15 (15) |
|
Dinophyta |
3 (3) |
2 (2) |
1 (1) |
1(1) |
|
Chlorophyta |
34(34) |
16 (16) |
8 (8) |
21 (21) |
|
Всього |
86 (88) |
58 (60) |
34 (35) |
60(60) |
Восени за кількістю видів переважав відділ Euglenophyta – 29,3% (17 видів, 19 внутрішньовидових таксонів, включно з тими, що містить номенклатурний тип виду). У відсотковому складі 2 місце посів відділ Chlorophyta, а 3 – Cyanoprocaryota. Вони становлять: 27,6 % – 16 видів, 17,2% відповідно. Відділ Bacillariophyta містить 9(9) видів, що становить 15,5 %, Chrysophyta – 4 (4) – близько 7%, а Dinophyta – 5% – 3 (3) види.
Взимку провідним за кількістю видів був відділ Bacillariophyta. Він нараховував 9 видів, що становить 26,5 % від усіх видів, що зустрілись при дослідженні зимових проб. Відділ Euglenophyta і Chlorophyta нараховують по 8 видів, що становить 23,5 % кожного. Відділ Cyanoprocaryota включав при дослідженні 6 видів водоростей (17,6%), Chrysophyta – 5,9 % (близько 2 видів), а Dinophyta – 3% ( 1 вид).
Навесні провідним відділом був Chlorophyta (35 % – 21 вид). Менше видів нараховує відділ Bacillariophyta – 15 видів (близько 25%), за ним іде відділ Euglenophyta – 12 видів (20%). Відділ Cyanoprocaryota нараховував близько 8 видів та внутрішньовидових таксонів, що становить 13,3%, Chrysophyta включав до складу 3 види – 5%, Dinophyta – 1 вид –1,7%.
Таким чином, протягом весни, літа, зими переважали представники відділів Chlorophyta і Bacillariophyta, лише в осінній період їх випереджали за числом таксони Euglenophyta. На третьому місці у формуванні різноманітності фітопланктону у різні сезони відбувалось чергування відділів:навесні та влітку займали Euglenophyta, восени та взимку – Cyanoprocaryota.
Провідними за флористичною роллю були роди: влітку – Trachelomonas Ehr., Lepocinclis Perty, Phacus Duj., Navicula Bory., восени – Trachelomonas, Oocystis Korsch, Elakatothrix Pascher та ін., взимку – Trachelomonas, Nitzschia Hilse; навесні – Trachelomonas, Oocystis, Elakatothrix. Решта родів були представлені невеликою кількістю видів з кожного роду.
Критерієм для повноти оцінки вивчення видового складу конкретного акваландшафту може слугувати залежність Вілліса [43], за якою у добре вивчених флорах розподіл числа видів серед родів є закономірним і графічно описується гіперболою. Достатньо досліджену альгофлору можна аналізувати з позиції системного аналізу, характеризуючи її якісні параметри: таксономічний склад, видове багатство та його динаміку.
Графік (Рис. 3.1), що ілюструє залежність Вілліса для фітопланктону річки Зелена показує, що крива розподілу знайдених видів серед родів має незначне відхилення від до гіперболи. Проте дані є статистично достовірними, про що свідчить наведене рівняння з високим значенням коефіцієнта апроксимації.
У цілому за числом видів (внутрішньовидових таксонів), а також складом провідних родів фітопланктон річки можна характеризувати як зелено-діатомово-евгленовий з помітною часткою синьозелених, золотистих та динофітових водоростей. Пропорція флор склала 1: 1,6: 3,3: 3,4.
Рис. 3.1. Залежність Вілліса для альгофлори річки Зелена
3.2. Частота трапляння
До отриманих нами даних щодо частоти трапляння видових і внутрішньовидових таксонів була зроблена спроба застосувати закон Раункієра. Згідно цього закону, при розподілі угруповання на класи з різною частотою трапляння таксонів (А – 0–20%, В – 21–40%, С – 41–60%, Д – 61–80%, Е – 81–100%) число таксонів у класі А повинно бути більше, ніж у класі В; у класі В більше, ніж у класі С; у класі С більше, ніж у класі Д, а в класі Д менше, ніж у класі Е [6, 14] (Табл. 3.3.).
Таблиця 3.3.
Розподіл числа видових та внутрішньовидових таксонів р. Зелена за результатами досліджень 2010–2013рр.)
|
Клас |
Частота трапляння, % |
Число видових та внутрішньовидових таксонів |
|
А |
0–20 |
83 |
|
В |
21–40 |
15 |
|
С |
41–60 |
7 |
|
Д |
61–80 |
1 |
|
Е |
81–100 |
0 |
Різні відділи водоростей із близьким числом видів, але з різною частотою трапляння, очевидно, відіграють неоднакову роль у формуванні видового різноманіття, що не може відобразити типовий флористичний список, який не містить відомостей про частоту трапляння. При застосуванні даних щодо частоти трапляння видів, зокрема флористичного індексу Fsрp, репрезентативність опису водоростевих угруповань зростає, особливо зважаючи на те, що флористичний індекс фітопланктону – значно стійкіший у часі показник у порівнянні з іншими характеристиками різноманіття альгоценозів, такими як видове (таксономічне) різноманіття [14].
За частотою трапляння у фітопланктоні річки Зелена переважали зелені, діатомові,евгленові та синьозелені водорості (Табл. 3.4.).
За величиною флористичного індексу Fsрp домінували зелені, діатомові, евгленові та синьозелені водорості (ці відділи характеризуються і найбільшою кількістю видових та внутрішньовидових таксонів).
Таблиця 3.4.
Число видових і внутрішньовидових таксонів, їх флористичний індекс Fsрp та середня частота трапляння Fsp (%) (за результатами досліджень 20102013 рр.)
|
Відділи |
Число видових та внутрішньо-видових таксонів |
Fsрp |
Fsp |
|
Cyanoprocariota |
12(12) |
18,24 |
23,60 |
|
Euglenophyta |
21(23) |
26,60 |
19,62 |
|
Chrysophyta |
4(4) |
4,60 |
17,70 |
|
Bacillariophyta |
24(25) |
17,91 |
11,71 |
|
Dinophyta |
5(5) |
1,40 |
4,14 |
|
Chlorophyta |
37(37) |
31,40 |
13,14 |
Найбільшу частоту трапляння мали Gomphosphaeria aponina Kьtz. (79%), Microcystis pulverea (Kьtz.) Elenk. (52%), Trachelomonas planctonica Swir. (52%), Chlamydomonas globosa J. Snow. (50%), Cyclotella meneghiniana Kьtz. (48%), Desmodesmus communis (Hegew) E. Hegew (45%), Anabaena flos-aquae (Lyngb.) Bre՛b et Godey (43%), Carteria radiosa Korsch (43%).
3.3. Домінуючий комплекс
Домінанти і субдомінанти є основою енергетичної і трофічної піраміди водних екосистем, що у значній мірі визначають специфіку планктонних угруповань, їх продуктивність та якість води [41].
Навесні у річці нараховувалось 19 домінантів серед яких 6 представників синьозелених водоростей – Gomphosphaeria aponina Kütz., Microcystis pulverea (Kütz.) Elenk, Oscillatoria geminata Menegh. Ex Gom , O. kuetzingiana Nägeli in Kütz., Anabaena hassalii (Kütz.), A. scheremetievi Elenkin; 8 евгленових – Euglena clara Scuja, E. gracilis Klebs, E. spathirhyncha Skuja, E. viridis Ehrend, Lepocinclis fusiformis (Carter) Lemm., L. ovum (Ehreand.) Lemmerm. var. dimidio-minor, Phacus mirabilis Pochm., Trachelomonas planctonica Swir.; 1 діатомова водорость – Navicula concentrina J. R. Carter in J. R. Carter et Bailey-Watts; 1 представник динофітових водоростей – Perediniopsis berolinenses (Lemm.) Bourr. та 3 зелених – Chlamydomonas globosa J. Snow. , C. monadina Stein , Coelastrum sphaericum Nägeli.
Домінуючий комплекс літнього фітопланктону річки нараховував 13 домінантів: 4 представники відділу Cyanoprocariota – Oscillatoria amphibian Ag., Anabaena flos-aquae (Lyngb.) Bre՛b et Godey, A. hassalii (Kütz.) Wittr., A. scheremetievi Elenkin; 6 представників відділу Euglenophyta – Euglena acus Ehrend, E. clara Scuja, E. viridis Ehrend, Lepocinclis ovum (Ehreand.) Lemmerm. var. оvum, Trachelomonas planctonica Swir., T. volvocina (Ehrend) var. compressa Drezep.; 1 представник відділу Bacillariophyta – Synedra ulna (Nitzsch.) Ehr.; 1 представник Dinophyta – Peridinium aciculiferum Lemm.; 2 представники відділу Chlorophyta – Carteria radiosa Korsch, Chlamydomonas globosa J. Snow.
Восени домінуючий комплекс р. Зелена нараховував 9 домінант, які включали 2 синьозелені водорості – Gomphosphaeria aponina Kütz., Anabaena hassalii (Kütz.) Wittr.; 4 евгленові – Lepocinclis ovum (Ehreand.) Lemmerm. var. оvum, Trachelomonas planctonica Swir., T. volvocina (Ehrend) var. volvocina, T. volvocina (Ehrend) var. compressa Drezep.; 2 діатомові – Diatoma vulgare var. vulgare Bory, Stephanodiscus parvus Stoerm. et Hakans та 1 зелену – Chlamydomomas globosa Snow.
У зимовий період домінуючий комплекс був представлений 6 домінантами, серед яких 3 синьозелені водорості – Gomphosphaeria aponina Kütz., Oscillatoria kuetzingiana Nägeli in Kütz.. Anabaena hassalii (Kütz.) Wittr., 2 евгленові – Euglena viridis Ehrend, Phacus papillatus Kotlar та 1 зелену – Chlamydomomas globosa Snow.
3.4. Еколого-географічна характеристика фітопланктону та оцінка якості води
Важливий метод біоіндикації для оцінки стану водних екосистем – принцип індивідуальної чутливості окремих видів водоростей до різних чинників аутекологічної класифікації водоростей за їхніми еколого-географічними характеристиками. Це дає можливість встановити приуроченість видів, а співвідношення у кожній категорії індикаторних видів дозволяє оцінити специфічність локальних флор та умови середовища їхнього існування [1,43].
Щодо біотопічної приуроченості (Рис. Б-2, додаток Б), то у структурі фітопланктону р. Зелена провідна роль належала планктонним формам (60,8 % від числа таксонів видового та внутрішньовидового рангу, для яких знайдено літературні відомості).
Комплекс планктонних організмів переважав у Chlorophyta – 33 види та внутрішньовидових таксонів, що складає 53,2%, Cyanoprocaryota – 10 видів та внутрішньовидових таксонів, що становить 16,1%, Bacillariophyta – 7 видів – 11,3%, Euglenophyta – 6 видів – 9,7%, Dinophyta – 5 – 8,1%. У відділі Chrysophyta виявлено 1 планктонна форма, що складає 1,6%.
За географічним поширенням (Рис. 3.2.) водоростеві угруповання річки Зелена є гетерогенними, проте, основу їх флористичного списку складають види-космополіти (83 види та внутрішньовидових таксони, для яких знайдено літературні відомості, що складає 79,2 % ).
За галобністю більшість видів є індиферентними – 61 (66,3%), 17 видів та внутрішньовидових таксонів водоростей є олігосапробними, що складає 18,5%, до галофобів належить 10 видів (10,9%), до галофітів належить 4 види (4,3%) (Рис. 3.3.).
Рис. 3.2. Розподіл водоростей планктонних угруповань за географічним поширенням у р. Зелена (за результатами досліджень 20102013 рр.).
Рис. 3.3. Розподіл водоростей планктонних угруповань за галобністю
у р. Зелена.
За відношенням до рН у річці Зелена більшість водоростей належить до індиферентів – 29 видів та внутрішньовидових таксонів, для яких знайдено літературні відомості, що становить 56,9 % та до алкалофілів - 19 видів та внутрішньовидових таксонів, що складає 37,3%. Частка ацидофілів досить незначна – 3 види – 5,9%.
За сапробіологічними показниками водоростей-індикаторів різних типів забруднюючих речовин домінують β-мезосапробні види водоростей. Це дозволяє характеризувати досліджувану річкову екосистему як слабко забруднену, хоча досить різноманітними є індикатори проміжного рівня забруднення (Табл. 3.5.).
Таблиця 3.5.
Біологічна індикація якості води за сапробіологічними характеристиками водоростей планктону р. Зелена (літо 2010 р. – весна 2013 р.)
|
Зона сапробності |
Кількість видів-індикаторів різних зон сапробності |
% від загальної кількості видів-індикаторів |
|
χ |
1 |
1,3 |
|
χ-о |
2 |
2,8 |
|
о |
9 |
12,5 |
|
о-β |
11 |
15,3 |
|
β |
41 |
56,9 |
|
β -α |
2 |
2,8 |
|
α |
4 |
5,6 |
|
α-ρ |
2 |
2,8 |
Індекс сапробності, розрахований за чисельністю становить 2,01, за біомасою – 2,37
3.5. Просторово-часова динаміка кількісних показників розвитку фітопланктону річки
Вивчення просторово-часової динаміки кількісних показників розвитку фітопланктону необхідне для пізнання загальних закономірностей структурно-функціональної організації водних екосистем. Біомаса фітопланктону є енергетичною основою автотрофного ланцюга, що визначає потік енергії та кругообіг речовини, а, отже, може виступати в ролі показника продуктивності водойм.[18]
Кількісні показники розвитку фітопланктону р. Зелена, впродовж 2010 –2013 рр. коливалися в широких межах (біомаса змінювалася від 0,0001до 6,3597 г/м3, чисельність 0,01– 15,63 млн. кл/дм3.
Середня біомаса упродовж 2010–2013 рр. становила 0,96 0,0035 г/м3, чисельність – 0,730,0528 млн. кл/дм3. Середня біомаса фітопланктону весною становила 0,22 0,0056 г/м3, чисельність – 0,74 0,1034 млн. кл/дм3, влітку – 3,18 0,0003 г/м3 та 0,45 0,0002 млн. кл/дм3, восени – 0,20 0,0000г/м3 та 0,54 0,2051 млн. кл/дм3 і взимку – 0,22 0,0078 г/м3 та 1,20 0,0,8029 млн. кл/дм3 відповідно.
Рис. 3.4. Сезонна динаміка біомаси та чисельності фітопланктону р. Зелена (за результатами досліджень 20010–2013 рр.).
3.6. Оцінка інформаційного різноманіття екологічного стану
р. Зелена
Інформаційне різноманіття було визначене за індексом Шеннона, розрахованим за біомасою та за чисельністю фітопланктону.
Середні його значення для р. Зелена сягали 2,680,05 біт/екз та 1,960,05 біт/екз відповідно.
Середні значення індексу Шеннона по сезонах за чисельністю становили: навесні – 1,80 біт/екз, влітку – 2,89 біт/екз, восени – 1,97 біт/екз, взимку – 1,20 біт/екз, та за біомасою: навесні – 2,76 біт/екз, влітку – 3,40 біт/екз, восени – 2,68 біт/екз, взимку – 1,87 біт/екз відповідно (Рис. 3.5.).
Рис. 3.5. Сезонна динаміка зміни інформаційного різноманіття фітопланктону р. Зелена за біомасою та чисельністю.
Отже, протягом вегетаційного сезону спостерігалось значне коливання індексу Шеннона з переважанням полідомінантної структури фітопланктону. Монодомінування спостерігається з жовтня і триває до березня.
РОЗДІЛ 4. ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ I-II РІВНЯ АКРЕДИТАЦІЇ
4.1. Рекомендації щодо використання матеріалів дипломної роботи при викладанні біології в загальноосвітній школі.
Дані, що були отримані під час виконання дослідження можуть бути використані при викладанні біології в середній школі, зокрема при вивченні теми «Різноманітність рослин» для розгляду підтеми «Водорості» (7 клас) (Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія 7-11 класи для 11-річної школи).
Також фіксовані препарати водоростей можна використовувати як роздатковий матеріал під час проведення лабораторних робіт.
Досвід роботи школи показує, що на уроках чи лабораторних заняттях неможливо провести детальні спостереження. Тому програмою передбачено проведення позаурочної роботи з біології. На таких заняттях учні глибше вивчають будову, середовище існування, таксономічний склад водоростевих угруповань. Дуже корисно в наш час проводити виховні заходи з природоохоронної тематики. Нижче наводиться сценарій заходу на тему захисту природи і методична розробка заняття на тему « Значення водоростей у природі та житті людини».
4.2. Виховний захід на природоохоронну тематику
Свято довкілля «Чиста Земля – не тільки мрії, а й від людей розумні дії»
Мета. Розширити та поглибити знання і розуміння учнів екологічних проблем сучасності; привернути увагу до щоденних правил поведінки в природі; здійснити вплив на естетичні почуття та позитивні емоції через поетичне слово, пісню; продовжувати формувати екологічну свідомість.
Учасники: ведучі свята – 2 учні, ведучі в екологічній казці – 2 учні; Колобок, Вовк, Заєць, Лисиця, пори року – 4 учениці, агітбригада «Голоси планети» – 7 учнів, учні – читці – 16.
Обладнання і матеріали: фонограми пісень, співу птахів, музичний центр, фотографії краєвидів природи, пір року, свічка.
Місце проведення: актова зала
Хід свята:
Ведучий 1. Любі друзі, в нашу школу,
Завітали люди щирі,
І вітаємо їх знову
Тільки посмішкою й миром.
Дуже раді, люди добрі, бачити сьогодні вас!
Та запрошуєм на свято в цей весняний час!
Ведучий 2. Природа! З дитячих років ми звикаємо до її чарівної краси. Любимо бувати в лісі, в полі. Радіємо спілкуванню з природою.
Ведучий 1. Відбираючи впродовж сотень мільйонів років, немов чарівник, усе досконале і доцільне, природа стала колискою люд ства.
Ведучий 2. Людина — це частина природи, і саме природі ми зобов'язані своїм існуванням, своєю могутністю.
(виходять учні – читці)
Учень 1. Хоч скільки б ти не жив на світі літ,
та завжди викликає хвилювання
оцей вишневий, буйно пишний цвіт,
рожеве яблуневе квітування.
Учень 2. В зеленому мереживі листків
черемухи молочно-білі кисті.
Рясним дощем злітають пелюстки
і падають на трави гостролисті.
Учень 3. Біля дороги гілку нахилю,
пахучу гілку вишні, ще й з росою.
Он клен схиляє голову свою
перед її чарівною красою.
Учень 4. Стоять сади в вінчальному вбранні,
а соловей весільну їм співає,
і над ставком веселка виграє;
серця радіють сонцю і весні.
Учень 5. Є просто храм,
Є храм науки,
А є іще природи храм
З лісами, що простерли руки
Назустріч сонцю і вітрам.
Святий цей храм
Цілодобово для нас відкритий в кожну мить,
Заходь, сиди, будь серцем чулий,
Хай і тебе він освятить.
Ведучий 2. Земля — колиска людства. Яка ж вона — земля? Земля народжує прозорі струмки і потоки. Носить на собі океани, хмари і їх тіні. Розкрива ється жерлами димлячих вулканів. Пускає в небеса птахів, приймає в себе всі сніги й дощі, маленькі зернятка, дає всьому життя.
Ведучий 1. Виникнення життя на Землі — поки що таємниця для науки. Чому, наприклад, в обміні речовин живих організмів велику роль відіграв моліб ден — елемент, якого на нашій планеті практично немає? Зелені рослини постійно ведуть боротьбу за енергію і, за логікою речей, мали б поглинати сонячне проміння на тій частоті, на якій його найбільше до них доходить. Але ж ні! Рослини поводяться так, ніби зародилися й розвинулися на пла неті іншої зірки. Чому?
Ведучий 2. Зелена міфологія говорить, що жоден зі стародавніх народів нашої планети не мав себе за земного: родовід кожного нібито тягнеться або від "небесних богів", або від пращурів, переселених з інших світів з інших планет і галактик.
Ведучий 1. Спілкування з природою, навіть просто її сприймання дає нам ра дість. Чому? Мабуть тому, що природа — це невичерпне джерело краси, яка
не може залишити байдужою навіть найчерствішу людину.
Учень 6. — Море, море, чуєш?
Що ти подаруєш?
Що ти подаруєш, синє море?
Риби й самоцвіти,
Тільки швидше підростай,
З кораблями припливай
На мої простори.
Небо, небо, чуєш?
Що ти подаруєш, чисте небо?
Дощ, сніжинки й сонце, —
Відповіло небо.
Тільки швидше підростай
І в ракеті прилітай.
Тату, тату, чуєш?
Що ти подаруєш, рідний тату?
— Ось тобі Земля в цвіту,
Небо вшир і в висоту,
Сонце над полями,
Море з кораблями.
Ведучий 2. Травинка, що вперто пробивається крізь сірий асфальт, громаддя гір,
ширяння орла або політ бджоли, нічні співи солов'я або вигин лебединої
шиї, безодня нічного зоряного неба — все це несе в собі невичерпний заряд
краси. І все це таке близьке і дороге людському серцю.
Учень 7. Земле рідна, дитинства колиско,
Материнського серця крило,
Ти далеко від мене,
Та водночас так близько.
Ти — душа моя, пісня, добро.
Ти надія моя, ти кохання,
Ти найкраще, що в моїм житті,
Ти у мене єдина й остання,
Найдорожча на цій Землі.
Ти мій голос, ти серце, ти віра,
Ти, мов матір, мені дорога,
Ти найкраща, моя Україно,
Ніби сонце надії й добра.
Ведучий 1. А що ми знаємо про нашу землю? Всі говорять: Земля, а кожен ба чить і розуміє своє. Для космонавта, серед зірок і сузір'їв, — вона планета,
для моряка — вона берег, для геолога — твердиня, що зберігає руди, нафту,
блакитний газ. Для солдата — вона образ Батьківщини, її просторів, та цін ність, яку він захищає, та сила, яка живить тіло. Для хліборобів земля — це те, у що він вкладає свою працю і любов, від якої жде плодів і урожаю.
Ведучий 2. А ще ми знаємо, що завдяки обертанню Землі навколо Сонця , відбувається зміна пір року, і тільки на нашій планеті вони такі неповторні, такі прекрасні.
(Під звуки мелодії вальсу на сцену виходять, вальсуючи одна за одною, різні пори року.)
Весна. Зелена веснонька пишно йде,
пташечки із вирію вам веде,
розсіває в полі ярий цвіт
під тим небом синім, як блакить.
Зелена веснонька, любий час,
ластівки щебечуть раз у раз.
Бджілоньки літають по садках,
медочок збирають по квітках.
Зелена веснонька, красний цвіт,
збираймося, діти, у похід,
збираймося гуляти в поле, в гай,
там нас приголубить рідний край.
Літо. Сяють дні промінням золотим,
медоносна липа вся у цвіту,
І повітря пахне цвітом тим.
Спіє жито на колгоспнім полі,
коник у траві не замовка.
Радості тепер в дітей доволі:
кличе їх і поле, і ріка.
Добре сіно у лугах згрібати,
чи носити воду косарям.
Праці є приємної багато
загорілим молодим рукам.
Осінь. Золота красуня — осінь-чарівниця!
По землі ступає, золотом іскриться.
В жовте і червоне листячко фарбує,
І картини дивні, чарівні малює.
Більше, більше листя з кленів
облітає з кожним днем,
По траві, іще зеленій,
Між дерев у парку ідем.
Йдем по листю золотому,
Мов по килиму м'якому,
Що постелено для нас.
Листя падає в садку
І танцює у танку.
Осінь пишна та багата —
Збагатіла наша хата
і комора, і стодола —
Повно є добра довкола.
У коморі кілька міхів
Груш, і яблук, і горіхів.
А стодоли всі високі,
Є в них збіжжя на два роки.
Зима. Ходить, ходить зима гаєм — білосніжка,
килимочки простеляє по доріжках.
Беріз коси стрічками заплітає,
по ярочках з потічками розмовляє.
Ходить, ходить зима в полі, білосніжка,
розклала в полях перини на ліжках.
Накрива дбайливо ниви в час негоди,
щоби спали без пригод озимі сходи.
Ходить зима то узбіччям, то в діброві,
то шелесне, то шепоче в чар-розмові.
Надійшли морози, ріки закували
і березам коси інеєм прибрали.
Пухова перина очі убирає,
біла скатертина — ні кінця, ні краю.
Під серпанком білим трава і листочки,
річка оніміла, не дзюрчать струмочки.
Омертвіли лози, ледь гіллям хитають,
а в полях морози та вітри гуляють.
Ведучий 1. Земна куля оточена повітряною оболонкою — атмосферою. Ми милуємося безоднею неба — вдень голубого, вкритого кумедними формами хмар, а вночі — зоряного. Все це несе в собі невичерпний заряд краси.
Ведучий 2. Ми живемо на найдивнішій планеті. Планеті світлих сонячних ранків, яскравих лагідних днів і тихих зоряних ночей, що пахнуть м'ятою та матіолою. На планеті, яка дарує найщиріші почуття закоханим, вірність друзям, рідній землі, де народився, і щастя тим, хто шанує, любить і обері гає її.
Ведучий 1. Але, на жаль, не всі дбайливо ставляться до рідної землі. Тому ще трапляються в нашому житті такі чудернацькі історії.
КОЛОБОК
Екологічна казка-вистава
(Звучить фонограма співу пташок у лісі)
1-й ведучий. Колись, дуже давно, наші ліси дзвеніли від пташиного співу, в нетрях жили красиві звірі, у синіх річок рибки водили хороводи, а над галявинами кружляли барвисті метелики.
Прийшли інші часи і на зміну старим — прийшли нові казки.
(Під веселу музику з'являється Колобок)
Колобок. Я від баби втік,
Я від діда втік.
2-й ведучий. Ой, знайомий голосок!
1-й ведучий. Хто ти, милий?
Колобок. Колобок.
2-й ведучий. Колобок?! Худий, блідий! Що з тобою, друже мій?
1-й ведучий. З чого тебе спекли?
Колобок. З особливої муки:
На стиролі намели,
На ртутному нашкребли,
Пилу з шахти натрусили,
Тісто круто замісили,
На віконці я студився,
Дощ пішов — я ним умився.
Дощ холодний і противний,
Видно — радіоактивний.
2-й ведучи. І покотився Колобок все полями, та лісами,
Українськими селами та великими містами.
1-й ведучий. Котиться він, котиться, а на зустріч йому — Заєць.
З а є ц ь. Колобок, Колобок! Я тебе з'їм!
Колобок. Ти краще послухай мене, яку я тобі пісеньку заспіваю.
За є ц ь. Ну співай хутчіше, друже, а то їсти хочу дуже!
Колобок. Ти не їж мене, косий,
Колобок я не простий:
Із сульфатів і нітратів,
Та шкідливих хімікатів.
На стиролі намели,
На ртутному нашкребли,
Пилу з шахти натрусили,
Тісто круто замісили.
Не рум'яний я й не свіжий,
Ти попробуй мене з'їж-но.
Заєць. Ось чим хвалиться, нахал,
Апетит зовсім пропав.
2-й ведучий. А Колобок покотився собі далі. Котиться, котиться, а назустріч йому... сірий Вовк.
В о в к. Колобок, Колобок! Я тебе з'їм!
В о в к. Знаємо, знаємо: по закутках намели та в коморі нашкребли…
К о ло б о к. Ні-і-і! Я вже з другої казки
Ти послухай-но, будь ласка. (Співає.)
На стиролі намели,
На ртутному нашкребли,
Пилу з шахти натрусили,
Тісто круто замісили.
Кішка мій бочок лизнула —
Зразу лапки простягнула.
Заєць з'їсти мене хтів —
Без оглядки в ліс утік.
Якби він мене вкусив —
То стрибать не мав би сил.
1 - й ведучий. Вовк завив і загарчав,
Хвіст підняв і в ліс помчав.
2- й ведучий. А Колобок покотився далі. Котиться він, а назустріч йому Лисиця.
Л и с и ц я. Це ж бо хто такий гарненький?
К олобок. Це я — Колобок.
Л и с и ц я. Це ж бо хто такий веселенький?
К о л о б о к. Це я — Колобок! Я ще й пісеньку знаю.
Лисиця. Вірю! Вірю! Який класний мужичок! Сядь мені на язичок!
(Лисиця кусає Колобка і падає, Колобок тікає. Виходять Вовк і Заєць)
Вовк. Ех! Лисичка-сестричка пропала!
Мабуть, пісні вона не чувала.
Заєць. От бешкетник, що зробив:
Нашу лиску погубив!
(Вовк і Заєць відтягують Лисицю за куліси)
1-й ведучий. Люди! Колобка спиніть! Звірів від біди спасіть!
2-й ведучий. Розповіли ми казку може, а може все це і було,
Але ця казка допоможе, всім нам спішить робить добро.
(виходять всі учасники казки на поклон)
Ведучий 1. Чарівна наша планета Земля! Багата на флору і фауну. Таємнича, загадкова. А життя на ній вирує, б'є ключем, вносить свої поправки, встановлює зако ни, які нам з вами варто знати та виконувати.
Учень 8. В піднебессі кружляє пташка,
Крила в сонці полум'ям спалахують,
Думаєш, їй не буде важко,
Коли грози небо розпанахають?
Звір бреде, крізь хащі продирається,
Мне траву, іде до водопою.
Думаєш, трава не опирається.
Під його безжальною стопою?
Думаєш, в природі повна злагода,
Елегійність, тиша голуба?
Ні, природа нам щодня нагадує,
Що в житті і спокій — боротьба.
Ведучий 2. Природа землі унікальна і неповторна. Кожен її куточок прекрасний посвоєму. Духмяний аромат трав дарують нам лісові поляни, ці чудові скарб ниці лікарських рослин. Тінисті сосни та білокорі берізки наповнюють гри бами та ягодами наші кошики, голосним пташиним співом зустрічають гаї. Так, вона щедра та привітна — наша земля.
Ведучий 1. Щедра земля на хліб, добро, пісні і ласку. Тож бережімо найпрекраснішу з планет — нашу землю. Вона дала людству все: скарби моря і гір, дивовижні рослини, загадкових звірів, тобто подарувала найцінніше — життя.
Планета.
Треба планеті не так вже й багато.
Люди, мою мрію дайте сказати:
У самому серці планети є чаша… А в цій чаші іскриться тепло любові до всього живого… А чаша така повна-повна… По самі вінця… Моя мрія збігається з бажанням не розхлюпати цю чашу тепла, не розгубити. Щоб всі ви бачили світ у золотих барвах, щодня раділи сходу сонця, замислювались, дивлячись у небо, сміялися, чуючи шелест трави, раділи дотику вітру, берегли один одного і свою домівку – Землю.
(звучить пісня «Як у нас на Україні)
Наша школа невеличка
Вирушаємо у путь
Нас ранкове сонце кличе
Ріки сил додають.
Ліс зозулею озветься
Вже чекає рідний край
Небайдужим, серцям дружним, добрим людям співай!
Приспів:
Як у нас на Україні всі сади квітучі.
Як у нашій рідній школі діти всі співучі.
Будь щасливою, плането, а земля – багата.
І ми скажемо відверто, що природа – свято!
Що залишим після себе,
слід який на цій землі?
Чисте і безхмарне небо
чи руїни одні?
Дружно за руки візьмемось,
обіймемо ліс і гай
Небайдужим, серцям дружним, добрим людям співай!
Приспів:
Як у нас на Україні всі сади квітучі.
Як у нашій рідній школі діти всі співучі.
Будь щасливою, плането, а земля – багата.
І ми скажемо відверто, що природа – свято!
Ведучий 2. Лише розумна діяльність людства може сприяти охороні довкілля. Скільки шкоди заподіяла меліорація! Адже осу шували все: болота і ліси, ріки і озера. Скільки ран на ній залишили люди: засмічені ріки та моря, поріділі ліси, спотворені цезієм та хімічними речо винами землі, насичені хімічними парами речовини. На кожного з нас припадає 480 тонн накопичених твердих відходів, що повсякчас загрожують нашому здоров'ю і життю.
Ведучий 1. А тут ще й катастрофа на Чорнобильській АЕС. 25 років минуло відтоді. Не війна, не орди чужинців прокотилися по нашій землі. Це мирний чорнобильський атом, що мав служити людині, приносити у наші домівки світло і тепло, процвітання і щастя ... А натомість? Руйнація, радіація, смерть і пустка.
(виходять учні – читці)
Учень 9. Переорано землю, переорано небо,
Наче нам на цім світі вже нічого не треба.
Ні трави, ні повітря, ні річок, ані квітів,
Наче прагнемо разом на край світу злетіти.
Учень 10. Роки мчать, скаженіють — спішимо за прогресом,
Тільки ставлять навіщо нам під ліжко АЕСи?
Трощим ліс і дерева, що в гаях причаїлись,
Та невже ж ми нічому за життя не навчились?
Учень 11. Бережімо, люди, землі, води,
Кожну квітку в лузі, деревце,
Вбивцею не стань краси-природи,
Пам'ятаймо, діти, й ми про це.
Учень 12. Зупинюсь у вечоровій тиші,
Вслухаюсь, як дихає земля,
З кожним днем для мене все рідніші
Ці гаї, і ріки, і поля.
Відчуваю дивну спільноту
З білим садом, птицями в узвишші,
Зіркою, що гасне на льоту.
І тому щораз мені миліші
Ці гаї, і ріки, і поля ...
Я стою у вечоровій тиші,
Слухаю, як дихає земля.
Учень 13. Якщо ти віриш у майбутнє,
В його прийдешність, у життя,
Дзвони у дзвони, кричи людям,
Бо більш не буде вороття.
Віддай забуту свіжість травам,
Відмий від бруду всі хмарки,
Відреставруй нам синє небо
І дощ крізь сито проціди.
Хай оживе вода Дніпрова,
Правічні височать дуби
І хай полин, трава-Чорнобиль,
Не стане іменем біди.
Учень 14. Хай шурхотить прозора хвиля
І золотиться чистий пляж,
І щоб не дихав так потужно
Наш океан у латках плям.
Учень 15. Пам'ятай зеленого коника біля твоїх ніг,
Пам'ятай тихий вітер, що між травами пробіг,
Не забудь приголубить у лузі ромашку,
Посади деревце — це для тебе не важко,
Пожалій джерельце, не засмічуй ріки,
Це ж для тебе усе, не на день – на роки.
Ведучий 2. Люди! Чим стане наша Земля завтра — потворною красою чи прекрас ною потворою? Все залежить від нас, аби залишилась вона прекрасною і неповторною планетою — Земля.
Ведучий 1. Тож живімо і працюймо так, щоб робити добро один одному, добро на шій планеті — колисці розуму.
Пісня "У природи — вся гарна погода"
Будь-яка погода — благодать.
Дощ чи сніг — у кожну пору року
Треба все із вдячністю приймать.
Ніжно так любити всім природу,
І ліси, і ріки, і поля.
А вона дає нам чисту воду —
Це ж бо наша рідная земля. (2 р.)
Все, що нам дано, убережім.
Хай цвіте вона в любу погоду.
Памятаймо, це ж наш рідний дім.
У природи вся гарна погода,
І сама природа — благодать.
Хай не в’яне її щира врода,
Будемо її охоронять. (2 р.)
Ведучий 2. Чекати більше не можна. Небезпека екологічної катастрофи нависла над нашою планетою. І людство усвідомило це. В багатьох країнах світу люди вже допомагають природі, чим можуть.
Ведучий 1. Юні, друзі! Пора і нам від слів перейти до діла. При бажанні кожен із нас може знайти час для боротьби за збереження Землі. Подивіться навколо: бруд, сміття, безлад. Наведіть порядок, посприяйте благоустрою села, міста. Очистіть річки і водойми, посадіть дерева на пустирі, відновіть парки культури і відпочинку. Розпочніть вже сьогодні! Адже творити добро ніколи не пізно.
Ведучий 2. Що ж можемо зробити ми, щоб зберегти нашу природу?
Ведучий 1. Ідучи в парк, ліс чи поле, на екскурсію, прогулянку чи для відпочинку, згадай: все, що тебе оточує, милує зір і слух, дає насолоду — це спільне багатство, його треба залишити чистим і неушкодженим, щоб тішити всіх, а не лише тебе одного, а тому:
Пам'ятай!
Ведучий 2. Природа щедра до нас. Усе, що ми маємо — усе від неї. Давайте відплатимо їй своєю добротою, увагою, чемною поведінкою, і вона стане ще щедрішою:
Кожного дня і кожну хвилинку
Оберігаймо всяку звіринку,
Тільки добра їм потрібно бажати
І намагатись не ображати.
Ведучий 1. Багато прийнято законів про охорону природи, але найвищим законом для кожного з нас має бути наша со вість.
(виходить учениця з запаленою свічкою)
Учениця. Екологічна молитва
Пречиста Діво, збережи цей світ,
А в ньому нашу рідну Україну.
Сади і гори, ріки і моря,
Пташину, і звірину, і людину,
Усім, хто є, усім, хто буде,
Даруй здоров'я, чистоту і вроду,
Щоб їх ім'я, а в імені — любов —
Передавалися від роду і до роду.
Ведучий 2. У долі природи — наша доля. І всі ми повинні осягнути цю істину серцем і свідомістю, розумом, донести до те перішніх і майбутніх поколінь. Адже обов'язок берегти природу та її багатства став вимогою часу. Ми володіємо неоціненними багатствами. Їх отримали як дар Божий, і відповідаємо перед Творцем і нащадками, який світ, яке довкілля залишимо після себе. Пам'ятаймо, ми не взяли Землю у спадок від своїх батьків, - ми позичили її у наших дітей!
Об'єднаймось разом, щоб захистити все живе скрізь і усюди!
(виходять усі учасники свята)Пісня «Ми бажаємо щастя вам»
В світі, де навколо смітники,
І ногою навіть не ступи.
Де гуляє вітер серед зрубаних дерев,
Щоб було нам легко в тяжкий час,
Треба знати кожному із нас,
Дуже треба кожному
Знати, що є шанс.
Приспів: Ми бажаєм вам завжди
Чистого повітря й води,
І сонця промені хай завжди ідуть сюди.
Ми бажаєм щастя вам,
І воно повинно прийти.
Тож рук ви докладіть і природу збережіть.
4.3. Методична розробка уроку
ТЕМА. ЗНАЧЕННЯ ВОДОРОСТЕЙ У ПРИРОДІ ТА ЖИТТІ ЛЮДИНИ
Мета:
навчальна: поглибити і розширити знання учнів про роль водоростей у природі та житті людини.
розвивальна: розвивати навички самостійної роботи, мислення, пам'ять, уміння порівнювати позитивний і негативний вплив водоростей на екосистеми; практичні навички розпізнавання водоростей за описом та на малюнках.
виховна: виховувати екологічну свідомість, пізнавальні інтереси учнів
Базові терміни й поняття: планктон, бентос, кормовий білок, агар, «цвітіння води».
Обладнання і матеріали: таблиця «Водорості», малюнки із зображен ням водоростей, гербарні зразки таломів водоростей, схема «Роль водоростей у житті людини».
Концепція уроку: розглянути різні життєві стратегії водоростей, їх головні екологічні групи (планктон, бентос); визначити значення в природі й житті людини представників відділів Зелені, Діатомові, Чер воні та Бурі водорості.
Форми й методи: індивідуальні завдання, розповідь, робота з підручником, схемами, таблицями, гра «Бліц-вікторина», розгадування кросворду.
Тип уроку: урок-гра, узагальнення і систематизація знань з теми
ХІД УРОКУ
1. Актуалізація опорних знань
Усні та письмові індивідуальні завдання
1. Закінчити речення
Тіло водоростей називається... (слань, талом)
Забарвлення водоростям надають...(пігменти: хлорофіл, ксантофіл, багрянковий крохмаль)
Спосіб живлення водоростей…(автотрофний, мікотрофний – евглена зелена)
У хлоропластах водоростей міститься речовина … (хлорофіл)
Нестатеве розмноження відбувається...(спорами)
2. Тестовий контроль
1) За способом живлення водорості:
а) автотрофи;
б) гетеротрофи;
в) сапротрофи;
г) паразити.
2) Спори із джгутиками у водоростей:
а) гамети;
б) зооспори;
в) ізоспори;
г) сперматозоїди.
3) Статевий процес, за якого більша гамета лишається нерухомою:
а) анізогамія;
б) ізогамія;
в) гетерогамія;
г) оогамія.
4) Водорість, яку вирощують на морських плантаціях:
а) ламінарія;
б) ульва;
в) фукус;
г) улотрикс.
5) Статеві клітини утворюються:
а) у спорангіях;
б) у гаметангіях;
в) у зооспорангіях.
6) Запасною речовиною зелених водоростей є:
а) крохмаль;
б) багрянковий крохмаль;
в) ламінарин.
7) Спірогира є водорістю:
а) одноклітинною;
б) багатоклітиною;
в) колоніальною.
3. Виберіть правильні твердження
7. Установіть відповідність між поняттям та його визначенням
А. Клітина, що утворюється внаслідок злиття двох гамет.
Б. Нестатеве покоління в життєвому циклі рослин.
В. Наука про водорості.
Г. Тільце, навколо якого відкладаються запасні речовини.
Д. Зелений пігмент.
Е. Статевий процес, за якого більша за розміром гамета нерухома.
II. Мотивація навчальної діяльності
Якщо ми подивимось на модель нашої планети, то побачимо, що дві третини земної кулі належать Світовому океану, у водах якого знаходиться велика кількість водоростей. Завдяки широкій пристосованості до зовнішніх умов водорості у своєму поширенні на земній кулі об'єднуються в різноманітні екологічні угруповання, що характеризуються певним складом водоростей:
Відомо, що водорості мають важливе значення в природі та житті людини, яке можна порівняти зі значенням тропічних лісів на суходолі. Вони мають значення в народному господарстві, є об'єктами науково-дослідної роботи.
У мене виникає питання: чому нам потрібно вивчати водорості? Чому ми так багато говоримо про позитивну і негативну роль водоростей?
Тож я пропоную вам назвати тему уроку, визначити його мету і сформулювати завдання.
III. Узагальнення та систематизація знань
1. Пояснення вчителя
Планктон (від грецьк. планктос — «блукаючий») — сукупність живих істот у воді.
Бентос (від грецьк. бентос — «глибина») — це зазвичай водорості, які населяють дно водойм.
Перед початком ознайомлення зі схемою «Роль водоростей у житті людини» учні в малих групах читають матеріали (робота з підручником).
Група 1. Значення водоростей у природі.
Група 2. Використання водоростей людиною.
Учні першої групи роблять висновки:
водорості служать основою живлення рослиноїдних водних тварин;
насичують киснем товщу води та повітря над водоймами;
утворюють осадову породу — вапняк;
панцири відмерлих діатомових водоростей протягом мільйонів ро ків утворили осадову породу діатоміт;
зелені одноклітинні водорості входять до складу лишайників;
ґрунтові водорості виділяють у довкілля особливі речовини, які сприяють діяльності бактерій, грибів, різних тварин; сприяють ґрунтоутворенню;
підвищують родючість ґрунту;
«цвітіння ґрунту» вважається ознакою доброго врожаю.
Учні другої групи роблять висновки, працюючи зі схемою «Роль во доростей у житті людини» (див. додаток).
За масового розмноження вони:
ускладнюють судноплавство, рибний промисел;
руйнують гідроспоруди;
зумовлюють «цвітіння води»;
утворюють шкідливі для тварин речовини, у процесі життєдіяль ності виділяють у повітря, крім кисню, ще й чадний газ та оксиди Нітрогену.
Водорості:
виробляють величезну масу органічної речовини;
збагачують воду та повітря киснем;
є основою живлення водних рослиноїдних тварин;
беруть участь в утворенні осадових порід і ґрунту;
людина вживає в їжу;
використовують як корм для худоби;
використовують як добриво;
мають лікувальні властивості.
2. Екологічна гра «А чи знаєте ви, що?» Творча, пошукова робота учнів, робота з додатковою літературою.
1. А чи знаєте ви, що в процесі фотосинтезу на Землі утворюється 200 млрд. т вільного кисню? Хто виконує цю роботу?
Фотосинтез — основний процес, у результаті якого на Землі щороку утворюються 200 млрд. тонн вільного кисню. Майже половину цієї роботи виконують одноклітинні водорості океану. Не весь кисень використовується мешканцями підводного царства. Він надходить також в атмосферу і використовується мешканцями суходолу. Саме завдяки водоростям первісна атмосфера Землі збагатилася на ки сень, а її верхні шари — на озон, що зробило можливим існування життя на суші.
2. А чи знаєте ви, що водорості є домівкою для тварин, улюбленим міс цем для мальків, місцем, де можна відпочити каланам, захищаючись від косаток?
Водорості — це не лише «скатертина-самобранка», а й дім для ба гатьох мешканців океану. Тільки біля одного куща бородача живе 50 тис. рачків. А скільки їх у невеликій бухті! У таких місцях риба відкладає ікру, харчуються мільйони рачків, мальків, які почувають ся тут захищеними від хижаків.
Ліси великих бурих водоростей заввишки 1-2 м — особливий світ, своєрідні підводні джунглі. Це дім, який іноді більше цінується як сховище. Не лише дрібні тварини знаходять тут притулок. У при бережних заростях ламінарії полюбляють триматися калани. Тут їм спокійно: водорості захищають від прибою, гасять хвилі, сюди не запливають косатки — вороги каланів. Тут калани живляться, тут і солодко... сплять, лежачи на спині прямо на поверхні моря. Щоб вітерець не відніс їх в океан, вони заплутуються в довгі тіла водо ростей. Так на прив'язі й ночують.
3. А чи знаєте ви, що зелена водорість хлорела побувала в космосі й що в майбутньому ми зможемо їсти котлети з хлорели?
Головне багатство хлорели — зеленої водорості, що побувала в космо сі, — її клітини. Вони наполовину складаються з білка, на третину — з цукру, крім того, містять жири, вітаміни, цінні мінеральні солі. Тому, можливо, ми колись будемо їсти котлети з хлорели. А найці кавіше те, що хлорела розмножується з казковою швидкістю: 1 кг хлорели за 17 діб утворює 160 млн. т біомаси, яка за харчовою цінніс тю не поступається м'ясу, пшениці (у пшениці 12 % білка, а в хлоре лі-50%).
Коли вчені навчаться виділяти шкідливі для людини речовини, ми станемо свідками революції в харчуванні. Акваріуми з хлорелою мо жуть забезпечити на космічному кораблі вдосталь кисню, і в штуч ній атмосфері зоряного човна можна буде вільно дихати. Хлорела потрібна і на підводних човнах, і на космічних кораблях.
4. А чи знаєте ви, що водорості—джерело органічних речовин і їжа для тварин?
Якщо ви відпочивали на Чорному морі, то пригадуєте, як у воді чіплялися за волохатий кущ бородача — водорості цістозіри, відчепитися від якої неможливо. З острахом уявляли, що ж там на глибині, в морських заростях. Проте не такі вже й страшні ці водорості, бо є первинними проду центами моря. Саме вони використовують енергію Сонця, утворюючи з неорганічних речовин органічні, з неживого будують живе. У Сві товому океані щороку утворюється 500 млн. т органічної речовини. З водоростей починається більшість ланцюгів живлення: водорості служать кормом мікроскопічним тваринам (зоопланктону), молюс кам, рачкам; ними живляться малі риби, яких поїдають хижі.
5. А чи знаєте ви, що водорості — засновники гірських порід та ґрунтів?
Водорості є головною ланкою в кругообігу Кальцію та Силіцію в природі. Вони беруть активну участь в утворенні потужних шарів океанських відкладень і материнських порід. Крейдяний мул вкри ває дві третини Атлантичного океану і складається з решток їхніх скелетів.
Золотиста діатомея, або кремнеземка, має тіло, складене з двох обо лонок: внутрішньої та зовнішньої — силіцієвий панцир з порами для обміну речовин. Коли водорість гине, її панцир не завжди руй нується. Дрібні панцирі розчиняються у воді, решта досягають дна й утворюють діатомові мули, гірські породи.
З водоростей утворилися величезні поклади гірських порід: крейдя ні породи значною мірою складаються з решток оболонок деяких золотистих водоростей, а породи діатомітів з панцирів діатомових водоростей.
Рифи в морях ї океанах також формуються за участі водоростей. Так, у рифах островів Фіджі в Тихому океані водоростей майже втричі більше, ніж коралів.
6. А чи знаєте ви, що водорості корисні та смачні?
В Японії це добре знають. У руках вправних кухарів водорості пере творюються на витвори мистецтва. Їх їдять свіжими, роблять з них салати, гарніри. Їх консервують разом з грибами. Особливо широко використовується ламінарія. З неї готують пюре, консерви і навіть... цукерки.
Морські водорості — звичайна справа за столом жителів Кореї, Китаю, Філіппін, Індонезії та Ірландії. Смак у них різний. Ірланд ці полюбляють порфіру. У ламінарії Йоду в 30 тис. разів більше, ніж у морській воді, Купруму — у 300 разів, Фосфору — у 500 разів. Є в ній Ферум, білки, вітаміни А, В, С, О. Завдяки цьому водо рості позитивно впливають на здоров'я. А ламінарія здавна лікує хвороби серця, знижує тиск. Дуже корисна ламінарія і для жите лів України, які потерпіли від радіоактивного впливу після аварії на ЧАЕС. Вона накопичує йод, необхідний для роботи щитовид ної залози. Вживання в їжу ламінарії запобігає різним захворю ванням.
«Морська капуста» — два види ламінарії (цукрова та японська), які вирощують на Далекому Сході. Морські «городи» існують у Японії, Кореї, Росії. Протягом року ламінарія набирає вагу, росте (до 30 см щодоби). Урожай її визначають за сухою масою. Кожен гектар дає до 10-30 тонн висушеної культури. Це 100-300 центнерів! Який ефект! А от урожайність 1 га зернового поля в середньому становить лише 40-50 ц.
Море — це не просто вода, блакить до горизонту, це — робоче поле, яке потрібно берегти.
7. А чи знаєте ви, що таке агар-агар?
Порфіра та філофора — прикраса водного царства. З багрянок одержують речовину агар, яку мікробіологи всього світу використовують для вирощування культур мікроорганізмів. Без агару неможливо одержати желеподібну речовину, яка незамін на в харчовій промисловості. Кондитери додають її у бісквіти, торти, хліб, щоб ті були пухкими й не черствіли. Агар додають у желе, мо розиво, мармелад.
Без агару неможливе виробництво кіно- та фотоплівки. З водоростей одержують речовини, що закріплюють фарби на тка нинах.
Використовуються водорості в целюлозній промисловості: з них ви робляють спеціальний клей для міцності та блиску паперу. Водорості — помічники геологів. Викопні водорості є індикаторами для пошуку нафти.
Спресовані сухі водорості — добрий матеріал для створення звуко ізоляції в будівництві.
Таким чином, водорості — сировина для мікробіологічної, харчової, текстильної, целюлозної, будівельної галузей промисловості.
8. А чи знаєте ви, що водорості є індикаторами забруднення води?
Водорості визначають ступінь забрудненості води; їх використову ють в очисних спорудах. Вони живляться органічними речовинами та мінеральними солями, що забруднюють воду, і тим самим очищу ють її. Так відбувається самоочищення в природі. Водорості також використовують для виготовлення фільтрів у хіміч ній та медичній промисловості.
9. А чи знаєте ви, що водорості використовують на корм для худоби?
З хлорели виготовляють пасту, яка використовується на корм худобі. Після морського відпливу водорості збирають на «сіно» або прямо на місці випасають худобу.
Розведення водоростей дуже вигідне. За рік на дні моря можна зібра ти десять врожаїв по 15 т зеленої маси з 1 га. Тобто 1 га підводних лу ків може прогодувати щороку 50 корів. Підводні луки не треба зорю вати, боронувати, осушувати чи поливати. Тільки засівай та збирай. Вони не витрачають енергію, щоб витримати посуху, вітер тощо. Концентратами з водоростей вигодовують корів, курей. Вони корис ніші за овес, корови дають більше молока, а кури краще несуться.
10. А чи знаєте ви, що не тільки ламінарія використовується в меди цині?
Червона водорість хондрус використовується для лікування дихаль них шляхів. Альгінати, які одержують з водоростей, застосовують для лікування виразки шлунка, легеневих хвороб, запальних про цесів, артритів, анемії, шкірних захворювань, неврозів, безсоння, передчасного старіння. Водорості — помічники косметологів і ма сажистів.
IV. Узагальнення знань
1. Бліц-вікторина
10) Сукупність живих організмів, що живуть на дні водойм. (Бентос)
2. Кросворд «Водорості»
По горизонталі
1.Бура багатоклітинна водорість, яку вживають у їжу.
Рослини, які не мають коренів, стебла, листя, квітів, плодів та на сіння.
10. Тіло багатоклітинних водоростей.
По вертикалі
|
3 |
|||||||||||||
|
4 |
|||||||||||||
|
1 |
2 |
||||||||||||
|
7 |
|||||||||||||
|
5 |
6 |
||||||||||||
|
9 |
|||||||||||||
|
8 |
|||||||||||||
|
10 |
|||||||||||||
Відповіді
По горизонталі: 1. Ламінарія. 4. Улотрикс. 5. Водорості. 8. Бентос.
9. Стигма. 10. Талом.
По вертикалі: 2. Агар. 3. Планктон. 6. Ризоїди. 7. Фотосинтез.
V. Домашнє завдання
Додаток
Значення різних відділів водоростей
|
Відділ |
Представники |
Значення |
|
Зелені водорості |
Хламідомонада, хло рела, улотрикс, воль вокс, ульва, спірогира |
Продуценти кисню. Деякі види вико ристовуються в їжу. Здатні спричиняти «цвітіння води» |
|
Діатомові водорості |
Навікула, пінулярія, цимбела |
Продуценти кисню. Найважливіші про дуценти органічної речовини (близько 25 % світове первинної продукції). Масо ві скупчення стулок діатомових водорос тей утворюють гірську породу — діатоміт, що використовується в промисловості. Здатні спричиняти «цвітіння води». |
|
Червоні водорості |
Порфіра; делесерія, цераміум, калітамніон, немаліон, кароліна |
Продуценти кисню. Вживаються в їжу, використовуються в медичній, мікробіо логічній промисловості (для одержання агару й агароподібних речовин). |
|
Бурі водорості |
Ламінарія, макроцистіс, фукус, цистозіра |
Продуценти кисню. Вживаються в їжу, ви користовуються на корм худобі, для одер жання кормового борошна та в медичній промисловості |
Роль водоростей у житті людини
Харчова промисловість
Розчинні хірургічні нитки
Харчова промисловість
(морозиво, консерви,
фруктові соки)
Текстильна промисловість
(желе, мармелад, варення, м'які цукерки)
Мікробіологія
Виробництво паперу
Агар-агар
Альгінати (бурі водорості)
Позитивне значення
У їжу (салати,
приправи,
гарніри;
сушать,
цукрують)
Замінники крові
На корм худобі
Добриво
За масового розмноження Негативне значення
Молочна кислота
Руйнують гідроспоруди
Зумовлюють «цвітіння» води
Ускладнюють судноплавство, рибний промисел
ВИСНОВКИ:
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
http://www.polissya.eu/2010/03/pohodjennya-nazvi-richki-imeni-nazv.html
Додатки
Додаток А
Рисунок А-1. Карта-схема р. Тетерів
Рисунок А-2. Карта р. Зелена та розміщення станцій на її акваторії
Додаток Б
Рисунок Б-1. Співвідношення різних відділів водоростевих угруповань р. Зелена (за результатами досліджень 2010 -2013 р.р.)
Рисунок Б-2. Розподіл водоростей за біотопічною приуроченістю.
Додаток В
Таблиця В-1. Види водоростей планктону річки Зелена, ідентифіковані вперше для Українського Полісся
|
Відділ |
Назви видів (в.в.т.) |
|
Cyanoprocaryota |
|
|
Euglenophyta |
|
|
Chrysophyta |
|
|
Bacillariophyta |
|
|
Dinophyta |
|
|
Chlorophyta |
|
Додаток В
Таблиця В-2. Таксономічне різноманіття фітопланктону р. Зелена ( за період дослідження – літо 2010 р.- весна 2013 р.)
|
CYANOPROCARYATA |
|
|
CHROOCCOPHYCEAE |
|
|
CHROOCOCALES |
|
|
Gomphosphaerioideae |
|
|
Gomphosphaeria Kütz. |
|
|
Gomphosphaeria aponina Kütz. |
+++ |
|
Chroococcace |
|
|
Gloeocapsa Kütz. |
|
|
Gloeocapsa atrata Kütz. |
+ |
|
Gloeocapsa minima Hollerd. |
+ |
|
Mycrocystiaceae |
|
|
Mycrocystis |
|
|
Microcystis aeruginosa Kütz. emend. Elenk. |
+ |
|
Microcystis pulverea (Kütz.) Elenk. |
+++ |
|
HORMOGONIOPHYCEAE |
|
|
OSCILLATORIALES |
|
|
Oscillatoriaceae |
|
|
Oscillatoria Vaucher ex Gomont |
|
|
Oscillatoria amphibian Ag. |
+ |
|
Oscillatoria geminata Menegh. Ex Gom |
+ |
|
Oscillatoria kuetzingiana Nägeli in Kütz. |
+ |
|
NOSTOCALES |
|
|
Anabaenaceae |
|
|
Anabaena Bory ex Borner et Flahault |
|
|
Anabaena flos-aquae (Lyngb.) Bre՛b et Godey |
++ |
|
Anabaena hassalii (Kütz.) Wittr. |
+ |
|
Anabaena scheremetievi Elenkin |
+ |
|
Aphanizomenonaceae |
|
|
Aphnizomenon Morr. Ex Borner et Flahault |
|
|
Aphanizomenon flos-aquae (L.) Ralfs. |
+ |
|
EUGLENOPHYTA |
|
|
EUGLENOPHYCEAE |
|
|
EUGLENALES |
|
|
Euglenaceae |
|
|
Euglena Ehrend. |
|
|
Euglena acus Ehrend |
+ |
|
Euglena clara Scuja |
+ |
|
Euglena gracilis Klebs |
+ |
|
Euglena hemichromata Skuja |
+ |
|
Euglena spathirhyncha Skuja |
++ |
|
Euglena viridis Ehrend |
+ |
|
Lepocinclis Perty |
|
|
Lepocinclis fusiformis (Carter) Lemm. |
+ |
|
Lepocinclis ovum (Ehreand.) Lemmerm. var. ovum |
++ |
|
Lepocinclis ovum (Ehreand.) Lemmerm. var. dimidio-minor |
+ |
|
Phacus Dajard. |
|
|
Phacus angustus Drez. |
+ |
|
Phacus longicauda (Ehrend) Dujard |
+ |
|
Phacus mirabilis Pochm. |
+ |
|
Phacus papillatus Kotlar. |
+ |
|
Phacus raciborskii Drez. |
+ |
|
Phacus skujae Skvortsov |
+ |
|
Trachelomonas Ehrend. |
|
|
Trachelomonas armata (Ehrend.) Stein |
+ |
|
Trachelomonas caudata (Ehrend) Stein |
+ |
|
Trachelomonas fusiformis Stokes |
+ |
|
Trachelomonas oblonga Playf. |
+ |
|
Trachelomonas planctonica Swir. |
+++ |
|
Trachelomonas volvocina ( Ehrend) var. volvocina |
++ |
|
Trachelomonas volvocina (Ehrend) var. compressa Drezep |
+ |
|
Trachelomonas zuberi Korczwara |
+ |
|
CHRYSOPHYTA |
|
|
CHRYSOPHYCEAE |
|
|
HETEROCHRYSOPHYCIDAE |
|
|
CHROMULINALES |
|
|
Chromulinaceae |
|
|
Chromulina Cienk. |
|
|
Chromulina commutata Pascher |
+ |
|
Chromulina freiburgensis Dolfein |
+ |
|
Chromulina nitens Skuja. |
+ |
|
Chrysococcaceae |
|
|
Chrysococcus G. A. Klebs |
|
|
Chrysococcus rufensces G.A. Klebs |
++ |
|
BACILLARIOPHYTA |
|
|
COSCINODISCOPHYCEAE |
|
|
THALASSIOSIOROPHYCIDAE |
|
|
THALASSIOSIRALES |
|
|
Stephanodiscaceae |
|
|
Cyclotela Kütz. |
|
|
Cyclotella antique W. Sm. |
+ |
|
Cyclotella meneghiniana Kütz. |
++ |
|
Cyclotella stelligera Cl. et Grun. in Cl. |
+ |
|
Stephanodiscus |
|
|
Stephanodiscus Hantzschii Grun. in Cl. et Grun. |
+ |
|
Stephanodiscus parvus. Stoerm. et Hakans |
+ |
|
FRAGILARIOPHYCYCEAE |
|
|
FRAGILLARIOPHYCIDAE |
|
|
FRAGILARIALES |
|
|
Fragilariaceae |
|
|
Diatoma Bory |
|
|
Diatoma vulgare var. vulgare Bory |
++ |
|
Diatoma vulgare var. ovalis (Fricke) Hust. |
+ |
|
Meridion circulare Grev |
|
|
Meridion circulare (Grev.) Ag. |
+ |
|
Synedra Echrend |
|
|
Synedra ulna (Nitzsch.) Ehr. |
+ |
|
Tabularia Kütz. |
|
|
Tabularia fasciculata(C. Agardh) D.M. Williams et Round |
+ |
|
BACILLARIOPHYCEAE |
|
|
BACILLARIOPHYCIDAE |
|
|
ACHNANTHALES |
|
|
Cocconeidaceae |
|
|
Cocconeis Ehrend. |
|
|
Cocconeis placentula (Ehr.) |
+ |
|
Cocconeis skuletum Ehrend. |
+ |
|
NAVICULALES |
|
|
Neidiaceae |
|
|
Neidium Pfitzer |
|
|
Neidium affine( Ehr.) Pfit |
+ |
|
Neidium iridis (Ehr.) Cl. |
+ |
|
Sellaphoraceae |
|
|
Sellaphora Mereschk |
|
|
Sellaphora baccillum (Ehrend.) D. G. Mann. |
+ |
|
Pinnulariaceae |
|
|
Pinnularia Echrend. |
|
|
Pinnularia divergens W. Sm. var. elliptica (Grun.) Cl. |
+ |
|
Naviculaceae |
|
|
Navicula Bory |
|
|
Navicula absoluta Hust |
+ |
|
Navicula cincta (Her.) Ralf in Prit. |
+ |
|
Navicula concentrina J. R. Carter in J. R. Carter et Bailey-Watts |
+ |
|
THALASSIOPHYSALES |
|
|
Catenulaceae |
|
|
Amphora Echrend |
|
|
Amphora mongolica Østr. |
+ |
|
Amphora ovalis (Kütz.) Kütz. |
+ |
|
BACILLARIALES |
|
|
Bacillariaceae |
|
|
Nitzschia Hassall |
|
|
Nitzschia pusilla (Kutz.) Grunov emend. Lange.-Bert |
+ |
|
Nitzschia hantzchiana Rabenh. |
+ |
|
Nitzschia intermedia Hant. ex Cl. et Grun. |
+ |
|
Nitzschia paleaceae (Grun.) Hust. in A.S. et. al. |
+ |
|
DINOPHYTA |
|
|
DINOPHYCEAE |
|
|
PEREDINIALES |
|
|
Perediniaceae |
|
|
Perediniopsis Lemmer |
|
|
Perediniopsis berolinenses (Lemm.) Bourr |
+ |
|
Peridiniopsis cunningtonii Lemm. |
+ |
|
Peridiniun Lemm. |
|
|
Peridinium aciculiferum Lemm. |
+ |
|
Peridinium raciborskii Wolosz. |
+ |
|
Peredinium umbonatum Stein |
+ |
|
CHLOROPHYTA |
|
|
ULVOPHYCEAE |
|
|
ULOTRICHALES |
|
|
Ulotrichaceae |
|
|
Ulothrix Kütz. |
|
|
Ulotrhrix aeuqualis Kütz. |
+ |
|
TREBOUXIOPHYCEAE |
|
|
CHLORELLALES |
|
|
Chlorellaceae |
|
|
Actinastrum Lagerh. |
|
|
Actinastrum Lagerh. fluviatile |
+ |
|
Actinastrum hantzschii Lagerh. |
+ |
|
Closteriopsis Lammerm. |
|
|
Closteriopsis acicularis (G. Sm.) Belch. et Swale. |
+ |
|
Dictyosphaerium Nägeli |
|
|
Dictyosphaerium subsolitarium van Goor |
+ |
|
Dictyosphaerium tetrachotomum Printz. |
+ |
|
Didimogenes Schmidle |
|
|
Didimogenes palatina Schmidle |
+ |
|
Oocystaceae |
|
|
Oocystis Nägeli ex A. Braun |
|
|
Oocustis borgei Snow. |
+ |
|
Oocustis submarina Lagerh |
+ |
|
Elakatotrichaceae |
|
|
Elakatothrix Wille |
|
|
Elakatothrix acuta Pascher |
+ |
|
Elakatotrix subacuta Korsch |
+ |
|
PRASIOLALES |
+ |
|
Koliellaceae |
|
|
Koliella Hindák |
|
|
Koliella pyrenoidifera (Korsh) Hind. |
+ |
|
Koliella sempervirens (Chod.) Hind. |
+ |
|
CHLOROPHYCEAE |
+ |
|
CHLAMYDOMONADALES |
|
|
Chlamydomonadaceae |
|
|
Carteria Dies. |
|
|
Carteria radiosa Korsch |
++ |
|
Chlamydomonas Ehrend. |
|
|
Chlamydomonas globosa J. Snow. |
++ |
|
Chlamydomonas monadina Stein |
++ |
|
Phacotaceae |
|
|
Phacotus Perta |
|
|
Phacotus coccifer Korschicov |
+ |
|
CHLOROCOCCALES |
|
|
Sphaerocystidaceae |
|
|
Korschpalmella Fott |
|
|
Korschpalmella microscopica (Korsh) Fott |
+ |
|
Planctococcus Korschicov |
|
|
Planctococcus sphaerocystiformis Korschicov |
+ |
|
Sphaerocystis Chodat |
|
|
Sphaerocystis planctonica (Korsh) Bourr. |
+ |
|
SPHAEROPLEALES |
|
|
Characiaceae |
|
|
Fernandinella Chodat |
|
|
Fernandinella alpina Chodat |
+ |
|
Schroederia Lammerm et Korschicov |
|
|
Schroederia nitzchiodes (G. S. West) Korschicov |
+ |
|
Hydrodictyaceae |
|
|
Euastropsis Lagerh. |
|
|
Euastropsis richtery Schmidle |
+ |
|
Pediastrum Meyen |
|
|
Pediastrum angulosum (Ehr.)Menegh |
+ |
|
. Pediastrum duplex Meyen |
+ |
|
Selenastraceae |
|
|
Ankistrodesmus Lemmerm. |
|
|
Ankistrodesmus spiralis (W.B. Turner) Lemmerm. |
+ |
|
Monoraphidium Komark.-Legn. |
|
|
Monoraphidium areuatum (Korschikov) Hindak |
+ |
|
Monoraphidium griffithii (Berk.)Komark.-Legn. |
+ |
|
Raphidocelis Hindák emend. Marvan. et al. |
|
|
Raphidocelis contorta (Schmidle) Marvan et al. |
+ |
|
Raphidocelis subcapitata (Korsch.) Nyg. et al. |
+ |
|
Scenedesmaceae |
|
|
Coelastrum Nägeli |
|
|
Coelastrum microporum Näg. in A. Br. |
+ |
|
Coelastrum sphaericum Nägeli |
+ |
|
Crucigenia Morrey |
|
|
Crucigenia quadrata Morrey |
++ |
|
Desmodesmus (Chodat) An, Friedl et E. Hegew |
|
|
Desmodesmus abundans (Kirchn.) Hegew |
+ |
|
Desmodesmus armatus (Chod.) Deduss |
+ |
|
Desmodesmus communis (Hegew) E. Hegew |
++ |
|
Desmodesmus opoliensis (P. Richer) Hegew |
+ |
Примітки:
(+++) – трапляння виду більше 50% від загального числа опрацьованих проб.