Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Ніжинське училище культури і мистецтв імені Марії Заньковецюкаї
Реферат на тему:
"Випромінювання оптичного діапазону"
Виконав:
студент ІV - хор. курсу
Самойленко Дмитрій
2013
План
1. Що таке оптичний діапазон випромінювань?
2. Що таке інфрачервоне випромінювання?
3. Як впливає інфрачервоне випромінювання на організм людини?
4. Як нормують і контролюють інфрачервоне випромінювання?
5. Які існують засоби захисту від дії ІЧВ?
6. Що таке ультрафіолетове випромінювання?
7. Як впливає ультрафіолетове випромінювання на організм людини?
8. Які профілактичні заходи використовують від дії УФВ?
Захист від випромінювань оптичного діапазону
1. Що таке оптичний діапазон випромінювань?
Випромінювання оптичного діапазону являє собою потік електромагнітного випромінювання, яке має хвильові і квантові властивості.
В умовах виробництва застосовуються ЕМВ в діапазоні хвиль від 100 нм до 500 мкм. Оптичний діапазон випромінювання включає інфрачервоне (ТЧВ), видиме (ВВ) та ультрафіолетове випромінювання (УФВ).
До випромінювань оптичного діапазону належить лазерне випромінювання, що супроводжує роботу лазерів. Лазер—це назва оптичного квантового генератора, практичне використання якого почалося у другій половині XX століття.
Джерелами оптичного діапазону є всі предмети, ступінь нагріву яких визначає загальну інтенсивність їх випромінювання й розподіл їх енергії за ділянками спектра.
Використання випромінювання оптичного діапазону пов’язано зі шкідливою дією на організм людини, що вимагає постійного вдосконалення методів та засобів захисту.
2. Що таке інфрачервоне випромінювання? ,
За фізичною природою інфрачервоне випромінювання (ІЧВ) являє собою потік часток матерії, що має хвильові та квантові властивості. ІЧВ охоплює ділянку спектру з довжиною хвиль від 760 нм до 540 мкм. Відносно людини, джерелом випромінювання є усяке тіло з температурою понад 36-37°С і чим більша різниця, тим більша інтенсивність опромінювання.
У виробничих приміщеннях з великими тепловиділеннями (гарячі цехи) на частку інфрачервоного випромінювання припадає близько двох третин тепла, що виділяється при температурі твердих тіл до 400-500°С, випромінювання головним чином припадає на діапазон довгих променів, якщо температура нагрівання перевищує 500°С (червоне світло) до 25 % енергії випромінювання припадає на середньохвильовий діапазон інфрачервоного спектру променевої енергії.
При температурі джерела близько 1000—1300°С (прокатні стани, скловарні цехи) близько половини енергії випромінювання (до 46 %) припадає на середньохвильову частину, а біля 10 % становить короткохвильова ділянка енергії.
Відтак ефективність дії ІЧВ повністю залежить від довжини хвиль, що обумовлює глибину їх проникнення у біологічні тканини.
Залежно від глибини проникнення, ІЧВ поділяється на три групи: А, В, С.
ІЧВ групи А більше проникає через шкіру й визначається як короткохвильове, що поглинається епідермісом.
3. Як впливає інфрачервоне випромінювання на організм людини?
Вплив інфрачервоного випромінювання на організм людини проявляється в основному тепловою дією. Ефект дії ІЧВ залежить від довжини хвиль, яка обумовлює глибину їх проникнення.
Згідно з класифікацією Міжнародної комісії по освітленню, ІЧВ поділяють натри групи А, В, С.
Пропускання, поглинання й розсіювання променевої енергії залежить як від довжини хвилі, так і від тканин організму.
Шкіра людини, завдяки своїм оптичним властивостям, володіє вибірковою характеристикою щодо відбивання й пропускання різних ділянок спектру інфрачервоної радіації.
Вплив ІЧВ на організм проявляється як у формі загальних, так і місцевих реакцій. Місцева реакція виражена сильніше, якщо опромінення відбувалося довгохвильовою радіацією, тому за однакової інтенсивності опромінювання безпечний час дії у цьому випадку буде меншим, ніж у випадку впливу короткохвильового діапазону.
Короткохвильова ділянка ІВЧ має більшу глибину проникнення в тканини тіла, а відтак значно підвищує температуру глибоких тканин. Опромінення очей веде до помутніння кришталика (професійна катаракта) або інших паталогічних змін. Довгохвильові ІЧВ поглинаються сльозою і поверхнею роговиці та викликають теплову дію.
Під впливом ІЧВ виникають функціональні зміни стану ЦНС, посилюється секреторна діяльність шлунку, підшлункової і слинної залози. У ЦНС розвиваються процеси гальмування, зменшуються нервово-м’язові збудження, знижується загальний обмін речовин.
Короткохвильове ІЧВ, що проходить через незахищену голову, впливає на рецептори мозку, викликає важкі ушкодження, через які може статися сонячний або тепловий удар.
Тривале опромінення 14 радіацією підвищує температуру тканин головного мозку, легенів, нирок і м’язів, що веде до послаблення імунобіологічних реакцій і зниження загальної резистенційності організму.
У робітників, що працюють в умовах нагріваючого мікроклімату (гарячі цехи), знижується електрична чутливість очей, збільшується прихований період зорової реакції, послаблюється умовна рефлекторна реакція судин, що може призводити до тяжких наслідків виробничого травматизму.
Ефект дії ІЧВ залежить від багатьох чинників:
спектру;
тривалості й переривчастості випромінювання;
інтенсивності потоку;
кута падіння променів;
величини поверхні, яка випромінюється;
розмірів ділянки організму, захисних властивостей одягу та ін.
4. Як нормують і контролюють інфрачервоне випромінювання?
Інтенсивність ІЧВ необхідно вимірювати на робочих місцях або в робочій зоні поблизу джерела випромінювання.
На непостійних робочих місцях при стабільних ІЧВ доцільно вимірювати їх інтенсивність на різних відстанях від джерела випромінювання з однаковими інтервалами і визначати тривалість часу дії на організм людини.
Оскільки ІЧВ нагріває навколишні поверхні, створюючи вторинні джерела, які виділяють тепло, то необхідно вимірювати інтенсивність випромінювання не тільки на постійних робочих місцях або в робочій зоні, але і в нейтральних точках та інших місцях виробничого приміщення.
Сумарна допустима інтенсивність випромінювання має не перевищувати 350 Вт/м2.
Інтенсивність сумарного теплового випромінювання вимірюється актинометрами, а спектральна інтенсивність випромінювання — інфрачервоними спектрометрами.
Для вимірювання малих величин (1400-2100 Вт/м2) інтенсивність випромінювання (від слабо нагрітих тіл або сильних джерел, розміщених далеко від робочої зони) застосовують срібно-вісмутовий термостовпчик Молля.
5. Які існують засоби захисту від дії ІЧВ?
Профілактичним заходом в умовах інфрачервоного випромінювання має стати механізація важких робіт, впровадження у технологічне обладнання дистанційних механізмів відкривання й закривання печей, зменшення важких фізичних навантажень.
Інтенсивне випромінювання інфрачервоної радіації можна значно зменшувати за рахунок:
зміни технології виробничих процесів;
заміни вертикальних печей на тунельні печі для обпалювання цегли, сушки форм, гончарних трубок;
зниження частки важких ручних операцій;
використання теплоізоляції;
екранування робочих місць.
Найбільш ефективним способом захисту від променевої енергії ІЧВ є водяні завіси, які поглинають теплову частку інфрачервоної радіації.
При великих теплових навантаженнях суттєве значення має раціональний питний режим, відповідна організація режиму праці з обов’язковими перервами у роботі, що дає можливість відновлювати і полегшувати процеси терморегуляції, а також раціональний спецодяг і інші 313, які мають відповідні теплозахисні властивості і здатність відбивати інфрачервону радіацію.
6. Що таке ультрафіолетове випромінювання?
Ультрафіолетове (УФ) випромінювання являє собою невидиме оком людини електромагнітне випромінювання, що займає в електромагнітному спектрі проміжне положення між світлом і рентгенівським випромінюванням.
УФ-промені володіють здатністю фотоелектричного ефекту, проявляють фотохімічну активність, викликають люмінесценцію і мають значну біологічну активність.
Величини УФ-випромінювання можуть бути охарактеризовані за енергетичною природою і за ефективністю дії на біологічні об’єкти УФ-випромінювання.
З біологічної точки зору переважно оцінюють бактерицидну і еритемну величини випромінювання.
Нормальною величиною штучного УФ-опромінення є кількість еритемного опромінення, що визначається добутком еритемного опромінення на час дії. Ця величина аналогічна освітленості і визначається щільністю еритемного потоку.
Що належить до джерел УФ випромінювання?
Природним джерелом УФВ є сонце. Інтенсивність ультрафіолетової радіації біля поверхні землі непостійна й залежить від широти місцевості, періоду року, етану по-годно-кліматичних умов, ступеня прозорості атмосфери і ін.
Штучними джерелами УФВ є газорозрядні джерела світла, електричні дуги, лазери і т. ін.
Найбільш розповсюдженими штучними джерелами УФВ на виробництві є плазмові процеси, електричні дуги, ртутно-кварцові пальники, автогенне полум’я. УФВ надходить у виробничі приміщення головним чином від джерел з температурою понад 1200 °С, всі джерела належать до так званих температурних випромінювачів.
Ультрафіолетового опромінювання можуть зазнавати працівники багатьох галузей виробництва при таких роботах як дугове електрозварювання, автогенне різання і зварювання металу, плазмове різання й зварювання, дефектоскопія, працюючі з ртутно-кварцевими лампами при світлокопіюванні, стерилізації води і харчових продуктів, робітники зайняті виплавкою металів і мінералів з високою температурою плавлення на електричних, скляних і інших печах і т. ін. Будівельники, дорожники, працівники сільськогосподарського виробництва й інші професійні групи підпадають під дію ультрафіолетового випромінювання сонячного спектру особливо в літньо-осінній період року.
7. Як впливає ультрафіолетове випромінювання на організм людини?
Ультрафіолетове випромінювання характеризується двоякою дією, тому його вплив має як позитивне, так і негативне значення.
Біологічна дія УФ-випромінювання сонячного світла проявляється, перш за все, у його позитивному впливі на організм людини. УФ-опромінення є життєво необхідним чинником. Відомо, що при тривалій недостатності сонячного світла, виникають порушення фізіологічної рівноваги організму, розвивається симптомокомплекс, що має назву "світлове голодування".
Найбільш частими наслідками недостатності і сонячного світла є послаблення захисних імунобіологічних реакцій організму, загострення хронічних захворювань, функціональні розладнання нервової системи. Це стосується робітників, що працюють у шахтах або у безліхтарних і безвіконних цехах і на тих об’єктах, що не мають природного освітлення (метрополітен) і т. ін.
УФ-опромінення суберитемними і малими еритемними дозами чинить сприятливу дію на організм, нормалізує артеріальний тиск та всі види обмінних процесів, підвищує опірність організму, знижує захворюваність простудними хворобами, підвищує стійкість до охолодження, знижує втомлюваність та підвищує працездатність.
УФ-випромінювання від виробничих джерел, може стати причиною гострих і хронічних професійних захворювань.
Найбільше ураження від дії УФ-випромінювання зазнає зоровий аналізатор.
Гостре ураження очей під дією УФВ має назву електрофтальмія (фотоофтальмія). Проявляється захворювання відчуттям стороннього тіла або піску в очах, світлобоязню, сльозотечею і ін.
До хронічних професійних захворювань належать: кон’юнктивіт, катаракта кришталика. Шкіряні хвороби виникають у вигляді гострих дерматитів з еритемою, іноді набряком аж до утворення пухирів.
Поряд з місцевою реакцією можуть виникати загальнотоксичні явища з підвищенням температури, лихоманкою, головними болями, диспепсичними явищами.
Класичним ураженням шкіри від УФВ є сонячний опік. Хронічні зміни шкіряних покровів під дією УФ-випромінювання, виражаються в "старінні" (сонячний еластоз), атрофії епідермісу, можливого розвитку злоякісних новоутворень.
У виробничих умовах найбільш важливе значення мають професійні ураження організму—фотосенсибілізація (стан підвищеної чутливості організму до світла) ультрафіолетова радіація сонячного спектру. Вони проявляються у тяжких формах кератокон’юнктивітів, дерматитів і загальнотоксичних явищ.
8. Які профілактичні заходи використовують від дії УФВ?
З метою профілактики "ультрафіолетового дефіциту" використовують як сонячне випромінювання—інсоляція приміщень, світлоповітряні ванни, солярії, а також і УФ-опромінення штучними джерелами.
Заходи щодо профілактики "Ультрафіолетової недостатності" в Україні закріплені санітарним законодавством. Виробничі приміщення з постійним перебуванням працюючих, в яких відсутнє природне освітлення або його біологічна дія є недостатньою за вимогами санітарних нормативів, мають обладнуватися установкою УФ-випромінювання (з еритемними лампами).
Профілактичні заходи щодо попередження електроофтальмії зводяться до використання світлозахисних окулярів, або щитків при виконанні електрозварювальних і інших робіт.
Для захисту шкіри від УФ-випромінювання використовують захисний одяг, проти-сонячні екрани (тенти, навіси і ін.) спеціальні покривні креми та мазі.
Допустимі величини УФ-опромінення і рівні опромінення, залежно від джерела УФВ, а також нормативи загальної тривалості роботи і інші вимоги закріплені в документах, затверджених МОЗ.
Захисні заходи мають включати засоби щодо відбиття УФ-випромінювання, захисні екрани і 313 шкіри і очей. Захисний одяг має бути з довгими рукавами і капюшоном. Очі захищають спеціальними окулярами, що мають звичайні скельця або з оксидом свинцю.
З метою профілактики використовують раціональну організацію режиму праці й відпочинку, відповідне розташування робочих місць та віддалення їх від потужних виробничих джерел УФВ.
http://pidruchniki.ws/
http://buklib.net/books/30161/
http://uk.wikipedia.org