Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО
ГРИГОР’ЄВА МАРИНА ЄВГЕНІЇВНА
УДК 343.234
ЗВІЛЬНЕННЯ ОСОБИ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У ЗВ’ЯЗКУ З ЇЇ ДІЙОВИМ КАЯТТЯМ
Спеціальність 12.00.08 –кримінальне право і кримінологія;
кримінально-виконавче право
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Харків –
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі кримінального права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник:
доктор юридичних наук, професор Баулін Юрій Васильович, директор Інституту вивчення проблем злочинності Академії правових наук України, академік Академії правових наук України.
Офіційні опоненти:
доктор юридичних наук, професор Осадчий Володимир Іванович, Київський національний університет внутрішніх справ, завідувач кафедри кримінального права;
кандидат юридичних наук, професор Андрушко Петро Петрович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри кримінального права та кримінології.
Провідна установа:
Інститут держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України, відділ проблем кримінального права, кримінології та судоустрою, м. Київ.
Захист відбудеться “”квітня 2007 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.01 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 70.
Автореферат розісланий “”травня 2007 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.Ю. Шепітько
1
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. У сучасній правовій науці питання, пов'язані з дійовим каяттям, носять достатньо проблемний характер і тому вимагають свого повного і послідовного дослідження. Це має особливе значення саме в теперішній час, коли діє Кримінальний кодекс України 2001 р. (далі КК), в якому вперше в Загальній частині (ст. 45 КК) передбачено, що “особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду”.
Існування в КК України зазначеної статті свідчить про те, що держава готова за певних умов застосовувати заохочення до осіб, які вперше вчинили злочин невеликої тяжкості. Саме тому теоретичне обґрунтування і розробка питань, пов'язаних із звільненням від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, є своєчасним і актуальним. Це підтверджується і тим, що КК вніс зміни не тільки в спеціальні норми, а і в загальні положення про звільнення від кримінальної відповідальності, виділяючи їх окремо в розділ IX Загальної частини КК. Проблема звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям знайшла своє відображення і в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 “Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності”. Названа постанова усунула певні труднощі в регулюванні звільнення особи від кримінальної відповідальності. Зокрема, сформулювала умови та підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності взагалі та у зв’язку з дійовим каяттям, а також витлумачила і дала коротку характеристику кожному елементу дійового каяття.
Відомо, що окремі аспекти даної проблеми досліджувалися в роботах Х.Д. Алікперова, С.Г. Келіної, В.М. Кудрявцева, О.С. Міхліна, А.В. Наумова, К.А. Панько, Р.А. Сабітова, О.В. Савкіна, В. Сверчкова, О. Чувільова, С.П. Щерби та інших. У даному дослідженні автором також використовувалися роботи Ю.В. Бауліна, Б.Г. Віттенберга,
В.М. Галкіна, Ю.В. Голіка, Л.В. Головка, В.А. Єлеонського,
І.Е. Звечаровського, Л.В. Іногамової-Хегай, С.О. Комарова,
Т.В. Кленової, Л.М. Кривоченко, Л.Л. Круглікова та інших криміналістів, які присвячені загальним проблемам звільнення від кримінальної відповідальності. Використовувалися також загальнотеоретичні положення науки кримінального права, які визначені в роботах М.І. Бажанова, М.Й. Коржанського,
П.С. Матишевського, М.І. Панова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація та інших.
2
Суттєвий внесок у висвітлення проблеми звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям вніс
О.О. Житний, який в своєму дисертаційному дослідженні (2003 р.) розглянув питання розвитку інституту звільнення від кримінальної відповідальності у вітчизняному законодавстві і законодавстві зарубіжних країн, визначив поняття і дав загальну характеристику звільнення від кримінальної відповідальності, показав соціально-правову обумовленість встановлення звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, охарактеризував підстави і умови такого звільнення від кримінальної відповідальності, об'єктивні та суб'єктивні ознаки дійового каяття. Слід погодитися з тим, що історичний розвиток кримінального законодавства сприяв введенню до КК статті про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, і що інститут звільнення від кримінальної відповідальності на сучасному етапі знайшов своє місце в інституті заохочення соціально корисної поведінки. Разом з тим в роботі О.О. Житного не знайшли відображення питання механізму кримінально-правового регулювання відносин, що виникають при звільненні від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, психологічної характеристики дійового каяття, кримінально-правових наслідків звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям тощо.
Актуальність даного дослідження обумовлена також необхідністю підвищення рівня правової культури населення. Змін вимагає і юридичне мислення працівників правоохоронних органів, оскільки існує необхідність орієнтації їх на забезпечення прав людини у сфері кримінального і кримінально-процесуального права. Цьому здатне сприяти і дослідження принципових питань даної проблеми.
Таким чином, дослідження проблем, пов'язаних із звільненням особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, є актуальним для науки кримінального права, має важливе значення для подальшого вдосконалення положень КК про звільнення від кримінальної відповідальності та для практики його застосування.
3
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до цільової комплексної програми “Актуальні проблеми кримінального і кримінально-виконавчого права і системи попередження злочинності” (номер державної реєстрації 0186.0.070883), над якою працює кафедра кримінального права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Тема цього дослідження затверджена вченою радою Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого 27 жовтня 1998 року (протокол №2).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є формулювання теоретично обґрунтованих висновків щодо поняття і юридичної природи дійового каяття, передумови, підстав і кримінально-правових наслідків звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з її дійовим каяттям, а також розробка рекомендацій щодо вдосконалення чинного кримінального законодавства України та практики його застосування.
Для досягнення визначеної мети були поставлені такі завдання:
1. Визначити юридичну природу і поняття дійового каяття.
2. Дослідити механізм кримінально-правового регулювання відносин, які виникають при звільненні особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.
3. Визначити передумову і підстави звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.
4. Визначити кримінально-правові наслідки даного виду звільнення від кримінальної відповідальності.
5. Вивчити і узагальнити судову практику у справах про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з її дійовим каяттям, обґрунтувати пропозиції щодо її удосконалення.
6. Сформулювати рекомендації по вдосконаленню КК України щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з її дійовим каяттям.
Об'єктом дослідження є звільнення особи від кримінальної відповідальності згідно КК України. Предметом дослідження є один із видів такого звільнення, а саме звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з її дійовим каяттям у вчиненні злочину.
Нормативно-правовою базою дослідження є положення вітчизняного законодавства, законодавства окремих зарубіжних країн щодо звільнення від кримінальної відповідальності, а також практика його застосування. Теоретичну базу дослідження склали роботи вітчизняних та зарубіжних вчених минулого та сучасності в галузі кримінального права. Крім того, були використані роботи з психології, філософії, теорії права, конституційного права, інших галузевих юридичних наук.
4
Методи дослідження. У роботі використовувалися загальнонаукові методи дослідження, а також спеціальні методи, які застосовуються в дослідженнях в окремих правових науках. З використанням філософського (діалектичного) методу пізнання, відповідно до якого всі предмети (явища) вивчаються в єдності і боротьбі їх протилежностей, досліджувалося поняття дійового каяття в єдності і зміні його змісту і форми. Широко застосовувався системно-структурний метод, за допомогою якого здійснено наукове узагальнення правового матеріалу: розкрита юридична природа дійового каяття, досліджені передумова і підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям тощо. За допомогою догматичного методу проаналізований зміст законодавчих положень, що передбачають дійове каяття як підставу звільнення особи від кримінальної відповідальності. Застосування порівняльно-правового методу дозволило порівняти положення законодавства України з відповідними положеннями кримінального законодавства зарубіжних країн, а з використанням історичного і порівняльно-історичного методів досліджено окремі чинні положення про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям особи порівняно з раніше діючим, вже не чинним законодавством України; за допомогою соціологічних опитувань (було опитано 120 суддів) досліджено позицію практичних працівників відносно необхідності вдосконалення приписів КК щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з її дійовим каяттям.
Наукова новизна одержаних результатів. У роботі обґрунтовуються положення, які, на думку автора, є новими для науки кримінального права, зокрема:
1. Вперше визначена юридична природа дійового каяття як самостійного кримінально-правового явища, яке використовується не тільки при звільненні особи від кримінальної відповідальності, але й як елемент, що знижує ступінь суспільної небезпечності особи, яка вчинила злочин, при пом'якшенні їй покарання (як обставина, яка пом'якшує покарання, при призначенні більш м'якого покарання, ніж передбачено законом);при її звільненні від кримінального покарання (при звільненні від кримінального покарання з випробуванням); при звільненні від відбування покарання (умовно-достроковому звільненні від відбування покарання), при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким, а також при достроковому знятті судимості.
5