Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
12
НАУКОВО-ДОСЛIДНИЙ ЕКОНОМIЧНИЙ IНСТИТУТ
МIНIСТЕРСТВА ЕКОНОМIКИ УКРАЇНИ
НЕТЯЖУК Михайло Володимирович
УДК: 338.246:[338.45:664.6]
ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ
РОЗВИТКУ ХЛІБОПЕКАРНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
Спеціальність: 08.07.01- економіка промисловості
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ –
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в НДЕІ Міністерства економіки України.
Науковий керівник –доктор економічних наук
Якубовський Микола Миколайович,
НДЕІ Міністерства економіки України,
заступник директора з наукової роботи
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Сологуб Олена Петрівна,
Національний університет харчових технологій Міністерства освіти та науки України,
завідувач кафедри маркетингу
кандидат економічних наук, старший науковий співробітник
Козлова Алла Іванівна
Міжрегіональна академія управління персоналом,
доцент кафедри економіки.
Провідна установа – Рада по вивченню продуктивних сил України
НАН України,
відділ розвитку і розміщення харчової і переробної промисловості (м. Київ)
Захист відбудеться 19 січня 2006 р. о 14 год. на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.801.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук НДЕІ Міністерства економіки України (01103, Київ - 103, бульвар Дружби народів, 28, 5-й поверх, зал засідань).
З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці НДЕI Міністерства економіки України (01103, Київ - 103, бульвар Дружби народів, 28, 1-й поверх).
Автореферат розісланий 17 грудня 2005 р.
Вчений секретар
Спеціалізованої вченої ради,
доктор економічних наук О.Ю. Рудченко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Подальший економічний розвиток держави в контексті європейського вибору вимагає удосконалення інструментарію державного управління економікою. Використання переважно адміністративних методів регулювання в умовах ринку призводить до дисбалансу економічної системи, викривлення процесів, що в ній відбуваються, та гальмують її розвиток. Дана проблема характерна як для економіки країни в цілому, так і для окремих галузей промисловості. Зокрема, дуже гостро вона відчувається в хлібопекарній промисловості.
Через високу соціальну значимість продукції галузь постійно знаходиться під державним контролем, який фактично зводиться до адміністративного регулювання цін на хліб. Створенню ж ринкових механізмів розвитку хлібопекарної промисловості і стабільного забезпечення населення “продуктом номер один” увага практично не приділяється. Ігнорування дії об’єктивних економічних законів при розробці цінової політики призвело до погіршення стану економічного, технічного та соціального розвитку підприємств галузі.
З метою ліквідації даних диспропорцій Стратегією соціально-економічного розвитку України на 2004-2015 рр. удосконалення механізмів державного регулювання розвитку основних ринків продовольчих товарів, до яких, безумовно, належить хліб, визначено одним з основних стратегічних завдань в сфері розвитку харчової промисловості.
Проблемами використання економічних механізмів в процесі державного управління досліджували Л.Абалкін, В. Беседін, А. Гальчинський, М. Долішній, Т. Мостенська, О. Онищенко, Б. Пасхавер, М. Пашута, О. Сологуб, В. Точілін, В. Трегобчук, М. Чумаченко, М. Якубовський та інші.
Методологічними, методичними та прикладними дослідженнями різних аспектів розвитку хлібопекарного виробництва як складової частини харчової промисловості займалися П. Борщевський, Л. Дейнеко, З. Джеппарова, И. Заблодська, О. Звягинцева, А. Косован, Т. Репіч, Л. Сенішина, Ф. Уфімцев, Н. Чубенко та інші. Разом з тим, питання формування економічних механізмів регулювання розвитку галузей промисловості в ринкових умовах досліджено недостатньо, а стосовно хлібопекарної промисловості є взагалі практично не вивченими, хоча й має особливе значення для забезпечення сталого економічного зростання та соціальної і продовольчої безпеки України.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний автором напрям досліджень пов'язаний з науково-дослідними роботами, що виконуються НДЕІ Міністерства економіки України, зокрема, “Аналіз кон’юнктури, короткострокове прогнозування та рекомендації щодо державної регуляторної політики розвитку основних товарних ринків“ (2002 р., № держреєстрації 0102U007288) та “Розробка та обґрунтування стратегічних орієнтирів розвитку промисловості” (2003 р., № держреєстрації 0103U005618), в яких дисертант безпосередньо брав участь у розробці теоретико-методологічних засад формування економічного механізму регулювання розвитку галузей промисловості.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-концептуальних основ формування економічного механізму регулювання розвитку хлібопекарної промисловості в контексті трансформаційних економічних процесів, особливостей економічного та соціального розвитку України.
Досягнення цієї мети зумовило необхідність постановки комплексу завдань:
Об'єктом дослідження є процес розвитку хлібопекарної промисловості України як виду економічної діяльності в ринкових умовах, а його предметом – теоретико-методологічні, методичні та практичні питання формування економічного механізму регулювання розвитку хлібопекарної промисловості.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є теоретичні і концептуальні положення організації та розвитку промислового виробництва. Дослідження розвитку галузі промисловості в контексті соціально-економічної політики держави здійснено за допомогою діалектичного та системного підходів. Під час вивчення та узагальнення наукових розробок використані методи наукової абстракції, кількісного та якісного порівняння, історичний, аналізу і синтезу; при дослідженні методологічних проблем формування економічного механізму регулювання розвитку хлібопекарної промисловості –абстрактно-логічний метод, аналітичне співставлення, елементи системного аналізу. Діагностика стану та оцінка тенденцій розвитку хлібопекарної промисловості здійснені з використанням методів наукового передбачення, статистичного, соціологічного та порівняльно-економічного аналізу, мікро- та макроекономічний аналіз, експертних оцінок.
Наукова новизна. Автором розроблено теоретичні і практичні підвалини формування та використання механізму регулювання розвитку хлібопекарної промисловості. Наукову новизну складають наступні результати:
одержано вперше:
удосконалено:
дістало подальший розвиток:
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що головні положення, викладені автором дисертації, доведено до рівня методичних розробок та практичних рекомендацій. Вони призначені для використання під час розробки програм стимулювання розвитку хлібопекарної промисловості України, підготовки проектів законодавчих і нормативних актів, що стосуються хлібопекарного виробництва, регулювання цін на хліб.
Наукові розробки та пропозиції дисертанта реалізовано у практичній діяльності Об’єднання підприємств хлібопекарної промисловості “Укрхлібпром”, зокрема, при розробці зауважень та пропозицій до проекту Закону України “Про хліб та хлібобулочні вироби” (лист від 12.10.2005 р. №26-3-4/86).
Результати дисертаційного дослідження щодо необхідності технічного переоснащення хлібопекарних підприємств та стимулювання виробництва оздоровчої продукції знайшли відображення в практичній роботі АТ "Київхліб" при підготовці стратегічних планів його розвитку (лист від 14.10.2005 р. №04-4-10/236).
Запропоновані в роботі методичні підходи щодо встановлення регульованих цін на хліб використані в практичній діяльності Київської міської державної адміністрації (лист від 01.11.2005 р. №09050/1-1391).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладене авторське бачення методології дослідження розвитку галузі промисловості та формування відповідних економічних механізмів його регулювання. Наукові положення, висновки та рекомендації, що виносяться на захист, одержані здобувачем самостійно.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки, зроблені автором дисертаційного дослідження, були покладені в основу доповідей дисертанта на таких науково-практичних конференціях як VII Міжнародна науково-технічна конференція ”Пріоритетні напрями впровадження в харчову промисловість сучасних технологій, обладнання і нових видів продуктів оздоровчого та спеціального призначення” (м. Київ, 2001 р.), VIII Міжнародна науково-технічна конференція ”Пріоритетні напрями впровадження в харчову промисловість сучасних технологій, обладнання і нових видів продуктів оздоровчого та спеціального призначення” (м. Київ, 2003 р.), VI Міжнародна науково-практична конференція ”Теорія і практика сучасної економіки” (м. Черкаси, 2005 р.).
Публікації. Основні ідеї, положення та результати досліджень висвітлені у 11 опублікованих працях, з яких 9 –у наукових фахових виданнях (5 одноосібних та 4 у співавторстві). Загальний обсяг публікацій становить 4,1 д.а., з яких особисто автору належить 3,8 д.а.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (170 найменувань) і додатків. Вона викладена на 169 сторінках комп’ютерного тексту, в тому числі має 24 таблиці, 24 рисунки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У першому розділі "Теоретико-методологічні основи механізму розвитку галузі промисловості" містяться науково обґрунтовані положення, які створюють теоретико-методологічні засади дослідження процесів розвитку галузі промисловості та формування економічних механізмів управління даними процесами.
На основі критичного аналізу наукових праць здійснено систематизацію розвитку наукових уявлень про поняття “механізм” та визначено його зміст в умовах ринкової економіки. Автором було запропоновано розрізняти два типи механізмів: об’єкт-механізм та суб’єкт-механізм. Об’єкт-механізм –це сукупність економічних процесів і їх причинно-наслідкових зв’язків, що діють в економічній підсистемі за об’єктивними законами економіки. Суб’єкт-механізм визначається як комплекс методів, засобів і важелів впливу на окремі складові підсистеми з метою корегування дії відповідного об’єкт-механізму та отримання бажаного результату діяльності об’єкта управління. Їх взаємодія зображена на рис. 1.
Поділ механізмів за принципом дії на суб’єкт–та об’єкт–механізми є основою системи класифікації економічних механізмів, розробленої автором (рис. 2).
З метою уникнення плутанини при позначенні об’єкт–та суб’єкт–механізмів в науковій літературі, автор пропонує використовувати наступні формули назв механізмів:
механізм {процес} {економічна підсистема-середовище процесу} (1)
Приклад:
Механізм розвитку харчової промисловості.
{процес} {економічна підсистема-середовище процесу}
Дана формула описує процес розвитку харчової промисловості як економічної системи, що відбувається за об’єктивними економічними законами.
{інструментарій управління} механізм {напрям використання} {об’єкт–механізм} (2)
Приклад:
Економічний механізм регулювання
{інструментарій управління} {напрям використання}
розвитку харчової промисловості.
{об’єкт–механізм}
Цій назві відповідає суб’єкт-механізм, який являє собою комплекс економічних інструментів та методів, що дозволяє управляти об’єктивно діючим процесом розвитку харчової промисловості з метою його регулювання.
Наукове опрацювання понять "галузь промисловості" та "розвиток галузі промисловості", що міститься в дисертації, стало теоретико-методологічним підґрунтям для комплексної характеристики економічного механізму регулювання розвитку галузі промисловості.
Аналіз економічної та загальнонаукової літератури з досліджуваної проблеми дозволив встановити, що поняття функціонування та розвиток галузі промисловості не однакові за суттю визначення і повинні розмежовуватись. Функціонування галузі промисловості, на думку автора, визначається циклічними економічними процесами, які не впливають на зміну структури галузі, а також на стратегічну поведінку суб’єктів господарювання. У той же час розвиток галузі промисловості –це трансформація складу або структури галузі, кількісна та якісна зміна потоків фінансових, матеріальних, трудових ресурсів у її межах, що є наслідком зміни оточуючого середовища або поведінок окремих суб’єктів - її елементів. Рушійними силами розвитку виступають протиріччя інтересів трьох основних суб’єктів галузі: підприємств, споживачів та суспільства в цілому, представником якого виступає держава.
Дослідження процесу розвитку галузі промисловості в умовах ринку дозволило класифікувати фактори, які на нього впливають, на ендогенні, екзогенні та фактори мікросередовища, які, в свою чергу, поділяються на такі, що відносяться до ринків продукції галузі, сировини, праці, капіталу і науково-технічної продукції. Це дозволило запропонувати формування економічного механізму регулювання розвитку галузі промисловості таким чином, щоб впливати на найбільш значущі з факторів, досягаючи поставленої мети з мінімальним втручанням в об’єктивні процеси (рис. 3).
У другому розділі „Аналіз проблем регулювання розвитку хлібопекарної промисловості" проаналізовано стан та динаміку хлібопекарного виробництва, а також визначено комплекс проблем, що зумовлюють недостатню ефективність розвитку галузі.
Дослідження показало, що обсяг промислового випуску хліба в Україні у 2003 р. становив лише третину від 1990 р. Поряд з цим має місце погіршення структури виробництва хліба та хлібобулочних виробів. Протягом останніх років скорочується пропозиція більш корисних для споживання видів хліба з борошна нижчих сортів. Зокрема, зменшилась частка хліба житнього, пшеничного з обійного борошна, борошна ІІ та І сортів у загальному обсязі виробництва хліба, тоді як частка продукції з борошна вищого сорту зросла (табл. 1).
Таблиця 1
Динаміка структури виробництва хліба та хлібобулочних виробів
в Україні у 1999-2003 роках
|
Назва групи продукції |
Частка групи, у % до підсумку |
|
1999 |
|||||
|
Хліб житній |
29,52 |
,65 |
,62 |
,80 |
,77 |
|
Хліб житньо-пшеничний і пшенично-житній з обійного борошна |
0,67 |
,68 |
,65 |
,87 |
,36 |
|
Хліб пшеничний з обійного борошна |
0,47 |
,40 |
0,31 |
,34 |
,27 |
|
Хліб та булочні вироби з - пшеничного борошна 2 с. |
7,68 |
,07 |
,11 |
,31 |
2,29 |
|
- пшеничного борошна 1 с. |
37,04 |
,89 |
,65 |
,12 |
,16 |
|
- пшеничного борошна вищого с. |
21,63 |
,79 |
29,46 |
,59 |
,28 |
|
Здобні хлібобулочні вироби |
2,12 |
,75 |
,25 |
,88 |
,70 |
|
Сухарно-бараночні та інші вироби |
0,81 |
,75 |
,95 |
,11 |
,18 |
|
Всього хліб і хлібобулочні вироби |
100,00 |
,00 |
,00 |
,00 |
,00 |
Джерело: розраховано автором за даними Держкомстату.
Стверджувати, що зміна структури виробництва відбулася в результаті поліпшення добробуту населення не можна, оскільки під час погіршення соціально-економічної ситуації у 1989-95 рр. обернений процес переходу на споживання хліба з борошна нижчих сортів не відбувався. Натомість, тепер засобами маркетингу підприємств різних галузей харчової промисловості
ea
d0
d0. 3.
d0
d0 -