реферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук Київ ~ 2000

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Інститут педагогіки і психології професійної освіти

Академії педагогічних наук України

БЄЛЬСЬКИЙ  ЯНУШ

   УДК 37 : 372                               

                                      

ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРАЦІ ВЧИТЕЛІВ

ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

Київ – 2000

Дисертацією є монографія.

Робота виконана у Вищій педагогічній школі м. Пьотрков-Трибунальський (Польща)

Науковий консультант – доктор педагогічних наук, професор, член-коре-

                                             спондент АПН України Вільчковський Едуард

                                             Станіславович,   Інститут   проблем  виховання                                                                                                                                                                                                     

                                       АПН України, м. Київ,  завідуючий  лабо-

                                       раторією фізичного виховання.

Офіційні опоненти:        - доктор  педагогічних  наук,   професор  Федоришин Борис Олексійович, Інститут педагогіки і психології професійної освіти  АПН України,  м. Київ, завідуючий відділом психології профорієнтації;

- доктор педагогічних наук, професор Шиян Богдан Михайлович,  Тернопільський державний педагогічний  університет  ім. В. Гнатюка,  завідуючий  кафедрою  теоретичних  основ   і методики фізичного виховання;

- доктор  педагогічних наук,  професор  Похаленчук Юрій Тимофійович,   Національний   педагогічний    університет    ім.  М. П. Драгоманова,  м.  Київ,   завідуючий   кафедрою  фізичного  виховання і спорту.

Провідна установа:  Волинський  державний  університет ім. Лесі Українки, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Луцьк.

Захист відбудеться  "22" листопада 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5 поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий      "  20  "  жовтня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                  ЦИБУЛЬСЬКА Г. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Специфіка професії вчителя та її унікальність стали предметом багатьох наукових досліджень у різних країнах світу. Автори психолого-педагогічних праць у Польщі та інших країнах Європи понад 70 років шукали відповіді на питання: яким повинен бути ідеальний вчитель, які він повинен мати особистісні риси, здібності і вміння для повноцінного виконання своїх функціональних обов'язків.

Покращання суспільного життя у Польщі неможливе без активної участі громадян, які могли б будувати своє особисте життя з почуттям високої відповідальності, передусім, за себе. Виховання свідомих і відповідальних людей пов'язане з функціонуванням всієї системи освіти і з діяльністю кожного педагога. На сучасному етапі розвитку суспільства потрібен вчитель, здатний оперативно реагувати на зміни, що відбуваються у суспільстві, бачити проблеми особистої фахової підготовки, знаходити шляхи їх розв'язання на основі активізації власних внутрішніх ресурсів, постійно удосконалювати свою педагогічну майстерність.

У польській науковій літературі досить широко висвітлено узагальнені результати емпіричних досліджень педагогічних умов, що забезпечують ефективність роботи вчителя. Ця проблема розглядається у педагогічному, психологічному, соціологічному та праксеологічному аспектах (З. Забровський, Д. Залевський, Т. Зеленевський, Т. Катарбинський, Т. Томашевський та ін.). певні труднощі для дослідників, які вивчали ці питання, створює відсутність чіткого понятійного апарата з цієї проблеми.

За останні десять років у Польщі виявилась тенденція посилення уваги вчених педагогів та психологів до проблем вивчення особистості вчителя, обгрунтування критеріїв адекватності і доцільності його педагогічних дій, їх результативності у навчально-виховному процесі, підвищення ефективності системи фізичного виховання у школі (Я. Бєльський, С. Волошин, Х. Грабовський, М. Демель, З. Жуковська, С. Стришевський, Р. Цеслінський,  З. Яворський та ін.). Результати досліджень цими вченими змісту і спрямованості фахової діяльності учителя фізичного виховання сприяли формуванню певного погляду на сучасну теоретико-методичну  підготовку спортивних педагогів і систему удосконалення їх майстерності.

Проте, у Польщі майже відсутні дослідження, спрямовані на виявлення провідних педагогічних вмінь учителя фізичного виховання, їх класифікації. А саме результати таких досліджень можна було б покласти в основу визначення доцільності та оптимальних результатів його педагогічної діяльності. Немає також наукового обгрунтування  критеріїв і технологій оцінки ефективності праці фахівців фізичної культури. Так само відсутні наукові і методичні публікації про основні чинники, які стимулюють педагогічну діяльність вчителя, про ступінь їх взаємодії та впливу на результати його праці. Не досліджувались останнім часом особливості стилю взаємодії вчителя фізичного виховання з учнями.

У зв'язку з реформуванням освіти у Польщі значно підвищуються вимоги до особистості вчителя фізичного виховання та його професійних якостей. В школах введено контрактну систему працевлаштування вчителів, а серед спеціалістів фізичної культури, особливо в містах, має місце значний конкурс. Тому в школі може працювати лише професіонал високої кваліфікації, досягти якої можна лише за умови впровадження сучасної системи науково-методичного удосконалення післявузівської підготовки вчителів фізичного виховання.

Об'єктивні, науково обгрунтовані висновки про те, яким повинен бути сучасний вчитель фізичного виховання, якими теоретико-методичними знаннями та педагогічними вміннями він повинен володіти, які він має специфічні труднощі у своїй професійній діяльності, що саме характеризує високу результативність його праці у фізичному вихованні школярів – такі висновки є важливими для удосконалення системи підвищення  педагогічної майстерності спеціалістів фізичної культури як однієї з основних передумов успішного реформування освіти, що відбувається у Польщі.

Це потребує спеціальних досліджень, результати яких доцільно враховувати при розробці нових програм з теорії і методики фізичного виховання та інших навчальних дисциплін як для відповідних вищих навчальних закладів, так і для обласних, районних (міських) методичних центрів, що організують та проводять курси підвищення кваліфікації  вчителів фізичного виховання. Висновки досліджень з цієї проблеми є також необхідні всім тим організаціям та керівникам шкіл, які безпосередньо відповідають за здійснення реформи освіти у Польщі.

Отже, актуальність даного дослідження зумовлюється об'єктивними суспільними потребами у підвищенні результативності праці вчителів фізичного виховання, від професійної діяльності яких залежить стан здоров'я, гармонійний фізичний розвиток і всебічна рухова підготовленість підростаючих поколінь до високопродуктивної праці. Разом з тим, актуальність нашого дослідження зумовлюється нагальною потребою в достатньому теоретико-методичному забезпеченні педагогічної праці вчителів фізичного виховання.

Подана до захисту наукова праця є результатом двадцятип'ятирічної дослідницької роботи автора як учителя загальноосвітньої школи, завідуючого відділом фізичного виховання Центрального інституту удосконалення кваліфікації вчителів, викладача у педагогічному інституті міста Пьотрков-Трибунальський в Польщі.

На основі систематизації та узагальнення наукових праць, опублікованих у Польщі, Україні, Росії, Німеччині, Швеції та в інших країнах, результатів власних досліджень, аналізу передового педагогічного досвіду та об'єктивно існуючої практики фізичного виховання школярів у Польщі, використання ідей класичних педагогічних теорій автором розроблені теоретичні і методичні основи підвищення ефективності праці вчителів фізичного виховання, що представлено в монографії-дисертації, а також в інших монографіях, посібниках та статтях дисертанта.

Зв'язок теми дослідження з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до плану наукової роботи Вищої педагогічної школи м. Пьотрков-Трибунальський (Польща).

Об'єктом дослідження є система професійно-педагогічної діяльності вчителів фізичного виховання у Польщі.

Предмет дослідження – зміст, форми і методи підвищення рівня післядипломної теоретико-методичної підготовки вчителя фізичного виховання.

Мета дослідження полягає у визначенні та теоретичному обґрунтуванні впливу найбільш суттєвих чинників на ефективність педагогічної праці, виявленні та оцінці правильності професійних дій педагогів і розробці на цій основі праксеологічної моделі фахової діяльності вчителя фізичного виховання, здатного ефективно працювати в умовах реформування шкільної освіти у Польщі.

Концепція дослідження. В основу концепції покладено положення про те, що результати праці вчителя фізичного виховання залежать від правильності його педагогічних дій як компонентів фахової діяльності у здійсненні навчально-виховного процесу з фізичної культури в школі. У змісті поняття "правильність дій" відбивається певна структурно-компонентна динамічна узгодженість знань, умінь і навичок із їх спрямуванням на адекватну реалізацію дії у мінливих умовах педагогічної ситуації.

Діяльність вчителя фізичного виховання є певною технологічною системою, алгоритм реалізації якої повинен бути не лише педагогічно доцільним, а й науково вивіреним, правильним. Можна вважати, що "правильність" педагогічної діяльності залежить від умінь вчителя здійснювати навчально-виховній процес з фізичної культури в школі науково обгрунтовано, цілеспрямовано й організовано. Отже, сутність цієї "правильності", відповідно до поглядів багатьох науковців (Г. Мітчел, С. Стришевський, Р. Цеслінський, Б. Цеховська та інші) і наведеної характеристики цього поняття, є зумовленою певними професійними вміннями вчителя, що визначають результативність його дидактичної і виховної педагогічної діяльності.

Оскільки кожна педагогічна дія, її адекватність меті і кінцеві результати зумовлені різними чинниками, виникає необхідність визначення найбільш суттєвих чинників і виявлення в процесі емпіричних досліджень ступеня їх впливу на результативність педагогічної праці вчителя фізичного виховання. Праксеологи звертають увагу на їх внутрішню (диспозиційну) і зовнішню (ситуаційну) сторони (І. Зеленевський, Т. Катарбинський та інші).

Внутрішні (диспозиційні) чинники можна поділити на дві групи:  спрямовуючі чинники, які визначають емоційну і мотиваційну сфери особистості вчителя, та інструментальні чинники, що актуалізують інтелектуальну і психомоторну сфери особистості вчителя.

Результативність праці вчителя зумовлюється також комплексом різних зовнішніх (ситуаційних) чинників. Ними детерміновано умови і ситуації, в яких відбувається педагогічний процес: умови середовища, соціальні і матеріальні умови праці вчителя, а також матеріально-дидактична база школи для забезпечення повноцінного фізичного виховання учнів.

Провідним чинником, що впливає на наслідки педагогічної праці, є також стиль взаємодії вчителя з учнями (Р. Уайт, Д. Залевський, М. Питкевич та інші). Як визначальна характеристика фахової діяльності вчителя фізичного виховання, він є проявом педагогічної культури та рівня його професійно-педагогічної підготовки.

Отже, динамізм і перспективність системи професійно-педагогічної діяльності вчителя фізичного виховання зумовлюють доцільність застосованих ним педагогічних дій та найбільш оптимальні способи організації педагогічного впливу на учнів у навчально-виховному процесі з фізичної культури в школі.

Основні положення концепції знаходять відображення в гіпотезі дослідження. Вона полягає в тому, що ефективність педагогічної праці вчителя фізичного виховання безпосередньо залежить від його професійної підготовленості, яка детермінується обсягом педагогічних вмінь і рівнем сформованості інструментальних і ситуаційних чинників. Чим вищий позитивний рівень прояву цих чинників і більший діапазон фахових вмінь, тим кращі результати його педагогічної діяльності.

Між окремими чинниками, що впливають на ефективність праці вчителя, і педагогічними вміннями, які пов'язані з його функціональними обов'язками, повинна існувати тісна кореляційна залежність. Її об"єктивне визначення дозволяє виявити найбільш вагомі чинники і педагогічні вміння, котрі значною мірою зумовлюють результативність праці вчителя фізичного виховання.

Вважаємо, що ефективність педагогічної діяльності вчителя залежить від стилю його взаємовідносин з учнями. Це потребує виявлення найбільш доцільного стилю спілкування, який давав би можливість досягти високих результатів у навчально-виховному процесі з фізичної культури в школі.

Відповідно до об'єкта, предмета, мети, концепції та гіпотези визначено основні завдання дослідження:

1. На основі аналізу стану досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та практиці визначити тенденції розвитку системи підвищення кваліфікації вчителя фізичного виховання у Польщі.

2. Теоретично обґрунтувати поняття і категорії щодо виявлення й оцінки правильності професійних дій педагогів, а також ступеня їх впливу на результати праці вчителя фізичного виховання.

3. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити праксеологічну модель фахової діяльності вчителя фізичного виховання.

4. Визначити педагогічно доцільні стилі взаємовідносин вчителя фізичного виховання та учнів у навчально-виховному процесі школи і виявити їх вплив на ефективність педагогічної праці.

5. Розробити систему науково-методичного забезпечення післядипломної освіти вчителів фізичного виховання у Польщі.

Методологічну основу дослідження становлять: теорія пізнання; основні положення системного підходу як методологічного способу пізнання педагогічних фактів, явищ, процесів; концептуальні положення системного і діяльнісного підходів у підготовці фахівців; принципи єдності теорії і практики, гуманізму і демократизму освіти; положення, викладені у документах, які було розроблено з питань реформування освіти та фізичної культури у Польщі в 90-х роках.

Теоретичну основу дослідження складають положення та висновки, що стосуються питань професійної підготовки особистості і зокрема – особистості вчителя (С. Волошин, С. У. Гончаренко, І. А. Зязюн, Т. Катарбинський, Н. В. Кузьміна, А. С. Нісімчук, В. О. Сластьонін, Б. О. Федоришин, А. В. Цьось та інші), теорії і методики змісту фізичного виховання учнів І-ХІ класів шкіл Польщі, України та Росії (Б. А. Ашмарін, Е. С. Вільчковський, Л. В. Волков, З. Жуковська, В. І. Завацький, О. С. Куц, Ю. Т. Похаленчук, Е. Н. Приступа,  С. Стришевський, Б. М. Шиян, З. Яворський та інші).

Дослідження проводилось у 1980-1998 роках за такими етапами:

На першому етапі (1980-1985 роки) вивчався стан розробки даної проблеми в її теоретичному і практичному аспектах, аналізувались та узагальнювались результативність системи фізичного виховання у школах, досвід роботи вчителів і рівень підготовки спеціалістів фізичного виховання у Польщі та країнах Європи.

На другому етапі (1986-1993 роки) – теоретично обгрунтовано концепцію і гіпотезу, сформульовано мету і завдання дослідження, визначено методику організації дослідницької роботи, розроблено і експериментально апробовано праксеологічну модель фахової діяльності вчителя фізичного виховання, проведено узагальнення одержаних даних у теоретичному і методичному аспектах.

На третьому етапі (1994-1998 роки) було узагальнено теоретичні і практичні результати дослідження, визначено умови та особливості організації педагогічної діяльності вчителя фізичного виховання, критерії її ефективності, визначено перспективи подальшого дослідження даної проблеми, видано монографії, навчальні і методичні посібники, які рекомендовано Міністерством освіти Польщі для студентів вищих навчальних закладів і вчителів фізичного виховання.

Методи дослідження: теоретичний аналіз літературних джерел з проблем педагогіки, психології, теорії і методики фізичного виховання, соціології; педагогічний експеримент; спостереження; аналіз, класифікація та узагальнення педагогічного досвіду вчителів фізичного виховання; анкетування; експертні оцінки; моделювання професійної діяльності вчителя фізичного виховання; статистичні методи обробки кількісних показників та якісної концептуальної інтерпретації отримуваних даних.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальною роботою було охоплено 520 вчителів фізичного виховання ІІ та ІІІ ступенів спеціалізації, які мали високі результати педагогічної діяльності, і 328 вчителів, які не мали таких ступенів. Експериментальна робота проводилась у Вищій педагогічній школі м. Пьотркув-Трибунальський, а також у Центральному інституті удосконалення вчителів та в методичних центрах підвищення кваліфікації вчителів 17 воєводств Польщі протягом понад двадцяти років.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що: вперше визначено теоретичні та методичні засади підвищення ефективності  педагогічної діяльності вчителя фізичного виховання стосовно вимог реформи освіти у Польщі; обгрунтовано критерії оцінювання провідних педагогічних умінь, які детермінують "правильність" фахових дій творчих педагогів, і виявлено ступінь їх впливу на результативність праці вчителя фізичного виховання; визначено вірогідність взаємозв'язку між окремими групами чинників (диспозиційні, інструментальні, ситуаційні) і наявними педагогічними вміннями у вчителів, які працюють творчо, і тих, що працюють посередньо; розроблено праксеологічну модель фахової діяльності вчителя фізичного виховання, здатного ефективно працювати в сучасних умовах реформування системи шкільної освіти у Польщі.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає у філософському, соціологічному та психолого-педагогічному обгрунтуванні понять і категорій, що стосуються виявлення та оцінки доцільності професійних дій і результативності педагогічної діяльності вчителя фізичного виховання; у здійсненні праксеологічного підходу до визначення критеріїв та умов підвищення ефективності педагогічної діяльності вчителя фізичного виховання; обгрунтуванні нових теоретико-методичних підходів до структури і змісту навчальних планів, програм курсів підвищення кваліфікації вчителя фізичного виховання.

Практичне значення результатів проведеного дослідження полягає у розробці навчально-тематичних планів і програм основних форм підвищення кваліфікації вчителів фізичного виховання (післядипломне навчання, предметно-методичне навчання, адаптаційне навчання), змісту семінарських занять і конференцій для методистів-консультантів і викладачів курсів підвищення кваліфікації, тематики педагогічних консультацій у зв'язку з реформуванням освіти у Польщі та інше.

Впровадження. Результати дослідження впроваджено у практику роботи всіх воєводських методичних центрів Польщі, де проводяться курси підвищення кваліфікації вчителів фізичного виховання, а також у Вищій педагогічній школі м. Пьотркув-Трибунальський. Обгрунтовані автором положення і рекомендації використовувались при розробці нової концепції фізичного виховання учнів шкіл Польщі та стандартів Державних вимог в освітній галузі "фізичне виховання".

Протягом усього періоду теоретико-експериментальної роботи автор особисто брав участь в апробації і практичній реалізації розроблених положень і рекомендацій, працюючи в Інституті підготовки вчителів і Центрі удосконалення вчителів, а також у процесі надання науково-консультативної, методичної допомоги керівникам і вчителям загальноосвітніх навчально-виховних закладів, співробітникам міських і воєводських методичних центрів та відділів освіти Польщі.

Особистий внесок здобувача в одержанні наукових результатів полягає: у теоретико-методичному обгрунтуванні та розробці праксеологічної моделі фахової діяльності вчителя фізичного виховання, який працює творчо; у визначенні змісту післядипломної підготовки фахівців фізичної культури; у розробці методичного забезпечення підвищення педагогічної майстерності вчителів; у науковому обгрунтуванні та впровадженні навчальних планів та програм підвищення кваліфікації вчителів фізичного виховання у методичних центрах Польщі; у науковому керівництві комісією з розробки концепції фізичного виховання учнів шкіл та стандартів Державних вимог в освітній галузі "Фізичне виховання".

Вірогідність отриманих результатів дослідження забезпечена: методологічною обгрунтованістю його вихідних позицій, використанням комплексу взаємопов'язаних методів, адекватних меті та завданням дослідження; репрезентативністю вибірки; поєднанням кількісного і якісного аналізу одержаних результатів, а також позитивними наслідками їх впровадження. У процесі наукового дослідження здійснювався ретроспективний аналіз понад 30-річного досвіду роботи дисертанта у навчальних та методичних закладах Польщі.

На захист виносяться:

1. Праксеологічна модель фахової діяльності вчителя фізичного виховання, який працює ефективно і має високі результати в засвоєнні учнями навчальної дисципліни "Фізична культура".

2. Положення про психолого-педагогічні механізми діяльності вчителя, які спрямовані на комплексне вирішення завдань фізичного виховання учнів загальноосвітніх навчально-виховних закладів Польщі.

3. Класифікація найбільш суттєвих чинників (диспозиційних, інструментальних, ситуаційних), які детермінують педагогічну діяльність вчителя фізичного виховання, їх взаємодія та вплив на результативність його праці.

4. Система науково-методичного забезпечення післядипломної освіти вчителя фізичного виховання (нові навчальні плани, програми, посібники, методичні рекомендації), яка обумовлює удосконалення його творчої педагогічної діяльності.

Апробація результатів дослідження:

Основні ідеї, положення і результати дослідження обговорювалися і були схвалені на 6 міжнародних конгресах та конференціях (Гданськ, 1974; Прага, 1988; Познань, 1990; Катовіце, 1992; Луцьк, 1999; Київ, 2000), 11 Всепольських та 46 міжрегіональних науково-практичних конференціях і семінарах (1986-2000 роки).

Будучи віце-президентом Польського наукового товариства з фізичної культури, автор безпосередньо брав участь в організації чотирьох Всепольських конференцій з проблеми "Педагогічне новаторство у фізичному вихованні", в ході яких втілювались пропозиції щодо підвищення ефективності праці вчителя фізичного виховання у світлі нової концепції розвитку фізичної культури підростаючих поколінь та реформування освіти у Польщі.

Публікації: Результати досліджень опубліковано у 138 друкованих працях, з них 136 одноосібних, загальний обсяг особистого внеску - 234 друкованих аркушів, у тому числі: 4 монографії, 6 методичних посібників, 103 статті у журналах та збірниках наукових праць, 14 статей у збірниках матеріалів та тез доповідей на наукових конференціях, 11 програм.

Структура дисертації: Дисертацією є монографія "Теоретичні та методичні основи підвищення ефективності праці вчителя фізичного виховання" (2000 р.) обсягом 27,5 др. арк. Робота складається з вступу, 9 розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, що включає 265 найменувань, з них 31 іноземними мовами, 4 додатки на 23 сторінках. Її повний обсяг становить 438 сторінок, робота містить 57 таблиць на 32 сторінках та 4 малюнки на 4 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ

У вступі обгрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, сформульована мета дослідження та мотиви, якими керувався автор, досліджуючи проблему підвищення ефективності праці вчителя фізичного виховання. Підкреслено, що результати праці вчителя залежать від рівня його професійно-педагогічної підготовленості, яка не може обмежуватись лише підготовкою спеціаліста у вищому навчальному закладі. Педагогічна майстерність вчителя, який творчо і сумлінно ставиться до своїх професійних обов'язків, удосконалюється протягом усього періоду його праці в школі. Автором обгрунтовано положення про те, що узагальнення і поповнення теоретичних знань з піднятої проблеми та практичне використання отриманих результатів у процесі вузівської та післядипломної підготовки спеціалістів фізичної культури дає можливість значно покращити комплексне вирішення оздоровчих, освітніх та виховних завдань з фізичної культури учнів загальноосвітніх навчально-виховних закладів Польщі.

У першому розділі – "Теоретичне обгрунтування умов, які визначають ефективність педагогічної праці вчителя" – проаналізовано, починаючи з 20-х років до сьогодення, польську та іноземну літературу з педагогіки, психології, теорії фізичного виховання, а також інших споріднених наукових дисциплін, в яких розглядались окремі питання досліджуваної проблеми.

Автором розкрито погляди різних вчених (С. Волошин,  В. Гнієвковський,  М. Демель,  С. Стришевський та інші – Польща;  Н. В. Кузьміна,  Д. Фіш,  Б. Брукман,  Б. Ходан та інші іноземні дослідники) на проблему залежності ефективності праці педагога від умов, подано декілька парадигм, які складають теоретико-методологічну основу дослідження даної проблеми. Також обумовлено термінологічний апарат, основні поняття та категорії дослідження, а саме:  ефективність роботи спеціаліста в універсальному вимірі та суто педагогічному; правильність педагогічних дій вчителя; різні чинники (спрямовуючі, інструментальні, ситуаційні), що зумовлюють результативність педагогічної праці та типові стилі взаємодії вчителя і учнів.

У цьому розділі на основі узагальнення наукових публікацій (І. Зеленевський,  Т. Катарбинський,  А. Матейко,  В. Оконь,  І. Поплуш,  Т. Томашевський,  І. Якобовський та ін.) розкрито основні умови, які забезпечують високоефективну педагогічну працю. Відповідно до теоретичних трактувань вчених та власних висновків із спостережень практики доведено, що ефективність праці вчителя фізичного виховання залежить безпосередньо від доцільності його педагогічних дій. Їх сутність, відповідно до поглядів багатьох авторів і поданої дефініції, складають три групи педагогічних умінь: діагностичні, дидактичні і модифікаційні.

На підставі аналізу літератури з педагогіки і психології автором також доведено, що кожна педагогічна дія та її доцільність визначені різними внутрішніми і зовнішніми чинниками щодо існуючого предмета. Тому необхідно було у власному дослідженні виявити найбільш значимі з них і визначити ступінь їх впливу на підвищення ефективності педагогічної діяльності вчителя фізичного виховання.

Другий розділ –  "Модель учителя фізичного виховання у світлі теоретичних праць та емпіричних досліджень" – присвячено аналізу наукових праць та публікацій, які розглядають питання специфіки педагогічної діяльності спеціаліста з фізичної культури. В ньому розглянуто теоретичні погляди, результати емпіричних досліджень та концептуальні підходи польських авторів (С. Волошин,  З. Жуковська, Х. Грабовський,  М. Маньківська,  З. Яворський та ін.), що стосуються визначення характерних рис особистості вчителя фізичного виховання, його ставлення до педагогічної праці та удосконалення професійної майстерності.

Ці питання досить активно досліджувались також вченими України і Росії протягом останніх десяти років (С. Ю. Балбенко,  А. Г. Граф,  Л. В. Волков,  О. С. Куц,  М. Я. Віленський,  Б. М. Шиян,  В. І. Завадський, Ю. Т. Похаленчук,  А. В. Цьось та ін.), в Чеській республіці (переважно в університеті м. Гломунця під керівництвом Б. Ходана). Предметом цих досліджень є особистість вчителя фізичного виховання, аналіз тих рис і якостей, що впливають на результативність його педагогічної праці (Л.Добри,  Ф. Гулік,  Б. Свобода,  Р. Якуба та ін.).

Ефективність підготовки вчителя фізичного виховання та результативність його педагогічної діяльності активно досліджують вчені країн Західної Європи. Праці такої спрямованості опубліковано у Німеччині і Швеції (П. Барвік,  Х. Брокман,  Я. Водолер,  Б. Грум,  Л. Фриш та інші).

Дослідження, що проводились у різних країнах світу з метою вивчення особистості вчителя фізичного виховання і ефективності його педагогічної праці, мають, на наш погляд, як позитивні, так і негативні сторони. Позитивною рисою цих досліджень є те, що вони розкривають численні аспекти діяльності педагога, об'єднують теоретичні і емпіричні аспекти даної тематики та широко використовують результати досліджень інших галузей науки для вирішення означеної проблеми. Тому значна кількість науковців робить висновок, що результативність праці вчителя фізичного виховання зумовлюється дією складного комплексу чинників, на розкриття змісту і внутрішніх зв'язків якого мають бути спрямовані наступні дослідження.

Негативною рисою проведених досліджень особистості вчителя фізичного виховання і ефективності його праці, що змушує віднестись до них з певною долею критичності, є те, що серед них переважають емпіричні дослідження, які часто проводяться без достатнього теоретичного обгрунтування. У більшості з них відсутня розробка складових частин моделі діяльності вчителя фізичного виховання, не проведено поглибленого аналізу його професійних функцій, поверхово висвітлюється етичний аспект його праці. Недостатньою є також кількість міждисциплінарних досліджень з цієї проблеми. Таким чином, аналіз емпіричних досліджень та публікацій польських і зарубіжних авторів свідчить про те, що розроблені ними професіограми вчителя фізичного виховання зорієнтовані переважно на вимоги підготовки спортивних педагогів у вищому навчальному закладі. Вони передбачають виявлення й оцінку знань, фахових вмінь та навичок, якими повинен володіти випускник вищого навчального закладу. Конче потрібна сьогодні розробка таких моделей, які передбачали б вимоги до професійної підготовки педагога на певному етапі розвитку суспільства. Професіограми дають можливість модернізувати навчальні плани, удосконалювати програми з різних дисциплін, підготувати нові навчальні посібники для студентів тощо.

Однак, досить часто такі моделі не враховують особливостей практичної діяльності вчителя фізичного виховання, його особистісні риси, умови самовдосконалення педагога та ін. Тому наукове обгрунтування моделі вчителя фізичного виховання, який працює творчо і досягає високих результатів у своїй педагогічній діяльності, є своєчасним і необхідним в плані реалізації вимог реформування шкільної освіти у Польщі.

У третьому розділі – "Методологічні передумови досліджень умов ефективності педагогічної праці вчителя фізичного виховання" – обґрунтовано методологічні засади досліджуваної проблеми; підкреслено актуальність досліджуваних питань у зв'язку з реформуванням освіти у Польщі; сформульовано гіпотезу, розкрито організацію та зміст дослідницької роботи; розглянуто педагогічні методи дослідження та технологію їх застосування, а також статистичні методи обробки експериментальних даних.

У цьому ж розділі розкрито технологію відбору вчителів, які брали участь у дослідженні. До групи вчителів фізичного виховання, які досягли значних результатів у своїй педагогічній діяльності, ввійшли тільки ті, хто має другий або третій ступінь спеціалізації. Вона присвоюється воєводським методичним центром або Варшавським центром удосконалення педагогів після ретельного вивчення досвіду роботи вчителя та обов'язкового складання відповідного екзамену. Другу групу складали вчителі (спосіб відбору випадковий), які працюють посередньо і не мають відповідного фахового ступеня. Педагогічна діяльність вчителів обох груп оцінювалась методистами районних (міських) методичних центрів та керівниками шкіл за нашою методикою. Автор брав участь в прийманні екзаменів на третій ступінь у всіх учителів як член центральної методичної комісії, а також в прийманні екзаменів у більшості вчителів на другий ступінь спеціалізації.

У процесі дослідження виявлялись наявність відповідних педагогічних вмінь та особливості прояву чинників (спрямовуючих, інструментальних і ситуаційних), що детермінують ефективність праці вчителя фізичного виховання, а також стиль його взаємовідносин з учнями.

Педагогічні вміння оцінювалися самими вчителями. На нашу думку, вони могли це зробити більш об'єктивно, ніж методист або директор школи, які бувають у нього лише епізодично. Методика проведення самооцінки своїх вмінь доводилась до кожного обстежуваного.

Рівень прояву чинників, що детермінують ефективність праці вчителів та стиль їх спілкування з учнями, оцінювались методистами, вони також проводили бесіди з учнями кожного класу (не менше трьох), з якими працював обстежуваний вчитель. При цьому було взято до уваги: особливості взаємин педагога з учнями під час уроків фізкультури, об'єктивність оцінки вчителем їх поведінки, доброзичливість, оцінки висловлювання учнів щодо педагогічних вимог тощо.

У четвертому розділі – викладено результати експериментальної роботи. Нами представлено дані, які стосуються робочого середовища обстежуваних вчителів, тривалості їх педагогічного стажу, впливу найближчого оточення на вибір спеціальності. Проаналізовано міркування вчителів щодо їхньої вузівської підготовки до педагогічної праці у школі, основних причин невдач у їх професійній діяльності та джерел їх педагогічних успіхів. Також узагальнено результати досліджень окремих умов забезпечення ефективності праці вчителя фізичного виховання.

Дослідження мотивації вчителів до діяльності за обраною професією показали, що у більшості тих, хто працює ефективно,  переважає позитивне ставлення до своєї діяльності. Основний вплив на вибір ними в минулому цієї професії справив вчитель фізичного виховання (75,4 %), а також ровесники та батьки.

Слід відзначити, що значна частина вчителів, які працюють творчо (26,3 %), вказують на недостатню педагогічну та спеціальну підготовку у вищому навчальному закладі. Така оцінка має рацію. До цього часу в Польщі відсутня чітка система професійної орієнтації та відбору випускників шкіл до спеціальності педагога, зокрема, у вищі навчальні заклади, які готують вчителів фізичного виховання. Досить часто в фізкультурні вищі навчальні заклади поступають юнаки та дівчата, які мають високі досягнення в різних видах спорту, але у них відсутні необхідні здібності до педагогічної роботи з дітьми та молоддю.

У процесі вузівської підготовки мають місце певні недоліки у теоретико-методичній підготовці майбутніх вчителів фізичного виховання. Значна частина випускників вищих навчальних закладів недостатньо володіє науково-педагогічними, конструктивними, перцептивними здібностями, не вміє обгрунтовано і об'єктивно оцінити досвід своїх колег, опрацювати спеціальну літературу, підготувати авторську програму з фізичної культури для своєї школи та ін. Наші висновки з цього питання підтверджують також дослідження, які проводились в інших країнах (Б. М. Шиян,  В. Б. Шпитальний,  В. Г. Яловик та ін.). Тому традиційний зміст, форми та методи теоретико-методичної підготовки вчителя фізичного виховання у вищому навчальному закладі на сучасному етапі реформування освіти в Польщі теж безперечно потребують оновлення.

Заслуговує на увагу той факт, що 42 % вчителів, які досягли хороших результатів і працюють творчо, самокритично ставляться до своїх помилок і можливих невдач у роботі. Вони відзначають як основний свій недолік недостатню інтенсивність праці з особистого професійного вдосконалення. Це явище є позитивним, оскільки творчий вчитель активно реагує на всі заходи, які сприяють його професійному вдосконаленню.

Вчителі, які працюють посередньо, вбачають причини своїх педагогічних невдач у зовнішніх умовах, і ці умови вони ніяк не поширюють на власну персону.

У процесі проведення дослідної роботи нас цікавили питання про основні джерела знань, умінь та професійних успіхів вчителів фізичного виховання, які обстежувались. Результати досліджень свідчать про те, що вчителі, які досягли високих результатів у навчально-виховному процесі з фізичної культури, серед різних форм підвищення професійно-педагогічної майстерності виділяють самоосвіту і вбачають в цьому основну умову удосконалення педагогічних умінь та причину професійних успіхів. Ця риса відрізняє вчителів, які працюють ефективно, від тих, хто працює посередньо (відповідно 56,1 %   і  16,7 %).

Самооцінка педагогічних умінь учителів фізичного виховання. Теоретико-методологічні підходи до аналізу причин успіхів у педагогічній діяльності вчителів фізичного виховання дозволили визначити три групи провідних умінь: діагностичні, дидактичні і модифікаційні. Кожна з цих груп включає певні показники. Дослідження спрямовувалось на вивчення фактичного рівня педагогічних умінь, якими володіють вчителі фізичного виховання, і обгрунтування ними ефективності своєї праці. При цьому нас цікавило, які конкретні вміння найбільш необхідні вчителям для успішної реалізації завдань фізичного виховання школярів. Результати самооцінки цих вмінь вчителями подано у таблиці 1.

Дані, наведені в таблиці 1, свідчать, що серед діагностичних вмінь найвищу оцінку в обох групах отримали вміння застосовувати тести для визначення рівня фізичної підготовленості учнів, а найменшу – вміння, що стосуються соціометричного тестування. Найвищий показник у вчителів отримали вміння планувати, контролювати та оцінювати учнів. Серед дидактичних вмінь, пов'язаних з організацією та проведенням уроків фізкультури, найвищу оцінку (4,46) мали вчителі, які працюють ефективно.

Таблиця 1

Самооцінка педагогічних умінь вчителями

(максимальна оцінка 5 балів)

Е – вчителі, які працюють ефективно; П – вчителі, які працюють посередньо; d – різниця між середніми оцінками; t – коефіцієнт Ст'юдента; с – вірогідність різниці.

 

Всі вони на уроках досягають високої моторної щільності за рахунок застосування найбільш ефективних способів організації учнів та використання необхідної кількості інвентарю. У вчителів, які працюють посередньо, ця оцінка була значно меншою (3,7).

Вважаємо, що вміння планувати навчальну роботу, проводити на високому методичному рівні уроки з фізкультури, контролювати та оцінювати учнів є основними в педагогічній діяльності вчителя фізичного виховання. Високий бал отримали також вчителі, які працюють ефективно, за наявність модифікаційних вмінь, що пов'язані з удосконаленням спортивної бази і застосуванням у їх праці найбільш доцільних методів та прийомів організації навчання учнів фізичних вправ.

Оцінка спрямовуючих, інструментальних і ситуаційних чинників. Результати аналізу і оцінки трьох видів чинників, які зумовлюють правильність педагогічних дій вчителів фізичного виховання, представлено в таблицях 2, 3 і 5.

Таблиця 2

Оцінка спрямовуючих чинників обстежених вчителів

(максимальна оцінка 3 бали)

Рівень спрямовуючих чинників у вчителів, які працюють ефективно, по всіх показниках був досить високим. При порівнянні з учителями, що працюють посередньо, найбільшу різницю (0,68) мала позиція – усвідомлення своєї ролі у суспільстві (соціальна значущість професії вчителя фізичного виховання). Даний чинник слід вважати визначальним у постійному підвищенні професійно-педагогічного рівня вчителя. На розвитку цієї риси особистості потрібно акцентувати належну увагу в процесі вузівської підготовки майбутнього вчителя та післядипломної його освіти, а також брати до уваги під час набору молоді до вищих педагогічних навчальних закладів.

У вчителів, які працюють посередньо, зафіксовано низьку оцінку майже по всіх інструментальних чинниках. Потреба у професійному удосконаленні складає у них 1,75 бала, а розповсюдження власного педагогічного досвіду – лише 1,41 бала. Вчителі, що працюють ефективно, найвищу оцінку отримали за наявність необхідного педагогічного досвіду як комплексного поняття, що визначає професіоналізм вчителя, його творчу працю, новаторські підходи до вирішення навчально-виховних завдань (2,98), а також за використання своїх знань у вирішенні конкретних педагогічних ситуацій (2,95). Чинники, в яких виявлено найбільшу різницю між двома групами вчителів, що обстежувались, - це потреба у професійному удосконаленні (0,86) та наявність необхідного педагогічного досвіду (1,01). Їх слід вважати основними передумовами високої ефективності праці вчителя фізичного виховання.

 

Таблиця 3

Оцінка інструментальних чинників обстежених вчителів

(максимальна оцінка 3 бали)

Оцінка рівня професійних знань з педагогіки, теорії та методики фізичного виховання у вчителів, які обстежувались у контексті інструментальних чинників, представлена у таблиці 4.

Знання основних положень з методики фізичного виховання школярів, змісту програм з фізичної культури, а також вимог реформи освіти у Польщі мали найвищу оцінку в обох групах обстежених вчителів. Найвищий бал отримали знання методів педагогічних досліджень, які вчитель може застосовувати у своїй педагогічній діяльності.

Найбільшу різницю (1,07) між обома групами вчителів отримали знання сучасних тенденцій удосконалення методики фізичного виховання учнів шкіл. Це підтверджується також тим, що вчителі, які працюють посередньо, значно менше читають сучасну літературу з теорії та методики фізичного виховання (1,86) порівняно з вчителями, які працюють ефективно. Вони також рідко беруть участь у науково-практичних конференціях та семінарах з питань удосконалення системи фізичного виховання школярів.

Найбільш вагомим ситуаційним чинником для вчителів обох груп є ставлення керівництва школи до фізичного виховання учнів та праці вчителя. При цьому конфліктних ситуацій у вчителів, які працюють ефективно, з керівництвом школи майже не буває. Як правило, такий вчитель користується авторитетом та повагою не тільки серед учнів, а й в педагогічному колективі і серед батьків.

Таблиця 4

Оцінка професійних знань обстежених вчителів

(максимальна оцінка – 3 бали)

Оцінка ситуаційних чинників обстеження вчителів

(максимальна оцінка 3 бали)

Результати досліджень, які наведено у таблицях 2, 3 і 5, свідчать про те, що в обох групах вчителів найвищий бал отримали спрямовуючі чинники. У педагогів, які працюють посередньо, найнижчу оцінку отримав рівень інструментальних чинників, що концентруються навколо інтелектуальної та виконавчої сфер особистості вчителя фізичного виховання. В оцінках цих чинників відзначається найбільша різниця. Це особливо стосується таких чинників, як педагогічний досвід і його поширення (особисті знання, уміння, навички) та професійне удосконалення.

Таблиця 6

Загальна оцінка чинників обстежених вчителів

Аналіз загальної оцінки спрямовуючих, інструментальних і ситуаційних чинників (табл. 6) свідчить про те, що встановлена між ними різниця є статистично значущою (тест Ст'юдента-Фішера) і достовірною  - с < 0,001.

Важливо було також встановити залежність між педагогічними вміннями вчителів та чинниками, які впливають на ефективність їх праці (див. таблицю 7).

Таблиця 7

Показники кореляції між чинниками та педагогічними вміннями вчителів

Дані, що представлено у таблиці 7, підтверджують положення гіпотези дослідження, де прогнозується певна залежність між педагогічними вміннями вчителя та чинниками. Однак, ця кореляція не висока. Педагогічні вміння в учителів обох груп  більшою мірою залежать від інструментальних та ситуаційних чинників, ніж від спрямовуючих.

Оцінка стилю взаємодії вчителя та учнів. У вивченні проблеми спілкування вчителів фізичного виховання з учнями ставилось таке питання: чи існує причинно-наслідковий зв'язок між стилем виховного впливу вчителя на учнів та ефективністю його праці?  В цьому аспекті було опитано 848 вчителів. Анкета мала 40 запитань. Кожне з них було сформульовано так, щоб відповіді визначали певну частоту даних відносин (в шкалі від 0 до 4). Основна увага зверталась на стиль у взаєминах вчителів з учнями під час уроків фізкультури, сприйняття учнями оцінок вчителя, дотримання норм поведінки; оцінки висловлювання учнів щодо педагогічних вимог учителя тощо. Належність взаємовідносин вчителя з учнями до певного стилю визначалась кількістю отриманих балів відповідно до таких параметрів:

121 – 160 балів – демократичний стиль,

 81 – 120 балів – проміжний стиль,

   0 –   80 балів – автократичний стиль.

Результати цього дослідження подано у таблиці 8.

Наведені дані свідчать про те, що для переважної більшості вчителів, які працюють ефективно, притаманний демократичний стиль у взаємовідносинах з учнями, чого не можна сказати про вчителів, які працюють посередньо. В останніх частіше зустрічається проміжний стиль у взаємовідносинах. Автократичний стиль взаємовідносин педагога з учнями  відсутній у групі ефективно працюючих  учителів фізичного  виховання, що дає підстави

        Таблиця 8

Стилі взаємодії вчителів фізичного виховання та учнів (у %)

говорити про існування взаємозалежності між стилем взаємовідносин вчителя з учнями і результативністю його праці. Це також підтверджує визначена оцінка тесту хі – квадрат (Х), яка дорівнює 5,268 (статистично достовірна залежність).

У п'ятому розділі представлено праксеологічну модель вчителя фізичного виховання, який працює ефективно. У моделі окреслено основні професійні риси його професійної діяльності. На підставі тривалих спостережень (понад тридцять років) були визначені та охарактеризовані ознаки, якості, педагогічні вміння, чинники та певний стиль взаємовідносин педагога з учнями, які відрізняють вчителя, що працює ефективно, від тих вчителів, що працюють посередньо.

Дослідження показало, що вчитель, який працює ефективно, досягає у своїй практичній діяльності високих результатів у вирішенні оздоровчих, освітніх та виховних завдань з фізичного виховання учнів; йому властиві творчі, новаторські здібності і постійне прагнення до самоудосконалення.

Розглянемо складові праксеологічної моделі.

Результативність праці. Переважна більшість учнів у творчого вчителя характеризується міцним здоров'ям та фізичним розвитком, високим рівнем спеціальних знань та рухової підготовленості, що дає їм можливість брати активну участь в різних організаційних формах з фізичної культури та спорту; позитивним ставленням до вимог, що пред'являються у процесі фізичного виховання щодо здорового способу життя; стійкою потребою в особистій руховій діяльності (оздоровчій, спортивній); почуттям відповідальності за поліпшення стану здоров'я та особистий фізичний розвиток; певними досягненнями в спортивно-масовій роботі (участь у шкільних змаганнях, туристичних походах, систематичне відвідування спортивних секцій та ін.).

Фахова підготовленість. Вчитель закінчив вищий навчальний заклад, має високу професійну педагогічну підготовленість, яка постійно удосконалюється в різних формах післядипломної освіти. Він одержав відповідний ступінь фахової спеціалізації (третій або другий), а також може мати науковий ступінь кандидата наук (серед цих вчителів їх було 7 %).

Організація педагогічної діяльності. Високих результатів у своїй педагогічній діяльності вчитель, значною мірою, досягає за рахунок чіткої її організації, яка характеризується: свідомістю та цілеспрямованістю, конкретністю та чіткістю доручень учням і вимог до них у навчально-виховному процесі, раціональністю його змісту, засобів та визначення організаційних форм фізичного виховання учнів, вибором місця для занять, оптимальним використанням фізкультурного інвентарю та обладнання залежно від виду занять, місця їх проведення та кількості учнів, чіткою організацією проведення різних форм фізичної культури учнів (в режимі навчального дня та в позаурочний час).

Педагогічні вміння. Ефективність педагогічної діяльності вчителя обумовлена його педагогічними вміннями, найбільш важливими серед яких є: чітке планування програмового матеріалу для кожного класу на навчальний рік та на окремі уроки і оптимальне використання часу, відведеного на урок фізкультури (його висока моторна щільність); застосування у своїй педагогічній праці найбільш ефективних методів і прийомів навчання учнів різних фізичних вправ та їх виховання; використання новаторських елементів та творчий підхід до комплексної реалізації завдань фізичного виховання учнів; модернізація свого місця праці (фізкультурне обладнання та дидактичний матеріал, матеріально-спортивна база); виклик в учнів позитивного ставлення до систематичних занять фізкультурою та спортом.

Чинниками, які обумовлюють ефективність педагогічної праці вчителя, що працює з високою результативністю, є: достатній педагогічний досвід; усвідомлення своєї ролі у суспільстві, впевненість у важливості професії вчителя фізичного виховання; глибокі спеціальні знання з педагогіки, вікової психології, гігієни, фізіології, теорії та методики фізичного виховання; оптимальне використання своїх знань в професійній діяльності; постійне удосконалення педагогічної майстерності в різних формах післядипломної освіти та самостійно; висока відповідальність за стан здоров'я, фізичний розвиток та рухову підготовленість учнів; сумлінне ставлення до професійних обов'язків; об'єктивний аналіз своєї педагогічної діяльності, самокритичність і пошук причин непорозумінь в праці, перш за все – у своїй особистості.

Стиль взаємовідносин з учнями. Стосунки з учнями характеризуються доброзичливістю, тактовністю, об'єктивним ставленням до кожного з них, зацікавленістю особистими справами учнів, їх інтересами та можливостями, партнерськими стосунками. Вчитель є прикладом для учнів як різнобічна особистість і авторитетна людина, що у своєму особистому житті обов'язково дотримується постулатів фізичної культури, у стосунках з учнями переважає демократичний стиль.

Матеріальні та соціальні умови праці. Вчитель працює у хороших матеріальних умовах, які створено ним за період праці в школі. Він постійно дбає про модернізацію матеріальної бази (зал, майданчик) та придбання необхідного обладнання. Керівництво школи, педагогічний колектив, учні та їх батьки ставляться до нього з повагою  як до авторитетної людини.

Суспільна діяльність та особисті інтереси. Вчитель бере активну участь в організації спортивно-масових заходів у своєму регіоні, а також в діяльності молодіжних організацій (спортивні та туристські клуби, секції). Він не обмежується тільки інтересами своєї професії, цікавиться літературою, музикою, та іншими галузями мистецтва. Все це значно збагачує його духовний світ, підвищує авторитет в школі і допомагає (опосередковано) досягти успіхів у педагогічній діяльності.

У шостому розділі "Фізичне виховання в умовах сучасних змін в освіті" проаналізовано основні цілі освітніх систем, а також їх ідеологічні засади (філософські та соціально-педагогічні) в історичному аспекті від стародавньої Греції до наших часів. Більш детально розглянуто основні ідеї реформування освіти за останнє десятиріччя у деяких європейських країнах та в Польщі.

Нова реформа освіти у Польщі поставила підвищені вимоги до системи фізичного виховання учнів шкіл: уточнення оздоровчих, освітніх та виховних завдань; удосконалення організації та змісту фізичного виховання школярів; визначення об'єктивних критеріїв оцінки результативності цієї системи та ін.

У розділі розглянуто теоретико-методичні вимоги щодо складання сучасних програм з фізичного виховання школярів і, зокрема, авторських. Обґрунтовано стандарти спеціальних знань, вмінь та навичок з фізичної культури і валеології, якими повинні оволодіти учні різних класів загальноосвітніх шкіл. Реалізація вимог нової реформи може бути здійснена лише за умови достатньої професійної підготовки вчителя фізичного виховання, його знань, вмінь та відповідальності за здоров'я, фізичний розвиток і рухову підготовленість підростаючих поколінь.

У сьомому розділі – "Підготовка вчителів до нових вимог освіти" – було розглянуто концепції сучасних польських та зарубіжних спеціалістів з фізичної культури, які пропонувались у зв'язку з реформуванням освіти у різних країнах.

Спираючись на ці погляди, було розроблено професіограми сучасного вчителя фізичного виховання та теоретико-методичні вимоги щодо професійної підготовки спортивного педагога у вищому навчальному закладі, щоб його педагогічна праця у недалекому майбутньому принесла значний ефект.

У цьому розділі також узагальнено думки вчителів щодо їх вузівської підготовки, позитивні та негативні її сторони, представлено рекомендації, спрямовані на поліпшення підготовки спеціалістів з фізичної культури у вузах Польщі.

У восьмому розділі – "Професійний розвиток вчителя та ефективність педагогічної праці" – на основі власної концепції, яка була розроблена у результаті багаторічного аналізу праці спеціалістів фізичного виховання під час роботи автора у Центрі вдосконалення кваліфікації вчителів у Варшаві, було встановлено, що процес становлення педагогічної майстерності проходить через певні етапи: методичні взірці (приклади) використання педагогічного досвіду вчителів, які досягли високих результатів у праці; критичного осмислення педагогічного досвіду, тобто вибір тих його компонентів, які йому імпонують і найбільш придатні для застосування у своїй педагогічній діяльності; етап самооцінки - самокритичне ставлення до особистого досвіду, самовизначення позитивних і негативних сторін у своїй педагогічній діяльності; етап творчості - найвищий щабель педагогічної майстерності, коли вчитель працює нестандартно, творчо і знаходиться у постійному пошуку найбільш ефективних шляхів комплексного вирішення завдань фізичного виховання школярів.

Якщо вчитель затримується на етапі методичних взірців, про які йому розповідали у процесі навчання у вищому навчальному закладі, або про що він читав у спеціальній літературі чи спостерігав під час відкритих уроків, то педагог перетворюється в інтерпретатора чужих ідей, механічно і часто бездумно відтворює те, що йому відомо. Не завжди це може викликати суттєве покращання його педагогічної праці з фізичного виховання учнів шкіл.

Ефективність педагогічної праці залежить не тільки від кваліфікації вчителя (його знань, умінь та навичок),  а й значною мірою від особистісних якостей педагога.

Дев'ятий розділ  – "Методи оцінки ефективності педагогічної праці вчителя фізичного виховання" – присвячено обґрунтуванню поняття "ефективність фізичного виховання школярів". У ньому також розглядаються методика аналізу та критерії об'єктивної оцінки педагогічної діяльності вчителя фізичного виховання. Визначено головні її риси: цілеспрямованість, раціональність, доцільність, економічність та успішність у досягненні поставленої мети.

Подано науково обґрунтований реєстр бажаних досягнень учнів різних класів з предмета "фізична культура", що також є певним виразом досягнень застосованої системи фізичного виховання, тобто результатом праці вчителя. Розглянуто критерії аналізу та об'єктивної оцінки діяльності вчителя під час проведення уроків та різних форм позакласної роботи з фізичної культури як конкретний результат його педагогічної майстерності у фізичному вихованні учнів загальноосвітніх шкіл.

У заключній наукової праці подано узагальнені висновки щодо проведених багаторічних досліджень з теоретико-методичних основ підвищення ефективності праці вчителів фізичного виховання відповідно до концепції, гіпотези та завдань наукових досліджень.

В и с н о в к и

1. На основі узагальнення результатів вивчення психолого-педагогічної та спеціальної літератури, аналізу передового педагогічного досвіду та експериментальних даних розроблено праксеологічну модель фахової діяльності вчителя фізичного виховання, здатного ефективно працювати в сучасних умовах реформування освіти у Польщі. До змісту цієї моделі включено діагностичні та дидактичні вміння вчителя, які, в основному, пов'язані: з чітким плануванням навчально-виховного процесу з фізичної культури, проведенням на належному методичному рівні уроків з фізичного виховання;  систематичним контролем та об'єктивною оцінкою стану здоров'я , фізичного розвитку (за даними медичного обстеження) та рухової підготовленості учнів (за допомогою експрес-тестів), постійним удосконаленням спортивної бази школи (фізкультурний зал, майданчик), прагненням до підвищення своєї педагогічної майстерності. Компоненти цієї моделі відображають сутність діагностичної і процесуальної функцій вчителя щодо успішної реалізації завдань фізичного виховання учнів шкіл.

2. Встановлено чітку залежність між ефективністю праці вчителя фізичного виховання та рівнем сформованості професійних умінь, що детермінують доцільність його педагогічних дій. На результативність його праці впливають дидактичні вміння чітко планувати навчально-виховний процес у школі, застосовувати найбільш доцільні методи та прийоми навчання учнів різноманітних вправ на уроках фізкультури, а також вміння формувати позитивне ставлення школярів до занять з фізичного виховання. Найнижчу оцінку, за даними наших досліджень, отримали діагностичні уміння вчителів, пов'язані з визначенням причин успіхів та невдач у педагогічній діяльності, вміння її покращити шляхом застосування певних творчих прийомів відповідно до педагогічних ситуацій, що постійно змінюються.

3. Ефективність педагогічної праці вчителя фізичного виховання залежить від комплексного впливу трьох груп чинників: спрямовуючих, інструментальних та ситуаційних. Результати досліджень свідчать про те, що найбільш суттєвий вплив мають інструментальні та спрямовуючі чинники, які концентруються навколо інтелектуальної та емоційно-мотиваційної сфери вчителя. До них відносяться: педагогічний досвід, що розглядається нами як складова професіоналізму вчителя; його інтенсивна і творча інтелектуальна активність у практичній діяльності; прагнення до постійного удосконалення своєї педагогічної майстерності у процесі післядипломної освіти, яка здійснюється шляхом індивідуальних форм самоосвіти та в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Вона передбачає обов'язкову фахову атестацію вчителів і проводиться регіональними методичними центрами Польщі.

Важливим чинником є також усвідомлення вчителем фізичного виховання своєї важливої ролі у суспільстві і поваги до себе з боку педагогічного колективу, керівництва школи, учнів та їх батьків.

4. Результативність праці вчителя фізичного виховання безпосередньо залежить від рівня його професійної підготовленості, яка детермінується обсягом педагогічних вмінь і рівнем сформованих спрямовуючих, інструментальних та ситуаційних чинників. Чим вищий позитивний вплив цих чинників і більший діапазон педагогічних вмінь, тим кращі результати у комплексному вирішенні завдань фізичного виховання учнів. У дослідженні виявлено певний статистично вірогідний зв'язок між окремими групами чинників і педагогічними вміннями. Встановлено, що педагогічні вміння вчителя більшою мірою залежать від інструментальних та ситуаційних чинників, ніж від спрямовуючих (ґ = 0,30;  с < 0,05).

5. Стиль взаємовідносин вчителя фізичного виховання з учнями значною мірою детермінований рівнем його спеціальної та психолого-педагогічної підготовки. Це дозволяє розглядати стиль керівництва навчально-виховним процесом як важливий компонент педагогічної майстерності вчителя. Ефективність педагогічної праці вчителя фізичного виховання значною мірою залежить від стилю його взаємовідносин з учнями. Проведені дослідження свідчать, що серед педагогів, які мають високі результати в реалізації завдань фізичного виховання школярів, переважає демократичний стиль (68,4 %). У вчителів, які досягли середніх результатів, демократичний стиль (44,4 %) взаємовідносин вчителів та учнів також дає значно кращі дидактичні і виховні результати, ніж автократичний стиль. Отримана оцінка тесту хі-квадрат (ХІ  = 5,268,  с < 0,05) підтверджує цю залежність.

6. За досліджуваний період система підвищення кваліфікації вчителів фізичного виховання у Польщі реформувалася під впливом поєднання сталих культурно-національних традицій і складного комплексу політичних, економічних, соціальних внутрішніх і зовнішніх чинників. Її зміст за останні 20 років неодноразово змінювався: від обов'язкових для всіх регіональних методичних центрів навчальних планів та програм курсової післядипломної підготовки вчителя, які не враховували його педагогічний стаж, рівень педагогічної майстерності, досягнуті результати з фізичного виховання учнів та ін. до варіативних програм та планів. У наш час спостерігається тенденція до варіативного підходу щодо змісту, організаційних форм, методів навчання вчителів під час підвищення їх кваліфікації на курсах. Сьогодні існує кілька варіантів навчальних програм, які застосовуються методичними центрами  залежно від специфіки даного регіону з врахуванням найбільш актуальних питань фізичного виховання школярів, які необхідно розглядати в системі підвищення кваліфікації вчителів.

Перспективними для удосконалення післядипломної підготовки вчителя фізичного виховання, на наш погляд, є: широке застосування проблемних лекцій, дискусійних семінарів, різноманітні форми творчої роботи невеликих груп курсантів (мікронавчання, "аукціон ідей", дидактичні ігри, моделювання різних педагогічних ситуацій та їх розв'язань), що спрямовується  на формування важливих педагогічних умінь. Вказані форми та методи активізації навчання вчителів на курсах не виключають одне одного і можуть застосовуватись одночасно для отримання максимального результату у підвищенні професійно-педагогічної майстерності вчителів.

Головною метою підвищення кваліфікації на курсах є створення необхідних передумов розкриття своєї індивідуальності в педагогічній діяльності, що повинно допомогти вчителю у створенні власної методичної системи. Для того, щоб вчитель після закінчення вищого навчального закладу став педагогом-майстром, йому потрібне постійне фахове самовдосконалення. Свій професійний інструментарій він повинен постійно поновлювати і збагачувати шляхом використання різних джерел інформації і запозичення досвіду своїх колег та інших осіб.

З метою підвищення ефективності системи професійно-педагогічного удосконалення вчителя фізичного виховання під час курсової підготовки та шляхом самостійного самовдосконалення нами були розроблені навчально-тематичні плани курсів, програми з предметно-методичного та адаптаційного навчання, зміст семінарських занять з актуальних проблем фізичного виховання школярів, тематика науково-практичних конференцій та педагогічних консультацій у зв'язку з реформуванням освіти у Польщі, методичні посібники та статті з цієї проблеми.

7. Науковий аналіз питань з проблем підготовки та підвищення ефективності праці вчителів фізичного виховання дає підстави стверджувати, що на етапі професійної орієнтації і в період набору студентів до вищих навчальних закладів необхідно звертати увагу на тих випускників шкіл, які мають здібності до педагогічної роботи з дітьми і молоддю, а також усвідомлюють соціальну значимість ролі учителя фізичного виховання у підготовці всебічно розвиненого підростаючого покоління.

У процесі вузівської підготовки значно більшу увагу слід приділяти теоретико-методичній підготовці студентів. Сучасному вчителю притаманна висока інтелектуально-теоретична компетентність та практичні знання у вигляді методичних правил і дій, які спираються на технологічний раціоналізм, а така компетентність передбачає знання певної системи принципів, методів, прийомів з дидактики і виховання учнів. Фундаментальна теоретико-методична підготовка (загальна і спеціальна) дозволить учителю фізичного виховання опанувати міждисциплінарні поняття, що надасть йому можливості краще розуміти учнів не тільки у межах своєї навчальної дисципліни і програми. Це має особливе значення у період проведення реформи освіти у Польщі.

8. Педагогічна освіта студентів у вищих навчальних закладах і підвищення кваліфікації вчителя фізичного виховання у методичних центрах повинні орієнтуватись на підготовку таких спеціалістів, які можуть діяти за власною ініціативою і нести особисту відповідальність за свої рішення. Нова концепція освіти у Польщі дає можливість вибору довільної програми і розробки авторських програм з фізичної культури  для своєї школи або класу. Це потребує від учителя самостійності і відповідальності за свій вибір і дії.

Стратегія змін в освіті повинна йти від "розмитої" відповідальності, що ховається за розпорядженнями, інструкціями і запропонованими програмами та методичними зразками, до такої освіти, яка вимагає особистої відповідальності за наслідки педагогічного процесу в школі. Цей чинник є визначальним у системах підготовки та підвищення кваліфікації вчителів фізичного виховання.

Отримані матеріали дають підстави вважати, що концептуальні підходи і робоча гіпотеза проведеного дослідження були визначені правильно. Завдання дослідження вирішені, мета досягнута, сукупність одержаних наукових висновків має важливе значення для теорії і практики підготовки вчителів фізичного виховання та підвищення їх кваліфікації у післядипломний період. Реалізація основних положень дослідження сприятиме подальшому розвитку теоретико-методологічних засад покращання професійно-педагогічної підготовки вчителя в умовах реформування освіти у Польщі, а також може ефективно вплинути на реформування освіти в Україні.

Проведене дослідження не вичерпує всіх можливих аспектів розв'язання означеної проблеми. Воно відкриває перспективи подальших наукових розробок питань безперервної освіти спортивного педагога в єдиній системі, яка включає довузівський, вузівський і післявузівський етапи його підготовки.

До перспективних напрямів у подальшій розробці цієї проблеми відносяться: підготовка творчого вчителя фізичного виховання на основі єдності теоретико-методичної і практичної підготовки, цілісності і наступності вузівської і післядипломної ланок його освіти; вивчення історичного аспекту розвитку безперервної освіти вчителя фізичного виховання; порівняльний аналіз досвіду вузівської і післявузівської підготовки спортивних педагогів у різних країнах світу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ

ДОСЛІДЖЕННЯ

Монографії

1. Бєльський Я. Теоретичні та методичні основи підвищення ефективності праці вчителя фізичного виховання: Монографія. – Пьотркув-Трибунальський: Вища Педагогічна Школа,1999. – 438 с. – 27,5 д.а.

Teoretyczne i metodyczne podstawy efektywnoњci pracy nauczyciela wychowania fizycznego. – Piotrkуw Trybunalski: WSP, 1999. – 438 s. (rozprawa habilitacyjna). 

2. Бєльський Я. Фізична культура з методикою: Монографія. – Варшава: Інститут підготовки вчителів, 1981. – 176 с. – 8,4 д.а.

Kultura fizyczna z metodyk№. – Warszawa: IKNiBO, 1981. – 176 s.

3. Бєльський Я. Інтенсифікація занять з фізичного виховання: Монографія. – Варшава: Інститут підготовки вчителів, 1985. – 153 с. – 7,3 д.а.

Intensyfikacja zajкж wychowania fizycznego. – Warszawa: IKN, 1985. –153 s.

4. Бельський  Я. Ефективність праці вчителя фізичного виховання.

Монографія. – Кельце: ВШП – 1996. – 275 c. – 17,2 д.а.  

Uwarunkowania efektywnoњci pracy nauczyciela wychowania fizycznego. –

Kielce, 1996. – 275 s.

Методичні посібники

5. Бєльський Я. Діагностика потреб в удосконаленні і педагогічних консультаціях: Методичні рекомендації. – Варшава: Інститут підготовки вчителів, 1993. – 22 с. – 1,2 д.а.

Diagnoza potrzeb w zakresie doskonalenia i doradztwa pedagogicznego. –

Warszawa: CODN, 1993. – 22 s.

6. Бєльський Я. Модель педагогічної освіти і її відображення у свідомості вчителів і методичних консультантів: Методичні рекомендації. - Варшава: Фізичне виховання і спорт, 1997. – 15 с. – 0,8 д.а.

Model edukacji nauczycielskiej i jego odbicie w њwiadomoњci nauczycieli i doradcуw metodycznych. //WfiS. – 1997. – 15 s.

7. Бєльський Я. Фізичне виховання в І-ІІІ класах: Методичний посібник для вчителів 1-3 класів. – Варшава: Агенція Промо-Лідер, 1998. – 120 с. – 9,2 д.а.

Wychowanie fizyczne w klasach I-III: Podrкcznik dla nauczycieli 1-3 klasуw. – Warszawa, Agencja Promo-Lider, 1998. – 120 s.

8. Бєльський Я.  Методика початкового навчання. Матеріали для проведення занять з фізичної культури у І-ІІІ класах: Методичний посібник. – Кельце: Спілка польських учителів, 1987. – 200 с. – 9,5 д.а.

Zarys metodyki nauczania pocz№tkowego. Materiaіy do prowadzenia przedmiotu: kultura fizyczna w klasach I-III. – Kielce, ZNP, 1987. – 200 s. (wspуіautorstwo z Krystyn№ Nowakowsk№).

9. Бєльський Я. Життя – це рух: Методичний посібник для вчителів фізичного виховання. – Варшава: Агенція Промо-Лідер, 1996. – 159 с. – 7,6 д.а.

Џycie jest ruchem: Poradnik dla nauczycieli wychowania fizycznego. –     

Warszawa, Agencja Promo-Lider, 1996. – 159 s.

10. Бєльський Я. Допоміжні матеріали для учителів фізичного виховання: Методичний посібник. – Варшава: Інститут підготовки вчителів і досліджень освіти, 1974. – 48 с. – 2,4 д.а.

Materiaіy pomocnicze dla nauczycieli wychowania fizycznego. – Warszawa, IKNiBO, 1974. -  48 s.

11. Бєльський Я. Проблеми інтенсифікації фізичного виховання: Методичний посібник. – Варшава: Інститут підготовки  вчителів і досліджень освіти, 1977. – 66 с. – 3,1 д.а.

Problemy intensyfikacji WF. – Warszawa, IKNiBO, 1977. -  66 s. 

Статті

12. Бєльський Я. Необхідні форми педагогічних консультацій для учителів фізичного виховання //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1980. - № 3. – С. 94-96. – 0,3 д.а.

Poї№dane formy doradztwa pedagogicznego dla nauczycieli w zakresie kultury fizycznej. //WfiHS. – 1980. – 3. – S. 94-96.

13. Бєльський Я. Напрями діяльності Інституту підготовки учителів у галузі удосконалення вчителів фізичного виховання //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1981. - № 3. – С. 95-99. – 0,5 д.а.

Kierunki dziaіalnoњci IKN w zakresie doskonalenia nauczycieli kultury

fizycznej. //WfiHS. – 1981. – 3. – S. 95-99.

14. Бєльський Я. Ступені професійної спеціалізації – умови – екзаменаційні вимоги – література //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1983. - № 8. – С. 56-58. – 0,3 д.а.

Stopnie specjalizacji zawodowej – warunki – wymagania egzaminacijne – literatura. //WfiHS. – 1983. – 8. – S. 56-58.

15. Бєльський Я. Контроль і оцінка праці вчителя фізичного виховання //Фізична культура. – 1976. - № 5. – С. 208-210. – 0,3 д.а.

Kontrola i ocena pracy nauczyciela wychowania fizycznego. //Kultura Fizyczna. – 1976. – 5. – S. 208-210.

16. Бєльський Я. Проблема підготовки вчителів до реалізації програми з фізичної культури у діяльності Інституту підготовки вчителів //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1979. - №3. – С. 79-82. – 0,3 д.а.

Problemy przygotowania nauczycieli do realizacji programu kultury fizycznej w dziaіalnoњci IKN. //WfiHS. – 1979. – 3. – S. 79-82.

17. Бєльський Я. Ступені професійної спеціалізації вчителя фізичного виховання //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1982. – № 8. – С. 82-86. – 0,4 д.а.

Stopnie specjalizacji zawodowej nauczycieli wychowania fizycznego. //WfiHS. – 1982. – 8. – S. 82-86.

18. Бєльський Я. Творчий вчитель //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1984. - № 2. – С. 44-45. – 0,3 д.а.

Wyrуїniaj№cy siк nauczyciel. //WfiHS. – 1984. – 2. – S. 44-45

19. Бєльський Я. Професійне удосконалення вчителів фізичного виховання //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1985. - № 1. – С. 28-29. – 0,2 д.а.

Doskonalenie zawodowe nauczyciel wf. //WfiHS. – 1985. – 1. – S. 28-29.

20. Бєльський Я. Форми допомоги і педагогічного консультування //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1986. - № 7. – С. 28-30. – 0,4 д.а.

Formy pomocy i doradztwa pedagogicznego. //WfiHS. – 1986. – 7. – S. 28-30.

21. Бєльський Я. Оптимізація педагогічних дій на уроках з фізичного виховання //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1986. - № 8. – С. 54-59. – 0,5 д.а.

Optymalizacja dziaіania pedagogicznego na lekcji wf. //WfiHS. – 1986. – №8. – S. 54-59.

22. Бєльський Я. Сходження по щаблях професійної спеціалізації //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1987. - № 2. – С. 56-58. – 0,4 д.а.

St№panie po stopniach specjalizacji zawodowej. //WfiHS. – 1987. – №2. – S. 56-58.

23. Бєльський Я. Характеристика професійної праці //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1987. - № 3. – С. 56-57. – 0,3 д.а.

Charakterystyka pracy zawodowej. //WfiHS. – 1987. – 3. – S. 56-57.

24. Бєльський Я. Педагогічне новаторство – фактор прогресу //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1987. - № 4. – С. 32-34. – 0,4 д.а.

Nowatorstwo pedagogiczne jest czynnikiem postкpu. //WfiHS. – 1987. – №4. – s. 32-34

25. Бєльський Я. Професійне удосконалення вчителів фізичного виховання //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1988. - № 1. – С. 76-78. – 0,5 д.а.

Doskonalenie zawodowe nauczycieli wf. //WfiHS. – 1988. – 1. – S. 76-78.

26. Бєльський Я. Теоретичні оцінки роботи вчителя фізичного виховання //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1988. - № 2. – С. 23-28. – 0,6 д.а.

Teoretyczne podstawy oceny pracy nauczyciela wf. //WfiHS. – 1988. – 2. – S. 23-28.

27. Бєльський Я. Післядипломне навчання //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1988. - № 5. – С. 59-62. – 0,4 д.а.

Studia podyplomowe. //WfiHS. – 1988. – 5. – S. 59-62.

28. Бєльський Я. Удосконалення вчителя фізичного виховання //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1988. - № 6. – С. 207-209. – 0,4 д.а.

Doskonalenie i doskonaіoњж nauczyciela wf. //WfiHS. – 1988. – 6. – S. 207-209.

29. Бєльський Я. Розповсюдження педагогічного досвіду вчителів фізичного виховання //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1988. - № 7. – С. 88-91. – 0,4 д.а.

Upowszechnianie doњwiadczeс pedagogicznych nauczycieli wf. //WfiHS. – 1988. – №7. – S. 88-91.

30. Бєльський Я. Удосконалення вчителів фізичного виховання у Польщі у 1918-1988 рр //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1988. - № 7. – С. 56-59. – 0,4 д.а.

Doskonalenie nauczycieli wf w Polsce w latach 1918-1988. //WfiHS. – 1988. – №7. – S. 56-59.

31. Бєльський Я. Професійний розвиток вчителя фізичного виховання //Фізичне і оздоровче виховання. – 1990. - № 8. – С. 170-172. – 0,4 д.а.

Rozwуj zawodowy nauczyciela wychowania fizycznego. //WfiZ. – 1990. – №8. – S. 170-172.

32. Бєльський Я. Зміни концепції удосконалення вчителів фізичного виховання //Лідер. – 1997. - № 1. – С. 7-9. – 0,4 д.а.

Zmiany  koncepcji  doskonalenia  nauczycieli  wf.  //Lider. – 1997. – №1. – S. 7-9.

33. Бєльський Я. Активізуюча система оцінки учня з фізичного виховання //Культура фізична. – 1991. - № 9-10. – С. 8-10. – 0,4 д.а.

Aktywizuj№cy system oceny ucznia z wychowania fizycznego. //Kultura Fizyczna. – 1991. – №9-10. – S. 8-10.

34. Бєльський Я. Як підвищити інтенсивність занять з фізичного виховання //Лідер. – 1992. - № 5. – С. 28-32. – 0,6 д.а.

Jak zwiкkszyж intensywnoњж zajкж wf. //Lider. – 1992. – 5. – S. 28-32.

35. Бєльський Я. Стилі виховного впливу //Лідер. – 1992. – № 6. – С. 15-18. – 0,4 д.а.

Style oddziaіywania wychowawczego. //Lider. – 1992. – №6. – S. 15-18.

36. Бєльський Я. Оптимізація педагогічних дій на уроках фізичного виховання //Лідер. – 1992. – № 11. – С. 10-15. – 0,7 д.а.

Optymalizacja dziaіaс pedagogicznych na lekcjach wf // Lider. – 1992. – №11. – S. 10-15.

37. Бєльський Я. Новаторство у фізичному вихованні // Лідер. – 1993. – № 1. – С. 14-18. – 0,4 д.а.

Nowatorstwo w wychowaniu fizycznym // Lider. – 1993. – №1. – S. 14-18.

38. Бєльський Я. Декілька зауважень про удосконалення вчителів фізичного виховання //Лідер. – 1995. – № 3. – С. 32-35. – 0,6 д.а.

Kilka uwag o doskonaleniu nauczycieli wychowania fizycznego. // Lider. – 1995. – №3. – S. 32-35.

39. Бєльський Я. Педагогічне новаторство у фізичному вихованні // Лідер. – 1995. – № 4. – С. 22-26. – 0,5 д.а.

Nowatorstwo pedagogiczne w wychowaniu fizycznym. //Lider. – 1995. – № 4. – S. 22-26.

40. Бєльський Я. Професійний розвиток вчителя та його обумовленість //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1996. - № 1. – С. 31-36. – 0,6 д.а.

Rozwуj zawodowy nauczyciela i jego uwarunkowania. //WfiZ. – 1996. – №1. – S. 31-36.

41. Бєльський Я. Отримали третій ступінь професійної спеціалізації //Лідер. – 1996. – № 4. – С. 18-21. – 0,4 д.а.

Zdobywcy trzeciego stopnia specjalizacji zawodowej. //Lider. – 1996. – №4. – S. 18-21.

42. Бєльський Я. Як підготуватись до реалізації фізичного виховання у новому навчальному році //Лідер. – 1996. - № 10. – С. 18-25. – 0,7 д.а.

Jak przygotowaж siк do realizacji wychowania fizycznego w nowym roku szkolnym. //Lider. – 1996. – №10. – S. 18-25. 

43. Бєльський Я. Особиста концепція загальної освіти //Бюлетень методичного центру. – 1997. – С. 16-22. – 0,5 д.а.

Personalistyczna koncepcja ksztaіcenia ogуlnego. // Biuletyn Wojewуdzkiego Oњrodka Metodycznego. – 1997. – S. 16-22.

44. Бєльський Я. Основні принципи концепції загальної освіти //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1997. - № 3. – С. 123-125. – 0,4 д.а.

Podstawowe zaіoїenia koncepcji ksztaіcenia ogуlnego. //WfiZ. – 1997. –№3. – S. 123-125.

45. Бєльський Я. Нова концепція загальної освіти у Польщі //Лідер. – 1997. – № 9. – С. 20-21. – 0,4 д.а.

Nowa koncepcja ksztaіcenia ogуlnego w Polsce. //Lider. – 1997. – №9. – S. 20-21.

46. Бєльський Я. Фізичне виховання в освіті після реформи //Лідер. – 1997. - № 10 . – С. 10-14. – 0,5 д.а.

Jeszcze o wychowaniu fizycznym w reformowanej edukacji. //Lider. – 1997. – № 9. – S. 20-21.

47. Бєльський Я. Нова концепція програми навчання в освіті Польщі //Фізична культура. – 1997. - № 9-10. – С. 8-12. – 0,6 д.а.

Nowa koncepcja programu ksztaіcenia w polskiej oњwiacie. //Kultura Fizyczna. – 1997. – №9-10. – S. 8-12.

48. Бєльський Я. Стандарти досягнень і стандарти вимог з фізичного виховання //Лідер. – 1998. – № 3. – С. 7-9. – 0,4 д.а.

Standardy osi№gniкж i standardy wymagaс z wychowania fizycznego. //Lider. – 1998. – №3. – S. 7-9.

49. Бєльський Я. Стандарти досягнень і стандарти вимог у фізичному вихованні //Фізична культура. – 1998. - № 3-4. – С. 8-12. – 0,5 д.а.

Standardy osi№gniкж i standardy wymagaс z wychowania fizycznego. //Kultura Fizyczna. – 1998. – №3-4. – S. 8-12.

50. Бєльський Я. Дидактичні дії вчителя фізичного виховання з концептуальної сторони уроку //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1980. – № 5. – С. 187-191. – 0,3 д.а.

Sprawnoњж dydaktyczna nauczycieli wychowania fizycznego w koncepcyjnej stronie lekcji. //WfiHS, 1980 – № 5. – S. 187-191. 

51. Бєльський Я. Дидактичні помилки вчителів у процесі фізичного виховання // Модернізація системи освіти. – Варшава: Інститут підготовки вчителів. - 1985. – С. 75-81. – 0,4 д.а.

Bікdy dydaktyczne nauczycieli w procesie wychowania fizycznego. //Modernizacja systemu oњwiaty. – Warszawa: IKN, 1985. – 7 s.

52. Бєльський Я. Функції занять з фізичного виховання у новій концепції загальної освіти //Фізичне та оздоровче виховання. – 1993. - № 5. – С. 162-165. – 0,4 д.а.

Funkcje zajкж wf w nowej koncepcji ksztaіcenia ogуlnego. //WfiZ. – 1993. – № 5. – S. 162-165.

53. Бєльський Я. Ефективність роботи вчителя фізичного виховання //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1984. - № 10. – С. 327-329. – 0,3 д.а.

Efektywnoњж pracy nauczyciela wychowania fizycznego. //WFiHS. – 1984. – № 10. – S. 327-329.

54. Бєльський Я. Фізичне виховання в сучасних освітніх змінах. //Думки і зауваження про фізичне виховання і спорт. - Варшава, 2000. – С. 99-107. – 0,4 д.а.

Wychowanie fizyczne we wspуіczesnych przemianach edukacyjnych. //Myњli i uwagi o wychowaniu fizycznym i sporcie. - Warszawa, 2000. – S. 99-107.

55. Бєльський Я. Підготовка вчителів до нової освітньої дійсності. //Фізичне виховання в новій системі освіти. - Познань, 2000. – С. 137-150. – 0,7 д.а.

Ksztaіcenie nauczycieli do nowej rzeczywistoњci edukacyjnej. //Wychowanie fizyczne w nowym systemie edukacji. - Poznaс, 2000. - S. 137-150.

56. Бєльський Я. Дослідження використання часу уроку з фізичного виховання у І-ІІІ класах //Про прогрес в освіті. – Варшава: ІКНІБО. – 1976. – С. 12-24. – 0,6 д.а.

Z badaс nad wykorzystaniem czasu lekcji wychowania fizycznego w klasach I-III. //O postкp w oњwiacie. – Warszawa, IKNiBO, 1976. –      S. 12-24.

57. Бєльський Я. Дослідження постави дітей та молоді у Седлецькому воєводстві //Науковий щорічник. – Варшава: Інститут підготовки вчителів і досліджень освіти. - 1978. – С. 26-38. – 0,5 д.а.

Z badaс postawy ciaіa dzieci i mіodzieїy w wojewуdztwie siedlieckim. // Rocznik Naukowy IKNiBO, 1978. – S. 26-38.

58. Бєльський Я. Дидактичні помилки на уроці //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1985. - № 6. – С. 215-217. – 0,2 д.а.

Bікdy dydaktyczne w lekcji. // WfiHS. – 1985. – № 6. – S. 215-217.

59. Бєльський Я. Дійсні функції уроку з фізичного виховання //Фізичне та оздоровче виховання. – 1989. - № 9-10. – С. 234-236. – 0,3 д.а.

Rzeczywiste funkcje lekcji wychowania fizycznego. //WfiZ – 1989. – № 9-10. – S. 234-236.

60. Бєльський Я. Функції і оцінки у фізичному вихованні //Фізичне та оздоровче виховання. – 1990. - № 2-3. – С. 61-63. – 0,3 д.а.

Funkcje oceny w wychowaniu fizycznym. //WfiZ – 1990. – № 2-3. – S. 61-63.

61. Бєльський Я.  Функції уроку фізичного виховання //Лідер. – 1993. - № 6. – С. 18-22. – 0,4 д.а.

Funkcje lekcji wychowania fizycznego. //Lider. – 1993. – Nr 6. – S. 18-22.

62. Бєльський Я.  Ще раз про планування матеріалу //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1972. - № 2. – С. 15-18. – 0,4 д.а.

Jeszcze raz o rozkіadzie materiaіu. //WfiHS. – 1972. – №2. – S. 15-18.

63. Бєльський Я. Методичні вказівки щодо організації уроку фізичного виховання //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1979. - № 10. – С. 57-60. – 0,4 д.а.

Uwagi metodyczne o organizacji lekcji wychowania fizycznego. // WfiHS. – 1979. – 10. – S. 57-60.

64. Бєльський Я. Тренування лижника //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1981. - № 1. – С. 22-24. – 0,3 д.а.

Trening narciarza biegacza. //WfiHS. – 1981. – №1. – S. 22-24.

65. Бєльський Я. Активізуюча система оцінювання учнів з фізичного виховання //Фізична культура. – 1981. - № 7-8. – С. 11-15. – 0,6 д.а.

Aktywizuj№cy system oceniania uczniуw z wychowania fizycznego. //KF. – 1981. – №7-8. – S. 11-15.

66. Бєльський Я. Факультативні заняття з фізкультури //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1981. - № 7. – С. 274-276. – 0,4 д.а.

Nadobowi№zkowe zajкcia kultury fizycznej. //WfiHS. – 1981. – 7. – S. 274-276.

67. Бєльський Я. Класифікація методів фізичного виховання //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1982. - № 3. – С. 89-91. – 0,3 д.а.

Klasyfikacja metod wychowania fizycznego. //WfiHS. – 1982. – 3. – S. 89-

91.

68. Бєльський Я. Підготовчі ігри до футболу //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1982. - № 3. – С. 96-100. – 0,5 д.а.

Gry przygotowuj№ce do piіki noїnej. //WfiHS. – 1982. – №3. – S. 96-100.

69. Бєльський Я. Вправи з напарником. Силові вправи //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1983. - № 3. – С. 58-59. – 0,2 д.а.

Cwiczenia ze wspуіжwicz№cym. Cwiczenia siіowe ramion. //WfiHS. – 1983. – №3. – S. 58-59.

70. Бєльський Я. Вправи з напарником. Силові вправи для ніг //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1983. - № 7. – С. 102-104. – 4 д.а.

Cwiczenia ze wspуіжwicz№cym. Cwiczenia siіowe nуg. //WfiHS. – 1983. – №7. – S. 102-104.

71. Бєльський Я. Вправи з напарником. Вправи для ніг //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1983. - № 8. – С. 89-91. – 0,3 д.а.

Cwiczenia ze wspуіжwicz№cym. Cwiczenia nуg. //WfiHS. – 1983. – №8. – S. 89-91.     

72. Бєльський Я. Вправи з напарником. Вправи для тулуба //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1983. - № 9. – С. 56-59. – 0,3 д.а.

Cwiczenia ze wspуіжwicz№cym. Cwiczenia tuіowia. //WfiHS. – 1983. – №9. – S. 56-59.    

73. Бєльський Я. Вправи з напарником. Вправи на гнучкість, спритність //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1983. - № 10. – С. 68-71. – 0,3 д.а.

Cwiczenia ze  wspуіжwicz№cym.  Cwiczenia  gibkoњciowe,  zwinnoњciowe i 

akrobatyczne. //WfiHS. – 1983. – №10. – S. 68-71.

74. Бєльський Я. Вправи з напарником. Акробатичні вправи //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1984. - № 1. – С. 96-98. – 0,3 д.а.

Cwiczenia ze wspуіжwicz№cym. Cwiczenia  zwinnoњciowe i akrobatyczne.

//WfiHS. – 1984. – №1. – S. 96-98.

75. Бєльський Я. Оцінка занять з фізичного виховання //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1984. - № 3. – С. 86-88. – 0,3 д.а.

Ocena zaкc wychowania fizycznego. //WfiHS. – 1984. – №3. – S. 86-88.

76. Бєльський Я. Залучення учнів до систематичного навчання //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1984. - № 7. – С. 211-212. – 0,3 д.а.

Wdraїanie uczniуw do ksztaіcenia ustawicznego. //WfiHS. – 1984. – №7. – S. 211-212.

77. Бєльський Я. Методи контролю і норми розвитку дітей початкових класів (тести та обстеження соматичних, фізіологічних і психомоторних якостей) //Освіта і виховання. Студія початкового навчання. – 1984. - № 21 (541). – С. 154-160. – 0,5 д.а.

Metody kontroli i normy rozwojowe dzieci w wieku wczesnoszkolnym. //Oњwiata i Wychowanie. – 1984. – №21 (541). – S. 154-160.

78. Бєльський Я. Конференції Інституту підготовки вчителів для методистів і науково-дидактичних працівників, а також викладачів предмета "Фізична культура в педагогічних студіях початкового навчання та дошкільного виховання" //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1985. - № 1. – С. 38-40 – 0,2 д.а.

Konferencje IKN dla nauczycieli metodykуw i pracownikуw naukowo-dydaktycznych oraz wykіadowcуw przedmiotu kultura fizyczna na studiach nauczycielskich nauczania pocz№tkowego i wychowania przedszkolnego. // WfiHS. – 1985. – №1. – S. 38-40.

79. Бєльський Я. Сім найкращих //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1985. - № 2. – С. 54-56. – 0,2 д.а.

Siedmioro najlepszych. //WfiHS. – 1985. – №2. – S. 54-56.

80. Бєльський Я. Будуть зміни //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1985. - № 2. – С. 84-85. – 0,2 д.а.

Bкd№ zmiany. //WfiHS. – 1985. – №2 – S. 84-85.

81. Бєльський Я. Методика формування рухових якостей //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1985. - № 8. – С. 68-72. – 0,4 д.а.

Metodyka ksztaіtowania motorycznoњci. //WfiHS. – 1985. – №8. – S. 68-72.

82. Бєльський Я. Методика формування швидкості. Принципи і методи формування витривалості //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1985. - № 9. – С. 82-86. – 0,4 д.а.

Metodyka ksztaіtowania szybkoњci. Zasady i metody ksztaіtowania wytrzymaіoњci. //WfiHS. – 1985. –№ 9. – S. 82-86.

83. Бєльський Я. Методика формування рухової координації //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1985. - № 10. – С. 28-31. – 0,4 д.а.

Metodyka ksztaіtowania koordynacji ruchowej. //WfiHS. – 1985. – №10. – S. 82-86.

84. Бєльський Я. Рецензія на книжку "Гра у житті дитини" //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1986. - № 1. – С. 82-84. – 0,2 д.а.

Recenzja ksi№їki "Zabawa w їyciu dziecka". //WfiHS. – 1986. – №1. – S. 82-84.

85. Бєльський Я. Програма з фізичної культури в школі //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1986. - № 6. – С. 68-71. – 0,4 д.а.

Program kultury fizycznej w szkoіach ponadpodstawowych. //WfiHS. – 1986. – №6. – S. 68-71.

86. Бєльський Я. Методика розвитку гнучкості //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1987. - № 3. – С. 88-89. – 0,4 д.а.

Metodyka rozwijania gibkoњci. //WfiHS. – 1987. – №3. – S. 88-89.

87. Бєльський Я. Дидактична діяльність Інституту підготовки вчителів //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1987. - № 8. – С. 88-89. – 0,3 д.а.

Dziaіalnoњж dydaktyczna IKN. //WfiHS. – 1987. – №8. – S. 88-89.

88. Бєльський Я. Нагорода професора Романа Тшесневського //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1988. - № 10. – С. 96-97. – 0,3 д.а.

Nagroda Profesora Romana Trzeњniowskiego. //WfiHS. – 1988. – №10. – S. 96-97. 

89. Бєльський Я. Роль фізичного виховання у всебічному розвитку //Фізичне і оздоровче  виховання. – 1990. - № 1. – С. 18-20. – 0,4 д.а.

Rola wychowania fizycznego w wychowaniu wszechstronnym. //WfiZ. – 1990. – №1. – S. 18-20.

90. Бєльський Я. Як просто оцінити час реакції //Лідер. – 1991. - № 2.  –  С. 10-11. –  0,2  д.а.

Jak oceniж czas  reakcji  prostym  sposobem.  //Lider.  – 1991.  – №2.  – S. 10-11.

91. Бєльський Я. Лист спостереження на уроці фізичного виховання //Лідер. – 1991. - № 2. – С. 11-12. – 0,2 д.а.

Arkusz  obserwacji lekcji wychowania fizycznego. //Lider. – 1991. – №2. – S. 11-12.

92. Бєльський Я. Урок бігу //Лідер. – 1991. - № 2. – С. 15. – 0,2 д.а.

Lekcja biegowa. //Lider. – 1991. – №2. – S. 15.

93. Бєльський Я. Як підвищити інтенсивність занять з фізичного виховання //Лідер. – 1991. – № 4. – С. 8-9. – 0,4 д.а.

Jak zwiкkszyж intensywnoњж zajкж wf. //Lider. – 1991. – №4. – S. 8-9.

94. Бєльський Я. Оцінка учня за шестибальною системою //Лідер. – 1991. - № 5. – С. 1. – 0,2 д.а.

Ocena ucznia w szeњciostopniowej skali. //Lider. – 1991. – №5. – S.  1.

95. Бєльський Я. Семінар на тему оцінки учня з фізичного виховання //Лідер. – 1991. - № 7-8. – С. 16-19. –  0,4 д.а.

Pokіosie seminarium na temat oceny ucznia z wf. //Lider. – 1991. – №7-8. – S. 16-19.

96. Бєльський Я. Розповсюдження педагогічного досвіду вчителів фізичного виховання //Лідер. – 1992. - № 7-8. – С. 32-33. – 0,3 д.а.

Upowszechnianie doњwiadczeс pedagogicznych nauczycieli wf. //Lider. – 1992. – №7-8. – S. 32-33.

97. Бєльський Я. Формування фізичного розвитку. Вправи з напарником //Лідер. – 1992. - № 10. – С. 23-27. – 0,6 д.а.

Ksztaіtowanie sprawnoњci fizycznej, жwiczenia ze wspуіжwicz№cym. //Lider. – 1992. – №10. – S. 23-27.

98. Бєльський Я. Відеокасети з методичними матеріалами та уроками фізичного виховання //Лідер. – 1992. - № 11. – С. 32. – 0,3 д.а.

Kasety video z materiaіami metodycznymi i lekcjami wf. //Lider. – 1992. – №11. – S. 32.

99. Бєльський Я. Рух – радість – розум //Лідер. – 1992. - № 9. – С. 16-18. – 0,4 д.а.

Ruch – Radoњж – Rozum. //Lider. – 1992. – №9. – S. 16-18.

100. Бєльський Я. Планування роботи у фізичному вихованні //Лідер. – 1993. - № 9. – С. 24-28. – 0,5 д.а.

Planowanie  pracy w wychowaniu fizycznym. - //Lider. – 1993. – №9. – S. 24-28.

101. Бєльський Я. Корекційна гімнастика //Лідер. – 1995. - № 4. – С. 2-3. – 0,4  д.а.

Gimnastyka korekcyjna. //Lider. – 1995. – 4. – S. 2-3,

102. Бєльський Я. Нагорода професора Р. Тшесневського в 1995 р. // Лідер. – 1996. - № 6. – С. 22-26. – 0,5 д.а.

Nagroda profesora Romana Trzeszniowskiego w 1995 r. // Lider. – 1996. – 6. – S. 22-26.

103. Бєльський Я. Вручення нагород професорa Р. Тшесньовського // Лідер. – 1995. - № 3. – С. 44-45. – 0,3 д.а.

Wrкczono nagrody profesora Romana Trzeszniowskiego. //Lider. – 1995. – №3. – S, 44-45.

104. Бєльський Я. Конференція вчителів-новаторів //Фізичне виховання і шкільна гігієна. – 1997. - № 5. – С. 223. – 0,3 д.а.

Konferencja nauczycieli nowatorуw. //WfiZ. – 1997. – 5. – S. 223.

105. Бєльський Я. Фізичне виховання і спорт у стародавньому Єгипті //Фізична культура. – 1994. - № 1-2. – С. 1-5. – 0,6 д.а.

Wychowanie fizyczne s sport w staroїytnym Egipcie. //Kultura Fizyczna. – 1994. – №1-2. - S. 1-5.

106. Бєльський Я. Словник античного спорту //Фізична культура. – 1996. - № 1-2. – С. 6-9. – 0,4 д.а.

Sіownik antycznego sportu. //Kultura Fizyczna. – 1996. – №1-2. – S. 6-9.

107. Бєльський Я. Словник античного спорту //Фізична культура. – 1996. - № 3-4. – С. 9-11. – 0,3 д.а.

Sіownik antycznego sportu. //Kultura Fizyczna. – 1996. – 3-4. – S. 9-11.

108. Бєльський Я. Олімпійська освіта дітей та молоді у програмі діяльності Польського наукового товариства фізичної культури //Фізична культура. – 1996. - № 7-8. – С. 28-29. – 0,3 д.а.

Edukacja olimpijska dzieci i mіodzieїy w programie dziaіania PTNKF. //Kultura Fizyczna. – 1996. – №7-8. – S. 28-29.

109. Бєльський Я. Олімпійська освіта дітей та молоді у програмі діяльності Польського наукового товариства фізичної культури //Альманах VІ: Польський Олімпійський Комітет. – 1995-1996. – С. 159-162. - 0,4 д.а.

Edukacja olimpijska dzieci i mіodzieїy w programie dziaіania PTNKF.  //Almanach VI: Polski Komitet Olimpijski. – 1995-1996. – S. 159-162.

110. Бєльський Я. Стандарти досягнень у фізичному вихованні, етапи I i II. Варшава: Міністерство народної освіти, 1999. – С.34-43.

Standardy osi№gniкж wychowania fizycznego, etap I i II. Ministerstwo Edukacji Narodowej. Warszawa, 1999.

111. Бєльський Я. Фізичне виховання в сучасній перебудові освіти. //Фізичне виховання в реформі освіти. - Вроцлав, 1999. - С. 35-41.  

Wychowanie fizyczne we wspуіczesnych przemianach edukacyjnych. //Wychowanie fizyczne w dobie reformy edukacji. - Wrocіaw, 1999. S. 35-41.

112. Бєльський Я. Взаємозв'язок спорту і мистецтва в античній цивілізації. //Фізична культура. - 1999. - № 7-8. - С. 1-6.

Zwi№zki sportu ze sztuk№ w cywilizacji antycznej. //"Kultura fizyczna", 1999. - 1999. - № 7-8. - S. 1-6.

113. Бєльський Я. Як вчити вчителя до нової сучасної освіти //Лідер. - 1999. - № 11. - С. 11-13.

Jak ksztaіciж nauczycieli do nowej rzeczywistoњci edukacyjnej. "Lider", 1999, nr 11, s. 11-13.

114. Бєльський Я.Вільчковськиий Е. Оцінка результативності педагогічної праці вчителя фізичного виховання у Польщі. //Зб. наукових праць "Концепція розвитку у галузі фізичного виховання та спорту в Україні". - Рівне, 1999. - С. 28-34. (авторських - 4 с.).     

Матеріали конференцій

115. Бєльський Я. Дидактичні помилки вчителів на уроках //Польське наукове товариство. – Кельце: ВШП. - 1986. – С. 118-121. – 0,3 д.а.

Bікdy dydaktyczne nauczycieli w procesie lekcyjnym. //PTNKF. – Kielce: WSP. – 1986. – S. 118-121.

116. Бєльський Я. Оцінка роботи вчителя фізичного виховання //Академія фізичного виховання у Познані. – 1991. - № 294. – С. 101-107. – 0,4 д.а.

Ocena pracy nauczyciela wychowania fizycznego. //AWF. – Poznaс, 1991. – 294. – S. 101-107.

117. Бєльський Я. Умови та вимоги для вчителів, які бажають отримати ступінь професійної спеціалізації з фізичного виховання //Інститут підготовки вчителів. – Варшава. - 1983. – С. 28. – 0,4 д.а.

Warunki i wymagania dla nauczycieli ubiegaj№cych siк o stopnie specjalizacji  zawodowej  z  wychowania fizycznego. – Warszawa, 1983. – 28 s.

118. Бєльський Я. Професійна підготовка вчителів фізичного виховання та діяльність Інституту підготовки кадрів, спрямовані на їх участь у реалізації програми з фізичної культури у реформованій 10-річній школі //Матеріали конференції Інституту шкільних програм і Академії фізичного виховання у Варшаві. – Варшава. - 1979. – С. 298-312. – 0,6 д.а.

Materiaіy z Krajowej Konferencji Instytutu Programуw Szkolnych i Akademii Wychowania Fizycznego w Warszawie. – Warszawa, 1979. – S. 298-312.

119. Бєльський Я. Актуальні і перспективні принципи підготовки вчителів фізичного виховання в системі Інституту підготовки вчителів //Матеріали конференції. – Катовіце. - 1981. – С. 333-337. – 0,4 д.а.

Aktualne i perspektywiczne  zaіoїenia ksztaіcenia nauczycieli wychowania fizycznego w systemie IKN. //Materiaіy z Krajowej Konferencji. – Katowice, 1981. – S. 333-337.

120. Бєльський Я. Вплив підвищеної рухової активності на розвиток і профілактику хвороб цивілізації. Стиль життя та здоров'я //Матеріали Всепольської наукової конференції. – Ольштин. - 1995. – С. 86-88. – 0,4 д.а.

Wpіyw wzmoїonej aktywnoњci ruchowej na rozwуj i profilaktykк chorуb cywilizacyjnych // Materiaіy  z Ogуlnopolskiej Konferencji Naukowej. – Olsztyn, 1995. – S. 86-88.

121. Бєльський Я. Теоретичні і емпіричні функції занять з фізичної культури //Заняття з фізичної культури. – Познань: АКФ. - 1998. – С. 15-18. – 0,5 д.а.

Zaіoїone i empiryczne funkcje lekcji wychowania fizycznego. //Lekcja wychowania fizycznego. – Poznaс: AWF, 1998. – S. 15-18.

122. Бєльський Я. Фізичне виховання у реформованій освіті // Тези допові- дей викладачів ПТНКФ. – Варшава: ПТНКФ. – 1998. – С. 27-30.

 Wychowanie fizyczne w reformowanej edukacji. Tezy do referatуw  Spoіecznych wykіadowcуw PTNKF. Warszawa, 1998. PTNKF, s. 27-30. 

123. Бєльський Я. Умови ефективності праці вчителя фізичного виховання //    Тези доповідей викладачів ПТНКФ – Варшава: ПТНКФ. – 1998.- С. 35-41.

 Uwarunkowania efektywnoњci pracy nauczyciela wychowania fizycznego.  Tezy do referatуw spoіecznych wykіadowcуw PTNKF. Warszawa, 1998.   PTNKF, s. 35-41.

124. Бєльський Я. Значення високої рухової активності для розвитку і   здоров'я дітей і молоді // Матеріали міжнародної наукової конференції   "Здоров'я, сутність, діагностика та оздоровчі стратегії". - Криниця  Гурська. - 1999. - С. 198-200.

Znaczenie wzmoїonej aktywnoњci ruchowej dla rozwoju i zdrowia dzieci i mіodzieїy. International  Scientific Conference, Health: Essence, Diagnostic  and Strategies for Improving. - Krynica Gуrska, 1999. - s. 198-200.

125. Бєльський Я., Вільчковський Е. Праксеологічна модель вчителя фізичного виховання // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Фізичне   виховання, спорт і фізична культура в сучасному суспільстві". - Луцьк, 1999. - С. 120-122. (авторських - 1 с.)

126. Бєльський Я.  Основи і конкретні функції уроків фізичного вихован- ня  // Матеріали ХХУІ науково-методичної конференції Познанської  АВФ. - Познань, 1998. - С. 17-25.

Zaіoїenie i rzeczywiste funkcje lekcji wychowania fizycznego. // Lekcja wychowania fizycznego. Materiaіy XXVI Konferencji Naukowo-Metodycznej AWF Poznaс. - Poznaс, 1998. - S- 17-25.

127. Бєльський Я.  Фізичне виховання в реформі освіти. Побудова авто- рських програм. Оцінка учня //Лідер, спеціальне видання. – 1999. – С. 8-12.

Wychowanie fizyczne w reformowanej edukacji. Budowa programуw  Autorskich. Standardy osi№gniкж. Ocena ucznia. //Lider - Wydanie specjalne. - 1999. – S. 8-12.

128. Бєльський Я.  Фізичне виховання на фоні змін в освіті // Виховання  фізичне і оздоровче. - 1999. - № 5. – С.123-125.

Wychowanie fizyczne na tle przemian edukacyjnych. // Wychowanie fizyczne  i zdrowotne. - 1999. - Nr 5. – S.123-125.

Програми

129. Бєльський Я. Корекція рухового розвитку школярів. Програма студії  шкільної освіти //Інститут підготовки вчителів. – Варшава. - 1976. – С.208-210. – 0,5 д.а.

Korekcja rozwoju ruchowego uczniуw. Program studium reedukacji szkolnej.   //IKNiBO. – 1976. – S. 208-210.

130. Бєльський Я. Програма педагогічної студії для вчителів шкіл та організацій  навчання і виховання. Предмет: Методика фізкультури. – Варшава: Інститут підготовки вчителів, 1981. – 26 с. – 1,3 д.а.

Program Studium pedagogicznego dla nauczycieli szkуі podstawowych i placуwek oњwiatowo-wychowawczych. – Warszawa: IKN, 1981. – 26 s.

131. Бєльський Я. Програма педагогічної студії для випускників вищих навчальних закладів фізичного виховання на факультеті туризму і відпочинку, які працюють в школах та організаціях навчання і виховання. Предмет: Фізична культура. – Варшава: Інститут підготовки вчителів, 1982. – 28 с. – 1,4 д.а.

Program Studium pedagogicznego dla absolwentуw wyїszych studiуw wychowania fizycznego na wydziale turystyki i rekreacji… - Warszawa: IKN, 1982. – 28 s.

132. Бєльський Я. Програма предметно-методичної студії для вчителів шкіл та організацій навчання і виховання. Напрям: Фізична культура. – Варшава: Інститут підготовки вчителів, 1984. – 25 с. – 1,2 д.а.

Program Studium przedmiotowo-metodycznego dla nauczycieli szkуі podstawowych i placуwek oњwiatowo-wychowawczych. – Warszawa: IKN, 1984. – 25 s.

133. Бєльський Я. Програма студії професійної адаптації для вчителів. Напрям: Фізична культура. – Варшава: Інститут підготовки вчителів, 1985. – 28 с. – 1,4 д.а.

Program Studium adaptacji zawodowej dla nauczycieli. – Warszawa: IKN, 1985. – 28 s.

134. Бєльський Я. Програма предметної студії для учителів середніх шкіл. Напрям: Фізична культура. – Варшава: Інститут підготовки вчителів, 1987. – 30 с. – 1,6 д.а.

Program Studium przedmiotowego dla nauczycieli szkуі ponadpodstawowych. – Warszawa: IKN, 1987. – 30 s.

135. Бєльський Я. Програма спеціального курсу для вчителів. Напрям: Краєзнавство і туризм. – Варшава: Інститут підготовки вчителів, 1987. – 28 с. – 1,4 д.а.

Program Kursu specjalnego dla nauczycieli. – Warszawa: IKN, 1987. – 28 s.

136. Бєльський Я. Програма предметно-методичної студії для вчителів з вищою освітою, яка дає додаткову кваліфікацію для навчання у 8-річній школі. – Варшава: Центр удосконалення вчителів, 1990. – 30 с. – 1,5 д.а.

Program Studium przedmiotowo-metodycznego dla nauczycieli z wyїszym wyksztaіceniem… - Warszawa: Centrum Doskonalenia nauczycieli, 1990. – 30 s.

137. Бєльський Я. Програма педагогічної студії для вчителів (з вищою освітою) загальноосвітніх предметів. Предмет: Фізична культура. – Варшава: Центр удосконалення вчителів, 1990. – 27 с. – 1,3 д.а.

Program Studium pedagogicznego dla nauczycieli (z wyїszym wyksztaіceniem) przedmiotуw ogуlnoksztaіc№cych. Warszawa: Centrum Doskonalenia nauczycieli, 1990. – 27 s.

138. Бєльський Я. Персональна концепція реформи освіти //Лідер. – 1998. - № 10. – С. 1-3. – 0,6 д.а.

Personalistyczna koncepcja reformy oњwiaty //Lider. – 1998. – 10. – S. 1-3. 

139. Бєльский Я. Програма фізичного виховання // Lider. – 2000. –№4. – С. 4-10.

Program wychowania fizycznego // Lider. – 2000. –№4. – S. 4-10.

140. Бєльський Я. Програма післядипломних курсів. Спеціальність: Педагогіка здоров'я і фізичне виховання. - Кельци - Пьотрков Трибунальський: ВШП. - 1999.- 14 с.

Studiуw podyplomowych, kierunek: Pedagogika zdrowia i wychowanie fizyczne. Organizator WSP w Kielcach, Filia w Piotrkowie Trybunalskim. Piotrkуw Trybunalski, 1999. - 14 s.

141. Бєльський Я. Коли спорт був натхненням для мистецтва // Lider. – 2000. – №6. – С.5-7.

142. Gdy sport byl natchnieniem dla sztuki //  Lider. – 2000. – №6. – S.5-7.

Бєльський Януш. Теоретичні і методичні основи підвищення ефек-

                                           тивності  праці  вчителів  фізичного виховання. -  

                                           Монографія.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2000.

У роботі розглядаються проблеми підвищення педагогічної майстерності вчителів фізичного виховання. На основі систематизації і узагальнення наукових праць, публікацій в Польщі, Україні, Росії та інших країнах, а також результатів власних досліджень, аналізу передового педагогічного досвіду і об'єктивно існуючої практики фізичного виховання учнів середніх загальноосвітніх навчальних закладів розроблена система підвищення ефективності праці вчителів фізичного виховання. Автором обгрунтовано критерії оцінювання провідних педагогічних умінь, які детермінують доцільність фахових дій творчих педагогів і визначено ступінь їх впливу на результативність праці вчителя фізичного виховання, здатного ефективно працювати в сучасних умовах реформування системи шкільної освіти в Польщі.

Ключові слова: ефективність праці вчителя, підготовка і удосконалення вчителя, система фізичного виховання, фізична культура, навчальні і методичні посібники, програми.

Бельский Януш. Теоретические и методические основы повышения

                               эффективности   работы    учителей    физического        

                               воспитания. - Монография.

Диссертация на соискание учёной степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, Киев, 2000.

В работе рассматриваются проблемы повышения педагогического мастерства учителей физического воспитания. На основе систематизации и обобщения научных работ, публикаций в Польше, Украине, России и других странах, а также результатов собственных исследований, анализа передового педагогического опыта и объективно существующей практики физического воспитания учащихся средних общеобразовательных учреждений разработана система повышения эффективности работы учителей физического воспитания. Автором обоснованы критерии оценивания основных педагогических умений, детерминирующих целесообразность профессиональных действий творческих педагогов и определена степень их влияния на результативность труда учителя физического воспитания, способного эффективно работать в современных условиях реформирования системы школьного образования в Польше.

Ключевые слова: эффективность работы учителя, подготовка и совершенствование учителя, система физического воспитания, физическая культура, учебные и методические пособия, программы.

Janusz Bielski. "Theoretical   and  Methodological   Basis   for  Raising of  

                          Work  Effectiveness  of  Physical  Education  Teachers". -  

                           Monograph.

Thesis on competition of a scientific degree of the doctor of pedagogical sciences on a specialty 13.00.04 - theory and technique of a vocational education. - Institute of pedagogics and psychology of a vocational education APN of Ukraine, Kiev, 2000.

The results of theoretical considerations and empirical studies depicted in this work were directed to the problems of conditioning of pedagogical activities effectiveness raising of physical education teachers.

Author worked out theoretical and methodological basis for conditioning of effective work of physical education teacher , on the authority of pedagogical theory and other fields of knowledge, and on the results of researches conducted in Poland, Ukraine, Russia, England, the Czech Republic and many others. The author also based his considerations on the review and analysis of literature concerning this problem, on teachers experiences and practice, and mainly on the results of his own researches.

In the research one concentrates on those conditions which in a significant way influence the effects of teacher's pedagogical work. An analysis and estimation of pedagogical abilities determining efficiency of pedagogical work of physical education teachers was done. Level of directional, instrumental and situational factors was analyzed and estimated. The level is a condition of effective work and it directly influences individualistic effects of the students.

The researches displayed strong dependence between teacher's work effects and his pedagogical abilities, and between specific factors and styles of educational influence.

The researches were conducted in the group of successful teachers, acquiring  good results in their work and in the group of average teachers without good pedagogical results.

It was observed that a great influence on effectiveness of work have didactic abilities connected with programming and planning of didactic and educational work, and an ability to use the proper methods in realization of pedagogical tasks. Teacher's modification abilities are also extremely important.

The lowest estimation was given to diagnostic abilities connected with getting to know a student, diagnosis of his physical and motorial  development and with recognition of reasons of pedagogical success and failure.

The researches proved also that work efficiency and its effects personality and with his intellectual and methodological competencies, pedagogical experience and professional improvement, and also, however to a smaller extend, with emotional sphere. An important factor is self-confidence and positive estimation of one's significant social role.

Effects of pedagogical work depend greatly on type of relations between teachers and students. Among the pedagogues with high effects of work dominates democratic style of educational influences and lack of autocratic ones.

The author of the researches worked out many programs of educating and improvement of teachers, program basis in reformed education, several textbooks for physical teachers and for teachers of elementary education, numerous methodological studies and articles addressed to teachers, headmasters, students and scientific workers of universities. An introduction of these studies to practice influenced positively teachers work abilities, their qualifications level and improvement of physical education level in Poland.

Key words: pedagogical work effectiveness, education and improvement of teachers, physical educational system, physical education, textbooks and methodological studies, programs.

 

1. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Київ ~ 2006 Дис
2. разгрузочных машин Погрузочноразгрузочные машины ПРМ предназначены для погрузки грузов в транспор
3. Укажите наиболее характерные черты экзистенциализма- интерес к проблемам личности; отождествление свобо
4. Введение2 2
5. Красная Поляна уничтожили все живое в охраняемой реке По информации жителей поселка Ахштырь Адлерский р
6. коммерция происходит от латинского commercium торговля
7. Смерть I Перестало дышать моё и так холодное тело
8. 3 Линия постоянного цветового тона Линия пурпурных цветов Линия спектральных цветов EMBED Eqution
9. Сначала Чарткова бросали в пот такие требования но потом он уже не затруднялся- даже из двух трёх слов с
10. Стратегия и приоритеты развития здравоохранени
11. і Чи ви мріяли про те що народиться хлопчик сильний хоробрий здібний благородний захисник та переможець
12. Концепция улучшения транспортной и экологической ситуации в городе Москве
13. 7002012012П3 Таблица
14. Балтика 2.1 Общие сведения о деятельности предприятия 2
15. Опера Джузеппе Верди Риголетто Rigoletto
16. Комплексное благоустройство приусадебного участка
17.  Определите группу крови
18. йоркскому раввину и заявил что хочет изучить Талмуд
19. і. Назва науки ldquo;біонікаrdquo; запропонована в 1960 році на симпозіумі в Дайтоні США для позначення нового на
20.  Название проекта 2

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе