Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

привабливими галузі економіки в Україні- харчова промисловість та переробка сг продуктів ~ 157 від загальн

Работа добавлена на сайт samzan.net:




Діяльність ТНК в Україні та їх вплив на економічний розвиток країни

найбільш інвестиційно-привабливими галузі економіки в Україні: харчова промисловість та переробка с продуктів – 15,7% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, залучених до України; торгівля – 15,6%; фінансова сфера – 8,5%; машинобудування – 8,0%; транспорт – 7,6%; металургія та обробка металу – 5,4%; операції з нерухомістю – 4,6%; хімічна та нафтохімічна промисловість – 4,1%.
4. для ТНК із країн ЄС та США найбільш привабливими є українська харчова промисловість, підприємства торгівлі, фінансовий сектор, фармацевтика. В цих галузях обіг капіталу є швидким, а комерційні ризики – мінімальні. Привабливим для ТНК із промислово розвинутих країн є також інвестування в інфраструктуру бізнес-послуг для обслуговування, в першу чергу, підприємств з іноземними інвестиціями.
Російським ТНК та компаніям, які зареєстровані в офшорних зонах, інші пріоритети в інвестуванні: паливно-енергетичний комплекс, хімічна промисловість та металургія. в цих галузях російські ТНК мають конкурентні переваги на світовому ринку і фінансові можливості для закордонного інвестування.
функціонування ТНК в нафтогазовій сфері України. Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК)  України галузь є проблемною внаслідок обмеженості власних запасів газу та нафти, та нерозвиненості внутрішнього ринку нафтопродуктів. Приватизаційні процеси у ПЕК призвели до приходу на український ринок великих, передусім російських, ТНК. Домінування російських нафтогазових компаній зумовлено роллю Росії як основного експортера вуглеводнів в Україну, розташуванням України як транзитера російських енергоносіїв до країн Європи, активною експансіоністською політикою російських ТНК щодо придбання потужностей.
Найбільшими компаніями, що нині працюють в Україні, є: у сфері нафтопереробки – російські «ЛУКОЙЛ», «ТНК», «Татнефть», «Славнефть», «Группа Альянс», «ЮКОС» та казахстанська «Казахойл»; в сфері транспортування нафти – російські «Сургутнефтегаз», «Роснефть», «Транснефть», «Сибнефть»; у сфері поставок та транспортування газу – російські «Газпром» та «Ітера».
Діяльність ТНК у нафтопереробній галузі України спрямована передусім на переорієнтацію Росії з експорту сирої нафти на експорт нафтопродуктів; поглинання з цією метою українських підприємств шляхом їх приватизації та акціонування для географічного наближення до ринків збуту нафтопродуктів у Центральній та Західній Європі; +укріплення позицій ТНК на внутрішньому ринку нафтопродуктів України шляхом створення спільних підприємств та через розбудову власної збутової мережі.
Спостерігається також негативний вплив іноземних ТНК на ряд областей української економіки (автомобілебудування, тютюнову і харчову промисловість), домінування експортних стратегій завоювання ринку, і переважаюча орієнтація ліцензійних і інвестиційних стратегій, що застосовується в Україні, на отримання короткострокових прибутків і відтік коштів.
Експансія закордонних ТНК в Україні супроводжується застосуванням “змішаних і “замаскованих” псевдоінвестиційних стратегій. В багатьох випадках основною причиною застосування інвестиційних стратегій є не використання виробничого потенціалу України, а мінімізація митних відрахувань.

При цьому сума необхідних для псевдоінвестиційного входження капіталовкладень може бути незіставна не тільки з обігом материнської компанії, а навіть з обігом створеного в Україні підприємства. Це підтвердилося на ринках безалкогольних напоїв і побутової техніки (де інвестицій близько 100 тис. дол. в технології найнижчого рівня виявилося достатньо для отримання основних позицій на ринку).
В цілому, можливості окремих держав протистояти тиску потужних ТНК доводиться визнати досить обмеженими. Тому основне завдання – це не протистояння або боротьба з впливом великих іноземних ТНК, а узгодження їх інтересів з стратегічними пріоритетами економіки України, а також створення власних конкурентноспроможних ТНК.

Українські ТНК: сучасний стан та перспективи розвитку

щоб взаємодіяти з ТНК як в Україні, так і на світових ринках, потрібно створювати власні, українські транснаціональні структури, як це зробили раніше КитайРосіяІндія,Мексика,  та ін. Їх Досвід свідчить, що національний капітал здатний витримувати конкуренцію з ТНК лише тоді, якщо він сам структурується в потужні фінансово-промислові утворення, адекватні міжнародним аналогам і здатні проводити активну зовнішньоекономічну політику.
Водночас, створити корпорації повного замкненого циклу, які займалися б видобутком сировини, її переробкою, виготовленням із неї продукції та її реалізацією, Україна може лише в окремих галузях, на що знадобиться чимало часу.. протягом останніх років розглядається можливість створення в енергетичній галузі державної вертикально інтегрованої компанії «Нафта України» на базі «Укрнафти», ЗАТ «Укртатнафта» і НПК «Галичина», що мала б у своєму складі 700-800 АЗС і контролювала б до 15% ринку світлих нафтопродуктів країни [3].
Водночас упритул до створення вітчизняної ТНК – інтегрованої нафтової компанії з усіма елементами технологічного ланцюжка «видобуток –   переробка – збут» – підійшли Приватбанк та УкрСиббанк. Структури Приватбанку володіють найбільшою в Україні мережею АЗС «Сентоза», контрольним пакетом акцій НПЗ «Нафтохімік Прикарпаття» і більш як 30% акцій НПК «Галичина».
Певних успіхів у плані транснаціоналізації бізнесу домоглася корпорація «Індустріальний союз Донбасу» (ІСД). Основна увага при цьому приділяється побудові вертикально інтегрованих холдингів по ланцюжку «вугілля – кокс – метал». При цьому ІСД створює ТНК не усіченого (без закордонної інфраструктури), а повного профілю, для чого компанія активно виходить на закордонні ринки, залучає нових партнерів, разом з іноземними фірмами бере участь у створенні консорціумів для просування на зовнішній ринок своєї продукції.
Близька до створення ТНК повного циклу і донецька «Систем кепітал менеджмент», яка зосередила контроль над такими гігантами, як «Азовсталь», Єнакіївський металургійний завод, Авдіївський коксохімзавод, що володіє великими пакетами акцій Керченського меткомбінату, Харцизького трубного заводу, об’єднання «Запоріжкокс» [4].
Фактично повний замкнений цикл метвиробництва, властивого ТНК, має і держкомбінат «Криворіжсталь». Значну увагу створенню вітчизняних ТНК, підтримці, розвитку та підвищенню конкурентоздатності на світових ринках продукції українських підприємств приділяють керівництво провідних харківських промислових об’єднань і облдержадміністрація. Така робота в регіоні проводиться на основі пріоритетності за галузевим принципом. У галузі авіабудування потенційними учасниками ТНК є Харківський авіазавод і завод «ФЕД», енергообладнання – ВАТ «Турбоатом» і об’єднання «Електроважмаш», електроніки – Харківський електроапаратний завод, ВО «Моноліт», Харківський релейний завод тощо.
Водночас процес створення українських ТНК може бути значно прискорений і розширений у галузевому спектрі у разі залучення іноземних партнерів. Для цього компанії, що співробітничають з іноземними фірмами на основі спеціалізації та кооперування, можуть формувати з ними спільні структури, вступати в стратегічні альянси шляхом створення міждержавних корпорацій.
Зараз для великих вітчизняних господарських структур найпривабливішим варіантом створення міжнаціональних корпорацій може бути їх об’єднання з російськими галузевими партнерами, що, звісно, не виключає можливості появи й українсько-американських, українсько-канадських чи українсько-німецьких корпорацій. Розгортання вітчизняних ТНК, у тому числі транснаціональних ФПГ з участю капіталу Росії та інших країн СНД, може стати визначальним чинником реінтеграції сегментів пострадянського економічного простору і має перспективи виходу на ринки третіх країн. В Україні й Росії існує багато однопрофільних підприємств, які можуть, об’єднавши зусилля і можливості, усунувши паралелізм у роботі й конкуренцію між собою, створити потужне корпоративне об’єднання, здатне посісти серйозну позицію на зовнішніх ринках. Тому створення українсько-російських ТНК може послужити вагомим стимулом як для розширення виробничих потужностей структур, що входитимуть до складу цих ТНК, так і для збільшення їхніх фінансових показників, що, у свою чергу, сприятиме подальшій диверсифікації виробництва, нарощуванню темпів і обсягів випущеної продукції, а також дозволить інтегрувати двосторонній економічний простір на порядок вище, аніж десяток міждержавних угод і домовленостей.

1994 року було створено українсько-російські ТНК «Укртатнафта» і «РУНО». У жовтні 1996 року з участю України та Росії було підписано угоду про створення транснаціональної ФПГ з експлуатації та ремонту авіатехніки цивільної авіації країн-учасниць СНД, 1997 року – двосторонню угода про співробітництво в галузі розробки, виробництва, поставок й експлуатації авіатехніки, 1998-го – про виробничу кооперацію, 1999-го – організовано міжнародний консорціум «Середній транспортний літак», а 2003 року – підготовлено Програму держпідтримки продажів авіатехніки українського та російського виробництва підприємствам цивільної авіації України та Російської Федерації на 2003-2010 роки [5].
Російський «Газпром» спільно з Харцизьким трубним заводом створили концерн «Сталь-труби-газ». Обговорюються також питання створення українсько-російських «Транснаціональної алюмінієвої компанії» та «Міжнародних авіамоторів», корпорацій з випуску титану й титанового прокату, вантажних автомобілів.
Водночас становлення українських ТНК, попри наявність відповідної правової бази, перебуває на початковому етапі, тоді як процес створення таких структур набуває значних масштабів у Росії, де ряд провідних корпорацій останніми роками за результатами своєї діяльності посідає високі позиції в рейтингу 500 найбільших ТНК світу.
Процесу створення сучасних українських ТНК спільно з компаніями країн СНД може сприяти «Угода про сприяння у створенні та розвитку виробничих, комерційних, кредитно-фінансових і змішаних транснаціональних об’єднань», підписана у квітні 1994 року главами урядів усіх країн-учасниць Співдружності, а також Конвенція про транснаціональні корпорації (ратифікована Верховною Радою України в липні 1999 року), яку підписали глави урядів ВірменіїБілорусі, Киргизії, Молдови, Росії, Таджикистану й України. Конвенція, зокрема, визначає сутність, порядок створення та реєстрації таких корпорацій, держпідтримку і стимулювання їхньої діяльності, відповідальність учасників, право власності на прибуток і вироблену продукцію, правові основи регулювання корпоративних соціально-трудових відносин, порядок вирішення спорів тощо. Найважливішими позитивними моментами конвенції є те, що вона вводить у правове поле країн СНД поняття «транснаціональна корпорація», яке відповідає світовій практиці регулювання діяльності ТНК, стимулює формування корпоративних структур із розміщенням основного підприємства в базовій, а його філій – у приймаючих країнах.
Таким чином, створення українських ТНК дозволить певною мірою захистити національні економічні інтереси, сприятиме подальшому розвитку українських господарських структур, інтернаціоналізації їхнього виробництва й капіталу, інтеграції України у світову економіку, її участі в глобальних трансформаційних процесах.

Загальна характеристика основних ТНК України

"УкрАВТО"– транснаціональна автомобільна компанія. Найкрупніший в Україні виробник автомобілів. Експортує автомобілі в країни СНД і далекого зарубіжжя.
Виробляє, імпортує і експортує легкові автомобілі ЗАЗ, "Mercedes-Benz", "Chrysler", "Jeep", "Dodge", "Opel", "Chevrolet", "Toyota", "Nissan", "Renault", "Daewoo", "Lada", "Landmark", "Chery", грузовики і автобуси "I-Van", "TATA", "JAC", "Dong Feng".
Виробництво і обслуговування автомобілів вимагає налагодженого циклу поставки запасних частин на всі підприємства корпорації.

До складу корпорації "УкрАВТО" входять:
• заводи з виробництва автомобілів – два в Україні і два в Польщі (у тому числі український ЗАЗ і польський FSO);
• заводи з виробництва комплектуючих – 10 в Україні і 12 в Польщі;
• автосалони і пункти продажів – 400 в Україні і 76 в Польщі;
• сервісні центри – 222 в Україні і 192 в Польщі.
корпорація виступає акціонером фінансової групи "Автоальянс", компаній страховок "Дженералі Гарант Страхування" і "Дженералі Гарант Страхування життя", компанії по міжнародних вантажоперевезеннях "Транськапітал", туристичної компанії "Гермес Тревел Груп", декількох ресторанів в Києві і Київській області.
Володіє мережею АЗС "УкрАВТО", митно-ліцензійними складами в Києві, Донецьку і Сімферополі та іншими активами.


"Індустріальний Союз Донбасу" (ІСД) входить до числа найбільших транснаціональних компаній, що займають ключові позиції у виробництві сталі Центрально- і Східно-європейського регіону.
З виробничою потужністю більше 10 млн. т сталі в рік металургійна група корпорації перебуває в трійці лідерів сталеливарної промисловості України, а також входить до числа 30 найбільших металургійних компаній світу за версією Міжнародного інституту чавуну і сталі.
Підприємства групи ІСД здійснюють поставки порядку трьом тисячам клієнтів в більш ніж 40 країн світу.
ІСД інвестує засоби в ринки Східної і Центральної Європи, що розвиваються, – Україну, Польщу, Угорщину, Чехію.
В 2007 році ІСД досягла піку семирічного інвестиційного плану на своїх заводах, вклавши в модернізацію більше $1 млрд. Основні інвестиції направлені на поліпшення екологічних показників, енергозбереження, збільшення виробничих потужностей, розширення асортименту випущеної продукції, а також поліпшення її якості.
Всі три співвласники ІСД, згідно ряду рейтингів, з мільярдними статками входять до числа найбагатших українців.

Кондитерська корпорація "ROSHEN"– лідер національного ринку кондитерський виробів. Близько 25% всіх українських солодощів випускається на фабриках підприємства – Київської, Вінницької, Маріупольської і Кременчуцької.
В 2001 році до корпорації "ROSHEN" увійшла Липецька кондитерська фабрика "Ліконф" (Росія), в 2006-м – Клайпедська кондитерська фабрика (Литва).
Продукція експортується до Росії,КазахстануУзбекистануМолдовиЕстоніїЛатвіїЛитвиСШАКанадиНімеччини та Ізраїлю.
Персонал.
Виробництво. В 2007 році реалізація продукції "ROSHEN" склала більше $650 млн. (майже на 25% більше в порівнянні з 2006-м).
Інвестиції. В 2007 році "ROSHEN" інвестувала в розвиток виробництва і капітальне будівництво близько 100 млн. євр.
Ключовий співвласник Групи – відомий український бізнесмен і політик, екс-нардеп, міністр закордонних справ України Петро Порошенко.

"Систем Кепітал Менеджмент" (СКМ)– найбільша фінансово-промислова група України. Діяльність сконцентрована в чотирьох основних сферах: металургія і видобуток вугілля; виробництво електроенергії; банківська справа і страхування; телекомунікації. СКМ володіє і управляє активами в інших секторах бізнесу, включаючи нерухомість, медіа-бізнес, видобування і переробку глини, роздрібну торгівлю, машинобудування, виробництво пива, автозаправні станції, спорт.
Крім українських активів СКМ володіє компаніями в країнах Євросоюзу і Швейцарії.
В 2007 році консолідований дохід підприємств групи склав $9,563 млрд. Консолідовані активи групи в 2007-м склали $19,903 млрд. Згідно даних звітності СКМ за стандартами МСФО, цей показник більш ніж на 75% перевищив аналогічний показник попереднього року.
Компанія СКМ заснована в 2000 році. Головний офіс розташований в Донецьку. Генеральний директор – Олег Попів. Основний акціонер (володіє 90% акцій) – Рінат Ахметов, народний депутат України від Партії регіонів і, згідно ряду рейтингів, найбагатший українець.
СКМ володіє контрольними пакетами акцій більше 90 підприємств (включаючи опосередковане володіння), на яких трудяться близько 165 тис. людей. Входить до числа найбільших вітчизняних інвесторів в українській економіці. В період з 2006 по 2010 рр. СКМ запланувала інвестувати в національну економіку близько $6 млрд.
Гірничо-металургійні підприємства СКМ, з'єднані в групу "Метінвест", щорічно видобувають 10,8 млн. т сталі. Частка "Донбасівської паливно-енергетичної компанії" (ДПЕК), енергетичного бізнесу СКМ, складає 22% всього виробництва електроенергії українськими теплоелектростанціями. Два банки і дві страхові компанії займають лідируючі позиції на фінансовому ринку країни. Телекомунікаційний бізнес СКМ, що динамічно розвивається, займає друге місце на ринку фіксованого зв'язку після державного оператора "Укртелеком".
СКМ володіє 44% акцій компанії "Астеліт", яка управляє третьою по кількості абонентів українським оператором мобільного зв'язку life:).
Напрямки бізнесу. Зараз домінуюче положення в групі, як по об'ємах виробництва, так і по об'ємах прибутку, займають підприємства важкої промисловості. Проте здійснювана стратегія реструктуризації бізнесу групи припускає збільшення частки постіндустріальних напрямів – фінансового, телекомунікаційного, медиа- та інших – в загальній структурі бізнесу групи СКМ.
З метою підвищення ефективності управління підприємствами в рамках однієї галузі або єдиного ланцюга створення вартості, у складі групи виділені галузеві холдинги "Метінвест" (гірничо-металургійний сектор), "ДТЕК" (енергетичний сектор) "Фарлеп-Інвест" (телекомунікаційний сектор), "Еста Холдинг" (нерухомість). Надалі планується продовжити формування галузевих
холдингів і в інших напрямах бізнесу групи СКМ.
Цільова структура бізнесу СКМ:

Активи. До групи "Метінвест" входять 23 українських і зарубіжних підприємства. В їх числі ряд гірничо-збагачувальних комбінатів, об'єднання "Краснодонуголь", "Авдєєвський коксохімічний завод", меткомбінат "Азовсталь", "Єнакієвський металургійний завод", "Харцизький трубний завод", та ін. В Європі "Метінвест" представлений прокатними підприємствами "Ferriera Valsider", "Trametal" (Італія), "Promet Steel" (Болгарія) і "Spartan UK" (Великобританія). Ключовий партнер гірничо-металургійного бізнесу СКМ – "Смарт-холдинг" російського бізнесмена Вадима Новінського.
В числі енергетичних компаній, контрольованих ДТЕК: ВАТ "Павлоградуголь", шахта "Комсомолець Донбасу", ТОВ "Моспінське вугілляпереробне підприємство", Зуєвська, Кураховська і Луганська теплоелектростанції, що входять до складу компанії ТОВ "Востокенерго" та ін.
Фінансові активи групи складають "Перший український міжнародний банк", "Донгорбанк", компанії страховок "АСКА" і "АСКА-життя".
Телекомунікаційний бізнес: група "Фарлеп-Оптіма телеком" (надає послуги під єдиним брендом "Vega"), компанія "Астеліт" (оператор мобільного зв'язку life:)).
Проекти СКМ на ринку нерухомості реалізує компанія "Еста Холдинг". У тому числі, управляє діяльністю 5-зіркових готелів "Донбас-палас (Донецьк) і "Опера" (Київ).
Також до групи СКМ входять мережі АЗС "Гефест" і "Паралель", телерадіокомпанія "Україна", видавничий холдинг "Сьогодні Мультимедіа" (газети "Сьогодні", "Донецькі новини", "Вечірній Донецьк", "Салон Дону і Баса", "Вечорком" та ін.), компанія "Український Рітейл" (торгова мережа "Брусниця"), декілька машинобудівних підприємств ("Дружковський машзавод", "Горлівський машинобудівник", "Донецкгормаш", "Донецький енергозавод", "Свердловський машинобудівний завод").

ВИСНОВОК

Стратегія економічного розвитку України передбачає сприяння процесам транснаціоналізацїі українського корпоративного капіталу на користь нарощування його конкурентоспроможності і фінансового потенціалу, а не боротьбу з ними через реприватизацію.
Формування українських ТНК може стати одним з стратегічних пріоритетів державної політики, яка за умови створення відповідного зовнішнього середовища (податкового стимулювання, у тому числі вибіркове стимулювання перспективних підприємств і областей), сприятиме підвищенню конкурентоспроможність економіки і за рахунок ексклюзивних можливостей ТНК забезпечить виживання національних підприємств в умовах. В той час, як “чистий національний виробник” неминуче програє конкурентну боротьбу. При цьому забезпечення балансу між іноземними і українськими ТНК загострить конкурентну боротьбу на ринку і сприятиме як кращому задоволенню потреб споживачів, так і підвищенню конкурентоспроможності національної економіки.
Таким чином, найперспективнішими для формування українських ТНК областями є ВПК, машинобудування, авіаційна, ракетно-космічна, металургійна і хімічна промисловість, електроніка, транспорт, легка і харчова промисловість, наукові дослідження, програмування і веб-дизайн.




1. а 2009г
2. иях в Россию Регион Объем в 19931997 гг
3. Проблемы и трудности оценивания кандидатов на должность
4. Формы обеспечения возвратности кредита
5.  2013г Директор ГАОУ СПО ЛО ЛАПТ Ибраева В
6.  воспрепятствование преждевременному разгибанию головки
7. Московский шелк Инструкция по охране труда слесарей ремонтн
8. темах главной производительной силой является человек персонал организаций.
9. Филострато 1338 издана 1498 роман
10. тема інформаційна система що забезпечує збір зберігання обробку доступ відображення і розповсюдження пр
11. а Конкретное выражение и объём этих прав в позитивном праве различных государств как и в различных междунар
12. КУРСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ УНИВЕРСИТЕТ Юридический факультет Кафедра гражданского и арбитражного процес.html
13. Клиника и диагностика острого холецистита Клиника острого холецистита зависит от патоморфологических из
14. Ветеринарно-санитарные требования к транспортировке животных
15. ПААААААП зачем нам мама то адавай ее здесь оставим Отецчто то на бумажке пишетСын или дочь -паппап ты ч
16. Реферат- Кшм ЗИЛ-130
17. Кредитное бюро в РК
18. Нам с малых лет вдалбливают что на западе нас ненавидят
19. і 170 Соціальна реабілітація як процес- авідноситься в рівній мірі як до особистості фахівця який є її ор
20. на тему- ОБЯЗАТЕЛЬСТВА ВОЗНИКАЮЩИЕ ИЗ ОДНОСТОРОННИХ СДЕЛОК Студентки 6 курса заочного отде