Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
60 ВИЗНАЧТЕ ВНУТРІШНІ І ЗОВНІШНІ ПРИЧИНИ ПОЛІТИКИ ГОРБАЧОВСЬКОЇ „ПЕРЕБУДОВИ” ТА ВКАЖІТЬ ЇЇ НАСЛІДКИ ДЛЯ СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ
По смерті Брєжнєва (1982) найвищі державні пости послідовно займали тяжко хворі колишній голова КДБ Андропов (1982-1984) і 73-річний Черненко (1984-1985). Економічна ситуація в країні погіршувалася, зростала недовіра населення до керівництва партії та уряду СРСР зайшов в економічний і політичний глухий кут – життєвий рівень населення впав до 77-го місця у світі (знаходився за показниками після Південно-Африканської республіки). Україна була переобтяжена шкідливими для екології підприємствами, її територія складала 2,7% площі СРСР, на якій вироблялося 17,4% від загальносоюзного обсягу промислової продукції. Після смерті Черненка на Пленумі ЦК КПРС 11 березня 1985 з перевагою в 1 голос голови української партійної організації Щербицького було обрано 54-річного Горбачова, кандидатуру якого запропонував міністр закордонних справ Громико. З приходом до влади нового генсека з’явилася надія на позитивне вирішення багатьох наболілих проблем радянського суспільства. Головною причиною проведення реформ було суттєве економічне відставання Радянського союзу від розвинутих країн Заходу, падіння життєвого рівня більшості населення країни. Горбачов вважав за необхідне проведення реформ, які б підвищили економічну і політичну роль СРСР у світі, пришвидшили економічний розвиток країни, демократизували суспільно-політичне життя. Було проголошено курс на «перебудову» радянського суспільства (квітень 1985р.), прискорення соціально-економічного розвитку і розширення гласності. Горбачов визнав недосконалість побудованого в СРСР соціалістичного суспільства, намагався зменшити роль партії у суспільстві і збільшити роль державних органів в управлінні господарством, розширити економічні права підприємств. Однак недостатність інформації про реальну соціально-економічну ситуацію, непослідовність реформ, демагогічність планів («Кожна радянська сім’я до 2000 року буде мати окрему квартиру»), відсутність чіткої суспільної мети стали наслідком статочного занепаду економіки СРСР і політичний розпад.
В березні 1985 року було скликано першу сесію Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Головою Президії Верховної Ради обрана Шевченко, а головою Ради Міністрів – Ляшко. КПУ на чолі з Щербицьким довгий час не реагувала на події у Москві.
Черговий ХVII з’їзд КПУ проведений у лютому 1986, мало чим відрізнявся від попередніх. На ньому говорилося про «великий крок уперед» економіки України у той час, коли вже намітилося її падіння. Авторитет компартії в Україні падав. 3-мільйонна партійна організація була однією з найконсервативніших у Радянському Союзі. Національний дух «вивітрився» з неї ще за часів репресій 30-х рр., самостійність мислення не стільки переслідувалася Москвою, скільки власними партійними лідерами. Засоби масової інформації, що знаходилися під повним партійним контролем, навіть дозволяли собі не друкувати багато гострих виступів Горбачова в республіканській пресі. «Застій» в Україні продовжувався до 1989 року.
Отже, з приходом до влади в СРСР М.Горбачова в країні розпочалася «перебудова», спрямована на «вдосконалення» радянського суспільства. Проте українська партійна організація на чолі з Щербицьким ще протягом довгого часу фактично не реагувала на «нові московські віяння», залишаючись вірною ідеалам брежнєвського застою.