Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
РОЗДІЛ 4.ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Сформована екологічна ситуація в Україні характеризується високим рівнем забруднення навколишнього середовища, небезпекою шкідливого впливу на природу та людину та погіршенням екологічного стану. Це надає великого значення проблемі охорони праці й навколишнього середовища, змушує підприємства прагнути до створення безпечних умов праці, а також до обмеження шкідливого впливу на навколишнє середовище.
4.1 Загальні питання охорони праці і навколишнього середовища
Охорона праці є обов'язковим і важливим елементом організації будь-якого підприємства. Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці [1]. Питання охорони праці на підприємстві мають величезне значення та регулюються державою.
Правовими основами охорони праці регулюються організація роботи в області охорони праці у виробничому процесі, планування й фінансування заходів, структура служби, нагляд і контроль, розслідування і облік нещасних випадків, компенсація матеріального збитку, відповідальність за порушення вимог охорони праці і тощо.
З охороною праці щільно пов'язана ергономіка, яка вивчає людину і її діяльність в умовах сучасного виробництва з метою досягнення максимальної пристосованості до людини засобів виробництва та факторів виробничого середовища, що мають вплив на здоров'я і працездатність людини в процесі праці.
Питання, що стосуються навколишнього середовища, актуальні, тому що вони є джерелом ресурсів для життя і діяльності людини.
Під охороною навколишнього середовища розуміють заходи, що спрямовані на збереження земельних ресурсів, надр, лісів, водоймищ, атмосфери та інше.
Для поліпшення екологічної ситуації в Україні необхідно вдосконалювати закони, що стосуються питань охорони навколишнього середовища, знизити шкідливі викиди на підприємствах, зробити заміну застарілого обладнання, забезпечити такий стан суспільних відносин, який сприяв би досягненню гармонії екологічних і економічних інтересів суспільства.
Вимоги з охорони праці визначаються законодавчими актами, нормативно-технічною документацією, правилами й інструкціями, виконання яких забезпечує безпеку праці.
Охорона праці в Україні визначається Законом України про охорону праці [81], Системою стандартів безпеки праці (ССБТ), санітарними нормами і правилами, спеціальними міжгалузевими (ДНАОП) і галузевими (НАОП) нормами та стандартами, СНиПами, ДСТУ [73 - 79].
4.2 Характеристика виробничого приміщення
Практика проходила на базі Харківського гуманітарно-педагогічного інституту (ХГПІ), який являє собою заклад освіти, що готує майбутніх вчителів початкових класів, вихователів дитячих садків, інформатики, музики, іноземних мов, української мови та літератури, фізкультури, керівників різноманітних гуртків та соціальних педагогів. Стажування відбувалося у кабінеті кафедрі образотворчого мистецтва площею 48 м2. Навчальний процес підготовки майбутніх педагогів складається з, насамперед, різноманітних видів аудиторних занять та педагогічної практики, що проходить у школах, дитячих садках тощо. Робота викладача методики образотворчого мистецтва у гуманітарно-педагогічному інституті
складається із читання лекцій, виконання практичних робіт, а також перевірки творчих завдань.
Праця викладачів супроводжується мобілізацією психологічних та психічних функцій організму, що призводять до зниження працездатності. Тому надзвичайно важливою умовою є дотримання режиму праці та відпочинку, що вимагає виявлення несприятливих умов праці, об'єктів підвищеної небезпеки і дотримання необхідних правил поведінки студентів і викладачів учбових закладів.
Характеристика виробничого приміщення, критерії вибору та нормативно-технічні документи наведені у таблиці 4.1.
Таблиця 4.1. Характеристика виробничого приміщення
|
Назва характеристики |
Критерій вибору |
Нормативно-технічні документи |
|
1. Площа приміщення |
Комфортні умови праці |
СНиП 2.09.04-87 |
|
2. Виробниче освітлення |
Комфортні умови зоро вих робіт |
СНиП П-4-79 |
|
3.Сприятливі умови мікро-клімату |
Комфортні умови праці |
ГОСТ 12.1.005-88.ССБТ |
|
4. Електробезпека |
Безпека умов праці |
ГОСТ 12.1.004-91ССБТ |
|
5. Пожежна безпека |
Безпека умов праці |
ГОСТ 12.1.019-79ССБТ |
До небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносять фактори, що впливають на робітників і приводять до захворювання, ГОСТ 12.0.003-74.ССБТ [ ].
4.3 Шкідливі та небезпечні фактори на підприємстві
При проходженні стажування у ХГШ, встановлено, що на працівників можуть негативно впливати такі шкідливі і небезпечні фактори:
запиленість;
знижене освітлення;
психофізіологічний фактор;
підвищена або знижена температура повітря;
шум.
Перелік шкідливих та небезпечних факторів, які супроводжують працю на зазначеному підприємстві, а також джерела їх виникнення наведені у таблиці 4.2.
Таблиця 4.2 Перелік шкідливих і небезпечних виробничих факторів
|
Шкідливі й небезпечні фактори |
Джерела виникнення |
|
1. Пожежонебезпека приміщення |
Наявність легкозапальних матеріалів і джерел запалювання спаленних ма теріалів і джерел запалювання, орг техніка, мережа живлення ПК |
|
2. Вібрація |
Вентиляційна система, вентилятори ПК, кульори, принтери |
|
3. Шуми |
Сторонні звуки з сусідніх приміщень (голосна розмова, гра на музичному інструменті тощо), вентилятори ПК, принтери, будівництво на вулиці |
|
4. Мікрочастинки пилу |
Зовнішні джерела; папки з докумен тацією, монітори, процесорні блоки |
|
5. Психофізіологічні фактори |
Перенапруга зору, емоційні переван таження |
|
6. Підвищена знижена рухливість повітря, температура, понижена (підвищена) вологість |
Мікроклімат приміщення: стан сис тем опалення, кондіционування, вен тиляції |
|
7. Несприятливе освітлення |
Нераціональна організація освітлення робочих місць |
Площа приміщення кабінету інформатики становить 60 м2 , у ньому розташовано 26 робочих місць, на кожне робоче місце доводиться приблизно 3 м2 , приміщення відповідає санітарним нормам проектування учбових закладів. В приміщенні три вікна, є штучне освітлення.
У ХГШ періодично виконуються комплекси заходів, спрямовані на оздоровлення умов праці працівників і підвищення продуктивності, усунення несприятливо діючих на здоров'я шкідливих факторів і попередження професійних захворювань. їхній характер і вид визначаються особливостями роботи, що виконується та технікою, що використовується.
4.4 Виробнича санітарія
Процес навчання у кабінеті образотворчого мистецтва не вимагає фізичної напруги, але вимагає максимальної концентрації уваги й тримає студентів в постійній напрузі. Тому ця робота, відповідно до ГОСТ 12.1.003-88 [ ], віднесена до легкої категорії 1а - легкі фізичні, виходячи з наступних факторів: категорії важкості робіт, періоду року. Енерговитрати становлять до 139 Вт.
Оптимальні норми параметрів метеорологічних умов відповідно до категорії робіт і залежно від періоду року наведені в таблиці 4.3.
Таблиця 4.3 Оптимальні параметри мікроклімату
|
Категорія робіт |
Період року |
Темпера тура |
Відносна вологість % (не більше) |
Швидкість руху повітря, м/с (не більше) |
|
Легка 1а |
Холодний |
22-24 |
40-60 |
0,1 |
|
Легка 1а |
Теплий |
23-25 |
40-60 |
од |
Збереження комфорта у приміщенні забезпечує відчуття комфорту, створює передумови для високого рівня праці.
З метою профілактики різних захворювань, а також для забезпечення умов нормальної роботи у відділі застосовуються різні методи і засоби попередження впливу шкідливих виробничих факторів на організм людини.
Основними засобами є щоденне прибирання приміщення, провітрювання, підтримка необхідного температурного режиму за допомогою різних технічних пристроїв (у холодну пору року), вентиляція або кондиціонування (що обумовлено, також наявністю на робочих місцях співробітників закладу) СНиП 2.04.05-91 [ ].
4.5 Освітлення виробничого приміщення
У приміщенні застосовується природне бічне висвітлення [ ]. Норми природного освітлення для відділу представлені в таблиці 4.4.
Таблиця 4.4
Характеристика виробничого висвітлення
|
Найменування ос новних виробничих приміщень |
Площа підлоги, м2 |
Розряд зорової роботи |
Вид освітлення |
|
|
природне кпо, % |
штучна мініма льна освітлен-ність, Е min |
|||
|
Кабінет ….. |
60 |
IV |
бічне |
500 |
У кабінеті …… із природним бічним висвітленням працюють 26 осіб (25 студентів та 1 викладач), у ньому знаходяться:
14 студентських столів,
1 викладацький стіл,
28 стільців,
4 шафи.
Для визначення нормованого значення КЕО для умов м. Харкова скористаємося формулою
ен IV= ен ІІІ .m .c (5.1)
де ен ІІІ – нормована величина КЕО для третього пояса світлового клімату дорівнює 1,5%;
с - коефіцієнт сонячного клімату, с = 0,75 (вікна на захід);
т - коефіцієнт світлового клімату, т - 0,9.
= 1,5 х 0,75 х 0,9 = 1,01 %
Штучне освітлення створюється електричними джерелами світла.
Розряд зорової роботи, обумовлений найменшим об'єктом розрізнення - IV в (робота високої точності з найменшим об'єктом розрізнення від більш ніж 0,5 мм до 1 мм), мінімальне нормована освітленість 500 мк.
Для розрахунку загального рівномірного освітлення при горизонтальній робочій поверхні основним є метод коефіцієнта використання світлового потоку, що враховує світловий потік, відбитий від стелі й стін. Світловий потік розраховується за формулою:
(5.2)
де Етіп - нормована мінімальна освітленість, лк;
к - коефіцієнт запасу;
S1 - освітлювана площа, м2;
Z - коефіцієнт мінімальної освітленості (коефіцієнт нерівномірності освітлення);
N- число світильників;
п - число ламп у світильнику;
ŋ- коефіцієнт використання світлового потоку в долях одиниці.
З урахуванням розряду зорових робіт (IV б) Етіп = 500 лк.
Освітлювана площа S = 60 м2
Коефіцієнт запасу к враховує запиленість приміщення, зниження світлового потоку ламп у процесі експлуатації. Значення к= 1,2.
Коефіцієнт мінімальної освітленості Z характеризує нерівномірність освітлення. Для люмінесцентних ламп Z = 1,1.
Для визначення коефіцієнта використання світлового потоку ŋ знаходять індекс приміщення і й передбачувані коефіцієнти відбиття поверхонь приміщення: стелі рn, стін рс, підлоги рр (для світлих адміністративно-конторських приміщень: рстл = 70%, рстн = 50%, рр - 30%), вибирають тип світильника.
Для освітлення приміщення застосовуються люмінесцентними лампи як з гігієнічної так і з економічної точок зору. Для зниження пульсації люмінесцентних ламп до нормальних величин слід використовувати дволампові світильники з лампами типу ЛБ, ЛТБ, ЛХБ, ЛТПІД, ЛН.
Індекс приміщення визначається за такою формулою:
де А, В, h- довжина, ширина й розрахункова висота (висота підвісу світильника над робочою поверхнею) приміщення, м;
h = H-hcв-hp, (5.4)
де Н - геометрична висота приміщення;
hce - звис світильника. Звичайно hcв = 0,2 .. .0,8 м;
hp - висота робочої поверхні. hp = 0,8...1,0 м.
А = 0,5 м; В = 2 м; h = 3 - 0,2 - 0,8 = 2м; і= 1,22. На основі отриманого значення і коефіцієнта використання світлового потоку ŋ= 49%.
Отже, світловий потік, відповідно до формули (5.2), дорівнює:
Як джерела світла використаються люмінесцентні лампи потужністю 40 Вт або енергоощадні потужністю 36 Вт типу ЛБ, ЛХБ, ЛДЦ як найбільш ефективні й прийнятні з погляду спектрального складу, колірна температура випромінювання яких перебуває в діапазоні 3500-4200 К.
На основі розрахованого значення світлового потоку підбирається найближча стандартна лампа, у цьому випадку це люмінесцентна лампа ЛДЦ 40-4 зі значенням світлового потоку Фл~ 1995 лм.
Після цього розраховується необхідна кількість цих ламп для розглянутого приміщення:
Округляємо до цілого й одержуємо, що в приміщенні потрібно встановити 6 світильників. Схема розташування світильників наведена на рис 4.1
Рисунок 4.1 - Схема розташування світильників
В учбовому приміщенні штучне освітлення виконується системою загального рівномірного освітлення. Загальне освітлення виконане у вигляді переривчастих ліній світильників. Лінії світильників розташовані ліворуч від робочих місць паралельно лінії розташування учбових місць. Кількість світильників у лінії дорівнює трьом. У кожному світильнику дві лампи типу ЛДЦ 40-4. Коефіцієнт запасу світильників дорівнює 1,2; коефіцієнт пульсації ламп - 5%, для чого розташовані поруч світильники підключені до різних фаз трифазної мережі. Таким чином, загальна кількість світильників дорівнює 6, що відповідає розрахунковому значенню кількості світильників даного типу. Можна зробити висновок, що система штучного освітлення даного приміщення задовольняє пред'явленим вимогам.
4.6 Виробничий шум та вібрація
Високий рівень шуму та вібрації - один з найпоширеніших шкідливих факторів на виробництві, він викликає стомлення, зниження продуктивності праці, а при тривалому впливі розлад здоров'я й навіть появу професійних захворювань. Підвищений рівень шуму впливає на систему травлення і кровообігу, серцево-судинну систему. Шум не лише погіршує самопочуття, а й знижує продуктивність праці на 10-15 відсотків. У зв'язку з цим боротьба з ним має не лише санітарно-гігієнічне, а й велике техніко-економічне значення.
Гігієнічна оцінка нормування постійного шуму за ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ [74], вібрації за ГОСТ 12.1.012-90 [ ].
Рівень шуму, що допускається на робочому місці, не повинен перевищувати 50 дБА.
Джерелом шуму і вібрації для працівників учбового закладу є сторонні звуки з сусідніх приміщень (голосна розмова, гра на музичному інструменті тощо), вентилятори ПК, принтери, будівництво на вулиці.
Крім того, це може бути шум від звуків, що долинають з сусідніх кабінетів, що знаходяться поруч з кабінетом інформатики, коридора. Для зниження негативного впливу шуму та вібрації застосовують шумопоглинаючі матеріали для оздоблення приміщень, обшивку стін, яка сприяє виникненню акустичного ефекту, перфоровані стіни між учбовими класами, звукопоглинаючи м’які штори. Важливе профілактичне значення мають організаційно-технічні заходи, такі, як своєчасний ремонт, догляд та відповідне зберігання обладнання. Важливу роль у боротьбі з шумом відіграють архітектурно-будівельні і планувальні рішення при проектуванні та будівництві учбових закладів.
4.7 Електрична безпека
У комп’ютерному класі для забезпечення роботи електроустаткування застосовується змінний струм, напругою 220 В.
По ступеню небезпеки ураження електричним струмом учбове приміщення прирівнюється до приміщень без підвищеної небезпеки, відповідно до ПУЭ-87 [83].
Основними мірами захисту від ураження електричним струмом є:
забезпечення недоступності струмоведучих частин, що перебувають під напругою, для випадкового дотику;
контроль і профілактика ушкоджень ізоляції;
організація безпечної експлуатації електроустановок.
У кабінеті образотворчого мистецтва існує оперативне обслуговування електроустановок – комп’ютерів, що передбачає періодичні й позачергові огляди електроустаткування систем електропостачання і електроприймачів, контроль і облік електроенергії, оперативні перемикання в електромережах, що забезпечують безперебійне постачання електроенергії. Оперативне обслуговування діючих електроустановок здійснюються інженерно-технічним та черговим персоналом.
4.8 Пожежна безпека
Поняття пожежна безпека означає стан об’єкта, при якому виключається можливість пожежі, а у випадку її виникнення запобігає впливу на людей небезпечних факторів пожежі й забезпечує захист матеріальних цінностей.
Використання електроустаткування, що відповідає класу пожежної зони приміщення категорії Д, ступінь вогнестійкості ПІ, ступінь захисту світильників не нижче ІР-2Х; категорія захисту будинків від блискавки установлена III.
Пожежна безпека забезпечується системою запобігання пожежі й пожежного захисту та організаційних заходів.
Система запобігання пожежі виключає можливість утворення горючого середовища й появи в ньому джерел запалювання, підтримує її температуру й тиск рівнів по горючості й ін.
Організаційними заходами щодо забезпечення пожежної безпеки є навчання службовців правилам пожежної безпеки, розробка й реалізація норм і правил пожежної безпеки, інструкцій про порядок роботи з пожежнонебезпечними матеріалами.
Для евакуації людей і матеріальних цінностей розроблено схеми евакуації. Ширина, висота й пропускна здатність проходів і виходів відповідає протипожежним нормам ДБНВ.1.1 -7- 2002 [ ].
4.9 Охорона навколишнього середовища
Закон України про „Охорону навколишнього середовища” був прийнятий 25 червня 1991 року (редакції Закону 1993,1996 pp.) [ ].
Закон визначає правові, економічні, соціальні основи охорони навколишнього середовища. Завдання Закону полягає в регулюванні відносин в області охорони природи, використанні й відтворенні природних ресурсів, забезпеченні й ліквідації наслідків негативного впливу на навколишнє середовище господарської й іншої діяльності людини, збереження природних ресурсів, генетичного фонду нації, ландшафтів і інших природних об’єктів.
При масовому використанні моніторів і комп'ютерів не можна не враховувати їхній вплив на навколишнє середовище на всіх стадіях: при виготовленні, експлуатації й після закінчення їхнього терміну служби. Сьогодні діють екологічні стандарти, які визначають вимоги до виробництва й матеріалів, використовуваним у конструкції приладів. Вони не повинні містити фреонів, хлоридів, бромідів (BS 7750) ТСО '95.
У стандартах ТСО'99 закладене обмеження по кадмію у світлочутливому шарі екрана дисплея й ртуті в батарейках. Апарати, тара й документація повинні допускати нетоксичну переробку після використання.
Міжнародні стандарти, починаючи із ТСО'92 включають вимоги зниженого енергоспоживання й обмеження припустимих рівнів потужності, споживаних у неактивному режимі.
Робота на ПК типу IBM PC/AT не робить шкідливого впливу на навколишнє середовище. Після закінчення терміну служби він повністю підлягає вторинній переробці, а також апарати, тара, документація повинні допускати нетоксичну переробку після використання.
Необхідно виконувати вимоги стандарту ISO - 14000, що визначає вимоги до організації виробничого процесу з мінімальним збитком для навколишнього природного середовища.
Але, варто, мабуть поглянути на питання охорони довкілля з точки зору навчання та виховання. ХГШ, на якому проходила практика, є закладом вищої освіти, що має на меті підготувати гідних членів нашого суспільства. Екологічне виховання є невід'ємною складовою всебічно гармонійно розвиненої особистості. Велика увага у навчальному закладі приділяється озброєнню студентів знаннями в царині екології і формуванню в них моральної відповідальності за збереження природного довкілля і розумного співіснування з ним. Причому здійснення такої важливої задачі, як формування у студентів екологічної культури не обмежується викладенням теоретичних знань, а підкріплюється й практичною природно-охоронною діяльністю. Даним закладом освіти, із залученням студентів та викладачів, проводиться активна робота по озелененню та очищення від сміття своєї території та міста в цілому. У теплий період року відбуваються традиційні екскурсії по мальовничим куточкам нашої країни, із неодмінною участю викладачів природничих дисциплін (екологів).
Можна із впевненістю сказати, що Харківський гуманітарно-педагогічний інститут робить помітний внесок у здійснення охорони навколишнього середовища, адже, готуючи педагогів, що у повній мірі усвідомлюють свою моральну відповідальність за збереження природного довкілля, маємо сподіватись на те, що і вони, в свою чергу, будуть готувати громадян здатних дотримуватися природної рівноваги та науково доцільних вимог симбіозу.
4.10 Висновки до розділу 4
Як свідчать дані, викладені і даному розділі, організація процесу навчання у Харківському гуманітарно-педагогічному інституті здійснюється згідно із правовими основами охорони праці та життєдіяльності (Закон України про охорону праці, Система стандартів безпеки праці, санітарними нормами і правилами, спеціальними міжгалузевими і галузевими нормами та стандартами).
Велика увага в вищезазначеному ВНЗ приділяється створенню сприятливих умов для дотримання режиму праці та відпочинку студентів та викладачів, виявленню несприятливих умов праці та об'єктів підвищеної небезпеки, дотриманню необхідних правил поведінки викладачів ті студентів інституту.
У ХГШ проводиться робота по виявленню та усуненню шкідливих та небезпечних факторів. Усі приміщення даного навчального закладу відповідають вимогам встановленим вищезазначеними законами, системами стандартів, санітарними нормами: підтримуються оптимальні параметри мікроклімату приміщень, освітлення приміщень відповідає необхідним нормам, у всіх приміщеннях передбачені вентиляція та кондиціонування повітря, застосовуються заходи для попередження негативного впливу шуму, функціонує система запобігання пожежам.
Особливу увагу варто звернути на роботу, що здійснюється в Харківському гуманітарно-педагогічному інституті по озброєнню студентів знаннями в царині екології та формуванню в них моральної відповідальності за збереження природного довкілля і розумного співіснування з ним. Адже очевидним є те, що готуючи педагогів, що у повній мірі усвідомлюють свою моральну відповідальність за збереження природного довкілля, можна сподіватись на те, що і вони будуть готувати громадян здатних дотримуватися природної рівноваги.