Організація судових та правоохоронних органів для студентів спеціальності 5
Работа добавлена на сайт samzan.net:
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Коломийський економіко-правовий коледж
Київського національного торговельно-економічного університету
термінологічний словник
з дисципліни
«Організація судових та правоохоронних органів»
для студентів спеціальності 5.03040101 «Правознавство»
Коломия 2011
Укладач: викладач юридичних дисциплін В.В.Жолоб
Термінологічний словник розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії юридичних дисциплін 1 вересня 2011 р., протокол №1.
Голова комісії ___________ В.В.Жолоб
Вступ
Процес розбудови в Україні правової держави тісно пов’язаний з проведенням судово-правової реформи, з удосконаленням системи правоохоронних органів. Тільки тоді держава зможе ефективно здійснювати свою найважливішу функцію – правоохоронну.
Кожен юрист повинен знати структуру та порядок функціонування органів, що забезпечують реалізацію правових положень Конституції та законів у державі. Такі знання потрібні не тільки для отримання диплома юриста, ними повинен володіти суддя і прокурор, слідчий та адвокат, юрисконсульт будь-якого державного або приватного підприємства, в тому числі й для того, щоб правильно будувати свої стосунки з різними представниками юридичної професії, а також з іншими учасниками правовідносин.
Завданням дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів» є формування у студентів знань про судові та правоохоронні органи України: правову основу їх діяльності та порядок формування, компетенцію, завдання та функції. Студенти – майбутні спеціалісти – повинні засвоїти положення про систему судових та правоохоронних органів України, опрацювати законодавчі акти, що регламентують питання формування, систему, структуру та компетенцію того чи іншого правоохоронного органу, а також коментарі до цих законодавчих актів, що мають науково-практичне спрямування.
Під час вивчення дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів» студентам важливо вміти давати визначення юридичних термінів, які викладені в даному словнику до кожної теми.
Термінологічний словник можна використовувати на лекційних, семінарських заняттях, під час самостійної роботи студентів.
ЗМІСТ
ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ ДИСЦИПЛІНИ «ОРГАНІЗАЦІЯ СУДОВИХ ТА
ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ»…………………………………………………6
(правоохоронна діяльність, правозахисна діяльність, правоохоронні органи,
правоохоронні функції, правоохоронні відносини, судова влада)
ТЕМА 2. ПРАВОСУДДЯ В УКРАЇНІ……………………………………………...6
(правосуддя, суд, суддя, судова ланка, судова інстанція, судова система,
принципи правосуддя, державний примус, незалежність суддів,
недоторканність суддів, Вища рада юстиції, Державна судова адміністрація)
ТЕМА 3. СИСТЕМА СУДІВ загальної юрисдикції…………………….8
(місцеві суди, суди першої інстанції, суди апеляційної інстанції, підвідомчість справ,
підсудність справ, суди касаційної інстанції, спеціалізація судів, суддівське
самоврядування, збори суддів, конференція суддів, з'їзд суддів України,
Верховний Суд України, Пленум Верховного Суду України, народний засідатель, присяжні)
ТЕМА 4. третейське судочинство………………………………………9
(третейський суд, третейський суддя, третейська угода, третейська
палата України, Міжнародний комерційний арбітражний суд, Морська
арбітражна комісія)
ТЕМА 5. КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ………………………………...9
(Конституційний Суд України, Регламент Конституційного Суду України,
конституційне подання, конституційне звернення)
ТЕМА 6. організація та діяльність органів ПРОКУРАТУРИ……10
(прокуратура, прокурор, державне обвинувачення, колегія прокуратури)
ТЕМА 7. Прокурорський нагляд………………………………………….10
(прокурорський нагляд, протест прокурора, припис прокурора, подання прокурора,
постанова прокурора, оперативно-розшукова діяльність)
ТЕМА 8. ОРГАНИ ВНУТРІШНІХ СПРАВ………………………………………11
(органи внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України, внутрішні війська,
міліція, Національне центральне бюро Інтерполу, кримінальна міліція, міліція
громадської безпеки, місцева міліція, транспортна міліція, державна автомобільна
інспекція, міліція охорони, судова міліція, спеціальна міліція)
ТЕМА 9. ОРГАНИ ДІЗНАННЯ…………………………………………………….13
(досудове розслідування, дізнання, органи дізнання, дізнавач, податкова міліція,
митні органи, Державна прикордонна служба України)
ТЕМА 10. ОРГАНИ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА……………………………….13
(досудове слідство, слідчий, начальник слідчого відділу, слідчі дії, постанова слідчого,
протокол слідчої дії, обвинувальний висновок у кримінальному процесі)
ТЕМА 11. СЛУЖБА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ……………………………………....14
(Служба безпеки України, колегія Служби безпеки України, кадри Служби
безпеки України)
ТЕМА 12. АДВОКАТУРА УКРАЇНИ…………………………………………….14
(адвокатура України, адвокат, адвокатська таємниця)
ТЕМА 13. НОТАРІАТ УКРАЇНИ…………………………………………………15
(нотаріат, нотаріус, нотаріальна таємниця, нотаріальний округ, державні
нотаріальні архіви)
ТЕМА 14. ОРГАНИ ЮСТИЦІЇ…………………………………………………....15
(органи юстиції, Міністерство юстиції України, державна правова політика,
державна виконавча служба, державний виконавець, виконавче провадження,
виконавчі документи)
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………17
ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ ДИСЦИПЛІНИ «ОРГАНІЗАЦІЯ СУДОВИХ ТА ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ».
Правоохоронна діяльність – це закріплені чинними процесуальними нормами діяння компетентних суб'єктів державних і недержавних організацій та їхніх посадових осіб із розгляду юридичних справ, охорони й захисту суспільних відносин від правопорушень і прийняття спеціальних актів реалізації матеріальних правових норм із метою забезпечення законності та охорони правопорядку.
Правозахисна діяльність – це правова допомога юридичним особам, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства у спірних питання з охорони права, захист фізичних осіб від обвинувачення та державне гарантування охорони прав громадян правозахисними органами.
Правоохоронні органи – це державні органи, які спеціально створені для забезпечення законності і правопорядку, боротьби зі злочинністю, здійснюють таку діяльність у встановлених законом формах і яким надано повноваження застосовувати передбачені законом заходи примусу.
Правоохоронні функції – це основні напрями впливу на будь-які випадки порушення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, застосування відповідних заходів в установленій законом формі.
Правоохоронні відносини – це правова форма соціальної взаємодії право-дієздатних суб’єктів, яка носить владний характер, детермінована фактом вчинення правопорушення і має на меті відновлення порушеного права, притягнення правопорушника до певного виду юридичної відповідальності та уможливлює примусове виконання ним суб’єктивного юридичного обов’язку, передбаченого законом або договором і опосередкованого правозастосовним актом.
Судова влада – це незалежна гілка державної влади, яка реалізує повноваження із здійснення правосуддя шляхом гласного, змагального, як правило, колегіального розгляду та вирішення у судових засіданнях спорів про право.
Юрисдикція – це сукупність повноважень відповідних державних органів вирішувати правові спори і справи про правопорушення.
ТЕМА 2. ПРАВОСУДДЯ В УКРАЇНІ.
Правосуддя – це діяльність суду, яка пов’язана з розглядом і вирішенням конституційних, кримінальних, цивільних, господарських, адміністративних справ в межах норм, встановлених процесуальним законом, застосуванням до правопорушників заходів державного примусу з метою захисту суспільного і державного устрою, всіх форм власності, прав та законних інтересів юридичних осіб, гарантованих Конституцією прав та свобод людини і громадянина.
Суд – це орган державної влади, який здійснює правосуддя.
Суддя – це громадянин України, який відповідно до законодавства призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.
Судова ланка – це сукупність судів, які мають однакову структуру, організаційну побудову, повноваження й у більшості випадків діють у межах територіальних одиниць, прирівняних за адміністративним статусом.
Судова інстанція – це визначення повноважень окремо взятого суду при розгляді конкретної справи, позначає самостійну стадію, через яку проходить конкретна справа в різних судах.
Судова система – це сукупність усіх судів держави, заснованих на єдиних засадах організації і діяльності, що здійснюють судову владу.
Принципи правосуддя – це головні, загальні положення, визначені Конституцією та відповідними законами, які характеризують найбільш важливі сторони організації і діяльності судів при здійсненні правосуддя.
Державний примус – це державно-владний вплив відповідних державних органів і службових осіб на поведінку людей.
Незалежність суддів – це принцип здійснення правосуддя, згідно з яким судді здійснюють правосуддя виключно на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Недоторканність суддів – це один із елементів їхнього статусу, який має публічно-правове призначення – забезпечити здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Вища рада юстиції – це колегіальний, незалежний орган, відповідальний за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.
Державна судова адміністрація України – це центральний орган виконавчої влади, який здійснює організаційне забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.
ТЕМА 3. СИСТЕМА СУДІВ загальної юрисдикції.
Місцеві суди – це основна ланка в системі судів загальної юрисдикції – вони розглядають усі кримінальні, цивільні, господарські та адміністративні справи, за винятком тих, які віднесено законодавством до компетенції інших судів.
Суди першої інстанції – це суди, які розглядають і вирішують справу по суті.
Суди апеляційної інстанції – це суди, які переглядають законність та обґрунтованість рішень судів першої інстанції, які не набрали законної сили.
Підвідомчість справ – це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції
Підсудність справ – це процесуальний порядок віднесення судових справ, що підлягають розгляду і вирішенню по суті до конкретної ланки судової системи і до певного конкретного суду цієї ланки.
Суди касаційної інстанції – це суди, які перевіряють правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Спеціалізація судів – це наявність у судовій системі поряд із судами загальної юрисдикції також спеціалізованих судів, які розглядають і вирішують окрему категорія справ.
Суддівське самоврядування – це самостійне колективне вирішення суддями питань внутрішньої діяльності судів.
Збори суддів – це зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.
Конференція суддів – це зібрання суддів (делегатів) відповідних судів, на якому вони обговорюють питання діяльності цих судів та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.
З'їзд суддів України – це найвищий орган суддівського самоврядування.
Верховний Суд України – це найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції.
Пленум Верховного Суду України – це колегіальний орган, повноваження якого визначаються Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Народний засідатель – це громадянин України, який у випадках, визначених процесуальним законом, вирішує справи у складі суду разом із суддею, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.
Присяжні – це громадяни України, які у випадках, передбачених процесуальним законом, залучаються до здійснення правосуддя, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.
ТЕМА 4. третейське судочинство.
Третейський суд – це недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.
Третейський суддя – це фізична особа, призначена чи обрана сторонами у погодженому сторонами порядку або призначена чи обрана відповідно до Закону України «Про третейські суди» для вирішення спорів у третейському суді.
Третейська угода – це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.
Третейська палата України – це постійно діючий орган самоврядування третейських суддів.
Міжнародний комерційний арбітражний суд – це самостійна постійно діюча арбітражна установа (третейський суд), що вирішує спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, які виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін спору знаходиться за кордоном, а також спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об'єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб'єктами права України.
Морська арбітражна комісія – це самостійна постійно діюча арбітражна установа (третейський суд), яка вирішує спори, що випливають з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають із торгового мореплавства, незалежно від того, чи є сторонами таких відносин суб'єкти українського та іноземного або лише українського чи тільки іноземного права.
ТЕМА 5. КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ.
Конституційний Суд України – це єдиний орган конституційної юрисдикції, завданням якого є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України.
Регламент Конституційного Суду України – це процесуальний нормативно-правовий акт, який визначає порядок діяльності Конституційного Суду.
Конституційне подання – це письмове клопотання до Конституційного Суду про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційним, про визначення конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України. Конституційним поданням є також звернення Верховної Ради України про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.
Конституційне звернення – це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.
ТЕМА 6. організація та діяльність органів ПРОКУРАТУРИ.
Прокуратура – це самостійний централізований орган державної влади, що діє в системі правоохоронних органів і забезпечує захист від протиправних посягань суспільного та державного ладу, прав і свобод людини, а також основ демократичного устрою державної влади засобами та методами, передбаченими законом.
Прокурор – це посадова особа органів прокуратури, якій надається право здійснювати нагляд за дотриманням, виконанням, використанням і законним та обґрунтованим застосуванням законів України.
Державне обвинувачення – це процесуальна діяльність прокурора в суді першої інстанції, що полягає у доведенні вини особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Колегія прокуратури – це дорадчий орган, рішення якого реалізуються наказами відповідного прокурора.
ТЕМА 7. Прокурорський нагляд.
Прокурорський нагляд – це регламентовані правовідносини, що виникають при його здійсненні між органами прокуратури та іншими установами, організаціями, посадовими особами та громадянами, а також між суб'єктами прокурорського нагляду при виконанні їх функцій.
Протест прокурора – це документ, який приноситься прокурором, його заступником до органу, який видав незаконний акт, чи до посадової особи, яка приймає незаконні рішення або до вищестоящого органу, з вимогою про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.
Припис прокурора – це документ, який вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення закону, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення, у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто.
Подання прокурора – це документ з вимогами усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, який вноситься прокурором, його заступником у державний орган, громадську організацію або посадовій особі, які наділені повноваженням усунути порушення закону.
Постанова прокурора – це документ, яким прокурор, його заступник, залежно від характеру порушення закону, порушує справу про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або кримінальну справу щодо осіб, які вчинили правопорушення.
Оперативно-розшукова діяльність – це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів.
ТЕМА 8. ОРГАНИ ВНУТРІШНІХ СПРАВ.
Органи внутрішніх справ – це правоохоронні органи державної виконавчої влади, підпорядковані Міністерству внутрішніх справ, що забезпечують дотримання законності і правопорядку, боротьбу зі злочинністю, захист прав і свобод людини і громадянина, власності, навколишнього середовища, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань.
Міністерство внутрішніх справ України – це головний (провідний) орган у системі центральних органів виконавчої влади з питань формування і реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, ведення боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, охорони та оборони особливо важливих державних об'єктів.
Внутрішні війська – входять до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначені для охорони та оборони важливих державних об'єктів, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України, а також для участі в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю.
Міліція – це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Національне центральне бюро Інтерполу – представляє Україну в Міжнародній організації кримінальної поліції – Інтерполі та є центром координації взаємодії правоохоронних органів країни з компетентними органами зарубіжних держав щодо ведення боротьби із злочинністю, що має транснаціональний характер або виходить за межі країни.
Кримінальна міліція – це підрозділ міліції, основним завданням якого є боротьба із злочинністю.
Міліція громадської безпеки – це структурний підрозділ міліції у системі органів внутрішніх справ України, діяльність якого спрямовано на забезпечення особистої безпеки громадян, охорону громадського порядку та громадської безпеки, запобігання й припинення злочинів та адміністративних правопорушень, розкриття злочинів, у справах яких провадження досудового слідства не обов'язкове, а також надання в межах компетенції міліції допомоги громадянам, посадовим особам, підприємствам, установам, організаціям і громадським об'єднанням.
Місцева міліція – це сукупність підрозділів, які утворюються за рішенням органів місцевого самоврядування на підставі подання місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів рад, погодженого з Міністерством внутрішніх справ України для забезпечення охорони прав і свобод громадян та громадського порядку на території села, селища, міста.
Транспортна міліція – це система органів та підрозділів міліції України, діяльність яких спрямована на забезпечення громадського порядку і громадської безпеки, на боротьбу зі злочинністю на залізничному, повітряному та водному (морському і річковому) транспорті.
Державна автомобільна інспекція – це головний орган, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні, що входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ України.
Міліція охорони – це підрозділ міліції, який створюється для охорони об'єктів та іншого майна, в тому числі вантажів, а також грошових знаків, цінних паперів, інших цінностей, що перевозяться, інкасації в місцях, не охоплених централізованою службою інкасації і перевезень цінностей Національного банку України, забезпечення особистої та майнової безпеки громадян на договірних засадах.
Судова міліція – це орган, який підтримує громадський порядок у суді, припиняє прояви неповаги до суду, охороняє приміщення суду, виконує функції щодо державного захисту суддів, працівників суду, забезпечує безпеку учасників судового процесу.
Спеціальна міліція – це структурний підрозділ Міністерства внутрішніх справ України, завданням якого є виконання спеціальних завдань і функцій з охорони громадського порядку в державі.
ТЕМА 9. ОРГАНИ ДІЗНАННЯ.
Досудове розслідування – це діяльність спеціально уповноважених органів держави по виявленні злочинів і осіб, які підозрюються в їх вчиненні, збору, перевірці, всебічному, повному і об’єктивному дослідженні і оцінці доказів, виявленню причин і умов вчинення злочинів.
Дізнання – це сукупність оперативно-розшукових і процесуальних (слідчих) дій, які здійснюються спеціально уповноваженими на це органами і посадовими особами з метою своєчасного виявлення і фіксації слідів злочину та встановлення осіб, які його вчинили, а також для попередження і ліквідації суспільно-небезпечного діяння.
Органи дізнання – це передбачені кримінально-процесуальним законом органи та посадові особи, які проводять дізнання в кримінальних справах.
Дізнавач – це посадова особа, уповноважена на проведення дізнання.
Податкова міліція – це спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, виконують оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Митні органи − це державні органи, основним завданням яких є сприяння реалізації громадянами та суб’єктами господарювання свого права на переміщення товарів, предметів і транспортних засобів через митний кордон, організація та здійснення контролю за дотримання ними (громадянами та суб’єктами господарювання) правил переміщення товарів, предметів і транспортних засобів та використання в межах своїх повноважень інших інструментів реалізації митної політики.
Державна прикордонна служба України – це правоохоронний орган спеціального призначення, завданням якого є забезпечення недоторканності державного кордону.
ТЕМА 10. ОРГАНИ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА.
Досудове слідство – це передбачена кримінально-процесуальним законодавством діяльність слідчих по збиранні та дослідженні доказів, встановленні факту злочину і особи, підозрюваної в його вчиненні, з метою передання обвинуваченого до суду.
Слідчий – це посадова особа органів прокуратури, внутрішніх справ, податкової міліції, служби безпеки, призначена у встановленому законом порядку, завданням якої є провадження досудового слідства.
Начальник слідчого відділу – це начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органів внутрішніх справ, безпеки та його заступники, які діють у межах своєї компетенції, а також податкової міліції.
Слідчі дії – це регламентовані нормами процесуального права та здійснювані в межах кримінально-процесуального провадження уповноваженою на те особою, а також забезпечувані заходами державного примусу та супроводжувані необхідним документуванням процесуальні дії, які є комплексом пізнавально-засвідчувальних операцій, спрямованих на отримання, дослідження та перевірку доказів.
Постанова слідчого – це документ, яким він оформляє свої рішення по кримінальній справі.
Протокол слідчої дії – це письмовий акт (документ), в якому відповідно до вимог кримінально-процесуального закону повинні бути викладенні і засвідчені відомості про факти, що мають значення для справи.
Обвинувальний висновок у кримінальному процесі – це різновид процесуального рішення, підсумковий процесуальний документ досудового слідства, в якому викладається сутність обвинувачення та його підстави, дається юридична оцінка дій обвинуваченого, визначаються межі судового розгляду та передумови винесення вироку.
ТЕМА 11. СЛУЖБА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ.
Служба безпеки України – це державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України.
Колегія Служби безпеки України – це колегіальний дорадчий орган, який визначає шляхи виконання покладених на Службу безпеки України завдань, приймає рішення з основних напрямів і проблем оперативно-службової діяльності та роботи з кадрами.
Кадри Служби безпеки України – це співробітники-військовослужбовці, працівники, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, а також військовослужбовці строкової служби.
ТЕМА 12. АДВОКАТУРА УКРАЇНИ.
Адвокатура України – це добровільне професійне громадське об'єднання, покликане згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу.
Адвокат – це особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.
Адвокатська таємниця – це питання, з яких громадянин або юридична особа зверталися до адвоката, суть консультацій, порад, роз'яснень та інших відомостей, одержаних адвокатом при здійсненні своїх професійних обов'язків.
ТЕМА 13. НОТАРІАТ УКРАЇНИ.
Нотаріат в Україні – це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені Законом України «Про нотаріат», з метою надання їм юридичної вірогідності.
Нотаріус – це громадянин України, який має вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менше трьох років, пройшов стажування протягом одного року в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса, склав кваліфікаційний іспит, одержав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Нотаріальна таємниця – це сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов'язки тощо.
Нотаріальний округ – це територіальна одиниця, в межах якої нотаріус здійснює нотаріальну діяльність і в межах якого знаходиться державна нотаріальна контора, в якій працює державний нотаріус, або робоче місце (контора) приватного нотаріуса.
Державні нотаріальні архіви – це органи нотаріату, які засновуються в обласних центрах, містах Києві, Сімферополі та Севастополі для тривалого (до 75 років) централізованого зберігання та використання відомостей, що містяться в них, передачі документів до відповідного державного архіву, надання методичної та практичної допомоги державним нотаріальним конторам, приватним нотаріусам, органам місцевого самоврядування, посадові особи яких вчиняють нотаріальні дії та дії, прирівнювані до нотаріально посвідчених, з питань організації роботи з документами.
ТЕМА 14. ОРГАНИ ЮСТИЦІЇ.
Органи юстиції – це органи виконавчої влади, які забезпечують здійснення правової політики в державі, захист прав та законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій.
Міністерство юстиції України – це головний орган у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної правової політики, політики з питань банкрутства та використання електронного цифрового підпису, з формування та забезпечення реалізації політики у сфері архівної справи, діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації, у сфері виконання кримінальних покарань, у сфері захисту персональних даних, у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.
Державна правова політика – це політика держави, спрямована на забезпечення прав і свобод громадян, законності та правопорядку в суспільних відносинах.
Державна виконавча служба – входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.
Державний виконавець – це представник влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Виконавче провадження – це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі України «Про виконавче провадження», спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених Законом «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до зазначеного Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до зазначеного Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавчі документи – це письмові документи встановленої форми і змісту, які видаються судом та іншими органами вирішення правових спорів (юрисдикційними органами) для примусового виконання прийнятих ними у справах рішень, ухвал, постанов, інших актів як підстав для їх виконання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 року // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. – № 2, стор. 15.
- Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 7 липня 2010 року №2453-VI // Офіційний вісник України вiд 30.07.2010р., / № 55/1 /, стор. 7, стаття 1900, код акту 52172/2010.
- Про Вищу раду юстиції: Закон України від 15 січня 1998 року №22/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 25, стаття 146.
- Про міжнародний комерційний арбітраж: Закон України від 24 лютого 1994 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 25, стаття 198.
- Про третейські суди: Закон України від 11 травня 2004 року №1701-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 35, стор. 1374, стаття 412.
- Про Конституційний Суд України: Закон України від 16 жовтня 1996 року №422/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49, стаття 272.
- Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991 року №1789-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53, стаття 793.
- Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 року №565-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 4, стор. 20.
- Про внутрішні війська МВС України: Закон України від 26 березня 1996 року №2235-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 29, стаття 397.
- Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 року №2135-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22, стаття 303.
- Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 4 грудня 1990 року №509-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 6, стор. 37.
- Про Службу безпеки України: Закон України від 25 березня 1992 року №2229-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 27, стаття 382.
- Про адвокатуру: Закон України від 19 грудня 1992 року №2887-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 9, стаття 62.
- Про нотаріат: Закон України від 2 вересня 1993 року №3425-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39, стаття 383.
- Про державну виконавчу службу: Закон України від 24 березня 1998 року №202/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 36, стаття 243.
- Про виконавче провадження: Закон України від 21 квітня 1999 року №606-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 24, стаття 207.
- Регламент Конституційного Суду України: Рішення КСУ від 5 березня 1997 року // Офіційний вісник України. – 1997. – № 20, стор. 87.
- Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам: Рекомендації Вищого господарського суду України від 27.06.2007 №04-5/120 // Вісник господарського судочинства. – 2007. – № 4, стор. 33.
- Про Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Указ Президента України від 17 жовтня 2000 року №1138/2000 // Офіційний вісник України вiд 03.11.2000 р., № 42, стор. 22, стаття 1774, код акту 16925/2000.
- Про Національне центральне бюро Інтерполу: Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 року №220.
- Про затвердження Положення про державний нотаріальний архів: Наказ Міністерства юстиції України від 18.05.2009р. №870/5 // Офіційний вісник України вiд 05.06.2009р., № 39, стор. 102, стаття 1331.
- Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України: Указ Президента України від 6 квітня 2011 року № 395/2011 // Офіційний вісник України вiд 22.04.2011р., № 28, стор. 45, стаття 1162, код акту 55983/2011.
- Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Підручник / О.С. Захарова, В.С.Ковальський, В.С.Лукомський та ін.; Відп. ред. В.Маляренко. – 3-є вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 352 с.
- Семерак О.С. Судові, правоохоронні та правозахисні органи України: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 392 с.
2. Лекция 9 ФИЗИОЛОГИЯ ДВИЖЕНИЙ И ФИЗИОЛОГИЯ АКТИВНОСТИ МЕХАНИЗМЫ ОРГАНИЗАЦИИ ДВИЖЕНИЙ ПО Н
3. Технологии производственного обучения и стимулирование труда
4. Основные направления энергосбережения.html
5. Виховання естетичної культури підліткі
6. на тему- Анализ слабых и сильных сторон предприятия на примере компании Кокакола Выполнила- сту
7. 10 КИМ юн ДУК Республика Корея Магистр политических наук Мирное объединение Южной и Северной Кореи вос
8. тематичних наук Київ ~ Дисертацією є рукопис Роботу виконано в Інституті металофізики
9. Региональный центр управления и культуры ИНСТИТУТ СОЦИАЛЬНОГО РАЗВИТИЯ И ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСТВА КЫРГЫЗСКО
10. I. Некоторые исследователи не рассматривают гребневиков в составе кишечнополостных и применяют последнее.html
11. . Установіть відповідність між назвою грецької колонії та описом місця її розташування 1.
12. ЗАТВЕРДЖУЮ Проректор з навчальної роботи 2013 року РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛ
13. Реферат- Красноярск от послевоенных лет до наших дней
14. Вариант 20 Выполнил- Царев Д
15. Тема 10 ДНК молекулы наследственности
16. Движения декабристов
17. Учет имущества обязательств и хозяйственных операций в организации.html
18. Лабораторная работа 5 Изучение пожаро и взрывоопасности помещений
19. Как отличить обличение в духе о грехе которое от Бога от ложного чувства вины которое от дьявола 2 Все ли
20. тема и часто прикладное ПО