Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Дніпропетровський державний аграрний університет
Кафедра трактори і автомобілі
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З КУРСУ
„ Моделювання технологічних процесів на ПЕОМ "
для студентів IІ курсу факультету механізації сільського господарства денної форми навчання
зі спеціальності 6.091902 „ Механізація сільського господарства "
Дніпропетровськ 2008
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни „Моделювання технологічних процесів на ПЕОМ " для студентів IІ курсу факультету механізації сільського господарства денної форми навчання зі спеціальності 6.091902 „Механізація сільського господарства" / Укл. О.С.Миронов. - Дніпропетровськ: ДДАУ, 2008 - 28 с.
В методичному матеріалі представлені основні вимоги до виконання студентами самостійної роботи з дисципліни „ Моделювання технологічних процесів на ПЕОМ ". Наведена тематика самостійної роботи, а також теми рефератів з даної дисципліни. Викладені основні вимоги до оформлення звітів з самостійної роботи, а також до написання рефератів за вибраною тематикою.
Укладачі: Миронов О.С., к.т.н., доцент кафедри „ Трактори і автомобілі";
Рецензент:
Затверджено на засіданні кафедри „ Трактори і автомобілі"
Протокол № від 2008 р.
Затверджено науково методичною радою факультету механізації сільського господарства Протокол № від 2008 р.
Зав. кафедрою, к.т.н , професор Охмат П.К.
ЗМІСТ
1. Мета, завдання і предмет дисципліни „ Моделювання технологічних процесів на ПЕОМ " та її місце у навчальному процесі………………………………..3
2. Методика виконання самостійної роботи………………………………………. 3
3. Оформлення реферату та критерії оцінювання………………………………...4
4. Рекомендована література…………………………………………………………6
5. Перелік питань для самоперевірки……………………………………………….6
6. Додатки……………………………………………………………………………….. 8
- Реферат ( зразок )…………………………………………………………………………8
- Створення електронних таблиць в середовищі MICROSOFT ЕXCЕL…….15
- Обчислення в електронних таблицях. Створення формул…………………………...19
- Створення діаграм однофакторного досліду за допомогою Майстра діаграм………21
- Створення діаграм багатофакторного досліду за допомогою Майстра діаграм……..25
- Моделювання теплового потоку нагрівача при вільному русі повітря………..27
- Моделювання теплового потоку нагрівача вертикальної труби на відстані при вільному русі повітря……………………………………………………………………….28
- Моделювання теплового потоку нагрівача від термічного опору пластини….39
- Моделювання показника адіабати повітря………………………………………...30
- Моделювання теплового потоку калорифера……………………………………..31
1. Мета, завдання і предмет дисципліни „ Моделювання технологічних процесів на ПЕОМ " та її місце у навчальному процесі
1.1. Мета викладання дисципліни.
Метою викладання дисципліни „ Моделювання технологічних процесів на ПЕОМ " є формування у студентів наукового системного підходу до уявлення спільності загальних закономірностей фундаментальних та прикладних наук, однією з яких є моделювання технологічних процесів; вивчення особливостей дії законів фундаментальних наук в машинах і механізмах, усвідомлення необхідності комплексного підходу до вивчення та удосконалення технологічних процесів.
1.2. Завдання дисципліни.
Надати студентам необхідні відомості про основні закономірності здійснення технологічних процесів в машинах і механізмах, навчити формулювати постановку завдання для проведення дослідів, орієнтуватися в сучасних інформаційних технологіях, використовувати методи наукових досліджень .
1.3. Предмет дисципліни.
Предметом дисципліни є організація і моделювання технологічних процесів, під час яких тепло, робота ,сировина перетворюється у готову продукцію; сукупність хімічних, фізико - механічних змін, що відбуваються в технологічних процесах виробництва сільськогосподарської продукції.
В результаті вивчення дисципліни студент повинен
ЗНАТИ:
методику моделювання технологічних процесів.
ВМІТИ:
проводити досліди , робити технологічні розрахунки з елементами
моделювання в середовищі MICROSOFT ЕXCЕL для конкретних технологій;
визначати основні кінетичні закономірності технологічних процесів;
користуватись MICROSOFT ЕXCЕL, довідковою та спеціальною літературою при проведенні дослідів на виробництві.
1.4. Перелік забезпечувальних дисциплін: математика, фізика , процеси і апарати сільськогосподарського виробництва (наукові принципи апаратурно-технологічного оформлення процесів, техніко-економічні характеристики обладнання, методи наукових досліджень для підвищення ефективності виробництва, виробничий процес, технологія, технологічний апарат, машина, гідромеханічні, теплообмінні, масообміні, механічні процеси).
2. Методика виконання самостійної роботи
2.1 Теми самостійної роботи.
При вивченні дисципліни „ Моделювання технологічних процесів на ПЕОМ "
для самостійної роботи виносяться наступні теми:
Теми індивідуальних завдань
|
№ завдання* |
Назва |
Обсяг,год. |
|
1 |
Моделювання теплового потоку нагрівача при вільному русі повітря |
12 |
|
2 |
Моделювання теплового потоку нагрівача при вимушеному русі повітря |
12 |
|
3 |
Моделювання теплового потоку нагрівача вертикальної труби на відстані при вільному русі повітря |
12 |
|
4 |
Моделювання теплового потоку нагрівача від термічного опору пластини |
12 |
|
5 |
Моделювання показника адіабати повітря |
12 |
|
6 |
Моделювання теплового потоку калорифера |
12 |
* На кожне індивідуальне завдання студент отримує від керівника вихідні дані,
зміст, методику та терміни виконання
Тематика рефератів:
- Розробити схему дослідної установки однофакторного та двофакторного єксперементу;
- Описати принцип дії дослідної установки;
- Описати прилади задіяні в дослідній установці;
- Методика проведення дослідження;
- В таблицях MICROSOFT ЕXCЕL привести результати досліджень;
- Провести дослідження засобами статистичного аналізу MICROSOFT ЕXCЕL;
- Побудова діаграм. Пошук рішення;
- Моделювання технологічного процесу згідно одержаних формул залежності;
- Аналіз одержаних результатів на ПЕОМ.
3. Оформлення реферату та критерії оцінювання
Оформлення реферату здійснюється в окремому робочому зошиті(аркуш А4) згідно вимог П 3.1, наявність якого перевіряється викладачем на практичних заняттях. Опрацювання теми слід розпочинати після вивчення відповідної теми на лекціях та самостійних заняттях. Самостійна робота студентів включає в себе вивчення матеріалу, який є обов'язковим, але не входить в лекційний курс та курс практичних робіт.
Контроль засвоєння студентом тем, які дані на лекціях, практичних заняттях та винесені на самостійне опрацювання, відбувається у вигляді усного опитування та поетапного огляду виконання письмового реферату.
Перелік питань для самоконтролю наведений в розділі 5 даних методичних вказівок.
Самостійна робота виконується у вигляді рефератів. Кожному студенту викладачем видається тема реферату, перелік яких наведений вище. Орієнтований зміст реферату може бути змінений по узгодженню з викладачем.
До встановленого строку захисту реферату студент надає реферат викладачеві для перевірки та опрацювання, захист реферату відбувається у вигляді усної доповіді у присутності академічної групи на практичному занятті. За результатами доповіді та попереднього контролю, викладачем виставляється оцінка, що вноситься в журнал успішності групи.
При опрацюванні теми слід користуватися, реферативними журналами, періодичними виданнями та авторефератами дисертаційних робіт за відповідною тематикою. Основна та допоміжна література за даною дисципліною наведена в розділі 4.
При написанні реферату мінімальна кількість літературних джерел - 2шт.
3.1 Вимоги до оформлення реферату.
СТРУКТУРА РЕФЕРАТУ
Титульний аркуш.
Зміст з надписом (штамп) за ГОСТ 2.104-68, форма 2.
Анотація.
ЗМІСТ
1. Тема , мета , задачі.
2. Вступ (короткий).
3. Опис лабораторної установки.
3.1. Фотографія лабораторної установки.
3.2. Схема лабораторної установки.
3.3. Принцип роботи лабораторної установки.
3.4. Опис приладів лабораторної установки.
4. Методика проведення та результати першого досліду.
4.1. Методика проведення однофакторного досліду.
4.2. Результати дослідів (таблиця 1).
5. Статистичний аналіз результатів досліду (таблиця 2).
5.1. Середня арифметична величіна.
5.2. Середнє квадратичне відхилення.
5.3. Коефіцієнт варіації.
6. Побудова графіка залежності в досліді та графіка математичної моделі.
7. Моделювання процесу (тема) по одержаним показникам.
8. Висновки.
9. Методика проведення та результати другого досліду.
9.1. Методика проведення двофакторного досліду.
9.2. Результати дослідів (таблиця 3).
10. Побудова графіка залежності в досліді та графіка математичної моделі.
11. Моделювання процесу (тема) по одержаним показникам.
12. Висновки.
Література
Додатки.
ЗМІСТ ОКРЕМИХ РОЗДІЛІВ
Зміст.
У документі на заголовному аркуші розташовують зміст з номерами і найменуванням розділів і підрозділів та номерами аркушів, на яких вони розташовані.
Слово „Зміст" записують у вигляді заголовка (симетрично до тексту) з прописної літери. Найменування, включені в зміст, записують рядковими літерами, починаючи з прописної літери.
Анотація.
Призначення анотації — у стислій формі показати про що йдеться у рефераті. Анотація починається з визначення обсягу реферату, кількості рисунків, таблиць та додатків. Потім перелічують „Ключові слова" - слова які найчастіше вживаються у тексті реферату та які відображають основний предмет, що описується, та основні дії предмету. Загальна кількість „ключових слів" 5-8.
Вступ.
У вступі коротко висловлюють такі питання: стан галузі виробництва, її розвиток, призначення продукту за темою реферату, його використання. Визначають актуальність теми та питань, які в ній розкриваються, шляхи їх вирішення.
Слово „Вступ" записують у вигляді заголовка (симетрично до тексту) з прописної літери.
Загальна частина.
Мета розділу - виявити уміння студента користуватися науково-технічною літературою: монографіями, періодичною літературою, реферативними журналами, патентною літературою за своєю спеціальністю. За літературними даними показати якими способами можна вирішити задачу.
Необхідним є розкриття всіх орієнтованих та визначених разом з викладачем питань, які розкривають тему реферату.
Висновки.
У висновках коротко підсумовується виконана робота, показують, що викладено в рефераті; в яких розділах пропонується нові або оригінальні рішення.
Обсяг розділу - до однієї сторінки. Слово „Висновки" розташовується посередині аркуша без номера.
Література.
(дивіться правила оформлення у розділі 3.2, пункт 6).
Додатки.
(дивіться правила оформлення у розділі 3.2, пункт 4
4. Рекомендована література.
Основна література.
1. Тіман М.П. Математичні поняття для інженерів: Навчальний посібник/ Дніпропетр. держ. агр. ун-т. -Дніпропетровськ, 1999. – 224с.
2. М.В.Терещенко, Є.М.Харченко, В.М.Ковшов та ін. Моделювання технологічних процесів у середовищі Microsoft Excel: Навчальний посібник / - Дніпропетровськ: Пороги, 2005.- 266с.
3. Леснікова І.Ю., Халипова Н.В., Терещенко М.В. та ін. Дослідження операцій у середовищі електронних таблиць Excel: Навчальний посібник / - К.: Центр учбової літератури, 2007- 186 с.
Додаткова література.
4. Єршова Н.М. Оптимальне резервування складних технічних систем методом динамічного програмування: Питання математичного аналізу та прикладні задачі механіки/ Зб. наук. праць.- Дніпропетровськ: Поліграфіст, 1998.- С.105-115.
5. Кузнецов А.В. Вища математика. Математичне програмування: Піручник для вузів.- Мінськ: Вышэйшая школа, 1994.- 286 с.
6. Горский В.Г. Планирование промышленных экспериментов. – М .: Металлургия, 1974. – 264 с.
5. Перелік питань для самоперевірки
(номер)
Додаток
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ
Факультет механізації сільського господарства
Кафедра трактори і автомобілі
РЕФЕРАТ(зразок)
З курсу„ Моделювання технологічних процесів на ПЕОМ "
Тема: „ Моделювання теплового потоку нагрівача при вимушеному русі повітря "
Виконав студент групи_______________ ________________
(шифр групи, прізвище ініціали) (підпис)
Перевірив ______________ ________________
(прізвище ініціали) (підпис)
Дніпропетровськ 2008
ЗМІСТ
1. Тема , мета , задачі.
2. Вступ (короткий).
3. Опис лабораторної установки.
3.1. Фотографія лабораторної установки.
3.2. Схема лабораторної установки.
3.3. Принцип роботи лабораторної установки.
3.4. Опис приборів лабораторної установки.
4. Методика проведення та результати першого досліду.
4.1. Методика проведення однофакторного досліду.
4.2. Результати дослідів (таблиця 1).
5. Статистичний аналіз результатів досліду (таблиця 2).
5.1. Середня арифметична.
5.2. Середнє квадратичне відхилення.
5.3. Коефіцієнт варіації.
6. Побудова графіка залежності в досліді та графіка математичної моделі.
7. Моделювання процесу (тема) по одержаним показникам.
8. Висновки.
9. Методика проведення та результати другого досліду.
9.1. Методика проведення двофакторного досліду.
9.2. Результати дослідів (таблиця 4).
10. Побудова графіка залежності в досліді та графіка математичної моделі.
11. Моделювання процесу по одержаним показникам.
12. Висновки.
Література
Додатки.
1. Тема , мета , задачі
Метою вивчення дисципліни „ Моделювання технологічних процесів на ПЕОМ " є формування наукового системного підходу до уявлення спільності загальних закономірностей фундаментальних та прикладних наук, однією з яких є моделювання технологічних процесів; вивчення особливостей дії законів фундаментальних наук в машинах і механізмах, усвідомлення необхідності комплексного підходу до вивчення та удосконалення технологічних процесів.
2. Вступ
Предметом дисципліни є організація і моделювання технологічних процесів, під час яких тепло, робота ,сировина перетворюється у готову продукцію; сукупність хімічних, фізико - механічних змін, що відбуваються в технологічних процесах виробництва сільськогосподарської продукції.
Ми проводимо дослідження «Моделювання теплового потоку нагрівача при вимушеному русі повітря» на дослідній установці.
3. Дослідна установка
3.2. Схема лабораторної установки.
Рис.1. Схема лабораторної установки:
1 – труба , d = 8,5мм, l = 730мм; 2 - конфузор; 3 - вентилятор; 4, 5 - трубки для виміру динамічного напору; 6, 7 - дифманометри (тягорівнеміри); 8 - термопари; 9 -потенціометр; 10 - кожух; 11 - електронагрівник; 12 - лабораторний автотрансформатор; 13 - вольтметр; 14 - амперметр; 15 - термометр
3.3. Принцип роботи лабораторної установки.
Установка (рис.1) складається з труби 1 (dвн = 0,0085 м), яка виконує функції електронагрівача 11 з кожухом 10. Усередині труби рухається потік повітря, що подається вентилятором 3. Динамічний тиск в трубі 1 (потік повітря) може регулюватися зміною числа обертів вентилятора 3. У трубі 1 установлені трубки повного напору 4 і статичного тиску 5, які приєднані до диференціальних манометрів 6 та 7. Крім того, на трубі 1 установлені 12 термопар 8. Величина ЕДС(температура труби) термопари визначається потенціометром 9. Нагрівання труби, регулюється за допомогою лабораторного автотрансформатора 12 шляхом зміни потужності нагрівача, що визначається за показниками амперметра 14 і вольтметра 13. Температура труби 1 визначається термопарами 8 (їх 12 штук 1…12).
3.4. Опис приборів лабораторної установки.
Блок потужності, вольтметр, амперметр, потенціометр, лабораторний автотрансформатор, дифманометр.
4.1. Методика проведення однофакторного досліду.
Дослід проводиться в наступній послідовності.
4.1.1.Установлюється режим роботи : динамічний тиск PСТ -100мм.вод ст.,. напруга U, В початкова 0,3 В з кроком 0,05 В (10 дослідів);
4.1.2.Вимірюється динамічний тиск PСТ.
4.1.3. Виміряються в10 дослідах:
сила струму I, А;
напруга U, В;
температура на трубі,°С (термопара 1;… 12).
4.1.4.Результати вимірів заносимо у таблицю 1.
4.1.5. Проведення статистичного аналізу проводиться засобами MICROSOFT ЕXCЕL.Побудова діаграми. Пошук рішення. Висновки.
5. Статистичний аналіз результатів досліду (таблиця 2).
5.1. Визначається середньої арифметичної.
5.2. Визначається середнє квадратичне відхилення.
5.3. Визначається коефіцієнт варіації.
Середня арифметична, середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації в таблиці 1;2 в середовищі MICROSOFT ЕXCЕL визначається за допомогою функцій СРЗНАЧ , ДИСПР и др.
6. Побудова графіка залежності в досліді та графіка математичної моделі.
Побудова графіка залежності температури труби від потужності по значенням X(потужність,Вт)та Y(температура, 0 С)таблиця 1 проводиться в середовищі MICROSOFT ЕXCЕL за допомогою Майстра діаграм рис.2.
7. Моделювання процесу «Моделювання теплового потоку нагрівача при вимушеному русі повітря» по одержаним показникам.
Моделювання процесу проводимо в середовищі MICROSOFT ЕXCЕL за допомогою Майстра діаграм рис.2 на основі одержаних моделей залежності будується перспектива.
Таблиця 1; 2
Рис. 2
8. Висновки.
Побудований графік залежності температури труби від потужності по результатам дослідів свідчить про лінійну залежність між параметрами X i Y при R2 =0,93 близько до 1. По одержаній формулі ( графіку )проведене моделювання потужності на 0,4 Вт.
9.1. Методика проведення двофакторного досліду.
Дослід проводиться в наступній послідовності.
9.1.1.Проводиться вибір меж параметрів для зміни потужності нагрівання X1 та динамічного тиску X2 (числа обертів вентилятора ) та їх кодування таблиця 3
Таблиця 3
9.1.2.Послідовно установлюються 6 режимів згідно таблиці 3 кодування параметрів роботи дослідної установки : динамічний тиск PСТ -100 ;200;300 мм.вод ст.,. напруга U, 0,35; 0,55; 0,75 В.
9.1.3. В 6 дослідах згідно таблиці 3 вимірюється динамічний тиск X2 PСТ.
9.1.4. В 6 дослідах згідно таблиці 3 вимірюється:
сила струму, А;
напруга U, В, добуток I* U = X1;
температура на трубі,°С (термопара 1;… 12) Y.
9.1.5.Результати вимірів заносимо у таблицю 4.
9.1.6. Проведення статистичного аналізу проводиться засобами MICROSOFT ЕXCЕL.Побудова діаграми. Пошук рішення. Висновки.
9.2. Результати дослідів (таблиця 4).
В середовищі MICROSOFT ЕXCЕL будуємо таблицю 4 та заносимо результати вимірів.
10. Побудова графіка залежності в досліді та графіка математичної моделі.
Побудова графіка залежності температури труби Y від потужності X1 та динамічного тиску X2 по значенням таблиця 4 проводиться в середовищі MICROSOFT ЕXCЕL за допомогою Мастер диаграм рис.3.
11. Моделювання процесу по одержаним показникам.
Моделювання процесу проводимо в середовищі MICROSOFT ЕXCЕL за допомогою Майстра діаграм рис.3 на основі одержаних моделей залежності будується перспектива.
Таблиця 4
Рис 3
12. Висновки.
Побудований графік залежності температури труби від потужності та динамічного тиску повітря по результатам дослідів свідчить про лінійну залежність між параметрами X1; X2 i Y при R2 =0,93; 0,99 близько до 1.
Температура труби при збільшені потужності нагрівання та динамічного тиску зростає, але потужність нагрівання більше впливає на збільшення температури чим динамічний тиск. В поставлених умовах потужність нагрівання труби більш визначний фактор.
Література
1. Горский В.Г. Планирование промышленных экспериментов. – М .: Металлургия, 1974. – 264 с.
2. М.В.Терещенко, Є.М.Харченко, В.М.Ковшов та ін. Моделювання технологічних процесів у середовищі Microsoft Excel: Навчальний посібник / - Дніпропетровськ: Пороги, 2005.- 266с.
3. Леснікова І.Ю., Халипова Н.В., Терещенко М.В. та ін. Дослідження операцій у середовищі електронних таблиць Excel: Навчальний посібник / - К.: Центр учбової літератури, 2007- 186 с.
6.Створення електронних таблиць
Введення інформації в чарунку
Натисніть клавішу [ Еntеr ].
Натисніть кнопку Введення (кнопка із зеленою галочкою поруч з рядком формул).
Натисніть одну із клавіш зі стрілками, щоб перейти до наступної чарунки.
Виділення суміжного діапазону чарунок
Розширення виділення
Замість перетягування покажчика миші по чарунках можна вказати будь-які два вузли діапазону. Наприклад, щоб виділити діапазон А1:G30, виконайте такі дії:
Натисніть клавішу F8, щоб вимкнути режим розширення.
Виділення несуміжного діапазону
Виділяти несуміжні діапазони можна декількома шляхами.
Для додавання діапазону клітинок до вже виділеного перетягніть покажчик миші по чарунках при натиснутій клавіші [ Сtrl ]. При цьому перша чарунка доданого діапазону стане виділеною.
Для виділення групи діапазонів можна використовувати режим додавання.
Після виділення першого діапазону натисніть одночасно клавіші [Shift] [F8] для увімкнення режиму додавання і перетягніть покажчик по чарунках нового діапазону.
Натисніть клавішу Esc чи [Shift] [F8] для вимикання режиму додавання.
Форматування чарунок
Для форматування чисел і тексту виконайте таке.
•У меню Формат виберіть команду Ячейка (чи натисніть одночасно клавіші [Сtrl] [L]).
Рис.1.1
• У вікні діалогу Формат ячеек (рис. 1.1) перейдіть на вкладку Число.
Формат Общий відображає будь-яке введене текстове або числове значення так, як його ввели в чарунку.
Категорія Числовой дозволяє виводити числові значення у вигляді цілих чисел або чисел з фіксованою комою, а також виділяти негативні значення за допомогою кольору. Денежный і Финансовый формати дозволяють керувати виведенням символу грошових одиниць, які можна вибрати в списку Обозначения.
Формат Процентный виводить числа у вигляді відсотків.
Формат категорії Дробный виводить дробові значення як фактичні дроби, а не у вигляді десяткових значень.
Зкспоненциальный формат виводить числа в експонентній формі. Наприклад, число 99800000 буде виведено як 9,98Е+7.
Текстовьй формат показує, що значення в цій чарунці має трактуватися як текст.
Видалення, вирізання, копіювання, вставка
Видалення значень виділених чарунок здійснюється клавішею [Dеlеtе] [Dеl] чи [Васksраsе] ( [] у верхній частині клавіатури).
Вырезать (видалення виділеного об'єкта із записом його в буфер обміну):
Створення власної панелі інструментів
Для створення власної панелі Суперформатирование виконайте таке:
У меню Вид виберіть Панели инструментов Настройка.
Відкриється діалогове вікно Настройка.
У діалоговому вікні Настройка натисніть кнопку Создать.
У полі Панели инструментов уведіть: Суперформатирование
Клацніть на кнопці [ ОК ].
На екрані з'явиться маленька панель інструментів.
Перейдіть на вкладку Команди.
У списку Категории виберіть Формат.
Виберіть командну кнопку, яку хочете додати, і перетягніть її на нову панель інструментів. У міру додавання кнопок панель інструментів буде збільшуватися (рис. 1.2).
Після закінчення комплектації панелі інструментів клацніть на кнопці Закрить.
Рис. 1.2
Застосування Автоформату
Команда Автоформат використовує існуючі формули і текстові написи для визначення, яке форматування застосувати.
Після вибору команди Автоформат можна використовувати інші команди форматування для часткової зміни на екрані значень. Якщо вас щось не влаштовує, виберіть команду Отмена автофор-мата в меню Правка. Щоб використовувати Автоформат, виконайте такі дії:
Введіть у робочий аркуш дані.
Задайте поточний блок для форматування.
У меню Формат виберіть команду Автоформат. При цьому відкриється вікно діалогу (рис. 1.3).
Рис. 1.3
У вікні діалогу Автоформат натисніть кнопку Параметри, щоб вивести на екран секцію Изменить.
Виберіть формат у списку Список форматов.
Клацніть на кнопці [ ОК ].
• Виділіть чарунку поза таблицею для зняття виділення з поточного блоку.
Вирівнювання вмісту чарунок
Для контролю різного розташування тексту і чисел в чарунках використовується вкладка Выравнивание вікна діалогу Формат ячеек меню Формат (рис. 1.4)
Рис. 1.4
Орієнтація тексту і чисел
Секція Ориентация дозволяє розміщувати значення горизо нтально або вертикально зверху вниз без повороту чи з поворотом букв і цифр до 90 градусів за чи проти годинникової стрілки. Ехсеl автоматично набудовує висоту рядка при вертикальній орієнтації в тому випадку, якщо раніше не встановлено висоту рядка вручну.
Щоб зробити текст похилим чи прямим, виконайте такі дії:
Виділіть чарунку, яку збираєтеся форматувати.
У меню Формат виберіть команду Ячейка.
У вікні діалогу Формат ячеек перейдіть на вкладку Граница і додайте межу по лівому і правому краях чарунок.
На вкладці Выравнивание встановіть кут нахилу тексту (рис. 1.4).
На цій же вкладці в списку По горизонтали виберіть, наприклад, По центру.
Клацніть на кнопці [ ОК ].
Об'єднання чарунок
Виділіть вхідні чарунки.
У меню Формат виберіть команду Ячейка. Відкриєтьсядіалогове вікно Формат ячеек.
На вкладці Выравнивание вікна діалогу Формат ячеек установіть прапорець Обьединение ячеек.
Якщо верхня ліва чарунка містить довгий текст, можна встановити Переносить по словам (рис. 1.4).
Клацніть на кнопці [ ОК ].
Скасування об'єднання чарунок
Для скасування об'єднання чарунок виконайте таке.
Виділіть об'єднану чарунку.
У меню Формат виберіть команду Ячейка.
На вкладці Выравнивание вікна діалогу Формат ячеек зніміть прапорець Обьединение ячеек (рис. 1.4).
Клацніть на кнопці [ ОК ].
7.Обчислення в електронних таблицях
Створення формул
Для створення формул виконайте таке:
Клацніть на чарунці, у яку потрібно вмістити результат об числень.
Введіть знак рівності (=), що завжди передує запису формули.
Введіть формулу, використовуючи оператори, наведені в табл. 1.2.
Натисніть [ Еntеr ].
Математичні дії, використовувані у формулах Таблиця 1
Редагування формул
Видалення формул
Визначення суміжного діапазону
Суміжний діапазон - це блок чарунок, які межують одна з одною і утворюють суцільний масив. Суміжний діапазон у формулах визначається знаком двокрапки (:). Запис С5:Е7 визначає блок чарунок С5, С6, С7, Е5, Е6, Е7. Наприклад, формула =СУММ(С5:Е7) обчислює суму значень чарунок С5, С6, С7, Е5, Е6, Е7.
Визначення несуміжного діапазону
Несуміжний діапазон - це блок чарунок, що не межують одна з одною.
Для запису у формулах значень, що зберігаються в чарунках робочого аркуша і не межують одне з одним, необхідно створювати несуміжний діапазон. Несуміжний діапазон у формулах визначається знаком крапка з комою (;). Запис Б2;Е8;Х10 визначає чарунки Б2, Е8, Х10. Наприклад, формула =СУММ(Б2;Е8;Х10) обчислює суму значень чарунок Б2, Е8, Х10.
Використання кнопки - Автосуммирование стандартної панелі інструментів
Розмноження формул
Приклад розмноження формули.
Задано: Масиви чисел X (5, 2, 3, 7, 4) та У (3, 7, 8, 2, 6).
Знайти: Масив Z за формулою: .
рис. 1. 7
Для розв'язання прикладу в Ехсеl виконайте таке (рис. 1. 7.)
6.Відпустіть кнопку миші.
Робота з Майстром функцій
У діалоговому вікні Мастер функций (рис. 1.9), у списку Категория виберіть тип категорії.
рис. 1.9
Клацніть на кнопці [ Еntеr ].
6.У діалоговому вікні, що розкрилося, виділіть чарунки, дані з яких ви хочете використовувати.
7.Клацніть на кнопці [ Еntеr ].
8. Створення діаграм однофакторного досліду за допомогою Майстра діаграм
Диапазон данных - це послідовність чисел, на яких будується діаграма.
Ось X - це горизонтальна вісь діаграми, яка спрямована зліва направо.
•Ось Y - це вертикальна вісь, яка спрямована знизу вгору.
рис. 1.10
Для додавання одного або декількох рядів даних клацніть на кнопці Добавить у вікні Ряд, потім уведіть ім'я ряду в поле Имя; клацніть у полі Значения (або натисніть на кнопку) і введіть діапазон даних.
Рис. 1.11 Рис. 1.12
Рис. 1.13
Рис. 1.14
Редагування діаграми та її частин
Редагування - це зміна або видалення будь-яких елементів діаграми або всієї діаграми.
Перенесення, зміна розміру і видалення діаграми
Для перенесення діаграми на нову позицію, не змінюючи її розміру, клацніть усередині діаграми і перетягніть її мишею.
Встановіть покажчик миші зверху маркера розміру діаграми і натисніть ліву кнопку миші так, щоб покажчик миші набув вигляду двонаправленої стрілки. Перетягніть маркер діаграми і наглядайте за новим контуром діаграми. Після того, як новий розмір діаграми влаштує вас, відпустіть ліву клавішу миші.
Щоб видалити виділену діаграму, натисніть клавішу [Dеlеtе].
Редагування частин діаграми
Рис. 1.15
Заміна типу діаграми
Видалення рядів даних
Побудова лінії тренда
Для побудови лінії тренда потрібно виконати такі дії.
1.Клацніть мишею по ряду даних, для якого будується лінія тренда (рис. 1.16).
Рис. 1.16
2.Установіть курсор миші на маркері ряду даних і натисніть праву кнопку миші.
3.У контекстному меню виберіть опцію Добавить линию тренда.
4.У діалоговому вікні, що з'явилося, (рис. 1.17) виберіть тип лінії тренда.
На (рис.1.19) визначено лінію тренда, формулу залежності стиснення пружини від її навантаження.
Рис. 1.17 Рис. 1.18
Рис.1.19
9. Створення діаграм багатофакторного досліду за допомогою Майстра діаграм
Виконати кодування факторів перед проведенням дослідів згідно (рис.1.20).
Кодування факторів
|
Рівні |
Значення факторів |
|||
|
X1, навантаження |
X2, зазор |
|||
|
Код |
Натура, т |
Код |
Натура, мм |
|
|
Нижній |
-1 |
10 |
-1 |
0,16 |
|
Нульовий |
0 |
30 |
0 |
0,33 |
|
Верхній |
+1 |
50 |
+1 |
0,50 |
Рис.1.20
Одержати результати дослідів, наприклад шість в двофакторному, та побудувати таблицю результатів (рис.1.21).
|
C |
D |
E |
F |
|
|
13 |
X1 |
X2 |
Y |
|
|
14 |
- 1 |
0 |
61,2 |
|
|
15 |
0 |
0 |
61,6 |
|
|
16 |
+1 |
0 |
62,0 |
|
|
17 |
0 |
- 1 |
76,7 |
|
|
18 |
0 |
0 |
61,6 |
|
|
19 |
0 |
+1 |
46,5 |
|
|
20 |
рис.1.21
Вплив факторів Х1,Х2 на критерій оптимізації показник помелу Y можна показати у вигляді залежності Y=f(Х1,Х2).
Побудова графіка залежності. За допомогою клавіші Сtгl та лівої клавіші миші виділимо чарунки С14:С16 та F14:F16. Натиснемо Вставка, Диаграмма. З'являється вікно Мастер диаграмм (шаг 1 из 4): тип диаграммы.
Рис.1.22
Вибираємо Стандартные, точечная, наприклад, со сглаживающими линиями. Натискуємо на клавішу Далее (рис.1.22).
З'являється вікно Мастер диаграмм (шаг 2 из 4): источник даных. Вибираємо Ряд, Добавить. У віконці Имя натискуємо на чарунку з назвою X, у віконці Значення X та Значення Y. Виділяємо лівою клавішею миші відповідні чарун ки (рис.1.23).
Рис.1.23 Рис. 1.24
Аналогічну роботу виконуємо для наступного ряду Х2. Для цього у віконці Ряд натискуємо на клавішу Добавить і у віконці Имя, Значення X, Значення У вибираємо відповідні чарунки (рис. 1.24). Натискуємо на клавішу Далее. З'являється вікно Мастер диаграмм (шаг 3 из 4):
Рис.1.25
параметри диаграммы, у якому ми заповняємо відповідні віконця, наприклад, Заголовки, Оси, Линии сетки, Легенда, Подписи данных (рис.1.25) та натискуємо на клавішу Далее.
Рис.1.26
З'являється вікно Мастер диаграмм (шаг 4 из 4): размещение диаграммы. Вибираємо відповідне розміщення та натискуємо на клавішу Готово. Після цього маємо вплив факторів на показник помелу зерна (рис.1.26), який можна аналізувати.
1. МОДЕЛЮВАННЯ ТЕПЛОВОГО ПОТОКУ НАГРІВАЧА ПРИ ВІЛЬНОМУ РУСІ ПОВІТРЯ
1.1 Дослідна установка
Робоча дільниця 1 являє собою трубу із сталі І2ХІ8Н9Т діаметром 18мм з товщиною стінки 0,5мм і довжиною 870 мм. На трубі встановлено 12 термопар 4, з'єднаних з блоком температур. Труба нагрівається прямим пропусканням змінного електричного струму низької напруги 2.
1.2 Проведення досліду
5.1. Подати напругу на установку. При цьому висвічується індикатор «Живлення».
5.2. Перемикач І – U встановити в положення U. Подати напругу на трансформатор i поступово збільшити її до заданої величини.
Величину напруги для кожного режиму задає викладач або лаборант.
5.3. Для визначення сили струму перемикач І - U встановити в положення І.
5.4. Ввімкнути блок виміру температури. Зафіксувати покази термопар Т1 ... Т12.
3.МОДЕЛЮВАННЯ ТЕПЛОВОГО ПОТОКУ НАГРІВАЧА ВЕРТИКАЛЬНОЇ ТРУБИ НА ВІДСТАНІ ПРИ ВІЛЬНОМУ РУСІ ПОВІТРЯ
3.1. Дослідна установка
Дослідна установка для визначення коефіцієнта тепловіддачі включає в себе блок потужності 2, блок вимірювань 4, 7 та робочу ділянку 1. Робоча ділянка 1 являє собою трубу із нержавіючої сталі діаметром 40мм, довжиною 1510мм і товщиною 0.5мм. По довжині труби встановлено 12 термопар 5 . Ще дві термопари13,14 встановлено на кронштейнах біля труби 1 на різній висоті, з контрольованою відстанню зовні. Термопари з’єднані з блоком вимірювань 7. Труба нагрівається прямим пропусканням змінного струму низької напруги 3.
3.2. Проведення досліду
5.1. Подати напругу на установку. При цьому висвічується індикатор "Живлення".
5.2. Ввімкнути цифровий прилад на блоці потужності. Перемикач І- U встановити в положення U .
5.3. Подати напругу на автотрансформатор і поступово збільшити її до заданої величини.
В процесі проведення досліду проводяться три виміри в стаціонарному режимі. Час встановлення стаціонарного режиму приблизно 15 хвилин (покази термопар не змінюються за часом).
Величину напруги для кожного режиму задає викладач або лаборант.
5.4. Для визначення сили струму перемикач І - U встановити в положення І.
5.5. Ввімкнути блок виміру температури. Через 12…15 хвилин зафіксувати покази термопар Т1 ... Т12 в протоколі досліду.
Покази термопар Т13 … Т14 (нижня, верхня) зняти на фіксованій відстані від труби з кроком 1 мм.
4.МОДЕЛЮВАННЯ ТЕПЛОВОГО ПОТОКУ НАГРІВАЧА ВІД ТЕРМІЧНОГО ОПОРУ ПЛАСТИНИ
4.1. Опис дослідної установки
Робоча дільниця установки являє собою (див. схему) дві круглі
пластини 1 теплової ізоляції, однакових розмірів, виконаних з фторопласту товщиною = 5 мм, діаметром d = 140 мм. Між пластинами вмонтовано нагрівач 2. На зовнішніх сторонах пластини 1 розташовані два протічні водяні холодильники (вода). Термопари 5 Т1 ... Т4 розташовані на внутрішніх сторонах пластин 1 теплової ізоляції, термопари 5 Т5 … Т9 - на зовнішніх .
Тепловий потік утворюється шляхом прямого пропускання
змінного струму через нагрівач 2.
4.2. Проведення досліду
5.1.Поворотом вентиля крану подається вода на робочу ділянку двох проточних водяних холодильників. Інтенсивність подачі води контролюється водяним лічильником.
5.2.Подати напругу на дослідну установку. При цьому висвічується індикатор "Живлення".
5.3. Подати напругу на автотрансформатор і поступово реостатом збільшити її до заданої величини. В процесі проведення досліду проводяться виміри в усталеному режимі. Час встановлення усталеного режиму 8…12 хвилин (покази термопар не повинні змінюватись з часом).
Величину напруги для кожного режиму та кількість їх задає викладач або лаборант.
5.4.Для виміру напруги і струму І - U використовувати вольтметр та амперметр.
5.5.Ввімкнути блок виміру температури, зафіксувати на установленому режимі покази термопар Т1...Т9 .
5.МОДЕЛЮВАННЯ ПОКАЗНИКА АДІАБАТИ ПОВІТРЯ
5.1. Дослідна установка
Експериментальна установка в досліді Клемана й Дезорма представлена на рис. 2. Установка складається зі скляної колби 1, двоходового крану 2, диференціального манометра 3, ручного насоса (груша) 4 і вихлопний клапан 5. Всі основні елементи установки з'єднані між собою шлангами.
Рис.2. Схема дослідної установки
Двоходовий кран має два робочих положення: у першому положенні канали перекриті і повітря з атмосфери накачується насосом у колбу, у другому положенні повітря з колби випускається в атмосферу через вихлопний клапан.
Зміна на диференціальному манометрі показує тиск повітря в колбі.
5.2. Проведення досліду
5.1. Зрівнюється тиск у колбі з тиском в атмосфері (друге положення крана). При цьому манометр показує нульовий рівень.
5.2. Ручним насосом у колбу накачується повітря (перше положення крану посудина ізолюється по тиску від атмосфери) до тиску близько 290…300мм вод.ст. Зі збільшенням тиску повітря в колбі, відбувається збільшення його температури. У цьому випадку повітря з колбі віддає тепло в атмосферу через стінку посудини. Природно, що при цьому знижується його тиск. Зниження тиску відбувається доти, поки не встановиться температурна рівновага з навколишнім середовищем. Наступний стан, і є станом 1.
5.3. Відкривають на короткий час кран (друге положення), з'єднуючи колбу з вихлопним каналом. Повітря з характерним шумом виходить із посудини в атмосферу, при цьому показники тиску на манометрі швидко падають. Оскільки при цьому відбувається адіабатне розширення повітря в посудині, його тиск наближається до P*, а температура знижується нижче атмосферної. Відразу ж починається теплообмін між повітрям у посудині і навколишнім середовищем. Щоб зробити цей теплообмін незначним і не порушити умови адіабатного процесу, необхідно, як тільки шум почне стихати й показники тиску на манометрі сповільняться 5..10 мм вод.ст., закрити кран. У жодному разі не можна затягувати адіабатний вихлоп повітря!
5.4. Негайно, після закриття крана, тиск у посудині (через нагрівання повітря від навколишнього середовища) починає зростати й через деякий час установлюється рівним P2. Температура повітря в посудині при цьому установлюється рівною атмосферній t*. Наступний стан, є станом 3.
6. МОДЕЛЮВАННЯ ТЕПЛОВОГО ПОТОКУ КАЛОРИФЕРА
6.1. Дослідна установка
Дана установка є моделлю сушарки, в якій сушильним агентом служить тканина 9 (гігроскопічний матеріал), яка змочується водою з системи зволоження 7. Установка складається із калорифера 2, сушильної камери 10, блока управління, крапельниці 7 (система зволоження), блоку вентилятора 1 з регулятором витраченої кількості
повітря 14. Установка дозволяє вимірювати температуру повітря 4 на вході в калорифер 2, температуру нагрітого повітря 6 на вході до сушильної камери, температуру11 в сушильній камері 10 і виході з сушильної камери 17, потужність 3, яку споживає нагрівач калорифера з допомогою регулятора 5.
Для замірів відносної вологості навколишнього середовища і на виході з сушильної камери використовуються психрометри 12, 16.
Калорифер 2 з двома вивідними трубами , складений з двох металевих циліндрів, більший ціліндр з днищем, в який вмонтований електричний нагрівач.
Вмикання електропостачання калорифера здійснюється з панелі управління "Нагрівач".
Встановлення і регулювання температури нагрівання повітря здійснюється ручкою регулятора 5 "Регулювання потужності".
Сушильна камера 10 складається із двох циліндрів, двох кришок, тканини 9 (гігроскопічний матеріал), піддону. З калорифера 2 нагріте повітря омиває внутрішню поверхню змоченої тканини 9, а потім зовнішню, і поміж циліндрами сушильної камери 10 здійснюється випаровування вологи. Для компенсації випареної вологи в процесі сушіння з метою підтримання стаціонарного режиму на поверхню тканини 9 подається із крапельниці 7 вода.
В нижній частині внутрішнього циліндру сушильної камери встановлено піддон з водою, який використовується для початкового змочування тканини 9. Необхідна для цього вода заливається в закріплену на лабораторному столі систему зволоження 7, трьохходовий кран системи видалення води 8, призначений для злиття води після досліду.
6.1. Проведення досліду
5.1.Використовуючи схему сушарки і опис дослідної установки, ознайомитись з її будовою.
5.2.Перед проведенням досліду необхідно зробити змочування
тканини в сушильній камері наступним чином:
а) залити воду у систему зволоження в кількості не більше 0,5л, при закритому зливному крані системи видалення води;
б) підняти піддон з водою вертикально вгору до упору за допомогою двох кульок;
г) через хвилину піддон опустити.
5.3. Подати напругу на установку. При цьому висвічується
індикатор "Живлення"
5.4. Ввімкнути блок потужності кнопкою "Ввімкнуто".
5.5.Встановити перемикач виду вимірювань в положення "Р" для вимірювання потужності нагрівача.
5.6.Ручкою "Регулювання нагріву" встановити задану потужність, що споживає нагрівач.
5.7.Встановити перемикач виду вимірювань в положення "Q" для вимірювання витрати повітря.
5.8.Ручкою "Тиск" встановити задану витрату повітря.
5.9.Встановити перемикач виду вимірювань в положення "Т".
5.10.При встановленні стаціонарного режиму (5...7 хв.) провести вимірювання температур за допомогою перемикача термопар: Т1 - температура повітря яка входить в сушарку; Т2 – температура в підігрітого повітря; Т3 - температура в сушильній камері; Т4 - температура повітря на виході із сушарки .
5.11.При встановленні стаціонарного режиму (5...7 хв.) провести вимірювання психрометром відносної вологості навколишнього середовища та на виході з сушильної камери. Для цього батист на краю мокрого термометра зволожується дистильованою водою за допомогою спеціальної гумової груші.
PAGE 32