Загальнотеоретичні положення обліку доходів порядок їх визнання та оцінки [3] 2

Работа добавлена на сайт samzan.net:

PAGE \* MERGEFORMAT 3

Зміст

[1] Вступ

[2] 1. Загальнотеоретичні положення обліку доходів, порядок їх визнання та оцінки

[3] 2. Облік і формування доходу від інвестиційної діяльності

[4] 3. Особливості обліку доходів від фінансової діяльності

[4.1] Таблиця 6

[5] 4. Шляхи удосконалення обліку доходів від фінансової та інвестиційної діяльності

[6] Список використаної літератури

Вступ

Частину виробленої продукції (робіт, послуг) доходу підприємства використовують для власних потреб, а частина реалізується на сторону. Кругооборот засобів на підприємстві завершується процесом продажу (або реалізацією), внаслідок якого господарюючий суб'єкт отримує виручку в грошовій формі (X' - Г'). Остання авансується на відновлення процесу кругообороту засобів (придбання предметів праці, на оплату праці та на інші витрати наступного циклу виробництва), його безперервне повторення. При реалізації продукції підприємству відшкодовуються у грошовій формі витрачені засоби на її виробництво та збут.

Як економічна категорія, дохід (виручка) є потоком грошових коштів та інших надходжень за певний період, отриманим від продажу продукції, товарів, робіт, послуг.

Вся продукція, отримана в результаті процесу виробництва, є валовою продукцією, її вартість визначається суспільно необхідними витратами живої й уречевленої праці та складається з двох частин: вартості витрачених засобів виробництва, тобто перенесеної вартості, і вартості, створеної живою працею. Перша частина постійно відтворюється в натурально-речовій і вартісній формах, а тому вона не є доходом. Друга частина складається з вартості, знову створеної в процесі функціонування живої праці, і утворює валовий дохід. Таким чином, валовий дохід відображає знову створену у процесі виробництва вартість або вартість валової продукції без уречевленої праці.

Важливе місце серед економічних категорій належить чистому доходу, який відображає вартість виробленого продукту для суспільства та визначається як різниця між вартістю продукту й витратами на його виробництво.

Величина доходів безпосередньо впливає на рівень прибутку. В економічній теорії у різні періоди розвитку країни категорія прибутку була об'єктом особливого вивчення. Однак до теперішнього часу в економічній літературі не існує єдності у позиції щодо сутності даної категорії, її походження і функцій.

Прибуток як економічна категорія відображає кінцеву грошову оцінку виробничої та фінансової діяльності та є найважливішим показником фінансових результатів підприємницьких структур. У загальному вигляді, прибуток - це різниця між доходами від певної діяльності й витратами на її здійснення. Він інформує про необхідність заходів щодо зменшення собівартості продукції, нарощування обсягів виробництва й реалізації, розширення асортименту товарів, доцільність змін у ціновій політиці. Прибуток є визначальним критерієм ефективності господарювання.

У ринкових умовах розрізняють прибуток, зароблений "на ініціативі"; прибуток, отриманий за сприятливих умов; прибуток, вилучення якого можливе завдяки визнанню громадськими інститутами, серед яких важливу роль відіграють органи державної влади (допустимий прибуток). Жодна з вищеописаних ситуацій у чистому вигляді в економічній дійсності не зустрічається. У переважній більшості випадків прибуток одночасно є отриманим, заробленим і допустимим.

Метою даної роботи є дослідження загального процесу обліку доходів і відображення їх результатів в обліку.

Основними завданнями організації обліку та контролю доходів підприємства є:

забезпечення правильного визначення та достовірної оцінки доходів підприємства;
забезпечення правильного і повного документального оформлення і своєчасного відображення в регістрах обліку доходів та результатів діяльності;
забезпечення контролю за виконанням договорів на реалізацію продукції;
забезпечення контролю за правильним визначенням фінансового результату від звичайної діяльності з метою оподаткування;
забезпечення своєчасного одержання достовірної інформації про фінансові результати підприємства;
забезпечення контролю за рухом та наявністю прибутку на підприємстві;
узагальнення інформації про наявність та рух нерозподіленого прибутку (непокритих збитків) підприємства, тощо.

Про актуальність тематики обліку доходів відображено в наукових працях вчених. Серед видатних вчених, які здійснили вагомий внесок у розвиток тематики доходів і результатів діяльності в бухгалтерському обліку на різних історичних етапах, слід назвати Л. Флорі, Д. Манчіні, Ф. Ескобара, Ф. Марчі, Д. Чербоні, Ф. Беста, А. Гільбо, Е. Леоте, І.Ф. Шера, Г. Сімона, Е. Шмаленбаха, ЛЛ. Гомберга, Є.Є Сіверса, ОМ, Ґалаґана, А.Л. Бикова, В.Г. Макарова, В.Ф. Палія, Я.В, Соколова.

Значний внесок зробили також українські вчені-професори О.С. Бородкін, Ф.Ф. Бутинець, А.М. Герасимович, Г.Г. Кірейцев, М.В. Кужельний, В.Г. Лінник, П.П. Німчинов, В.В. Сопко, Ю.І. Осадчий, МГ, Чумаченко.

1. Загальнотеоретичні положення обліку доходів, порядок їх визнання та оцінки

У бухгалтерському обліку дохід відображається у сумі справедливої вартості отриманих активів або тих, які підлягають одержанню. Сума доходу, яка виникає в результаті господарської операції, як правило, визначається шляхом домовленості між підприємством і покупцем або користувачем активу. Вона оцінюється за справедливою вартістю отриманої компенсації або тієї компенсації (грошових коштів або їх еквівалентів), яку може бути отримано з урахуванням суми будь-якої торговельної знижки, яка надається підприємством.

При здійсненні оцінки доходу суттєвим є правильне тлумачення двох його різновидів: валового та чистого.

Валовий дохід - це економічна вигода, яку підприємство одержало (або має одержати).

Чистий дохід - це зменшений валовий дохід на економічні елементи, які визначені законодавчо. До чистого доходу не включаються суми, які надходять від третьої особи, податок на додану вартість, акциз, мито, надані знижки тощо.

Отже, реальним доходом є чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ЧД), який розраховується шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (Д), податку

на додану вартість (ПДВ), акцизного збору (АЗ), інших зборів або податків з обороту (ІЗП) та інших вирахувань з доходу (ІВ):

ЧД = Д-ПДВ-АЗ-ІЗП-ІВ. Оцінка доходу відбувається у наступному порядку:

дохід, який підлягає отриманню або вже отриманий, відображатися у сумі справедливої вартості активів, які отримані або підлягають отриманню;
у випадку відстрочення платежу, внаслідок чого виникає різниця між справедливою вартістю та номінальною сумою коштів або їх еквівалентів, які підлягають отриманню за продукцію (товари, роботи, послуги та інші активи), така різниця визнається доходом у вигляді відсотків;
за бартерними контрактами: за справедливою вартістю отриманих активів, робіт, послуг або тих, які підлягають отриманню, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або отриманих коштів та їх еквівалентів;

Якщо неможливо визначити справедливу вартість отриманих активів, робіт, послуг або таких, які підлягають отриманню, дохід визнається за справедливою вартістю переданих активів, робіт, послуг за бартерним контрактом.

Основними нормативними документами, які визначають методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та фінансові результати діяльності, а також порядок їх розкриття у фінансовій звітності є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" та П(с)БО 3 "Звіт про фінансові результати".

Норми цих стандартів застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних та банківських установ).

Дохід є збільшенням економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Доходи включаються до складу об'єктів облікового процесу за принципами нарахування та відповідності.

Принцип нарахування передбачає відображення в обліку доходів і витрат на момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Принцип відповідності передбачає визначення фінансового результату шляхом порівняння доходів звітного періоду з витратами цього ж періоду, понесеними для отримання цих доходів.

Дохід визнається, якщо:

існує імовірність збільшення майбутніх економічних вигод у вигляді збільшення активу або зменшення зобов'язань;
оцінка доходу може бути достовірно визначена

Разом з тим, окремі види доходу мають певні особливості визнання. При визнанні доходу від звичайної діяльності необхідно враховувати умови, наведені в табл. 1

Таблиця 1

Порядок визнання доходів від звичайної діяльності.

№ з.п.	Види доходів	Особливості визнання
1	Дохід (виручка) від реалізації товарів	— передача покупцю ризиків та вигод, пов'язаних з правом власності на товар (інший актив); — втрата підприємством подальшого контролю та управління за реалізованими товарами (іншими активами); — можливість визначення витрат, пов'язаних з даною операцією.
2	Дохід від надання послуг	— можливість оцінки ступеня завершеності операцій надання послуг на дату балансу; — можливість визначення витрат, пов'язаних з наданням послуг, необхідних для їх завершення.
3	Дохід від використання активів підприємства іншими сторонами	— відсотки визнаються у тому звітному періоді, до якого вони відносяться, виходячи з бази нарахування та терміну користування відповідними активами; — роялті визнаються за принципом нарахування відповідно до економічного змісту відповідного договору; — дивіденди визнаються у періоді прийняття рішення про їх виплату.

При визначенні моменту визнання доходу необхідно враховувати економічний зміст господарської операції, внаслідок якої отримується дохід. Так, дохід від продажу (реалізації), відповідно до принципу

У бухгалтерському обліку визнані доходи класифікуються за такими групами:

— дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

інші операційні доходи;

фінансові доходи;

інші доходи;

надзвичайні доходи.

Склад доходів, що відносяться до відповідної групи, встановлено П(с)БО 3 "Звіт про фінансові результати".

Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку статутну діяльність підприємства (або операції, які її забезпечують чи виникають внаслідок здійснення такої діяльності). Прикладом звичайної діяльності може бути виробництво та реалізація продукції, розрахунки із постачальниками, замовниками, працівниками, банківськими установами, податковими органами тощо. До звичайної діяльності відносять також списання знецінених запасів, курсові різниці, економічні санкції за господарськими договорами, за порушенням податкового законодавства та інші операції, що супроводжують цю діяльність. Звичайна діяльність поділяється на операційну та неопераційну (фінансову та інвестиційну).

Операційна діяльність — це основна статутна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Основна діяльність — це здійснення операцій, пов'язаних із виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою створення підприємства До операційної діяльності відноситься основна діяльність, пов'язана з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), які є визначальною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу. та забезпечує основну частку його доходу.

Фінансова діяльність — діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства (П(с)БО 4).

Інвестиційна діяльність — придбання та реалізація тих необоротних активів, а також фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів (П(с)БО 4).

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) включає фінансовий результат від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), одержання якого є метою створення даного підприємства, а для установ і організацій, які не знаходяться на господарському розрахунку і одержують доходи від господарської та іншої комерційної діяльності, — суму перевищення доходів над витратами, здійсненими для отримання таких доходів.

Сума доходу за бартерним контрактом визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, що одержані або підлягають одержанню підприємством, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або одержаних грошових коштів та їх еквівалентів.

Дохід від цільового фінансування визнається лише в сумі витрат, пов'язаних із цим фінансуванням, і тільки в тих періодах, коли ці витрати були понесені, незалежно від надходження "цільових" сум на рахунок. Підприємству для визнання доходу від цільового фінансування досить мати підтвердження, що таке фінансування буде отримане. Порядок визнання чи невизнання доходу від цільового фінансування, залежно від його видів і напрямків, наведений в табл. 2.

Таблиця. 2

Порядок визнання чи невизнання доходу від цільового фінансування, залежно від його видів і напрямків

№ з.п.	Вид доходу	Порядок визнання	Порядок невизнання
1	Цільове фінансування	Визнається доходом, якщо є підтвердження того, що воно буде отримано, і підприємство виконає умови такого фінансування	Не визначається доходом доти, доки немає підтвердження, що воно буде отримане, і підприємство виконає умови такого фінансування
2	Цільове фінансування у вигляді: — компенсації збитків, що підприємство вже має; — термінової фінансової підтримки підприємства з майбутніх витрат, пов'язаних з цим фінансуванням.	Визнається доходом того періоду, в якому виникла дебіторська заборгованість, пов'язана з цим фінансуванням	Не визнається доходом того періоду, в якому не виникла дебіторська заборгованість, пов'язана з цим фінансуванням
3	Отримане цільове фінансування	Визнається доходом тих періодів, у яких було здійснено витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування	Не визнається доходом тих періодів, у яких не було здійснено витрат, пов'язаних з виконанням умов цільового фінансування
4	Цільове фінансування капітальних інвестицій	Визнається доходом періоду корисного використання відповідних об'єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів) у сумі нарахованої амортизації цих об'єктів	Не визнається доходом періоду, у якому немає корисного використання відповідних об'єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів)

Дохід, який виникає в результаті використання активів підприємства іншими сторонами, визнається у вигляді процентів, роялті та дивідендів, якщо:

— ймовірне надходження економічних вигод, пов'язаних з такою операцією;

— дохід може бути достовірно оцінений. Такий дохід визнається у такому порядку:

проценти визнаються у тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами;

роялті визнаються за принципом нарахування згідно з економічним змістом відповідної угоди;

дивіденди визнаються у періоді прийняття рішення про їх виплату.

Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:

сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів;

сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо;

сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором;

надходження, що належать іншим особам;

надходження від первинного розміщення цінних паперів.

Дохід не визнається також у випадку здійснення обміну продукцією (товарами, роботами, послугами та іншими активами), які є подібними за призначенням та мають однакову справедливу вартість.

Основним внутрішнім нормативним документом, який визначає порядок організації і конкретну методологію відображення в обліку та звітності доходів і фінансових результатів є наказ про облікову політику підприємства. У наказі в обов'язковому порядку має бути розділ про облік доходів і результатів діяльності, в якому зазначаються основні принципи їх організації на підприємстві.

2. Облік і формування доходу від інвестиційної діяльності

Для узагальнення інформації про доходи від інвестицій, які здійснені в асоційовані, дочірні або спільні підприємства та облік яких ведеться за методом участі в капіталі, призначено рахунок 72 "Дохід від участі в капіталі".

Рахунок 72 "Дохід від участі в капіталі" має такі субрахунки:

" Дохід від інвестицій в асоційовані підприємства";
" Дохід від спільної діяльності";
" Дохід від інвестицій в дочірні підприємства".

За кредитом рахунку відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом — списання із порядку закриття на рахунок 79 "Фінансові результати".

На субрахунку 721 "Дохід від інвестицій в асоційовані підприємства" узагальнюється інформація про доходи, пов'язані зі збільшенням частки інвестора в чистих активах об'єкта інвестування, зокрема внаслідок одержання асоційованими підприємствами прибутків або зростання власного капіталу асоційованих підприємств внаслідок інших подій (переоцінка необоротних активів та інвестицій тощо).

На субрахунку 722 "Дохід від спільної діяльності" узагальнюється інформація про доходи, пов'язані зі збільшенням частки інвестора в чистих активах об'єкта інвестування, зокрема внаслідок одержання спільними підприємствами прибутків або зростання їх власного капіталу внаслідок інших подій (переоцінка необоротних активів та інвестицій тощо).

На субрахунку 723 "Дохід від інвестицій в дочірні підприємства" узагальнюється інформація про доходи, пов'язані зі збільшенням частки інвестора в чистих активах об'єкта інвестування, зокрема внаслідок одержання дочірніми підприємствами прибутків або зростання їх власного капіталу внаслідок інших подій (переоцінка необоротних активів та інвестицій тощо).

Аналітичний облік доходів від участі в капіталі ведеться за кожним об'єктом інвестування та іншими ознаками, визначеними підприємством.

Типову кореспонденцію рахунків по обліку доходів від участі в капіталі представлено у табл. 3.

Таблиця 3.

Кореспонденція бухгалтерських рахунків по обліку доходів від участі в капіталі

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунків
		Дебет	Кредит
1	Відображено доходи, пов'язані із збільшенням частки інвестора в чистих активах об'єкта інвестування, зокрема внаслідок одержання асоційованими, спільними та дочірніми підприємствами прибутків або зростання їх власного капіталу внаслідок переоцінки необоротних активів та інвестицій.	14 "Довгострокові фінансові інвестиції"	721 "Дохід інвестицій в асоційовані підприємства" 722 "Дохід від спільної діяльності" 723 "Дохід від Інвестицій в дочірні підприємства"
2.	Списало доходи від участі в капіталі на фінансові результати	72 "Дохід від участі в капіталі"	792 "Результат фінансових операцій"

Щомісячне списання доходів від участі в капіталі на результат фінансових операцій здійснюється на підставі довідки (розрахунку), оформленої працівником бухгалтерії.

Узагальнення даних по рахунку 72 "Дохід від участі в капіталі" здійснюється при журнально-ордерній фурмі обліку у журналі-ордері № 6, а при спрощеній формі обліку — у розділі III Відомості 5-М.

3. Особливості обліку доходів від фінансової діяльності

Для обліку доходів, які виникають у ході фінансової діяльності підприємства, зокрема дивідендів, відсотків та інших доходів від фінансової діяльності, які не обліковуються на рахунку 72 “Дохід від участі в капіталі”, призначено пасивний рахунок 73 “Інші фінансові доходи” та ряд субрахунків (таблиця 4).

Таблиця 4

Субрахунки до рахунку 73 “Інші фінансові доходи” [8, с.103]

№ п/п	Назва субрахунку	Характеристика
731	Дивіденди одержані	Для узагальнення інформації про належні дивіденди від інших підприємств, що не є асоційованими
732	Відсотки одержані	Для узагальнення інформації про відсотки за облігаціями чи іншими цінними паперами, за якими не ведеться облік на рахунку 731 “Дивіденди одержані”, зокрема винагороди за здані в фінансову оренду необоротні активи тощо
733	Інші доходи від фінансових операцій	Для узагальнення інформації про інші доходи від фінансової діяльності, що не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 73 “Інші фінансові доходи”

Крім операційної діяльності (основної діяльності підприємства, а також інших видів діяльності, що не є інвестиційною або фінансовою діяльністю), підприємство може здійснювати фінансову діяльність. Під фінансовою діяльністю розуміють діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного капіталу підприємства. У результаті такої діяльності виникають фінансові витрати.

До фінансових витрат відносяться витрати на проценти та інші витрати підприємства пов’язані із залученням капіталу.

Рахунок 95 “Фінансові витрати” має такі субрахунки:

951 “Відсотки за кредит”;
952 “Інші фінансові витрати”.

Бухгалтерські проводки з обліку фінансових витрат показані в таблиці 5.

Таблиця 5

Бухгалтерські проводки з обліку фінансових витрат [15, с. 267]

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1.	Списано з каси витрати на випуск акцій	95 “Фінансові витрати”	30 “Каса”
2.	Відображено дисконт за випущеними облігаціями	95 “Фінансові витрати”	52 “Довгострокові зобов’язання”
3.	Нараховано проценти за користування короткостроковим кредитом в банку	95 “Фінансові витрати”	68 “Розрахунки за іншими операціями”
4.	Відображено витрати на фінансову оренду	95 “Фінансові витрати”	685 “Розрахунок з іншими кредиторами”
5.	Нараховано витрати, пов’язані із залученням позикового капіталу	95 “Фінансові витрати”	684 “Розрахунки за нарахованими відсотками”
6.	Списано фінансові витрати на фінансовий результат	792 “Результат фінансових операцій”	95 “Фінансові витрати”
7.	Нараховано відсотки за виданими векселями	95 “Фінансові витрати”	68 “Розрахунки за іншими операціями”

На субрахунку 951 ведеться облік витрат, пов’язаних з нарахуванням та сплатою відсотків, процентів тощо за користування кредитами банків.

На субрахунку 952 ведеться облік витрат, пов’язаних із залученням позикового капіталу, зокрема витрат пов’язаних з випуском, утриманням та обігом власних цінних паперів; нарощуванням відсотків за договорами кредитування, фінансового лізингу тощо.

Інформація по рахунку 95 “Фінансові витрати” знаходить відображення і звіті про фінансові результати в рядку з аналогічною назвою.

Облік витрат від зменшення вартості інвестицій, облік яких ведеться за методом участі в капіталі, що виникають в процесі інвестиційної діяльності підприємства ведеться на рахунку 96 “Витрати від участі в капіталі” (таблиця 6)

Таблиця 6

Бухгалтерські проводки з обліку втрат від участі в капіталі

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1.	Відображено інвестором частину збитку у складі втрат від участі у капіталі, якщо результатом діяльності підприємства є збиток	96 “Втрати від участі в капіталі”	141 “Інвестиції, пов’язані сторонам за методом обліку участі в капіталі”
2.	Списано втрати від участі в капіталі для визначення фінансового результату фінансових операцій	792 “Результат фінансових операцій”	96 “Втрати від участі в капіталі”

Рахунок 96 “Витрати від участі в капіталі” активний, призначений для обліку господарських процесів, має такі субрахунки:

961 “Втрати від інвестицій в асоційовані підприємства”;
962 “Втрати від спільної діяльності”;
963 “Втрати від інвестицій підприємства”.

По дебету рахунку відображається сума визнаних витрат, по кредиту - списання витрат на рахунок 79 “Фінансові результати”.

На субрахунку 961 ведеться облік втрат, пов’язаних із зменшенням частки інвестицій в чистих активах об’єкта інвестування.

На субрахунку 962 ведеться облік витрат, пов’язаних із зниженням частки інвестора в чистих активах об’єкта інвестування, зокрема внаслідок одержання спільними підприємствами збитків або зменшення їх власного капіталу.

На субрахунку 963 ведеться облік витрат, пов’язаних із зменшенням частки інвестора в чистих активах об’єкта інвестування, зокрема внаслідок одержання підприємствами збитків або зменшення їх власного капіталу.

4. Шляхи удосконалення обліку доходів від фінансової та інвестиційної діяльності

З метою формування інформації про доходи і витрати протягом звітного періоду у зарубіжній обліковій практиці використовуються тимчасові номінальні рахунки, на яких накопичуються суми по кожному виду доходів і витрат. Тимчасовими ці рахунки називаються тому, що суми накопичених на них доходів і витрат відносяться тільки до поточного облікового періоду. В кінці звітного періоду ці рахунки закриваються.

Рахунки доходів — це пасивні рахунки, на яких обліковуються доходи за їх видами. По кредиту цих рахунків протягом звітного періоду відображається збільшення доходів у результаті звичайної діяльності та внаслідок екстраординарних ситуацій, а по дебету — їх списання на зведений рахунок фінансових результатів.

Порядок відображення доходів підприємства на рахунках бухгалтерського обліку залежить від обраного методу обліку. Якщо доходи обліковуються на основі надходження грошових коштів, тобто за касовим методом обліку, то сума виручки від реалізації продукції (товарів), послуг буде відображатися бухгалтерським записом:

Дебет рахунка «Грошові кошти»

Кредит рахунка «Дохід від реалізації»

Якщо облік доходів ведеться за методом нарахування, згідно з яким вони визначаються тоді, коли мають місце, а не тоді, коли отримані грошові кошти, то відображення їх в обліку і фінансовій звітності здійснюється у тому періоді, до якого вони відносяться. При цьому можуть застосовуватися два способи:

відображення в обліку доходів у періоді, в якому вони зароблені;

коригування рахунків.

Перший спосіб ведення обліку доходів за методом нарахування передбачає відображення їх в момент реалізації продукції (товарів), послуг бухгалтерським проведенням

Дебет рахунка «Рахунки до отримання»

Кредит рахунка «Дохід від реалізації»

Спосіб коригування рахунків застосовується для обліку доходів за методом нарахування по операціях, які охоплюють термін, що перевищує один обліковий період. Коригування здійснюється шляхом складання коригувального бухгалтерського проведення. Необхідність коригування рахунків виникає у випадку відображення в обліку нарахованого доходу, тобто доходу, який був зароблений, але не врахований протягом облікового періоду (рис. 5).

Рис. 5. Схема коригування нарахованих доходів

Наприклад, рекламне агентство «Кенді» дало згоду розмістити серію рекламних оголошень для компанії «Макс». Перше оголошення з'явилося ЗО листопада, в останній день місяця, його вартість склала $400. Сума нарахованого доходу від надання послуг з реклами відображається бухгалтерським записом.

Дебет рахунка «Рахунки до отримання» 400

Кредит рахунка «Дохід від надання послуг» 400

Сальдо по рахунку «Дохід від надання послуг» буде відображати суму доходу, отриманого рекламним агентством за звітний період. Рахунок на оплату послуг, наданих компанії «Макс», буде пред'явлений після завершення публікації рекламних оголошень. Рахунки витрат — це активні рахунки, на яких обліковуються витрати за їх елементами. По дебету цих рахунків протягом звітного періоду відображається накопичення витрат у процесі звичайної діяльності підприємства та внаслідок екстраординарних ситуацій, а по кредиту — їх списання на зведений рахунок фінансових результатів.

В бухгалтерському обліку витрати відображаються з дотриманням принципів нарахування, відповідності доходів і витрат та обачності. Порядок відображення витрат підприємства на рахунках бухгалтерського обліку може здійснюватися за касовим методом обліку (витрати обліковуються на основі виплат грошових коштів), або за методом нарахування, що розглянуті вище. Основна кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку з обліку витрат розглянута у попередніх розділах.

Проте слід зазначити, що компанії часто несуть витрати, пов'язані з отриманням економічних вигод протягом періоду, що перевищує один фінансовий рік або операційний цикл, якщо він довший за 12 місяців. Так, наприклад, в процесі експлуатації довгострокових активів (основних засобів, природних ресурсів та інших) необхідно здійснювати систематичний, раціональний розподіл їх вартості між обліковими періодами, протягом яких підприємство отримувало економічні вигоди від їх використання. Цей процес називається нарахуванням амортизації основних засобів та інших довгострокових активів (див. розділ 6 «Облік довгострокових активів»). При нарахуванні амортизації основних засобів на рахунках бухгалтерського обліку складається проведення:

Дебет рахунка «Витрати на амортизацію основних засобів» Кредит рахунка «Накопичена амортизація основних засобів» Рахунок «Накопичена амортизація основних засобів» є регулюючим, контрактивним по відношенню до рахунка «Основні засоби», сам по собі є пасивним. По кредиту цього рахунка накопичується сума нарахованої амортизації основних засобів протягом терміну їх корисного використання, з урахуванням якої у фінансовій звітності відображається залишкова (балансова) вартість основних засобів.

Деякі витрати компанії зазвичай сплачують попередньо, тому вони називаються витратами, які сплачені авансом. До них відноситься орендна плата, витрати на страхування тощо. З метою систематичного відображення їх у складі витрат звітного періоду необхідно здійснити коригувальні бухгалтерські записи. Якщо ці записи своєчасно не будуть здійснені, то в балансі вартість активів буде завищена, а в Звіті про прибутки і збитки сума витрат буде занижена.

У зарубіжній обліковій практиці в основу визначення фінансового результату діяльності підприємства покладений метод «витрати — випуск». За цим методом фінансовий результат визначається шляхом співставлення суми понесених витрат з сумою отриманих доходів.

Для обліку і узагальнення інформації про фінансові результати діяльності підприємства використовується рахунок «Зведений рахунок фінансових результатів». Це активно-пасивний рахунок, по кредиту якого відображаються суми отриманих доходів, а по дебету — суми здійснених витрат. За умови перевищення суми доходів (оборот по кредиту) над сумою витрат (оборот по дебету) фінансовий результат діяльності компанії буде характеризувати прибуток. І навпаки, якщо сума обороту по дебету (витрати) перевищуватиме суму обороту по кредиту (доходи), то фінансовий результат діяльності компанії характеризуватиме збиток.

Порядок формування фінансового результату, згідно з МСБО 1 «Подання фінансових звітів», наведено нарис. 6.

У кінці звітного періоду рахунки доходів і витрат закриваються шляхом списання їх оборотів на рахунок «Зведений рахунок фінансових результатів». При цьому можуть мати місце наступні бухгалтерські проведення (табл. 6).

Інформація, узагальнена на бухгалтерських рахунках доходів, витрат і фінансових результатів, по завершенню облікового циклу є підставою для складання фінансової звітності.

Рис. 6. Порядок формування фінансового результату

Таблиця 6

Кореспонденція рахунків з обліку фінансових результатні

Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
	Дебет	Кредит
Списано на фінансові результати: — доходи від реалізації	Доходи від реалізації продукції (робіт), послуг	Зведений рахунок фінансових результатів
— витрати на оплату праці	Зведений рахунок фінансових результатів	Витрати на оплату праці
— витрати на амортизацію основних засобів	Зведений рахунок фінансових результатів	Витрати на амортизацію основних засобів
— витрати на оренду	Зведений рахунок фінансових результатів	Витрати на оренду
— витрати на сплату відсотків за банківські позики	Зведений рахунок фінансових результатів	Витрати на сплату відсотків за банківські позики
— витрати на страхування	Зведений рахунок фінансових результатів	Витрати на страхування
— витрати з податку на прибуток	Зведений рахунок фінансових результатів	Витрати з податку на прибуток
Закриття рахунку «Зведений рахунок фінансових результатів»
— списано суму прибутку	Зведений рахунок фінансових результатів	Нерозподілений прибуток
— списано суму збитку	Нерозподілений прибуток	Зведений рахунок фінансових результатів
Списано оголошені і сплачені дивіденди	Нерозподілений прибуток	Дивіденди оголошені

Висновок

В своїй роботі я розглянула сутність, класифікацію та роль такої економічної категорії, як доходи підприємств. Нагадаю, що всі вхідні грошові потоки підприємства позначає термін «грошові надходження». Доходи бувають такі:

Доходи від звичайної діяльності:
- від операційної;
- від фінансової;
- від інвестиційної.
Доходи від незвичайної діяльності.

Роблячи висновок про класифікацію доходів можна сказати, що вони діляться за наступними групами:

— дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

інші операційні доходи;

фінансові доходи;

інші доходи;

надзвичайні доходи.

При здійсненні вищезгаданих операцій використовуються як первинні так і синтетичні документи, дані яких потім заносяться до головної книги за показаною раніше схемою.

Суттєво використовувати на підприємстві комп’ютерні технології, які прискорюють ведення обліку і більш наглядніше надають користувацьку інформацію. В даний час найпопулярнішою з них є 1С бухгалтерія.

Завдання, що ставить перед собою підприємство щодо правильної, достовірної оцінки доходів показується на формулі чистого доходу. Важливо також правильно, ретельно здійснювати документальне оформлення, адже помилка в первинній документації може призвести до ряду інших в регістрах синтетичного обліку. Тому бухгалтер повинен перепровірити сам себе два рази.

Фінансовий результат діяльності підприємства є його загальнодоступною інформацією (без конфіденційності), тому правильне його визначення є дуже вагомим для підприємства. На основі даної звітності зовнішні користувачі можуть оцінювати фінансовий стан підприємства і вирішувати чи:

вкласти гроші;
надати кредити;
здійснити довготривалі інвестиції.

Держава як головний діяч фінансових відносин повинна своєчасно повідомляти про зміни у законодавстві, щоб запобігти так званим порушенням у зв’язку з необізнаністю підприємств і організацій.

Список використаної літератури

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" // Відомості Верховної Ради. – 1999. – № 40. – С. 365.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати".
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Доход"
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати"
Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: підручник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит". / Вид. 2-е, доп. і перероб. – Житомир: ЖГП, 2005. – 640 с.
Бутинець Ф.Ф., Малюга Н.М. Бухгалтерський облік: облікова політика і план рахунків, стандарти і кореспонденція рахунків, звітність. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит" / За ред. Ф.Ф. Бутинця; 3-є вид., перероб. і доп. – Житомир: ПП "Рута", 2001. – 512 с.
Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для вузів / За ред. Ф.Ф. Бутинця. 2-е вид. – Житомир: ПП "Рута", 2000. – 608 с.
Велш Глен А., Шорт Деніел Г. Основи фінансового обліку / Пер. з англ. О.Мінін, О. Ткач. – К.: Основи, 2003. – 943 с.
Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади та коментарі. Практичний посібник. – К.: Лібра, 2008. – 840 с.
Горицкая Н.Г. Бухгалтерский учет и финансовая отчетность в Украине с 2000 года. – К.: Либідь, 2005. – 567 с.
Добровський В.М. Звітність підприємств: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2007. – 195 с.
Друри К. Введение в управленческий и производственный учет: Учебн. пособие для вузов / Пер. с англ. под ред. Н.Д. Эриашвили; Предисловие проф. П.С. Безруких. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 2008. – 783 с.
Кондраков Н.П. Бухгалтерский учет: Учебное пособие / 3-е изд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2007. – 635 с.
Малишкін О.І Фінансова звітність підприємства: Міжнародні та національні стандарти: Навчальний посібник. / 2-е вид., доп. та виправ. – Суми: Видавництво "Університетська книга", 2001. – 158 с.
Мэтьюс М.Р., Перера М.Х.Б. Теория бухгалтерского учета: Учебник // Пер. с англ. под ред. Я.В. Соколова, И.А. Смирновой. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 2009. –663 с.
Партин Г.О. Бухгалтерський облік: Основи теорії і практики. – К.: Лібра, 2005. – 458 с.
Пархоменко В. М. Прибуток на акцію у фінансовій звітності // Бухгалтерський облік і аудит. – 2001. – № 8. – С. 3-12.
Пархоменко В.М. Бухгалтерський облік в Україні. Нормативи. Коментарі. – Ч. 2-3. – К.: Лібра, 2006. – 438 с.
Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 628 с.
Сопко В., Завгородний В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу. – К.: КНЕУ, 2007. – 453 с.
Суторміна В.М. та ін. Фінанси зарубіжних корпорацій: Навч. посібник / В.М. Суторміна, В.М. Федосов, Н.С. Рязанова; За ред. В.М. Федосова. – К.: Либідь, 2003. – 247 с.
Фінансова звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку: Практичний посібник. – Дніпропетровськ: Баланс-клуб, 2008. – 368 с.
Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2003. – 444 с.

1. Логистические потоки
2. Брянская государственная инженернотехнологическая академия Кафедра Физика Утверждены нау
3. Отношения между всеми действующими лицами строительства заказчик, подрядчик, проектировщик, стройиндустрии
4. 1] Причины алкоголизма и особенности проблемы [1
5. Продуктивні сили суспільства
6. Тематична різноманітність байок Ворона і Чиж Голова й Тулуб Пчела і Шершень Чиж і Щиглик
7. Стимул группа А
8. НА ТЕМУ- ПРАВОПИС ПРІЗВИЩ ТА ІМЕН ПО БАТЬКОВІ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ Виконала-Студентка фак
9. О мерах государственной поддержки общественных объединений ведущих работу по военнопатриотическому воспи
10. а Время- с 1400 до 1600 Кабинет- 407 ’ Ф
11. пролетарська класика або червона дорика 124
12. Механізм активізації трудової діяльності в умовах ринкової економіки
13. I.exe. Щелкаем на нее 2 раза и ждем секунд 515 шимеджик свалится сверху
14. ТЕМА 1 ПРЕДМЕТ ФИЛОСОФИИ АРИСТОТЕЛЬ
15. Эмбриональное развитие кости
16. Контрольная работа- Газорегуляторные пункты и газорегуляторные установки
17. МКБ9 530
18. Курсова робота Вільям Шекспір 1
19. Многозначные логики
20. тема уклада воспитания и образования

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе