Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Стратегія СПІЛКУВАННЯ з громадськістю
Зміст і завдання вітчизняної соціальної сфери постійно розширюються. Водночас трансформаційні процеси переходу до ринкової економіки, які тепер переживає Україна, неадекватно сприймаються масовою свідомістю: реакцією на ускладнення соціально-економічної ситуації стають масові неврози, нігілізм, песимістичні настрої. Саме тому важливо розуміти та впливати на формування певних уявлень суспільства, ставлення громадян до соціальних проблем.
Інформаційне забезпечення та рекламування діяльності установ і закладів соціальної сфери необхідне для того, щоб громадськість загалом і потенційні споживачі соціальних послуг, а також державні інституції, представники бізнесових структур, благодійних фондів і недержавних організацій знали зміст і наслідки реалізації державних і місцевих соціальних програм та проектів.
Про ці актуальні для успішної діяльності установ соціальної сфери аспекти йдеться в статті експертів Проекту ТАСІС «Посилення регіональних соціальних служб» Тетяни КІЧІ та Світлани Філь.
Золоте правило комунікації
Сьогодні можна вже говорити про позитивну динаміку інформаційного забезпечення соціальних служб України. Зокрема, про прагнення створювати власні веб-сторінки, використовувати електронні розсилки та електронні бюлетені, проводити інформаційні кампанії, конкурси журналістів, відкривати інформаційні центри, громадські приймальні тощо.
Вітчизняні соціальні служби спрямовують свою діяльність із інформаційного забезпечення переважно на:
«Золоте правило комунікації» полягає в тому, що нову інформацію першими мають отримати співробітники служби (організації, установи), а вже потім – громадськість. Тому «внутрішня» комунікація не менш важлива, ніж комунікація «зовнішня» - з населенням чи певними групами осіб, іншими організаціями.
Тому інформаційна політика в соціальній сфері має ґрунтуватися на:
Тобто, йдеться про три головні функції інформаційного забезпечення: просвітництво; розширення внутрішніх і зовнішніх контактів; популяризацію діяльності.
Планування та реалізація програм формування громадської думки
Інформаційне забезпечення діяльності соціальної сфери виконує важливу роль у формуванні суспільної злагоди. Тому, розпочинаючи роботу над будь-якою соціальною програмою, необхідно:
Найкращим варіантом буде створення інформаційно-аналітичної служби чи прес-центру (хоча б у складі 2-3 осіб). Тоді відповідальні особи забезпечуватимуть послідовність і системність у роботі з інформування громадськості та ЗМІ в соціальній сфері.
Для цього варто приділяти увагу розробці річного плану комунікативної політики, що передбачає:
визначення інформаційних та комунікативних проблем, цільових груп інформування та комунікативних завдань для кожної з них;
розроблення та реалізацію конкретного робочого плану, в якому визначається спосіб виконання завдань щодо кожної цільової групи та розподіл відповідальності;
оцінювання роботи: аналіз стану справ в інформуванні населення (країни, регіону) з соціальних питань, уточнення інформаційної проблеми;
визначення пріоритетів на наступний рік та формулювання загальних завдань інформаційної політики.
Аби розробити дієву комунікативну стратегію, необхідно знати відповіді на головні питання:
найефективніші методи комунікації для конкретної групи / груп;
якого результату досягнемо при використанні саме цього типу комунікації;
способи мотивації людей;
конкретних виконавців (установи, організації чи консолідації зусиль різних структур).
Безумовно, на практиці досить складно дотримуватися такої моделі комунікації. Багато залежить не тільки від завдань і намірів організації, а й від її фінансових можливостей та навичок персоналу.
Інформаційно-роз’яснювальна (просвітницька) робота серед громадськості
У який спосіб можна вливати на громадську думку? Є різні механізми інформування (переконання, спонукання), а також методи завоювання, підтримки та відновлення уваги, використання, інтелектуальних і фінансових ресурсів.
Для досягнення успіху інформаційно-роз’яснювальної роботи слід враховувати закономірності комунікації з масовою свідомістю. А саме:
1) ефективніше працювати не з усім населенням, а з «лідерами думок» конкретної громади чи країни (це авторитетні члени громади, керівники громадських організацій, які представляють інтереси певної цільової групи, депутатів рад різних рівнів тощо). Такий підхід дозволяє сконцентрувати людські та фінансові ресурси на обмеженій ділянці впливу;
2) доведено, що немає сенсу вкладати кошти в руйнування негативного стереотипу. Тому доцільніше сформувати новий, що демонструватиме переваги нових методів і форм соціальної роботи;
3) аудиторію легше переконувати, якщо дискусію проводити в стилі “Так..., але”. Тому необхідно скласти перелік сильних і слабких сторін запропонованих змін;
4) самі ж повідомлення (письмові та усні) – формувати з точки зору інтересів людей (клієнтів). Аудиторія здатна реагувати тільки на те, що вірогідно впливає (чи впливатиме) на поліпшення (погіршення) якості життя конкретної людини.
засоби інформування населення
У формуванні дієвих та взаємовигідних стосунків соціальних організацій з громадськістю важлива роль належить ЗМІ, які допомагають донести інформацію до широкої аудиторії.
Співпраця зі ЗМІ – необхідна складова роботи більшості соціальних служб та організацій. Перетворіть журналістів на своїх партнерів – і успіх гарантовано.
Налагодження партнерських стосунків зі ЗМІ має базуватися на упередженні ініціативи в спілкуванні. Для цього варто запрошувати журналістів на свої заходи, налагодити з ними особисті контакти (скажімо, запросити головного редактора місцевої впливової газети до складу журі конкурсу, який проводить ваша організація), допомагати знаходити потрібну їм інформацію.
Така щоденна співпраця спроможна дати більше, аніж разова прес-конференція. Тож якщо після прес-конференції чи брифінгу було досить мало публікацій (чи журналісти зігнорували ваш захід), не варто ображатися. Це означає, що ваша новина виявилася для них не цікавою. Тому варто проаналізувати ситуацію й змінити стратегію дій. Але в жодному разі не конфліктувати з пресою.
Ще однією формою активізації ЗМІ може стати оголошення журналістського конкурсу на краще висвітлення соціальної тематики. Цьогорічний конкурс «Соціальний журналіст», організований Міністерством праці та соціальної політики, підтвердив зацікавленість журналістів у такій співпраці.
Детальніше ознайомитися з секретами успішної роботи в цій царині можна з методичного посібника «Інформування громадськості та співпраця зі ЗМІ».
Його підготувала й видала для фахівців системи соціального захисту населення творча група у складі представників Мінпраці, Школи соціальної роботи Києво-Могилянської академії, головних УПСЗН Рівненської та Волинської ОДА, журналу «Соціальний захист» та проекту ТАСІС «Посилення регіональних соціальних служб».
Повна версія посібника є на веб-сайті Мінпраці у розділі «Соціальні послуги» (http://mlsp.gov.ua/labour/sp/document/36846/Metodychka_informuvannya_gromadskosti.doc).