Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
1. Вступ
Навчальна дисципліна “Цивільне право України”. Ч.2 передбачає опанування питань, що стосуються зобов’язального права, – однієї з найбільших підгалузей цивільного права (норми Кн. п’ятої Цивільного кодексу України).
У межах даного курсу вивчаються поняття зобов’язання як одного із різновидів цивільних правовідносин, його структурні елементи (суб’єкти, об’єкти та зміст), підстави виникнення та припинення зобов’язання, способи забезпечення виконання зобов’язання, правові наслідки порушення зобов’язання та цивільно-правова відповідальність за порушення умов зобов’язання.
Специфіка загальних положень зобов’язального права полягає в тому, що вони розповсюджуються однаково як на договірні, так і недоговірні зобов’язання. Відомі майновому обороту України зобов’язання можна поділити на такі групи, а саме по: передачі майна у власність; передачі майна у користування; виконанню робіт; наданню послуг; перевезенню; кредитах і розрахунках; спільній діяльності; відшкодуванню шкоди, а також які опосередковують використання об’єктів інтелектуальної власності та що виникають із односторонніх правомірних дій.
Ознайомлення студентів із указаними вище договірними і недоговірними зобов’язаннями має здійснюватись із метою засвоєння понятійного правового інструментарію, окремих правових інститутів другої частини цивільного права, вивчення спеціальних нормативних актів та набуття навичок тлумачення і практичного використання теоретичних знань у правозастосуванні. Все це вимагає таких форм навчальної роботи, як лекції, практичні заняття, колоквіуми, ділові ігри, консультації; індивідуальні навчально-дослідні завдання; самостійна робота студентів. Методично вони забезпечуються програмою навчальної дисципліни “Цивільне право України”. Ч.2, завданнями до практичних занять та самостійної роботи для студентів ІІІ курсу, завданнями для індивідуальної роботи студентів, тестами, тощо.
Оцінювання знань студентів здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК) і підсумкового контролю знань (ПКЗ). Підсумковою формою контролю знань студентів є іспит, який має на меті перевірити рівень засвоєння теоретичних знань, уміння їх застосувати при вирішенні конкретних практичних завдань.
2. Загальний розрахунок годин лекцій, практичних занять, самостійної роботи
|
№ п/п |
Тема |
Всього годин |
У тому числі |
||
|
лекції |
практичні заняття |
самостійна робота |
|||
|
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ I. Загальні положення зобов’язального та договірного права |
|||||
|
1 |
Поняття і підстави виникнення зобов’язання |
6 |
2 |
2 |
2 |
|
2 |
Виконання зобов’язання |
6 |
2 |
2 |
2 |
|
3 |
Забезпечення виконання зобов’язань |
8 |
2 |
4 |
2 |
|
4 |
Припинення зобов’язань |
2 |
2 |
– |
– |
|
5 |
Правові наслідки порушення зобов’язань |
4 |
2 |
2 |
– |
|
6 |
Загальні положення про договір |
8 |
2 |
4 |
2 |
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ IІ. Зобов’язання, що виникаютьу зв’язку з передачею майна у власність та у користування |
|||||
|
7 |
Купівля-продаж |
8 |
4 |
4 |
– |
|
8 9 |
Дарування Рента |
8 |
2 |
2 |
4 |
|
10 |
Довічне утримання (догляд) |
2 |
– |
– |
2 |
|
11 |
Найм (оренда) |
8 |
4 |
4 |
– |
|
12 |
Найм (оренда) житла |
10 |
4 |
4 |
2 |
|
13 |
Позичка |
2 |
– |
– |
2 |
|
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ IІІ. Зобов’язання, що виникають у зв’язку з виконанням робіт |
|||||
|
14 |
Підряд |
10 |
4 |
4 |
2 |
|
15 |
Виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт |
4 |
– |
– |
4 |
|
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ IV. Зобов’язання, що виникають у зв’язку з наданням послуг, включаючи і надання фінансових послуг |
|||||
|
16 |
Послуги. Загальні положення |
4 |
2 |
– |
2 |
|
17 |
Перевезення |
10 |
4 |
4 |
2 |
|
18 |
Транспортне експедирування |
2 |
– |
– |
2 |
|
19 |
Зберігання |
10 |
4 |
4 |
2 |
|
20 |
Доручення |
4 |
– |
2 |
2 |
|
21 |
Комісія |
4 |
2 |
2 |
– |
|
22 |
Управління майном |
4 |
2 |
2 |
– |
|
23 |
Страхування |
6 |
2 |
2 |
2 |
|
24 |
Позика. Кредит. Банківський вклад |
4 |
2 |
2 |
– |
|
25 |
Банківський рахунок |
4 |
– |
– |
4 |
|
26 |
Факторинг |
4 |
2 |
– |
2 |
|
27 |
Розрахунки |
4 |
2 |
– |
2 |
|
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ V. Зобов’язання, що виникають із розпорядження майновими правами інтелектуальної власності. Зобов’язання, що виникають із спільної діяльності |
|||||
|
28 |
Договори щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності |
6 |
2 |
2 |
2 |
|
29 |
Комерційна концесія |
4 |
– |
– |
4 |
|
30 |
Спільна діяльність |
4 |
2 |
2 |
– |
|
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ VІ. Недоговірні зобов’язання |
|||||
|
31 32 33 |
Публічна обіцянка винагороди Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення Рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної та юридичної особи |
6 |
2 |
2 |
2 |
|
34 |
Створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи |
2 |
– |
– |
2 |
|
35 |
Відшкодування шкоди |
14 |
6 |
6 |
2 |
|
36 |
Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави |
4 |
– |
– |
4 |
|
Всього |
210* |
64 |
62 |
60 |
* У тому числі індивідуальна робота – 24 год.
Вченою радою Національної юридичної
академії України ім. Ярослава Мудрого
(протокол № 13 від 11.05.2007 р.)
1. Поняття і підстави виникнення зобов’язання
Поняття зобов’язання, його зміст та підстави виникнення. Суб’єкти у зобов’язанні. Заміна сторін у зобов’язанні. Третя особа у зобов’язанні.
Види зобов’язань. Договірні та позадоговірні зобов’язання. Грошові зобов’язання.
2. Виконання зобов’язання
Поняття і загальні умови (засади) виконання зобов’язання. Принципи виконання зобов’язання. Принцип належного виконання зобов’язання. Принцип реального виконання зобов’язання. Принцип справедливості, добросовісності та розумності.
3. Забезпечення виконання зобов’язань
Види забезпечення виконання зобов’язання. Неустойка. Порука. Гарантія. Завдаток. Застава. Притримання.
4. Припинення зобов’язань
Поняття припинення зобов’язання. Підстави припинення зобов’язань. Належне виконання зобов’язань. Зарахування. Передання відступного. Домовленість сторін. Новація. Прощення боргу. Поєднання боржника і кредитора в одній особі. Неможливість виконання зобов’язання. Смерть фізичної особи. Ліквідація юридичної особи.
5. Правові наслідки порушення зобов’язань
Поняття та правові наслідки порушення зобов’язання. Одностороння відмова від зобов’язання. Розірвання договору. Поняття та умови відповідальності за порушення зобов’язання. Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання.
6. Загальні положення про договір
Поняття, загальна характеристика та значення цивільно-правового договору. Свобода договору та її межі.
Види договорів. Публічний договір. Договір приєднання. Попе редній договір. Договір на користь третьої особи. Змішаний договір.
Зміст договору. Типові умови договору. Тлумачення умов договору. Форма договору.
Порядок та стадії укладення договору. Оферта. Акцепт. Переддоговірні спори. Укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах.
Порядок і правові наслідки зміни або розірвання договору.
7. Купівля-продаж
Поняття, предмет, форма договору купівлі-продажу. Права та обов’язки сторін за договором. Правові наслідки порушення умов договору.
Види договорів купівлі-продажу. Договір роздрібної купівлі-продажу та його види: продаж товарів за зразками; продаж товарів з використанням автоматів; договір з умовою доставку товару покупцеві; договір найму-продажу. Договір поставки. Договір контрактації сільськогосподарської продукції. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу. Договір міни.
8. Дарування
Поняття, предмет, форма договору дарування та його види. Права та обов’язки сторін за договором. Договір дарування з умовою передання дарунку у майбутньому. Договір дарування з покладенням на обдарованого обов’язку на користь третьої особи. Розірвання договору на вимогу дарувальника.
Поняття, предмет та форма договору про пожертву. Сторони за договором про пожертву. Права пожертвувача.
9. Рента
Поняття, предмет, форма договору ренти. Сторони в договорі ренти, їх права та обов’язки. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого під виплату ренти.
10. Довічне утримання (догляд)
Поняття, предмет, форма договору довічного утримання (догляду). Сторони в договорі, їх права та обов’язки. Забезпечення виконання договору. Припинення договору. Правові наслідки розірвання договору. Перехід прав та обов’язків за договором.
11. Найм (оренда)
Поняття, предмет та строк договору найму. Сторони в договорі найму, їх права та обов’язки. Права третіх осіб на річ, яка передана у найм. Правові наслідки зміни власника речі, переданої у найм. Піднайм. Припинення договору найму.
Окремі види договору найму (оренди). Договір прокату. Договір найму (оренди) земельної ділянки. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди. Договір найму (оренди) транспортного засобу. Договір лізингу та його види.
12. Найм (оренда) житла
Поняття договору найму (оренди) житла та його види. Предмет та форма договору комерційного найму (оренди) житла. Сторони в договорі, їх права та обов’язки. Строк договору. Договір піднайму житла. Заміна наймача у договорі. Підстави та правові наслідки розірвання договору.
13. Позичка
Поняття, предмет, форма договору позички. Сторони договору, їх права та обов’язки. Строк договору. Розірвання договору. Припинення договору.
Р о з д і л Х. Зобов’язання, що виникають
у зв’язку з виконанням робіт
14. Підряд
Поняття та види договору підряду. Сторони за договором, їх права та обов’язки. Строки в договорі. Порядок оплати роботи. Розрахунки між сторонами у разі випадкового знищення предмету договору або неможливості закінчення роботи. Якість та гарантії якості роботи.
Види договору підряду. Договір побутового підряду. Договір будівельного підряду. Договір підряду на проведення проектних і пошукових робіт.
15. Виконання науково-дослідних
або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
Поняття та предмет договорів на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт. Сторони договору, їх права та обов’язки. Права сторін на результати робіт. Наслідки неможливості досягнення результату. Відповідальність виконавця за порушення договору.
Р о з д і л ХІ. Зобов’язання, що виникають
у зв’язку з наданням послуг
16. Послуги. Загальні положення
Поняття, предмет і сфера застосування договору про надання послуг. Строк договору. Сторони договору, їх права та обов’язки. Види договорів про надання послуг. Особливості договору про безоплатне надання послуг. Відповідальність виконавця за порушення договору. Розірвання договору.
17. Перевезення
Загальні положення про перевезення. Транспортне законодавство України. Система транспортних договорів.
Договір перевезення вантажу. Порядок укладення та форма договору. Сторони в договорі, їх права та обов’язки. Правове положення одержувача. Довгостроковий договір. Договір чартеру (фрахтування). Особливості перевезення вантажу різними видами транспорту. Договір повітряного перевезення вантажу. Договір перевезення вантажу внутрішніми річковими шляхами. Договір перевезення вантажу автомобільним транспортом. Договір залізничного перевезення вантажів. Договір морського перевезення вантажу. Відповідальність сторін за порушення умов договору. Підстави і межі відповідальності перевізника. Претензії і позови в транспортних зобов’язаннях.
Договір перевезення пасажира та багажу. Права і обов’язки сторін за договором. Відповідальність перевізника за затримку відправлення пасажира та порушення строку доставлення пасажиру до пункту призначення.
18. Транспортне експедирування
Поняття, предмет та форма договору. Сторони за договором, їх права та обов’язки. Підстави та межі відповідальності за порушення договору транспортного експедирування. Відмова від договору транспортного експедирування.
19. Зберігання
Поняття, предмет та форма договору зберігання. Сторони за договором, їх права та обов’язки. Зберігання речей, визначених родовими ознаками. Відповідальність зберігача за договором зберігання.
Договір складського зберігання. Складські документи.
Спеціальні види зберігання. Особливості зберігання в ломбардах, у банківських сейфах, в камерах схову організацій транспорту, у гардеробі організацій та у готелях. Договір зберігання автотранспортного засобу. Зберігання речей пасажира під час його перевезення. Зберігання речей, що є предметом спору. Договір охорони.
20. Доручення
Поняття договору доручення. Сторони договору доручення, їх права та обов’язки. Строк договору. Припинення договору та його наслідки. Обов’язки спадкоємця повіреного та ліквідатора юридичної особи-повіреного.
21. Комісія
Поняття та умови договору комісії. Сторони за договором, їх права та обов’язки. Виконання договору. Субкомісія. Відступ від вказівок комітента. Відмова від договору комісії. Наслідки смерті фізичної особи або припинення юридичної особи-комісіонера.
22. Управління майном
Поняття, предмет та форма договору управління майном. Істотні умови договору. Строк договору. Сторони в договорі, їх права і обов’язки. Відповідальність управителя. Припинення договору.
Р о з д і л ХІІ. Зобов’язання, що виникають
з надання фінансових послуг
23. Страхування
Поняття і значення страхування. Законодавство України про страхування. Правила страхування. Об’єкти та види страхування. Співстрахування. Перестрахування. Суб’єкти страхових відносин.
Поняття, предмет та форма договору страхування. Сторони у договорі страхування, їх права та обов’язки. Укладення договору страхування на користь третьої особи. Істотні умови договору. Момент набрання чинності договором страхування. Умови та порядок здійснення страхової виплати. Відмова від здійснення страхової виплати. Припинення договору страхування. Недійсність договору страхування.
Договір страхування майна. Договір страхування цивільної відповідальності. Поняття і види зобов’язань з особистого страхування. Страхування життя. Страхування від нещасних випадків і захворювань. Медичне страхування. Обов’язкове страхування.
24. Позика. Кредит. Банківський вклад
Поняття, предмет та форма договору позики. Сторони за договором, їх права та обов’язки. Виконання договору позики. Оспорювання договору позики. Забезпечення виконання зобов’язання позичальником. Новація боргу у позикове зобов’язання.
Поняття, сторони та форма кредитного договору. Права та обов’язки сторін за договором. Комерційний кредит.
Поняття, сторони та форма договору банківського вкладу. Види банківських вкладів. Договір банківського вкладу на користь третьої особи. Виконання і припинення договору банківського вкладу.
25. Банківський рахунок
Поняття та предмет договору банківського рахунка. Сторони за договором, їх права та обов’язки. Укладення договору. Відповідальність банка за неналежне виконання операцій за рахунком клієнта. Обмеження права розпорядження рахунком. Розірвання договору банківського рахунка. Банківська таємниця.
26. Факторинг
Поняття та предмет договору факторингу. Сторони в договорі факторингу, їх права та обов’язки. Правове положення боржника, право грошової вимоги до якого відступається за договором. Недійсність заборони відступлення права грошової вимоги.
27. Розрахунки
Розрахункові зобов’язання. Поняття і форми розрахунків. Правове регулювання готівкових і безготівкових розрахунків. Готівкові розрахунки як форма виконання грошових зобов’язань. Поняття, зміст та основні форми безготівкових розрахунків. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень. Розрахунки за акредитивом. Поняття та види акредитивів. Розрахунки за інкасовими дорученнями. Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків.
Р о з д і л XIII. Зобов’язання, що виникають
із розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
28. Договори щодо розпорядження майновими
правами інтелектуальної власності
Види договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності. Ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності. Оформлення ліцензії. Види ліцензій та права ліцензіата за ними. Виключна ліцензія. Одинична ліцензія. Невиключна ліцензія. Субліцензія.
Поняття, предмет і строк ліцензійного договору. Сторони договору, їх права та обов’язки. Типовий ліцензійний договір. Договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності.
29. Комерційна концесія
Поняття, предмет та форма договору комерційної концесії. Особливі умови договору комерційної концесії. Сторони договору, їх права та обов’язки. Договір комерційної субконцесії. Зміна та припинення договору.
Р о з д і л XIV. Зобов’язання, що виникають
із спільної діяльності
30. Спільна діяльність
Загальна характеристика та підстави виникнення зобов’язань, що виникають із спільної діяльності, та їх види.
Поняття договору про спільну діяльність та його види. Форми та умови договору про спільну діяльність.
Поняття договору простого товариства. Вклади та спільне майно учасників простого товариства. Права і обов’язки сторін за договором простого товариства. Припинення договору простого товариства.
Р о з д і л XV. Недоговірні зобов’язання
31. Публічна обіцянка винагороди
Зобов’язання з публічної обіцянки винагороди та їх види. Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу. Публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу. Зміна умов та відмова від проведення конкурсу.
32. Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи
без її доручення
Поняття та призначення зобов’язань, що виникають при вчиненні дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення. Умови відшкодування витрат, понесених особою при веденні чужих справ без доручення.
33. Рятування здоров’я та життя фізичної особи,
майна фізичної або юридичної особи
Поняття та призначення зобов’язань, що виникають внаслідок рятування здоров’я та життя фізичної особи. Суб’єкти зобов’язань, що виникають внаслідок рятування здоров’я та життя фізичної особи, та умови виникнення цих зобов’язань. Відшкодування шкоди, завданої рятівнику.
Поняття та призначення зобов’язань, що виникають у зв’язку з рятуванням майна іншої особи. Суб’єкти зобов’язань, що виникають у зв’язку з рятуванням майна іншої особи, та умови виникнення цих зобов’язань. Умови відшкодування шкоди, завданої рятівнику.
34. Створення загрози життю, здоров’ю,
майну фізичної особи або майну юридичної особи
Поняття зобов’язань по усуненню загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи. Наслідки неусунення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок неусунення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи.
35. Відшкодування шкоди
Зобов’язання, що виникають внаслідок завдання шкоди. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду.
Відшкодування шкоди, завданої особою у разі здійснення нею права на самозахист. Відшкодування шкоди, завданої прийняттям закону про припинення права власності на певне майно. Відшкодування шкоди, завданої у стані крайньої необхідності. Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою. Відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим, органом місцевого самоврядування або їх посадовою або службовою особою.
Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду. Відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину.
Відшкодування шкоди, завданої фізичною особою. Урахування вини потерпілого і матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди.
Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
Відшкодування ядерної шкоди.
Відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність.
Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю. Порядок відшкодування шкоди.
Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг).
36. Набуття, збереження майна
без достатньої правової підстави
Поняття зобов’язань, що виникають з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (безпідставне набуття майна). Суб’єкти зобов’язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави. Повернення в натурі безпідставно набутого майна. Відшкодування доходів від безпідставно набутого майна і витрат на його утримання. Безпідставне набуте майно, що не підлягає поверненню.
4. Завдання до практичних занять
та самостійної роботи
Т е м а 1. Поняття і підстави виникнення
зобов’язання
Завдання
1. Колишнє подружжя Коновалових, змушене мешкати після розлучення в одній квартирі (м. Харків), перебувало в неприязних стосунках. Після чергової сварки Коновалова розіслала близьким родичам колишнього чоловіка телеграми, в яких повідомляла про його смерть.
Коли родичі з’їхалися до Харкова з інших міст України та Росії, виявилося, що Коновалов живий. Родичі звернулися до адвоката з запитанням, чи мають вони юридичні підстави вимагати від Коновалової відшкодування понесених ними витрат на проїзд, проживання у готелі та харчування, а також заподіяної їм моральної шкоди.
На яке питання розраховане завдання? Яку відповідь повинен дати адвокат?
2. На прохання свого приятеля Майорова Васін погодився перевезти на своїй легковій автомашині придбаний Майоровим кольоровий телевізор. По дорозі Васін не справився з керуванням і автомобіль перекинувся. Водій не постраждав, а телевізор, який поклали у багажник, був повністю розбитий.
Майоров вимагав від Васіна відшкодування вартості розбитого телевізора. Васін не погодився з такою вимогою, оскільки, на його думку, він намагався надати Майорову суто приятельську послугу. Будь-який договір вони не укладали, грошей за перевезення телевізора він не отримував, а тому ніяких зобов’язань між ними не було. До того ж у зв’язку з аварією зазнав збитків не тільки Майоров, але й він, Васін, оскільки на ремонт машини йому прийдеться витратити суму, значно більшу, ніж вартість телевізора.
Як слід вирішити спір?
3. Петрова Оля привела додому з вулиці бездомне цуценя. Протягом місяця цуценя, яке отримало прізвисько Кузя, перебувало у Петрових. Якось батько Олі побачив оголошення про пропажу собаки, який за описом був дуже схожий на Кузю. Хазяїн обіцяв заплатити значну винагороду тому, хто поверне йому собаку. Хоча Оля встигла прив’язатися до Кузі, вона розуміла, що повинна повернути собаку хазяїнові. За винагороду, яка була обіцяна за знайдене цуценя, батько пообіцяв купити Олі нові зимові чоботи. Отже Попов, який признав у Кузі свого собаку, виплатити винагороду відмовився. Він пояснив Олі та її батькові, що знайомий юрист порадив йому не виплачувати винагороду, оскільки законодавство України зобов’язує власника загубленої речі відшкодувати особі, яка її знайшла, тільки витрати, пов’язані із зберіганням речі та її доставкою.
Вирішіть спір.
4. Попов придбав у магазині холодильник “Норд”. Через сім місяців його проводка загорілася і холодильник згорів, чим Попову були заподіяні збитки в розмірі 1390 грн: вогнем була пошкоджена частина кухонного гарнітура, біля якого стояв холодильник. Попов звернувся до заводу-виробника з вимогою відшкодувати йому понесені збитки. Завод відмовився задовольнити вимоги Попова, посилаючись на те, що не перебуває з останнім у договірних відносинах, а тому не повинен відшкодовувати Попову понесені збитки.
Як треба вирішити справу?
Т е м а 2. Виконання зобов’язання
Завдання
5. Відповідно до умов договору будівельного підряду АТ “Будсервіс” (підрядник) зобов’язалося побудувати офіс для ТОВ “Фантом” (замовник) із матеріалів останнього. Оскільки замовник своєчасно не надав підряднику проектно-кошторисну документацію та не підготував будівельний майданчик (фронт робіт), будівельні роботи розпочалися на два тижні пізніше. У подальшому замовник не зміг надати підряднику необхідну кількість матеріалів і звернувся до нього з проханням завершити роботи з матеріалів будівельної фірми, на що отримав згоду. Через п’ять місяців після початку робіт вони були припинені органами Держбуднагляду у зв’язку з тим, що на будівництві працювали робітники, які не перебували в трудових або підрядних відносинах з підрядником, і роботи виконувалися з грубим порушенням будівельних норм та правил.
Отримавши таку інформацію, директор ТОВ “Фантом” прийняв рішення про розірвання договору з АТ “Будсервіс” та уклав договір на завершення будівельних робіт з іншим підрядником, зажадавши від АТ “Будсервіс” відшкодування збитків, оскільки вартість робіт за новим договором була значно вище, ніж за попереднім. Керівництво АТ “Будсервіс” з цим не погодилось і звернулося до ТОВ “Фантом” з вимогою оплати виконаної роботи, повернення вартості матеріалів і суми страхових внесків, які були перераховані страховій фірмі “Оранта”, бо об’єкт будівництва був застрахований.
Як слід вирішити справу?
6. Магазин, що здійснював торгівлю за попередніми замовленнями, 10.05.2006 р. уклав з Іващенком договір, відповідно до якого зобов’язався доставити 30.05.2006 р. оплачений Іващенком меблевий гарнітур за вказаною ним адресою. Згодом, у зв’язку з необхідністю складування партії нових меблів і враховуючи факт попередньої повної оплати Іващенком меблевого гарнітуру, працівники магазину вирішили виконати своє зобов’язання достроково, про що сповістили Іващенка. Останній проти дострокової доставки меблевого гарнітура заперечував і, навпаки, просив магазин доставити його пізніше, ніж було визначено умовами договору, – 15.06.2006 р., оскільки він не встигає завершити ремонт квартири, а меблевий гарнітур буде заважати його виконанню. Крім того, меблевий гарнітур він має намір вперше показати дружині і дітям у відремонтованій квартирі як сюрприз. Незважаючи на те, що попередньої домовленості про оплату часу зберігання гарнітуру між сторонами не було, магазин вимагав або забрати меблі, або оплатити їх зберігання протягом додаткового терміну.
Як має бути вирішена справа?
7. Художник Мухін домовився з відомим сталеваром Железняковим про те, що протягом місяця напише картину з зображенням Железнякова під час роботи, якщо сталевар дозволить спостерігати за його роботою в умовах цеху і зробити деякі попередні зарисовки. Спостерігати за роботою Железнякова художник прийшов разом із своїм учнем Рибаченком. Через декілька днів сталевар виїхав у відрядження. Повернувшись через два місяці, він зателефонував художнику і дізнався, що картину ще не написано. Тоді він попросив художника за ту ж саму суму, що й за картину, розробити ескіз декоративних воріт, які йому замовили відлити з чавуну. Художник дав згоду, але за браком часу доручив цю роботу своєму учню. Останній зробив ескіз і, використавши попередні малюнки, без доручення Мухіна вирішив спробувати свої можливості та намалював портрет сталевара Железнякова. Вважаючи портрет вдалим, художник Мухін запропонував портрет Железнякову. Він придбав його. Ескіз же декоративних воріт Железняков не прийняв, посилаючись на те, що грошової суми, про яку вони домовлялися при визначенні ціни за портрет, він не вартий. Коли Железняков не знайшов особистого підпису Мухіна на картині, то зажадав від нього пояснень. Мухін визнав, що портрет написано його учнем Рибаченком.
Враховуючи, що ціна за портрет була обумовлена передусім членством Мухіна у спілці художників України і його статусом відомого художника, Железняков звернувся до суду з позовом про повернення грошей, які він сплатив за картину. У свою чергу, Мухін подав зустрічний позов про оплату виконаної роботи по розробці ескізу декоративних воріт.
Вирішіть справу.
Завдання
8. Згідно з договором купівлі-продажу ТОВ “Лідертехніка” (далі – ТОВ) зобов’язалося доставити та встановити до 10.09.2006 р. придбані АТ “Юність” (далі – АТ) комп’ютери, які були необхідні останньому для проведення виставки своєї продукції. У договорі було зазначено, що виконання зобов’язання забезпечено неустойкою в сумі 10 000 грн.
ТОВ доставило комп’ютери лише 20.09.2006 р. АТ від прийняття їх відмовилося, звернувшись до господарського суду з позовом до ТОВ про повернення суми вартості комп’ютерів – 25 000 грн; стягнення штрафу – 10 000 грн; відшкодування 40 000 грн упущеної вигоди, тобто доходів, які воно не отримало через невиконання ТОВ зобов’язання в строк.
ТОВ позову не визнало, вважаючи, що по-перше, у разі виконання зобов’язання боржником кредитор не має права відмовитися від його прийняття (комп’ютери були ж доставлені через 10 днів); по-друге, у разі несвоєчасного виконання зобов’язання неустойка повинна стягуватися у вигляді пені, а не штрафу за кожен день прострочення в розмірі, встановленому договором (оскільки сторони в договорі розмір пені не визначили, то й неможливе її стягнення); по-третє, розмір упущеної вигоди повинен бути доведений та обґрунтований позивачем, і тільки в цьому випадку можна ставити питання про її відшкодування.
Як має бути вирішена справа?
9. 13.01.2006 р. між банком “Аваль” (кредитор) та ТОВ “Свобода” (позичальник) укладено кредитний договір та додаткові угоди про надання кредиту зі строком погашення до 01.03.2006 р.
14.01.2006 р. у забезпечення виконання зобов’язань позичальника банк “Аваль” та ВАТ “Мета” уклали договір застави, згідно з яким предметом застави стали 5 авіаційних турбінних двигунів, що належали ВАТ “Мета”.
На 01.03.2006 р. ТОВ “Свобода” повністю не розрахувалося з банком. Заборгованість складала 23 666 грн.
10.10.2006 р. банк “Аваль” звернувся до господарського суду з позовом до ВАТ “Мета” про звернення стягнення на заставлене майно відповідача. Рішенням господарського суду від 25.10.2006 р. у задоволенні позову було відмовлено, оскільки згідно зі ст. 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання зобов’язання не пред’явить позову до поручителя, а в даній справі позивач значно запізнився зі строком подачі позову.
Чи правильне рішення суду? Хто може бути заставодавцем? Чи є різниця між правовим положенням поручителя і майнового поручителя?
10. ТОВ “Альянс” (товарний склад) уклав із АТ “Вінсент” договір складського зберігання партії кави. Різке подорожчання високосортної кави призвело до зниження обсягів її продажу і, як наслідок, до збільшення строків зберігання вказаного товару.
Коли представник АТ “Вінсент” прибув для отримання зі складу партії кави, зберігач відмовив у видачі товару, мотивуючи свою поведінку відсутністю оплати за зберігання. Не погоджуючись з такими діями, представник поклажодавця вказав, що вартість кави, яка перебуває на складі, значно перевищує суму заборгованості. Тоді зберігач запропонував АТ “Вінсент” отримати товар у певному обсязі, залишивши у розпорядженні зберігача лише ту частину, яка за вартістю дорівнює сумі заборгованості.
Як повинна бути вирішена справа?
11. Іванов домовився з Анісімовим про купівлю-продаж житлового будинку. У зв’язку з цим Анісімов передав Іванову 3 000 грн. як завдаток, отримавши про це відповідну розписку. Однак через деякий час Анісімов відмовився від оформлення договору купівлі-продажу, мотивуючи тим, що всі його цінні речі, які він мав намір продати для виплати за будинок, втрачено під час пожежі, спричиненої ударом блискавки. Інших коштів для купівлі будинку він не мав.
Вважаючи неможливим виконання договору, Анісімов зажадав від Іванова повернення 3 000 грн. Коли Іванов йому в цьому відмовив, Анісімов звернувся до юридичної консультації за роз’ясненням його прав.
Чи підлягають вимоги Анісімова задоволенню? Чи зміниться рішення, якщо в розписці не буде слова «завдаток»?
12. Між банком “Грант” (далі – банк) та АТ “Ніневія” (далі – АТ) 15.01.2006 р. укладено кредитний договір на суму 500 000 грн. Згідно з умовами договору кредит підлягав поверненню 15.03.2006 р. Для забезпечення виконання цього договору між банком і ТОВ “Шанс” (далі – ТОВ) було укладено договір поруки. Строк припинення поруки договором не визначено.
Оскільки АТ не виконало своїх зобов’язань за кредитним договором, 20.10.2006 р. банк звернувся в господарський суд з позовом до ТОВ про стягнення згідно з кредитним договором основної суми боргу, процентів за користування кредитом, судових витрат, пов’язаних із стягненням боргу.
Яке рішення має прийняти господарський суд?
13. Любімов звернувся до свого приятеля Іванчука з проханням позичити йому 10 000 грн строком на два місяці. Іванчук погодився на пропозицію, але за умови передачі йому під заставу цінного майна. 12.02.2006 р. Іванчук передав Любімову під розписку 10 000 грн у позику зі строком повернення до 12.04.2006 р., а Любімов, у свою чергу, передав Іванчуку в забезпечення виконання зобов’язання за договором позики комп’ютер вартістю 2 500 грн і комплект ювелірних прикрас (каблучку та сережки) вартістю 8 000 грн. У зазначений термін Любімов не зміг розрахуватися з Іванчуком. А коли 23.08.2006 р. Любімов запропонував позичені гроші, Іванчук відмовився їх прийняти, вказавши, що оскільки Любімов не повернув гроші у строк, він став власником переданих речей і вже встиг реалізувати їх спільному знайомому Логвінову.
Любімов вирішив звернутися до юриста і з’ясувати, чи не порушено його права?
Яке роз’яснення має дати юрист?
14. Бідний 10.01.2006 р. уклав з Карпенком договір позики, згідно з яким передав останньому 30 000 грн строком на 6 місяців. Договір позики було забезпечено іпотечним договором, відповідно до якого іпотекодавцем виступив майновий поручитель Довірченко, а предметом іпотеки – квартира останнього. Іпотечний договір передбачав видачу заставної.
10.03.2006 р. сторони внесли зміни до договору позики стосовно строку повернення боргу. Термін виконання договору було перенесено на 10.09.2006р.
10.08.2006 р. до Довірченка звернувся Щербаков з вимогою сплатити йому 30 000 грн. На це той заявив, що він не знає цього чоловіка, і відмовився задовольнити його вимогу. Тоді Щербаков звернувся до суду з вимогою звернути стягнення на квартиру Довірченка і таким чином задовольнити його (Щербакова) вимоги. На підтвердження свого права Щербаков подав заставну.
У судовому засіданні з’ясувалося, що заставну, видану 10.02.2006 р. на ім’я Довірченка, було передано декілька разів за передавальним написом, і останнім її власником став Щербаков.
Довірченко звернувся за допомогою до адвоката з запитаннями: 1. Які його права та обов’язки як майнового поручителя? 2. Яка юридична природа заставної, порядок та правові наслідки її видачі? 3. Яким чином має здійснюватися передача заставної? 4. Чи впливає зміна основного договору на долю заставної? 5. Як співвідносяться іпотечний договір і заставна?
Дайте відповідь.
Т е м а 4. Припинення зобов’язань
(для самостійного вивчення)
Питання
Завдання
15. Меблева фабрика (далі – фабрика) звернулася до АТ “Смерека” (далі – АТ) з позовом про розірвання договору у зв’язку з втратою інтересу до предмета договору та про стягнення збитків, посилаючись на те, що відповідач протягом тривалого часу не виконував свій обов’язок щодо поставки цінних порід деревини, необхідність в якій у покупця відпала на цей час. При розгляді справи було з’ясовано, що згідно з укладеним 16.02.2006 р. договором АТ зобов’язувалося відвантажити деревину залізницею за вантажними реквізитами, які покупець повинен був повідомити додатково. До повідомлення цих реквізитів продавець приймав товар на відповідальне зберігання. У договорі передбачався також строк поставки – протягом п’яти днів після підписання договору з оплатою за фактом отримання товару. Крім цього було встановлено, що 17.02.2006 р., а також у березні і квітні цього ж року АТ повідомляло фабрику, що готове до відвантаження деревини, яка перебувала на відповідальному зберіганні, однак будь-якої відповіді від фабрики не отримало.
16. ТОВ “Кворум” звернулося з позовом до державного НДІ “Квант” про стягнення заборгованості за отриману продукцію на суму 65 180 грн, а також про стягнення неустойки та процентів річних у зв’язку з простроченням грошового зобов’язання. Відповідач проти позову заперечував, вказуючи на несвоєчасність отримання коштів з державного бюджету, за рахунок якого він фінансується, й, відповідно, відсутність своєї вини. Крім того, зазначав, що одночасне стягнення неустойки та процентів річних є неможливим, оскільки проценти річних - різновид законної неустойки.
Вирішіть справу. Обчисліть суми, на які може претендувати позивач за умови, що строк невиконання грошового зобов’язання складає 62 дні, індекс інфляції за час прострочення – 102,1%, а пеня, що передбачалася в договорі на такий випадок, становила 0,1% від суми за кожен день прострочення.
17. За договором купівлі-продажу АТ “Повітря” (далі – АТ) передало ТОВ “Надія” (далі – ТОВ) 10 кондиціонерів. У процесі прийомки виявилося, що 5 кондиціонерів не працюють. У претензії ТОВ вимагало від АТ замінити непрацюючі кондиціонери та сплатити штраф у розмірі 20% від вартості неякісної продукції. У зв’язку з відсутністю на складі кондиціонерів АТ запропонувало здійснити ремонт несправних кондиціонерів, але ТОВ не погодилося з такою пропозицією і вимагало розірвання договору, повернення вартості бракованих кондиціонерів і відшкодування витрат за їх зберігання.
Вирішіть справу.
18. ТОВ “Промінь” (далі – ТОВ) уклало договір поставки овочевих консервів з АТ “Консервний завод” (далі – АТ). Не отримавши консервів у встановлений договором строк, ТОВ звернулося до господарського суду з вимогою до АТ про відшкодування збитків, завданих невиконанням договору, та про стягнення неустойки. Відповідач, заперечуючи проти вимог, пояснив, що поставку позивачу частини консервів мало здійснити повне товариство “Садиба” (далі – повне товариство), з яким АТ уклало договір. Отже, відповідальність за невиконання договору поставки в цій частині несе повне товариство. АТ не заперечувало, що воно не виконало зобов’язання, але зазначило, що порушення сталося не з його вини. Так, спочатку не було можливості виконати зобов’язання через відсутність склотари для консервів (її було отримано від постачальника із запізненням), а в липні врожай огірків загинув внаслідок сильного граду.
Вирішіть справу.
Т е м а 6. Загальні положення про договір
Завдання
19. АТ “Місто” та командитне товариство “Чумаченко та компанія” 15.03.2006 р. уклали договір про розробку заходів щодо реалізації проекту створення оздоровчого центру “Бадьорість”. У договорі було закріплено, що сторони зобов’язуються сприяти втіленню в життя цього проекту, для чого кожна з них взяла на себе обов’язки щодо збирання необхідної інформації, визначенню своїх фінансових можливостей, розробки проектної документації. У договорі також було закріплено, що повноважні представники сторін повинні зустрітися не пізніше 01.06.2006 р. для прийняття остаточного рішення про можливості сторін щодо реалізації вказаного проекту. У договорі містився пункт такого змісту: “Договір вважається попереднім та не покладає на його учасників ніяких юридичних обов’язків”.
Чи відповідає цей договір вимогам, що пред’являються до попередніх договорів?
20. Остапенко та Павлов у травні 2006 р. у письмовій формі уклали попередній договір купівлі-продажу квартири. У договорі було встановлено, що основний договір купівлі-продажу квартири буде підписано сторонами до 1 вересня поточного року, а також вказано ціну квартири.
Наприкінці серпня Павлов звернувся до власника квартири Остапенка з вимогою укласти основний договір відповідно до попереднього договору. Остапенко йому відмовив, оскільки вважав, що основний договір має бути укладений 1 вересня. В обумовлений строк Остапенко відмовився продавати квартиру Павлову на зазначених умовах, бо ціни на ринку нерухомості значно підвищилися, і він отримав вигіднішу пропозицію.
Павлов звернувся до суду з вимогою про визнання договору купівлі-продажу квартири укладеним на умовах попереднього договору, а також про стягнення збитків, завданих простроченням.
Яке рішення має винести суд?
21. Будучи у відрядженні, Марченко вирішив зупинитися в готелі. Адміністратор готелю відмовив Марченку в номері, посилаючись на значну завантаженість готелю у зв’язку з проведенням футбольного турніру в їхньому місті. До того ж він зауважив, що чинними Правилами проживання в готелі, які затверджені головою обласної адміністрації, встановлено можливість пріоритетного заселення готелю певними категоріями громадян. Зокрема готелем укладено договір з місцевою адміністрацією про першочергове заселення осіб, які прибувають до міста на запрошення адміністрації.
Марченко категорично не погодився з адміністратором готелю, вважаючи, що йому зобов’язані дати номер за наявності вільних. Оскільки іншого готелю в місті не було, Марченко звернувся для оскарження дій адміністратора готелю до об’єднання споживачів.
Дайте роз’яснення.
22. ТОВ “Північ” (відправник та одержувач вантажу в одній особі) під час укладення договору з пароплавством “Посейдон” стосовно морського перевезення вантажу запропонувало включити до тексту договору умову про розмір відповідальності перевізника за втрату, нестачу і пошкодження вантажу в межах його дійсної вартості, а також умову щодо стягнення з відправника додаткової плати за оголошення цінності вантажу. Пароплавство, погодившись перевезти вантаж, заявило, що включення першої умови до договору недоцільно, оскільки вона повторює п.1 ч.1 ст. 179 Кодексу торговельного мореплавства України, а включення другої умови пароплавству не вигідно з фінансової точки зору. Юрист ТОВ “Північ” наполягав на тому, щоб умова про відповідальність була включена до тексту договору, оскільки, на його думку, будь-яка умова, на якій наполягає хоча б одна із сторін, є істотною, а тому має бути включена до тексту договору.
Чи можна вважати договір укладеним?
23. Яковенко запропонував своєму приятелеві Васильченку придбати в нього картину відомого майстра. Васильченко наступного дня направив факсом відповідь про згоду придбати картину із зазначенням її ціни. Через п’ять днів Яковенко повідомив Васильченка, що згоден продати йому картину за ціною, яка на 30 % вище ціни, що була запропонована Васильченком. Останній не погодився, вважаючи, що договір між ними є укладеним на умовах факсимільного повідомлення, яке має вважатися акцептом.
Чи був укладений договір?
24. Тімаков протягом тривалого часу шукав можливість придбати чи орендувати гараж неподалік від свого будинку. Він дізнався, що у зв’язку з від’їздом на роботу за контрактом до Австрії Римаренко здає свій гараж в оренду на два роки, а в майбутньому, можливо, продасть його. Тімаков негайно зустрівся з Римаренком, який повідомив, що через три дні Тімаков може поставити до гаража свій автомобіль. Щодо встановлення орендної плати сторони вирішили дізнатися про її середній розмір у цьому районі і наперед погодилися, що підуть один одному на поступки в цьому питанні. Через три дні Римаренко зателефонував Тімакову щоб повідомити, що обставини змінилися і він не може здавати свій гараж, оскільки останній потрібен його товаришеві. Тімаков звернувся до суду. У своїй заяві він вказав, що Римаренко відмовився від виконання договору, і просив суд зобов’язати Римаренка згідно зі ст. 765 та
ст. 766 ЦК України передати йому гараж у користування строком на два роки.
Яке рішення має винести суд?
25. ТОВ “Хімік” (далі – ТОВ) уклало з АТ “Райдуга” (далі – АТ) договір поставки хімічних речовин для виробництва фарб. Через місяць контрольний пакет акцій АТ був проданий новому власнику, який у встановленому порядку прийняв рішення про перепрофілювання виробництва та закриття виробництва фарб. Водночас АТ запропонувало ТОВ розірвати договір поставки через істотні зміни обставин (закриття виробництва фарб). Постачальник не погодився з аргументами покупця і вимагав виконання договору або компенсації збитків. АТ звернулося до суду з вимогою про розірвання договору поставки через істотні зміни обставин.
Яке рішення має винести суд? Які умови та порядок розірвання договору у зв’язку з істотними змінами обставин?
Т е м а 7. Купівля-продаж
Завдання
26. Петренко домовився з Іванчуком про купівлю в нього телевізора. Петренко передав Іванчуку аванс і заявив, що наступного дня сам прийде за телевізором. Однак протягом тижня Петренко так і не приїхав за телевізором. Іванчук зателефонував йому і запропонував, що телевізор доставить знайомий Іванчука Романов, якому Петренко і передасть решту покупної ціни. Петренко погодився.
Під час перевезення телевізора автомобіль Романова потрапив у аварію, і телевізор було розбито. Дізнавшись про це, Петренко став вимагати повернення авансу, але Іванчук відмовив, заявивши, що аварія, як було встановлено, відбулася з вини Романова, а Петренко сам дав згоду на перевезення телевізора. Крім того, Іванчук став вимагати від Петренка повної сплати купівельної ціни, запропонувавши Петренку пред’явити до Романова позов про відшкодування збитків за розбитий
телевізор.
Як має бути вирішена справа? Чи змінилось би рішення, якби не Іванчук, а Петренко за згодою Іванчука прислав за телевізором свого знайомого і телевізор був би розбитий за схожих обставин?
27. Зимою Котов купив у Чашкіна дачу. Коли у травні він привіз на дачу свою родину, то виявилося, що у двох кімнатах уже поселився Сидоров з сім’єю. Сидоров повідомив, що літом минулого року він уклав з Чашкіним договір оренди двох кімнат у дачному будинку строком на 5 років і заплатив наперед усю орендну плату, хоча письмового договору з Котовим не має.
Котов звернувся з претензіями до Чашкіна, але останній заявив, що Котов знав про те, що Чашкін систематично здавав дачу в оренду, і не задавав йому питань щодо наявності орендаторів. Крім того, як він зрозумів, Котова цікавило оформлення правоустановчих документів, а користуватися дачею він не збирався, оскільки постійно проживав з сім’єю за кордоном. Саме тому в їхньому договорі була відсутня вказівка на термін передачі дачі. Крім того, Чашкін повідомив, що Котова викликають до суду, бо за рішенням суду про поділ майна між Чашкіним і його колишньою дружиною, яке набрало сили до реєстрації договору купівлі-продажу дачі, вона була передана дружині Чашкіна. Котов звернувся за допомогою до адвоката.
Вирішіть спір.
28. Ребров 20 вересня купив в універмазі костюм і черевики. У присутності продавця він приміряв куплені речі й уважно їх оглядав. Повернувшись додому, Ребров знову оглянув костюм і вирішив, що колір і фасон йому не підходять. З цієї причини костюм він не вдягав і через кілька днів звернувся до магазину, вимагаючи прийняти костюм і повернути йому гроші.
Через місяць після придбання черевиків виявилося, що вони мають значні недоліки: неякісно пошиті й різні за кольором.
Універмаг відмовився замінити куплені речі на більш якісні або повернути за них гроші, посилаючись на те, що під час придбання покупець мав можливість добре оглянути товар і, крім того, черевики Ребров вже носив. На думку адміністрації, дефекти товару були явні, і покупець не має права вимагати їх заміни, повернути ж гроші неможливо, бо їх вже інкасовано.
Як слід вирішити спір?
29. Антіпов придбав в універмазі піаніно із розстроченням платежу на 2 роки. Через півроку після оформлення договору Антіпов звільнився з роботи і виїхав на постійне місце проживання в Росію. Універмаг звернувся до батька боржника з проханням внести за сина несплачену суму грошей або повернути придбане ним піаніно. Батько відмовився задовольнити ці вимоги. Універмаг звернувся з позовом до суду.
Як має бути вирішена справа? Як була б вирішена справа, коли б Антіпов подарував піаніно батькові?
30. Тимощук продав Зубову телевізор за 700 грн. Покупець заплатив лише 200 грн, а решту обіцяв сплатити через 3 дні. До остаточного розрахунку телевізор залишався у продавця.
Зубов не приходив за телевізором і не приносив грошей протягом двох тижнів. Тоді Тимощук продав телевізор Тимченку. Після цього з’явився Зубов і пояснив, що хворів і вчасно прийти не зміг.
Тимощук не відмовлявся повернути Зубову сплачені останнім 200 грн. Однак Зубов вважав, що 200 грн було залишено ним як завдаток, і тому вимагав, щоб Тимощук повернув йому подвійну суму завдатку, тобто 400 грн, і крім того, реально виконав укладений між ними договір купівлі-продажу. Оскільки Тимощук відмовився задовольнити вимоги, Зубов звернувся в суд з позовом до Тимощука з вимогою повернути йому 400 грн і до Тимченко – з вимогою повернути йому телевізор.
Чи обґрунтовані вимоги Зубова? Як слід вирішити спір?
31. Швець придбала на ринку у приватного підприємця вечірню сукню і показала її подрузі. Остання повідомила, що в сусідньому магазині така ж сукня коштує значно дешевше. Швець пішла на ринок, знайшла підприємця і стала вимагати повернути їй частину купівельної ціни або прийняти сукню, а їй повернути гроші. Підприємець відмовився, а Швець звернулася зі скаргою в юридичний відділ адміністрації ринку.
Які роз’яснення вона має одержати? Як слід було б вирішити справу, якщо б Швець вдома виявила погано оброблені шви, а продавець відмовився прийняти сукню, пояснивши це тим, що небездоганна якість обробки швів є звичайним явищем для одягу турецького виробництва?
32. АТ “Залізобетон” (далі – АТ) 03.02.2006 р. уклало договір з ТОВ “Будстрой” (далі – ТОВ) на поставку щомісячно до 03.02.2007 р. бетонних конструкцій для будівництва двох дев’ятиповерхових будинків.
Згідно з вимогами стандартів, як було обумовлено в договорі, конструкції мають бути виготовлені з цементу міцністю 500 одиниць із застосуванням металевої арматури діаметром
8 мм. У зв’язку з тим, що АТ одержав від АТ “Цемент” цемент міцністю 300 одиниць, а арматуру діаметром 5 мм, воно виготовило конструкції із застосуванням цих компонентів і протягом двох місяців поставляло свою продукцію ТОВ. Останнє неодноразово повідомляло про те, що конструкції не відповідають вимогам якості, але АТ продовжувало поставку саме такої продукції.
У травні 2006 р. ТОВ у письмовій формі повідомило постачальника про те, що договір поставки від 03.02.2006 р. воно вважає розірваним і вимагає відшкодування збитків у зв’язку з поставкою недоброякісної продукції на суму 300 000 грн. Постачальник отримав це повідомлення 17.05.2006 р., але згоди на розірвання договору не дав і надіслав ТОВ претензію з зустрічними вимогами про виплату йому пені в розмірі 1 000 грн за несвоєчасну оплату поставленої продукції і шкоду, заподіяну у зв’язку з відмовою прийняти поставлену продукцію на суму 300 000 грн.
Які підстави та порядок розірвання договору поставки?
33. Відповідно до укладеного договору ТОВ “Люкс” (далі – ТОВ) було зобов’язано поставити 17 квітня редакції газети “Ранок” (далі – редакція) 20 комп’ютерів, за які редакція здійснила попередню оплату за ціною 1 000 грн за кожний комп’ютер. У договорі сторони передбачили, що за недопоставку комп’ютерів ТОВ сплачує редакції неустойку в розмірі 2% від вартості непоставлених товарів.
14 серпня редакція звернулася в господарський суд з позовом до ТОВ про стягнення з останнього усієї перерахованої суми, неустойки за непоставку товарів та процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 18 квітня по 14 серпня.
21 серпня комп’ютери були поставлені та прийняті редакцією. При розгляді спору в господарському суді ТОВ не визнало позовні вимоги редакції, посилаючись на те, що свої зобов’язання воно виконало.
Чи є підстави для задоволення позовних вимог редакції газети “Ранок”?
34. Згідно з договором, укладеним між АТ “Аркада” (далі – АТ) і підприємцем Буділовим, товариство зобов’язалося передати останньому вантажний автомобіль “Ман” в обмін на 3-кімнатну квартиру, що належала Буділову. Однак замість німецької вантажівки Буділову було запропоновано автомобіль “КрАЗ”. Враховуючи те, що ціна автомобіля “КрАЗ” значно нижча від ціни квартири, Буділов погодився прийняти його за умовою, що АТ здійснить доплату в розмірі 2 000 грн. Відповідну домовленість було оформлено додатковою угодою до основного договору.
Через деякий час АТ відмовилося від сплати 2 000 грн і стало вимагати від Буділова повернення “КрАЗу”, посилаючись на те, що договір поставки, який було укладено між сторонами, не передбачав такої істотної умови, як строк виконання, і тому, не може вважатися укладеним.
Буділов же вважає, що сторони уклали як основний договір міни, і строк не є істотною умовою цього договору. Сама ж по собі умова про доплату не перетворює договір міни на договір купівлі-продажу або поставки. Спір було передано до господарського суду.
Вирішіть справу.
Т е м а 8, 9. Дарування. Рента
Завдання
35. Рудін уклав 01.01.2006 р. зі своїм родичем Мартиненком письмовий договір дарування відеокамери, за яким надав право довічного користування нею Халявському.
Мартиненко звернувся до юридичної консультації з проханням пояснити йому такі питання: 1. Чи вважається даний договір дарування дійсним, якщо його посвідчено нотаріально та в ньому вказано, що відеокамеру Рудін передасть йому лише через рік? 2. Чи має він право вимагати свій дарунок від Рудіна, якщо останній відмовиться від передання йому відеокамери? 3. Чи може Халявський вимагати надання камери в користування в разі смерті Рудіна? 4. Чи може він (Мартиненко) відмовитися від укладеного договору?
Дайте відповідь.
36. Сонін подарував сім’ї Ліско дорогий японський телевізор. Через два роки відносини між родичами значно погіршилися. Під час чергової сварки Ліско завдав Соніну тяжких тілесних ушкоджень, розбив автомобіль останнього, за що був притягнутий до кримінальної відповідальності та засуджений до позбавлення волі.
Скориставшись відсутністю Ліско, Сонін забрав з його оселі телевізор, заявивши, що він має право розірвати договір дарування за обставин, що склалися, бо договір дарування – безоплатний договір.
Дружина Ліско після неодноразових звернень до Соніна подала до суду позов з вимогою повернути телевізор, який належить їй та її чоловікові.
Вирішіть справу.
37. Розумовський уклав з АТ “Довіра” (далі – АТ) договір безстрокової ренти, за яким безоплатно передав у власність АТ свою квартиру. Одержувачами ренти в договорі названо Розумовського та його дружину. Ренту було встановлено в розмірі 600 грн на місяць на обох одержувачів.
Через три роки після укладення договору Розумовський помер і його дружина та АТ домовилися про зменшення суми ренти до 300 грн на місяць. Ще через два роки АТ заявило про свій намір відмовитися від договору у зв’язку з чим виплатило Розумовській 3 600 грн.
Розумовська прийняла гроші, але незабаром звернулася до суду з позовом про звернення стягнення на передану квартиру, яка перебуває в заставі, та повернення їй вартості квартири, оскільки квартиру було передано у власність АТ за договором ренти безоплатно.
У судовому засіданні Розумовська пояснила, що договором не передбачена можливість відмови від договору ренти в односторонньому порядку, тому договір не може вважатися розірваним, а АТ вже понад 6 місяців не виплачує їй ренту. Отримана ж нею сума (3 600 грн) є рентою, яку вона отримала б, якщо б не погодилася на зменшення розміру ренти.
Представник АТ заявив, що зменшення ренти з 600 до 300 грн на місяць було оформлено додатковою угодою, посвідченою нотаріально. А взагалі, можливість відмовитися від договору ренти передбачена законом і тому не обов’язково має бути названа в договорі ренти. Крім того, Розумовська прийняла 3 600 грн, погодившись тим самим з розірванням договору й повним розрахунком з АТ.
Вирішіть справу.
38. За договором ренти, укладеним на 10 років, Потебенько передав у власність Торіну жилий будинок вартістю
30 000 грн. безоплатно. Відповідно до договору ренту було встановлено на користь Потебенька та його сестер Лідії і Марії у розмірі мінімальної заробітної плати.
Через 8 років Марія вмерла і Торін став сплачувати ренту тільки на користь Потебенька та Лідії у визначених раніше сумах. Коли ж під час зливи у телевізійну антену, встановлену Торіним над будинком без громовідводу, вдарила блискавка і будинок згорів, Торін припинив виплати взагалі.
Потебенько звернувся до суду з вимогою розірвати договір ренти та зобов’язати Торіна відшкодувати вартість будинку, який став непридатним у зв’язку з винними діями останнього.
Вирішіть спір.
Т е м а 10. Довічне утримання (догляд)
(для самостійного вивчення)
П л а н
1. Поняття, ознаки та елементи договору.
2. Припинення договору.
3. Правові наслідки розірвання договору.
4. Перехід прав та обов’язків за договором.
Т е м а 11. Найм (оренда)
Завдання
39. АТ “Єнакіївське річкове пароплавство” (далі – АТ) уклало договір оренди з АТ “МММ”, згідно з яким останнє зобов’язалося наступного дня після укладення договору передати АТ в користування на строк 6 місяців за плату в розмірі 20 000 грн на місяць кондиціонер промисловий потужністю не менш 2000 м3 повітря на годину виробництва Японії, що був у користуванні не більш одного року. За несвоєчасне передання предмета оренди договором була встановлена неустойка в розмірі 10 000 грн. Кондиціонер АТ “МММ” не передало, і АТ звернулося до суду з вимогою до АТ “МММ” про передачу кондиціонера, відшкодування збитків за прострочення та стягнення обумовленої договором неустойки.
Складіть проект рішення суду.
40. Семиноженко передав Матвійчуку в найом телевізор вартістю 4 800 грн строком на один рік. Сторони домовилися, що плата за весь строк користування телевізором складатиме ¼ від його вартості. Матвійчук прийняв телевізор від Семиноженка на квартирі останнього та за браком часу не встиг його оглянути. Наступного дня Матвійчук відбув у відрядження за кордон строком на 4 місяці. Повернувшись, він з’ясував, що зображення телевізора має неприємний зелений відтінок. Матвійчук звернувся до ремонтної майстерні, і через тиждень телевізор було відремонтовано. З’ясувати, коли виникла поломка, під час ремонту не вдалося. Ремонт коштував Матвійчуку 100 грн.
Через п’ять місяців після укладення договору Матвійчук отримав листа від Семиноженка, в якому той сповіщав Матвійчука про свою відмову від договору найму у зв’язку з неоплатою останнім користування річчю. Наймодавець вимагав повернення телевізора та сплати 500 грн за користування ним. Матвійчук же вважає, що, по-перше, чотири місяці він не мав можливості користуватися річчю у зв’язку з відрядженням за наказом керівництва; по-друге, один тиждень телевізор погано показував, через що Матвійчук не міг ним користуватися повною мірою; по-третє, договором не встановлено період оплати за користування річчю. Отже, оплата може бути здійснена тільки після закінчення строку договору за винятком часу, коли наймач не мав можливості користуватися річчю (чотири місяці та один тиждень). Крім того, він вимагав від Семиноженка відшкодування оплаченої вартості ремонту в сумі 100 грн.
Проаналізуйте доводи сторін і вирішіть спір.
41. Борисенко та його сусід Янчук уклали договір, за яким Янчук передав Борисенку строком на 4 роки в найом стару швацьку машинку німецького виробництва в робочому стані за умови сплати 13 грн щомісячно. Зазначену машинку Борисенко поновив, встановивши декілька нових додаткових приладів, і згодом почав використовувати для надання послуг населенню. Через деякий час Янчук безслідно зник, а через чотири роки його було оголошено померлим. Шевчук, як єдиний спад-коємець Янчука, продав швацьку машинку Таренку. Останній звернувся до Борисенка з вимогою передання йому швацької машинки та виплати всіх доходів, які той отримав від користу-вання машинкою з дня її придбання Таренком. Борисенко задовільнити вимогу відмовився. Згодом до Борисенка звер-нувся ще й Тіньків з вимогою переданя йому швацької машинки, надавши письмовий договір позики, за яким Янчук мав сплатити йому 97 грн, та договір застави швацької машинки, яким було забезпечено виконання грошового зобов’язання за договором позики. Справи були передані на розгляд до суду. Борисенко, у свою чергу, подав позов до Шевчука як право-наступника наймодавця Янчука про визнання його (Борисенка) співвласником машинки, оскільки поновлення останньої зробило її фактично новою.
Вирішіть справу.
42. Потапенко взяв на прокат піаніно строком на один рік, уклавши відповідний договір з пунктом прокату. У зв’язку з від’їздом у тримісячне відрядження Потапенко передав піаніно в тимчасове користування своєму сусідові Шведу з умовою, що той буде користуватися піаніно протягом перебування Потапенка у відрядженні та сплатить останньому за користування суму, що дорівнює сумі плати за прокат, яку має сплатити Потапенко за той же строк. Швед поставив піаніно біля батареї центрального опалення, і незабаром в інструменті виникли дві тріщини. Після закінчення строку договору Потапенко повернув піаніно прокатному пункту, але інструмент не прийняли і запропонували Потапенку відремонтувати його. Потапенко відмовився виконати цю вимогу, оскільки у псуванні піаніно винен Швед, а не він.
Вирішіть справу.
43. Ярославський 10.01.2006 р. передав Ахметову в найом строком на 2 роки гараж в м. Харкові за умови сплати
1 000 грн щомісячно. Договором було передбачено, що гараж передається Ахметову для зберігання автомобіля. 15 квітня Ярославському стало відомо, що 1 квітня Ахметов уклав з Дінчуком договір, за яким зобов’язався до 1 липня надати Дінчуку той же гараж у користування строком на 1 рік для обладнання автомайстерні. Договір було посвідчено нотаріусом. Крім того, Ахметов не вносив взагалі плати за користування гаражем. 20 квітня Ярославський звернувся до суду з позовом про розірвання договору найму. Під час розгляду справи, 15 червня, Ахметов повністю погасив борг за користування гаражем.
Яке рішення має винести суд? Яким буде рішення суду, якщо з’ясується, що договір найму не був зареєстрований?
44. Державне підприємство “Хлібкомбінат № 8” (далі – державне підприємство) уклало з ТОВ “Будмонтаж” (далі – ТОВ) договір оренди окремо розташованої споруди загальною площею 100 м2 на 10 років. У договорі сторони передбачили такі умови: 1) строк оренди, 2) розмір орендної плати,
3) цільове призначення споруди, 4) пеню за прострочення оплати орендних платежів, 5) обов’язок орендаря провести капітальний ремонт споруди не пізніше одного року після укладення договору, 6) набуття права власності ТОВ на споруду після спливу строку договору за умови належної сплати орендних платежів.
Оскільки орендар вчасно не розпочав капітальний ремонт і мав заборгованість по орендній платі за 2 місяці, державне підприємство звернулося до суду з позовом про розірвання договору. ТОВ позов не визнало.
Яке рішення має винести суд?
45. ТОВ “Мавка” (далі – ТОВ) уклало за участю банку АКІБ “Укркамчатбанк” (далі – банк) і машинобудівельного заводу договір лізингу, за яким отримало устаткування для лісопилки строком на 4 роки. Лісопилку було поставлено і змонтовано представниками заводу. Однак у процесі експлуатації неодноразово виявлялися виробничі дефекти лісопилки, що зробило її подальше використання вкрай невигідним. ТОВ звернулося до заводу з вимогою замінити устаткування, однак завод відмовив, пояснивши, що в даний час устаткування для лісопилок він не виробляє і задовольнити вимоги не має можливості. Тоді ТОВ звернулося до банку з проханням розірвати договір лізингу. Банк, у свою чергу, також відмовив ТОВ, вважаючи, що відповідальність за вибір постачальника і всі пов’язані з цим ризики повинен нести лізингоодержувач. При цьому банк заявив, що згоден розірвати договір, якщо йому будуть відшкодовані: повна вартість устаткування для лісопилки і неодержані доходи у вигляді платежів за користування лісопилкою. ТОВ така пропозиція не задовольнила, і воно звернулося в суд з позовом про розірвання договору лізингу.
Вирішіть справу.
Т е м а 12. Найм (оренда) житла
Завдання
46. У березні 2004 р. Волинець одержала у спадщину однокімнатну квартиру. Як з’ясувалося, в цій квартирі з січня 2004 р. на умовах найму проживає Іщенко. У квітні 2004 р. Волинець подала позов до суду про розірвання договору найму і виселення Іщенка, оскільки з військової служби повернувся її син, і ця квартира необхідна йому для проживання. Суд задовольнив її вимоги. Однак в серпні 2004 р. Іщенку стало відомо, що Волинець уклала договір найму цієї квартири з Петренком. Іщенко подав позов до суду про переведення на нього прав та обов’язків наймача.
Яке рішення має винести суд? Чи будуть правомірними вимоги Іщенка про переведення на нього прав та обов’язків покупця, якщо буде встановлено, що Волинець не передала в найом, а продала Петренку цю квартиру?
47. Бондарчук і Федорець уклали 01.01.2006 р. договір найму житла строком на один рік. Свого часу Бондарчук не попередив наймача про відмову від укладання договору на новий строк, а Федорець 01.01.2007 р. не звільнив помешкання. Бондарчук 01.03.2007 р. продав це житло своєму приятелю Нестерову, який з 03.05.2007 р. подав позов до суду про розірвання договору найму і виселення Федорця на підставі невнесення наймачем плати за житло з 01.01.2007 р. Федорець пред’явив зустрічні вимоги про переведення на нього прав та обов’язків покупця згідно зі ст. 822 ЦК України.
Яке рішення повинен винести суд?
48. Сідоров (наймодавець) уклав договір найму житла з комерційним банком “АВЕК” (наймачем) строком на п’ять років. Останній передав це житло в користування своєму працівникові Смирнову. Через деякий час Смірнов за згодою банку вселив у житло свою дружину та її сина від першого шлюбу. Минуло три роки і Сідоров звернувся з позовом до комерційного банку “АВЕК” і до Смірнова про розірвання договору найму житла і відшкодування збитків у зв’язку з тим, що Смірнов та члени його сім’ї псують житло, власником якого він є. При розгляді справи Сідоров заявив, що на вселення Смірнова та членів його сім’ї комерційний банк “АВЕК” повинен був отримати його згоду.
Яке рішення має винести суд?
49. Федорчук (наймодавець) і Новіков (наймач) уклали договір найму житла, предметом якого був житловий будинок. З часом Новіков за згодою Федорчука переобладнав та рекон-струював житловий будинок і частину його став використо-вувати як офіс приватного нотаріуса.
Чи правомірні дії Новікова? Який існує порядок пере-ведення житлових будинків і приміщень у нежилі?
50. У договорі найму житла з Петровим серед осіб, які проживатимуть разом з ним, були вказані дружина та два повно-літніх сина. Після звільнення з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства Петров став вносити плату за користування житлом з затримкою на 3-4 місяця. Наймодавець Кирилько звернувся з позовом до суду про розірвання договору найму житла і стягнення заборгованості з Петрова та його синів.
Яке рішення повинен винести суд?
51. За три місяці до закінчення строку договору найму житла наймодавець Петренко попередив наймача Гончарова про відмову від укладення договору на новий строк, оскільки останній неналежно виконував свої обов’язки за договором найму – несвоєчасно сплачував за житло. На думку Гончарова, він має переважне право на укладення договору найму житла на новий строк відповідно до положень ч.1 ст. 822 ЦК України.
Розгляньте доводи сторін.
52. Клименко і четверо членів його сім’ї проживали на умовах найму в житловому будинку, що належав на праві власності Новікову. Після смерті Клименка наймачем житла побажав стати один з його синів. Однак наймодавець своєї згоди не дав.
Син Клименка звернувся з позовом до суду про визнання його наймачем житлового будинку.
Яке рішення має винести суд?
Т е м а 13. Позичка
(для самостійного вивчення)
П л а н
Т е м а 14. Підряд
Завдання
53. АТ “Аптека “Здоров’я” (далі – АТ) запросила для оформлення свого торгового залу художника-дизайнера Савченка. Перед художником було поставлено завдання – оформити вітрини аптеки та її торгового залу для покращення естетичного вигляду. Оформлення мало здійснюватися з матеріалів та за ескізами Савченка. Строк виконання замовлення становив один місяць.
Керівник АТ звернувся до юрисконсульта з проханням підготувати відповідний проект договору.
Дайте правову кваліфікацію відносин між художником-дизайнером Савченком і АТ.
54. Карпенко домовився зі своїм знайомим – майстром телеательє про налагодження в його телевізорі блока ДМВ та антени до нього за винагороду.
Усі необхідні матеріали були надані Карпенком. Після того, як усі роботи були виконано, майстер за проханням Карпенка почав перевіряти телевізор. Телевізор працював добре, однак при вмиканні відеомагнітофону було виявлено, що екран має тільки чорно-біле зображення. Майстер сказав, що в телевізорі необхідно встановити блок PAL, тоді зображення буде кольоровим. Карпенко повідомив, що він має такий блок і майстер може його встановити, а також підключити систему дистанційного управління.
Після виконання робіт майстер знову ввімкнув телевізор і він згорів. Як було з’ясовано, блок дистанційного управління виявився непридатним до використання, і внаслідок цього при вмиканні сталося коротке замикання. Майстер встановив блок без відповідної перевірки.
Карпенко відмовився сплатити майстру обумовлену винагороду та вимагав від нього безкоштовного ремонту телевізора.
В свою чергу майстер вимагав сплатити йому обумовлену винагороду та заперечував проти ремонту, вважаючи винним у пошкодженні телевізора Карпенка, який дав непридатний до використання блок.
Як має бути вирішена справа? Чи зміниться рішення, якщо буде встановлено, що несправний блок майстер отримав запечатаним з пломбами заводу - виробника?
55. Маковецький домовився зі своїм сусідом – радіотехніком Івановим, що той у вільний від роботи час збере для нього магнітофон. Придбання необхідних матеріалів Іванов взяв на себе. Було вирішено, що Маковецький сплатить Іванову 500 грн. Розпочавши роботу, Іванов не зміг самостійно розробити нову схему магнітофону, у зв’язку з чим домовився з інженером Бесєдіним про розробку такої схеми за 150 грн, передавши йому завдаток у сумі 50 грн. Крім того, деякі деталі Іванов не зміг придбати і виготовив їх сам. Іванов заявив Маковецькому, що останній повинен тепер сплатити не 500, а
800 грн. Маковецький ж відповів, що уклавши договір, Іванов взявся виконувати роботу на свій ризик, тому додаткові витрати мають бути віднесені на його рахунок. Іванов же стверджував, що обумовлена ними сума при укладанні договору була лише приблизною і, якщо Маковецький не може сплатити її, договір має бути розірвано, а Маковецький повинен йому відшкодувати понесені витрати в сумі 250 грн (50 грн – завдаток і 200 грн – за деталі).
Як слід вирішити справу?
56. Іноземна фірма “Пніна” підписала з ТОВ “Консоль” договір, відповідно до якого товариство зобов’язувалося кожного кварталу надавати фірмі інформацію щодо маркетингового дослідження ринку молочної продукції м. Харкова. Інформація повинна була надаватися на електронному носії – електронною поштою. Як тільки почали надходити гроші на рахунок товариства, у податкової інспекції виникло питання про правову природу укладеного договору. Податкова інспекція вважала, що в даному разі товариство одержує винагороду за послуги, а товариство стверджувало, що воно з фірмою уклало договір підряду.
Податкова інспекція звернулася за консультацією до юриста.
Яке роз’яснення має бути надано?
57. Слюсаренко уклав договір з Ремстройтрестом на ремонт його квартири. Вартість робіт та матеріалів, що купувалися трестом, склала 20 000 грн. Згідно з умовами договору, ремонт слід було розпочати 10.05.2006 р., а закінчити 20.05.2006 р. При укладанні договору Слюсаренко сплатив
5 000 грн. 9 травня Слюсаренка повідомили, що роботи не можуть бути розпочаті в строк, оскільки робочі ще працюють на іншому об’єкті, ремонт якого не був своєчасно закінчений через недопоставку деяких матеріалів. У зв’язку з цим Слюсаренка прохали перенести строк початку ремонту квартири. Від такої пропозиції він відмовився і заявив, що взяв за свій рахунок відпустку на цей час і чекає на робочих. Роботи у Слюсаренка було розпочато лише 15 травня і закінчено 29 травня. Після закінчення ремонту Слюсаренко заплатив ще 5 000 грн, а інші платити відмовився, оскільки вважає їх компенсацією збитків, понесених через порушення трестом вимог договору.
Трест звернувся з позовом до суду про стягнення з Слюсаренка 10 000 грн.
Яке рішення має винести суд?
58. ТОВ “Будівельно-ремонтне управління № 37”, діючи як генеральний підрядчик за договором на будівництво складського приміщення з плодоовочевою фабрикою, доручило АТ “Майстер” виконати комплекс сантехнічних і монтажних робіт, уклавши з ним договір субпідряду.
Під час прийняття результатів робіт за договором субпідряду представники будівельно-ремонтного управління виявили декілька порушень умов договору з боку АТ “Майстер”. Так, складське устаткування, монтаж якого здійснювався за цим договором, працювало лише частково; відстань між стелажами була меншою, ніж передбачено проектно-кошторисною документацією, яку передала плодоовочева фабрика; при встановленні сантехнічного обладнання використано інші матеріали, ніж було обумовлено договором. Залучений до приймання робіт представник державної санітарно-епідеміологічної служби заявив, що приміщення не може бути використане як склад плодоовочевої продукції, однак це не виключає його використання для інших виробничих потреб. Представник будівельно-ремонтного управління акт прийняття робіт за договором субпідряду підписати відмовився. До АТ “Майстер” було надіслано листа, в якому замовник (будівельно-ремонтне управління) вимагав усунути виявлені недоліки за рахунок субпідрядника до 15.01.2006 р., оскільки строк виконання робіт за договором з плодоовочевою фабрикою закінчувався 01.03.2006 р. Однак у вказані строки субпідрядник вимог замовника не виконав.
Враховуючи, що підрядник не виконав умови договору, плодоовочева фабрика звернулася до суду з позовом до будівельно-ремонтного управління з вимогою про відшкодування збитків та сплату неустойки в сумі 158 900 грн. Відповідач позову не визнав, посилаючись на відсутність своєї вини у порушенні договору внаслідок невиконання умов договору субпідрядною організацією. Залучений до участі у справі субпідрядник подав акт приймання робіт за договором із будівельно-ремонтним управлінням. В акті зазначалося, що робота виконана і приймається без застережень Акт було підписано представником АТ “Майстер” із зазначенням, що представник замовника (будівельно-ремонтного управління) від підписання відмовився.
Яке рішення має прийняти суд?
59. В АТ “Зірка” виникли труднощі з фінансуванням будівництва житлового будинку, яке здійснювалося спільно з науково-дослідним інститутом. Правління АТ “Зірка” прийняло рішення про залучення для завершення будівництва громадян, які виявили бажання придбати квартири в домі, що будується.
Для оформлення правовідносин з цими громадянами був розроблений договір про спільне інвестування, згідно з яким АТ брало на себе функції замовника, гарантувало здачу будинку в експлуатацію не пізніше II кварталу та оформлення документів про право власності на певні квартири конкретним громадянам. Громадяни зобов’язані були внести в повному обсязі у встановлений строк обумовлену договором суму.
Будинок було прийнято в експлуатацію лише в кінці III кварталу, а документи про право власності учасники інвестування отримали через 6 місяців після закінчення будівництва.
Група громадян звернулася з цього приводу до адвоката за консультацією.
Яке роз’яснення слід дати?
Т е м а 15. Виконання науково-дослідних
або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
(для самостійного вивчення)
П л а н
1. Поняття та предмет договорів на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт.
2. Передання, прийняття та оплата робіт.
3. Сторони договору, їх права та обов’язки.
4. Права сторін на результати робіт.
5. Наслідки неможливості досягнення результату.
6. Відповідальність виконавця за порушення договору.
Т е м а 16. Послуги. Загальні положення
(для самостійного вивчення)
П л а н
Т е м а 17. Перевезення
Завдання
60. Донецька залізниця звернулась до місцевого господарського суду з позовом до ВАТ “Вантажтранс” (далі – ВАТ) про стягнення плати за користування вагонами, оскільки протягом місяця залізниця на під’їзні колії, власником яких є ВАТ, подавала вагони під завантаження і розвантаження. У судовому засіданні було встановлено, що фактично ВАТ у вказаний період будь-яких вантажів не отримувало і не відвантажувало, а вагони використовувалися його контрагентами.
Місцевий господарський суд позов задовольнив, мотивуючи тим, що ВАТ як власник під’їзних колій повинно вносити плату за користування вагонами.
Апеляційний господарський суд рішення скасував і постановив у позові відмови, мотивуючи тим, що власник під’їзних колій має сплачувати залізниці плату за користування вагонами для власних потреб, тобто тоді, коли він є вантажовласником. Постанову було оскаржено в касаційному порядку.
Яке рішення повинна винести касаційна інстанція? Чи змінилося б рішення суду, якби між залізницею, власником під’їзних колій і контрагентом (безпосереднім користувачем вагонів) було укладено договір, згідно з яким обов’язок щодо внесення плати за користування вагонами покладався б безпосередньо на контрагента?
61. На адресу трикотажної фабрики залізницею надійшло дві партії товарів. У першій партії, що прибула на станцію призначення на 10 днів пізніше передбаченого триденного строку доставки, вантаж виявився пошкодженим. У другій партії товару була виявлена недостача. На підставі комерційних актів, складених при одержанні вантажу, фабрика звернулася до суду і зажадала від залізниці відшкодування збитків і сплати штрафу за прострочення доставки вантажу в сумі 10 178 грн. У судовому засіданні було встановлено, що за перевезення кожної партії вантажу сплачено провізну плату в розмірі 516 грн.
У господарському суді представник залізниці пояснив, що така ситуація виникла у зв’язку з аварією потягу, який перевозив вантаж, тому залізниця має бути звільнена від відповідальності. Крім того, на його думку, слід врахувати, що позивач не подав претензії до залізниці про стягнення завданих збитків.
Чи є підстави для задоволення вимог фабрики? Розгляньте доводи сторін.
62. На адресу АТ “Древінвест” (далі – АТ) було відправлено залізницею ліс-кругляк. Вантаж на станцію призначення не прибув. Вважаючи вантаж загубленим, АТ на підставі п. 117 Статуту залізниць України пред’явило претензію до залізниці про відшкодування 58 000 грн – вартість вантажу. Залізниця відхилила претензію, посилаючись на п. 135 Статуту, і вказала, що вантаж видано ТОВ “Піраміда”, до якого і слід пред’явити претензію про відшкодування вартості вантажу.
АТ подало до суду позов. Доказів про переадресування вантажу сторони в суд не надали. Рішенням суду залізницю було звільнено від відповідальності, а вартість загубленого вантажу стягнуто з ТОВ “Піраміда”.
Чи є підстави для оскарження рішення суду?
63. Адвокат, прямуючи за дорученням клієнта на засідання суду до м. Сімферополя, звернувся до каси залізничного вокзалу за квитком. Касир у продажу квитка відмовила, повідомивши, що на жоден з найближчих потягів у кримському напрямку квитків немає. Тоді адвокат придбав білет на літак, але рейс було затримано у зв’язку з несприятливими метеорологічними умовами. Адвокат з запізненням прибув до м. Сімферополю і тому не зміг бути присутнім на судовому засіданні. Відповідно до умов договору з клієнтом він втратив право на винагороду в розмірі 1 000 грн.
Адвокат подав судовий позов до авіакомпанії та залізниці з вимогою відшкодувати завдані збитки в розмірі неотриманої винагороди (1 000 грн), різниці між вартістю залізничного та авіаквитка (200 грн), а також моральної шкоди в розмірі
2 000 грн. Свої вимоги до авіакомпанії він обґрунтував неналежним (несвоєчасним) виконанням нею зобов’язань, а до залізниці – неправомірною відмовою в продажу квитка. У судове засідання було надано довідку про те, що в одному з потягів, квиток на який мав намір придбати адвокат, були вільні місця.
Чи є підстави для задоволення вимог адвоката?
64. Громадянка Петренко придбала квиток у плацкартний вагон потягу Харків – Ужгород. У вагоні вона з’ясувала, що її місце зайнято іншим пасажиром, який мав квиток на це ж місце. Петренко попросила провідника звільнити її місце або надати інше. У зв’язку з відсутністю вільних місць у цьому вагоні пасажирці було запропоновано зайняти місце в загальному вагоні або доплатити різницю вартості квитка і перейти до купейного вагону. Петренко зайняла місце у купейному вагоні, а доплатити різницю у вартості квитків відмовилася, пославшись на те, що у видачі двох квитків на одне і теж місце винна залізниця.
Вирішіть спір.
65. На замовлення АТ “Харківскло” (далі – АТ) автотранспортною організацією ТОВ “Трансавто” (далі – ТОВ) було подано автомобіль під завантаження для перевезення кришталевих виробів. Завантаження здійснювалося робітниками АТ. Після завантаження водій розписався у товарно-транспортній накладній та дорожньому листі і вирушив у рейс. Після прибуття до пункту призначення виявлено пошкодження значної частини вантажу, про що було складено відповідний акт.
Вантажоодержувач після відмови ТОВ задовольнити претензії щодо відшкодування збитків у розмірі вартості пошкодженого вантажу звернувся до суду. У відгуку на позов ТОВ вказувало, що відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом, перевізник перевіряє складування і кріплення вантажу лише з точки зору безпеки руху і збереження рухомого складу, а не самого вантажу і не відповідає за неналежне кріплення вантажу в кузові автомобіля, що призвело в даному випадку до пошкодження вантажу.
Зробіть аргументований висновок по справі.
66. Рудовоз “Академік Паладій”, що йшов із м. Керчі до м. Одеси з агломератом, неподалік від м. Одеси дістав пробоїну. Щоб уникнути загибелі судна, капітан прийняв рішення посадити його на мілину. Проте при виконанні цього маневру рудовоз одержав ще одну пробоїну і затонув.
Одержувач вантажу – Одеський завод ім. Січневого повстання вимагав сплатити вартість затонулого вантажу. Пароплавство заперечувало проти вимог заводу на таких підставах: рішення капітана було зумовлено наміром зберегти судно і вантаж; за таких умов кожен з учасників перевезення несе відповідальність за наслідки, спричинені обставинами, яких не міг передбачити капітан судна.
Дайте правову оцінку доводів сторін.
Т е м а 18. Транспортне експедирування
(для самостійного вивчення)
П л а н
Т е м а 19. Зберігання
Завдання
67. Косов і Овчаров 10.03.2006 р. уклали договір зберігання, відповідно до якого Косов передав Овчарову на період довгострокового відрядження відеокамеру, дозволивши нею користуватися. Сторони домовилися, що плата за зберігання буде платою за користування, в силу чого взаємних розрахунків між сторонами не передбачалося. Після повернення Косова з відрядження Овчаров заявив, що через травму руки він не міг користуватися відеокамерою протягом всього періоду зберігання, а тому Косов зобов’язаний сплатити йому винагороду за зберігання відеокамери. Косов з такою вимогою не погодився.
Вирішіть спір.
68. Коли 10.05.2006 р. Соколов прийшов на заняття до басейну, виявилося, що гардероб не працює. Оскільки до роздягальні у верхньому одягу входити заборонено, Соколов залишив своє пальто і шапку в непрацюючому гардеробі, як це зробили інші відвідувачі.
Після занять Соколов виявив, що його одягу немає. Він звернувся до директора басейну з вимогою відшкодувати вартість вкрадених речей. Директор відповів, що Соколов сам винен, оскільки прийшов в дорогому одязі і залишив його без нагляду. Що ж стосується непрацюючого гардеробу, то адміністрація басейну за його роботу відповідальності не несе, бо він обслуговується співробітниками заводу “Південкабель”. На підтвердження директор заводу пред’явив акт про хворобу робітниці гардеробу.
Соколов звернувся з позовом до суду про відшкодування вартості втрачених речей басейном і заводом солідарно.
Яке рішення має винести суд?
69. У готелі з номера Савчука 20.08.2006 р. було вкрадено куртку і електробритву. Адміністрація готелю відмовилася відшкодувати вартість викраденого майна, оскільки договору щодо його зберігання Савчук з адміністрацією готелю не укладав. У ході розслідування справи чергова поверху, на якому проживав Савчук, підтвердила, що бачила ці речі в номері, однак оскільки Савчук постійно носив ключ від номера при собі і не здавав його адміністрації, то вини працівників готелю у зникненні речей немає.
Вирішіть справу.
70. Іванов, поклавши валізу до автоматичної камери схову вокзалу, набрав шифр, цифри якого відповідали року його народження. При відкритті камери 05.03.2006 р. виявилося, що його валізу вкрадено. Іванов звернувся до адміністрації вокзалу із заявою з приводу крадіжки валізи з камери схову. Начальник вокзалу відповів, що згідно з чинним законодавством адміністрація вокзалу не зобов’язана відшкодовувати вартість вкрадених речей із автоматичної камери схову в разі справності замикаючого пристрою. До того ж Іванов сам порушив правила користування автоматичною камерою схову, використавши як шифр цифри, що відповідали року його народження, чим створив сприятливу ситуацію для відкриття камери шляхом підбору цифр шифру.
Вирішіть спір.
71. Власов, 10.02.2006 р. виїжджаючи за кордон у відрядження, помістив на товарний склад організації “Спецсхов” належні йому речі (ювелірні вироби, картини і антикварні меблі). При оформлені складських документів представник зберігача з’ясував у Власова його можливе місце перебування за кордоном. Саме цю адресу і було занесене до подвійного складського свідоцтва.
Під час перебування за кордоном Власов звернувся до представництва комерційного банку з проханням надати йому кредит під заставу подвійного складського свідоцтва. Договір було укладено, а свідоцтво передано банку. Коли Власов не зміг повернути кредит у зазначений договором термін, банк пред’явив до організації “Спецсхов” подвійне складське свідоцтво і договір застави подвійного складського свідоцтва.
Представник організації “Спецсхов” відмовив у видачі товару, пояснивши, що на його думку, було допущено помилку під час виписки складських документів. Крім того, на подвійному складському свідоцтві відсутній передавальний напис.
Як необхідно вирішити спір?
72. Шевченко 08.03.2006 р. поставив для зберігання строком на 1 добу автомобіль ВАЗ-21099 на автостоянку, й на підтвердження отримав квитанцію. У зв’язку з хворобою Шевченко прийшов за автомашиною через 3 доби і побачив, що в автомобілі відкриті двері, викрадено магнітофон, спортивну сумку, вогнегасник. Шевченко звернувся до чергового автостоянки з вимогою про відшкодування вартості зламаних дверей та викрадених речей.
Робітник відмовився відшкодовувати збитки, посилаючись на те, що коли він приймав зміну, двері в автомобілі вже були відкриті.
Вирішіть справу.
73. ТОВ “Агротехніка” (далі – ТОВ) здало у серпні 2006 р. на зберігання до хлібоприймального пункту (далі – ХПП) 100 т пшениці другого сорту строком на 3 місяці.
У жовтні керівник ТОВ звернувся до ХПП з вимогою видати 50 т пшениці для розрахунків за придбане пальне та техніку. Директор ХПП відмовив у видачі зерна до закінчення строку, встановленого в договорі зберігання. Він зазначив, що пшениця перейшла у власність ХПП на строк дії договору. По закінченню ж строку договору зберігання ХПП запропонувало ТОВ замість пшениці другого сорту пшеницю вищого сорту, але в меншій кількості.
ТОВ звернулося до суду.
Яке рішення має винести суд?
Т е м а 20. Доручення
Завдання
74. Іванов уклав з Миколаєнко договір, за яким зобов’язався придбати для нього будівельні матеріали. Коли будівельні матеріали були придбані, Миколаєнко відмовився їх прийняти і відшкодувати їх вартість Іванову, посилаючись на те, що матеріали придбано за завищеними цінами. Іванов вимагав оплати матеріалів, вказавши, що в довіреності Миколаєнка, посвідченій нотаріально, не було вказівки щодо ціни, за якою передбачалося придбання будівельних матеріалів, а було лише зазначено, що Іванову “доручається придбати будівельні матеріали за діючими цінами”. Крім того, у зв’язку з затримкою в прийнятті будівельних матеріалів, Іванов поніс додаткові витрати щодо їх зберігання, які він вимагав відшкодувати. Миколаєнко проти позову заперечував і посилався на те, що при укладенні договору він назвав суму, яку Іванов не повинен був перевищувати.
Сторони звернулися до юридичної консультації.
Яке роз’яснення їм слід дати?
75. Богдан після виконання договору доручення вимагав від Курилова виплати винагороди за вчинення правочину по найму жилого приміщення у розмірі 15% від ціни укладеного договору. Курилов відмовився виплатити винагороду в такому розмірі, оскільки при укладенні договору конкретна сума винагороди названа не була, однак він задоволений умовами укладеного Богданом правочину і в змозі виплатити винагороду в розмірі 3% від ціни договору. Богдан вважає, що має право самостійно визначати суму винагороди. Крім того, як йому відомо, агенції по найму житла за таку послугу отримують винагороду в розмірі 15%-25% від ціни договору, а він назвав мінімальну суму.
Як вирішити спір?
76. Петренко уклав у січні з Воложенком договір доручення на продаж партії шуб за встановленою в договорі ціною. Воложенко у березні, дізнавшись, що скоро ціни на даний товар можуть різко знизитися, прийняв рішення продати товар за ціною, яка є максимальною на даний час, але нижчою, ніж обумовлено договором.
Петренко вимагав повернути гроші за проданий товар у сумі, яку було обумовлено в договорі. Воложенко заперечував і посилався на те, що він повинен був прийняти рішення швидко і отримати вказівку довірителя не зміг, оскільки той був на лікуванні у шпиталі.
Як слід вирішити справу?
77. Приватний підприємець Сидоров, викупивши об’єкт незавершеного будівництва, вирішив побудувати станцію технічного обслуговування автомобілів (СТО). Для завершення будівництва він найняв будівельну фірму “Реал”, яка зобов’язалася здати об’єкт “під ключ”. Сидоров, не будучи фахівцем у будівництві, для контролю за виконанням будівельних робіт та прийняття завершеного об’єкта уклав договір доручення з інженером-будівельником Мареничем.
Через деякий час Сидоров дізнався, що директор фірми “Реал” використовує неякісні будівельні матеріали та завищує їх купівельну ціну. Мареничу було відомо про ці порушення з боку директора “Реала”, але він не доповідав про це Сидорову. Останній, дізнавшись про це, розірвав з Мареничем договір доручення. Маренич заперечував, посилаючись на те, що він своєчасно і сумлінно виконував покладені на нього за договором обов’язки.
Як слід вирішити спір?
Т е м а 21. Комісія
Завдання
78. Коробов уклав з Борисенком договір комісії, відповідно до якого останній за винагороду в розмірі 250 грн повинен був придбати для Коробова персональний комп’ютер (ПК) – монітор, системний блок, принтер, тощо – за ціною, яка не буде перевищувати 4 500 грн. Зазначена сума була надана Борисенку одразу після укладення договору комісії. Через тиждень Борисенко повідомив Коробова про купівлю для нього замовленого ПК, отримав за це від Коробова обумовлену договором винагороду та передав йому майже всі складові ПК за винятком монітора, який поки що залишився у продавця – приватного підприємця Ряднова. Через два дні Борисенко повідомив Коробова, що він змушений їхати у відрядження, а тому порадив Коробову самому забрати придбаний для нього в Ряднова монітор. Коли Коробов прийшов до Ряднова за монітором, останній відмовив йому, посилаючись на те, що не знає, чи є Коробов тією особою, якій можна передати монітор, а якщо Коробов доведе, що він є власником, то йому необхідно доплатити ще 250 грн, оскільки загальна вартість ПК складає
4 750 грн.
Коробов не погодився з вимогами Ряднова і звернувся до юридичної консультації з такими запитаннями:
1. Чи є він власником ПК, зокрема монітора? 2. Чи може він вимагати від приватного підприємця Ряднова передачі йому монітора? 3. Чи потрібно доплачувати 250 грн? 4. Хто має здійснити таку доплату? 5. Чи можна відмовитися від купівлі ПК і вимагати повернення грошей? 6. Чи доцільно вимагати від Борисенка повернення сплаченої йому винагороди?
Дайте відповідь.
79. ТОВ “Молоко” (далі – ТОВ) уклало договір комісії на реалізацію дитячих молочних продуктів, що належали ВАТ “Деснянське молоко” (далі – ВАТ). Відповідно до укладеного договору ТОВ як комісіонер брало на себе обов’язок щодо реалізації молочної продукції комітента споживачам, отримуючи за це винагороду в розмірі 10% від вартості реалізованої
продукції.
У липні цього ж року через аварію системи енергопостачання і у зв’язку з цим простою протягом тривалого часу холодильних агрегатів ТОВ молочна продукція ВАТ втратила споживчі властивості. ВАТ звернулося з вимогами до ТОВ про відшкодування вартості молочної продукції, що стала не придатною для реалізації, на суму 16 000 грн.
Оцініть законність і обґрунтованість вимог комітента. Яке юридичне значення має та обставина, що молочна продукція втратила споживчі властивості внаслідок аварії системи енергопостачання?
80. Придатко на праві власності належить 2 т пшениці 3-го класу. Вона уклала договір комісії з Кобзарем про продаж цієї пшениці у строк до 1 грудня поточного року, за що він мав отримати винагороду в розмірі 200 грн. Незабаром Кобзар був змушений відбути у тривале відрядження. З метою належного виконання своїх обов’язків комісіонера він домовився з Боднарем про те, що останній продасть пшеницю, за що отримає 50% винагороди, яку мав отримати Кобзар, тобто 100 грн. Боднар продав пшеницю за встановленою в договорі комісії ціною і в необхідний термін. Дізнавшись про це, Придатко звернулася до Боднара з пропозицією передати їй гроші за продану пшеницю й одержати за надану послугу 150 грн. Боднар погодився, передав гроші Придатко, залишивши собі обіцяну винагороду. Повернувшись з відрядження, Кобзар звернувся до Придатко з вимогою про сплату йому обіцяної винагороди, оскільки договір комісії виконано належним чином. Придатко відмовилася задовольнити вимоги, вважаючи, що Кобзар не має підстави отримувати винагороду за послуги, що не були ним надані, а якщо він і має претензії, то їх потрібно пред’являти до Боднара.
Оцініть відповідність чинному законодавству дій та аргументів сторін.
81. Волчков звернувся до ТОВ “Фіалка”, що здійснювало підприємницьку діяльність, у тому числі у сфері комісійної торгівлі непродовольчими товарами, з пропозицією укласти договір комісії на реалізацію ТОВ “Фіалка” комплекту прикрас із срібла, який належить Волчкову. Заступник директора ТОВ “Фіалка”, оглянувши принесені Волчковим прикраси, погодилася з можливістю укладення договору комісії. Однак у зв’язку з тим, що Волчков не зміг подати документів, які посвідчували б його особу і право власності на ці прикраси, заступник директора запропонувала Волчкову залишити прикраси на зберігання у ТОВ “Фіалка” і прийти наступного дня для належного оформлення договору. Волчков погодився. Наступного дня він дізнався, що його речі вже реалізовано, і тому йому запропонували не оформляти договір комісії з ТОВ “Фіалка”, а просто забрати гроші. Коли Волчков зазначив, що даної суми недостатньо, йому повідомили, що це 80 % від вартості реалізованих прикрас, а 20% отримало ТОВ ”Фіалка”, яке укладає договори лише на таких умовах. Реалізувати прикраси за більшою ціною не було можливості.
1. Чи може він вимагати від ТОВ “Фіалка” сплати 100% отриманої останнім суми за продані речі? 2. Чи мало право ТОВ “Фіалка” реалізовувати речі, що належали Волкову, без укладення договору комісії? 3. Чи зобов’язаний був Волчков подавати комісіонеру документи або інші докази з метою підтвердження права власності на ці речі?
Дайте відповідь.
Т е м а 22. Управління майном
Завдання
82. Акціонер АТ “Троянда” Іванов передав за договором управління майном 10.02.2004 р. строком на 6 місяців ТОВ “Надія” акції, що йому належали в АТ “Троянда”. ТОВ “Надія” зобов’язалося управляти акціями, а також 1-го числа кожного місяця інформувати телефоном Іванова про стан справ. У травні Іванов відбув у туристичну подорож на 5 місяців.
15.08.2004 р. директору ТОВ “Надія” стало відомо, що акції АТ “Троянда” знецінюються, і він прийняв рішення передати акції брокеру Петрову для реалізації їх на біржі. Наступного ж дня акції було продано за 90% їх номінальної вартості.
Повернувшись, Іванов не схвалив дій управителя, не визнав Петрова заступником управителя і звернувся до суду з вимогою про відшкодування завданих йому збитків.
У судовому засіданні директор ТОВ “Надія” зауважив, що оскільки Іванов не міг повернутися додому для видачі дозволу на реалізацію акцій, а ТОВ “Надія” не могло самостійно реалізувати акції, не мало на це відповідної ліцензії, воно було вимушене звернутися за допомогою до брокера. Враховуючи це, Іванов повинен прийняти належне виконання зобов’язання за договором і виплатити винагороду брокерові Петрову, а також сплатити ТОВ “Надія” суму, передбачену договором управління майном.
Вирішіть спір.
83. Будько уклав із підприємцем Спритним договір управління житловим будинком строком на 5 років, встановив-ши плату останньому в розмірі 30 % доходу від експлуатації будинку щомісячно.
Спритний здав будинок в оренду під магазин. Згодом, отримавши кредит у банку під іпотеку будинку, він надбудував у житловому будинку два поверхи на 4 квартири, які став здавати за договором найму (оренди) житла туристам за певну плату, і цими грошима розраховувався з банком за отриманий кредит. Будько, не задоволений таким станом справ, звернувся з позовом до суду про розірвання договору і стягнення з управителя неотриманих доходів відповідно до умов договору.
Як слід вирішити справу?
84. Коваленко отримав у спадщину бетономішалку. Оскільки остання не була йому потрібна, він вирішив передати її Потапову в управління, уклавши з останнім договір строком на 1 рік. Відповідно до договору Потапов повинен був здавати бетономішалку в короткострокову оренду (на 1 – 2 місяці). Під час дії договору Потапов продав бетономішалку Васильєву, вважаючи себе довірчим власником (ч.2 ст. 1029 ЦК України).
Коваленко звернувся з віндикаційним позовом до Васильєва про витребування бетономішалки, а до Потапова – про відшкодування збитків за договором управління майном.
У судовому засіданні Потапов пояснив, що як довірчий власник він мав право розпоряджатися майном на свій розсуд, бо укладеним договором управління майном не передбачалося обмежень його прав. До цього ж бетономішалку продано дуже вигідно, а тому розрахунки з Коваленком мають складатися з вартості бетономішалки за вирахуванням плати щодо управління нею.
Вирішіть спір.
85. Виробничий кооператив “Свитязь” передав за договором управління майном Козирю, який був суб’єктом підприємницької діяльності, в управління птахоферму. Через рік управитель з’ясував, що інкубатор, який входив до складу птахоферми і вважався втраченим, перебуває у Півня, який раніше був завідуючим птахофермою.
Управитель звернувся до Півня з вимогою повернути інкубатор та сплатити всі доходи, отримані останнім за час неправомірного володіння інкубатором. Однак установник управління – виробничий кооператив “Свитязь” – погодився з таким веденням управління і заборонив Козирю звертатися з претензіями до Півня. Одночасно Козирю стало відомо, що птахоферма є предметом договору застави за кредитним договором з банком, строк виконання якого настане через 6 років.
У зв’язку з цим Козир звернувся до суду з позовом про дострокове розірвання договору управління птахофермою і виплату йому певної винагороди за час фактичного управління майном.
Як слід вирішити справу?
Т е м а 23. Страхування
Завдання
86. Після смерті завідуючої магазином Вінніченко під час ревізії виявлено розтрату матеріальних цінностей на суму
3 200 грн. Відповідний позов про стягнення коштів у погашення боргу був пред’явлений до дочки померлої як єдиної спадкоємиці Вінніченко.
Справу в судовому засіданні було розглянуто, позов задоволено. Зі спадкоємиці стягнуто суму розтрати частково. При вирішенні справи суд виходив із факту, що відповідачка після смерті матері одержала у спадщину 2 300 грн, з яких і повинен погашатися борг, оскільки відповідно до ст. 1231 ЦК України шкода, заподіяна спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями в межах вартості майна, яке було одержано ними у спадщину. Проте дочка померлої рішення суду оскаржила. В апеляційній скарзі вона вказала, що 2 000 грн, які було включено судом до суми спадщини, вона одержала не в порядку спадкоємства, а на підставі договору страхування, укладеного матір’ю, відповідно до якого вона була призначена вигодонабувачем.
Як слід вирішити справу?
87. Сергеєва було засуджено за заподіяння тяжкого тілесного ушкодження потерпілому Корнєву. Страхова компанія виплатила Корнєву за договором особистого страхування
500 грн, після чого звернулася до суду в порядку регресу з позовом про стягнення з Сергеєва суми, виплаченої Корнєву, обґрунтовуючи свої вимоги положеннями ЦК України. Суд задовольнив позов страхової компанії.
Чи є правильним рішення суду?
88. Швейна фабрика відповідно до укладеного контракту одержала від англійської фірми партію тканин на суму
80 000 грн для пошиття модельного одягу. Товар було розміщено на складі. Фабрика застрахувала одержану партію товару на повну вартість тканини. Під час зберігання в приміщенні складу сталася пожежа. З метою запобігання збільшенню збитків адміністрацією було організовано вивезення (службовим автомобілем) із палаючого складського приміщення тканини, яка ще залишалася неушкодженою. Автомобіль загорівся від палаючої частини даху, що впала на нього. Усі спроби загасити вогонь виявилися марними.
Згідно з актом пожежних органів вини фабрики у виникненні пожежі не виявлено. Збитки, завдані фабриці в результаті пожежі, становлять 60 000 грн, у тому числі: пошкодження продукції (тканини) – загальна вартість 50 000 грн, пошкодження автомобіля – 10 000 грн.
Відповідно до укладеного договору страхування фабрика звернулася до страховика з вимогою відшкодувати заподіяні їй збитки в повному обсязі. Страхова компанія, погодившись на відшкодування вартості знищеної пожежею тканини (50 000 грн), відмовилася відшкодувати вартість пошкоджень автомобіля, посилаючись на те, що за договором страхуванню підлягала лише партія тканини.
Представник фабрики в судовому засіданні звернув увагу на той факт, що автомобіль було пошкоджено під час вжиття заходів щодо зменшення ймовірної шкоди від настання страхового випадку, тому страховик зобов’язаний відшкодувати понесені страхувальником витрати у зв’язку з їх проведенням. Іншим аргументом на користь фабрики, на думку її представника, є те, що шкода, заподіяна фабриці, не перевищує страхової суми, у межах якої страховик несе ризик і зобов’язався виплатити страхове відшкодування.
Як необхідно вирішити справу?
89. Бурда від свого імені уклав зі страховою компанією договір страхування автомобіля, яким управляв на підставі довіреності. Договором передбачено, що страховий випадок – це пошкодження автомобіля в результаті дорожньо-транспортної пригоди. За два дні до закінчення строку чинності договору страхування автомобіль, яким керував Бурда, було пошкоджено в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Бурда звернувся до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування у зв’язку з настанням страхового випадку.
Страхова компанія звернулася з запитом про обставини дорожньо-транспортної пригоди до відповідного органу ДАІ, який повідомив, що вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини пішохода, особу якого не встановлено. Крім того, страхова компанія запитала в Бурди документи, що підтверд-жують його право на застрахований автомобіль, на що Бурда подав довіреність, яку було видано на його ім’я Івановим. Вказаною довіреністю Бурда уповноважувався, зокрема за своїм розсудом продавати, дарувати та іншим чином відчужувати автомобіль, укладати договір страхування автомобіля тощо.
Страхова компанія, посилаючись на те, що власником автомобіля є Іванов, відмовила Бурді у виплаті страхового відшкодування, про що повідомила останнього в 15-денний строк. Не погодившись з рішенням страхової компанії, Бурда звернувся з позовом до суду про стягнення зі страхової компанії страхового відшкодування, стверджуючи, що він є власником застрахованого автомобіля, бо придбав його за грошові кошти, незважаючи на те, що користувався автомобілем на підставі довіреності.
Яке рішення має прийняти суд?
Т е м а 24. Позика. Кредит. Банківський вклад
Завдання
90. Банк “Прогрес” уклав із ВАТ “Графіт” кредитний договір, виконання якого було забезпечено заставою транспортного засобу. При цьому банк зобов’язувався перерахувати кошти лише після оформлення договору застави, згідно з яким позичальник зобов’язувався застрахувати транспортний засіб в одній з провідних страхових компаній на випадок пошкодження або знищення.
Після належного оформлення договору застави ВАТ “Графіт” застрахувало предмет застави в страховій компанії і звернулося до банку з вимогою перерахувати кредитні кошти на його рахунок. Дослідивши подані додатково документи, банк “Прогрес” відмовив у наданні кредиту, мотивуючи свої дії тим, що, по-перше, ВАТ “Графіт” застрахувало транспортний засіб у страховика, чий фінансовий стан не відповідає вимогам банку, а по-друге, у банку пропав фінансовий інтерес у наданні кредиту.
ВАТ “Графіт” пред’явило позов про спонукання банку надати кредит і про відшкодування збитків.
Чи підлягає позов задоволенню?
91. Банк “Аграрний” строком на один рік видав сільськогосподарському кооперативу “Весна” кредит у сумі 150 000 грн для закупівлі посівного матеріалу соняшнику. Повернення коштів забезпечувалося договором поруки між банком “Аграрний” і товариством “Зоря”. Разом з тим, на час отримання кредитних коштів на свій рахунок керівництво сільськогосподарського кооперативу “Весна” вирішило засіяти вільні землі яровою пшеницею, оскільки вважало це вигіднішим з урахуванням стану посівних площ. Дізнавшись про зміну цільового призначення витрачання кредитних коштів, банк “Аграрний” звернувся з вимогою про дострокове погашення кредиту до поручителя.
Чи правомірні дії банку? Чи придбає поручитель права вимоги до сільськогосподарського кооперативу “Весна” в разі, якщо добровільно сплатить суму кредиту за вказаних обставин?
92. Сліпченко уклав з банком “Кредитний” депозитний договір про розміщення в банку коштів у сумі 1000 грн на строк 1 рік під 22% річних. Відповідно до умов депозитного договору банк мав право при зменшенні Національним банком України облікової ставки пропорційно зменшити процентну ставку по депозиту. При цьому банк зобов’язаний був письмово повідомити вкладника про зменшення відсоткової ставки за договором. У разі незгоди вкладника йому надавалося право в 10-денний строк з моменту одержання повідомлення або погодитися на зменшення відсоткової ставки, або розірвати депозитний договір і забрати суму внеску та нараховані відсотки.
Через 3 місяці Сліпченко одержав лист з повідомленням про вручення, в якому банк “Кредитний” повідомляв про зменшення відсоткової ставки за договором до 17% річних у зв’язку з відповідною зміною облікової ставки НБУ. У листі також повідомлялося, що в разі, якщо Сліпченко протягом
10 днів з моменту отримання листа не розірве депозитний договір, буде вважатися, що він згодний зі змінами умов депозит-ного договору.
Сліпченко з’явився в банк лише через рік після укладення договору і пред’явив вимогу про повернення його внеску та нарахованих відсотків по ставці 22% річних за весь строк дії договору.
Дайте юридичну оцінку діям банку та вкладника.
93. Банк “Капітал” надав ТОВ “Авіаекспорт” кредит у сумі 280 000 грн. За нотаріально посвідченим договором застави в забезпечення повернення кредиту (майновий поручитель – ВАТ “Метизний завод”, частка держави в статутному фонді якого становить 36%) було надано устаткування, що належить до основних фондів.
Позичальник у встановлений договором строк свої зобов’язання перед банком не виконав, тому останній звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Отримавши виконавчий напис, банк “Капітал” подав заяву до Державної виконавчої служби про примусове виконання виконавчого документа. Згідно зі ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження” провадження було відкрито.
Чи відповідають законодавству дії учасників правочину?
Т е м а 25. Банківський рахунок
(для самостійного вивчення)
П л а н
Т е м а 26. Факторинг
(для самостійного вивчення)
П л а н
Т е м а 27. Розрахунки
(для самостійного вивчення)
П л а н
Т е м а 28. Договори щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
Завдання
94. Автор літературного твору “Ідеальний бізнес” Олефір звернувся до ТОВ “Видавництво “Парус” (далі – Видавництво) з метою тиражування книги. Видавництво запропонувало проект договору, відповідно до якого воно отримує виключні права на видання твору протягом трьох років, за що сплачує автору гонорар у розмірі 10 000 грн. З метою з’ясування правових наслідків укладення такого договору автор звернувся до юриста за консультацією. Юрист пояснив, що в цьому випадку йдеться про видачу виключної ліцензії, до того ж відповідно до ст. 1109 ЦК України, оскільки винагорода за використання твору визначається у вигляді фіксованої грошової суми, у договорі має бути встановлено максимальний тираж твору. Коли Олефір довів це до відома Видавництва, воно не погодилося з наведеними аргументами. Зокрема Видавництво зазначило, що пропонує укласти не ліцензійний, а видавничий договір, який ЦК України не врегульовано, а тому обмеження обсягу тиражування твору не є обов’язковим.
Як слід вирішити справу?
95. Пилипенко отримав свідоцтво на торговельну марку “Морозко” для класу товарів – морозиво. Оскільки він не був зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, то вирішив реалізувати своє право на торговельну марку шляхом видачі ліцензії зацікавленій особі. ТОВ “Оксамит”, займаючись виробництвом і реалізацією морозива, вирішило не гаяти часу на реєстрацію своєї торговельної марки і уклало ліцензійний договір з Пилипенком.
Потім з’ясувалося, що позначення “Морозко” для морозива використовує також АТ “Основа”. Ліцензіат ТОВ “Оксамит” звернулося з вимогою до АТ “Основа” про припинення порушення своїх прав. Однак АТ “Основа” повідомило, що воно і в подальшому буде використовувати дане позначення, а свою позицію аргументувало таким чином:
а) даний ліцензійний договір не є чинним для третіх осіб, оскільки він не зареєстрований в Державному департаменті інтелектуальної власності, у зв’язку з чим ніхто не знає про його існування;
б) оскільки в договорі не зазначено вид ліцензії, вона вважається невиключною, тому при використанні позначення іншими особами права невиключного ліцензіата не порушуються;
в) ліцензійний договір не є укладеним, бо відсутня умова про те, що якість товарів, виготовлених за ліцензійним договором, не буде нижчою якості товарів володільця свідоцтва і що останній здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови;
г) володілець свідоцтва – фізична особа, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності, не мала права укладати ліцензійний договір на торговельну марку, оскільки сама не виготовляла товари, для яких зареєстрована марка, а тому не може бути реалізована умова про те, що якість товарів, виготовлених за ліцензійним договором, не буде нижчою якості товарів володільця свідоцтва і що останній здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови. Тому навіть якщо така умова і зазначена в договорі, він, однак, є недійсним;
д) в АТ “Основа” виникло право попереднього користувача на торговельну марку “Морозко”, оскільки воно ще до отримання свідоцтва Пилипенком здійснило підготовку щодо використання цього позначення і до моменту укладення ліцензійного договору фактично його уже використовувало.
Як слід вирішити справу?
96. АТ “Універсал” уклало з ТОВ “Водограй” договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності. За договором ТОВ “Водограй” зобов’язалося розробити промисловий зразок “Етикетка для маргарину”, усі майнові права на який переходять до АТ “Універсал”. Після виконання договору АТ “Універсал” подало заявку й отримало патент на промисловий зразок, після чого уклало спочатку ліцензійний договір, а потім договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на зазначений промисловий зразок.
Довідавшись про це, ТОВ “Водограй” вимагало сплатити половину отриманої винагороди, а у випадку відмови погрожувало визнати недійсними як реєстрацію промислового зразка, так і укладені договори. Свою позицію воно аргументувало тим, що питання передачі прав замовнику було вирішено ще до виникнення майнових прав на промисловий зразок, тобто створення самого об’єкта інтелектуальної власності, отже, зазначена умова є недійсною. У зв’язку з цим застосовується ст. 430 ЦК України, а тому ТОВ “Водограй” є співвласником майнових прав на промисловий зразок.
Як слід вирішити справу?
97. ТОВ “Гайдай-Студія” подало позов до АТ “Бурда-Україна” (видавництво журналу “Відпочинь”) про відшкодування матеріальної і моральної шкоди за порушення авторських прав на фотографії, опубліковані в журналі “Відпочинь” без дозволу позивача. На підтвердження своїх виключних прав на фотографії ТОВ “Гайдай-Студія” подало суду договір, укладений про передачу майнових прав з фотографом Гайдаєм, а також свідоцтво про державну реєстрацію авторських прав за позивачем.
Відповідач з позовом не погодився і заявив про відсутність у позивача авторських прав на фотографії. Як з’ясувалося, спірні фотографії були виготовлені на виконання умов договору між ТОВ “Гайдай-Студія” і ТОВ “Колгейт-Палмолів”, за замовленням якого позивач зобов’язувався зробити фотографії для подальшого їх використання в рекламній кампанії ТОВ “Колгейт-Палмолів”. З метою реклами продукції вони і були розміщені в журналі “Відпочинь”. Тому відповідач вважає, що виключні права на використання фотографій належать ТОВ “Колгейт-Палмолів”.
Як слід вирішити справу?
Т е м а 29. Комерційна концесія
(для самостійного вивчення)
П л а н
Т е м а 30. Спільна діяльність
Завдання
98. Керівництво Харківського обласного товариства боротьби за тверезість запропонувало Харківській обласній організації СДПУ(о) провести спільну акцію – свято, метою якого була б пропаганда тверезого способу життя. Оскільки організація такого свята не суперечила цілям діяльності партії, бюро останньої доручило своєму секретарю підписати запропонований проект договору про співробітництво. Договір фіксував намір учасників провести свято і взяти участь у його фінансуванні, але вказівок про строки виділення коштів, їх суму, напрямки використання та інших подробиць не містив. Товариство боротьби за тверезість розпочало підготовку до свята.
Товариство уклало договори з концертними організаціями й окремими виконавцями, закупило необхідний інвентар, підібрало придатне приміщення, орендну плату за яке запропонувало сплатити Харківській обласній організації СДПУ(о). Партія відмовилася сплатити зазначену грошову суму, посилаючись на відсутність необхідних коштів, а також на те, що необхідна сума набагато вища за суму, яку вона планувала витратити на проведення свята.
Перш ніж звернутися з позовом до Харківської обласної організації СДПУ(о), Товариство вирішило звернутися до юриста фірми з проханням кваліфікувати укладений договір і визначити, в якому обсязі буде задоволений передбачуваний позов з урахуванням того, що відмова партії від фінансування свята спричинила неможливість його проведення.
Дайте відповідь.
99. Петров, який займався відгодовуванням свиней і реалізацією м’яса, запропонував своєму сусідові Сидорову, який був власником кафе, укласти договір про “спільну роботу”. Відповідно до зазначеного договору передбачалося об’єднати зусилля учасників по відгодовуванню свиней і збуту м’яса. Обов’язки розподілялися таким чином: Сидоров зобов’язувався збирати і надавати Петрову харчові відходи, а останній – продавати зі знижкою певну кількість м’яса для кафе Сидорова.
Під час укладання договору виникли сумніви щодо можливості застосування в даному випадку норм, що стосуються договору про спільну діяльність.
Дайте консультацію сторонам.
100. НДІ “Гідропроект” уклав з ТОВ “Канкан” договір про спільну діяльність. Відповідно до цього договору НДІ передав як внесок право користування офісними приміщеннями площею 1 000 м2, а ТОВ зробило внесок у формі “інтелектуаль-ної власності”, зобов’язуючись при цьому компенсувати всі витрати інституту по експлуатації приміщень.
Метою спільної діяльності було створення цеху по виробництву і монтажу фонтанних установок. Після закінчення року з моменту укладення договору НДІ “Гідропроект” було приватизовано. Перед викупом будинку, в якому знаходилося спірне приміщення, була досягнута домовленість з Фондом комунального майна м. Одеси про пред’явлення останнім до ТОВ ”Канкан” позову про виселення.
При розгляді справи в суді ТОВ “Канкан” посилалося на те, що договір про спільну діяльність не є договором оренди, укладення якого стосовно спірного приміщення в той період НДІ “Гідропроект” було заборонено.
Як слід вирішити справу?
101. У договорі між громадською організацією “Молодіжний центр “Сатир” і ТОВ “КВАНТ” передбачалося, що громадська організація “Сатир” передає ТОВ “КВАНТ” копіювальний апарат у власність, а ТОВ “КВАНТ”, у свою чергу, зобов’язується тричі на тиждень протягом 5 років допускати громадську організацію “Молодіжний центр “Сатир” до користування зазначеним майном, забезпечуючи його зберігання і належний технічний стан. Після шести місяців бездоганної роботи копіювальний апарат внаслідок аварії у системі парового опалення було пошкоджено. Виникло питання про наслідки загибелі зазначеного майна і про долю укладеного договору.
ТОВ “КВАНТ” наполягало на тому, щоб громадська організація “Молодіжний центр “Сатир” надала йому в користування інший копіювальний апарат на тих же умовах, що й у договорі про спільну діяльність. “Молодіжний центр “Сатир” відмовився надати в користування аналогічне майно чи відшкодувати збитки ТОВ “КВАНТ”, вважаючи, що саме власник копіювального апарата повинен нести ризик його випадкової загибелі чи псування.
Вирішіть справу. Чи зміниться рішення, якщо підписаний сторонами договір буде названо угодою про співробітництво.
Т е м а 31-33. Публічна обіцянка винагороди.
Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи
без її доручення. Рятування здоров’я та життя
фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи
Завдання
102. На дачній ділянці, що належала Артамонову, внаслідок недбалого зберігання речовин, які легко займаються, виникла пожежа. Вогнем були охоплені господарські споруди, а також садовий інвентар. Володілець сусідньої ділянки Іващенко став гасити пожежу всіма можливими засобами. У результаті його дій, а також допомоги сусідів пожежу вдалося загасити. Спорудам на ділянці Іващенка шкоду не було заподіяно, але сам Іващенко отримав опіки середньої тяжкості. Крім того, одяг, в якому він був, став непридатним для використання.
Вважаючи, що здійснені ним дії можуть розцінюватися як рятування майна Артамонова, Іващенко звернувся до нього з вимогою про відшкодування вартості пошкодженого одягу, а також про стягнення витрат на лікування.
Адвокат Артамонова вважав, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню, оскільки дії Іващенка не можуть вважатися здійсненими виключно в інтересах Артамонова, бо в першу чергу вони були вчинені з метою припинення поширення пожежі і запобігання шкоди майну самого Іващенка. Крім того, згідно з цивільним законодавством України відшкодуванню підлягає шкода, завдана особі при рятуванні від реальної загрози належного іншій особі майна, яке має істотну цінність, а вартість споруд на ділянці Артамонова була незначною. Адвокат зазначив також, що Артамонов є пенсіонером за віком і його матеріальне становище не дозволяє здійснити таке відшкодування.
Не погодившись з доводами адвоката, Іващенко звернувся до суду.
Яке рішення має винести суд?
103. У засобах масової інформації м. Харкова 1 березня 2004 р. було оголошено про проведення публічного конкурсу на право укладення договору на здійснення реставраційних робіт дзвіниці Успенського собору. Засновник конкурсу – Харківський міськвиконком запропонував взяти участь у конкурсі будівельним фірмам, які мають ліцензію на здійснення реставраційних робіт пам’яток архітектури, що перебувають під захистом держави і зареєстровані на території Харківської обл. За умовами конкурсу переможець отримував також право розмістити за рахунок міськвиконкому рекламний щит на прилеглій до дзвіниці території з зазначенням фірмового найменування і переліку основних видів діяльності. Не пізніше 1 травня учасники повинні були подати проект технічної документації на проведення реставрації, оцінка якого дозволила б визначити переможця.
30 березня в тих же засобах масової інформації міськвиконком повідомив про відмову від конкурсу з незалежних від нього причин, а саме через витрачання коштів резервного фонду міськвиконкому (які планувалося направити на фінансування робіт з реставрації) на ліквідацію аварії на міських очисних спорудах, спричинену весняним паводком.
Наступного дня в міськвиконком звернулися представники фірм, які розпочали виконувати умови конкурсу, з вимогою відшкодувати понесені ними збитки. Вони вважали рішення про відмову від проведення конкурсу незаконним і вимагали надання їм права розмістити за рахунок адміністрації свої рекламні щити на прилеглій до дзвіниці Успенського собору території.
Чи правомірні вимоги будівельних фірм?
104. Прохоров, проходячи поряд з недобудованою спорудою, побачив дівчину, яка залізла до кабіни баштового крану і збиралася стрибнути вниз. Прохорову вдалось умовити її не робити цього, але самостійно злізти з крану вона не могла, оскільки була дуже збуджена. Прохоров, ризикуючи власним життям, піднявся на кран і допоміг Світлані спуститися на землю. При рятуванні дівчини Прохоров поранив руку гострою металевою арматурою і на два тижні отримав лист непрацездатності.
Незабаром Світлана заявила Прохорову претензію, що він її врятував без її на те згоди. Вражений такою поведінкою Прохоров став вимагати від Світлани відшкодування витрат на лікування, збитків, пов’язаних із зменшенням його доходів, а також вартості пошкодженого одягу.
Як має бути вирішена справа?
105. Карпович знайшов йоркширського тер’єра під час прогулянки в Молодіжному парку. Через декілька днів він побачив об’яву, де було обіцяно винагороду особі, яка поверне йоркширського тер’єра, і вказано номер телефону. Жіночий голос по вказаному телефону назвав адресу, куди слід доставити собаку. Господар квартири Маркелов визнав собаку своїм, але відмовився його прийняти. Також з’ясувалося, що Маркелов об’яву не давав, а номер телефону, зазначений в об’яві, на-лежить його сусідці по квартирі Івановій, з якою він перебував у неприязних стосунках.
Чи повинен Маркелов прийняти свого собаку, виплатити винагороду Карповичу та відшкодувати витрати, пов’язані з утриманням собаки?
Т е м а 34. Створення загрози життю, здоров’ю,
майну фізичної особи або майну юридичної особи
(для самостійного вивчення)
П л а н
Т е м а 35. Відшкодування шкоди
Завдання
106. Волохов, перебуваючи в нетверезому стані, розбив у ресторані умивальник вартістю 400 грн. Адміністратор запропонував йому і його приятелям сплатити вартість умивальника, але вони відмовилися. У цей час до ресторану зайшов дружинник Анісімов і став вимагати від них додержання порядку та сплати завданої шкоди. У відповідь на це Волохов з приятелями побили дружинника, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження, через що Анісімов втратив працездатність, отже, позбавився і заробітку. Волохова було притягнуто до кримінальної відповідальності. Під час досудового слідства Анісімов пред’явив позов до Волохова про відшкодування шкоди в розмірі неотриманого за час лікування заробітку та вартості пошкодження його власних речей. Слідчий визнав, що Анісімов одержав пошкодження здоров’я під час виконання своїх обов’язків як дружинник і на підставі ст. 1162 ЦК України притягнув ресторан як цивільного відповідача.
Як треба вирішити справу?
107. Через особисті неприязні стосунки Xавтурін, перебуваючи в нетверезому стані, вдарив Романова ножем у живіт, що спричинило тому тяжкі тілесні ушкодження. Потерпілого в тяжкому стані доставили в лікарню, де йому терміново зробили операцію. Було встановлено, що внаслідок ножового поранення у Романова пошкоджена тонка кишка, і це вимагало негайного хірургічного втручання. О сьомій годині ранку Романова, який був під наркозом, перевели в палату, де через три години він помер.
За висновком судово-медичної експертизи смерть потерпілого настала від механічної асфіксії внаслідок того, що рвотні маси потрапили зі шлунку в дихальні шляхи. При цьому було встановлено, що потерпілому перед операцією потрібно було очистити шлунок, чого не могли зробити через його тяжкий стан, який виключав можливість належної хірургічної підготовки. У післяопераційний період біля хворого не було організовано чергування медперсоналу (лікарня не мала спеціальної медсестри для цієї мети). Вдова померлого звернулася до суду з позовом до Xавтуріна, якого було засуджено за тяжкий злочин, і до лікарні про відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника.
Чи є підстави для задоволення позову?
108. Водій вантажної автомашини АТП Ковальов після закінчення робочого дня, не повертаючись до гаражу, самовільно виїхав на машині у своїх особистих справах. Перебуваючи в нетверезому стані, він порушив правила дорожнього руху і
зіткнувся з тролейбусом. Завдана трамвайно-тролейбусному управлінню шкода склала 5 000 грн. Ковальова було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Хто повинен відшкодувати шкоду трамвайно-тролейбусному управлінню? Чи зміниться рішення, якщо буде встановлено, що Ковальов вчинив зіткнення в робочий час при виконанні завдання АТП?
109. Лавров звернувся до суду з позовом до виробничого кооперативу про відшкодування шкоди, спричиненої тим, що був збитий автомашиною. Відповідач у позові просив відмовити, пояснюючи, що автомашиною в той день керував не водій, а вантажник кооперативу Єгоров, який, перебуваючи в нетверезому стані, самовільно взяв машину з гаража, скориставшися тим, що водій на короткий час залишив її без догляду з ключем запалювання в замку. Таким чином, автомобіль вибув із володіння шофера кооперативу внаслідок протиправних дій Єгорова, засудженого за це в кримінальному порядку. У зв’язку з цим Єгоров повинен нести також і матеріальну відповідальність перед потерпілим за завдану шкоду.
Чи є підстави для покладання на кооператив обов’язку відшкодувати шкоду?
110. Під час управління власним автомобілем Борисенко порушив правила дорожнього руху і вчинив зіткнення з автомашиною, якою керував громадянин Австрії Веймар, який прибув у м. Харків у особистих справах. Внаслідок зіткнення були пошкоджені обидві машини, а також спричинена шкода пасажирам Микитенко і Корольову, які були в автомобілі Борисенка. У зв’язку з цим потерпілі пасажири звернулися до суду з позовом до власників автомашин, що зіткнулися, а громадянин Австрії Веймар заявив позовні вимоги до Борисенка про відшкодування вартості ремонту автомобіля. У ході судового розгляду вказаних позовних вимог було встановлено, що відповідальність власників автотранспортних засобів, які зіткнулися, була застрахована.
Хто і в якому порядку повинен відшкодувати завдану шкоду потерпілим?
111. У ніч з 31 грудня на 1 січня в результаті ДТП, що сталася через порушення водієм правил дорожнього руху, загинула молода дівчина. Батьки загиблої подали до водія позов про стягнення суми компенсації моральної шкоди в розмірі 20 000 грн, посилаючись на непоправну втрату, а також на те, що кожна новорічна ніч до кінця їх життя буде для них поминальною.
Як треба вирішити справу?
112. Горін їздив містом на мотоциклі, не маючи прав на його управління, і був затриманий інспектором ДАІ. До з’ясування обставин справи мотоцикл було поставлено на стоянку перед відділом міліції, звідки його вкрали. Горін звернувся до райвідділу внутрішніх справ з позовом про відшкодування завданої йому шкоди.
Як слід вирішити справу?
113. Громадянка Федорова вироком суду була визнана винною у вбивстві старої матері і засуджена до 10 років позбавлення волі. Через три роки в порядку виключного провадження за відсутності складу злочину справу було закрито, а засуджену – виправдано. Опинившись на волі, Федорова звернулася до юриста за консультацією: хто, в якому порядку і в якому обсязі повинен відшкодувати завдану їй шкоду? Цю шкоду, зокрема становлять: втрата заробітку за період позбавлення волі, втрата майна, яке залишалося в квартирі під час її відсутності. Крім того, під час відбуття покарання потерпіла захворіла на невиліковну хворобу дихальних шляхів. При цьому Федорова повідомила, що кримінальна справа була порушена слідчим внутрішніх справ, розслідування і нагляд за ходом слідства здійснювала прокуратура, а винною її визнав суд.
Надайте обґрунтовану відповідь.
114. Рішенням місцевого суду Волошина, журналіста за фахом, було зобов’язано спростувати поширену ним у пресі інформацію та публічно вибачитися перед позивачем Громовим, який займав високу посаду в органах державної влади. На користь позивача також було стягнуто 20 000 грн компенсації моральної шкоди. Ухвалою суду апеляційної інстанції сума компенсації була зменшена до 5 000 грн. Волошин добровільно виконав рішення суду, сплативши грошову суму, спростувавши поширену інформацію, а також публічно вибачився, однак оскаржив попередні судові рішення до суду касаційної інстанції. При розгляді справи касаційною інстанцією було встановлено неправильне застосування судами матеріального закону, а саме: межі втручання Волошина у приватні справи Громова і зміст поширеної ним інформації повністю відповідають статусу Громова як публічної особи. Крім того, було вказано на те, що судами попередніх інстанцій не прийнято до уваги практику Європейського суду з прав людини щодо аналогічних питань. Суд касаційної інстанції попередні судові рішення скасував і в позові Громову відмовив.
Волошин, посилаючись на ст. 56 Конституції України, пред’явив позов до місцевого та апеляційного судів з вимогами компенсувати йому завдану шкоду, оскільки вважав, що він постраждав внаслідок судової помилки і прийняття незаконного рішення, а публічне вибачення становило для нього вкрай принизливу дію.
Чи є підстави для задоволення позову Волошина?
115. З дозволу батьків 13-річний Васильєв купив квиток на стадіон. Поспішаючи на футбольний матч, він перебігав вулицю і потрапив під колеса автомобіля, внаслідок чого йому ампутували ногу. Батьки потерпілого звернулися з позовом до таксомоторного парку, якому належав автомобіль, що збив підлітка, про відшкодування завданої шкоди – витрат, пов’язаних з лікуванням і протезуванням хлопчика. Таксомоторний парк проти позову заперечував, посилаючись на акт про нещасний випадок, складений на місці пригоди.
116. Фермерське господарство заявило позов про стягнення з Краснова та Холодова 3 600 грн збитку на тій підставі, що діти відповідачів (12-річний Краснов та 15-річний Холодов) розклали вогнище біля скирди соломи і вчинили пожежу, внаслідок якої згоріло 10 т соломи.
Суд узяв до уваги матеріальне становище відповідачів і задовольнив позов частково, стягнувши з них суму збитку солідарно. При перегляді справи в апеляційному порядку рішення місцевого суду було змінено: з Краснова стягнуто 1 500 грн, а з Холодова – 2 100 грн, оскільки відповідальність батьків має бути дольовою, а не солідарною.
Чи правильно вирішено справу?
117. На адресу одного з комерційних банків від його клієнта ВАТ “Енергія” надійшов лист, в якому клієнт просив пояснити причини затримки зарахування на його рахунок деяких платежів на значну суму, що надходили від його контрагента – ТОВ “Джин”. При цьому ВАТ “Енергія” подало в банк лист від ТОВ “Джин”, де останнє, пояснюючи неодноразове несвоєчасне перерахування коштів за отримані товари, вказувало, що це є результатом несумлінного ставлення банку одержувача коштів до виконання розрахункових операцій.
Банк, розуміючи важливість наслідків, що можуть настати, подав позов до суду про стягнення з ТОВ “Джин” компенсації моральної (немайнової) шкоди в сумі 100 000 грн. У позові було вказано на бездоганність ділової репутації банку, відсутність фактів будь-яких претензій стосовно розрахункового обслуговування його клієнтів, а також на те, що в ньому розміщуються кошти місцевих бюджетів і йому довіряють свої кошти сотні клієнтів із значним обігом грошових коштів. Указані ж дії ТОВ “Джин” уже викликали сумнів у сумлінності банку в його клієнта ВАТ “Енергія”, яке відомо далеко за межами України. Банк зазначав, що внаслідок таких дій його клієнт може перейти на обслуговування до іншого банку, а враховуючи тісні ділові зв’язки ВАТ “Енергія” з іншими підприємствами, це неминуче може призвести до відтоку клієнтів і зробить абсолютно вірогідним банкрутство банку.
У судовому засіданні була встановлена неправдивість поширеної ТОВ “Джин” інформації і повна відсутність вини банку в затримці платежів.
Яке рішення має винести суд?
Т е м а 36. Набуття, збереження майна
без достатньої правової підстави
(для самостійного вивчення)
П л а н
5. основні поняття і терміни
Виконання зобов’язання – це вчинення боржником на користь кредитора певної дії або утримання від дії, яка становить предмет виконання.
Договір купівлі-продажу – це договір, за яким одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а (покупець) приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір банківського вкладу (депозиту) – це договір, за яким, одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму, що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти за неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Договір дарування – це договір, в якому одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати у майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Договір довічного утримання (догляду) – це договір, в якому одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Договір доручення – це договір, за яким одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.
Договір зберігання – це договір, за яким одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її відповідно до умов договору у схоронності.
Договір комісії – це договір, за яким одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Договір контрактації – договір, в якому виробник сільськогосподарської продукції зобов’язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов’язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору.
Договір міни (бартеру) – договір, за яким кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.
Договір найму (оренди) – це договір, в якому одна сторона (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк.
Договір перевезення вантажу – це договір, в якому одна сторона перевізник зобов’язується доставити довірений йому відправником вантаж у пункт призначення і видати його управомоченій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір підряду – це договір, в якому одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти і оплатити виконану роботу.
Договір позики – це договір, за яким одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей, того ж роду та такої ж якості.
Договір поставки – це договір, в якому одна сторона продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір про спільну діяльність – це договір, в якому сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. При цьому спільна діяльність може здійснюватись як на основі об’єднання вкладів (просте товариство), так і без їх об’єднання.
Договір ренти – це договір, в якому одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов’язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі.
Договір страхування – договір, за яким одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) здійснити страхову виплату другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, зазначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Договір транспортного експедирування – договір, за яким одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.
Договір факторингу – договір, за яким одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт поступається або зобов’язується поступитися факторові своїм правом грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Договори щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності – це група договорів у сфері інтелектуальної власності, спрямованих на набуття, зміну або припинення майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності.
Зобов’язальне право – це підгалузь цивільного права, норми якої регулюють відносини майнового обороту, а саме відносини, що виникають при переході матеріальних та інших благ, які мають економічну форму товару, від однієї особи до іншої.
Зобов’язання – правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Зобов’язання з відшкодування шкоди – це такі цивільно-правові зобов’язання, в яких потерпіла особа (кредитор) має право вимагати від боржника (заподіювача шкоди) повного відшкодування протиправно заподіяної шкоди шляхом надання відповідного майна в натурі або відшкодування збитків.
Кредитний договір – це договір, в якому банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Порушення зобов’язань – є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Послуга – це певне нематеріальне благо, яке надається однією особою (виконавцем) і споживається іншою особою (замовником) у процесі вчинення виконавцем певних дій або здійснення певної діяльності.
Припинення зобов’язань – погашення прав та обов’язків сторін, що складають його зміст.
Цивільно-правовий договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
6. Поточний (модульний) контроль знань студентів
Опис предмета курсу
|
Курс |
Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень |
Характеристика навчального курсу (структура залікового кредиту) |
|
Кількість кредитів ECTS: 5,8 Модулів: 3 Змістових модулів: 6 Загальна кількість годин: 210 Тижневих годин: 2-8 |
6.0601 “Право” 7.06001 “Спеціаліст” |
Обов’язкова: Модуль I Лекції: 64 Практичні заняття: 62 Модуль ІI Індивідуальна робота: 24 Модуль III Самостійна робота: 60
Види контролю: поточний модульний контроль; іспит |
Організація поточного модульного контролю
Оцінювання знань студентів з цивільного права здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК). Загальним об’єктом оцінювання знань студентів при ПМК є відповідні частини навчальної програми, засвоєння яких перевіряється, відповідно, під час ПМК.
Завданням ПМК є перевірка розуміння та засвоєння навчального матеріалу відповідного змістового модулю, здатності осмислити зміст теми чи розділу навчальної програми, умінь застосовувати отримані знання при вирішенні професійних завдань.
Об’єктами ПМК знань студентів з цивільного права є:
а) успішність на практичних заняттях;
в) виконання модульних контрольних завдань.
Оцінювання результатів ПМК здійснюється викладачем, який веде практичні заняття, наприкінці вивчення кожного змістового модуля.
Критерії оцінювання ПМК – успішність на практичних заняттях (відвідування відповідних форм навчального процесу, рівень знань за результатами практичних занять, самостійне опрацювання тем в цілому чи окремих питань) – від 0 до 3 балів; оцінка за виконання модульних контрольних завдань – від 0 до 4 балів.
Виконання модульних контрольних завдань проводиться у формі тестування та домашньої контрольної роботи..
Перелік тестів, питань та завдань, порядок і час їх складання, критерії оцінювання визначаються кафедрою і доводяться до відома студентів на початку навчального року.
Підсумковий бал за результатами ПМК оформлюється під час останнього практичного заняття відповідного семестру.
Загальна кількість балів за ПМК при вивченні цивільного права складає 42 бали. Кожен модуль оцінюється у 7 балів. Результати ПМК знань студентів вносяться до відомості обліку поточної успішності та є основою для визначення загальної успішності студента і враховуються при визначенні балів за підсумковий контроль знань (ПКЗ).
У разі невиконання завдань ПМК з об’єктивних причин студенти мають право за дозволом деканату скласти їх. Час і порядок складання визначається деканатом разом з кафедрою.
7. Індивідуальна робота студентів
(індивідуальні навчально-дослідні завдання)
Відповідно до “Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців” індивідуальна робота студентів з цивільного права включає
до себе:
– анотації прочитаної додаткової літератури з курсу, бібліографічний опис тощо;
– узагальнення судової практики з цивільних справ;
– есе за вузько-спеціальною проблематикою;
– підготовка наукових статей та доповідей;
– складання термінологічних словників;
– створення баз нормативно-правових актів за тематикою навчального курсу.
Вибір студентом індивідуальної роботи здійснюється за погодженням з кафедрою на початку навчального року. Організацію, контроль та оцінку якості виконання індивідуальної роботи студентів здійснює керівник, який закріплюється кафедрою за студентською групою. За індивідуальну роботу студент має можливість отримати максимально 8 балів.
Індивідуальна робота представляється студентом для перевірки та оцінювання за 15 днів до початку екзаменаційної сесії.
8. Програмні питання
з навчальної дисципліни
“Цивільне право України”. Ч.2
Поняття, загальна характеристика та функції зобов’язального права.
Зобов’язання (поняття, зміст, підстави виникнення) Види зобов’язань.
Множинність осіб у зобов’язанні. Часткові, солідарні та субсидіарні зобов’язання.
Альтернативні та факультативні зобов’язання.
Регресні зобов’язання (поняття, підстави виникнення, виконання, припинення).
Зобов’язання за участю третьої особи.
Заміна кредитора та боржника в зобов’язанні: підстави та порядок.
Поняття і основні засади (принципи) виконання зобов’язань. Принцип належного виконання зобов’язань.
Способи виконання зобов’язань.
Місце і строки виконання зобов’язань.
Забезпечення виконання зобов’язання: поняття; загальні умови та види.
Неустойка. Поняття, види, підстави виникнення та функції.
Порука: Права та обов’язки поручителя. Припинення поруки.
Гарантія: поняття, суб’єкти, права та обов’язки гаранта.
Завдаток: поняття, функції. Співвідношення завдатку з авансом.
Застава: поняття, види і підстави виникнення застави.
Договір застави: сторони, форма та зміст.
Притримання: поняття та підстави виникнення.
Поняття і підстави припинення зобов’язань.
Порушення зобов’язання: поняття та правові наслідки.
Одностороння відмова від зобов’язання.
Прострочення боржника і кредитора у зобов’язанні.
Цивільно-правова відповідальність за порушення зобов’язання: відповідальність за порушення грошового зобов’язання, підстави для звільнення від відповідальності.
Поняття, загальна характеристика і значення цивільно-правового договору.
Свобода договору. Межі реалізації принципу свободи договору.
Класифікація цивільно-правових договорів: критерії, підстави та значення класифікації у цивільному праві.
Публічний договір, договір приєднання, попередній договір.
Договір на користь третьої особи.
Тлумачення умов договору.
Стадії укладення цивільно-правового договору. Вирішення переддоговірних спорів.
Зміна або розірвання договору, правові наслідки
Поняття, предмет, форма, різновиди договору купівлі-продажу.
Права та обов’язки сторін за договором купівлі-продажу.
Правові наслідки передачі товару неналежної якості за договором купівлі-продажу.
Договір роздрібної купівлі-продажу.
Права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості за договором роздрібної купівлі-продажу.
Договір поставки.
Договір контрактації сільськогосподарської продукції.
Договір постачання енергоресурсами через приєднану мережу.
Договір дарування. Договір пожертви.
Договір міни.
Договір ренти. Права та обов’язки сторін за договором.
Договір довічного утримання (догляду): поняття, предмет, форма, сторони.
Поняття, зміст і різновиди договору найму (оренди) майна.
Договір прокату.
Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди(поняття, форма).
Цивільно-правове регулювання зобов’язань із договорів найму (оренди) транспортного засобу.
Договір лізингу (поняття, види, права та обов’язки сторін).
Договір найму (оренди) житла.
Договір позички.
Цивільно-правове регулювання зобов’язань, що виникають у зв’язку з виконанням робіт.
Договір підряду.
Ризик підрядника, за договором підряду. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження матеріалу.
Договір побутового підряду.
Поняття, зміст і юридична характеристика договору будівельного підряду.
Відповідальність сторін за договором будівельного підряду.
Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт: поняття, загальна характеристика.
Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт: поняття, загальна характеристика.
Цивільно-правове регулювання зобов’язань із договорів про надання послуг: поняття, зміст, відповідальність.
Договір перевезення вантажу. Форма. Сторони в договорі перевезення вантажу. Правове положення вантажоодержувача.
Договір перевезення пасажира та багажу.
Договір чартеру (фрахтування).
Підстави і межі відповідальності перевізника. Претензії і позови в транспортних зобов’язаннях.
Договір транспортного експедирування.
Договір зберігання та його види.
Відповідальність зберігача за втрату (нестачу) або пошкодження речі.
Зберігання на товарному складі. Складські документи: види та значення.
Спеціальні види зберігання: загальна характеристика. Договір охорони.
Страхування: поняття, форми та види зобов’язань зі страхування. Елементи страхового зобов’язання.
Договір страхування.
Договір доручення.
Договір комісії: поняття, предмет та умови .
Договір управління майном: поняття, предмет, строк, форма, сторони, зміст.
Договір позики: поняття, загальна характеристика, форма.
Кредитний договір.
Договір банківського вкладу (депозиту).
Договір банківського рахунку. Черговість списання грошових коштів з банківського рахунка.
Форми розрахунків. Види безготівкових розрахунків.
Договір факторингу: поняття, предмет, права та обов’язки сторін.
Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.
Ліцензійний договір: поняття, умови, строк.
Договір про спільну діяльність: поняття, види, форма.
Договір простого товариства. Учасники договору; їх права та обов’язки.
Договір комерційної концесії. Поняття, предмет, обов’язки сторін.
Недоговірні зобов’язання. Загальна характеристика.
Зобов’язання, що виникають із односторонніх правочинів: поняття, різновиди.
Зобов’язання із публічної обіцянки винагороди. Поняття та види.
Зобов’язання, що виникають внаслідок вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення.
Зобов’язання, що виникають внаслідок рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
Зобов’язання, що виникають внаслідок створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи.
Загальна характеристика зобов’язань з відшкодування шкоди.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду.
Поняття моральної шкоди. Відшкодування моральної шкоди.
Врахування вини потерпілого та майнового стану заподіювача шкоди в деліктних зобов’язаннях.
Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою.
Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування або посадовою чи службовою особою цих органів при здійсненні ними своїх повноважень.
Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.
Відшкодування шкоди, завданої злочином.
Відшкодування шкоди, завданої особами, що не досягли повноліття.
Відшкодування шкоди, завданої спільними діями двох або більше осіб.
Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
Права особи, що відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою.
Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я або смертю потерпілого.
Порядок та способи відшкодування шкоди. Зменшення (збільшення) розміру відшкодування шкоди.
Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг): підстави, суб’єкти, строки.
Загальна характеристика зобов’язань у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
9. Критерії оцінки успішності студентів
Підсумкове оцінювання рівня знань студентів з цивільного права здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК), індивідуальної роботи студентів та підсумкового контролю знань студентів (ПКЗ) за 100-бальною шкалою. Результати ПМК та індивідуальної роботи студентів оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів; питання, що виносяться на ПКЗ – від 0 до 50 балів.
ПКЗ з цивільного права здійснюється у формі іспиту з основних питань, що потребують творчої відповіді та уміння використовувати отриманні знання.
Конкретний перелік питань та завдань, що охоплюють весь зміст навчальної дисципліни, визначаються кафедрою і доводяться до відома студентів на початку навчального року. До екзаменаційного білета включаються 3 питання.
До відомості обліку підсумкової успішності заносяться сумарні результати ПМК, індивідуальної роботи студентів та ПКЗ у балах.
Розподіл балів, присвоюваних студентам
|
Модуль І (поточне тестування) |
Модуль ІІ (інди-відуальна робота) |
Підсумковий іспит |
Сума |
|||||
|
З ЗМ І |
ЗМ ІІ |
ЗМ ІІІ |
ЗМІV |
ЗМ V |
ЗМVІ VІ |
8 |
550 |
1100 |
|
7 |
7 |
7 |
7 |
7 |
7 |
ЗМ – змістовий модуль
Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни виставляється в залікову книжку відповідно до шкали, як показано
нижче.
|
шкалою ЕСТS |
Визначення |
Оцінка за націо-нальною шкалою |
Оцінка за 100-бальною шкалою, що використову- ється в НЮАУ |
|
А |
Відмінно – відмінне вико-нання лише з незначною кількістю помилок |
5 |
90-100 |
|
В |
Дуже добре – вище сере-днього рівня з кількома по-милками |
4 |
80 – 89 |
|
С |
Добре – у загальному пра-вильна робота з певною кіль-кістю не значних помилок |
75-79 |
|
|
D |
Задовільно – непогано, але із значною кількістю недоліків |
3 |
70-74 |
|
Е |
Достатньо – виконання задо-вольняє мінімальні критерії |
60-69 |
|
|
FX |
Незадовільно – потрібно по-працювати перед тим, як перескласти |
2 |
35-59 |
|
F |
Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота, обов’язковий повторний курс |
1-34 |
10. Список рекомендованої літератури*
Цивільне право України: Підруч.: У 2-х т. / За ред.
В.І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, В.Л. Яроцького. Т.2. – К.: “Вид. Дім “Ін Юре”, 2004.
Цивільне право України: Підруч.: у 2-х кн. / О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової. – 2-е вид., допов. і перероб. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – Кн. 2.
Цивільне право України. Акад. курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Т.1. Загальна частина. – К.: “Вид. Дім “Ін Юре”, 2003.
Кодификація приватного (цивільного) права України / За ред. А. Дов герта. – К.: Укр. центр правничих студій. – 2000.
Цивільний кодекс України: Наук.-практ. комент. / За ред. розробників проекту Цивільного кодексу України. – К.:
Істина.
× × ×
* Додатковий список літератури дивись в електронному курсі з навчальної дисципліни “Цивільне право України”.
Ч. 1, 2.
занять, самостійної роботи.....................................................4
України ”. Ч.2...........................................................................6
роботи......................................................................................17
5. Основні поняття і терміни......................................................82
6. Поточний (модульний) контроль знань студентів...............86
7. Індивідуальна робота студентів (індивідуальні
навчально-дослідні завдання)................................................88
8. Програмні питання з навчальної дисципліни “Цивільне
право України”. Ч.2................................................................89
9. Критерії оцінки успішності студентів ..................................94
10. Список рекомендованої літератури.....................................96