Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
|
ВСТУП………………………………………………………………………………. |
4 |
||
|
1. |
ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОПОНОВАНОГО ПРОЕКТУ Й ОБРАНОГО АНАЛОГА ……………………………………... |
8 |
|
|
2. |
ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЕКТУ …………………………… |
8 |
|
|
3. |
РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЕКТУ (ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ)………………… |
10 |
|
|
3.1. |
Загальна схема розрахунків ……………………………………………… |
12 |
|
|
3.2. |
Розрахунок одноразових витрат на проект ………………… |
13 |
|
|
3.3. |
Розрахунок поточних витрат …………………………………………… |
14 |
|
|
4. |
ВИЗНАЧЕННЯ ВИХІДНОЇ ЦІНИ ТОВАРУ, ЩО ВИНИКАЄ В РЕЗУЛЬТАТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТНОГО РІШЕННЯ ……………………. |
19 |
|
|
4.1. |
Витратний метод ………………………………………………………… |
19 |
|
|
4.2. |
Агрегатний метод ………………………………………………………… |
20 |
|
|
4.3. |
Параметричний метод …………………………………………………… |
20 |
|
|
4.4. |
Метод ціноутворення на основі поточних цін ………………………… |
21 |
|
|
4.5. |
Метод ціноутворення на основі аналізу беззбитковості й забезпечення цільового прибутку ……………………………………………………… |
22 |
|
|
5. |
ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ПРОЕКТУ …………………. |
26 |
|
|
СПИСОК РЕКОМЕНДУЄМОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………… |
27 |
ВСТУП
Перш ніж приступитися до розробки дипломного проекту, студентові необ-хідно осмислити процес структуризації проекту у вигляді такої послідовності дій:
- визначення проекту – повинні бути повністю й чітко визначені характер, цілі й зміст проекту, а так само всі кінцеві результати проекту з їхніми точними характеристиками. При цьому доцільно використати ієрархію цілей, що показує повний ланцюг кінцевих результатів і/або способів їхнього досягнення;
- рівень деталізації – необхідно відокремити різні рівні й кількісні елементи в структурі розробки;
- організаційна структура – організаційна схема проекту, що охоплює осіб, які будуть працювати. У тому разі, якщо виконується комплексний проект, то його учасникам необхідно показати схему розподілу функцій щодо розробки й реалізації проекту протягом його життєвого циклу. Справа в тому, що в реальній ситуації в здійсненні проекту можуть бути залучені такі учасники, як конкуренти, спонсори, юридичні організації, активні учасники проекту (хто буде працювати), пасивні учасники проекту (кого стосується проект); які мотивації учасників проекту (можливий доход, збиток, ризик і т.д.). Відповіді на ці питання дозволять виявити цілі, мотивації, взаємини й прийняти правильні рішення щодо організації проекту;
- структура проекту – це компонента технічного, математичного, програмного, організаційного, інформаційного забезпечення.
Проект у сучасному розумінні – це те, що змінює наш світ (науково-дослідні програми, розробка нових інформаційних технологій, впровадження прогресивної обчислювальної техніки, будівництво й реконструкція об'єктів будь-якого призначення, організація виробництва товарів і послуг ринкової новизни та ін.), тобто проект розглядається як зміна стану. Будь-який об'єкт до початку проекту перебуває в одному стані, потім переходить в інший, а їхні розходження і є завданнями проекту. Дипломні проекти, виконувані студентами, можна згрупувати зі таками видами:
- інноваційні, метою яких є поліпшення економічних і фінансових показників виробничо-господарських, фінансових і інших систем, тобто спрямовані на розробку й застосування нових інформаційних технологій, технології організації й керування виробництвом і іншими нововведеннями, що забезпечують розвиток систем або предметної області, в якій реалізується проект;
- інвестиційні, метою яких є реновація (відновлення) основних фондів – впровадження (відновлення) комплексу технічних засобів, створення (зміна) мереж комунікації, організація виробництва товарів і послуг ринкової новизни та ін.;
- прикладні (науково-дослідні), спрямовані на рішення наукових проблем з метою одержання конкретних результатів при впровадженні навчально-освітньої, фінансово-кредитної, організаційної й інших систем, які можуть виконуватися:
- у порядку індивідуального замовлення, як такий виступає підприємство-замовник для внутрішнього використання;
- як ініціативний самостійний продукт, призначений для задоволення потреб ринку;
- і/або універсальний продукт, що задовольняє умови попередніх пунктів або в якихось комбінаціях.
При цьому будь-який проект вимагає певних інвестицій, структура й зміст яких може відрізнятися.
Однак обґрунтування й оцінка ефективності проекту підлягають певній логічній структурі.. Тому у будь-якому дипломному проекті необхідно наявність економічного розділу.
Приймаємо, що будь-який дипломний проект є формою реалізації інноваційної стратегії розвитку підприємства й може розрізнятися за сферою додатка (типом проекту), складом предметної області (класом масштабами, тривалістю, числом учасників, ступенем складності, впливом результатів і т.і.
Відповідно до класифікації проектів виділяють деякі особливості й типові умови, що дозволяють розрізняти види проектів.
Інноваційні проекти – це може бути розробка нового продукту, дослідження у сфері менеджменту, маркетингу, інформаційних технологій, розробка нового пакета програмного забезпечення. У складі інноваційних проектів виділяються організаційні, які можуть бути спрямовані на реформування інформаційно-управлінських систем підприємства, реалізації концепцій нової системи керування з використанням нових інформаційних технологій, створення нових організацій, розробка брендов (рекламні web-сторінки, web-сайти, web-портали).
Економічні – приватизація (зміна форм власності підприємства, впровадження нових систем організації праці і його оплати, систем заохочення збуту, нової податкової системи, системи економічного аналізу, нових стандартів керування якістю менеджменту на основі сучасних інформаційних технологій).
Соціальні – дипломні проекти в сфері охорони здоров'я, соціального захисту населення, екологічних завдань та ін.
Економічна оцінка проектних рішень повинна ілюструватися якісною зміною кількісних характеристик проектованих систем (АРМ, АІС, ПЗ, ПП або апаратних засобів). Наприклад, збільшення швидкодії, збільшення терміну служби приладів, підвищення надійності роботи апаратних засобів і програмних систем, зниження трудомісткості виконуваних робіт у системі керування шляхом їхньої автоматизації (АРМ) тоще. Основним завданням економічного розділу дипломного проекту є визначення:
- економічної ефективності реалізації основних і супутніх результатів, отриманих при вирішенні поставлених завдань у дипломному проекті;
- основних шляхів просування отриманих проектних рішень в умовах ринку.
Укрупнений перелік питань, що розгядаються в економічному розділі дипломного проекту, містить:
1. Порівняльний техніко-економічний аналіз передбачуваного варіанта проектних рішень із обраним аналогом.
2. Організаційне забезпечення проекту.
3. Розрахунок показників економічної ефективності проектних рішень.
4. Визначення вихідної ціни товару, що виникає в результаті реалізації проектного рішення.
5. Техніко-економічні показники проекту (зведена таблиця).
Обсяг економічного розділу дипломного проекту не повинен перевищувати 10 - 15 % загального обсягу дипломного проекту. Основні результати цього розділу виносяться на демонстраційний плакат.
Примітки:
1. Для магістерських робіт і дипломних проектів дослідницького характеру, структура економічного розділу має індивідуальний характер і погоджується з керівником МР або ДП.
2. Стосовно деяких тем ДП, за узгодженням з консультантом економічного розділу перелік питань економічного розділу, може бути змінено.
ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ
1. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОПОНОВАНОГО ПРОЕКТУ Й ОБРАНОГО АНАЛОГА
У даному розділі відображаються такі питання:
1. Мета, призначення й галузь застосування проекту (проектних рішень).
2. Фактори, що визначають доцільність впровадження проекту тобто джерела економічного ефекту (підвищення продуктивності користувачів, підвищення оперативності, надійності, зниження кількості помилок, підвищення якості обслуговування, вивільнення персоналу та ін.).
3. Можливі (передбачувані) джерела фінансування проекту (власні або позикові, умови позики та ін.).
4. Коротка характеристика аналога. Оформлення таблиці порівняльних характеристик (параметрів) з коментарями про цінності проектних рішень і перспективності в найбільш доцільних формах їхньої реалізації.
2. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЕКТУ
У даній частині економічного розділу дипломного проекту студентові необхідно показати організаційні, інформаційні, технологічні, виробничі й інвестиційні можливості реалізації проекту (проектних рішень) для розрахунку показників економічної ефективності.
Більш детально повинна бути подана інформація про продукт (види послуг), що є результатом проекту, його конкурентний рівень, період життєвого циклу, попередній рівень цін. Має бути показаний його правовий захист – патент, торговельний знак, новизна, оригінальність і універсальність.
Дипломнику необхідно показати забезпеченість варіантів проекту основними факторами виробництва:
- чи є технологія, що відповідає сучасному рівню (умовам, стандартам) як взагалі так і у розробника;
- яка культура інформаційного обслуговування (забезпечення, інформа-ційно-аналітичного супроводу інвестиційної, інноваційної, виробничо-господарської й іншої діяльності);
- рівень комунікативних засобів;
- чи необхідно придбання вітчизняних або закордонних патентів, ліцен-зій.
Бажано вказати можливий період використання наявної або закуповуваної інформаційної технології; наявність інформаційної й виробничої інфраструктури або необхідність їх створювання для реалізації проекту.
Важливим у числі розглянутих факторів успішної реалізації проекту є забезпеченість кадрами відповідної кваліфікації. Тому студентові необхідно охарактеризувати:
- можливість реалізації проекту існуючим контингентом фахівців;
- можливість підготовки на місці необхідних кадрів;
- потребу в залученні кваліфікованих фахівців для роботи, консультації, авторського нагляду й ін.;
- які зміни плануються і як їх можна досягти, мотиви й причини змін;
- пояснення використовуваної системи якісних і кількісних показників, які будуть застосовуватися дипломником для оцінки результатів.
Одним із ключових положень даної частини економічного розділу дипломного проекту є чіткий опис основних етапів виконання проекту, суть котрих полягає в питаннях, які задає собі розробник-інвестор, що обмірковує найбільш вигідний напрямок вкладення коштів (питання очевидні: куди, навіщо, скільки, коли вкласти кошти, коли й який вони будуть приносити доход). Далі проводитися коротка характеристика змісту робіт з розробки технічного завдання (ТЗ), ескізного проекту, якщо в цьому є необхідність (ЕП), технічного проекту (ТП), робочого проекту (РП), впровадження проекту (ВП), авторського нагляду (АН). Дана інформація оформляється у зведеній таблиці 2 для розрахунку одноразових витрат, що буде представлена далі.
3.РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ
ПРОЕКТУ (ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ)
Оскільки виконувані дипломні проекти пов'язані з розробкою продукту ринку інформаційних технологій (інформаційно-керуючі системи, інструментальні засоби, спеціальне програмне забезпечення, системи інформаційно-аналітичного супроводу інноваційної, інвестиційної, маркетингової, виробничо-господарської й комерційної діяльності), то вирішення цих проблем можливо таким чином:
- розробкою проекту за зазначеними і іншими напрямками власними силами;
- придбанням готового проекту і його адаптацією до виробничих умов;
- і/або комбінований варіант у різному сполученні.
Структура й склад необхідних інвестиційних коштів для проектів власної розробки можуть бути подані у вигляді:
- витрат на розробку, включаючи витрати на передінвестиційну стадію, пов'язану із проектним аналізом (концепція й відбір варіантів, маркетингові дослідження та ін.), агрегуванням рішень (оцінка ефективності прийнятих до розгляду проектів і реалізації реального проекту (договір, декларація про наміри, ТЗ, ЕП, ТП, РП);
- витрат на впровадження й освоєння проекту, у т.ч. вартість доопрацювання, налагодження й впровадження програмного й інформаційного забезпечення, витрати на дослідну експлуатацію;
- інвестиції в основні фонди, у т.ч. на придбання КТС та засобів комунікації;
- інвестиції в оборотні активи й кадри;
- витрати на експлуатацію, у т.ч. авторський нагляд, контроль як досягнення цілей;
- витрати на організацію й здійснення робіт із захисту інтелектуальної власності, визначення або зміни організаційно-правових форм (у тому випадку, якщо передбачається спільне впровадження проекту або доводиться діяти в рамках умов проектувальника-розробника, інвестора й інших учасників - активних і пасивних, акціонерних товариств, СП).
- інші витрати.
Аналогічно приводиться необхідна сума інвестиційних коштів для вирішення проблем за рахунок придбання готового проекту (варіантів) або окремих елементів (модулів, компонентів) системи у вигляді:
- витрат, пов'язаних з оформленням юридичних прав на використання придбаного проекту або його частини (патент, ліцензію);
- витрат, пов'язаних з апробацією, дослідним впровадженням і експлуатацією;
- інвестиції в основні фонди й кадри (у цьому випадку, якщо реалізація проекту припускає вивільнення наявних технічних коштів або інших основних фондів, загальна сума необхідних інвестицій зменшується на вартість коштів, що вивільняють).
Оренда яких-небудь засобів повинна бути відображена в загальній сумі витрат. Всі розрахунки повинні виконуватися в національній валюті.
У випадку, якщо дані підприємства є комерційною таємницею або є складності іншого характеру в зборі інформації безпосередньо на підприємстві, студент може скористатися досвідом роботи інших підприємств або організацій, укрупненими нормативами трудозатрат, середньої (min) заробітної плати, вартості одної машино/години роботи, нормами амортизації відповідно до закону, прейскурантами й іншими нормативними матеріалами. Головне – забезпечити пропорції, співвідношення й взаємозв'язок між системою показників, використовуваних для розрахунків.
Якщо студентові доводиться приймати рішення в умовах повної невизначеності, то в такому випадку рекомендується використати метод експертних оцінок. При цьому необхідно показати, який підхід до відбору експертів і обґрунтування оцінок (оцінних параметрів, показників).
3.1. Загальна схема розрахунків
(1)
де – річна економія на поточних витратах, грн;
– одноразові витрати на проект, грн;
– нормативний коефіцієнт ефективності одноразових витрат (може бути заданий господарюючим суб'єктом або приймається на рівні процентної ставки зі депозитними рахунками банку тощо.).
2) Річна економія складається з економії поточних витрат і приросту прибутку у зв'язку із впровадженням проекту в такий спосіб:
, (2)
де – відповідно поточні витрати до й після впровадження проекту, грн;
– приріст прибутку господарюючого суб'єкта або його структурного підрозділу при впровадженні проекту, визначається експертним шляхом, грн.
3) Склад одноразових витрат у кожному конкретному випадку різний і залежить від специфіки проекту. У загальному вигляді ці витрати можна виразити формулою:
, (3)
де – одноразові витрати на розробку проекту, грн;
– одноразові витрати на спеціальне устаткування, грн;
– супутні одноразові витрати, грн.
4) Розраховується коефіцієнт ефективності одноразових витрат зі формулою:
, (4)
Якщо ≥, то проект ефективний.
, (5)
Примітка: якщо створення проекту вимагає часу більше року, то при визначенні величини одноразових витрат необхідно враховувати фактор часу, використовуючи коефіцієнт приведення – , що розраховується за формулою:
, (6)
де – нормативний коефіцієнт приведення, який дорівнює 0,2;
T – число років, що віддаляють вкладення коштів від початку розрахункового року, років.
Для споживача проекту одноразовими будуть усі витрати, які він повинен понести у зв'язку з переходом на експлуатацію продукту, що виник у рамках проекту. У загальному вигляді ці витрати можна виразити формулою (3)
Витрати на розробку проекту визначаються на основі тривалості кожного етапу, починаючи з розробки концепції проекту й включаючи етап впровадження проекту. Дану інформацію доцільно звести в табл. 1.
Таблиця 1
Трудомісткість етапів розробки проекту
|
№ етапу |
Найменування етапу |
Зміст робіт |
Виконавці |
Т (календ. дні) |
|
|
категорія |
кількість |
||||
|
1 |
Технічне завдання (ТЗ) |
||||
|
2 |
Ескізний проект (ЕП) |
||||
|
3 |
Технічний проект (ТП) |
||||
|
4 |
Робочий проект (РП) |
||||
|
5 |
Впровадження проекту (ВП) |
Примітка. Залежно від складності розв'язуваних завдань, окремі етапи можуть бути відсутніми або поєднуватися. Наприклад, етапи ТП і РП можуть бути об'єднані в технорабочий проект.
Трудомісткість розробки проекту – може бути визначена як сума величин трудомісткості виконання окремих етапів проекту:
, (7)
де – трудомісткість розробки технічного завдання проекту;
– трудомісткість розробки ескізного проекту;
– трудомісткість розробки технічного проекту;
– трудомісткість розробки робочого проекту;
– трудомісткість впровадження проекту.
Трудомісткість етапів проектування встановлюється за фактичними витратами часу (календарного) у люд./дн. зі всіма роботами, виконуваними у рамках цих етапів.
Розрахунок одноразових витрат може бути представлений у вигляді кошторису витрат у таблиці 2.
Витрати на спеціальне устаткування – це витрати, пов'язані із придбанням, орендою (якщо в цьому є необхідність) комп'ютерного, лабораторного устаткування, верстатного парку або іншого устаткування, необхідного для виконання проектних, науково-дослідних, експериментальних робіт проекту. Визначається на основі ринкової вартості з надбавкою 10 – 15 %. Супутні одноразові витрати розраховуються за формулою:
(8)
де – витрати на доставку спроектованого виробу до місця експлуатації, грн (можуть бути прийнятими в межах 2 – 6 % від ціни виробу);
– витрати на установку, монтаж, налагодження виробу, грн;
– інші витрати, пов'язані з демонтажом замінного компонента устаткування або будь-якої його частини і т.ін., грн;
– ця складова присутня в розрахунках, якщо має місце вивільнення будь-якої частини основних фондів, грн;
– витрати на навчання персоналу, що буде обслуговувати впроваджуваний виріб, а також авторський нагляд, грн.
Таблиця 2
Кошторис витрат на проект
|
№ п п |
Найменування статті |
Сума, грн |
Питома вага |
Алгоритм розрахунку |
|
1 |
Матеріали й комплектуючі вироби, необхідні для розробки проекту |
– кількість і-го матеріалу; – ринкова ціна і-го матеріалу |
||
|
2 |
Транспортно-заготівельні витрати |
10 – 12 % від п. 1 |
||
|
3 |
Витрати на машинний час, використовуваний при розробці проекту |
– час використання машинного часу на і-му етапі проекту; – ціна 1 години роботи ЕОМ на і-му етапі проекту |
||
|
4 |
Основна заробітна плата учасників проекту |
Виходячи із трудомісткості розробки , кількості фахівців і посадових окладів(табл.1) |
Закінчення табл. 2
|
№ п п |
Найменування статті |
Сума, грн |
Питома вага |
Алгоритм розрахунку |
|
5 |
Додаткова заробітна плата учасників проекту |
10 % від п. 4 |
||
|
6 |
Нарахування на соціальне страхування |
38,0 % від (п. 4 + п. 5) |
||
|
7 |
Накладні витрати |
80 % від (п. 4 + п. 5) |
||
|
8 |
Разом виробнича собівартість |
∑(п.1 – п.7) |
||
|
9 |
Інші комерційні витрати |
20 % від п. 8 |
||
|
10 |
Одноразові витрати на розробку проекту |
∑(п. 8 + п. 9) |
||
|
11 |
Витрати на спеціальне устаткування |
Визначається на основі його ринкової вартості з надбавкою 10 – 15 % |
||
|
12 |
Супутні одноразові витрати |
Розраховуються за формулою (8) |
||
|
13 |
Одноразові витрати на проект |
∑(п. 10 +п. 11+ п. 12) |
3.3. Розрахунок поточних витрат
Поточні витрати необхідно розрахувати для базового ( ) і проектованого ( ) варіантів. Поточні витрати містять такі складові елементи:
- витрати на оплату праці персоналу, зайнятого експлуатацією «продукту» проекту, грн;
- витрати на функціонування проектованого об'єкта (витрати машинного часу, матеріальні витрати), грн;
- накладні витрати в умовах експлуатації, грн;
- інші витрати.
Розрахунок поточних витрат базового варіанта здійснюється за такою схемою.
3.3.1. Витрати на оплату праці персоналу:
а) Річний фонд основної заробітної плати персоналу (робітники-фахівці, електронщики, наладчики):
, (9)
де – чисельність фахівців і-ї категорії, люд.;
– річний фонд оплати праці фахівця і-й категорії, грн.
б) Річний фонд додаткової заробітної плати:
, (10)
де – коефіцієнт додаткової заробітної плати (у розрахунках можна прийняти );
в) Нарахування на соціальне страхування:
, (11)
де – коефіцієнт нарахувань на соціальне страхування:
- соціальне страхування на випадок пенсійного забезпечення (31, 8 %);
- соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності (2,9 %);
- соціальне страхування по безробіттю (1,3 %);
- соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань (умовно приймається 2,0 %), у розрахунках можна приймати .
Загальні витрати на оплату праці складуть:
. (12)
3.3.2. Витрати на функціонування проектованого об'єкта
укрупнено включають:
а) Вартість машинного часу при функціонуванні об'єкта:
, (13)
де Т – машинний час, необхідний для експлуатації об'єкта, година;
– вартість однієї години роботи обчислювального комплексу, грн.
б) Вартість додаткових матеріалів при експлуатації об'єкта:
, (14)
де – кількість i-го виду матеріалів, шт., кг і т.д.;
– вартість (ринкова ціна) і-го виду матеріалу, грн.
в) Витрати на функціонування об'єкта:
, (15)
де – вартість машинного часу при функціонуванні об'єкта, грн;
– вартість видаткових матеріалів при експлуатації об'єкта, грн.
3.3.3. Розрахунок накладних витрат
Накладні витрати можуть становити порядку 80 – 120 % від основної й додаткової заробітної плати персоналу, зайнятого експлуатацією об'єкта:
(16)
де – коефіцієнт, що визначає величину накладних витрат.
3.3.4.Розрахунок інших комерційних витрат
Інші комерційні витрати можуть становити 1 – 5 % від суми всіх поточних витрат:
(17)
де – коефіцієнт, що визначає величину інших витрат.
У підсумку можна визначити поточні витрати:
. (18)
Аналогічно розраховуються поточні витрати для проектного варіанта .
4. ВИЗНАЧЕННЯ ВИХІДНОЇ ЦІНИ ТОВАРУ, ЩО ВИНИКАЄ
В РЕЗУЛЬТАТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТНОГО РІШЕННЯ
Після встановлення зовнішніх факторів, що роблять вплив на ціноутворення (споживачі, ринкова середовище, держава, учасники каналів руху товарів), визначення мети ціноутворення (збут, що текет прибуток, виживаність, якість) провадиться вибір методу (способу ) установлення вихідної ціни товару.
Розглянемо основні (найбільше часто використовувані) методи ціноутворення:
1. Витратний метод.
2. Агрегатний метод.
3. Параметричний метод.
4. Метод ціноутворення на основі поточних цін.
5. Метод ціноутворення на основі аналізу беззбитковості й забезпечення цільового прибутку.
4.1. Витратний метод
Суть витратного методу полягає в тому, що до підрахованих витрат на виробництво додають фіксований відсоток прибутку.
Даний метод застосовується:
- паралельно з іншими методами;
- при встановленні вихідної ціни на принципово нову продукцію, коли її неможливо зіставити з тією, що випускалася раніше;
- при встановленні цін на продукцію, що виготовляється за разовими замовленнями і на дослідніні зразки;
- при визначенні цін на товари, попит на які хронічно перевищує пропозиція.
4.2. Агрегатний метод
Суть агрегатного методу є в тім, що ціна визначається як сума цін на окремі конструктивні елементи товару.
Ціна товару = ціна елемента 1+ ціна елемента 2+ ...+ ціна елемента i +...+ ціна елемента n.
Даний метод застосовується:
1) по товарах, що складаються зі сполучень окремих виробів;
2) по товарах, що складаю ться з окремих елементів вузлів, деталей.
Можлива модифікація даного методу, тоді:
|
Ціна товару = |
ціна загального блоку (базова ціна) |
+ |
надбавки (знижки) за наявність (відсутність) окремих елементів |
Суть параметричного методу полягає в тому, що з оцінки й співвідношення якісних параметрів виробу визначається ціна товару. Розглянемо докладніше даний метод на прикладі.
Нам необхідно визначити ціну нового виробу. Нам відомо, що на ринку нашим покупцем продається подібний виріб (базовий) за ціною 200 тис. грн. Процес установлення ціни на новий виріб складається з восьми етапів. Результати розрахунків зводяться в табл. 3.
Таблиця 3
Приклад розрахунку ціни параметричним методом
|
Параметри |
Бальна оцінка виробу |
Ціна пара-метра, тис. грн |
|||||||
|
базового |
нового |
з урахуванням важливості |
|||||||
|
Експерти 1…8 |
Середньо- базового |
Експерти 1…8 |
Середньо- базового |
Експерти 1…8 |
Середньо нового |
базового |
нового |
||
|
А |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
Надійність |
46776656 |
5. 875 |
767577767 |
6. 500 |
54554556 |
4. 875 |
30. 188 |
28. 671 |
36.55 |
|
Довговіч-ність |
22565745 |
4. 500 |
43534334 |
3. 625 |
54543466 |
4. 625 |
16. 313 |
20. 813 |
26.56 |
|
Екологич-ність |
77657577 |
6. 376 |
77678777 |
7. 000 |
88789878 |
7. 875 |
44. 632 |
50. 211 |
64.07 |
|
Кількість відмов |
54244463 |
4. 000 |
66565664 |
5. 500 |
67767667 |
6. 500 |
22. 000 |
26. 000 |
33.18 |
|
Дизайн |
11111112 |
1. 125 |
33233432 |
2. 875 |
54544544 |
4. 375 |
3. 234 |
4. 922 |
6.28 |
|
Продуктивність, швидкодія |
33333221 |
2. 500 |
54556445 |
4. 750 |
109101099810 |
9. 375 |
11. 875 |
23. 438 |
29.90 |
|
Маса виробу |
65422334 |
3. 625 |
89888787 |
7. 875 |
98899879 |
8. 375 |
28. 547 |
30. 359 |
38.74 |
|
Сума |
- |
- |
- |
38. 125 |
- |
46. 000 |
156. 789 |
184. 384 |
235.28 |
1-й етап. Вибираємо якісні параметри виробів, які визначають їхні споживчі властивості. Допустимо ми вибираємо 7 параметрів (див. гр. А. табл. 3)
2-й етап. Вибираємо незалежних експертів (а краще, якщо є можливість провести анкетування споживачів). Чим більше ми зуміємо залучити експертів, тим точніше буде результат. У нашому прикладі 8 експертів.
3-й етап. Ранжируємо параметри. У нашому прикладі використається ''зворотне ранжирування'', тобто найважливіший параметр посідає сьоме місце, найменш важливий – перше місце Далі, за кожним параметром виводиться ''середнє місце ''. Результати заносяться в гр .2 табл. 3.
4-й етап. Експерти оцінюють за 10-бальною шкалою (чим більше, тим краще) кожний параметр базового й нового виробів. Далі розраховуємо ''середній бал'' зі кожним параметром для обох виробів (див. гр. 4 і 6 табл. 3).
5-й етап. Визначаємо бальну оцінку параметрів базового й нового виробів з урахуванням важливості параметрів зі формулою
|
Бальна оцінка параметра виробу з урахуванням важливості виробу даного параметра для споживачів гр. 7(8) |
= |
середній показник важливості параметра для споживача гр. 2 |
х |
середня оцінка параметра гр 4(6) |
6-й етап.. Визначаємо ціну одного бала. Для цього необхідно відому ціну базового виробу розділити на загальну суму набраних цим виробом балів (сума гр.7)
7-й етап. Розрахуємо ціну кожного параметра нового виробу множенням по рядках гр. 8 із ціною бала. Ціна кожного параметра нового виробу – в гр. 9.
8-й етап. Визначення ціни. Її можна визначити двома способами: менш точним і більше точним
а) менш точний спосіб розрахунку ціни без урахування важливості параметрів:
б) більш точний спосіб розрахунку ціни з урахуванням важливості параметрів:
|
Ціна = |
бальна оцінка нового виробу з урахуванням важливості параметрів (сума гр. 8) |
× ціна одного бала |
Ціна = 184,384 × 1276 = 235280 (грн).
4.4. Метод ціноутворення на основі поточних цін
Ілюстрація використання даного методу подана на рис. 1:
|
Мінімально можлива ціна (собівартість) |
Максимально можлива ціна (межа попиту) |
|
|
занадто низька ціна |
можлива ціна |
занадто висока ціна |
|
Одержання прибутку неможливо |
* * * |
*************** |
**** |
Формування попиту неможливо |
|
0,60 немає попиту |
0,70 0,75 1,00 масо-вий попит |
2,00 зниження попиту через можливість заміни |
5,00 престижний попит |
10,0 тис. грн немає попиту (висока ціна) |
* – конкуренти
Рис. 1. Ціноутворення на основі поточних цін
4.5. Метод ціноутворення на основі аналізу беззбитковості і
забезпечення цільового прибутку
Суть даного методу в тому, що виробник ставить собі за мету одержати певну конкретну величину прибутку (цільовий прибуток). На підставі цієї мети визначається ціна товару. При цьому необхідно визначити точку беззбитковості. Це можна зробити розрахунковим або графічним способом. Розглянемо графічний спосіб (рис. 2)
Рис. 2. Графік визначення точки беззбитковості
Поставивши собі за мету одержати певний розмір прибутку, ми повинні знайти таку позитивну відстань між графіками виторгу й витрат, що відповідала б величині цільового прибутку. За допомогою даного методу можна дати відповідь на три запитання:
Якщо результатом проекту є створення продукту, що може бути реалізований на ринку, то в цьому випадку доцільно запропонувати систему просування цього товару на ринку. Система просування товару спрямована на стимулювання попиту й містить два основних види просування (реклама й особистий продаж) і два додаткових – (пропаганди й стимулювання збуту).
Якщо ця система буде запропонована, то слід визначити рівень витрат на її реалізацію й включити їх до кошторису витрат, що використовується для визначення ціни виробу з урахуванням обсягу продажів.
5. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ПРОЕКТУ
(ЗВЕДЕНА ТАБЛИЦЯ)
Таблиця 4
Основні техніко-економічні показники проекту
|
№ п п |
Найменування показника |
Одиниця виміру |
Значення показника |
|
|
1 |
Результати проекту (обсяг реалізації робіт, послуг) |
проектний варіант |
грн, шт., позицій |
|
|
2 |
Трудомісткість проекту |
люд./дн. |
||
|
3 |
Ціна проектного рішення (продукту) |
грн |
||
|
4 |
Одноразові витрати |
тис. грн |
||
|
5 |
Поточні витрати |
базовий варіант |
тис. грн |
|
|
проектний варіант |
||||
|
6 |
Річна економія |
тис. грн |
||
|
7 |
Очікуваний економічний ефект |
тис. грн |
||
|
8 |
Коефіцієнт економічної ефективності одноразових витрат |
розрахунковий |
грн/грн |
|
|
нормативний |
||||
|
9 |
Термін окупності одноразових витрат |
років |
Дело, 2002.
PAGE 3
Виручка
Валові витрати
(собівартість)
Прибуток
мовно-постіні витрати
Умовно-змінні витати
Обсяг виробництва шт
Витрати (грн.)
Точка беззбитковості
зона збиткової праці;
зона прибуткової праці;