Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Українська мова професійного спрямування
Механіко-математичний факультет, ІІІ курс,
Лектор – Кметь І. Ф.
Практичне заняття №9
Складне речення у професійному мовленні
План
Запитання і завдання для самостійної роботи
Практичні завдання
Вступ до математичного аналізу та диференціальне числення функцій однієї змінної є теоретичною основою для вивчення інших розділів вищої математики – теоретичних основ радіотехніки та електротехніки, прикладної механіки, загальної фізики й ін. Основний принцип, яким керувались автори підручника для студентів технічних вузів, що й відобразилося у вступі до математичного аналізу та диференціального числення функцій однієї змінної, – підвищення рівня фундаментальної математичної підготовки студентів з посиленням її прикладної технічної спрямованості. Це не тільки навчальний посібник, але й короткий путівник для розв’язування задач. Основи теорії, викладені в навчальному посібнику, супроводжуються великою кількістю задач, що згруповані у трьох розділах. У першому розділі розглянуто поняття функцій, види функцій, елементарні функції та можливість побудови графіків функцій за допомогою елементарних функцій. У другому розділі подано елементи теорії границь, а ще різноманітні методи обчислення границь. У третьому розділі розглянуто поняття похідної та диференціала, правила диференціювання, основні теореми диференціального числення та застосування диференціального числення до дослідження функцій. Окрім того, наведено детальну схему дослідження параметричних функцій, запропоновано результати аналітичного дослідження функцій за допомогою програмного пакета, що неодмінно сприятиме фаховому зростанню не лише студентів, а й викладачів.
1. Дехто з учених стверджує, начебто … 2. Колектив сам вирішує, яку … 3. Заволодійте увагою того, хто … 4. Ми вже згадували, що … 5. Сьогодні без перебільшення можна стверджувати, що… 6. Усі промовці переконалися в тому, чого … 7. Шкода, що … 8. Слухачі висловлюють впевненість, що … 9. Ми хочемо подивитись, хто … 10. Ви тепер розумієте, чому … 11. Отже, можемо сказати про те, що … 12. Невідомо тільки було, яким … 13. Повідомте йому, коли …
1. Відомі випадки, коли … 2. Фірма реалізує продукти, які … 3. Запрошуємо на роботу фахівців, що … 4. Гості з Англії побували майже в усіх корпусах, де … 5. Не поливай бур'ян, що … 6. Щасливий той вчитель, який … 7. Усі пішли до озера, яке … 8. В університеті працюють учені, що …
1. [… пам'ятав], (звідки …).
2. [… розповідав], (як …).
3. [… зрозумів], (коли …).
4. [… університет] (де …).
5. [… стільки], (скільки …).
6. (Якби …), […].
1. Вони наважились покинути небезпечне місце незважаючи на те що Остапові трудно було пускатися в далеку дорогу. 2. Голова йому видалась неймовірно важкою бо коли захотів озирнутися то йому було не сила її повернути. 3. Щоб глибоко збагнути душу народу треба знати його літературу. 4. Серпень вінчає літечко красне у народі говорять що в цей час збереш, з тим і зиму проведеш. 5. Хто сіє хліб, хто ставить дім, хто створює поему той буде предком дорогим народові своєму. 6. Дитинство живе в людині від початку до кінця її життєвого кола бо це найкраща частина її центру вічна субстанція яка утримує її в чистоті й оптимізмі. 7. Мене попередили що коли я не оформлю документи то не отримаю дозволу на поїздку. 8. У кожного з нас є той найдорожчий у світі берег від якого починалась наша дорога в життя і куди ми не завжди повертаємось. 9. Прикро звичайно буває коли чуєш з чиїхось уст сканцеляризовані неоковирності чи тролейбусні вульгаризми або коли навіть автор вимовляє зі сцени широковідоме слово перекручено з неправильним наголосом. 10. Скільки тої праці треба докласти довготерпеливої мудрої і зовні такої буденної щоб виплекати посіяне щоб викрасувалась нива колосом і сталось оте одвічне диво творення. 11. І от одного дня того сльотавого осіннього дня коли по-особливому настроєна душа і хочеться сумувати я стояв проти портрета і слухав як за вікном свище вітер засипаючи шибки дощовим пилом. 12. Я запитую в себе питаю у вас у людей я питаю в книжок роззираюсь на кожній сторінці де той рік де той місяць той проклятий тиждень і день коли ми перестали гордиться що ми українці. 13. Кожен мовний чинник завдає турбот як і звідки виник дивний цей зворот? 14. Коли ми просто насолоджуємося то опираємося переважно на свій особистий досвід коли пізнаємо то до свого додаємо почуттєвий досвід інших людей. 15. Нерідко школярі що навчаються в українських школах і закінчують їх як слід не володіють ні рідною ні російською мовою. 16. Особливу тривогу викликає те що молоді люди які вважають себе навіть культурними у побуті буває користуються такою жахливою сумішшю двох мов що якби написати отут кілька прикладів з їхньої «мови» то мабуть папір не витримав би сорому загорівся б.
1. У стилі козацького бароко створено справжні шедеври національної архітектури; його зразки не мають аналогів у світі (Ю. Івашко). 2. Поезія здатна надати смислу моєму існуванню — в чому ж криється цей її магічний чар? 3. Світанок сплеснув дерев’яним веслом десь неподалік: мабуть, хтось уже вирушив до причалу власним човном (В. Шевчук). 4. Три роки Леся майже нічого не писала — поринула в самоосвіту (А. Костенко). 5. Зірвався я бігти – страшно зробилося: ні людей, ні хаток поблизу; як на зло, ще й стежка загубилася (Григір Тютюнник). 6. Скільки труднощів переборено — все одно здається: досі все було простим і звичайним (За П. Гуріненком). 7. В сорок третьому в селі засмутились ковалі: нам до хати із сільради чорну звістку принесли: десь під Харковом в маю впав мій батько у бою, покотились сльози в мами на голівоньку мою (Б. Олійник). 8. Не шкодуй добра мені, людині, щастя не жалій моїм літам — все одно ті скарби по краплині я тобі закохано віддам. 9. Я не бував за дальніми м орями, чужих доріг ніколи не топтав — в своїм краю під буйними вітрами щасливим я і вільним виростав. 10. Гігантські тіні таємничо затиснулись в ущелині, над водою засріблився туман; заблищало громаддя машин на дорозі, заграли скелі до місяця скалками мінералів. 11. Тим часом надворі розвиднілося, ліс ожив, виповнився ранковим гомоном: прилетів зі сходу гострий вітерець, птахи ожили, синиці цінькали біля хати, зерен собі шукали, дятел видзвонював об сухий сосновий стовбур (Ю. Збанацький).
Література до теми