Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
а) фільми братів Люм’єр започаткували тенденцію до створення документального кінематографа (у всіх їхніх фільмах зафіксовано певну миттєвість реальної дійсності);
б) з іменем Жоржа Мельєса пов’язане виникнення феномена ігрового кіно: «Червона шапочка», «Синя борода», «Подорож на Місяць».
а) мелодрама –
Франческа Бертіні, Едуардо Сантос, Марія Якобіні – ІТАЛІЯ
Аста Нільсен – ДАНІЯ
Віра Холодна, Іван Мозжухін – РОСІЯ
Рудольфо Валентино – США
б) авантюрний фільм –
Мюзідора – ФРАНЦІЯ
Уільям Харт, Дуглас Фербенкс – США
в) комічна драма –
Макс Ліндер – ФРАНЦІЯ
Чарлі Чаплін – США
режисери - Яків Протазанов, Володимир Гардін, Євген Бауер.
Період експериментування, новаторства у світовому кінематографі.
Пошук нових форм, зображувальних засобів, прийомів, усвідомлення монтажно - поетичної природи кіно.
У надрах кіномистецтва склалася власна естетична система.
Кінематограф радянського періоду:
а) Лєв Кулєшов («Надзвичайні пригоди містера Веста в країні більшовиків», «Промінь смерті»)/ режисеру належить «теорія натурщика»/ створив Першу школу кіноактора (Олександра Хохлова, Борис Барнет, Всеволод Пудовкін, Сергій Комаров та ін..);
б) Дзиґа Вєртов – документаліст, фундатор публіцистичного кінематографа («Шоста частина світу», «Симфонія Донбасу»);
в) група ФЕКС (фабрика ексцентричного актора)/ в художніх експериментах використовували принцип ексцентричності:
організатори – Григорій Козінцев, Леонід Трауберг («Шинель», «С.В.Д.»(союз великого дела), «Новий Вавилон»).
Сергій Ейзенштейн
Всеволод Пудовкін
Олександр Довженко
а) Творчий доробок Ейзенштейна представлений фільмами «Страйк», «Панцерник «Потьомкін», «Жовтень» - вони сприяли збагаченню кіно мови та кіно образності в кіномистецтві. Також творчий доробок режисера представлено вагомими теоретичними розробками у галузі «інтелектуального кіно», проблем монтажу.
б) Кінокартини Пудовкіна «Мати», «Кінець Санкт-Петербурга», «Нащадок Чингисхана» зробили вагомий внесок у розвиток образної природи кіномистецтва, сприяли збагаченню монтажної специфіки.
в) Специфічною особливістю творчості Довженка є рух від міфологічних структур давньослов’янського світогляду до «соціального замовлення» та соціальної міфотворчості. Цей рух визначив особливість періодизації спадщини режисера:
І – період учнівства в творчості Довженка, який пов'язаний з фільмами «Ягідка кохання», «Вася - реформатор», «Сумка дипкур’єра»;
ІІ – період розквіту таланту митця / етап зумовив створення «слов’янської трилогії» Довженка: «Звенигора», «Арсенал», «Земля». Ця трилогія засвідчує міфопоетичне бачення режисера, яке знайшло своє відображення в образній побудові цих кінострічок;
*** фільм «Іван» - перехідний до наступного етапу***
ІІІ – період «двох сталінських декад» - результат: «Аероград», «Щорс», «Мічурін».
а) французьке кіномистецтво – Рене Клер («Париж заснув», «Антракт»), Абель Ганс («Колесо», «Наполеон»);
б) Іспанія - сюрреалістичні стрічки Луіса Бунюеля («Андалузький пес», «Золотий вік»);
в) кінематограф Німеччини – кіноекспресіонізм – Роберт Віне («Кабінет доктора Калігарі» - фільм вважається маніфестом напряму), Фріц Ланг («Нібелунги», «Втомлена смерть»), Фрідріх Мурнау («Носферату», «Остання людина»).
а) історико-революційний фільм- кінодилогія («Ленін у Жовтні», «Ленін у 1918 році») режисер Михайло Ромм; кінотрилогія («Юність Максима», «Повернення Максима», «Виборзька сторона») режисери Козінцев і Трауберг; Сергій Юткевич («Людина з рушницею»); брати Васильєви (Георгій, Сергій)- «Чапаєв», О.П.Довженко («Щорс»);
б) історичний фільм – «Олександр Невський» (Ейзенштейн), «Богдан Хмельницький» (Ігор Савченко), «Петро І» (Володимир Петров), трилогія «Злива», «Перекоп», «Коліївщина» (Іван Кавалеридзе);
в) кінокомедія – Григорій Александров («Веселі хлоп’ята», «Волга-Волга», «Цирк») – актриса Ольга Орлова; Іван Пир’єв («Багата наречена», «Свинарка і пастух») – актриса Марина Ладиніна.
а) «італійський неореалізм» - Роберто Росселліні («Рим – відкрите місто», «Пайза»), Вітторіо Де Сіка («Викрадачі велосипедів», «Умберто Д.», «Дах»), Джузеппе Де Сантіс («Немає миру під оливами», «Рим, 11годин»), Лукіно Вісконті («Земля тремтить», «Найвродливіша») – Джованні Верга – італійський письменник, творчість якого вплинула на кінонеореалізм;
б) французька «нова хвиля» - Жан-Люк Годар («На останньому подиху»), Франсуа Трюффо («400 ударів»), Ален Рене («Хіросіма, моя любов»), Ерік Ромер («Щоденник негідника», «Знак лева», «Булошниця з Монсо»), Клод Шаброль («Красень Серж»)/ фільмам цього напряму притаманні імпровізаційність, репортажність, таким чином митці відображали абсурдність світу, жорстокі закони суспільства, які пригноблюють особистість / Жан-Поль Сартр, Альбер Камю, Симона де Бовуар – французька інваріація філософії екзистенціалізму, як теоретичне підґрунтя художніх пошуків режисерів «нової хвилі».
і час») – європейський теоретик, концепції якого стимулювали творчість французьких режисерів (30-60 рр. ХХ ст..) – передрік розвиток теорії кіно, вказував на необхідність нового мислення, вигадав поняття «рух-образ», «час-образ» - Жиль Дельоз («Кіно1. Образ - рух», «Кіно 2. Образ - час»)- розвиток концепції Бергсона.
а) ІТАЛІЯ: Федеріко Фелліні («Рим», «Амаркорд», «А корабель пливе…»), Мікеланджело Антоніоні («Забріскі Пойнт», «Професія: репортер»), Лукіно Вісконті – «перший естет» кіномистецтва («Загибель богів», «Смерть у Венеції», «Людвиг», «Родинний портрет в інтер’єрі»);
б) ШВЕЦІЯ: Інгмар Бергман («Зміїне яйце», «Осіння соната», «Фанні та Олександр»);
в) ЯПОНІЯ: Акіра Куросава («Сім самураїв», «Тінь воїна», «Ран»);
г) РОСІЯ: Андрій Тарковський («Андрій Рубльов», «Солярис», «Сталекер», «Ностальгія»).
а) Василь Шукшин («Пічки-лавочки», «Калина червона»),
б) Олександр Міндадзе, Вадим Абдрашитов («Зупинився поїзд», «Парад планет», «Плюмбум, або Небезпечна гра»),
в) Микита Михалков («Раба кохання», «Незакінчена п’єса для механічного піаніно», «Втомлені сонцем»),
г) Гліб Панфілов («Початок», «Прошу слова»).
а) ІГРОВЕ КІНО:
Роман Балаян («Каштанка», «Польоти уві сні та наяву», «Бережи мене, мій талісмане»), Михайло Бєліков («Ніч коротка», «Які ж були ми молоді», «Розпад»), Леонід Биков («В бій ідуть лише «старі», «Ати-бати ,йшли солдати»), Володимир Браун («У мирні дні», «Максимко», «Море кличе»), Анатолій Буковський («Серед добрих людей», «Небо-земля-небо», «Варчина земля»), Віктор Гресь(«Хто помре сьогодні», «Блакитне і зелене», «Сліпий дощ», «Чорна курка, або Підземні мешканці»), Володимир Денисенко («Високий перевал», «Сон», «Женці»), Костянтин Єршов («Пізня дитина», «Щовечора після роботи», «Не було б щастя…»), Віктор Іванов («Шельменко-денщик», «Сто тисяч», «За двома зайцями»), Віктор Івченко («Надзвичайна подія», «Іванна», «Гадюка»), Юрій Іллєнко («Тіні забутих предків», «Криниця для спраглих», «Вечір на Івана Купала», «Білий птах з чорною ознакою»), Олександр Ітигілов («Як гартувалась сталь», «Продається ведмежа шкура», «Смиренне кладовище»), Григорій Кохан («Народжена революцією», «Циганка Аза», «Страчені світанки»), В’ячеслав Криштофович («Своє щастя», «Самотня жінка бажає познайомитись», «Приятель небіжчика»), Тимофій Левчук («Зоря над Карпатами», «В степах України», «Киянка», «Спадкоємці», «Два роки над прірвою», «Родина Коцюбинських»), Ярослав Лупій («Любі мої», «Хліб дитинства мого», «Сто радощів, або книга великих відкриттів»), Микола Мащенко («Як гартувалась сталь», «Зона», «Пієта»), Іван Миколайчук («Вавилон - ХХ», «Така пізня, така тепла осінь», «Тіні забутих предків»), Кіра Муратова («Короткі зустрічі», «Довгі проводи», «Астеничний синдром», «Захоплення», «Три історії»), Олександр Муратов («Біля Крутого Яру», «Гуси-лебеді летять», «Любаша»), Леонід Осика («Камінний хрест», «Захар Беркут», «Тривожний місяць вересень»), Сергій Параджанов («Тіні забутих предків», «Наталія Ужвій», «Українська рапсодія»), Борис Савченко («Пам'ять землі», «Легенда про безсмертя», «Меланхолійний вальс»), Петро Тодоровський («Весна на Зарічній вулиці», «Два Федори», «Спрага», «Вірність», «Воєнно-польовий роман»), Лесь Швачко («Земля», «Кривавий світанок», «Ніна»);
б) ДОКУМЕНТАЛЬНЕ КІНО :
Сергій Буковський, Олександр Коваль, Мурат Мамедов, Георгій Шкляревський;
в) НАУКОВО-ПОПУЛЯРНЕ КІНО:
Віктор Олендер, Олександр Роднянський, Альмар Серебреников, Фелікс Соболєв;
г) АНІМАЦІЙНЕ КІНО:
Володимир Дахно, Давид Черкаський.
а) історико – біографічний жанр: «Тарас Шевченко», «Іду до тебе», «Ярослав Мудрий», «Легенда про княгиню Ольгу», «Данило-князь Галицький»;
б) інтерпретація теми Великої Вітчизняної війни: «В бій ідуть тільки «старі», «Ати-бати, йшли солдати», трилогія про Ковпака, «Високий перевал»;
в) психологічна драма: «Іванна», «Комісари», «Довгі проводи», «Війського-польовий роман», «Білий птах з чорною ознакою», «Польоти уві сні та наяву», «Граки», «Які ж були ми молоді», «Звинувачується весілля», «Ребро Адама», «Три історії»;
г) екранізації: «Мальва», «Матрос Чижик», «Дорогою ціною», «Земля», «За двома зайцями», «Бур’ян», «Хліб і сіль», «Камінний хрест», «Пропала грамота», «Вавилон-ХХ», «Чорна курка, або Підземні мешканці», «Меланхолійний вальс».