Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Дисципліна страхування в туризмі
Самостійна робота № 1
Тема . Економічний зміст страхування
Питання
Методичні рекомендації
Питання 1. Франшиза та її види.
Франшизою називається особлива умова договору страху вання, за якою страховик звільняється від виплати певної час тини збитку. Франшизою називають також неоплачувану час тину збитку.
Франшиза – частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Франшиза може бути кількох видів: умовною, безумовною і сукупною.
При умовній (інтегральній, що не вираховується) франшизі збитки в межах розміру франшизи взагалі не оплачуються, а ті, що перевищують її, - оплачуються повністю.
Розмір умовної франшизи є своєрідним розмежуванням оп лачуваних і неоплачуваних збитків. Задається умовна франшиза конкретною грошовою сумою або у відсотках від страхової суми.
У договорі страхування умовну франшизу часто вказують по допомогою напису «вільно від х %», де х - величина відсотків від страхової суми, з якими порівнюється збиток.
Застосовується умовна франшиза частіше при страхуванні великих ризиків, щоб захистити страховика від виплат по дрібних збитках, оскільки при її застосуванні вони не оплачу ються взагалі, а великі - оплачуються в повному розмірі.
Приклад виплати страхового відшкодування при використанні в договорі страхування умовної франшизи:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
У цьому прикладі застосовується система першого ризику.
При безумовній (ексцедентній, що вираховується) франшизі збитки, які дорівнюють розміру франшизи, завжди вираховують ся із вартості збитку. Подається безумовна франшиза у вигляді конкретної грошової суми або у відсотках від розміру збитку.
Приклад виплати страхового відшкодування
при використанні в договорі страхування безумовної франшизи:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
У цьому прикладі також застосовується система першого ризику.
Випадок, коли збиток перевищує страхову суму, може трак туватися по-різному. Найчастіше страхові компанії спочатку доводять величину збитку до страхової суми (максимально можливої виплати), а потім вираховують з неї величину фран шизи. Наприклад, при збитку 1500 грошових одиниць (ос танній рядок прикладу):
1000 - 1500 ■ 0,05 = 1000 - 75 = 925.
У договорі страхування безумовну франшизу часто вказу ють по допомогою запису «вільно від перших і %», де і -відсотки від величини збитку, що вираховуються з нього.
Безумовна франшиза застосовується для того, щоб зроби ти невигідною для страхувальника страхову подію як таку, ос кільки при застосуванні франшизи, що вираховується, страху вальник в жодному разі не одержує повну вартість збитку.
Крім того, за допомогою безумовної франшизи домагають ся участі страхувальника в покритті власного збитку, в якому він найчастіше винен сам, наприклад через недбалість.
Безумовна франшиза в американській і європейській стра ховій практиці трактується по-різному. У європейській безу мовна франшиза, виражена у відсотках, - це неоплачувана ча стина збитку, в американській, навпаки, - оплачувана. Тобто 20% європейської франшизи дорівнюють 80% американської.
У практиці страхування застосовується також сукупна фран шиза. При сукупній франшизі всі понесені страхувальником збитки за певний період часу складаються (частіше за рік або за період дії договору страхування), і з сумарного збитку вира ховується франшиза.
Питання 2. Страховий ризик
Ризики — можлива небезпека втрат, зу мовлена певними природними явищами (землетруси, паводки, засуха тощо), випадко вими подіями техніко-технологічного харак теру (пожежа, аварії, вибухи тощо), кримі нальними явищами (крадіжки, розбійницькі напади, шахрайство і т.ін.) та явищами суто економічного характеру, різноманітність котрих досить стрімко зростає у зв'язку із поглибленням суспільного поділу праці, розвитком кредитної системи (порушення ритмічності поставок, кризи неплатежу, інфляція тощо).
Класифікація ризиків може бути досить різноманітною залежно від критерію, покла деного в її основу. З огляду на те, чи готовий суб'єкт взяти на себе відповідальність за стра хове відшкодування збитків потерпілим внас лідок настання небажаних, уразливих з по гляду економічних (або інших) інтересів подій, розрізняють страхові та нестрахові ризики.
Страховий ризик — певна подія, у разі настання якої проводиться страхування. Нестрахові ризики — події, які теж суп роводжуються певними втратами для потер пілого, але не підлягають страхуванню, най частіше у зв'язку з відсутністю бажаючих взя ти на себе зобов'язання щодо відшкодування збитків, спричинених цими подіями. Ризики поділяються на індивідуальні й універсальні. Особливу групу ризиків складають специфічні ризики: аномальні й катастрофічні. Є ризики об’єктивні і суб’єктивні (в залежності від сил природи чи діяльності людей).У загальному розмежуванні ризиків виділяють такі групи: політичні (репресивні); екологічні; транспортні (каско і карго); спеціальні ризики.
2. Види ризиків та їх оцінка
У міжнародній страховій практиці використовуються всілякі методи для оцінки ризику. Найбільш поширені з них:
Тарифна ставка чи страховий тариф – це:
У загальноприйнятому тлумаченні ризик - це можливість сприятливого результату, дія навмання в надії на щасливий результат. Найбільш уживана кількісна міра ризику -імовірність несприятливого випадку і збиток при цьому вини кає. У страхуванні тлумачення ризику конкретизується. Для страхування ризик є основним поняттям, оскільки страхується не об'єкт, не подія, а саме ризик. Але при цьому «ризик» може розглядатися під кутом різних страхових відносин.
По-перше, ризик - це подія, на випадок якої здійснюється страхування і яке має ознаки імовірності та випадковості (на приклад, пожежа, нещасний випадок). Таке поняття дається ризику в Законі «Про страхування».
По-друге, ризик - це імовірність страхового випадку.
По-третє, ризик - це небезпека, яка загрожує страхувальни ку (наприклад, землетрус, що спричинив руйнування будинків, пожежі, погибель людей; епідемія, яка викликає захворювання і смерть, і т.д.).
По-четверте, ризик -- це об'єкт страхування (наприклад, відповідальність, життя і здоров'я, майно).
По-п'яте, ризик ~ це міра відповідальності страховика в гро шовому вираженні (наприклад, договір страхування з відпові дальністю в 100 тис. грн.).
Кожне із перерахованих визначень ризику залежно від си туації використовується в страховій діяльності, але законодав ством України закріплене перше.
Однак тут варто зазначити, що в теорії імовірностей, яка визначає розподіл страхових фондів, розрізняють поняття не визначеності і випадковості. Випадкова подія - це подія, щодо якої застосовується закон розподілу імовірностей. Невизначе-на подія - це подія, для якої імовірність її настання невідома. Тому визначені законом ознаки страхової події (імовірність і випадковість) - по суті, означають одне й те саме. Якщо подія випадкова, то вона має імовірність, а якщо подія має імовірність, то вона випадкова.
Поняття «ризик» тісно пов'язане з поняттям «страховий випадок» і «збиток». Якщо ризиком є імовірність настання стра хового випадку, то збиток - це його економічні наслідки. . •■
З погляду можливості страхування ризики поділяються на такі, що страхуються, і такі, що не страхуються.
Ризики, які страхуються - це такі які страхова компа нія в принципі може погодитися застрахувати. Ризики, які, не страхуються - у протилежному випадку. Страхування може мати як позитивну, так і негативну сторони. Зрозуміло, що ніхто не може застрахуватися від катастрофи всесвітнього масштабу. Хоча б тому, що відповідати за зобов'язаннями у цьому випадку буде нікому.
Але є й інші приклади ризиків, які не страхуються. Це ри зики, пов'язані з підприємницькою діяльністю, яка заснова на на ризику, і говорити про її страхування просто безглуз до. Тому в даному випадку факт неможливості страхування є позитивним моментом. Він сприяє самоконтролю й усві домленій відповідальності підприємця за свою діяльність. Однак підприємець у ході реалізації своєї програми може за страхувати окремі її аспекти.
Застрахувати ж можна такі ризики, що підлягають обчисленню стійкої ціни страхування, причому вона має бути прийнятною для страхувальників. Інакше вся організація страхування є безглуздою.
Ризик, відповідальність за яким у страхуванні передаєть ся і приймається, повинен мати кількісну оцінку. В теорії еко номічного ризику існує ціла система кількісних оцінок ри зику. У страхуванні основними видами її є імовірність і очікувана величина збитку. І та й інша повинні бути, по-пер ше, досить вагомими для того, щоб у потенційного страху вальника виникла потреба в страховому захисті, по-друге, досить обмеженими, щоб страхова компанія взяла на себе відповідальність за такими ризиками.
Загалом для того, щоб ризик як страхова подія був таким, що страхується, він має відповідати таким умовам або ознакам страхуванню:
З нагромадженням статистичної інформації ризики, які не страхуються, можуть переходити в такі, що страхуються. При кладів цьому багато. Так, у недалекому минулому не страхував ся ризик захворювання на СНІД, але з нагромадженням стати стичної інформації він перейшов у розряд таких, що страхуються. З недавнього часу заявили про себе космічне, ав іаційне, екологічне страхування, оскільки нагромадилася стійка статистична інформація про ці ризики. Почали навіть страху вати інтелектуальну власність.
З розвитком та удосконаленням туристичних послуг зовсім недавно почали страхувати і відповідальність туристичних підприємств, причому деякі її види і правила страхування все ще знаходяться в стадії обговорення страховиками. А життя і розвиток бізнесу постійно доповнюють нові ризики, які рані ше навіть не розглядалися з погляду страхування.
Можливе і протилежне. Певний ризик може стати таким загрозливим, що жодна страхова компанія не погодиться його застрахувати. Таке явище характерне, скажімо, для епідеміологі чно несприятливих районів або при виникненні загрози воєн них дій. У таких регіонах багато ризиків, які раніше страхували ся, набувають імовірності, яка дорівнює одиниці, а збитки від них обчислюються колосальними цифрами. Тут наявні всі ознаки не можливості страхування об'єктів. У цьому випадку страхові ком панії призупиняють або припиняють свою діяльність. Такі яви ща спостерігалися і нині спостерігаються в Югославії, Іраку, Чечні, скрізь, де починаються воєнні дії й акти громадської не покори. Після подій 11 вересня 2001 року в Нью-Йорку багато страхових компаній переглянули тарифи, обмежили або взагалі вилучили із системи страхового покриття ризики тероризму.
Для сукупності ризиків, прийнятих на страхування страхо виком, використовується поняття страхового портфеля. Термін «страховий портфель» - багатогранне поняття, яке застосовуєть- ся також для позначення сукупності зібраних страхових премій, кількості застрахованих об'єктів і договорів страхування.
Формування страхового портфеля є найважливішим завдан ням страховика. До нього висуваються такі вимоги.
По-перше, відповідно до закону великих чисел він повинен бути досить великим. Закон великих чисел виявляє себе в стійкій частоті (імовірності) настання страхових подій. Це доз воляє страховику з великою точністю розрахувати адекватну своїй відповідальності ціну страхування.
По-друге, страховий портфель має бути досить однорідним, тобто складатися з відносно однакових ризиків. Це пов'язано з тим, що такий необхідний страховикам закон великих чисел діє тільки в однорідних сукупностях.
По-третє, страховий портфель не повинен допускати кумуляцію ризиків. У страхуванні під кумуляцією ризику розуміється такий стан страхового портфеля, при якому вся або велика кількість зас трахованих об'єктів зі значними страховими сумами можуть бути порушені тим самим страховим випадком. Причиною кумуляції, як правило, є недостатній територіальний розподіл збитку, при якому фінансовій стійкості страхових операцій загрожують не окремі ве ликі ризики, а безліч дрібних на обмеженому страховому полі.
У зв'язку з тим, що сформувати досить великий і в той же час однорідний страховий портфель дуже складно, якщо вза галі можливо, страховики змушені вирівнювати розміри ризиків шляхом їх поділу, використовуючи для цього методи спільного страхування і перестрахування.