Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
71 Особливості дослідження і розрахунку штучного освітлення
При недостатності природного освітлення у виробничих умовах використовують штучне освітлення. Воно повинне забезпечувати нормативні значення кількісних та якісних показників освітлення залежно від типу робочого приміщення і тієї зорової роботи, яка виконується у ньому. Крім того, при виборі типу світильників для штучного освітлення приймаються до уваги умови його використання (наявність в приміщенні підвищеної вологості, агресивних випарів, газів, пилу тощо), санітарно-гігієнічні, економічні, екологічні та інші фактори.
При штучному освітленні джерелом світла служать лампи розжарювання (теплові) та газорозрядні лампи. Лампи розжарювання характеризуються низькою світловою віддачею (7 – 20 лм / Вт), невеликим терміном використання (до 2 тис. год.), переважанням у спектрі жовтих та червоних променів (що суттєво відрізняється від спектру сонячного світла).
Світлова віддача газорозрядних ламп складає 50 - 120 лм / Вт, термін роботи до 10 тис. год. Газорозрядні лампи бувають: люмінесцентні - денного (ЛД), білого (ЛБ), холодно-білого (ЛХБ), тепло-білого(ЛТБ) світла; дугові - ртутні (ДРЛ), ксенонові (ДКсТ), натрієві (ДНаТ) та ін. При гігієнічному нормуванні штучного освітлення регламентують освітленість у люксах. Згідно з СНиП ІІ-4-79 рівень освітленості визначають умови зорової роботи, застосовувана система освітлення, мінімальний об'єкт розпізнавання, характеристики фону та контрасту.
Штучне освітлення передбачається для освітлення виробничих, житлових, громадських, складських, допоміжних приміщень, місць виконання робіт поза будівлями, доріг тощо.
Виділяють такі системи штучного освітлення:
- загальне - світильники розташовують у верхній зоні приміщення рівномірно (загальне рівномірне освітлення) чи з врахуванням розміщення обладнання (загальне локалізоване освітлення);
- місцеве - додаткове до загального для збільшення світлового потоку на конкретному робочому місці;
- комбіноване - складається з загального та місцевого освітлення.
За призначенням штучне освітлення буває таких видів:
- робоче - для освітлення приміщень будівель, дільниць відкритого простору, які призначені для роботи, проходу людей чи руху транспорту;
- чергове - для освітлення в неробочий час;
- аварійне - для виконання роботи при аварійному вимиканні робочого;
- евакуаційне - для евакуації людей з приміщень при аварійному вимиканні робочого освітлення;
- охоронне - для освітлення границь території в нічний час.
Освітлення виробничих приміщень характеризується кількісними та якісними показниками.
Кількісні показники:
Світловий потік F - це потік чи випромінювання, що оцінюється за його дією на людське око. За одиницю світлового потоку прийнято люмен (лм) - світловий потік, що генерується точковим джерелом світла силою 1 кандела у тілесному куті 1 стерадіан. Наприклад, лампа розжарювання потужністю 40 Вт створює світловий потік 415 - 460 лм, а люмінесцентна лампа ЛД 40 такої ж потужності - 2340 лм.
Сила світла І – це просторова щільність світлового потоку, яка визначається відношенням світлового потоку до тілесного кута w, у межах якого цей потік поширюється: І = Ф / w, За одиницю сили світла прийнято канделу (кд). Тілесний кут - частина простору сфери, обмежена конусом, що спирається на поверхню сфери з вершиною у її центрі. За одиницю тілесного кута прийнято стерадіан (ср). Кут в 1 ср вирізає на поверхні сфери площину, рівну квадрату радіуса сфери.
Освітленість Е - поверхнева щільність світлового потоку. При рівномірному розподілі світлового потоку, перпендикулярного освітлюваній поверхні: Е = Ф / S.
Яскравість поверхні В - поверхнева щільність сили світла, визначається як відношення сили світла у даному напрямі до проекції поверхні, перпендикулярної до напряму спостереження. В = І / (S × cos a), де a - кут між нормаллю до поверхні і напрямом зору. За одиницю яскравості прийнято ніт (нт) – кандел, поділена на квадратний метр (кд/м2)
Коефіцієнти відбиття ρ, пропускання a та поглинання g поверхонь вимірюються у процентах або частках одиниці: r + a + g = 1. Наприклад, коефіцієнт відбиття білої поверхні дорівнюється 0,8-0,75, світло-синьої - 0,55, коричневої - 0,23, чорної - 0,1 -0,07.
Якісні характеристики освітлення.
Фон - поверхня, що безпосередньо прилягає до об'єкта. Він оцінюється коефіцієнтом відбиття. Фон вважають світлим при ρ > 0,4, середнім - при 0,4 > ρ > 0,2 та темним – при ρ < 0,2.
Контраст К об'єкта спостереження та фону визначається різницею між їх яскравостями: К = (В0 - Вф ) / Вф, де В0 та Вф - відповідно яскравості об'єкта та фону. Контраст вважають великим при K > 0,5, середнім при 0,2 < K < 0,5, малим при K < 0,2.
Час зберігання зорового відчуття - 0,2 - 0,3 с. Сприйняття мерехтливого світла має специфічні особливості. Серія світлових імпульсів сприймається як безупинний сигнал, якщо інтервали між імпульсами порівняні з часом інерції зору. Критична частота мерехтіння дорівнює 15 - 70 Гц.
73 ВПЛИВ КОМП’ЮТЕРІВ НА ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ
ТА ЗДОРОВ’Я КОРИСТУВАЧІВ
Характерною ознакою сучасного науково-технічного прогресу, практично, в усіх сферах діяльності людини, є широке застосування комп’ютерних технологій, заснованих на використанні електронно обчислювальних машин. Сьогодення, а тим більше майбутнє, вже важко уявити без комп’ютерів та іншої електронної техніки. Адже саме завдяки їм стала можливою швидка переробка величезних обсягів інформації, проведення необхідних розрахунків, виконання різних видів робіт, організація
оперативного отримання та передачі інформації, збереження її значних обсягів електронним способом.
Стрімке впровадження комп’ютерів не тільки у сфері управління виробництвом, але також на транспорті, в банківській системі, бізнесі, системі освіти та інших сферах призвело до того, що мільйони людей виявились втягнутими у взаємодію людини з комп’ютером. Природно виникає запитання -
на скільки безпечною є ця взаємодія для людини? Адже відомо про те, що будь-яка взаємодія людини та засобів праці - є двостороння. Людина впливає на удосконалення засобів праці, а останні - на працюючу людину. Сучасні технології та техніка, до яких, безперечно належать комп’ютерні технологі . та ЕОМ, несуть у собіпевніпотенційні небезпеки та шкідливий вплив. В зв’язку з цим набуває актуальності вивчення фізіологічних, психологічних, соціальних та виробничих наслідків у системі ≪людина-компЧотер- середовище≫ та розробка і впровадження заходів щодо нормалізації праці та
збереження здоров’я працівників під час роботи за комп’ютером. Дослідження, проведені фахівцями Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) показали, що у професійних операторів та канцелярських службовців, які в своїй діяльності використовують відеодисплейний термінал (ВДТ), частіше зустрічаються порушення органів зору, опорно-рухового апарату, центральної нервової, серцево-судинної, імунної та статевої системи, захворювання шкіри. Необхідно зазначити, уже в перші роки впровадження
ВДТ в Європі та США була зафіксована значна кількість скарг операторського персоналу на загальне недомагання, передчасне стомлення, головний біль, порушення органів зору, які здійснювали несприятливий психофізіологічний вплив на самопочуття та працездатність операторів.
В Інституті медицини праці Академії медичних наук України проводились дослідження інтенсивності захворюваності осіб, що використовують у своїй роботі комп’ютер. Була вивчена захворюваність працівників з різною тривалістю використання комп’ютерів та характером діяльності самих користувачів.
Розглядалися 3 групи користувачів: у першу ввійшли інженери-програмісти (тривалість роботи за комп’ютером більше 6 годин на день), у другу - інженери-економісти (тривалість роботи від 4 до 6 год.), у третю -математики-постановники завдань, які використовували комп’ютери не більше ніж 2 години на день. Дані про захворюваність різних груп користувачів комп’ютері та контрольної групи наведені в табл. 2.5.
Враховуючи несприятливий вплив цілого комплексу різноманітних виробничих факторів у користувачів можуть розвинутись певні розлади здоров’ я, що пов’язані з роботою за комп’ютером. Діяльність користувачів комп’ютерів характеризується тривалою багато-годинною ( 8 годин і >) працею її одноманітному напруженому сидячому положенні, малою руховою активністю при значних локальних динамічних навантаженнях, що припадають лише на кисті рук. Такий характер роботи може призвести до появи низки хворобливих симптомів, що об’єднані загальною назвою - синдром довготривалих статичних навантажень (СДСН). Повідомляється про захворювання шкіри у користувачів комп’ютерів, які
проявляються у вигляді папульозної висипки, свербіжу та лущення шкіри, еритеми, перорального та себорейного дерматитів, рожевих вугрів. Дослідження впливу роботи за комп’ютером на жінок, особливо в період вагітності, показують, що серед жінок, які під час вагітності працювали більше
2 0 годин на тиждень за комп’ютером, число спонтанних абортів, мерт-вонароджених дітей та передчасних пологів майже в 2 рази перевищує аналогічні показники у жінок, які не працювали за комп’ютером під час вагітності. Вказується на несприятливий вплив роботи за комп’ютером також на серцево-судинну систему оператора, що пов’язано з гіподинамією, яка характерна для роботи операторів ВДТ. Тривале обмеження навантаження на м’язовий апарат оператора може стати причиною функціональних порушень, а в деяких випадках призвести до виникнення атеросклерозу, аритмії, гіпертонічної хвороби, інфаркту міокарда.
Відмічено зниження опірності організму та розвиток схильності до вірусних і багатьох інфекційних захворювань у операторів ВДТ. Збільшується відсоток хвороб органів травлення у осіб, які інтенсивніше використовували ВДТ. Частіше за інші форми відзначені хронічні гастрити та холецистити. Довготривале перебування в одноманітній сидячій позі призводить до застійних процесів, зокрема в області малого таза, що може викликати гінекологічні порушення.
75 МЕДИЧНІ ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ
ЩОДО ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я ТА ПІДВИЩЕННІ
ПРАЦЕЗДАТНОСТІ КОРИСТУВАЧІВ ВДТ
Поряд з технічними, організаційними та іншими заходами і засобами щодо збереження здоров’я та підвищення працездатності користувачів ВДТ значна увага повинна приділятись медичним профілактичним заходам. До вказаних заходів належать:
> медичні огляди (попередні та періодичні);
> раціональне і профілактичне харчування;
> спеціальні вправи, самомасаж та психофізіологічне розвантаження.
Попередній медичний огляд проводиться під час влаштування працівника на роботу. Періодичні медичні огляди проводяться з операторами ВДТ раз на два роки комісією у складі: терапевта, невропатолога та офтальмолога. Окрім того, жінки, що працюють за таким обладнанням обов’язково оглядаються
лікарем-гінекологом один раз на два роки. Харчування користувачів ВДТ має бути не лише раціональним, а й профілактичним. Основу профілактичного харчування складають продукти, багаті
вітамінами А, В,, В2, В]2, які мають винятково важливе значення для нормального функціонування зорового аналізатора. Для зниження негативного впливу ВДТ на організм операторів необхідно
виконувати спеціальні вправи, самомасаж та психологічне розвантаження як складові виробничої гімнастики. IV. Технологічні аспекти проведення заняття Вправи, що входять до комплексу виробничої гімнастики, час і методику їх проведення вибирають з урахуванням особливостей праці, зміни функціонального стану організму працівника протягом робочого дня. Відомий американський
фахівець у галузі практичної медицини доктор Джон Андерсон рекомендує для зняття напруження, що нагромаджується в м’язах при тривалій роботі за комп’ютером проводити наступні вправи:
1. Витягнути і розвести пальці гак, щоб відчути напруження. Затримати у такому положенні протягом 5 с. Розслабити, а потім, не поспішаючи, зігнути пальці на 5 с. Повторити вправу 5-10 разів.
2. Поставити лікоть на стіл, випрямивши руку з витягнутою кистю іншою рукою обхопити пальці кисті та обережно відхилити їх назад. Затримати у такому положенні 5 с. Повторити вправу помінявши руки.
3. Повільно і плавно опустити підборіддя так, щоб під ним утворилась складка; залишатись у такому положенні 2-3 с, а потім розслабитись. Повторити 10 разів.
4. Сплести за спиною пальці рук, долоні при цьому обернені до середини.Повільно підняти і випрямити руки. Затримати в такому положенні 5-10 с. Повторити вправу 5-10 разів.
5. Сидячи на стільці піднести руки вгору як можна вище. Потім плавно опустити їх вниз, розслабити. Вправу повторити 5-10 разів.
6 . Обпертися руками на вертикальну поверхню і повільно посувати вперед стегна (не відриваючи п’яти від підлоги) до тих пір, поки не відчуєте напруження у випрямленій нозі. Носок повинен бути направлений вперед. Затриматись у такому положенні ЗО с, а потім поміняти ноги місцями.
7. Переплести пальці рук і покласти їх за голову. Зближати лопатки одна до одної до тих пір, поки не відчуєте напруження у верхній частині спини. Запишатись у такому положенні 5-10 с, а потім розслабитись. Повторити 5-10 разів.
8 . Вихідне положення - стоячи. Ноги па ширині плечей. Пальці рук стиснути в кулак. На рахунок ≪раз≫ - різкий мах лівою рукою вниз назад, правою - вгору назад. Одночасно голову повернути вліво. На рахунок
≪два≫ - різко змінити положення рук та повернути голову вправо. Повторити
6 - 8 разів у середньому темпі.
КОМПЛЕКСИ СПЕЦІАЛЬНИХ ВПРАВ КОРИСТУВАЧІВ ВДТ
Комплекс вправ для очей
Вихідне положення (в.п.): сидячи в зручній позі, хребет прямий, очі відкриті, погляд - прямо. Виконувати вправи без напруження.
Варіант 1 (тривалість 2-3 хв.).
Вправа 1. Погляд спрямувати вліво-прямо, вправо-прямо, вверх прямо, вниз-прямо без затримки в кожному положенні. (Повторити до 10 разів)
Вправа 2. Погляд зміщувати по діагоналі: вліво-вниз-прямо, вправо-вверх-прямо, вправо-вниз-прямо, вліво-вверх-прямо і поступово збільшувати затримки в кожному положенні; дихання довільне. (Повторити до 10 разів)
Вправа 3. Кругові рухи очей: до 10 кругів вліво і вправо. Спочатку швидко, потім якомога повільніше.
Вправа 4. Змінювання фокусної віддалі: дивитись на кінчик носа, потім удалину.
(Повторити кілька разів).В аріант 2.
Вправа 1. Подивитись на кінчик пальця або олівця, який тримають на віддалі
ЗО см від очей, а потім у далину. (Повторити кілька разів). Дивитись прямо перед собою, пильно і нерухомо, намагаючись бачити виразно, потім моргнути кілька разів. Стиснути повіки, потім моргнути кілька разів.
Вправа 2. Поморгати протягом 1 хв. Темп швидкий.
Вправа 3. Потерти долоні одна об одну і легко, без зусиль, прикрити ними попередньо заплющені очі, щоб повністю відгородити їх від світла (на 1 хв.). Уявити занурення в повну темряву. Розплющити очі.
Вправа 4. Масувати повіки очей м’яко погладжуючи їх вказівним і середнім пальцями в напрямку від носа до скронь. Або: заплющити очі, ніжно торкаючись подушечками долонь, провести по верхніх повіках від скронь до перенісся та зворотно; близько 1 0 разів в середньому темпі.
Варіант 3 (тривалість 1-2хв.)
Вправа 1. На рахунок 1-2 зафіксувати погляд на об’єкті, що знаходиться на близькій віддалі (15-20 см), на рахунок 3-7 погляд перевести на дальній об’єкт, на рахунок 8 погляд знову перевести на ближній об’єкт.
Вправа 2. При нерухомій голові на рахунок 1 погляд спрямувати вверх, на рахунок 2 - вниз, потім знову вверх. (Повторити 15-20 разів).
Вправа 3. Заплющити очі на 10-15 с, потім їх розплющити і зробити рухи очима вправо і вліво, вверх і вниз (5 разів), кілька кругових рухів очима справа наліво і навпаки (5 разів). Повільно, без напруги, спрямувати погляд удалину.
Комплекс вправ для зняття розумового та м ’такого напруження
Варіант 1.
В. п. - сидячи на стільці.
Вправа 1. Зробити кілька глибоких вдихів і видихів. Потягнутися на стільці, зігнувши руки на потилиці, відхиляючи голову назад і випростовуючи плечі. (Повторити 3-4 рази).
Вправа 2. Зробити нахили і повороти голови.
Вправа 3. Легкий самомасаж голови, обличчя і кистей рук.
Варіант 2.
Вправа 1. В. п. - стоячи, ноги разом, руки вниз (основна стійка).
1. Прямі руки розвести в боки долонями догори, зробити вдих.
2. Схрестити руки перед грудьми, міцно обхопити себе за плечі і зробити
видих. (Повторити 4-6 разів).
Вправа 2. В. п. - стоячи, ноги разом, руки до плечей.
1-4. Кругові рухи ліктями вперед.
5-8. Те саме назад. Дихати рівномірно. (Повторити 4-6 разів).
Вправа 3. В. її. - основна стійка.
1. Плечі високо підняти вверх, вдих.
2. Плечі різко опустити, ≪скинути≫ вниз, розслабити руки, видих (Повторити
4-5 разів).
Варіант 3.
В.п. - основна стійка.
Вправа 1. Максимальне напруження м’язів ніг знизу вверх і розслаблення.
(Повторити 3 рази).
Вправа 2. Максимальне напруження м’язів рук (від кистей рук до м’язів плечового
пояса та спини) - розслаблення. (Повторити 3 рази).
Вправа 3. Масаж чола протягом 1 хв. Легке прогладжування чола, його області
над бровами в напрямку до скронь.
Вправи, рекомендовані для виконання під час короткочасних перем
Дихальна гімнастика
Вправа І.
Вихідне положення - стоячи. Ноги на ширині плечей.
І . Руки підняти вгору, потім розвести їх у сторони. Потягнутися. Зробити
глибокий вдих.
2. Зробити видих. При виконанні вправи дотримуватися повільного темпу.
Повторити 4-5 разів.
Вправа 2.
Вихідне положення - стоячи. Ноги на ширині плечей. Руки на поясі.
1. Плавно звести лікті уперед, здавлюючи грудну клітку. При цьому зробити
повний видих.
2. Відвести лікті назад. Прогнутися. Зробити глибокий вдих. Темп виконання
вправи - повільний. Повторити 4-6 разів.
Вправа 3.
Вихідне положення - стоячи. Ноги на ширині плечей.
1. На рахунок: один, два, три, чотири зробити повний круговий рух правою
рукою. Зробити глибокий вдих.
2. На рахунок: п’ять, шість, сім, вісім зробити повний круговий рух лівою
рукою. Зробити видих. Повторити 3-4 рази.