Структура філософського знання- Природа світ космос- Онтологія; Натурфілософія; Космологі
Работа добавлена на сайт samzan.net:
Структура та функції філософського знання
Оскільки філософія покликана перш за все надати людині найперші орієнтири для її життєвого самовизначення, то структура філософського знання визначається виділенням тих сфер реальності, спираючись на які людина (і філософія) може такого роду орієнтири виділити, позначити та дослідити. Відповідно до цих сфер формуються і основні філософські дисципліни або основні розділи філософії.
Сфери реальності - Структура філософського знання:
- Природа, світ, космос:
- Онтологія;
- Натурфілософія;
- Космологія.
- Суспільство та суспільна теорія:
- Соціологія;
- Соціальна філософія;
- Філософія історії;
- Культурологія;
- Етнофілософія.
- Сама людина з її особливостями, здібностями, властивостями:
- Філософська антропологія;
- Антропософія;
- Структурна антропологія;
- Соціобіологія.
- Сфера духовних або інтелектуальних процесів (сфера свідомості):
- Логіка;
- Гносеологія;
- Етика;
- Естетика;
- Філософія релігії;
- Філософія права;
- Історія філософії;
- Ноологія.
На основі осмислення природи, світу виникають та формуються онтологія, натурфілософія, космологія (або космогонія).
На основі вивчення та осмислення суспільства та суспільної історії виникають соціологія, соціальна філософія, філософія історії, культурологія, етнофілософія (або філософія етносу).
Філософське осмислення людини приводить до формуваннятаких філософських дисциплін, як філософська антропологія (на відміну від просто антропології – науки, що відокремилась від археології і що спрямована на вивчення особливостей будови та проявів людини як реального, матеріального об’єкта), інколи – антропософія; в наш час до дисциплін цього напряму інколи зараховують структкрну антропологію та соціобіологію.
І, на основі вивчення та осмислення свідомості, духовного життя людини виникає цілий комплекс філософських наук про духовні явища та процеси. Комплекс цих дисциплін є найбільшим у порівнянні із попередніми філософськими дисциплінами, і це зумовлено тим, що філософія постає самоусвідомленою, рефлексивною думкою, думкою, що сама утримує себе у стані актуальної дії та у стані безперервної тривалості, сюди входять логіка, гносеологія (чи епістеміологія), етика, естетика, філософія релігії, філософія права, історія філософії.
Отже, філософія на сьогодні є розвиненою та розгалуженою сферою знання; щоб виконати завдання людського світоорієнтування, вона повинна включати у свій зміст цілий комплекс наук про основні, найважливіші сфери людського життя.
Усі розділи філософії розробляють фундаментальний тип знання, що збагачує і розвиває філософську теорію. Є, однак, так зване прикладне філософське знання, головне завдання якого – узагальнення результатів сучасної науки, а також допомога людям у їх конкретній практичній діяльності.
Уже з характеристики структури сучасного філософського знання випливає висновок, що філософія є частиною культури і виконує важливі функції у розвитку суспільства. Основні функції філософії: світоглядна, гносеологічна, методологічна, інтегративна, аксіологічна, критична
Зупинимося на короткій характеристиці кожної функцій.
Світоглядна функція полягає в тому, що філософія – вчення про загальне в системі людина – світ – служить теоретичним грантом світогляду, систематизує, розширює знання людей про світ, людство, суспільство, допомагає зрозуміти світ як єдине ціле і визначити в навколишньому світі місце людини.
Гносеологічна функція філософії виявляється у розробці і виборі засобів і методів вивчення та зміни предметного світу або суспільства з урахуванням діючих законів та особливостей об’єкту
Методологічна функція дозволяє визначити напрямок наукових досліджень, орієнтуватися у різноманітності процесів і явищ, аналізуючи їх з певних теоретичних позицій. Філософські знання допомагають формувати методологічну культуру мислення вченого.
Інтегративна функція полягає в об’єднанні практичного, пізнавального і ціннісно-орієнтованого досвіду життя людей.
У процесі суспільного розвитку або при реалізації складних наукових проблем люди відмовляються від застарілих поглядів та уявлень, стереотипів, цінностей, хибних світоглядних настанов. Філософія допомагає усувати помилки, звільнитися від застою, віджитих догм. Так реалізується критична функція філософії у системі культури
Аксіологічний характер філософських знань виявляється у допомозі людині визначити цінності і самоцінності життя, моральні принципи, гуманістичні ідеали. Це особливо важливе в умовах загострення глобальних проблем сучасності, коли актуальними стають світоглядні аспекти різних видів діяльності
2. а сальной железы и окружающих их тканей
3. Вербальные и невербальные средства общения
4. тематическое положение некоторых групп место которых среди других форм жизни вызывало споры таких как обол
5. Необоротні активи Нематеріальні активи 1000
6. .Подходы к управлению и школы менеджмента
7. Лабораторная работа 53
8. Влияние предпочтений вида профессиональной деятельности на выбор специальности студентами вузов
9. Но нужно ли управление маркетингом компании которая уже имеет достаточное количество клиентов Конечно
10. а Великобританией а по названию исторической части Англией.html
11. і. Період обертання навколо Сонця 84 роки.html
12. деспотической буржуазной революции Гегель вместе с тем отвергал якобинский террор и резко критиковал сторо
13. относительное изменение спроса в процентах; 'P относительное изменение цены в процентах
14. субъективных действуют социальносубъективные
15. компетенция в переводе с латинского соответствие соразмерность означает круг вопросов в которых дан
16. тестированию студентов непсихологических специальностей Состави
17. Понятие гражданскоправового договора и принципы его заключения
18. тема Выполнила- студентка 3 курса Группы 0507А Мельникова О
19. Система пожаротушения внутри двигателя ССП-2А ССП-7 самолета -АН12 А
20. тема взаимоотношений между работниками работодателями представителями работодателей органами государств