Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
ЗАТВЕРДЖУЮ
Декан факультету
ветеринарної медицини
____________А.С.Ревунець
«____»_________________2012р.
РОБОЧА ПРОГРАМА
ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ
для студентів факультету ветеринарної медицини
за напрямом підготовки 6.110101 – “Ветеринарна медицина”
ОКР “Бакалавр”
|
Форма навчання |
Нормативні дані |
||||||||||||
|
курс |
семестр |
лекції, год |
лабораторні , год. |
семінари практичні, год., |
всього аудиторних годин |
самостійні, індивідуальні заняття год. |
аудиторна і поза аудитор. робота (год./ кредитів ECTS) |
курсові проекти, год./ кредити ECTS |
виробнича практика годин |
підсумковий контроль (форма, семестр год./ кредити ECTS) |
Всього |
||
|
год. |
Кредити ECTS |
||||||||||||
|
денна |
4 |
8 |
- |
- |
- |
- |
- |
324 |
звіт |
324 |
9 |
Робоча програма виробничої (переддипломної) практики студентів факультету ветеринарної медицини за напрямом підготовки 6.110101 “Ветеринарна медицина” складена згідно з “Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України” (Наказ МОУ №93 від 8.04.93 р.) та “Методичних рекомендацій щодо проведення практики студентів у аграрних вищих навчальних закладах”, рекомендованими Науково-технічною радою Міністерства аграрної політики України (протокол від 16.12.03 р. №5), кваліфікаційною характеристикою молодшого лікаря ветеринарної медицини, а також “Робочими навчальними планами” з дисциплін спеціальності “Ветеринарна медицина” ЖНАЕУ.
Укладачі програми: доктор ветеринарних наук, професор Г.М.Калиновський, кандидат ветеринарних наук, доцент В.В.Карпюк.
Відповідальний за випуск декан факультету ветеринарної медицини, кандидат ветеринарних наук, доцент А.С.Ревунець.
Програма розглянута, схвалена і рекомендована до друку методичною комісією факультету ветеринарної медицини
Протокол №___ від ___________ 2012 року)
Метою практики є оволодіння студентами сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії, формування у них, на базі одержаних в університеті знань, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах.
Виробнича практика студентів є складовою частиною і одним із важливих етапів у підготовці їх як майбутніх молодших лікарів ветеринарної медицини, організаторів і керівників виробництва.
В цей період студенти безпосередньо знайомляться із структурою державної і відомчої ветеринарної медицини, системою фінансування та забезпечення закладів і установ ветеринарної медицини приладами, апаратурою, інструментами та лікувально-профілактичними засобами. Студенти, шляхом безпосередньої участі, набувають практичних навиків у виконанні діагностичної, лікувально-профілактичної та організаційної роботи. Під керівництвом лікаря ветеринарної медицини проводять ветеринарно-санітарну експертизу продуктів тваринництва, рослинництва, бджільництва та рибництва.
У державних лабораторіях ветеринарної медицини вони знайомляться з роботою бактеріологічного, вірусологічного, серологічного, хімікотоксикологічного, радіологічного та інших відділів, приймають безпосередню участь у проведенні ветсанекспертизи тваринницької та іншої харчової продукції, у дослідженні патологічного матеріалу, кормів, тощо. Здійснюючи патологоанатомічний розтин трупів тварин і птиці, оформлюють протоколи розтину, проводять утилізацію трупів.
Під час виробничої практики студенти проводять курації тварин, виконують завдання і збирають матеріали для підготовки історії хвороби, курсових робіт, оформлюють їх, накопичують і систематизують експериментальний матеріал для дипломних робіт. Важливим при цьому є здатність студентів інтегрувати знання з екології і різних дисциплін, набуття практичного досвіду з питань проведення заходів по збереженню навколишнього середовища, зокрема, штучних біогеоценозів, виробництва екологічно чистих продуктів харчування, враховуючи також радіологічні аспекти: радіаційний моніторинг і контроль радіаційного стану в господарстві, на фермі, ефективність заходів за дотриманням протирадіаційної безпеки у тваринництві і серед людей.
2. ОРГАНІЗАЦІЯ І КЕРІВНИЦТВО ПРАКТИКОЮ
Виробничу практику студенти проходять в установах і закладах державної та приватної служби ветмедицини, базових господарствах, сільськогосподарських підприємствах, фахівці яких спроможні забезпечити кваліфіковане керівництво практикою та їх надійне побутове влаштування.
Організація і керівництво практикою студентів здійснюється професорсько-викладацьким складом факультету. Навчально-методичне керівництво і виконання програм практик забезпечує випускова кафедра (мікробіології, вірусології та епізоотології). До керівництва виробничою практикою, як правило, залучаються досвідчені викладачі випускової кафедри, які проводять:
– інструктаж студентів за програмою практики перед їх від’їздом на місце практики;
– періодичні консультації і контроль за ходом практики шляхом виїздів на бази практики не менш двох разів;
– перевірку щоденників і звітів про практику;
– участь у роботі комісій при захисті звітів про практику студентів.
Основною формою організації праці є індивідуальна робота кожного студента під контролем досвідченого лікаря ветеринарної медицини – керівника практики від виробництва. На місцях керівництво практикою здійснюють головні лікарі ветеринарної медицини господарств, завідувачі закладами ветеринарної медицини.
3. ОБОВ'ЯЗКИ СТУДЕНТІВ
Студенти, відряджені на виробничу практику, з’являються до начальника управління ветеринарної медицини у районі.
На базу переддипломної практики студенти прибувають після надання начальнику управління ветеринарної медицини у районі в термін, що вказаний у відрядному посвідченні і звертаються до керівника практики для отримання житла, робочого місця, спеціального одягу та вирішення інших питань стосовно умов практики та її проходження.
Студенти зобов’язані суворо дотримуватись правил внутрішнього розпорядку підприємства, закладу чи установи, у яких вони проходять практику. На початку роботи студент повинен ознайомитися з правилами внутрішнього розпорядку, посадовими обов’язками, що йому належить виконувати за час практики. Приступаючи до практичної роботи і виконання програми практики студенти отримують інструктаж з техніки безпеки та охорони праці безпосередньо на робочому місці.
В період проходження практики студенти зобов’язані:
– з першого і до останнього дня практики регулярно вести щоденник за встановленою формою (див. Додаток №1);
– виконати завдання, передбачені програмою практики;
– виконувати вказівки керівника практики, що стосуються професійних питань;
– відбирати патологічний матеріал для поновлення музеїв кафедр;
– пропагувати і впроваджувати в практику найновіші наукові дані, передовий досвід роботи і технологію виробництва;
– виступати в колективі з доповідями, проводити бесіди з працівниками виробництва;
– здати щоденник і звіт про практику та захистити їх у встановлені випусковою кафедрою та деканом терміни.
У відповідності з кваліфікаційною характеристикою лікаря ветеринарної медицини майбутній спеціаліст повинен вміти:
– проводити ветеринарно-санітарне, епізоотичне обстеження ферми, господарства та виявляти причини захворювання тварин;
– ставити діагноз і лікувати тварин з використанням сучасних методів діагностики, ефективних лікувальних засобів;
– проводити ветеринарно-екологічні заходи і ветеринарно-санітарну експертизу і оцінку при заготівлі та забої тварин, торгівлі продуктами тваринництва та рослинництва, заходи по охороні навколишнього середовища від забруднення відходами тваринництва;
– розробити план профілактичних, лікувальних, оздоровчих і протиепізоотичних заходів, складати плани-заявки на біопрепарати, медикаменти ;
– давати наукове і економічне обґрунтування доцільності застосування тих чи інших способів лікування тварин, спеціальних заходів щодо запобігання інфекційних та незаразних хвороб і їх економічну ефективність;
– здійснювати екологічну, ветеринарно-санітарну оцінку, проектування і використання тваринницьких приміщень і інших об’єктів ветеринарної медицини, відповідність їх еколого-гігієнічним вимогам;
– здійснювати радіологічний контроль території пасовищ та ферм, кормів, сільськогосподарської продукції і заходи по одержанню екологічно чистих кормів та продуктів тваринництва;
– використовувати сучасну обчислювальну техніку;
– вести ветеринарну документацію;
– здійснювати заходи і дотримуватись вимог попередження виробничого травматизму і професійних захворювань.
4. ГРАФІК ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ
|
№ п/п |
Найменування практики і дисциплін |
Курс |
Семестр |
Тривалість практики |
|
|
тижнів/кредитів |
годин |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА |
4 |
8 |
9 / 9 |
324 |
|
|
1 |
Організація і економіка ветеринарної справи |
1 / 1 |
36 |
||
|
2 |
Епізоотологія |
1 / 1 |
36 |
||
|
3 |
Паразитологія |
1 / 1 |
36 |
||
|
4 |
Внутрішні хвороби тварин |
1 / 1 |
36 |
||
|
5 |
Акушерство |
1 / 1 |
36 |
||
|
6 |
Хірургія |
1 / 1 |
36 |
||
|
7 |
Ветеринарно-санітарна експертиза |
1 / 1 |
36 |
||
|
8 |
Патологічна анатомія, розтин та судова ветеринарія |
1 / 1 |
36 |
||
|
9 |
Екологічний стан, заходи з охорони навколишнього середовища та охорона праці у вет. медицині |
0,5 / 0,5 |
18 |
||
|
10 |
Оформлення звітної документації |
0,5 / 0,5 |
18 |
5. МЕТА І ЗМІСТ ПРАКТИКИ
5.1. ОРГАНІЗАЦІЯ І ЕКОНОМІКА ВЕТЕРИНАРНОЇ СПРАВИ.
Мета і завдання практики. Закріпити знання і придбати практичні навики з планування, організації і матеріально-технічного постачання служби ветеринарної медицини, ведення документації на базі практики.
Зміст практики:
– вивчити організаційну структуру місцевої державної установи ветеринарної медицини, ознайомитися з організацією ветеринарної справи та посадовими обов'язками спеціалістів ветеринарної медицини державної мережі і відомчої служби бази практики;
- дати в звіті критичний аналіз організації та виконання поточних планів ветеринарних заходів в господарстві (зоні діяльності дільниці або пункту державної служби ветеринарної медицини, районі);
- визначити сумарний збиток від хвороб заразної й незаразної етіології в господарстві, дати аналіз ефективності ветеринарних заходів (профілактичних, лікувальних та оздоровчих);
- ознайомитись з порядком забезпечення (постачання) служби ветеринарної медицини господарства зооветтоварами, умовами їх зберігання, обліку, витрачання та списування;
- описати в звіті і дати критичний аналіз ведення, зберігання ветеринарної документації, використання ветеринарної статистики при складанні планів ветеринарних заходів;
- зібрати необхідний практичний матеріал для курсової роботи відповідно обраної теми.
5.2. ЕПІЗООТОЛОГІЯ ТА ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ.
Мета і завдання практики. Закріпити одержані теоретичні знання і оволодіти практичними навиками епізоотологічного аналізу, діагностики інфекційних захворювань, лікування хворих тварин, проведення протиепізоотичних заходів, забезпечення стійкості тварин до зараження інфекційними агентами.
Зміст практики:
– провести епізоотичне обстеження сільськогосподарського підприємства, скласти акт і ознайомитися з епізоотичною ситуацією в зоні обслуговування дільничної лікарні (дільниці, пункту) державної ветеринарної медицини або районі, з планами ветеринарно-профілактичних і протиепізоотичних ветеринарно-санітарних заходів;
– ознайомитись і відобразити в звіті режим роботи ветеринарно-санітарних об'єктів господарства;
- прийняти активну участь в підготовці, проведенні і контролі якості дезинфекції, дератизації ветеринарних об’єктів; скласти акти, а в звіті описати їх результативність:
– дати характеристику профілактичного (вимушеного) карантинування тварин, перелік діагностичних досліджень та профілактичних (лікувальних) обробок в цей період;
– прийняти активну участь, дати перелік і описати в звіті порядок проведення і результативність планових діагностичних досліджень на туберкульоз, лейкоз, сап та інших практичних (вимушених) щеплень та лікувальних заходів в тваринництві, які проводяться в господарстві, посилаючись на копії актів, додатку до звіту, записи у щоденнику.
– прийняти активну участь в дослідженні проб клінічного, патологічного матеріалу, кормів в умовах серологічного, бактеріологічного, хіміко-токсикологічного відділів державної лабораторії ветеринарної медицини, а також веденні облікової і складанні звітної документації; дати аналіз, обсяг виконаної роботи, її результативність (копії лабораторних експертиз додати до звіту);
– до звіту додати фотографії (слайди) – “клінічно хвора тварина” або нативні препарати “патологічні зміни в органах” - по 3-5 штук.
5.3. ПАРАЗИТОЛОГІЯ ТА ІНВАЗІЙНІ ХВОРОБИ.
Мета практики. Закріпити теоретичні знання та набути практичні навики у проведенні діагностичних, лікувально-оздоровчих та профілактичних заходів, диспансерного дослідження тварин. Ознайомлення з епізоотичною ситуацією господарства (зони, району) відносно паразитоценозів.
Зміст практики:
– під час проведення епізоотичного обстеження господарства (ферм) вивчити, описати в звіті ситуацію, яка склалася відносно паразитозів тварин шляхом власних спостережень і статистичних даних (планів, звітів, експертиз), визначити економічні збитки від паразитозів тварин;
– провести клінічне обстеження тварин в господарстві на наявність ектопаразитів; повні гельмінтологічні розтини окремих органів туш і систем при забої тварин, їх падежу на наявність гельмінтів та їх личинок; збір і компресорне дослідження дощових черв'яків, молюсків та ракоподібних на наявність личинкових стадій біогельмінтів; результати цієї роботи представити в звіті;
– під час проходження практики в державній лабораторії ветеринарної медицини прийняти активну участь в діагностиці паразитозів тварин, ознайомитися з веденням і складанням документів державного обліку, звітності;
– прийняти активну участь в організації і виконанні дегельмінтизації, хіміопрофілактики, оздоровчих заходів в господарстві;
– представити на кафедру мікро- і макропрепарати (3) паразитів, уражених органів і тканин до захисту звітів;
– до звіту додати фотографії: клінічно хворих тварин, патологічні зміни органів та наявність в них гельмінтів, а також статистичні дані інвазійних захворювань тварин в господарстві за три останні роки.
5.4. ВНУТРІШНІ ХВОРОБИ ТВАРИН.
Мета і завдання практики. Закріпити теоретичні знання, набути й вдосконалити практичні навики диспансерного дослідження тварин, організації і проведення заходів (профілактичних, санітарно-екологічних) щодо запобігання внутрішніх хвороб тварин, виконання лікувальної роботи, ефективного використання даних ветеринарної статистики.
Зміст практики:
– узагальнити статистичні дані (1-3 роки) щодо внутрішніх хвороб тварин з джерел первинного обліку (Ф №1-вет.), звітної документації (Ф№2-вет., №24) та іншої оперативної інформації, набути досвіду ведення та складання цих документів;
– ознайомитися з ситуацією відносно внутрішніх хвороб тварин, які найбільш часто зустрічаються в господарстві, районі, їх діагностикою, економічними збитками, з планом заходів, ефективністю лікувальної роботи;
– вивчити санітарно-гігієнічні, екологічні умови утримання, рівні годівлі і експлуатації тварин в господарстві (районі, зоні обслуговування), вияснити основні причини внутрішньої незаразної патології і зниження продуктивності з урахуванням характеру стресових факторів і природної резистентності організму;
– прийняти активну участь в проведенні диспансеризації тварин, клінічної діагностики, лікуванні різними методами, ознайомитися з засобами терапії, в тому числі при групових способах лікування; копії на виконану роботу прикласти до звіту;
– звернути увагу на діагностику, методи терапії молодняка сільськогосподарських тварин при внутрішніх хворобах;
– на конкретних прикладах зробити порівняльний аналіз ефективності різних методів лікування з визначенням їх економічності;
– найбільш цікаві і значні моменти з практики, спостереження, маніпуляції з тваринами необхідно підтвердити фотографіями, слайдами і додати до звіту.
5.5. АКУШЕРСТВО, ГІНЕКОЛОГІЯ ТА БІОТЕХНОЛОГІЯ ВІДТВОРЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН.
Мета і завдання практики. Закріпити теоретичні знання і набути практичного досвіду в діагностиці, лікуванні та профілактиці акушерсько-гінекологічних захворювань тварин, хвороб молочної залози та новонароджених тварин; вивчити і розробити заходи з ліквідації та профілактики неплідності корів в господарстві.
Зміст практики:
– ознайомитися з первинним зоотехнічним обліком, провести клініко-гінекологічне дослідження (диспансеризацію) маточного поголів'я, визначити придатність тварин до відтворення; скласти акт про результати проведеної роботи;
– ознайомитися з будовою і обладнанням пунктів штучного осіменіння, наявністю і кваліфікацією спеціалістів з відтворенням тварин, показниками виходу та збереження молодняку; засвоїти методи штучного осіменіння;
– вивчити причини і засвоїти методи діагностики, лікування, профілактики хвороб у вагітних тварин, у післяродовий період, корів з ознаками маститу;
- засвоїти правила ведення нормальних родів і надання допомоги при патологічних родах, а при необхідності - новонародженим тваринам; вивчити перебіг післяродового періоду у корів після нормальних та патологічних родів;
– вивчити хвороби статевих органів у тварин, причини виникнення маститів у корів;
– закріпити наступні навики: проведення вагінального і ректального досліджень статевих органів, масаж матки, введення лікарських препаратів, тощо.
5.6. ОПЕРАТИВНА, ЗАГАЛЬНА І СПЕЦІАЛЬНА ХІРУРГІЯ.
Мета і завдання практики. Закріпити теоретичні знання, набути і вдосконалити навики організації і проведення хірургічної роботи (хірургічна диспансеризація, лікувально-профілактична робота). Закріпити способи фіксації тварин та навики дотримання техніки безпеки під час роботи з тваринами різних видів і віку, відпрацювати прийоми місцевої та загальної анестезії.
Зміст практики:
– провести хірургічну диспансеризацію тварин на молочно-товарній фермі (спеціалізованому господарстві), вивчити особливості травматизму продуктивних тварин залежно від утримання, годівлі, експлуатації та визначити найбільш поширені хірургічні патології і економічні збитки від них; скласти акт, в якому викласти результати проведеної роботи;
– досконало оволодіти оперативними методами лікування гриж, асептичних і гнійних процесів, проведенням руменотомії, кесарового розтину, кастрації самців і самок; оволодіти основними методами анестезії та наркозу;
– проявляти ініціативу і приймати активну участь в організації і проведенні профілактичних заходів при масових хірургічних хворобах тварин (деформація копитець, хірургічна інфекція, травматизм);
– проводити післяопераційне лікування тварин;
– найбільш цікаві випадки з хірургічної практики слід зафіксувати і додати до звіту.
5.7. ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНА ЕКСПЕРТИЗА З
ОСНОВАМИ ТЕХНОЛОГІЇ І СТАНДАРТИЗАЦІЇ ПРОДУКТІВ ТВАРИННИЦТВА.
Мета і завдання практики. Закріпити і набути практичні навики приймання і здачі забійних тварин, транспортування і підготовки їх до забою та ветеринарно-санітарну експертизу продуктів і сировини тваринного походження та інших продуктів харчування.
Зміст практики:
Під час проходження виробничої практики студент-практикант зобов’язаний провести особисто відповідну роботу і висвітлити її у щоденнику, коротко проаналізувати і описати у звіті детально, в кінці кожної теми зробити висновки і рекомендації виробництву щодо покращення якості продукції.
Повинні бути висвітлені такі теми:
1. “Технологія забою і ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів в умовах м'ясопереробного підприємства”.
2. “Організація одержання молока в господарстві”. “Ветеринарно-санітарні правила одержання молока від здорових та хворих тварин та ветсаноцінка його при захворюваннях, які передаються людині через молоко”.
3. “Ветеринарно - санітарні умови забою тварин в господарстві”.
4. “Ветеринарно – санітарна експертиза і ветсаноцінка продуктів забою при вимушеному забої тварин”.
5. “Ветеринарно-санітарний контроль харчових продуктів в державній лабораторії ветеринарно-санітарної санекспертизи на ринку”.
Записи у щоденнику проводяться згідно з даними журналів реєстрації експертизи в державних лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи ринків. Записи у звіті обов’язково ілюструвати копіями ветеринарних документів (ветеринарне свідоцтво, довідка, сертифікати відповідності, посвідчення про якість тощо), фотографіями що підтверджують проведення студентом досліджень якості і безпеки продукції під час проходження виробничої практики.
5.8. ПАТОЛОГІЧНА АНАТОМІЯ, РОЗТИН ТА СУДОВА ВЕТЕРИНАРІЯ.
Мета і завдання практики. Засвоїти навики розтину трупів тварин, набути досвіду аналізу патологоанатомічних змін в органах і тканинах трупів тварин з метою постановки патологоанатомічного діагнозу і висновків про причини їх загибелі; оформлення документів розтину і супровідної для лабораторного дослідження патологічного матеріалу; організація місця розтину трупа і його знешкодження.
Зміст практики:
– ознайомитися з місцями розтину трупів тварин, способами транспортування трупів до місця розтину, дати санітарно-екологічну характеристику місць захоронення і розтину трупів тварин бази практики;
– приймати активну участь в проведенні патологоанатомічного розтину трупів тварин, відбирати і фіксувати патологічний матеріал для лабораторних досліджень та оформляти документи розтину (протокол, акт, супровідні); копії їх додати до звіту;
– визначити відсоток підтвердження клінічного діагнозу патологоанатомічним і ступінь співпадіння діагнозу основного захворювання, його ускладнення і супутніх патологічних процесів;
– техніка безпеки і охорони навколишнього середовища під час розтину трупів;
– на кафедру обов'язково доставити фіксовані 2 органи (частини органів, тканин) з цікавими патологічними змінами.
5.9. ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ТА ЗАХОДИ З ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА.
Мета і завдання практики. Набути практичного досвіду з питань проведення заходів по збереженню навколишнього середовища, зокрема штучних біогеоценозів, виробництва екологічно чистих продуктів харчування.
Зміст практики:
– дати характеристику ґрунтових карт (угідь) господарства з метою оцінки геохімічних особливостей конкретної території з низьким або високим рівнями елементів, важких металів, радіонуклідів та встановлення фізіологічних і біохімічних відхилень у сільськогосподарських тварин.
– дати критичну оцінку зберігання, використання мінеральних і органічних добрив, гербіцидів, пестицидів та інсектицидів в господарстві;
– дати критичну оцінку знищення (знешкодження) основних джерел збудників паразитозів, які циркулюють в господарстві та шкідливих факторів, які негативно впливають на організм тварин і викликають або сприяють виникнення незаразних хвороб.
5.10. ОХОРОНА ПРАЦІ У ВЕТЕРИНАРНІЙ МЕДИЦИНІ.
Мета і завдання практики. забезпечити студентів достатнім рівнем знань з питань охорони праці на виробництві та сформувати необхідні в їхній майбутній практичній діяльності лікаря ветеринарної медицини уміння і навички з організації та забезпечення охорони праці на підприємстві.
Зміст практики:
– Нормативно-правове забезпечення охорони праці в господарстві (об’єкті ветеринарної медицини);
– Структура управління охорони праці в господарстві (об’єкті ветеринарної медицини);
– Виробнича санітарія та гігієна праці;
– Безпека під час обслуговування великих тварин (великої рогатої худоби, коней);
– Безпека під час обслуговування дрібних тварин (свиней, овець, птиці, хутрових звірів, бджіл);
– Безпека під час роботи в технологічних приміщеннях ветеринарної медицини (лабораторії, віварії, клініці, аптеці тощо);
– Безпека під час проведення санітарних заходів у тваринництві (дезінфекції, дезінсекції, дератизації);
– Безпека під час проведення планових та невідкладних ветеринарних заходів.
– Вимоги пожежної безпеки.
6. ВЕДЕННЯ ЩОДЕННИКА І СКЛАДАННЯ ЗВІТУ ПРО ВИРОБНИЧУ ПРАКТИКУ.
Головним документом обліку виконаної роботи студента в період виробничої практики є щоденник, титульна сторінка, якого наведена в додатку № 1. Він відображає об'єм і сутність виконаної роботи за кожний день усього періоду практики. Цей документ первинного обліку студента-практиканта повинен бути пронумерований, прошнурований, підписаний деканом (керівником практики відповідної кафедри) і скріплений печаткою деканату.
Щоденник ведеться з усіх десяти дисциплін, які передбачені наскрізною програмою за правилом “кожна дисципліна - окремий розділ” за такою формою на двох сторінках зошит) (журналу):
|
№ запису |
Дата |
Місце практики, реєстрація тварин, адреса власника |
Анамнез, симптоми, результат досліджень |
Діагноз |
Лікування і режим утримання |
Результати лікування |
|
|
Первинного |
Первинного при повторному прийомі |
||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
В графі 1 вказується порядковий номер запису.
В графі 2 - номер первинного запису при повторному
прийомі хворої тварини.
В графі З - пишуться число, місяць і рік.
В графі 4 - записується назва господарства або прізвище власника тварини, вид, стать, масть, інвентарний номер або кличка тварини, вік, адреса власника тварини.
В графі 5 - приводяться дані анамнезу, клінічні ознаки хвороби і результати діагностичних досліджень.
В графі 6 - записуються дані про лікування в рецептурній формі латинською мовою та профілактичні заходи, рекомендації з дієти, умов утримання тварин; при повторному прийомі однієї і тієї ж тварини чи групи тварин, якщо лікування проводиться декілька днів, знову записують їх клінічні ознаки. Якщо лікування не змінюється, то про нього роблять посилання на попередню дату, а у графі 2 проставляють номер первинного запису. Якщо в лікуванні є зміни або доповнення, то про це також роблять відповідний запис.
При проведенні масових ветеринарних заходів (лікувально-профілактичні обробки тварин, щеплення, діагностичні дослідження, диспансеризації, тощо), а також патологоанатомічного розтину, вибраковок, у випадках смерті, вимушеного забою тварин складається акт, протокол, копії яких додаються до звіту і нумеруються. Записи в щоденнику при цьому роблять у короткій, конкретній формі узагальнених даних через все поле, посилаючись на копію акту: “див. Акт №”.
Результати ветсанекспертизи продуктів тваринництва, рослинництва (в тому числі і в лабораторії ВСЕ на ринку), при реєстрації роботи у державних лабораторіях ветеринарної медицини (дослідження проб крові, патматеріалу, кормів, тощо) записують за формою відповідних документів первинного державного обліку цих закладів.
При оформленні щоденника студенти повинні звернути увагу на наступні питання з розділу «Охорона праці у ветеринарній медицині»:
1. Перед початком проходження виробничої практики студенти повинні пройти вступний інструктаж та первинний на робочому місці по техніці безпеки з оформленням відповідної документації і занесенням записів у щоденник;
2. При виконанні робіт на тваринницькій фермі необхідно з’ясувати умови та порядок допуску працівників ветеринарної медицини до виконання певних видів робіт (стать, навчання, медичні огляди) із занесенням записів у щоденник;
3. Звернути увагу на заходи особистої гігієни під час обслуговування здорових (хворих) тварин та забезпечення працівників ветеринарної медицини засобами індивідуального захисту (спецодягом, спецвзуттям, миючими і дезинфікуючими засобами) і санітарно-побутовим приміщенням із занесенням записів у щоденник.
У щоденнику повинні бути записи про виконання всіх передбачених в цій програмі завдань зі всіх десяти дисциплін. На другій сторінці в ньому повинен бути “Зміст”, де вказуються дисципліни і номер сторінки щоденника, а також бази практики: “Господарство”, “державна лабораторія ветеринарної медицини”, “районне державне управління ветмедицини”, “лабораторія ВСЕ на ринку”.
Щоденник перевіряється і завіряється один раз на 7 днів (щотижня) керівником практики, а в кінці підписується студентом, керівником і скріплюється печаткою.
ЗВІТ складається тільки на основі матеріалів щоденника, копії актів, протоколів, експертиз лабораторій ветеринарної медицини, ветеринарно-санітарної експертизи, а також фотографій, слайдів і фіксованих макро- й мікропрепаратів. В ньому студент у лаконічній формі дає аналіз виконаної роботи на базах практики з висновками і пропозиціями. Загальний об'єм звіту повинен складати до 35-40 сторінок рукописного тексту на стандартних аркушах паперу.
Звіт розпочинається із змісту і має такі розділи:
1. ВСТУП.
2. Епізоотологія та інфекційні хвороби тварин.
3. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин.
4. Внутрішні хвороби тварин.
5. Оперативна, загальна і спеціальна хірургія.
6. Акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення сільськогосподарських тварин.
7. Патологічна анатомія, розтин та судова ветеринарія.
8. Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології і стандартизації продуктів тваринництва.
9. Організація і економіка ветеринарної справи.
10. Екологічний стан та заходи з охорони навколишнього середовища.
11. Охорона праці у ветеринарній медицині.
12. Підсумки.
13. Пропозиції.
14. Додатки.
У вступній частині студент дає коротку характеристику місць проходження практики.
У розділах 2-11 дається відповідь (результати) на завдання з усіх дисциплін у вигляді тексту, таблиць, графіків, діаграм.
В підсумках дається оцінка місць проходження практики, позитивні та негативні сторони в організації ветеринарного обслуговування тваринництва, виробничої практики.
Пропозиції повинні бути короткими, логічними як такі, що витікають із умов підприємств ветеринарної медицини, господарства та інших. В цьому розділі студент висловлює побажання щодо усунення недоліків в організації та керівництві виробничою практикою.
У додатках студент вміщує копії документів, які підтверджують виконання тої чи іншої роботи з його участю (акти, протоколи, експертиза, фотографії, малюнки та інше) і нумерує їх в порядку викладання матеріалу та відповідного посилання на документ (копію). Текст звіту повинен бути чітким, акуратно написаним від руки чи друкованим, з обов'язковими полями, виділенням розділів, підрозділів, абзаців. Сторінки звіту повинні бути зшиті і пронумеровані.
Останній тиждень практики надається для оформлення звітної документації.
Звіт, на відміну від щоденника, не підписується керівником і не затверджується.
Захист звітів проводиться комісійно протягом перших десяти днів семестру, який починається після практики на випусковій кафедрі.
Оцінка за практику вноситься в заліково-екзаменаційну відомість, в залікову книжку та індивідуальний план студента за підписами членів комісії.
7. Розподіл балів, які отримують студенти
Виробнича практика оцінюється у 100 балів як окремий заліковий кредит.
|
Оцінка керівника практики |
Ілюстративна частина |
Захист роботи |
Сума |
|
до 30 |
до 30 |
до 40 |
100 |
Приклад критеріїв оцінки виробничої практики
|
Критерії оцінки |
Кількість балів |
|
Оцінка керівника практики |
|
|
Керівника від бази практики |
15 балів максимально |
|
Керівника від випускової кафедри |
15 балів максимально |
|
Разом |
30 балів максимально |
|
Ілюстративна частина |
|
|
Презентації результатів проходження практики під час захисту звіту практики |
30 балів максимально |
|
Разом |
30 балів максимально |
|
Захист роботи |
|
|
Відповіді на запитання |
20 балів максимально |
|
Творчого доробку – публікації, сюжети, програми, тощо |
20 балів максимально |
|
Разом |
40 бал максимально |
|
Всього |
100 балів максимально |
Студенти, які отримали негативну оцінку за результатами захисту звіту з виробничої практики, студенту надається можливість повторного захисту за умови доопрацювання звіту. При отриманні негативної оцінки повторно, студент відраховуються з університету.
Список літератури