Розділ 2 Закону України Про правові засади цивільного захистуrdquo; 2004р

Работа добавлена на сайт samzan.net:

PAGE  44

1. Розділ 2 Закону України „Про правові засади цивільного захисту” (2004р.) визначає:

1.  режим функціонування єдиної системи захисту
2.  основні принципи цивільного захисту
3.  основні способи цивільного захисту
4.  основні заходи цивільного захисту
5.  мету цивільного захисту

2. Одним із принципів цивільного захисту є:

1.  прогнозування соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій
2.  використання засобів індивідуального захисту
3.  використання засобів медичного захисту
4.  комплексний підхід до вирішення завдань цивільного захисту
5.  використання засобів охорони здоров’я

3. Одним із заходів захисту  населення  від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру є :

1.  спостереження і контроль за міграцією населення
   1.  впровадження в дію плану медико-санітарного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій
   2.  спостереження і контроль за довкіллям, водою та продуктами харчування
   3.  контроль показників здоров’я населення
   4.  контроль психологічного стану потерпілих

4. Одним із завдань цивільного захисту є:

1.  збір та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації
2.  добровільність при залученні людей до здійснення заходів у сфері цивільного захисту
3.  мінімізація заподіяння шкоди довкіллю
4.  комплексний підхід до вирішення завдань цивільного захисту
5.  створення Українського науково-практичного центру екстреної медичної

допомоги та медицини катастроф

5. Одним із завдань Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій є:

1.  участь у формуванні цивільної оборони України
2.  участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері техногенно-екологічної безпеки
3.  участь у плануванні медико-санітарного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій
4.  участь у формуванні Державної служби медицини катастроф
5.  участь у створенні українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф

6. В основу цивільного захисту населення покладені положення:

1.  міжнародного гуманітарного права
2.  міжнародного екологічного права
3.  міжнародного права з охорони здоров’я
4.  міжнародного юридичного права
5.  міжнародного соціального права

7. Одним із завдань цивільного захисту є:

1.  забезпечення постійної готовності сил та засобів цивільного захисту до запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
2.  створення системи цивільного захисту
3.  створення Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф
4.  територіальність та функціональність єдиної системи цивільного захисту
5.  комплексний підхід до вирішення завдань цивільного захисту

8. Одним із основних положень Женевської конвенції (1949 р.) та Додаткових протоколів до неї (1977р.) є:

1.  заборона застосування зброї масового ураження
2.  необхідність розрізняти військових та цивільних
3.  заборона ведення бойових дій за межами населених пунктів
4.  заборона спричиняти серед цивільного населення голод
5.  заборона спричиняти серед цивільного населення паніку

9. Координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування в галузі цивільного захисту здійснюють:

1.  Верховна Рада України
2.  Кабінет Міністрів України та Рада національної безпеки та оборони України
3.  Кабінет Міністрів України
4.  Секретаріат Президента
5.  МОЗ України

10. Одним із заходів медичного захисту населення  від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру є

1.  своєчасне застосування профілактичних медичних препаратів
2.  збір та аналіз інформації про надзвичайну ситуацію
3.  проведення мобілізаційних заходів
4.  контроль показників здоров’я населення
5.  управління підрозділів цивільного захисту

11. Одним із заходів захисту населення від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру є

1.  надання невідкладної допомоги постраждалим
2.  проведення всіх видів медичної розвідки
3.  контроль показників здоров’я населення
4.  евакуація та розосередження населення та персоналу
5.  збір та аналіз інформації про надзвичайну ситуацію

12. Розділ 7 Закону України “Про правові засади цивільного захисту” (2004 р.) визначає:

1.  організаційну структуру підрозділів цивільного захисту
2.  управління підрозділів цивільного захисту
3.  порядок комплектування органів та підрозділів цивільного захисту
4.  порядок фінансування підрозділів цивільного захисту
5.  порядок проведення евакуаційних заходів

13. Одним із завдань цивільного захисту є:

1.  створення відомчого матеріального резерву
2.  створення мобільних загонів та госпіталів
3.  створення територіального центру екстреної медичної допомоги
4.  міжнародне співробітництво в галузі цивільного захисту
5.  територіальність та функціональність єдиної системи цивільного захисту

14. До сил цивільного захисту належать:

1.  підрозділи забезпечення та матеріальних резервів.
2.  тактично-спеціальні підрозділи.
3.  санітарно-протиепідемічні загони.
4.  санітарно-технічні та гідрологічні підрозділи.
5.  техніко-спеціальні підрозділи.

15. Розділ 8 Закону України “Про правові засади цивільного захисту” (2004 р.) визначає:

1.  порядок надання всіх видів медичної допомоги постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій
2.  управління системою цивільного захисту
3.  міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту
4.  соціальний і правовий захист особового складу органів та підрозділів цивільного захисту

Е. контроль і нагляд за діяльністю у сфері цивільного захисту.

16. Одним із завдань цивільного захисту є:

1.  створення Державної служби медицини катастроф
2.  створення єдиної державної системи цивільного захисту
3.  створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів
4.  використання засобів колективного та  індивідуального захисту
5.  територіальність та функціональність Єдиної державної системи цивільного захисту

17. Відповідно до женевських конвенцій заборонено:

1.  нападати на всі військові об’єкти
2.  напади на військові об'єкти, наслідки від яких неможливо передбачити і при яких разом з військовими, уражаються цивільні об’єкти і цивільні особи
3.  нападати на військовослужбовців
4.  на військові аеропорти
5.  на військові склади

18. Одним із завдань Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій є:

1.  створення територіальних центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф
2.  організація та керівництво плануванням медико-санітарного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій
3.  створення медичних формувань цивільного захисту
4.  організація та керівництво проведенням робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
5.  участь у формуванні Державної служби медицини катастроф

19. Цивільний захист здійснюється з метою:

1.  встановлення суворого протиепідемічного режиму за умов надзвичайних ситуацій
2.  реалізації державної політики щодо забезпечення безпеки та захисту населення і територій у мирний час та в особливий період
3.  надання безоплатної медичної допомоги постраждалим за умов надзвичайних ситуацій
4.  дотримання санітарно-гігієнічних норм і правил у епідемічному осередку
5.  запобіганню розповсюдження епідемії

20. Магнітуда землетрусу – це:

1.  Отримана з сейсмограм міра зсуву ґрунту.
2.  Зміни магнітного поля землі, що утворюються під час землетрусу.
3.  Зміни магнітного поля землі, що передують землетрусу.
4.  Швидкість розповсюдження коливань ґрунту.
5.  Швидкість розповсюдження коливань ґрунту відносно магнітних полюсів Землі.

21. До метеорологічних катастроф відносять:

1.  повені, селі, снігові лавини
2.  бурі, урагани,смерчі, циклони, морози, спека, засуха
3.  землетруси, зсуви
4.  пожежі, морехвилювання, повені.
5.  виверження вулканів, пожежі.

22. Однією із загальних рис стихійного лиха є:

1.  локальний просторовий розмах
2.  незначний вплив на навколишнє середовище
3.  великий просторовий розмах
4.  місцевий характер
5.  незначні зміни в екосистемі

23. Що розуміється під інтенсивністю землетрусу ?

1.  Ступінь збитків і руйнувань у визначеному місті на поверхні землі, заподіяних землетрусом.
2.  Десятковий логарифм вираженої в мікронах максимальної амплітуди цього поштовху, зробленого стандартним крутильним сейсмографом на відстані 100 км. від епіцентру.
3.  Максимальну величину зсуву ґрунту.
4.  Натуральний логарифм вираженої в мікронах максимальної амплітуди цього поштовху, зробленого стандартним крутильним сейсмографом в епіцентрі поштовху.
5.  Логарифм амплітуди геометричної суми коливань цього поштовху вираженої в мікронах, визначений стандартним крутильним сейсмографом на відстані не більше 10 км. від епіцентру.

24. Скільки відсотків всіх катастроф припадає на повені ( % ) ?

1.    5
2.  10
3.  20
4.  40
5.  80

25. За складом селевої маси селі поділяються на:

1.  грязекамінні, водокамінні, грязьові
2.  водоснігові, грязекамінні, водокамінні
3.  водопилові, водоснігові, грязекамінні, водокамінні
4.  водопилові, водокамінні, вододеревинні
5.  грязьові, пісчані, водокамінні

26. Ураган  – це:

1.  вітер величезної руйнівної сили, що має 12 балів за шкалою Бофорта і велику тривалість
2.  вітер руйнівної сили, що має 5 балів за шкалою Бофорта і велику тривалість
3.  вітер руйнівної сили, що має 5 балів за шкалою Бофорта і велику тривалість
4.  вітер величезної руйнівної сили, що має 12 балів за шкалою Бофорта та триває не більше кількох хвилин
5.  вітер руйнівної сили, що має швидкість 30 – 40 км/год. і велику тривалість

27. Однією із загальних рис стихійного лиха є:

1.  сильний психологічний вплив на людину
2.  незначний психологічний вплив на людину
3.  незначні порушення психіки постраждалих
4.  незначний вплив на навколишнє середовище
5.  незначний вплив на екосистеми

28. Однією з ознак, що характеризує зону затоплення є:

1.  зсув берегу
2.  обвал гірських порід
3.  ширина розливу води
4.  наявність захисних дамб
5.  відстань між греблею і населеним пунктом 

29. До топологічних катастроф відносять:

1.  повені, селі, снігові лавини  обвали, зсуви
2.  землетруси, зсуви, море хвилювання
3.  бурі, урагани, пожежі
4.  зсуви, повені селі
5.  бурі, землетруси, пожежі

30. До тектонічних катастроф відносяться:

1.  повені, селі, снігові лавини
2.  бурі, урагани засухи
3.  землетруси, зсуви, виверження вулканів
4.  землетруси, повені, селі
5.  бурі, урагани, тайфуни, цунамі

31. За даними світової статистики на долю землетрусів припадає:

1.  10 % усіх природних катастроф
2.  15 % усіх природних катастроф
3.  20 % усіх природних катастроф
4.  25 % усіх природних катастроф
5.  30 % усіх природних катастроф

32. За даними світової статистики на долю повенів припадає:

1.  10 % усіх природних катастроф
2.  15 % усіх природних катастроф
3.  20 % усіх природних катастроф
4.  25 % усіх природних катастроф
5.  40 % усіх природних катастроф

33. Вихід із ладу, руйнування споруд, будівель, обладнання, транспортних засобів та порушення виробничого чи транспортного процесу в наслідок чого на об’єкті чи певній території створюється загроза для життя та здоров’я людей називають:

1.  аварією.
2.  катастрофою.
3.  небезпечною подією
4.  інцидентом
5.  лихом.

34. Порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об’єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою небезпечною подією, в тому числі епідемією, епізоотією, пожежею, що призвела чи може призвести до неможливості проживання населення на території чи об’єкті, ведення там господарської діяльності, загибелі людей та значних матеріальних втрат називають:

1.  надзвичайною ситуацією
2.  катастрофою
3.  лихом
4.  небезпечною подією
5.  інцидентом

35.  Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. № 368 за надзвичайні ситуацій поділяються на надзвичайні ситуації таких рівнів:

1.  державного, міждержавного, регіонального, місцевого, об’єктового
2.  державного, регіонального, місцевого, об’єктового, локального
3.  регіонального, локального, місцевого, об’єктового
4.  державного та міждержавного
5.  державного, регіонального, місцевого, об’єктового

36. При залізничних катастрофах першої категорії кількість постраждалих складає

( осіб ):

1.    4
2.  12
3.  22
4.  35
5.  55

37.  Кількість легко уражених при залізничних катастрофах складає ( % ):

1.  20-25
2.  25-30
3.  35-40
4.  45-50
5.  50-60

38. Основні причини авіакатастроф:

1.  помилки людей, відмова техніки
2.  перевантаження літаку, обледеніння корпусу літака, відмова техніки через вичерпання терміну експлуатації
3.  перевантаження літаку, обледеніння корпусу літака, відмова техніки через вичерпання терміну експлуатації, помилки людей
4.  помилки людей, відмова техніки, метеорологічні фактори, невизначені причини
5.  помилки людей, відмова техніки, перевантаження літаку, обледеніння корпусу літака, відмова техніки через вичерпання терміну експлуатації

39. При авіакатастрофах основними ураженнями постраждалих є:

1.  відкриті переломи, кровотечі та черепно-мозкова травма
2.  внутрішні кровотечі, черепно-мозкова травма, опікі
3.  синдром розчавлення, політравма, черепно-мозкова травма
4.  механічні пошкодження, черепно-мозкова травма, з сполученими травмами та опіками.
5.  нервово-психічні розлади,  переломи кінцівок та хребта

40. Питома вага авіакатастроф, пов’язаних з помилками людей становить ( % ):

1.  10
2.  15
3.  25
4.  50
5.  75

41. Раптова, швидкоплинна подія викликана силами природи чи діяльністю людини, що спричинила чисельні людські втрати, завдала шкоду або загрозу здоров’ю значній кількості людей, викликала руйнування чи знищення об’єктів та інших матеріальних цінностей у значних розмірах, а також спричинила шкоду довкіллю називають:

1.  аварією
2.  катастрофою
3.  надзвичайною ситуацією
4.  інцидентом
5.  лихом

42. Питома вага авіакатастроф пов’язаних з відмовою техніки становить ( % ) :

1.  10
2.  15
3.  25
4.  50
5.  75

43. При аваріях в шахтах, пов’язаних з вибухами метану, основне місце в структурі санітарних втрат (50-60%) складають:

1.  механічні травми плюс отруєння оксидом вуглецю
2.  термічні опіки
3.  отруєння оксидом вуглецю
4.  опіки верхніх дихальних шляхів
5.  синдром довготривалого зтиснення та розчавлення

44. При залізничних катастрофах третьої категорії кількість постраждалих складає

( осіб ):

1.    4
2.  12
3.  22
4.  35
5.  55

45. Кількість уражень середнього та тяжкого ступеня при залізничних катастрофах складає ( % ) :

1.  20-25  
2.  25-30
3.  35-40
4.  45-50
5.  50-60

46. Питома вага авіакатастроф пов’язаних з метеорологічними умовами становить 

( % ) :

1.  10
2.  15
3.  25
4.  50
5.  75

47. Кількість дуже тяжко уражених при залізничних катастрофах складає ( % ):

1.  20  
2.  25
3.  35
4.  45
5.  50

48. Кількість потерпілих в термінальному стані при залізничних катастрофах складає ( % ) :

1.  20%.
2.  25%.
3.  35%.
4.  45%.
5.  50%.

49. Які об’єкти не відносяться до радіаційно небезпечних об’єктів?

1.  атомні електростанції.
2.  підприємства з виробництва та переробки ядерного палива.
3.  підприємства з поховання радіоактивних відходів.
4.  ядерні реактори на об’єктах транспорту.
5.  металургійні комбінати.

50. У лабораторії нді ядерної фізики проводиться дослідження  радіоактивних

перетворень. У ході експерименту з природним радіоактивним елементом отримано

іонізувальне випромінювання, при якому утворюються ядра гелію.

Вкажіть вид даного радіоактивного перетворення.

A. α-розпад.

B. β-розпад.

C. електронний β-розпад.

D. позитронний β-розпад.

E.  К-захоплення.

51. На шляху поширення α, β і γ випромінювань встановлена перешкода з аркуша паперу. Які види іонізуювального випромінювання пройдуть крізь дану перешкоду ?

A. α, β і γ.

B. α і β.

C. α і γ.

D. β.

E. β і γ.

52. Відомо, що за одиницю часу розпадається лише деяка частка ядер радіоактивно-

го ізотопу. Вкажіть величину, що незмінна для кожного радіонукліда і характеризує імовірність розпаду.

A. Постійна розпаду.

B. Коефіцієнт розпаду.

C. Рівень розпаду.

D. Показник розпаду.

E. Показник активності.

53. Основними причинами аварій на радіаційно небезпечних об’єктах є:

1.  помилки персоналу при експлуатації, несправність та недосконалість конструкцій
2.  недотримання правил техніки безпеки
3.  недотримання правил техніки безпеки та протипожежної безпеки
4.  порушення вимог експлуатації
5.  порушення проходження попередніх та періодичних медичних оглядів персоналом.

54. Визначення поняття локальна аварія:

1.  аварія, при якій вихід РР обмежений межами аварійного енергоблоку або виробничими приміщеннями радіаційно небезпечних об’єктів
2.  аварія, при якій вихід РР обмежений спорудами АЕС та розміщеною поблизу територією
3.  аварія, при якій РР розповсюджуються за межі АЕС
4.  аварія, при якій РР розповсюджуються в межах одної або кількох областей
5.  аварія, при якій РР розповсюджуються за межи однієї країни

55. Визначення поняття місцева аварія:

1.  аварія, при якій вихід РР обмежений межами аварійного енергоблоку або виробничими приміщеннями радіаційно небезпечних об’єктів
2.  аварія, при якій вихід РР обмежений спорудами АЕС та розміщеною поблизу територією
3.  аварія, при якій РР розповсюджуються за межі АЕС
4.  аварія, при якій РР розповсюджуються в межах одної або кількох областей
5.  аварія, при якій РР розповсюджуються за межи однієї країни

56. Визначення поняття загальна аварія:

1.  аварія, при якій вихід РР обмежений межами аварійного енергоблоку або виробничими приміщеннями радіаційно небезпечних об’єктів
2.  аварія, при якій вихід РР обмежений спорудами АЕС та розміщеною поблизу територією
3.  аварія, при якій РР розповсюджуються за межі АЕС
4.  аварія, при якій РР розповсюджуються в межах одної або кількох областей.
5.  аварія, при якій РР розповсюджуються за межи однієї країни
6.  

57. Скільки ступенів тяжкості гострої променевої хвороби виділяють?

1.  8
2.  7
3.  6
4.  5
5.  4

58. Легка ступінь гострої променевої хвороби виникає при опроміненні в дозі

( Бер ) :

1.  100 – 200   
2.  200 – 400
3.  400 – 600
4.  600 – 1000
5.  1000 – 2000

59. Середня ступінь гострої променевої хвороби виникає при опроміненні в дозі

( Бер ):

1.  100 – 200
2.  200 – 400
3.  400 – 600
4.  600 – 1000
5.  1000 – 2000

60. Тяжка ступінь гострої променевої хвороби виникає при опроміненні в дозі

( Бер ) :

1.  100 – 200
2.  200 – 400
3.  400 – 600
4.  600 – 1000
5.  1000 – 2000

61. Вкрай тяжка ступінь гострої променевої хвороби виникає при опроміненні в дозі ( Бер ):

1.  100 – 200
2.  200 – 400
3.  400 – 600
4.  600 – 1000  
5.  1000 – 2000

62. Згідно із   Законом “Про правовий режим на території, що зазнала радіоактивно-

го забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” забруднені території поді-

ляють на такі зони:

1.  зону відчуження, зону (обов’язкового) безумовного відселення, зону гарантованого добровільного відселення, зону посиленого радіоекологічного контролю.
2.  зону гарантованого добровільного відселення, зону посиленого радіоекологіч-

ного контролю

1.  зону відчуження, зон посиленого радіоекологічного контролю.
2.  зону відчуження, зону безумовного (обов’язкового) відселення, зону посиленого радіоекологічного контролю.
3.  зону відчуження, зону відселення при умові наявності житла, зону посиленого радіоекологічного контролю.

63. До зони відчуження належить :

А.      територія, на якій допускається тимчасове проживання населення

В.      територія, на якій щільність забруднення грунту, будівель та споруд радіоізо-

топами не допускають тривалого перебування людей без застосування відповідних

заходів захисту

С.       територія, на якій щільність грунту, будівель та споруд радіоізотопами пере-

вищує допустиму удвічі

D.       територія, на якій допустиме перевищення доаварійної ефективної еквівалент-

ної дози опромінення людини перевищує 5 мЗв

Е.       територія, на якій щільність поверхневого радіоактивного забруднення грунту

відповідає 15 Кі / км2

64. До зони безумовного (обов’язкового) відселення належить територія на якій щільність забруднення ґрунту ізотопами цезію ( Кі / км 2 )  відповідає:

1.   5
2.  10
3.  15
4.  20
5.  25

65. До зони безумовного (обов’язкового) відселення належить територія на якій щільність забруднення ґрунту ізотопами стронцію ( Кі / км 2 )  відповідає:

А.      0,5

В.       1

С.       2

D.       3

Е.       5

66.  До зони безумовного (обов’язкового) відселення належить територія ,на якій щільність забруднення ґрунту ізотопами плутонію ( Кі / км 2 )  відповідає:

А.     0,0 1

В.     0,05  

С.     0,1

D.     0,3

Е.     0,5

67. До зони гарантованого добровільного відселення належить територія, на якій щільність забруднення ґрунту ізотопами цезію ( Кі / км 2 )  відповідає:

А.      1 - 5

В.      3 - 6

С.      5 - 8

D.      5 – 15

Е.      10 - 20

68. До зони гарантованого добровільного відселення належить територія , на якій щільність забруднення ґрунту ізотопами стронцію ( Кі / км 2 )  відповідає:

А.     0,01 – 0,05

В.     0,0 8 – 0,1

С.     0,15 – 3

D.     0,25 – 5

Е.      0,3  - 10

69. До зони гарантованого добровільного відселення належить територія на якій щільність забруднення ґрунту ізотопами плутонію ( Кі / км 2 )  відповідає:

А.      0,0 1 – 0,1

В.      0,03 –  0,5

С.      0,0 5 – 0,8

D.      0,1 – 5

Е.       10 – 20

70. До зони жорсткого радіаційного ( або посиленого радіоекологічного ) контролю

належить територія зі щільністю забруднення ґрунту ізотопами цезію ( Кі / км 2 ) в

діапазоні:

А.      0,1 – 0, 5

В.         1 – 5

С.         3 - 7

D.         5 - 10

Е.        15 – 20

71.  До зони жорсткого радіаційного ( або посиленого радіоекологічного ) контролю

належить територія зі щільністю забруднення ґрунту ізотопами стронцію( Кі / км 2 ) в діапазоні:

А.       0,001 – 0,1

В.       0,02   –  0,15

С.       0,1     -  0,2

D.       0,2     -  0,3

Е.        0,5     -  1

72.  До зони жорсткого радіаційного ( або посиленого радіоекологічного ) контролю

належить територія зі щільністю забруднення ґрунту ізотопами плутнію ( Кі / км 2 ) в діапазоні:

А.        0,0001 -  0,001

В.         0,005  -  0,01

С.         0,05    -  0,1

D.         0,5      -  1

Е.          1         -  5

73. Для визначення можливої уражальної дії радіаційної аварії на персонал і населення на етапі прогнозування на території навколо радіаційно небезпечних об'єктів

виділяються так зони :

А.        відчуження, тимчасового відселення, жорсткого радіаційного контролю 

В.        профілактичних заходів, відчуження, добровільного відселення

С.        нагальних заходів захисту, профілактичних заходів, обмежень, можливого небезпечного радіоактивного забруднення

D.        нагальних заходів захисту, обмежень

Е.         жорсткого радіаційного ( або посиленого радіоекологічного ) контролю

74. При проведенні оперативних заходів щодо захисту персоналу та населення

після виникнення радіаційної аварії на радіаційно небезпечних об'ектах на території радіоактивного забруднення виділяють такі зони:

А.         обмежень, безумовного відселення

В.          відчуження, тимчасового відселення, жорсткого радіаційного контролю

С.          відчуження, гарантованого відселення, жорсткого радіаційного контролю

D.          нагальних заходів захисту, обмежень, відчуження, добровільного відселення

Е.          обмежень та посиленого радіоекологічного контролю

75. При виникненні аварії на РНО реалізується один із захисних заходів:

1.  оповіщення та укриття людей, проведення йодної профілактики
2.  проведення первинної та вторинної профілактики
3.  надання консультативної допомоги
4.  дегазація забрудненої території
5.  відновлення систем енергопостачання, водопостачання та каналізації

76. До завдань радіометричного контролю відноситься:

1.  контроль радіоактивного забруднення постраждалих на сортувальному посту для виявлення осіб, які мають зараження вище безпечних величин
   1.  контроль радіоактивного забруднення постраждалих на сортувальному посту для виявлення осіб, що мають зараження вище ніж 50%  від допустимого
   2.  контроль радіоактивного забруднення чистого спецодягу перед його видачею
   3.  контроль колективної дози опромінення
   4.  контроль індивідуальних доз опромінення

77. Укажіть методи дозиметричного контролю в залежності від наявності засобів його проведення:

1.  колективний та стандартизований
2.  індивідуальний та персональний
3.  індивідуальний та груповий
4.  груповій та колективний
5.  індивідуальний та медичний

78. В яку картку заносяться дані про дози опромінення особи після виписки із лікувального закладу?

1.  лікувальна картка індивідуального звернення
2.  картка обліку доз радіоактивного опромінення
3.  картка персональних досліджень
4.  картка біохімічних досліджень
5.  звітна картка

79. Дії, які відповідають основним принципам захисту населення в осередках радіаційного забруднення:

1.        своєчасна підготовка захисних споруд
2.        оповіщення населення
3.  евакуація населення та персоналу об’єктів економіки в приміську зону
4.  застосування індивідуальних засобів захисту від радіаційного ураження
5.  використання  індивідуальних засобів медичного захисту

80. Скільки можливих фаз розвитку аварії на радіаційно небезпечних об'єктах  прогнозується ?

1.  7
2.  6
3.  5
4.  4
5.  3

81. Укажіть період включає в себе рання фаза аварії ?

1.  Період від початку викиду радіонуклідів у атмосферу до моменту його припинення та завершення формування радіоактивного сліду.
2.  Період від моменту формування радіоактивного сліду до виконання усіх заходів щодо захисту населення.
3.  Період коли відбувається поступове повернення до нормальних умов життєдіяльності.
4.  Період вторинного забруднення об’єктів навколишнього середовища обумовлений міграцією радіонуклідів.
5.  Період максимального викиду радіонуклідів.

82. Визначення поняття “евакуація”.

1.  Це організований вивіз (вихід) населення, персоналу об’єктів економіки, які припинили свою діяльність, із зони надзвичайної ситуації в приміську зону на весь період ліквідації наслідків аварії.
2.  Організований вивіз персоналу об’єктів економіки, які продовжують виробничу діяльність в зоні надзвичайної ситуації, в безпечні райони приміської зони для проживання і відпочинку між робочими змінами.
3.  Це самостійний вивіз (вихід) населення, персоналу об’єктів економіки, які припинили свою діяльність, із зони надзвичайної ситуації на максимально віддалену територію на період ліквідації наслідків аварії.
4.  Самостійне переміщення персоналу об’єктів економіки, які продовжують виробничу діяльність в зоні надзвичайної ситуації, в безпечні райони приміської зони для проживання і відпочинку між робочими змінами.
5.  Організований вивіз персоналу об’єктів економіки, для проживання і відпочинку на період ліквідації аварії.

83. Укажіть засіб індивідуального захисту використовуємий від чадного газу (СО)?

1.  Марганцевий патрон.
2.  Гопкалітовий патрон.
3.  Олівцевоподібний патрон.
4.  Цинковий патрон.
5.  Протиаерозольний патрон.

84. Комплект фільтруювального одягу застосовують для захисту :

1.  від радіоактивного пилу.
2.  від радіоактивних речовин, що перебувають в газоподібному стані та пилу.
3.  від радіоактивного випромінювання.
4.  від іонізувального випромінювання.
5.  від α, β, γ та нейтронного випромінювання.

85. З якою метою проводиться дозиметричний контроль?

1.  Для визначення якості радіоактивного забруднення
2.  Для визначення ступеню тяжкості променевих уражень
3.  Для підготовки асортименту дозиметрів
4.  Для визначення самопочуття
5.  Для можливості охарактеризувати екологічну ситуацію

86. Який період включає в себе середня фаза ( фаза стабілізації ) аварії на радіаційно небезпечних об'єктах ?

1.  Період від початку викиду радіонуклідів у атмосферу до моменту його припинення та завершення формування радіоактивного сліду.
2.  Період від моменту формування радіоактивного сліду до виконання усіх заходів щодо захисту населення.
3.  Період коли відбувається поступове повернення до нормальних умов життєдіяльності.
4.  Період вторинного забруднення об’єктів навколишнього середовища обумовлений міграцією радіонуклідів
5.  Період максимального викиду радіонуклідів.

87. Визначення поняття " Радіаційна обстановка”:

1.  це обстановка, яка виникає на АЕС, об’єкті економіки, території адміністративного району в результаті радіоактивного забруднення місцевості, що потребує певних заходів захисту.
2.  це обстановка, яка виникає на АЕС, об’єкті економіки, території адміністративного району в результаті хімічного забруднення місцевості, що потребує певних заходів захисту.
3.  це обстановка, яка виникає в результаті радіоактивного забруднення, що потребує певних заходів захисту.
4.  це обстановка, яка виникає на АЕС, і потребує евакуації населення.
5.  це обстановка, яка виникає на АЕС, і потребує евакуації населення та персоналу станції.

 

?88. Визначення поняття " Радіаційний стан " :

А.             ступінь радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища

В.              рівень вмісту радіонуклідів у довкіллі внаслідок їх міграції

С.              масштаби і ступінь іонізації навколишнього середовища природними та штучними джерелами випромінювання

D.              дозові навантаження радіоактивних речовин в складових біосфери

Е.               ступінь радіаційної небезпеки іонізувального випромінювання

89. При якій потужності дози ( мкЗв / год ) радіаційний стан відповідає нормальному:

А.               0,1

В.               0,6

С.               0,8

D.               1  

Е.               2

90. При якій потужності дози ( мкЗв / год ) радіаційний стан відповідає анмальному:

А.                0,1 – 0,3

В.                0,4  – 0,6

С.                0,6 – 1,2

D.                1,6 – 1,8

Е.                    2 - 3

91. Призначення протирадіаційного укриття  полягає у захисті населення :

1.  від уражальної  дії іонізувального випромінювання та частково від ударної хвилі.
2.  від іонізувального та світлового випромінювання
3.  від ударної хвилі  
4.  від затоплення
5.  від обвалів та ударної хвилі

92. Який період включає в себе пізня фаза аварії?

1.  Період від початку викиду радіонуклідів у атмосферу до моменту його припинення та завершення формування радіоактивного сліду.
2.  Період від моменту формування радіоактивного сліду до виконання усіх заходів щодо захисту населення.
3.  Період коли відбувається поступове повернення до нормальних умов життєдіяльності.
4.  Період вторинного забруднення об’єктів навколишнього середовища обумовлений міграцією радіонуклідів.
5.  Період після аварійний чи відновлюваний період, коли відбувається поступове повернення до нормальних умов життєдіяльності.

93. До завдань радіометричного контролю відноситься:

1.  контроль радіоактивного забруднення постраждалих на сортувальному посту для виявлення осіб, що мають зараження вище ніж 50%  від допустимого
2.  контроль радіоактивного забруднення чистого спецодягу перед його видачею
3.  контроль колективної дози опромінення
4.  контроль індивідуальних доз опромінення
5.  контроль радіоактивного забруднення після проведення повної санітарної обробки у відділенні спеціальної обробки

94. Укажіть табельні засоби захисту шкіри за призначенням:

1.  удосконалені та прості.
2.  фільтруювальні (повітропроникні) та ізолюючі (повітронепроникні).
3.  резинові та удосконалені.
4.  фільтрувальні та прорезинені.
5.  повітронепроникні та ізолюючі.

95. До завдань радіометричного контролю відноситься:

1.  контроль радіоактивного забруднення постраждалих на сортувальному посту для виявлення осіб, що мають зараження вище ніж 50%  від допустимого.
2.  контроль радіоактивного забруднення чистого спецодягу перед його видачею.
3.  контроль колективної дози опромінення.
4.  контроль індивідуальних доз опромінення.

Е.       контроль радіоактивного забруднення після проведення повної санітарної обробки у відділенні спеціальної обробки.

96. Токсична дія сильнодіючих отруйних речовин на організм людини визначається

такими факторами:

1.  фізико-хімічними властивостями, шляхами надходження, метеорологічними умовами
2.  умовами харчування, хімічними властивостями, агрегатним станом, станом погоди.
3.  температурою повітря, вологістю повітря, порою року.
4.  дотриманням  правил техніки безпеки, порою року, часом доби, станом орга- нізму.
5.  умовами  перебування, умовами харчування.

97.Своєчасною вважається  перша лікарська допомога, якщо при надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру після ураження вона надана в такі терміни  ( год .):

А. 0,5

В. 1 - 2

С. 4 - 6

D. 8 - 12

Е. 24

98. Своєчасною вважається кваліфікована допомога, якщо при надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру після ураження вона надана в такі терміни  ( год .):

А.      0,5

В.     1 - 2

С.     4 - 6

D.    8 - 12

Е.       24

99.Своєчасною вважається спеціалізована допомога, якщо при надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру після ураження вона надана в такі терміни  ( год .):

А.      0,5

В.     1 - 2

С.     4 - 6

D.     8 - 12

Е.      24

100. Завдання першої медичної допомоги:

1.  Зменшити тяжкість перебігу травми чи захворювання.
2.  Запобігти розвитку можливих ускладнень.
3.  Полегшити страждання постраждалого.
4.  Провести вторинну профілактику розвитку ускладнень.
5.  Найпростішими засобами врятувати життя постраждалому, полегшити його страждання, запобігти розвитку можливих ускладнень, зменшити тяжкість перебігу травми чи захворювання.

101. Табельні засоби, які використовуються для надання першої медичної

допомоги:

1.  Перев’язувальні матеріали.
2.  Перев’язувальні матеріали та кровоспинні джгути.
3.  Перев’язувальні матеріали, спеціальні шини для іммобілізації.
4.  Медикаменти
5.  Перев’язувальні матеріали, кровоспинні джгути, спеціальні шини для іммобілізації, а також деякі медикаменти.

102. Ознаки венозної кровотечі:

1.  Кров витікає темного кольору, безперервно, явного струменю не спостерігається.
2.  Кров витікає яскраво-червоного кольору, пульсуючим струменем.
3.  Кров витікає темного кольору, пульсуючим струменем.
4.  Кров витікає яскраво-червоного кольору, явного струменю не спостерігається.
5.  Кров витікає повільно безперервно, явного струменю не спостерігається.

103. Дії при виявленні внутрішньої кровотечі:

1.  Постраждалого слід негайно відправити до лікувальної установи. Якщо є можливість, до тієї ділянки тіла, де підозрюється внутрішня кровотеча, потрібно прикласти гумовий міхур з льодом чи холодною водою.
2.  Провести первинну хірургічну обробку рани.
3.  Накласти кровоспинний джгут
4.  До тієї ділянки тіла, де підозрюється внутрішня кровотеча, потрібно прикласти гумовий міхур з льодом чи холодною водою.
5.  Негайно застосувати антибіотики.

104. Процес, який не змінюється при неспецифічній захисній реакції організму на травму:

1.  Збільшення ЧСС.
2.  Збільшенні хвилинного об’єму серця.
3.  Спазм в системі мікро циркуляції в м’язах, шкірі, кишечнику.
4.  Збільшення периферійного судинного супротиву.
5.  Стимуляція секреції інсуліну.

105. Пахвову артерію — до плечової кістки в підпахвовій ямці слід притиснути при:

1.   Кровотечах у ділянці плеча.
2.  Кровотечах у ділянці шиї.
3.  Кровотечах у ділянці голови.
4.  Кровотечах у ділянці обличчя.
5.  Кровотечах нижньої кінцівки.

106. В чому полягає профілактика зараження рани?

1.  Обробці дезінфікуючими розчинами.
2.  Якнайшвидшому накладанні на неї асептичної пов’язки, для запобігання доступу мікроорганізмів.
3.  Вживанні антибіотиків.
4.  Застосуванні антибактеріальних препаратів.
5.  Первинній хірургічній обробці рани.

107. Як правильно розмістити хворого перед початком серцево-легеневої реанімації?

А. На спині, з піднесеною головою.

В. Горизонтально, на спині.

С. На спині, з опущеною головою на твердій поверхні.

D. На правому боці.

Е. на спині, голова максимально відхилена назад.

108. Ознаки артеріальної кровотечі:

1.  Кров витікає темного кольору, безперервно, явного струменю не спостерігається.
2.  Кров витікає яскраво-червоного кольору, пульсуючим струменем.
3.  Кров витікає темного кольору, пульсуючим струменем.
4.  Кров витікає яскраво-червоного кольору, явного струменю не спостерігається.
5.  Кров витікає повільно безперервно, явного струменю не спостерігається.

109. Прийнята класифікація за часом появи кровотеч.

1.  Первинні та вторинні які розділяють на ранні вторинні та пізні вторинні.
2.  Виниклі в 1 час, в перші 6 годин, в першу добу.
3.  Ранні та пізні.
4.  Миттєві, ранні, пізні.
5.  Виниклі в перші 6 годин, та виниклі пізніше.

101. Причини виникнення ранніх вторинних кровотеч.

1.  Спазм периферійних судин.
2.  Пошкодження судин.
3.  Пошкодження органів.
4.  Механічний відрив тромбу через підвищення АТ або купування судинного спазму.
5.  Нагноєнням рани, ерозією стінки судини, порушенням згортанням крові.

111. Причина виникнення  пізніх вторинних кровотеч:

1.  Пошкодження органів.
2.  Механічний відрив тромбу через підвищення АТ або купування судинного спазму.
3.  Пошкодження судин.
4.  Нагноєнням рани, ерозією стінки судини, порушенням згортанням крові.
5.  Спазм периферійних судин.

112. Якщо у постраждалого відсутні ознаки дихання і кровообігу, необхідно терміново:

А. Розпочати серцево-легеневу реанімацію

В. Вентиляція з 100% киснем.

С. Забезпечити можливість вільно дихати, розщібнути сорочку.

D. Госпіталізувати.

Е. Ввести буторфанол тартрат 0,2 %

113. Взимку джгут накладають на кінцівку не біль ніж на :

1.  120 хв.
2.  40 хв.
3.  50 хв.
4.  60 хв.
5.  30 хв.

114. У постраждалого спостерігається утруднене дихання, кровохаркання, порушення мови, швидке наростання підшкірної емфіземи шиї та обличчя, біль при ковтанні. Запропонуйте попередній діагноз.

1.  Травма шийного відділу хребта.
2.  Травма стравоходу.
3.  Травма грудної клітки.
4.   Травма трахеї.
5.  Черепно-мозкова травма.

115. Якщо рана знаходиться на підборідді або щоці яку артерію слід притиснути:

1.  Підключичну артерію.
2.  Вискову артерію.
3.  Сонну артерію.
4.  Зовнішню щелепну артерію.
5.  Плечову артерію.

116. Число надавлювань на грудину за 1 хвилину при проведенні серцево-легеневої реанімації дорослим:

1.  20 – 40
2.  50 – 60
3.  60 - 80
4.  80 - 100
5.  Більше 100

117. Обтурація верхніх дихальних шляхів відбувається найчастіше на рівні:

1.  Біфуркації трахеї
2.  Нижче істинних голосових зв'язок
3.  Персневидного хряща
4.  Вище істинних голосових складок
5.  Нижнього краю щитовидного хряща

118. При пошкодженні магістральних артерій у дистальному відділі кінцівки спостерігається:

1.  Ціаноз шкірних покривів
2.  Блідість шкірних покривів
3.  Холодний липкий піт
4.  Набряк м'яких тканин
5.  Еритема шкірних покривів

119. Скільки ступенів тяжкості відмороження існує?

1.  3
2.  4
3.  5
4.  6
5.  7

120. Якого ступеня тяжкості відмороження, якщо у потерпілого спостерігається утворення пухирів?

1.  2
2.  3
3.  4
4.  5
5.  6

121. Травми, що не викликають пошкоджень кровоносних судин кінцівок:

1.  Поранення
2.  Тупої травми
3.  Вогнепального поранення
4.  Пошкодження уламками кісток при переломах
5.  Баротравми

???122. Ранні (до 6 годин) клінічні прояви відкритого, ізольованого пошкодження магістральних артерій кінцівки з декомпенсацією кровотоку в ній проявляються:

1.  Неадекватними пошкодження болями
2.  Раною в проекції судинного пучка з кровотечею (Інтенсивним, незначним) або відсутністю його.
3.  Блідістю, похолоданням шкірних покривів кінцівки дистальніше рани
4.  Розладом чутливості
5.  М'язовою контрактурою

123. Який ступінь тяжкості опіку у потерпілого, якщо спостерігається змертвіння всієї товщини шкіри:

1.  2
2.  3
3.  4
4.  5
5.  6

124. Який ступінь тяжкості опіку потерпілого, якщо спостерігається обвуглювання тканин тіла?

1.  2
2.  3
3.  4
4.  5
5.  6

125. Дії при наданні першої допомоги у разі вивиху кінцівок:

1.  Іммобілізація -знеболення-госпіталізація*
2.  Вправлення вивиху
3.  Госпіталізація в травмпункт
4.  Знеболення та госпіталізація
5.  Накладання пов’язки.

126. При утраті свідомості у пацієнта в першу чергу слід перевірити:

А. Реакцію на нашатирний спирт.

В. Зміну кольору нігтьових пластин.

С. Пульс на сонній артерії.

D. Сухожильні рефлекси.

Е. Реакцію на біль (поколювання)

127. Першочерговий захід при першої допомоги при гострій дихальній недостатності:

1.  Штучна вентиляція легень.
2.  Внутрішньовенне введення сібазону або діазепаму або седуксену.
3.  Підняти нижніх кінцівок вище голови.
4.  Введення знеболюючих засобів з аптечки АІ-2.
5.  Трахеотомія.

128. Як часто треба змінювати пов’язку, при наданні першої допомоги, якщо вона просякла кров’ю?

1.  Кожні 15 хвилин.
2.  Кожні півгодини.
3.  Раз на годину.
4.  По мірі необхідності.
5.  При необхідності не знімаючи попередньої пов’язки накласти нову зверху.

129. Чи супроводжуються переломи кісток шоком?

1.  Завжди
2.  Ніколи
3.  У тяжких випадках, особливо при відкритих переломах з артеріальною кровотечею.
4.  Лише при відкритих переломах.
5.  Лише при вогнепальних переломах.

130. Для зменшення больових відчуттів постраждалому необхідно:

1.  Ввести знеболюючий засіб з аптечки індивідуальної АІ-2
2.  Дати будь який наркотичний засіб.
3.  Дати будь який спазмолітик.
4.  Затиснути постраждалу кінцівку джгутом.
5.  Провести іммобілізацію.

131. Скільки ступенів тяжкості опіків існує?

1.  3
2.  4
3.  5
4.  6
5.  7

132. Якого ступеня тяжкості опік у потерпілого , якщо спостерігається утворення пухирів?

1.  2
2.  3
3.  4
4.  5
5.  6

133. При наданні першої медичної допомоги опікову поверхню необхідно:

1.  Обстежити і при виявленні пухирів розрізати або роздушити їх.
2.  Торкнутись у кількох місцях для встановлення наявності чутливості для уточнення глибини ураження.
3.  Обробити 5% спиртовим розчином йоду.
4.  Змастити олією.
5.  На опікову поверхню необхідно накласти стерильну пов’язку.

134. Якого ступеня тяжкості обмороження у потерпілого, якщо спостерігається змертвіння м’яких тканин тіла і навіть кісток?

1.  2
2.  3
3.  4
4.  5
5.  6

135. Якого ступеня тяжкості опік у потерпілого, якщо спостерігається обвуглювання тканин тіла?

1.  2
2.  3
3.  4
4.  5
5.  6

136. До тяжкого ступеню електротравм відноситься:

1.  Судорожне скорочення скелетних м'язів без втрати свідомості.
2.  Короткочасна втрата свідомості і спазм периферичної мускулатури.
3.  Тривала втрата свідомості, порушення дихання та серцевої діяльності.
4.  Спонтанне розслаблення та скорочення гладкої мускулатури.
5.  Відчуття поколювання в кінцівках.

137. Метою введення надзвичайного стану є:

1.  Усунення загрози та якнайшвидша ліквідація особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру.
2.  Контроль за переміщенням громадян.
3.  Контроль за розвитком епідемії.
4.  Евакуація потерпілого населення.
5.  Обмеження переміщення населення на певній території з метою запобігання ураженню.

138. Фінансування заходів цивільної оборони проводиться за рахунок:

1.  Державного та місцевих бюджетів.
2.  Коштів підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і господарювання у випадках, передбачених законом.
3.  Державного та місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і господарювання у випадках, передбачених законом.
4.  Державного та місцевих бюджетів, коштів бюджетів країн які надають допомогу, коштів підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і господарювання у випадках, передбачених законом, коштів фізичних осіб.
5.  Державного бюджету, бюджету фізичних та юридичних осіб.

139. Згідно із законом України “Про аварійно-рятувальні служби” основним завданням ДСМК є :

1.  Надання безоплатної медичної допомоги. громадянам та рятувальникам в екстремальних ситуаціях
2.  Ліквідація наслідків аварій та катастроф.
3.  Запобігання виникнення аварій та катастроф.
4.  Вивчення та аналіз причин виникнення надзвичайних ситуацій з метою мінімізації ризику їх виникнення.
5.  Системне керівництво загонів аварійно-рятувальних служб з метою ліквідації наслідків НС.

140. Організаційно-методичне керівництво ДСМК покладено на:

1.  Кабінет Міністрів України.
2.  Верховну Раду України.
3.  Міністерство надзвичайних ситуацій.
4.  Міністерство оборони.
5.  Міністерство охорони здоров'я України.

141. Згідно з розділом 4 “Положенням про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи” МНС України відповідно до покладених на нього завдань повинно:

1.  Організовувати фінансове, матеріальне і технічне забезпечення аварійно-рятувальних та інших підпорядкованих спеціалізованих формувань.
2.  Організовувати контроль за рівнем вмісту ксенобіотиків в об’єктах навколишнього середовища.
3.  Проводити контроль рівня вмісту радіонуклідів в продуктах харчування.
4.  Проводити контроль рівня вмісту радіонуклідів в усіх об’єктах навколишнього середовища.
5.  Контролювати діяльність регіональних підрозділів у сфері захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

142.Координацію діяльності державної служби медицини катастроф на випадок виникнення надзвичайних ситуацій здійснюють:

А.       Кабінет Міністрів України

143. Згідно із статтею № 3 закон України “Про державнийматеріальний резерв” державний резерв призначаєний для:

1.  Забезпечення першочергових робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

144. Вкажіть за чиїм рішенням може використовуватись державний резерв.

А.       Кабінету Міністрів України.

145. Медичне сортування це:

D. Розподіл поранених і хворих на групи за ознаками потреби в однорідних лікувально-евакуаційних і профілактичних заходів.

146.Ліквально-евакуаційне забезпечення є складовою частиною:

1.  Медичного забезпечення.

147. Основними вимогами до етапного лікування постраждалих є своєчасність, послідовність заходів на етапах медичної евакуації а також:

1.  Наступність.

148. При землетрусах медичні формування необхідно розміщувати :

1.  У будівлях, що лишилися неушкодженими.

149. Евакуація населення із зон небезпечного радіоактивного забруднення

навколо атомних електростанцій потужністю до 4 ГВт планується  і проводиться у радіусі ( км ) :

В.   30.

150. Мета медичного сортування полягає:

D. У забезпеченні поранених та хворих своєчасним проведенням лікувально-профілактичних заходів та подальшу їх евакуацію.

151. Основними вимогами до етапного лікування постраждалих є своєчасність, наступність заходів на етапах медичної евакуації а також:

1.  Послідовність.

152. Своєчасність медичної допомоги досягається якісною організацією пошуку, евакуації постраждалих, наданням медичної допомоги, ефективним проведенням медичного сортуванням а також:

1.  Наближенням етапів до осередку катастрофи.

153. Своєчасність медичної допомоги досягається наближенням етапів до осередку катастрофи, евакуації постраждалих, наданням медичної допомоги, ефективним проведенням медичного сортуванням а також:

1.  Якісною організацією пошуку.

154. Своєчасність медичної допомоги досягається якісною організацією пошуку, наближенням етапів до осередку катастрофи, наданням медичної допомоги, ефективним проведенням медичного сортуванням а також:

А.        Евакуації постраждалих.

155. Своєчасною вважається перша медична допомога, якщо при НС, після ураження вона надана в термін

1.  До 30 хв.

151. Своєчасною вважається долікарська медична допомога, якщо при НС, після ураження вона надана в термін:

1.  До 1 год.

152. Своєчасною вважається перша лікарська допомога, якщо при НС, після ураження вона надана в термін:

1.  До 4 – 5 год.

153. В залежності від завдань, які вирішуються у процесі медичного сортування поранених і хворих, розрізняють такі його види:

D. Внутрішньо-пунктове  та евакуаційно-транспортне.

154.  Евакуація населення із зон небезпечного радіоактивного забруднення навколо атомних  електростанцій потужністю  > 4 ГВт планується  і проводиться у радіусі (км):

С.   50.

155. Своєчасною вважається кваліфікована медична допомога, якщо при НС, після ураження вона надана в термін:

А.   До8 – 12 годин.

156. Своєчасною вважається спеціалізована медична допомога, якщо при НС, після ураження вона надана в термін:

А.   24 годин.

157.  Де надається перша медична допомога надається при аваріях на шахтах

А.   На місці аварії (до і після звільнення постраждалого з завалу)

158.  Де надається перша лікарська допомога при аваріях на шахтах.

1.  На місці аварії (до і після звільнення постраждалого з завалу).

159. При аварії на залізниці до прибуття оперативної групи Державної служби медицини катастроф керівництво роботою бригад швидкої медичної допомоги на місці аварії покладається на:

1.  Лікаря бригади, яка прибула першою.

160. Постраждалим на місці авіакатастрофи надають:

1.  Першу медичну допомогу.

161. Якщо авіакатастрофа сталася за межами аеропорту чи населеного пункту, обсяг медичної допомоги на першому етапі медичної евакуації може бути:

1.  Розширений до рівня невідкладної кваліфікованої медичної допомоги.

162. Протиепідемічне забезпечення в районах надзвичайних ситуацій включає:

1.  Дотримання протиепідемічного режиму на об’єктах економіки, на транспорті, в кінотеатрах тощо.
2.  Проведення медичного огляду персоналу інфекційних відділень лікарень, щеплень особового складу аварійно-рятувальних формувань.
3.  Дотримання протиепідемічного режиму на етапі медичної евакуації з метою попередження заносу інфекції на наступний етап.
4.  Проведення санітарного нагляду за умовами розміщення населення.
5.  Проведення санітарного нагляду за умовами харчуванням, водопостачанням, умовами виробничої діяльності та лазнево-пральним обслуговуванням.

163. Санітарно-гігієнічне забезпечення населення - це:

1.  Комплекс заходів, що проводиться з метою поліпшення життя людей, покращення умов праці та соціального благополуччя.
2.  Комплекс заходів, що проводяться з метою збереження здоров’я населення, підтримки його працездатності та забезпечення санітарно-гігієнічного благополуччя.
3.  Комплекс заходів, які проводяться в зоні НС з метою зменшення рівня захворюваності серед дітей та жінок та покращення умов працездатності.
4.  Комплекс заходів, що проводяться з метою локалізації та ліквідації осередку бактеріального ураження.
5.  Комплекс заходів, що проводяться з метою локалізації та ліквідації осередку хімічного та радіаційного ураження.

164. Фактори, що впливають на формування санітарно-епідемічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації:

1.  Інтенсивна міграція та психічний стрес серед населення, санітарно-епідемічний стан території НС, руйнування об’єктів економіки та житлово-комунальної сфери.
2.  Кількість постраждалих, ступінь тяжкості, проведення заходів, пора року та доби
3.  Фізичний і психічний стан людей, достатнє харчування, технічний стан транспорту для евакуації постраждалих
4.  Забезпеченість медичним майном та технікою, своєчасне надання першої медичної допомоги.
5.  Забезпеченість високоякісними харчовими продуктами.

165. Епідемічний осередок – це:

1.  Територія, на якій у певних часових і просторових межах відбулося зараження людей збудниками інфекційних захворювань і набуло масового характеру поширення інфекційних захворювань.

166. Факторами, що сприяють виникненню епідемічних осередків є:

А.    Наявність в зонах НС неізольованих інфекційних хворих, контакти з інфекційними хворими, довкілля, що небезпечне для зараження людей.

167. Враховуючи можливість появи великої кількості інфекційних хворих у епідемічному осередку, необхідно передбачити:

1.  Створення резервного ліжкового фонду.
2.  Достатню кількість вакцини.
3.  Достатню кількість антибіотиків.
4.  Створення резерву медичного майна.
5.  Створення резерву препаратів санітарної обробки рук, та для прибирання приміщень.

168. Для забезпечення чіткості і ефективності роботи Державної надзвичайної протиепідемічної комісії у її структурі створюються наступні групи:

А.         Лікувальна,карантинна,протиепідемічна,лабораторна,дезінфекційна.

169. Санітарно-гігієнічне забезпечення реалізується шляхом проведення:

1.  Щеплень особового складу аварійно-рятувальних формувань, населення та військовослужбовців.
2.  Дезінфекції, дезінсекції та дератизації в зоні НС, на шляхах евакуації та в місцях розосередження населення.
3.  Санітарного нагляду за умовами роботи лікувальних закладів Міністерства охорони здоров’я та іншими міністерствами і відомостями.
4.  Санітарного нагляду за розміщенням населення, оцінки санітарного стану території, водопостачання, харчування, лазнево-прального обслуговуванням.
5.  Забезпечення засобами профілактики та лікування особового складу аварійно-рятувальних формувань, населення та військовослужбовців.

170. Протиепідемічне забезпечення населення - це:

1.  Заходи, що спрямовані на підтримку працездатності людей в зоні надзвичайної ситуації.
2.  Комплекс заходів з організації лікування, евакуації та реабілітації постраждалих в результаті виникнення осередку бактеріального ураження.
3.  Комплекс заходів, що проводяться з метою попередження виникнення, розповсюдження і ліквідації інфекційних захворювань.
4.  Заходи, що направлені на зменшення міграції населення, психічного стресу та покращення санітарно-епідемічного стану осередку надзвичайної ситуації.
5.  Заходи, що направлені на обмеження пересування населення, з метою покращення санітарно-епідемічного стану.

171.  Санітарно-гігієнічне забезпечення реалізується шляхом проведення:

1.  Щеплень особового складу аварійно-рятувальних формувань, населення та військовослужбовців.
2.  Дезінфекції, на шляхах евакуації та в місцях розосередження населення.
3.  Санітарного нагляду за умовами роботи лікувальних закладів Міністерства охорони здоров’я та іншими міністерствами і відомостями.
4.  Санітарного нагляду за розміщенням населення, оцінки санітарного стану території, водопостачання, харчування, лазнево-прального обслуговування.
5.  Дезінфекції, дезінсекції та дератизації в зоні НС, на шляхах евакуації та в місцях розосередження населення.

172. Для забезпечення чіткості і ефективності роботи Державної надзвичайної протиепідемічної комісії у її структурі створюються наступні групи:

1.  Лікувальна, карантинна, протиепідемічна, лабораторна, дезінфекційна.

173. Завдання санітарно-епідеміологічної служби в осередку НС формується з урахуванням:

1.  Двох напрямків.

174. На формування санітарно-епідемічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації впливають такі фактори :

1.  Інтенсивна міграція та психічний стрес серед населення, санітарно-епідемічний стан території НС, руйнування об’єктів економіки та житлово-комунальної сфери.
2.  Кількість постраждалих, ступінь тяжкості, проведення заходів, пора року та доби.
3.  Фізичний і психічний стан людей, достатнє харчування, технічний стан транспорту для евакуації постраждалих.
4.  Забезпеченість медичним майном та технікою, своєчасне надання першої медичної допомоги.
5.  Харчування, забезпечення питною водою, забезпеченя речами першої необхідності.

175. Факторами, що сприяють виникненню епідемічних осередків є:

1.  Наявність в зонах НС неізольованих інфекційних хворих, контакти з інфекційними хворими, довкілля, що небезпечне для зараження людей.

176.Враховуючи можливість появи великої кількості інфекційних хворих у епідемічному осередку, необхідно передбачити:

1.  Створення резервного ліжкового фонду.
2.  Достатню кількість вакцини.
3.  Достатню кількість препаратів.
4.  Достатню кількість антибіотиків.
5.  Створення резерву медичного майна.

177. Медичному персоналу під час роботи в зоні суворого протиепідемічного режиму забороняється:

1.  Виходити із приміщень на територію і в господарські служби перевдягаючі захисний одяг.
2.  Обмежувати контакти хворих з відвідувачами.
3.  Проводити зайву дезинфекцію.
4.  Проводити вологе прибирання з детергентами.
5.  Їсти, пити воду, палити, користуватись туалетом.

178. Медичному персоналу під час роботи в зоні суворого протиепідемічного режиму забороняється:

1.  Виходити із приміщень на територію і в господарські служби перевдягаючі захисний одяг.
2.  Виносити із відділення зони різні предмети без попередньої дезінфекції.*
3.  Обмежувати контакти хворих з відвідувачами.
4.  Проводити зайву дезинфекцію.
5.  Проводити вологе прибирання з детергентами.

179. Скільки режимів роботи функціональної підсистеми МОЗ України з питань надзвичайних ситуацій?

1.  3
2.  4
3.  5
4.  6
5.  7

180. В режимі підвищено готовності функціональні підсистеми МОЗ України з питань надзвичайних ситуацій працюють:

1.  У разі суттєвого погіршення виробничо-промислової, сейсмічної, геологічної, гідрометеорологічної обстановки, одержання прогнозу про можливість виникнення надзвичайної ситуації.
2.  У разі одержання прогнозу про можливість виникнення надзвичайної ситуації.
3.  В разі реальної загрози виникнення і під час запобігання та локалізації надзвичайної ситуації.
4.  У разі суттєвого погіршення сейсмічної, геологічної, гідрометеорологічної обстановки.
5.  В разі нормальної виробничо-промислової обстановки, за відсутності епідемій, епізоотій з метою вчасної підготовки до розгортання сил та засобів при виникненні надзвичайної ситуації

181. В режимі надзвичайності ситуації функціональні підсистеми МОЗ України з питань надзвичайних ситуацій працюють:

1.  У разі суттєвого погіршення виробничо-промислової, сейсмічної, геологічної, гідрометеорологічної обстановки, одержання прогнозу про можливість виникнення надзвичайної ситуації.
2.  В разі реальної загрози виникнення і під час запобігання та локалізації надзвичайної ситуації.
3.  В разі реальної загрози виникнення і під час запобігання та локалізації надзвичайної ситуації.
4.  У разі суттєвого погіршення сейсмічної, геологічної, гідрометеорологічної обстановки.
5.  В разі нормальної виробничо-промислової обстановки, за відсутності епідемій, епізоотій з метою вчасної підготовки до розгортання сил та засобів при виникненні надзвичайної ситуації

182. Скільки рівнів має ієрархія побудови функціональної підсистеми МОЗ України?

1.  3
2.  4
3.  5
4.  6
5.  7

183. До 1 рівня інформаційної системи належать:

1.  Первинні заклади та установи охорони здоров’я (станції швидкої медичної допомоги, поліклініки, амбулаторії...).
2.  Вузли розгорнуті на базі центральних, районних, міських лікарень.
3.   Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.
4.  Територіальні центри екстреної медичної допомоги.
5.  МОЗ України.

184. До 2 рівня інформаційної системи належать:

1.  Первинні заклади та установи охорони здоров’я (станції швидкої медичної допомоги, поліклініки, амбулаторії...).
2.  Вузли розгорнуті на базі центральних, районних, міських лікарень.
3.   Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.
4.  Територіальні центри екстреної медичної допомоги.
5.  МОЗ України.

185. До 3 рівня інформаційної системи належать:

А.        первинні заклади та установи охорони здоров’я (станції швидкої медичної допомоги, поліклініки, амбулаторії...).

В.        вузли розгорнуті на базі центральних, районних, міських лікарень.

С.        Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

D.        територіальні центри екстреної медичної допомоги.

Е.         МОЗ України.

186. До 4 рівня інформаційної системи належать:

А.       первинні заклади та установи охорони здоров’я (станції швидкої медичної допомоги, поліклініки, амбулаторії...).

В.        вузли розгорнуті на базі центральних, районних, міських лікарень.

С.       Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та

медицини катастроф.

D.        територіальні центри екстреної медичної допомоги.

Е.         МОЗ України.

187. Інформація про виникнення надзвичайної ситуації та її медико-санітарні наслідки загальнодержавного рівня повинна надійти до центрального вузла:

1.  негайно
2.  не більш ніж, як через 1 годину.
3.  не більш ніж, як через 6 годин.
4.  не більш ніж, як через 10 годин.
5.  не більш ніж, як через 24 годин.

188. Інформація про виникнення надзвичайної ситуації та її медико-санітарні наслідки регіонального рівня повинна надійти до центрального вузла:

1.  негайно
2.  не більш ніж, як через 1 годину.
3.  не більш ніж, як через 6 годин.
4.  не більш ніж, як через 10 годин.
5.  не більш ніж, як через 24 годин.

189. Інформація про виникнення надзвичайної ситуації та її медико-санітарні наслідки об’єктового рівня повинна надійти до центрального вузла:

1.  негайно
2.  не більш ніж, як через 1 годину
3.  не більш ніж, як через 2 години
4.  не більш ніж, як через 4 годин
5.  не більш ніж, як через 8 годин

190. Основою для планування лікувально-евакуаційних заходів є прогнозовані розміри і структура санітарних втрат, які в свою чергу визначаються:

1.  метеорологічними умовами
2.  географічними умовами
3.  наявністю рятувальних формувань
4.  наявністю медикаментів
5.  інформацією про санітарно-епідемічний стан у осередку прогнозованої надзвичайної ситуації.

191. На скількох рівнях здійснюється планування заходів, щодо медичного забезпечення населення за умов надзвичайної ситуації?

1.  2.
2.  3.
3.  4.
4.  5.
5.  6.

192. Ким розробляється і з ким погоджується і затверджується план першого рівня медичного забезпечення населення за умов надзвичайної ситуації?

1.  Розробляється фахівцями медичного закладу, узгоджується з органами управління охорони здоров’я і затверджується керівником закладу Державної служби медицини катастроф.
2.  Розробляються органами управління охороною здоров’я району (міста), погоджуються з органом управління вищого рівня і затверджуються начальниками управлінь (відділів) охорони здоров’я  адміністративного району або міста.
3.  Складають в МОЗ автономної республіки Крим, обласних (міських) управліннях охорони здоров’я, погоджуються в територіальних координаційних комісіях Державної служби медицини катастроф і затверджуються керівниками відповідних адміністрацій.
4.  Розробляється МОЗ України, узгоджується на засіданні Центральної координаційної комісії Державної служби медицини катастроф і затверджується Урядом України.
5.  Розробляється провідними науково-дослідними інститутами МОЗ України, погоджуються місцевими органами управління охорони здоров’я, затверджуються Урядом України

193. Ким розробляється і з ким погоджується і затверджується план другого рівня медичного забезпечення населення за умов надзвичайної ситуації?

1.  Розробляється фахівцями медичного закладу, узгоджується з органами управління охорони здоров’я і затверджується керівником закладу Державної служби медицини катастроф.
2.  Розробляються органами управління охороною здоров’я району (міста), погоджуються з органом управління вищого рівня і затверджуються начальниками управлінь (відділів) охорони здоров’я  адміністративного району або міста.
3.  Складають в МОЗ автономної республіки Крим, обласних (міських) управліннях охорони здоров’я, погоджуються в територіальних координаційних комісіях Державної служби медицини катастроф і затверджуються керівниками відповідних адміністрацій.
4.  Розробляється МОЗ України, узгоджується на засіданні Центральної координаційної комісії Державної служби медицини катастроф і затверджується Урядом України.
5.  Розробляється провідними науково-дослідними інститутами МОЗ України, погоджуються місцевими органами управління охорони здоров’я, затверджуються Урядом України

194. Ким розробляється і з ким погоджується і затверджується план третього рівня медичного забезпечення населення за умов надзвичайної ситуації?

1.  Розробляється фахівцями медичного закладу, узгоджується з органами управління охорони здоров’я і затверджується керівником закладу Державної служби медицини катастроф.
2.  Розробляються органами управління охороною здоров’я району (міста), погоджуються з органом управління вищого рівня і затверджуються начальниками управлінь (відділів) охорони здоров’я  адміністративного району або міста.*
3.  Складають в МОЗ автономної республіки Крим, обласних (міських) управліннях охорони здоров’я, погоджуються в територіальних координаційних комісіях Державної служби медицини катастроф і затверджуються керівниками відповідних адміністрацій.
4.  Розробляється МОЗ України, узгоджується на засіданні Центральної координаційної комісії Державної служби медицини катастроф і затверджується Урядом України.
5.  Розробляється провідними науково-дослідними інститутами МОЗ України, погоджуються місцевими органами управління охорони здоров’я, затверджуються Урядом України

195. Ким розробляється і з ким погоджується і затверджується план четвертого рівня медичного забезпечення населення за умов надзвичайної ситуації?

1.  Розробляється фахівцями медичного закладу, узгоджується з органами управління охорони здоров’я і затверджується керівником закладу Державної служби медицини катастроф.
2.  Розробляються органами управління охороною здоров’я району (міста), погоджуються з органом управління вищого рівня і затверджуються начальниками управлінь (відділів) охорони здоров’я  адміністративного району або міста.
3.  Складають в МОЗ автономної республіки Крим, обласних (міських) управліннях охорони здоров’я, погоджуються в територіальних координаційних комісіях Державної служби медицини катастроф і затверджуються керівниками відповідних адміністрацій.
4.  Розробляється МОЗ України, узгоджується на засіданні Центральної координаційної комісії Державної служби медицини катастроф і затверджується Урядом України.
5.  Розробляється провідними науково-дослідними інститутами МОЗ України, погоджуються місцевими органами управління охорони здоров’я, затверджуються Урядом України

196. Ким розробляється і з ким погоджується і затверджується план п’ятого рівня медичного забезпечення населення за умов надзвичайної ситуації?

1.  Розробляється фахівцями медичного закладу, узгоджується з органами управління охорони здоров’я і затверджується керівником закладу Державної служби медицини катастроф.
2.  Розробляються органами управління охороною здоров’я району (міста), погоджуються з органом управління вищого рівня і затверджуються начальниками управлінь (відділів) охорони здоров’я  адміністративного району або міста.
3.  Складають в МОЗ автономної республіки Крим, обласних (міських) управліннях охорони здоров’я, погоджуються в територіальних координаційних комісіях Державної служби медицини катастроф і затверджуються керівниками відповідних адміністрацій.
4.  Розробляється МОЗ України, узгоджується на засіданні Центральної координаційної комісії Державної служби медицини катастроф і затверджується Урядом України.
5.  Розробляється провідними науково-дослідними інститутами МОЗ України, погоджуються місцевими органами управління охорони здоров’я, затверджуються Урядом України.

197. При проведенні первинного огляду потрібно:

А.  Забезпечити прохідність дихальних шляхів, дихання і кровообіг.

В.  Оглянути пацієнта  " з голови до п'ят ".

С.  Зібрати анамнез.

D.  Перевірити пульс на сонній артерії.

Е.   Визначити рівень свідомості.

198. При зупинці серця через 3 – 5 хвилин наступає відмирання клітин

А.   Легень

В.  Головного мозку

С.   Печінки

D.   Нирок

Е.    Інкреторного органу.

199. Як правильно розмістити хворого перед початком серцево-легеневої

реанімації

А.   На спині, з піднесеною головою.

В.   Горизонтально, на спині.

С.  На спині, з опущеною головою на твердій поверхні.

D.  На правому боці.

Е.   Надати стабільне положення

200. Для чого необхідно провести первинний огляд постраждалого, що

знаходиться у непритомному стані.

А.  Щоб визначити чи є загрожуючи його життю обставини, що потребують

негайного втручання.

В.   Щоб перевірити наявність додаткових пошкоджень.

С.   Щоб одержати дозвіл постраждалого або його родичів на Ваше втручання.

D.   Щоб виявити причину втрати свідомості.

Е.    Щоб надати першу медичну допомогу

201. Якщо у постраждалого відсутні ознаки дихання і кровообігу, необхідно терміново:

А.  Розпочати серцево-легеневу реанімацію

В.   Вентиляцію з 100% киснем.

С.   Забезпечити В/В доступ.

D.   Госпіталізувати.

Е.  Застосувати метод Хеймліка

202. Число надавлювань на грудину за 1 хвилину при проведенні серцево-легеневої реанімації дорослим

А.    20 - 40

В.   60 - 80

С.    80 - 100

D.   Більше 100

203. Під час серцево-легеневої реанімації відновився пульс на сонній артерії, чи потрібно продовжувати штучну вентиляцію легень до відновлення спонтанного дихання ?

А.   Ні

В.  Так

С.   В залежності від частоти пульсу

D.   Не обов'язково

Е.    Не має значення

204. При утраті свідомості у дорослого пацієнта в першу чергу слід перевірити :

А.    реакцію зіниць на світло

В.   прохідність дихальних шляхів

С. пульс на сонній артерії

D. сухожильні рефлекси

Е. пульс на плечовій артерії

205. Порушення цілісності шкіряних покривів, слизових з пошкодженням глибше розташованих тканин діагностується як :

А.  рана

В.   садно

С.   забій

D.   опік
Е.    пухир

206.Ослаблення кровозупинюючого жгута потрібно проводити :

А.   з періодичністю 3 години влітку та 2 години взимку

В.  з періодичністю кожні 2 години влітку та півгодини взимку

С.   послаблення джгута не проводиться до кінцевої зупинки кровотечі

D.   з періодичністю 3 години влітку та 1 години взимку

Е.    з періодичністю кожну годину влітку та півгодини взимку

207. Методами транспортної іммобілізації при переломах кісток тазу є:

А.   транспортування в сидячому положенні

В.   транспортна іммобілізація не потрібна

С.   фіксація обох випрямлених нижніх кінцівок одна до іншої

D.  транспортування на щиті в позі " жаби "

Е.    транспортування на спині

12. Яку рідину необхідно застосовувати для промивання шлунка при отруєнні невідомою отрутою :

А.   2% розчин питної соди

В.   вазелінову олію

С.  холодну чисту воду

D.   теплу воду

Е.   свіже молоко

208.При отруєнні яким газом на обличчі з'являються червоно-багряні п'ятна ?

А.   Хлором

В.   Нітрогазами

С.  Чадним газом

D.   Аміаком

Е.   Фосгеном

209. Основним ускладненням отруєння аміаком є :

А.   наркотичний стан

В.   шлунково-кишкові розлади

С.  набряк легень

D.  серцево-судинна недостатність

Е.   непритомність

210. При дії іонізувального випромінювання застосовують:

А.  цистамін

В.   унітіол

С.   ізонітрозин

D.   діпіроксим

Е.    діетиксим

211. Порядок надання медичної допомоги необхідно розпочати з :

А.  переконання в безпеці для Вас і Вашого пацієнта.

В.   первинного огляду постраждалого

С. вторинного огляду постраждалого

D.транспортування постраждалого якнайшвидше в найближчу лікарню.

Е. визначення свідомості постраждалого

212. Огляд постраждалого потрібно розпочати з :

А.  визначення свідомості

В.   контролю та забезпечення дихання.

С.   контролю та забезпечення кровообігу.

D.   перевірки пульсу на сонній артерії

Е.    термінової госпіталізації.

213. Скільки потрібно зробити контрольних вдихів для перевірки прохідності дихальних шляхів:

А.   один.

В.   два.

С.   три.

D.   чотири.

Е.    два з тривалістю 1 – 1,5 секунд ?

214. Якщо постраждалий без свідомості, у нього відсутнє дихання, то потрібно виконати першочергово:

А.  два контрольних вдихи, перевірити наявність пульсу на сонній артерії.

В.   надати стабільне положення та провести вторинний огляд.

С.   терміново госпіталізувати

D.   провести серцево-легеневу реанімацію

Е.    провести Інгаляцію кисню

215. Ваша тактика у пацієнта зі збереженою свідомістю при обструкції дихальних шляхів стороннім предметом розпочинається з наступного:

А. дати змогу прокашлятися; при погіршенні прохідності повітря, виконати маневр Хеймліка

В.  видалити стороннє тіло щипцями

С.  провести вентиляція кисню під підвищеним тиском

D. провести візуалізацію обструкції ларингоскопом

Е.  виконати два повних вдування

216. Найбільш частою причиною обструкції дихальних шляхів у потерпілих  без свідомості є :

А.   стороннє тіло

В.   язик

С.   набряк гортані

D.   інфекція

Е.    пневмонія

217. Мета застосування маневра Хеймліка.

А.   Покращити серцеву діяльність.

В.  Очистити дихальні шляхи від стороннього тіла

С.   Відновити свідомість

D.   Підримувати дихальні шляхи відкритими ?

Е.    Забезпечити частоту дихання до 8 – 9 дихань за одну хвилину

218. Що є завершальним етапом первинного огляду.

А.   Перевірка наявності пульса на сонній артерії.

В.   Визначення наявності свідомості.

С.   Перевірка наявності дихання.

D.  Визначення артеріального тиску.

Е.   Перевірка частоти дихання

219. Частота вдихань за 1 хвилину при проведенні серцево-легеневої реанімації становить :

А.    6 - 8

В.  10 - 12

С.   15 - 20

D.   20 - 25

Е.    30 - 50

220. Визначте необхідність проведення закритого масажу серця у дорослих пацієнтів :

А.  відсутність дихання

В.  відсутність пульса на сонній артерії

С.   виражена аритмія

D.  частота пульса менше 40 за 1 хвилину.

Е.   відсутність пульса на плечовій артерії

221.  Головною умовою можливості початку транспортування пацієнта в стані  клінічної смерті є :

А.  успішна інтубація

В.  підключення системи для внутрішньовенного введення ліків

С.  відновлення самостійних скорочень серця

D. відновлення спонтанного дихання

Е.  відновлення пульса на сонній артерії

222. Джгут , накладений для зупинки кровоточі, не повинен находитись на кінцівці взимку більше як :

А.   30 хвилин

В.  1 година

С.   1,5 години

D.   2 години

Е.    2,5 години

223. Автопригода. Постраждалий поза машиною. Пошкодження нижніх кінцівок, кровотеча. Свідомість та дихання відсутні. Визначіть чергу надання допомоги

А. Звільнити дихальні шляхи – забезпечити дихання – іммобілізація шиї – зупинка кровотечі

В.  Іммобілізація шиї – звільнити дихальні шляхи – забезпечити дихання – зупинка кровотечі

С. Зупинка кровотечі – іммобілізація шиї – звільнити дихальні шляхи – забезпечити дихання

D.Зупинка кровотечі – звільнити дихальні шляхи – забезпечити дихання – іммобілізація шиї

Е. Зупинка кровотечі – забезпечити дихання – іммобілізація шиї

224.  Для отруєння якими речовинами характерним є міоз?

А.   Фосгеном

В.    Аміаком

С.    Ціанідами

D.   Фосфорорганічними

Е.     Хлорорганічними

225.  Для отруєння якими речовинами характерним є мідріаз?

А.  Фосфорорганічними

В.   Аміаком

С.  Ціанідами

D.   Хлором

Е.    Неорганічними кислотами

226. Медичне сортування це:

А. розподіл поранених і хворих на групи за ознаками поранення;

В. розподіл постраждалих з урахуванням тяжкості ураження;

С. розподіл травмованих за ознаками порушення дихання;

D.  розподіл поранених і хворих на групи за ознаками потреби в однорідних

лікувально-евакуаційних і профілактичних заходів;

Е. розподіл поранени і хворих на групи за ознаками порушення кровообігу

227. Залежно від завдань, які виконуються на етапі медичної евакуації розрізняють такі види медичного сортування постраждалих :

   А     терапевтичне , прогностичне

   В    клініко-діагностичне, прогностичне

   С     хірургічне , прогностичне

   D     прогностичне, психоневрологічне

   Е      інфекційне

228. При організації регулювання потоку постраждалих вони мають

пройти через такі зони :

А.  зону збору,  зону сортування ,зону надання  медичної допомоги

В.   зону медичної допомоги, зону санітарної обробки

С.   зону санітарної обробки ,зону дегазації та дезактивації

D.   зону збору, зону санітарної обробки

Е     зону збору, зону надання медичної допомоги, зону санітарної обробки

229. За ступенем потреби в медичній допомозі, черговості та місці її надан-

ня  при медичному сортуванні потерпілі поділяються на групи:  

А     постраждалі, які потребують нагального хірургічного втручання   

В     постраждалі, які потребують медико-психологічної допомоги

С    постраждалі, які потребують , які не потребують медичної допомоги на даному етапі медичної евакуації та з травмами, несумісними з життям

D     постраждалі, які  потребують симптоматичного лікування на даному етапі медичної евакуації

Е     постраждалі  легкоуражені

230.  Під час аварій на радіаційно небезпечних об'єктах виділяють такі категорії населення, які потребують медичного захисту :

А.  населення, яке потребує екстрених контрзаходів для зниження проме-

невих навантажень і попередження радіогенних наслідків , з проявами реак-

тивних психічних розладів, амбулаторні та стаціонарні хворі, які підлягають

евакуації та постійного медичного обслуговування як у ході евакуації, так і

у місцях розселення.

В.  населення  яке потребує  амбулаторно-поліклінічного лікування для

зниження променевих навантажень.

С.  стаціонарні хворі , які проходять курс реабілітації після    

D.  вагітні, породіллі

Е.  з алергічними захворюваннями

231. Під час транспортних катастроф при надходженні постраждалих до лікувального закладу у приймальному відділенні здійснюється їх сорту-

вання на такі групи :

А   особи, які потребують лікування в амбулаторно-поліклінічних закладах  

В   особи з порушенням життєво важливих функцій організму, у тяжкому   стані та середнього ступеня тяжкості , легкопостраждалі ,які не потребують стаціонарного лікування

С  особи, тимчасово нетранспортабельні , агонізуючі,

D  особи, з легкими та середньої тяжкості ураженнями,

Е  особи тяжко уражені з прогресуючими небезпечними для життя уражен-

нями,  з помірними функціональними розладами

232. Медичний загін ( шпиталь ) швидкого реагування МНС України  не забезпечує :

А  прийом ,медичне сортування і евакуацію постраждалих внаслідок НС    

В  надання їм першої лікарської допомоги та кваліфікованої медичної

допомоги у встановленому обсязі

С  тимчасове розміщення і лікування постраждалих ( хворих )    

D  тимчасову ізоляцію інфекційних хворих

Е    спеціалізовану санітарну обробку постраждалих  

233. Основними вимогами етапного лікування постраждалих повинні

бути :

А.   правильне проведення медичного сортування

В.   само- та взаємодопомога в осередку ураження

С.  своєчасність, поступовість, послідовність

D.   уніфікація у наданні медичної допомоги та лікуванні

Е.    своєчасна санітарна обробка

234. При землетрусах медичні формування необхідно розміщувати :

А.    у будівлях, що лишилися неушкодженими

В.    у польових спорудах

С.    у наметах, у пневмокаркасних модулях

D.    у польових медичних містечках

Е.    у підземних сховищах.

235. Евакуація населення із зон небезпечного радіоактивного забруднення

навколо атомних електростанцій потужністю до 4 ГВт планується  і проводиться у радіусі ( км ) :

А.   25

В.  30

С.   50

D.   75

Е.   100

236. Мета медичного сортування полягає:

А. У наданні постраждалим першої медичної допомоги

В. У якнайшвидшій евакуації поранених із осередку ураження

С. У проведенні первинного медичного огляду з наданням кваліфікованої

спеціалізованої медичної допомоги

D.  У забезпеченні поранених та хворих своєчасним проведенням лікуваль-

но-профілактичних заходів та подальшу їх евакуацію

Е.  У встановленні необхідності , черговості і місці надання пораненим і хво-

рим медичної допомоги.

237. В основі медичного сортування постраждалих лежать такі головні ознаки:

А      локалізація ураження

В      евакуаційне призначенння

С     небезпечність для оточуючих, лікувальна ,евакуаційна ознаки

D     тяжкість ураження

Е      черговість надання допомоги

238. Евакуаційний паспорт постраждалого повинен містити такі данні :

А     черговість надання кваліфікованої медичної допомоги

В.    сигнальні смуги, сортувальні марки

С     своєчасність надання медичної допомоги   

D.   профіль уражень,  засіб транспортування ,час відправлення та прибуття

Е.     вид надання медичної допомоги  

239. За ознакою небезпечності для оточуючих потерпілі поділяються на групи:

А     які потребують долікарської медичної допомоги  

В     які потребують першої лікарської медичної допомоги

С    які потребують спеціальної санітарної обробки та тимчасової ізоляції  

D     які потребують амбулаторно-поліклінічного лікування  

Е     які  потребують санації

240. Під час хімічних катастроф до заходів лікувально-евакуаційного забезпечення населення не відноситься :

А   можливість перенесення СДОР за напрямком вітру на великі відстані

та пов'язані з цим ураження серед населення на значній відстані від джерела

викиду  

В   можливість проникнення СДОР у негерметизовані приміщення і нако-

пичення їх там

С   різноманітність СДОР, що утруднює створення ефективних уніфіко-

ваних засобів захисту людей від ураження

D    спроможність СДОР викликати ураження не лише шляхом прямого

впливу на людей, а й через предмети довкілля

Е    транскордонне перенесення СДОР

241. Яка фаза при хімічних катастрофах повинна включати проведення заходів медичного сортування та надання кваліфікованої або спеціалізованої  медичної допомоги :

А     Перша фаза   ( до 30 хв.)     

В      Друга фаза   ( 2 -  4 години )

С      Третя фаза    ( 4 - 6 годин )

D      Четверта фаза ( 6 – 8 годин )

Е       П'ята фаза       ( 8  - 10 годин )

242. При якій площі опіків внаслідок аварій на шахтах постраждалих від-

носять до легко уражених :

А   постраждалі з площею опіків до 5%   

В  легко уражені з площею опіків до 10%

С   постраждалі середньої тяжкості з площею опіків до 20%     

D   постраждалі у тяжкому стані з площею опіків до 40%

Е   постраждалі у дуже тяжкому стані з площею опіків більше ніж 40%

243. У районі стихійного лиха важливим є вибір місця для розгортання і роботи медичних формувань. Він має відповідати таким вимогам:

А.  місце для розгортання медичного формування повинно бути максималь-

но наближене до осередку масових санітарних втрат, основних маршрутів евакуації населення і забезпечити захист  від наслідків стихійного лиха.

В.  місце розташування медичних формувань визначається на лікувально-евакуаційних напрямках

С.  вибір місця має ураховувати межу зон радіоактивного чи хімічного ура-

ження, розгортатися в безпечному для життєдіяльності районі .

D.  місцем для розгортання роботи медичного формування вибирається на- населений пункт розташований поблизу осередку стихійного лиха.

Е.  вибір місця має забезпечити  медичне формування джерелом водопоста-чання, наближенням до евакомаршрутів.

244. В залежності від завдань, які вирішуються у процесі медичного сор-

тування поранених і хворих, розрізняють наступні його види:

А.  транспортне, пунктові, дігностичне

В.  пунктові, клініко-діагностичне

С.  діагностичне, транспортне

D. внутрішньо-пунктове ,евакуаційно-транспортне

Е.  діагностичне, евакуаційно-транспортне

245.  Евакуація населення із зон небезпечного радіоактивного забруднен-

ня навколо атомних  електростанцій потужністю  > 4 ГВт планується  і проводиться у радіусі ( км ) :

А.   25

В.   30

С.  50

D.   75

Е.  100

1. х годах было немало
2. научных открытий ХIХ в.
3. реферату- Державне регулювання цін та інфляціїРозділ- Економічні теми Державне регулювання цін та інфляції
4. Лабораторная работа ’1.html
5. НАУКА И ПРЕДНАУКА 11 В истории общества научное познание возникло значительно позже чем обыденное и
6. Делопроизводство и архивное дело
7. 1 Виды травм..
8. Всякому построению свое равновесие
9.  Графики и свойства основных элементарных функций
10. А1Б1АТП Маршрут2 АТПА1Б2 Маршрут3 АТПА1Б3 Итоговые и средние показатели
11. Magnetic nanoparticles - fabrication analysis and application
12. Вариант 2 1 Условия труда по показателям тяжести трудового процесса характеристика показателей тяжести
13. Существует ли тринадцатая планета солнечной системы
14. Таможенная экспертиза драгоценных камней
15. Лабораторная работа 15 Тема- Исследование свойств двойного интеграла с помощью среды Mtlb
16. Боль и обезболивание
17. Задание 5.1 Подсчет zоценок вручную Используя данные Занятия 4 подсчитайте zоценки для каждого студента..
18. Проблемы и перспективы развития молодежного экологического движения в Крыму 24 декабря 2013 г
19. на тему- Революционный анархизм князя Кропоткина
20. Тема Економічний зміст страхування

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе