Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
1)об’єднання окремих зусиль кожного співучасника у взаємообумовлену злочинну діяльність усіх співучасників
2)спрямування зусиль кожного співучасника на досягнення загального результату злочину
За цей наслідок відповідальність несуть всі співучасники, незалежно від тієї ролі, яку кожний з них виконував у злочині
3) причинний зв’язок між діянням усіх співучасників і загальним злочинним результатом.
Спільна участь у вчиненні злочину може проявитися як у дії, так і в бездіяльності
Суб’єктивна ознака розглядуваної злочинної діяльності проявляється в умисній формі вини співучасті, що передбачає: 1) наявність умислу кожного з учасників стосовно їх власних дій (бездіяльності); 2) наявність умислу стосовно діянь інших співучасників, у т. ч. виконавця чи співвиконавця; 3) єдність наміру всіх співучасників вчинити один і той же злочин; 4) єдність злочинного інтересу для всіх співучасників, тобто спрямованість їх умислу на досягнення
При співучасті не тільки дія повинна бути умисною, але і всі співучасники повинні діяти також умисно. Звідси випливає: якщо одна особа діє з необережності, а інша, використовуючи це, діє умисно, — співучасть відсутня
Спільність умислу означає, що між співучасниками завжди має місце згода (змова) на вчинення конкретного злочину
Причому змова (узгодженість) — це обов'язкова ознака будь-якої співучасті
Умисел при співучасті, як і в злочині, вчинюваному однією особою, містить у собі інтелектуальні і вольові моменти
Особливістю інтелектуального моменту умислу співучасників є те, що ним охоплюється усвідомлення кожним з учасників не лише суспільно небезпечного характеру особисто вчинюваного діяння, а й факту вчинення всіма співучасниками одного й того самого злочину, характеру дій інших співучасників, можливості діяти спільно з ними, наявності умислу в їх діях, спрямованості їх дій (бездіяльності) на досягнення загального злочинного результату тощо, тобто усвідомлення обставин, які мають відношення до усіх елементів складу злочину Таке усвідомлення має бути взаємним
Вольовий момент умислу передбачає бажання всіх співучасників діяти спільно для досягнення єдиного злочинного результату.
закон (ст.26 КК) говорячи про умисел при співучасті, не вказує види такого умислу, допускаючи тим самим, що він може бути як прямим, так і непрямим .Останній може мати місце в поведінці співвиконавця або пособника.
Що стосується мотивів дій співучасників, то вони можуть бути як однаковими, так і різними
Співучасть можлива на всіх стадіях умисного злочину - готування, замаху, безпосереднього виконання об’єктивної сторони злочину (як приєднання до злочинної діяльності), а також закінченого злочину.
2. Види співучасників
Стаття 27 КК містить положення, в яких: а) встановлюються окремі види співучасників (ч.1); б) визначаються специфічні ознаки кожного виду співучасників (ч. 2-5); в) вказуються окремі різновиди поведінки особи, яка хоч і перебуває у певному зв’язку з злочином, вчиненим (вчинюваним) іншою особою, але співучастю у цьому злочині не є (ч. 6-7).
Основним критерієм (підставою) поділу співучасників на види є конкретний кримінально-правовий зміст діяння окремого співучасника з точки зору його функціональної специфіки щодо вчиненого у співучасті злочину.
Додатковими критеріями (підставами) поділу співучасників на види можуть бути:
а) форма співучасті (може впливати на поділ співучасників на види, якщо злочин вчинено організованою групою чи злочинною організацією);
б) пріоритет ознак одного виду співучасників над ознаками іншого виду якщо ознаки кількох видів вбачаються в поведінці однієї і тієї ж особи.
Під вчиненням злочину розуміється повне або часткове виконання співучасником безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, які відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, об'єктивної сторони злочину
Вчинення злочину у співучасті з іншими суб’єктами злочину означає, що виконавець, вчиняючи злочин, діє спільно з іншими особами, які, будучи суб’єктами злочину, виконують роль організатора, пособника, підбурювача чи співвиконавця
Виконавцем (співвиконавцем) вважається особа, яка у співучасті з іншими суб’єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що не є суб’єктами злочину, вчинила конкретний злочин
Оскільки особи, які фактично вчинили злочин, не підлягають відповідно до закону кримінальній відповідальності за скоєне, а вчинене ними діяння як за об’єктивними, так і суб’єктивними ознаками є злочинним, то виконавцем злочину визнається суб’єкт злочину, який спрямовував дії зазначених осіб і усвідомлював обставини, що виключають визнання їх суб’єктами злочину.
Організатором злочину є особа, яка вчинила хоча б одну з таких дій: І) організувала вчинення злочину (злочинів); 2) керувала підготовкою злочину (злочинів) або його (їх) вчиненням; 3) утворила організовану групу чи злочинну організацію; 4) керувала організованою групою чи злочинною організацією; 5) забезпечувала фінансування організованої групи чи злочинної організації; 6) організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ч.3 ст.27 КК).
, організація вчинення злочину полягає у діях, які спрямовують, об’єднують інших співучасників на вчинення одного чи декількох злочинів чи координують їх поведінку.
Дії по організації злочину полягають, зокрема, у: а) залученні до вчинення злочину виконавців, пособників, підбурювачів чи інших організаторів; б) розподілі обов’язків між ними; в) визначенні об’єкта (предмета) посягання; г) розробці плану вчинення злочину.
Організація вчинення злочину може здійснюватись у формі наказу, угоди, прохання, підкупу, доручення, замовлення і т. п
Керування підготовкою злочину (злочинів
Специфічними ознаками даної форми діяльності є:
а) вона відбувається лише на стадії готування до злочину;
б) вплив на іншого співучасника (співучасників) з боку організатора здійснюється з використанням таких, зокрема, засобів, як накази, розпорядження, вимоги, доручення;
в) об’єктом діяльності організатора повинні бути будь-які підготовчі діяння ще одного співучасника,
Керування підготовкою злочину передбачає наступні дії: а) підшукування або пристосування засобів чи знарядь; б) підшукування співучасників; в) замовлення вчинення злочину; г) усунення перешкод; ґ) інше умисне створення умов для вчинення злочину
дії організатора слід кваліфікувати за статтею Особливої частини КК, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин, без посилання на ст.27 КК.
Утворення організованої групи чи злочинної організації - сукупність дій по організації (формуванню, заснуванню, створенню) стійкого об’єднання у формі організованої групи чи злочинної організації для вчинення одного чи багатьох злочинів.
Керування організованою групою чи злочинною організацією полягає у вчиненні сукупності дій, спрямованих на управління процесом підтримання функціонування (забезпечення існування та збереження організованості) організованої групи чи злочинної організації як стійкого об’єднання осіб та/або здійснення ними злочинної діяльності.
Керування організованою групою чи злочинною організацією може здійснюватись у формі віддання наказів, розпоряджень, доручень, проведення інструктажів, організації звітів про виконання тих чи інших дій, прийнятті рішень про застосування заходів впливу щодо членів злочинного об’єднання за невиконання доручень його керівництва або порушення прийнятих у ньому правил поведінки
Забезпечення фінансування злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації - це забезпечення організованої групи чи злочинної організації коштами у національній валюті України чи в іноземній валюті
Організація приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації являє собою організацію специфічної форми пособницької діяльност
Підбурювачем визнається особа, яка схилила іншого співучасника до вчинення злочину
Закон (ч.4 ст.27 КК) називає такі способи схиляння іншого співучасника до вчинення злочину: 1) умовляння; 2) підкуп; 3) погроза; 4) примус; 5) схиляння іншим чином
Пособником визнається особа, яка сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками: 1) порадами чи вказівками; 2) наданням засобів чи знарядь; 3) усуненням перешкод, - а так само особа, яка заздалегідь обіцяла: 4) переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом; 5) придбати чи збути такі предмети; 6) іншим чином сприяти приховуванню злочину (ч.5 ст.27 КК).
На відміну від підбурювання, з об'єктивної сторони пособництво може виражатися не лише в діях, а й у бездіяльності
3. Форми співучасті в кримінальному праві
Залежно від ступеня узгодженості дій співучасників можна виділити такі форми співучасті: 1) співучасть без попередньої змови; 2) співучасть за попередньою змовою.
Залежно від способу взаємодії співучасників між собою співучасть поділяється на: 1) співвиконавство; 2) співучасть у власному розумінні слова.
За характером участі окремих співучасників у вчиненні злочи¬ну, співучасть поділяють також на просту і складну.
Проста співучасть (співвиконавство) передбачає таке об’єднання зусиль співучасників, за якого кожен із них вчинює однакові з правової точки зору діяння і виступає як виконавець злочину
Різновидами такої форми співучасті є група осіб без попередньої змови і група осіб з попередньою змовою
Складна співучасть передбачає вчинення кожним із учасників різних за характером і правовою оцінкою дій або бездіяльності Складна співучасть охоплює також такі форми спільної злочинної діяльності, як організована група і злочинна організація.
Що стосується групової злочинної діяльності, то закон (ст.28 КК) передбачає чотири види злочинних спільнот: 1) група без попередньої змови; 2) група з попередньою змовою; 3) організована група; 4) злочинна організація. Критеріями такої диференціації групової злочинної діяльності виступають наявність і зміст попередньої змови, кількість учасників та ступінь їх зорганізованості.
Група осіб без попередньої змови - це два або більше виконавців, які утворили групу для спільного вчинення злочину без попередньої домовленості між собою про це
Вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб означає спільне вчинення цього злочину декількома (двома і більше) суб’єктами злочину, які заздалегідь домовились про спільне його вчинення
Організована група - це стійке об’єднання декількох осіб (трьох і більше суб’єктів злочину), які попередньо зорганізувалися для готування або вчинення злочині
Згідно з ч.4 ст.28 КК, злочинною організацією визнається стійке ієрархічне об’єднання декількох осіб (п’ять і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп.
4. Підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників
Співучасть як одна з форм злочинної діяльності не створює будь-яких особливих підстав кримінальної відповідальності. Положення ч.1 ст.2 КК про те, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК, поширюється і на випадки вчинення злочину у співучасті. Втім, межі відповідальності співучасників визначаються характером і ступенем участі кожного з них у вчиненому злочині, які, у свою чергу, обумовлюються виконуваною функцією (роллю), усвідомленням характеру дій інших співучасників та рядом інших обставин. Кожний співучасник відповідає за спільно вчинений злочин у межах індивідуальної відповідальності (у межах ним вчиненого й усвідомленого).
Добровільна відмова співучасників від вчинення злочину
добровільна відмова співучасників повинна характеризуватися трьома обов’язковими ознаками: 1) добровільністю; 2) остаточністю; 3) усвідомленням можливості доведення злочину до кінця, а також додатковою ознакою - своєчасністю.
5. Поняття причетності до злочину, її відмінність від співучасті
Під причетністю до злочину розуміється умисна дія або бездіяльність, яка пов’язана зі здійсненням злочинної діяльності іншою особою, але не є співучастю в ній через відсутність об’єктивної й суб’єктивної спільності зі злочинною діяльністю такої особи.
Діяльність, яка утворює причетність до вчинюваного іншою особою (іншими особами) злочину, хоча і має певний зв’язок із таким злочином, однак вона: 1) не є складовою частиною об'єктивної сторони цього злочину; 2) причиново (із необхідністю) не обумовлює його злочинний результат; 3) не утворює єдності наміру особи, яка вчинила злочин, і особи, яка причетна до його вчинення.
теорії кримінального права традиційно виділяють три види причетності: 1) заздалегідь не обіцяне приховування злочину; 2) неповідомлення про злочин; 3) потурання злочину
Заздалегідь не обіцяне приховування злочину - це умисна, але заздалегідь не обіцяна діяльність особи по приховуванню злочинця, знарядь і засобів вчинення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, або сприянню іншим чином приховуванню злочину
Неповідомлення про злочин має місце тоді, коли особа, достовірно знаючи про підготовлюваний, вчинюваний або вчинений злочин, не повідомляє про це відповідним органам влади
Потурання злочину - це невиконання особою покладених на неї юридичних обов’язків по запобіганню чи припиненню зло