Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
0,1
0,2
0,3
0,4
0,5
0,6
0.7
0,8
0.9
1.0
1
Загальні
4
8
10
12
16
28
40
80
90
100
2
Безповоротні
1
2
2.5
3
4
7
10
20
25
30
3
Санітарні, в т.ч.:
- легкі
- середньої важкості,
- важкі
3
6
7.5
9
12
21
30
60
65
70
1.5
2.5
3
4
5
9
13.5
27
28
30
1
2.5
3
3.5
5
8
12
24
27
30
0.5
1
1.5
1.5
2
4
4.5
9
10
10
4
Потреба в першій медичній допомозі, з них:
- само і взаємодопомога
- силами сандружин
100
100
100
100
100
100
100
100
100
100
15
15
15
10
10
10
10
5
5
5
85
85
85
90
90
90
90
95
95
95
Таблиця 5.10 – Потрібна кількість особового складу сил ЦО та техніки, необхідних для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
|
Необхідна кількість особового складу, техніки |
Ступінь ураження об’єкту |
|||||||||
|
0.1 |
0.2 |
0.3 |
0.4 |
0.5 |
0.6 |
0.7 |
0.8 |
0.9 |
1.0 |
|
|
Особовий склад формувань, (тис. чол..) |
0.6 |
1.3 |
1.9 |
2.3 |
2.4 |
2.6 |
2.8 |
2.9 |
3.3 |
3.6 |
|
Інженерна техніка, од. |
8 |
16 |
28 |
33 |
38 |
46 |
63 |
66 |
68 |
75 |
Таблиця 5.11 – Втрати робітників та службовців на об’єктах(%) залежно від ступеню руйнування будівель та споруд
|
Ступень руйнування |
Ступень захищеності персоналу |
|||||
|
Незахищені |
В будинках |
В захисних спорудах |
||||
|
Загальні |
Санітарні |
Загальні |
Санітарні |
Загальні |
Санітарні |
|
|
Слабкі |
8 |
3 |
1,2 |
0,4 |
0,3 |
0,1 |
|
Середні |
12 |
9 |
3,5 |
1,0 |
1,0 |
0,3 |
|
Сильні |
80 |
25 |
30 |
2,5 |
2,5 |
0,8 |
|
Повні |
100 |
30 |
40 |
7,0 |
7,0 |
2,5 |
Таблиця 5.12 - Параметри водосховищ Дніпровського каскаду ГЕС і зон можливого затоплення
|
№пп |
Найменування параметрів водосховищ і гребель ГЕС і зон можливого затоплення |
Київська ГЕС |
Канівська ГЕС |
Кременчук- ська ГЕС |
Дніпродзер-жінська ГЕС |
Дніпровська ГЕС |
Каховська ГЕС |
|
А. Греблі і водосховища |
|||||||
|
1 |
Відстань між осями гребель, км. |
- |
123 |
149 |
114 |
129 |
230 |
|
2 |
Об’єм водосховища, км 3 |
3.7 |
2.6 |
13.9 |
2.4 |
3.3 |
18.2 |
|
3 |
Площа дзеркала, км 2 |
922 |
675 |
2250 |
567 |
410 |
2150 |
|
4 |
Довжина водосховища, км. |
110 |
148 |
140 |
137 |
240 |
|
|
5 |
Глибина максимальна, м. |
14.5 |
21 |
20 |
16 |
53 |
22 |
|
6 |
Протяжність гребель, км. |
40.9 |
10.7 |
8.1 |
3.2 |
||
|
7 |
Ширина гребня гребель, м. |
21 |
95 |
26 |
74 |
||
|
8 |
Перевищення над НДГ, м. |
4.5 |
3.3 |
5.0 |
4.6 |
||
|
9 |
Глибина спрацювання, м. |
3.0 |
1.0 |
3.1 |
1.2 |
1.9 |
2.2 |
|
10 |
Інтенсивність спрацювання, тис.м 3/год. |
6.0 |
6.5 |
13.0 |
13.0 |
13.0 |
15.0 |
|
11 |
Тривалість спрацювання, діб. |
6 |
7 |
10 |
11 |
12 |
19 |
|
Б. Зони затоплення |
|||||||
|
12 |
Площа затоплення, км 2 |
150.0 |
335.0 |
2250.0 |
840 |
342.0 |
640.0 |
|
13 |
Всього потрапляє в зону затоплення населених пунктів, в т.ч. міст, од. |
57 |
48 |
192 |
48 |
45 |
86 |
|
14 |
Потрапляє в зону затоплення населення, тис. чол.. |
590.8 |
73.0 |
540.0 |
363.0 |
195.0 |
101.0 |
|
15 |
Потрапляє в ЗМЗ ОНГ, які продовжують працювати, од. |
60 |
- |
132 |
34 |
148 |
24 |
|
Найменування об’єктів |
Сильні руйнування |
Середні руйнування |
Слабкі руйнування |
||||||
|
h, м |
V, м/с |
Питоме хвильове навантаження, тс/м 2 |
h, м |
V , м/с |
Питоме хвильове навантаження, тс/м 2 |
h, м |
V , м/с |
Питоме хвильове навантаження, тс/м 2 |
|
|
Стіни на залізобетонних і металевих палях |
6.0 |
5.0 |
7.5 |
3.0 |
3.0 |
1.35 |
1.0 |
2.0 |
0.2 |
|
Те саме на дерев’яних палях |
4.0 |
5.0 |
5.0 |
2.0 |
3.0 |
0.9 |
1.0 |
1.0 |
0.05 |
|
Стіни, моли, водоломи із масивної кладки |
7.0 |
5.0 |
8.75 |
4.0 |
3.0 |
1.8 |
2.0 |
2.9 |
0.4 |
|
Кранове обладнання портів |
6-10 |
4-9 |
4.8-4.5 |
6.0 |
2-3 |
1.2-2.7 |
2.0 |
1.5-2 |
0.2-0.4 |
|
Дерев’яні 1 – 2 поверхові будинки |
3.5 |
2.0 |
0.7 |
2.5 |
1.5 |
0.28 |
1.0 |
1.0 |
0.05 |
|
Цегляні малоповерхові будинки |
4.0 |
2.5 |
1.25 |
3.0 |
2.0 |
0.6 |
2.0 |
1.0 |
1.0 |
|
Промислові будинки з легким металевим каркасом |
5.0 |
2.5 |
1.56 |
3.5 |
2.0 |
0.7 |
2.0 |
1.5 |
0.2 |
|
Пром. будови з важким металевим або залізобетон. каркасом |
7.5 |
4.0 |
6.0 |
6.0 |
3.0 |
2.7 |
3.0 |
1.5 |
0.34 |
|
Залізничні колії |
2.0 |
2.0 |
0.4 |
1.0 |
1.0 |
0.05 |
0.5 |
0.5 |
0.06 |
|
Шосейні дороги з твердим покриттям |
4.0 |
3.0 |
1.8 |
2.0 |
1.5 |
0.22 |
1.0 |
1.0 |
0.05 |
|
Залізничні мости (бетоні) |
2.0 |
3.0 |
0.9 |
1.0 |
2.0 |
0.20 |
- |
- |
- |
|
Металеві мости з прольот. 30 - 100 м. |
2.0 |
3.0 |
0.9 |
1.0 |
2.0 |
0.20 |
- |
- |
- |
|
Залізничній рухомий состав |
3.5 |
3.0 |
1.6 |
3.0 |
1.5 |
0.34 |
1.5 |
1.0 |
0.12 |
|
Автомобілі |
2.0 |
2.0 |
0.4 |
1.5 |
1.5 |
0.17 |
1.0 |
1.0 |
0.05 |
Таблиця 5.13 - Ступені руйнування різних об’єктів при дії хвилі прориву в залежності від висоти хвилі і її швидкості
Практичне заняття №6
Оцінка стійкості роботи промислового підприємства за надзвичайних ситуацій
6.1 Загальні положення
6.2 Оцінка стійкості роботи об’єкту господарювання при дії надлишкового тиску
6.3 Оцінка стійкості об'єкта в умовах радіоактивного зараження
6.4 Оцінка стійкості об'єкта в умовах хімічного зараження
6.1 Загальні положення
Найбільші стихійні лиха і промислові катастрофи XX століття заподіяли шкоду здоров’ю більш мільярду людей населення Зем лі. З них на виробництві загинуло п’ять мільйонів і травмовано майже двісті мільйонів. Руйнівні наслідки окремих техногенних аварій часом порівнянні з наслідками сильних землетрусів та за стосуванням сучасних засобів ураження. Свідчення тому — тра гедія на підприємстві концерну «Юніон карбайд» (м. Бхопал, Ін дія, 1984 р.), яка привела до отруєння двохсот тисяч людей, що в два рази перевищує кількість потерпілих від атомного бомбарду вання м. Нагасакі Японія (8 серпня 1945 р.). Глобальна ядерна катастрофа, котра відбулася 26.04.1986 р. в Україні, на Чорно бильській атомній електростанції (АЕС), змусила вилучити зі всілякого вжитку 6,5 тисяч км2 землі (території) і завдала значних збитків державі та населенню.
Визначальним фактором у підтриманні цивільної безпеки на селення на необхідному рівні, що суттєво впливає на підвищення добробуту країни, це її економічний стан. Головною складовою економічного потенціалу держави є стійке функціонування її те риторії, АТО та ОЕ в НС мирного та воєнного часу. Порушення цієї умови може привести до значних руйнувань, великих втрат населення, виробничого персоналу, скорочення випуску сільсь когосподарської та промислової продукції, занепаду економіки в цілому. Звідси необхідність завчасного запровадження відповід них заходів з забезпечення і підвищення стійкості території дер жави, роботи ОЕ, захисту їх виробничого персоналу і населення АТО у НС.
Ефективність економіки держави залежить від того, наскільки галузі господарства, а також окремі об’єкти господарювання, здатні стійко працювати не тільки в звичайних умовах, а і в умовах надзвичайних ситуацій техногенного характеру.
Значні руйнування, пожежі та втрати серед населення, викликані наслідками надзвичайних ситуацій, можуть стати причиною різкого скорочення випуску промислової та сільськогосподарської продукції, а отже і зниження економічного потенціалу держави. Це диктує необхідність завчасного прийняття заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного характеру а також забезпечення стійкої роботи промислових об’єктів на випадок виникнення надзвичайних ситуацій.
Вивчення можливих надзвичайних подій, характерних для даної місцевості та даного виробництва, дозволяє диференційовано і найбільш спрямовано підходити до розробки та здійснення заходів, які можуть запобігти або пом’якшити наслідки аварій, катастроф та стихійного лиха.
Підвищення стійкості роботи об’єктів господарювання – головний фактор запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного характеру.
6.2 Оцінка стійкості роботи об’єкту господарювання при дії надлишкового навантаження
Перед тим, як планувати та проводити заходи по підвищенню стійкості роботи будь-якого об’єкта, необхідно дати оцінку існуючій стійкості даного об’єкта, а також небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій.
Метою оцінки стійкості є виявлення найбільш слабких елементів виробництва до дій вражаючих факторів НС та розробка конкретних рекомендацій щодо підвищення стійкості цих слабких елементів, так і об’єкта в цілому.
Для оцінки реальної стійкості на об’єкті періодично проводяться дослідження.
Методика оцінки стійкості об'єкта базується на таких вихідних положеннях:
- стійкість об’єкта і небезпека виникнення НС оцінюється по відношенню до кожного з можливих вражаючих факторів НС (варіантів аварій, стихійного лиха, сучасної зброї);
- значення параметрів вражаючих факторів беруться максимальними щодо умов розташування об'єкта;
- спочатку оцінюється стійкість кожного елемента об'єкта;
- стійкість об'єкта в цілому оцінюється по стійкості найбільш слабкого елемента.
Порядок оцінки стійкості роботи об’єкту в надзвичайних ситуаціях
При більшості надзвичайних ситуаціях, наприклад, вибухах нафтопродуктів, дії напору сильного вітру, основним вражаючим чинником, що діє на виробничі будівлі, споруди, обладнання, є повітряна ударна хвиля, основним параметром якої є надмірний або надлишковий тиск або тиск швидкісного напору. В інших випадках дію вражаючих факторів можна порівняти з дією надлишкового тиску – це відноситься, наприклад, до дії землетрусу, хвилі прориву при катастрофічному затопленні і в інших випадках.
Як кількісний показник стійкості об’єкту до впливу надлишкового навантаження приймається значення надмірного тиску, за якого будівлі, споруди і обладнання об’єкту зберігаються або отримують слабке і середнє руйнування. Це значення надмірного тиску прийнято вважати межею стійкості об’єкта до ударної хвилі,
За межу стійкості будь-якого елемента об’єкту /будівля, споруда, обладнання/ приймається мінімальне значення , за якого елемент отримає середнє руйнування.
Послідовність оцінки:
- для вибуху вибухо - небезпечної речовини в відкритому або закритому просторі - максимальне значення надлишкового тиску повітряної хвилі;
- для землетрусу – визначають інтенсивність землетрусу і відповідну йому величину надмірного тиску;
- для катастрофічного затоплення - визначають можливу висоту хвилі прориву на об’єкті та тиск водної хвилі прориву;
- для сильного штормового або ураганного вітру визначають тиск швидкісного напору;
2. Виділити основні елементи об’єкту і визначити ступені їх руйнування залежно від додаткового навантаження повітряної або іншої хвилі.
Таблиця 6.1 Ступінь руйнування та межа стійкості елементів цеху залежно від надлишкового тиску(зразок)
|
Основні елементи цеху |
Ступінь руйнування основного елементу залежно від величини надлишкового тиску |
Межа стійкості для основного елементу, кПа |
|||
|
Слабкі |
Середні |
Сильні |
Повні |
||
|
Будинок виробничого приміщення – будинок з металевим каркасом і бетонним заповненням з площею скління 30% |
10 - 20 |
20 - 30 |
30 - 40 |
40 - 50 |
20 |
|
Відкрито розташовані трансформатори |
10 - 30 |
30 - 50 |
50 - 60 |
60 |
30 |
4. Визначити межу стійкості елементів() при дії надлишкового тиску – це найменше значення надлишкового тиску, при якому елемент отримає середній ступінь руйнування.
5. Визначити межу стійкості всього цеху(ΔРlim)залежно від меж стійкості елементів – за найменшою величиною межі стійкості елементів, які входять до складу цеху.
6. Порівняти з і визначити стан стійкості об’єкту в цілому.
При об’єкт стійкий, а при об’єкт нестійкий до впливу максимальних параметрів вражаючих факторів.
7. Визначити ступінь руйнування основних елементів цеху і можливий збиток /процент виходу з ладу/ при максимальному значенні величини параметра вражаючого фактора, визначити найбільш уразливі елементи.
Таблиця 6.2 - Очікуваний збиток залежно від розмірів руйнування
|
Міри руйнування |
Слабкі |
Середні |
Сильні |
Повні |
|
Очікуваний збиток, % |
10-30 |
30-50 |
50-90 |
90-100 |
8. При необхідності(тобто коли цех не є стійким), внести пропозиції про підвищення стійкості роботи цеху.
9. Результати оцінки відобразити в таблиці, вигляд якої наведено нижче.
В завершенні робляться висновки, в яких указується:
Можливі пропозиції з підвищення стійкості:
- підвищення стійкості несучих конструкцій і перекриттів будівель шляхом установки додаткових колон, ферм, контрфорсів або підкосів;
- розміщення обладнання на нижніх поверхах будівель, в підвалах і підземних спорудах, надійне закріплення його на підмурівку, установка спеціальних захисних кожухів або ковпаків;
- прокладка комунально-енергетичних і технологічних мереж під землею;
- створення резервних запасів палива, сировини, обладнання, контрольно-вимірювальної апаратури;
- заміна відстані до безпечної між промисловим і вибухонебезпечним об’єктами;
- зменшення кількості вибухових речовин в сховищах.
Приклад за завданням: Оцінка стійкості роботи цеху при надзвичайних ситуаціях
За типом зазначеної надзвичайної ситуації потрібно провести аналіз стійкості роботи виробничого цеху і при необхідності запропонувати інженерно – технічні та організаційні заходи з підвищення стійкості його функціонування в умовах надзвичайних ситуацій
|
Вид надзвичайної ситуації і її параметри |
Вибух у сховищі нафтопродуктів. Речовина - мазут Кількість 60тонн. Відстань 220м від цеху |
|
1 |
2 |
|
Тип будинку |
З металевим каркасом і бетонним заповненням з площею скління 30% |
|
Верстати |
Середні |
|
Трансформатори |
Блочні |
|
Електродвигуни потужністю до, кВт |
До 2, відкриті |
|
1 |
2 |
|
Повітряні мережі електропостачання |
Високої напруги на дерев’яних опорах |
|
Резервуари |
Наземні металеві |
|
Трубопроводи |
На металевих естакадах |
Розв’язування:
1. Для вибуху нафтопродуктів у сховищі знаходимо максимальне значення надмірного тиску, яке буде спостерігатися на відстані 220 м від місця вибуху(що буде діяти на будинок і обладнання цеху). Для цього обчислюємо радіус зони детонації:
rO = 18.5 * = 18.5* = 57.53м.
Для вуглеводневої речовини - мазуту – беремо значення максимального тиску – 900 кПа
2. Знаходимо відношення відстані від місця вибуху до цеху r1 до радіусу зони детонації rО (r1/rО), воно дорівнює 3.82
3. У таблиці 2.4 знаходимо, що відношенню r1/rО, рівному 3.0 відповідає тиск 45 кПа (це за максимального тиску 900кПа), а відношенню r1/rО = 4.0 відповідає 26 кПа. Тоді, при відношенні r1/rО = 3.82 тиск буде: Р = 45 – (45 – 26)/(4.0 – 3.0) * 0.82 = 86 – 15.58 = 29.42 кПа. Таким чином, на будинок цеху і технологічне обладнання буде діяти надлишковий тиск: = 29.42 кПа
4. Виділяємо основні елементи цеху, від яких буде залежати його стійкість. У таблиці 3.2 визначаємо величини надлишкового тиску, за яких основні елементи цеху отримують різні ступені руйнування.
Таблиця 6.4 – Ступені руйнування елементів об’єкту
|
Основні елементи об’єкту |
Ступінь руйнування елементів за величини надмірного тиску |
|||
|
слабкий |
середній |
сильний |
повний |
|
|
Будинок з металевим каркасом і бетонним заповненням з площею скління 30% |
10 - 20 |
20 - 30 |
30 - 40 |
40 - 50 |
|
Верстати середні |
15 - 25 |
25 -35 |
35 – 45 |
- |
|
Трансформатори блочні |
30 - 40 |
50 - 60 |
- |
- |
|
Електродвигуни потужністю до 2 кВт, відкриті |
20 - 40 |
50 - 70 |
- |
80 - 100 |
|
Повітряні мережі електропостачання високої напруги |
25 -30 |
30 - 50 |
50 -70 |
70 |
|
Резервуари наземні металеві |
30 - 40 |
40 - 70 |
70 – 90 |
90 |
|
Трубопроводи на металевих естакадах |
20 –30 |
30 - 40 |
40 -50 |
- |
5. Знаходимо межу стійкості кожного елементу цеху – надлишковий тиск, який викликає середні руйнування. Будинок цеху має межу стійкості 20кПа, верстати – 30кПа; трансформатори – 50кПа; електродвигуни – 50кПа; мережі електропостачання – 30кПа; резервуари – 40кПа; трубопроводи – 30кПа.
6. Визначаємо межу стійкості цеху в цілому за мінімальною межею стійкості елементів, які входять до його складу: = 20кПа.
7. Порівнявши з ( 29.42 кПа >> 20 кПа) робимо висновок, що наш цех не стійкий до дії надзвичайної ситуації, яка може виникнути у результаті вибуху мазуту в сховищі нафтопродуктів.
8. Результати оцінки відображаємо в таблиці 6.4
9. Визначаємо можливий ступінь руйнування елементів цеху при максимальному значенні надлишкового навантаження = 29.42кПа
Будинок цеху отримує середні руйнування, верстати – середні; трансформатори – слабкі; електродвигуни – слабкі; мережі електропостачання – слабкі; резервуари – слабкі; трубопроводи – слабкі руйнування.
Знаходимо можливу шкоду для кожного елементу цеху:
для будинку цеху шкода може скласти до 50 %, верстатів – до 40%; трансформаторів і електродвигунів –до 10%; ; мереж електропостачання – до 30 %; резервуарів – до 10%; трубопроводів – до 25%.
Висновки:
- цех є нестійким до дії надзвичайної ситуації, межа стійкості об’єкту – 20 кПа;
- найуразливіші елементи об’єкту – будинок цеху, верстати середні, електродвигуни та трубопроводи на металевих естакадах;
- в цеху від надлишкового навантаження = 29.42кПа очікується середній та слабкий ступінь руйнування основних елементів, збиток може скласти від 10 до 40%;
- межа підвищення стійкості найбільш вразливих елементів об’єкту – до 30 кПа.
Заходи з підвищення стійкості:
Таблиця 6.5 - Результати оцінки стійкості цеху промислового підприємства при дії повітряної хвилі
|
Елементи цеху та їх характеристики |
Ступінь руйнувань за , кПа |
Межа стійкості елементу |
Збитки % руйнувань за |
Примітка |
||||||||
|
Будинок з металевим каркасом і бетонним заповненням з площею скління 30% |
20 |
50 |
Межа стійкості цеха кПа |
|||||||||
|
Технологічне обладнання – верстати середні |
40 |
40 |
||||||||||
|
Трансформатори блочні |
50 |
10 |
||||||||||
|
Електродвигуни потужністю до 2 кВт, відкрити |
10 |
|||||||||||
|
КЕС: Трубопроводи на металевих естакадах Повітряні мережі електропостачання високої напруги |
30 30 |
25 30 |
Слабкі руйнування Сильні руйнування
Середні руйнування Повні руйнування
6.3 Оцінка стійкості об'єкта в умовах радіоактивного зараження
Радіоактивне зараження впливає на виробничу діяльність об'єкта шляхом дії на людей. Загроза захворювання людей променевою хворобою може викликати необхідність зупинки або обмеження функціонування об’єкту на певний час, протягом якого рівні радіації зменшатися до величин небезпечних для людей.
За критерій стійкості роботи промислового об'єкта в умовах радіоактивного зараження приймається допустима доза радіації (Ддоп), яку можуть одержати люди під час роботи на зараженій місцевості.
Вихідними даними будуть:
- тип ядерного реактору та його потужність(q, мВт);
- кількість зруйнованих реакторів;
- час і місце аварії;
- відстань об'єкту від місця аварії (R,km);
- метеорологічні умови на час аварії(швидкість середнього вітру в приземному шарі, хмарність, (Vсв,км/год);
- напрямок середнього вітру (береться в бік об'єкта - в такому випадку об'єкт
опиниться на осі сліду радіоактивної хмари з максимальним рівнем радіації);
- допустима доза радіації Ддоп, Р(визначають відповідно до закону України«Про захист людини від іонізуючих випроміню вань» від 24.02.1998 № 35).
Послідовність оцінки стійкості об'єкта до радіоактивного зараження така.
1. Виявляється максимальний рівень радіації, очікуємий на об'єкті на одну годину після аварії (Р1max).
За відповідною таблицею(додаток Е1)для заданих типу ядерного енергетичного реактору, його потужності та швидкості середнього вітру знаходять рівень радіації на одну годину після аварії на осі сліду на відстані Rx , який приймається за Р1max.
2. Розраховується доза радіації, яку можуть одержати люди під час роботи зміни (tр=12год) в цеху і при перебуванні у сховищі за формулою:
Допр. = (Р1max* Кtн + Р1max* Кtk)* Т/(2* Косл),
де Кtk і Кtн коефіцієнти, знаходять за додатком Е2;
Кпосл - коефіцієнт послаблення радіації будівлею (захисною спорудою, таблиця 3.19), при відсутності табличних значень Кпосл. його можна розрахувати за формулою:
,
де КР – коефіцієнт розташування сховища( Додаток .3);
di – шар половинного послаблення захисного матеріалу;
hi – товщина шару захисного матеріалу;
tn- час початку роботи в зоні зараження після аварії, год ;
tK- час закінчення роботи , год.
Початок роботи tn визначається за формулою:
де tвип- час випадання радіоактивних речовин із хмари радіоактивних речовин складає в середньому 1 год.
Час закінчення роботи tK=tn+tp, год.(tр- тривалість роботи робочої зміни )
3. Порівнюється доза допустима з дозою, що отримує особовий склад за час роботи в зоні при перебуванні в цехах або в захисних спорудах .
4. Аналізують результати оцінки і роблять висновки чи є стійким об'єкт до радіоактивного зараження чи ні(якщо Допр. <Ддоп - стійкий; якщо Допр. >Ддоп - не стійкий);
- забезпечує або ні сховище надійний захист виробничого персоналу;
- забезпечують або ні захисні якості цеху безперервну роботу зміни на протязі встановленого часу.
Пропонуються заходи з підвищення стійкості роботи об'єкта в умовах радіоактивного зараження :
- підвищити ступінь герметизації будівель (споруд) в яких працюють люди;
- підготувати системи вентиляції до роботи в режимі очистки повітря від радіоактивного пилу;
- застосовувати режими радіаційного захисту людей в умовах радіоактивного зараження місцевості.
Приклад за завданням:
У 11.30 скоїлася аварія на АЕС. Тип аварійного реактору РВПК – 1000, зруйнований один реактор, вихід активності 10%. Відстань об’єкту від місця аварії 13км, персонал працює у три поверхових виробничих будинках. Є можливість укриття робітників у сховищі. Коефіцієнт послаблення сховища 500раз. Метеорологічні умови на час аварії: хмарність суцільна, швидкість вітру 3м/с, напрямок вітру у бік об’єкту. Оцінити стійкість цеху в даних умовах.
Розв’язування:
- категорія стійкості – ізотермія, швидкість перенесення хмари – 5м/с.
- максимальний рівень радіації на одну годину – 2.6 р/г.
- час початку формування сліду на об’єкті 0.65 години; так як час випадіння радіоактивних речовин з хмари не менш одній години, вважаємо час початку опромінення – 1 година.
- ДДОП.- допустима доза опромінення персоналу об’єкта. Її визначають у відповідності до Закону «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань ”. Для персоналу об’єктів, на яких здійснюється практична діяльність з джерелами іонізуючих випромінювань, доза опромінення за рік не повинна перевищувати 2 бер(рад), а при виникненні аварійної ситуації вона може збільшуватися до 5 бер.
- Розрахуємо дозу опромінення за робочу зміну( 8 годин) при перебуванні в цеху і у сховищі.
Дбуд. = (Р1max* Кtн + Р1max* Кtk)* Т/(2* Косл) = (2,6* 1 + 2,6 * 0,417)*8/ (2* 6) = 2.456 Р
Д сх. = (2,6* 1 + 2,6 * 0,417)*8/ (2* 500) = 0,0295 Р = 29,5 мР
Висновки: 1. Цех в умовах радіоактивного зараження стійкий, оскільки доза, що отримає виробничий персонал за час роботи в зоні зараження у виробничому приміщенні протягом зміни не перевищує допустиму дозу при аварійному опроміненні( Дбуд. < Ддоп.)
6.4 Оцінка стійкості об'єкта в умовах хімічного зараження.
Вплив хімічного зараження на виробничу діяльність об'єкта виявляється шляхом дії на людей, а також хімічного зараження поверхні обладнання, сировини, продукції виробництва небезпечними хімічними речовинами. Усе це може привести до поразки людей та необхідності проведення обеззаражування, тобто до зниження стійкості роботи підприємства.
Критерієм стійкості промислового об'єкта до дії хімічного зараження є гранично допустимі втрати робітників та службовців, при яких об'єкт ще не припиняє випуск готової продукції. Ця величина втрат є границею стійкості об'єкта до хімічного зараження (Вг).
Умови стійкості: якщо очікувані втрати (В) перевищують границю стійкості, тобто В>ВГ , об'єкт не стійкий до роботи в умовах хімічного зараження; якщо навпаки - стійкий.
Послідовність оцінки:
1. Розраховують можливі масштаби зон хімічного зараження і виявляють, чи попадає об'єкт у зону хімічного зараження.
2. Розраховують час початку зараження як час підходу хмари зараженого повітря до об’єкту - tпідх, хв.
3. Визначають тривалість вражаючої дії НХР у даних умовах(tур).
4. Визначають можливі втрати (В) робітників та службовців з урахуванням використання засобів колективного та індивідуального захисту.
Методика розрахунків наведених параметрів показана в матеріалах практичного заняття №4.
Якщо кількість виробничого персоналу, які зберегли працездатність, в змозі забезпечити роботу об'єкта і випуск продукції, то об'єкт вважається стійким до хімічного зараження .
У висновках з оцінки стійкості об'єкта зазначається:
- чи попадає об'єкт в зону хімічного зараження ;
- чи стійкий об'єкт до хімічного зараження ;
- доцільні способи захисту робітників та службовців.
Можливі заходи щодо підвищення стійкості об'єкта:
- будівництво захисних споруд (сховищ);
- накопичування та зберігання відповідних типів засобів індивідуального захисту;
- підготовка до проведення евакуаційних заходів у стислі терміни;
- навчання робітників та службовців діям за сигналами оповіщення, а також способам надання само- та взаємодопомоги.
Таблиця 6.6 - Потужність дози випромінювання на вісі зони зараження у залежності від типу реактора, виходу активності, швидкості вітру, СВСП і відстані від міста аварії на одну годину після аварії
|
Відстань від міста аварії, км |
Тип реактора – РВПК |
||
|
Вихід активності, % |
|||
|
10 |
30 |
50 |
|
|
Конвекція, швидкість 5 м/с. |
|||
|
2 |
2.7 |
7.0 |
7.7 |
|
3 |
2.15 |
6.3 |
7.7 |
|
4 |
1.9 |
5.7 |
6.5 |
|
5 |
1.7 |
5.1 |
6.0 |
|
6 |
1.55 |
4.5 |
5.5 |
|
7 |
1.4 |
3.9 |
5.1 |
|
9 |
1.15 |
3.9 |
4.7 |
|
11 |
0.95 |
3.1 |
4.3 |
|
13 |
0.75 |
2.4 |
3.6 |
|
15 |
0.65 |
1.6 |
3.0 |
|
Ізотермія, швидкість 5 м/с. |
|||
|
2 |
6.0 |
8.5 |
31 |
|
3 |
5.5 |
8.2 |
21.8 |
|
4 |
5.1 |
7.8 |
19.7 |
|
5 |
4.5 |
7.6 |
18.5 |
|
6 |
4.2 |
7.3 |
17.3 |
|
7 |
3.8 |
7.1 |
16.2 |
|
9 |
3.1 |
6.5 |
14.3 |
|
11 |
2.6 |
5.9 |
12.5 |
|
13 |
2.2 |
5.4 |
10.8 |
|
15 |
1.55 |
4.85 |
9.35 |
|
Ізотермія, швидкість 10 м/с |
|||
|
2 |
6.85 |
8.25 |
8.5 |
|
3 |
6.5 |
7.85 |
8.1 |
|
4 |
6.15 |
7.3 |
7.7 |
|
5 |
5.8 |
6.8 |
7.4 |
|
6 |
5.6 |
6.5 |
7.1 |
|
7 |
5.3 |
6.1 |
6.7 |
|
9 |
4.7 |
5.35 |
6.2 |
|
11 |
4.2 |
4.65 |
5.6 |
|
13 |
3.8 |
3.9 |
5.1 |
|
15 |
3.45 |
3.35 |
4.6 |
Таблиця 6.7 - Коефіцієнти перерахунку потужності дози опромінювання на різний час після аварії
|
Т, год. |
Кт |
Т, год. |
Кт |
Т, год. |
Кт |
Т, год. |
Кт |
|
0.5 |
1.32 |
4.5 |
0.545 |
8.5 |
0.427 |
16 |
0.33 |
|
1 |
1 |
5 |
0.525 |
9 |
0.417 |
20 |
0.303 |
|
1.5 |
0.85 |
5.5 |
0.508 |
9.5 |
0.408 |
1доба |
0.282 |
|
2 |
0.76 |
6 |
0.49 |
10 |
0.4 |
2 |
0.213 |
|
2.5 |
0.7 |
6.5 |
0.474 |
10.5 |
0.39 |
3 |
0.182 |
|
3 |
0.645 |
7 |
0.465 |
11 |
0.385 |
4 |
0.162 |
|
3.5 |
0.61 |
7.5 |
0.447 |
11.5 |
0.377 |
5діб |
0.146 |
|
4 |
0.575 |
8 |
0.434 |
12 |
0.37 |
6діб |
0.137 |
Таблиця 6.8 – Значення коефіцієнту за розташуванням сховища - КР
|
№ пп |
Умови розміщення сховища |
КР |
|
1 |
Окремо розташоване сховище за межами забудови |
1 |
|
2 |
Окремо розташоване сховище в межах забудови |
2 |
|
3 |
Вбудоване в окремо розміщеному будинку сховище :
|
2 4 |
|
4 |
Вбудоване всередині виробничого комплексу або житлового кварталу сховище: - для стін, які виступають над поверхнею землі - для перекриттів |
4 8 |
Рекомендована література
Законодавча та нормативна література
№ 51/97-ВР (із зм. і доп., внесеними Законами України від 18.11.1997 № 642/97-ВР, від 16.07.1999 № 988-ХІУ, від 11.05.2000 № 1709-Ш, від 16.02.1998 № 174).
21. Положення “ Про Цивільну Оборону України”, постанова КМУ, № 299. – К.,1994.
22. Постанова КМ України «Про Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій» від 16.02.1998 № 174 (із зм. і доп., внесеними постановами КМ України від 24.09.1999 № 1763, від 21.10.1999 № 43).
23. Постанова КМ України «Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру» від 03.08.1998 № 1198.
24. Постанова КМ України «Про затвердження Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру» від 15 лютого 2002 № 175 (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 862 (862-2003-п) від 04.06.2003).
25. Постанова КМ України «Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв’язку у НС» від 15.02.1999 р.
26. Постанова КМ України «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій» від 15.07.1998 № 1099.
27. Постанова КМ України “Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки" №956 від 11.07. 2002 p
28. Постанова КМ України"Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) НХР при аваріях на промислових об'єктах і транспорті"№ 73/82/641 122 від 23.03.2001 р
29. Наказ МНС України "Про затвердження Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів" №98 від 23.02.2006 р
30. Наказ МНС України" Про введення в дію Методики спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки"
31. Наказ МНС України " Про затвердження Положення про паспортизацію ПНО" №338 від 18.12.2000 р
Навчальна література
32. Васійчук В.О. і др. Цивільний захист. Конспект лекцій для студентів всіх спеціальностей. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2001.- 208с.
33. Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона. Навчальний посібник. Видання друге. – Львів.: Афіша, 2001.
34. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения. Справочник под ред. Демиденко Г. П., Киев. Высш. шк. 1989, 287 с.
35. Стеблюк М.І. Цивільна оборона. К. 2004
Навчально – методична література
36. Методика прогнозування масштабів зараження сильнодіючими отруйними речовинами при аваріях (руйнуваннях) на хімічно небезпечних об’єктах і транспорті. Держгідромет СРСР. – М., 1991.
37. Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об’єктах і транспорті. Постанова КМУ, № 73/82/64/122. – К.,2001.
38. Практичні заняття з цивільної оборони. Методичні рекомендації для студентів усіх спеціальностей. Авер’янов Ф.І, - Чернігів, 2004.
39. Оцінка обстановки в прикладах і завданнях. Методичні рекомендації для вивчення Цивільної оборони студентами усіх спеціальностей. Ф.І. Авер’янов, - Чернігів, 2002.
40. Цивільна оборона. Тексти лекцій з курсу цивільної оборони для вивчення студентами усіх спеціальностей. Авер’янов Ф.І. - Чернігів, 2004.
41. Цивільна захист. Тексти лекцій з курсу. Для студентів усіх спеціальностей. Авер’янов Ф.І. - Чернігів, 2004.
Продовження таблиці 1.4
Продовження таблиці 1.5
Продовження таблиці 1.6
Продовження таблиці 1.6
Продовження таблиці 1.6
Продовження таблиці 1.6
Продовження таблиці 1.6
Продовження таблиці 1.7
Продовження таблиці 1.7
Продовження таблиці 1.7
Продовження таблиці 2.6
Продовження таблиці 2.6
Продовження таблиці 2.6
00
90
270
Вісь зони
АЕС
180
Рисунок 3.1 – Схема відображення прогнозованих зон радіоактивного зараження
Продовження таблиці 3.8
Продовження таблиці 3.11
62
63
64
65
66
Продовження таблиці 3.19
Еквівалентна кількість СДОР(НХР), т.
|
0.01 |
0.05 |
0.1 |
0.5 |
1 |
3 |
5 |
10 |
20 |
Швидкість
вітру, м/с.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
Г
аварії
Напрямок вітру
Г таб
ХНО
Lпер.
пункт
аварії
Напрямок вітру
Г таб
ХНО
пункт
R
Lпер.
Зона можливого хімічного
забруднення
Північ
Захід
ХЛОР– 35 т
Схід
Прогнозована
зона хімічного забруднення
Південь
хімічного
забруднення
північ
Аміак 20т
захід
схід
забруднення
південь
Рисунок 4.8 - Схема нанесення зон хімічного забруднення при аварійному прогнозуванні. Напрямок вітру – західний, швидкість – 2 м/с.
87
Продовження таблиці 4.4
88
89
Продовження таблиці 4.5
90
91
Продовження таблиці 5.3
106
107
10 20 30 40 50 60 70 80
114
Федір Іванович Авер’янов, старший викладач кафедри харчових технологій, хімії і безпеки життєдіяльності ЧДТУ
Ольга Іллівна Сиза, завідувач кафедри харчових технологій, хімії і безпеки життєдіяльності, доктор технічних наук, професор
Вікторія Миколаївна Челябієва, доцент кафедри харчових технологій, хімії і безпеки життєдіяльності, кандидат технічних наук.
6
5