Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
КАФЕДРА ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ТА ПЕДАГОГІКИ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДЛЯ НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВИХ РОБІТ
Львів-2013
Методичні рекомендації для написання та оформлення курсових робіт із спеціальності «Практична психологія» освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, спеціаліста та магістра у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності ДСНС України / О.А.Кривопишина, Р.І.Сірко,.Ю.Б.Брочковська – Львів, 2013. – 24 с.
|
Укладачі: |
Завідувач кафедри практичної психології та педагогіки, доктор психологічних наук, доцент Кривопишина О. А. Заступник начальника кафедри практичної психології та педагогіки, кандидат психологічних наук, доцент Сірко Р. І. Викладач кафедри практичної психології та педагогіки Брочковська Ю.Б. |
|
Рецензенти: |
Завідувач кафедри теорії і практики англійської мови та прикладної лінгвістики Рівненського державного гуманітарного університету, доктор психологічних наук, професор Михальчук Н.О. Доцент кафедри зоології, анатомії, фізіології людини і тварини Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка, кандидат педагогічних наук Генкал С.Е. |
ЛДУ БЖД 79000, м.Львів, вул. Клепарівська, 35
„ЗАТВЕРДЖУЮ”
Завідувач кафедри практичної
психології та педагогіки
О. А. Кривопишина
«___» _________ 20___ року
для написання та оформлення курсових робіт із спеціальності «Практична психологія»
для курсантів та студентів
кафедри практичної психології та педагогіки
Схвалено методичною комісією
Гуманітарного факультету
Протокол № __
від “___”____________ 2013р.
Львів-2013
РОЗДІЛ 1. КУРСОВА РОБОТА
1.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Обрана тема курсової роботи узгоджується з керівником і затверджується на засіданні кафедри.
Курсова робота — це одна з форм самостійної навчально-дослідної роботи курсанта (студента).
Мета курсової роботи полягає у вивченні проблеми, суть якої відбита в назві дослідження.
Завдання курсової роботи:
1. Систематизація, закріплення і поглиблення набутих знань.
2. Розвиток навичок практичного застосування теоретичних знань.
3. Формування умінь самостійно проводити наукове дослідження, аналізувати й узагальнювати отримані теоретичні та практичні результати.
1. 2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПІДГОТОВКИ І ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Виконання і захист курсових робіт має за мету:
- систематизувати, закріпити і покращити теоретичні знання слухачів зі спеціальності «Практична психологія» та розвинути навички використання їх під час прийняття конкретних рішень з проблем забезпечення пожежної безпеки, запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру; психологічного забезпечення діяльності в екстримальних ситуаціях; становлення особистості професіонала;
- розвинути навички самостійної роботи слухачів з нормативною, довідковою та спеціальною літературою, методами досліджень під час вирішення проблем, що розробляються у курсовій роботі;
- оцінити готовність слухачів до прийняття самостійних рішень, їх обґрунтування і захисту;
- розвиток навичок узагальнення та аналізу результатів, отриманих іншими дослідниками.
Тематика курсових робіт повинна бути актуальною, відповідати сучасному рівню та перспективам розвитку науки та техніки, реальним задачам, які вирішують підрозділи ДСНС України. Теми дипломних робіт формують випускаючі кафедри Університету з урахуванням пропозицій науковців і практичних психологів підрозділів ДСНС України.
Студент (курсант) подає рапотр на ім'я завідувача кафедри, в якій вказує обрану тему курсової роботи та прізвище викладача, якого він просить призначити керівником курсової роботи (див. Додаток А).
Рішення про виконання курсової роботи приймається на засіданні кафедри із затвердженням теми.
Керівниками курсових робіт призначаються професори, доценти та інші найбільш досвідчені науково-педагогічні працівники кафедри та Університету.
Кафедрами здійснюється остаточне визначення тем курсової роботи, які затверджуються разом з керівниками наказом ректора Університету (див. табл. 1):
Таблиця 1
|
№ п\п |
№ групи |
Звання, прізвище, ім’я, по батькові студента (курсанта) |
Звання, прізвище, ім’я, по-батькові керівника курсової роботи |
Тема курсової роботи |
|
Кафедра практичної психології та педагогіки |
||||
|
Заочна форма навчання |
||||
|
Денна форма навчання |
||||
Закінчена курсова робота подається слухачем керівникові. Після перевірки документів керівник подає проект завідувачу кафедри для прийняття рішення про допуск до передзахисту.
Передзахист курсових робіт на кафедрі проводиться не пізніше, ніж за 7 діб до офіційного захисту, після чого проект затверджується завідувачем кафедри та допускається до захисту (див. Додаток Б). Керівник курсової роботи подає відгук на курсову роботу (див. Додаток В).
Захист курсових робіт проводиться на відкритому засіданні державної комісії за участю не менше, ніж половини її складу.
Час виступу не повинен перевищувати 10 хвилин, має бути стислим, конкретним, з використанням ілюстративного матеріалу — плакатів, роздаткового матеріалу (набору таблиць, графіків, діаграм, схем або відповідних слайдів). Головне призначення таких додатків — детально та наочно проілюструвати ті чи інші твердження автора, тому необхідно вчасно посилатися на відповідний матеріал, акцентувати на ньому увагу членів комісії.
Захист курсової роботи розпочинається з доповіді, в якій студент має розкрити:
Завершуючи доповідь, випускник має відзначити: які його розробки та висновки впроваджені або намічені до впровадження; де ще слід, на його думку, застосувати результати дослідження.
Члени комісії, присутні на захисті, можуть ставити випускнику запитання з метою визначення рівня його спеціальної підготовки та ерудиції.
Оцінка курсових робіт проводиться за чотирибальною шкалою на підставі відгуку наукового керівника, результатів захисту роботи. У процесі визначення оцінки враховується:
Змістові аспекти роботи:
Якість захисту роботи:
Критерії оцінювання курсової роботи:
Оцінка «Відмінно». Курсова робота є бездоганною в усіх відношеннях, містить елементи новизни, має практичне значення, доповідь логічна і стисла, проголошена вільно, зі знанням справи, відгук і рецензія позитивні, відповіді на запитання членів комісії правильні і стислі.
Оцінка «Добре». Тема роботи розкрита, але мають місце окремі недоліки: структура не повністю відображає зміст та є невідповідність завдань та висновків, мають місце окремі зауваження, доповідь логічна, проголошена вільно, відповіді на запитання членів комісії в основному правильні, оформлення роботи в межах вимог.
Оцінка «Задовільно». Тема курсової роботи в основному розкриті, але мають місце недоліки змістовного характеру: нечітко сформульована мета роботи, зміст має виражений компілятивний характер, наукова полеміка відсутня, добір інформаційних матеріалів (таблиці, графіки, схеми) не завжди доцільний, заходи і пропозиції обґрунтовані непереконливо, не всі відповіді на запитання членів ДЕК правильні або повні. Є зауваження щодо оформлення курсової роботи.
Оцінка «Незадовільно». Нечітко сформульована мета курсової роботи. Розділи не пов'язані між собою. Відсутній критичний огляд сучасних літературних джерел. Аналіз виконаний поверхово, переважає описовість на шкоду системності і глибині. Оформлення роботи не відповідає вимогам. Відповіді на запитання членів комісії неточні або неповні.
Оцінки захисту курсової роботи оголошуються у день їх захисту.
1.3. СПЕЦІАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПО СТРУКТУРІ ТА ЗМІСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ
ОСНОВНІ НАПРЯМКИ КУРСОВОЇ РОБОТИ З ПСИХОЛОГІЇ:
- вивчення загальнопсихологічних явищ та феноменів; закономірностей психічного відображення;
- вивчення соціально-психологічних явищ, феноменів та фактів;
- дослідження розвитку психіки в онтогенезі; теоретичний аналіз та емпіричне дослідження вікових закономірностей прояву психічних явищ;
- психодіагностика психічних процесів та основних психологічних властивостей особистості та їхнього впливу на професійну діяльність;
- психокорекція порушень емоційно-вольової сфери особистості при виконанні професійних завдань;
- психолого-педагогічна підготовка працівників пожежно-рятувальної служби; розробка методів розвитку здібностей особистості та її творчого потенціалу.
Організація роботи над курсовим дослідженням відбувається за таким алгоритмом:
Вибір теми - досить важливий етап підготовки курсової роботи. При цьому слід враховувати такі обставини: відповідність теми пріоритетним напрямкам наукової діяльності кафедри; можливість використання у ході дослідження конкретного матеріалу; відповідність теми науковим інтересам магістранта.
Текст курсової роботи друкується державною мовою з використанням комп'ютера 14 кеглем, шрифтом Times New Roman, через 1,5 інтервали.
Обсяг курсової роботи складає:
Текст роботи слід друкувати, додержуючись таких розмірів: верхнє та нижнє поле 20 мм, праве 10 мм, ліве поле 20 мм.
За згодою керівника дипломного проекту слухач має право вносити корективи в загальну структуру роботи.
Демонстрування основних положень та графічної частини при захисті може бути на плакатах, у файлових папках для членів комісії, а також із застосуванням мультимедійного проектора.
СТРУКТУРА РОБОТИ*. Курсова робота складається з таких основних частин:
Вступ
РОЗДІЛ 1. Теоретична частина
1.1. Аналіз основних напрямків дослідження поставленої проблеми
1.2. Вихідні методологічні положення, основні поняття, що розкривають предмет та обєкт дослідження
РОЗДІЛ 2. Експериментальна частина
2.1.Характеристика методів, психодіагностичних методик та критеріїв дослідження, на основі яких виділяють групи обстежуваних
2.2. Комплексне діагностичне дослідження поставленої проблеми (на основі методів математичної статистики)
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
*Примітка. Експериментальна частина є обов'язковою для курсових робіт з наступних дисциплін: «Психодіагностика» та «Психокорекція», щодо курсових робіт з дисциплін «Загальна психологія», «Соціальна психологія», «Вікова психологія», «Технологія психотренінгу», то, виходячи з предмета та об'єкта дослідження, вони можуть бути або суто теоретичними, або містити також і експериментальну частину.
ВСТУП повинен містити, перш за все, обґрунтування актуальності вибраної теми курсової роботи та міру дослідженності даної теми у науковій літературі, де описується напрямки, які добре розроблені та проблеми, які вирішені недостатньо.
Окремо визначається об’єкт, предмет, мета та завдання дослідження, характеризується експериментальна вибірка (описується кількість, вік, стать, місце праці досліджуваних у процентному співвідношенні).
Об'єктом дослідження є частина об'єктивної реальності або знань про неї, що створює проблемну ситуацію, на яку спрямована увага дослідника.
Предмет дослідження - певна частина, окремі сторони, властивості або відношення об'єкта. Об'єкт та предмет співвідносяться як загальне і часткове.
Проблема курсового дослідження характеризує суперечності між типовим станом предмета дослідження в реальному житті й вимогами до нього. Вона пов'язана з удосконаленням предмета дослідження.
Розв'язання проблеми є метою курсової роботи. Отже, мета дає уявлення про орієнтовні результати, які мають бути викладені й обґрунтовані в роботі. Мета роботи конкретизується в її основних завданнях. Як правилі в курсовій роботі формулюють три-чотири таких завдання. Зміст і характер завдань залежать від специфіки роботи, але здебільшого одне із завдань передбачає вивчення природи, структури, законів функціонування або розвитку об'єкта, інше - розкриття способів його вдосконалення, а ще - розробку практичних рекомендацій.
На основі теоретичного аналізу висувається гіпотеза, яка потребує доведення або спростування.
У останній частині вступу описуються методологічні основи та методи дослідження, які використовуються у даній роботі.
Під час роботи над курсовою роботою слід використовувати методичні вказівки, що розроблені кафедрою.
Кожний розділ закінчується висновками і в кінці формують загальні висновки по роботі.
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА. У першому розділі проводиться теоретичний аналіз постановки проблеми, пояснюється сутність понять, що досліджуються, розглядаються різноманітні наукові теорії як вітчизняних, так і зарубіжних вчених.
У цьому розділі детально описуються методи дослідження: назва методики і автор, показники, які вивчається за допомогою цієї методики, тощо. Якщо курсантом (слухачем) використовувались власноручно розроблені методики або маловідомі методики (наприклад, анкета, психологічні вправи та ігри, тощо), то вони обов’язково мають бути представлені у додатках. Загальновідомі методики у додатках не відображаються, лише у тексті дається посилання на літературу. Також вказуються методи математичної статистики, які задіяні у даному дослідженні.
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА. Другий розділ курсової роботи повинен містити описову частину експериментального дослідження, яка проводиться на основі математичних методів обробки матеріалів психологічних досліджень: порівняльного, кореляційного, факторного та регресивного аналізів. Вибір статистичних методів обробки залежить від поставлених завдань. Загалом, доцільно використовувати комп’ютерний варіант статистичних програм («Stadia», Statistika, «SPSS»), який дозволяє полегшити математичну обробку емпіричного матеріалу.
Дані, які були отримані в процесі психологічного дослідження, можуть бути систематизовані за допомогою простого або перехресного групування, яке дозволяє виділити декілька груп досліджуваних за однією або декількома ознаками. Просте групування полягає в упорядкуванні або класифікації за однією ознакою: наприклад, усіх випробуваних можна згрупувати за статтю, віком, темпераментом, рівнем тривожності, тощо.
Там, де потрібно зв’язування фактів за декількома ознаками, застосовують перехресне групування. Воно дозволяє визначити тісноту зв’язків, а в деяких випадках напрям взаємодії. Для цього використовується інтегральний критерій, який розраховувався на основі середньоарифметичних величин вибраних емпіричних показників (ряду ознак), отриманих за допомогою методик. На основі розрахованого інтегрального показника виділяються декілька груп (наприклад, низького та високого рівнів здоров’я, низької та високої психологічної готовності до діяльності, тощо).
Після статистичного групування проводиться порівняльний аналіз отриманих даних у різних групах. Підраховується відсоток по кожному показнику у різних групах та інтерпретуються результати.
Отримані дані представляються у вигляді таблиці (див.табл. 2).
Таблиця 2
Порівняльний аналіз отриманих даних
|
Показники (типи акценту-ацій) |
По вибірці в цілому (%) |
Група високого рівня психічного здоров’я (%) |
Група середнього рівня психічного здоров’я (%) |
Група низького рівня психічного здоров’я (%) |
|
Педантичність |
31,4% |
21,9% |
44,7% |
62,5% |
|
Тривожність |
55,0% |
25,7% |
21,6% |
12,4% |
Статистичний аналіз. Наступний крок опрацювання полягає у описі узагальнюючих характеристик, які дозволяють глибше зрозуміти особливості одиниці спостереження.
Відправним пунктом аналізу виступають величини показників, які отримані методом профілів. Відповідні середні, їх стандартні помилки, середньоквадратичні відхилення, значення критерію t і оцінка рівня значимості наводяться у таблицях (див. табл.3).
Таблиця 3
Статистичні параметри показників для груп 1 та 2
|
Показники |
Група 1 |
Група 2 |
|
1 |
2 |
3 |
|
1 14 15 16 28 29 30 |
31,308 13,6 56,69 81,487 2,67 7,032 3,67 |
10,54* 3,526* 21,364 18,385* 2,11 2,312 2,201* |
У іншій таблиці подається значення t критерію. Наприклад, значення величини t-критерію Стьюдента при порівнянні показників груп 1 та 2 (див. табл.4).
Таблиця 4
Значення величини t-критерію Стьюдента
|
Групи, що порівнюють по |
Показники |
||||||
|
А : В |
1 |
14 |
15 |
16 |
28 |
32 |
33 |
|
-1,41 |
-1,64 |
0,96 |
1,67 |
-0,20 |
-0,14 |
1,01 |
Аналізується отримані дані і характеризуються найбільш істотні відмінності, які отримані на рівнях значимості р - 0,05 або р - 0,01.
Кореляційний аналіз присвячений для оцінювання форми, знаку й тісноти зв’язку між кількома ознаками або факторами, що досліджуються. При визначенні форми зв’язку розглядається її лінійність або не лінійність (тобто як в середньому змінюється у в залежності від х, а х – від у).
Серед різновидів кореляційного аналізу в психології широко використовуються наступні: розрахунок коефіцієнту кореляції ® та коефіцієнтів кореляції Спірмена (rs) та Кендалла (τ).
Коефіцієнт кореляції обраховують за допомогою математичних методів (комп’ютерна програма («Stadia», «SPSS»), і на основі цього складають матриці інтеркореляцій. Потрібно враховувати, що коефіцієнти кореляцій можуть мати значення від 0 до ± 1. Якщо коефіцієнт дорівнює нулю або має від’ємний знак, це означає, що зв’язок між двома ознаками відсутній. Найбільш тісний взаємозв’язок має місце у випадках, коли величина коефіцієнту наближається до +1. У психологічних дослідженнях прийнято вважати, що при значенні коефіцієнту кореляції 0,3-0,5 зв’язок є помірним, 0,5-0,7 – значущим, 0,7-0,9 – сильним.
Для аналізу інтеркореляційних матриць використовується графічний засіб – метод кореляційних плеяд. Інтеркореляційні плеяди, складені на основі цих кореляційних матриць, схематично зображаються на рисунках. При аналізі враховуються зв’язки на 5%-му,1%-му та 0,1%-му рівнях значимості. При текстовому описі аналізується, який показник знаходиться у центрі, і з якими показниками він має прямі та непрямі зв’язки. Виділені вузли зв’язків показують наявність основних структурних елементів у досліджуваному феномені та їх зв’язок поміж собою.
Наприклад, «Аналіз кореляційної структури на 0,1%-му рівні значимості показав, що ведуче місце у першій плеяді, як і на 1%-му рівні значимості, відводиться експресивності (32), яка має прямі зв’язки з рівнем домагань (16) та самооцінкою (15,44) і зворотні – з задоволеністю учбовою діяльністю (105). Другий вузол зв’язків, у кількості 3-ох, утворює почуття провини (61). Ця змінна тісно пов’язана з безглуздістю існування (46), несміливістю (33) і підозріливістю (36), (див. рис. 1).
Рис. 1. Кореляційні плеяди
Факторний аналіз. Більш чітку і повну картину статистично пов’язаних ознак (з метою виявлення певної кількості прихованих від спостереження факторів) виявляє факторний аналіз. Перевага останнього над кореляційним у тому, що він не просто встановляє зв’язок змінювання однієї змінної в залежності від іншої, а визначає міру цього зв’язку і встановлює основні фактори, які лежать в основі зазначених змін. Факторний аналіз дає можливість знизити кількість змінних за рахунок їх пояснення меншим числом факторів, що допомагає узагальнити дані.
Факторний аналіз проводиться наступним чином: спочатку на основі емпіричних даних обраховується кореляційна матриця (матриця попарних інтеркореляцій), потім виділяються первісні ортогональні фактори. На сьогоднішній день це повністю комп’ютеризована програма, яка є у всіх статистичних програмах («Stadia», Statistika «SPSS»). Отримані дані представляються у дипломній роботі у вигляді таблиць (див. табл. 5).
Таблиця 5
Результати факторного аналізу групи 1
|
Показники (№) |
Фактор 1 |
Фактор 2 |
Фактор 3 |
|
– безнадійність (52) – самотність (45) – роздратування (56) – фізична агресія (54) |
0,848 0,635 0,595 0,545 |
||
|
– комунікабельність (28) – емоційна нестійкість (30) – підозріливість (30) – консерватизм (40) |
0,789 0,785 0,762 0,699 |
||
|
– несміливість (34) – негативізм (57) – домінантність (31) – жорстокість (35) |
0,662 0,586 0,571 0,448 |
Потім проводиться змістовна психологічна інтерпретація результатів факторного аналізу, яка здійснюється по значимості факторних навантажень. Визначають змінну, яка має найбільшу питому вагу, і показники, які підтверджують дану властивість. Розглядають і інші змінні, які беруть участь у організації фактору. На основі описаних змінних визначають провідну «ідею» фактору та дають йому назву. Наприклад, «У факторі значимими є 11 показників. Найбільшу питому вагу має комунікабельність (28). Більшість компонентів характеризує емоційну сферу особистості, що негативно впливає на управління актуальними психічними станами. До них належать: емоційна нестійкість (30), підвладність почуттям (33), низький рівень самоконтролю (42), тривожність (39). Ввійшли також змінні, які визначають відношення респондентів до навколишньої дійсності, такі як: почуття провини (61), безглуздість існування (46), консерватизм (40), неадекватність самооцінки (44), що негативно впливає на задоволеність соціальним статусом.
Спільність цих елементів дозволяє назвати даний фактор “низькою здатністю до саморегуляції”.
Регресійний аналіз дозволяє вивчити залежності однієї або кількох середніх величин від інших. Регресійний аналіз застосовується переважно в емпіричних психологічних дослідженнях, при розв’язанні завдань, пов’язаних з оцінюванням будь якого впливу (наприклад як змінилися показники агресивності після проведення корекційних вправ). При цьому використовують рівняння регресії, яке відображає вигляд тенденції збільшення або зменшення однієї змінної при збільшенні або зменшенні іншої. Рівняння множинної регресії має наступний вигляд:
y = а0 + b1x1 + …..+ bnxn
де у – інтегральний показник, b1, bn – коефіцієнт регресії, x1, xn – модальні параметри, а0 – вільний член рівняння.
У ВИСНОВКАХ подаються основні висновки та пропозиції, у яких повинно бути чітко зазначено, що нового виявлено у курсовій роботі, наведені у стислому вигляді основні результати дослідження.
Наприкінці роботи повинен бути наведений список використаної літератури, складений відповідно до вимог бібліографії (див. Додаток Г).
У ДОДАТКАХ подаються основні результати статистичного аналізу (матриці інтеркореляцій, таблиці факторних навантажень, тощо). Якщо у дипломній роботі є розроблені особисто методи (наприклад, анкета, психологічні вправи та ігри, тощо), то вони обов’язково мають бути представлені у додатках.
РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ
КУРСОВИХ РОБІТ
2.1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
Наукову роботу оформляють на аркушах формату А4 (210 х 297 мм) за допомогою комп'ютерної техніки на одному боці білого паперу через 1,5 інтервали шрифтом Times New Roman, кегль 14 з використанням друкувальних і графічних пристроїв виведення ЕОМ.
Текст роботи слід друкувати, додержуючись таких розмірів: верхнє та нижнє поле 20 мм, праве – 10 мм, ліве поле – 20 мм.
Під час виконання роботи необхідно дотримуватися рівномірної щільності, контрастності і чіткості зображення впродовж усієї роботи. У роботі мають бути чіткі, нерозпливчасті лінії, літери, цифри та інші знаки.
Окремі слова, формули, знаки, які вписують у надрукований текст, мають бути чорного кольору; щільність вписаного тексту має максимально наближуватись до щільності основного зображення.
Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого зображення машинописним способом або від руки. Виправлення повинно бути чорного кольору.
Скорочення слів і словосполучень у роботі потрібно подавати відповідно до чинних стандартів бібліотечної та видавничої справи.
Структурні елементи «РЕФЕРАТ», «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» не нумерують, а назви є заголовками структурних елементів.
Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.
Заголовки структурних елементів роботи і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки вкінці, не підкреслюючи.
Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів роботи слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці.
Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту роботи і дорівнювати п'яти знакам.
Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається. Відстань міжзаголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути не менш, ніж три інтервали.
Відстань між рядками заголовку, а також між двома заголовками приймають такою, як у тексті. Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту. Дипломна робота переплітається у тверду оправу.
2.2. НУМЕРАЦІЯ
Сторінки роботи слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, але обов'язково включають у загальну нумерацію сторінок роботи.
Ілюстрації й таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації роботи.
Розділи, підрозділи, пункти, підпункти роботи слід нумерувати арабськими цифрами.
Розділи роботи повинні мати порядкову нумерацію в межах усієї роботи і позначатися арабськими цифрами з крапкою в кінці, наприклад, 1., 2., 3. і тощо.
Підрозділи повинні мати нумерацію в межах кожного розділу.
Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку ставлять, наприклад, 1.1., 1.2., 1.3. тощо.
2.3. ІЛЮСТРАЦІЇ
Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання в роботі.
Фотознімки розміром менше формату А4 мають бути наклеєні на аркуші білого паперу формату А4.
Ілюстрації можуть мати назву, яку розміщують під ілюстрацією і друкують симетрично до тексту. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисуночний текст).
Ілюстрація позначається словом «Рис.», яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад, «Рис. 3.2. Схема розміщення». Ілюстрації повинні бути виконані чорним чорнилом (пастою) на білому непрозорому папері. Ілюстрації повинні розташовуватися так, щоб їх було зручно розглядати без повороту роботи чи з поворотом за годинниковою стрілкою. Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках.
Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, рис. 3.2. – другий рисунок третього розділу.
2.4. ТАБЛИЦІ
Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють.
Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці.
Розміщують таблицю таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою.
Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, поданих у додатку.
Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 1.2. - друга таблиця першого розділу.
Якщо у роботі одна таблиця, її не нумерують.
Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони становлять одне речення із заголовком, і з великих - якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.
Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Слово «Таблиця» і її номер вказують один раз праворуч над верхньою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: «Продовження табл.» з зазначенням номера таблиці, наприклад «Продовження табл. 1.5.»
Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі - лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.
При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.
2.5. ПРАВИЛА ПОДАННЯ ФОРМУЛ
Формули розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.
Формули в дипломній магістерській роботі нумерують арабськими цифрами в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою, наприклад: (3.1.) (перша формула третього розділу). Номер формули вказують праворуч після формули в круглих дужках.
Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його переносять в інший після знаку рівності (=), плюс (+), мінус (-), множення (х), ділення (:).
Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.
2.6. ПРАВИЛА ЦИТУВАННЯ ТА ПОСИЛАННЯ НА ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
Використання в роботі основних цитат, цифрових даних, схем, формул тощо, запозичених з літературних та інших джерел, а також запозичення думок, висновків інших авторів, обов'язково повинне супроводжуватися посиланням на назву джерела.
Бібліографічні зведення про посилання на літературні праці приводять відповідно до основних правил бібліографічного опису джерел. Посилання роблять по тексту.
У внутрішньотекстовому посиланні на джерела, включені у бібліографію, після згадування про них у квадратних дужках вказують номер, під яким вони значаться в переліку, і сторінки, наприклад, [13, с. 39]. Якщо ж посилання приводяться на кілька джерел, між ними ставиться крапка з комою, наприклад, [6, с. 77; 12, с. 50].
При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки, зазначають їх номери.
При посиланні слід писати: «... у розділі 4 ...», «... див. 2.1...», ... 3.3.4 ...», «... відповідно до 2.3.4 ...», «... див. Рис. 13. ...», ... 3.2 ...», «... за формулою (3.1).», «... у рівнянні (1.12) ...», ... див. Додатк Б...».
2.7. ОСНОВНІ ПРАВИЛА БІБЛІОГРАФІЧНОГО ОПИСУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Джерела в бібліографії вказуються в алфавітному порядку. Заголовок книги, якщо автор не зазначений, треба розмістити в алфавітному порядку (див. Додаток Г).
До бібліографічного опису вносять закони України, Укази Президента України, постанови виконавчих і розпорядчих органів, статті, монографії, матеріали Інтернет сайтів, тощо.
Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державних стандартів: ГОСТ 7.1-84 «Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления», ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила», ГОСТ 7.12-93 «Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила».
2.8. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ДОДАТКІВ
Додатки оформляються як продовження дипломної магістерської роботи на наступних її сторінках, розташовуючи в порядку появи посилань у тексті. Додатки розмішуються після бібліографії і відокремлюються від неї аркушем, на якому посередині друкують великими літерами слово «ДОДАТКИ».
Кожний новий додаток починається з нової сторінки. Додаток має заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток» і велика літера, що його позначає, наприклад: Додаток А.
Якщо в роботі більше одного додатка, їх позначають послідовно великими літсрами українського алфавіту, за винятком літер: ґ, є, і, ї, й, о, ч, ь.
Рисунки, таблиці, формули, що поміщаються в додатках, нумерують арабськими цифрами в межах кожного додатка, наприклад: рисунок А.1 – перший рисунок додатку А; таблиця Б.2 – друга таблиця додатку Б; формула (А.1) – перша формула додатку А.
Додаток А
Завідувачу кафедри практичної психології та педагогіки, доктору психолічних наук, доценту
О. А. Кривопишиній
Прізвище курсанта (студента)
Номер взводу (групи)
Рапорт (заява)
Прошу дозволити мені писати курсову роботу на тему «………….» і призначити науковим керівником ………………………………………………………………………
Дата Підпис
Додаток Б
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
КАФЕДРА ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ТА ПЕДАГОГІКИ
«До захисту допущено»
Завідувач кафедри практичної психології та педагогіки
доктор психологічних наук,
доцент
О.А.Кривопишина
«__» _________20__року
КУРСОВА РОБОТА
За темою: Дослідження адаптації курсантів вищих навчальних закладів системи МНС та факторів, що її зумовлюють
Керівник Роботу виконав
Старший викладач рядовий служби ц.з.
кафедри ПП та П,
кандидат педагогічних наук
І.Л.Гнатишин __________ М.П.Мельник «__»_________20___року «__»_________20___року
ЛЬВІВ-2013
Додаток В
Відгук керівника курсової роботи
Курсант_____________________________________________________
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Керівник проекту (роботи)
викладач кафедри ППта П
Ю.Б. Брочковська
«____»_______20___року _____________________
(підпис)
Додаток Г
Приклади оформлення
бібліографічного опису в списку використаних джерел
|
Монографія (один, два або три автори) |
Менделевич В. Д. Клиническая и медицинская психология: Практическое руководство. – М.: Медпресс, 1998. – 552 с. |
|
Монографія (п`ять і більше авторів) |
Трофимов Ю. Л., Рибалка В. В., Гончарук П. А. та ін.; Психологія: Підручник / За ред. Ю. Л. Трофимова. – К.: Либідь, 1999. – 558 с. |
|
Складові: журналу |
Турбан В. В. Невизначеність як психологічна категорія // Практична психологія та соціальна робота. – 1999. – №7. –С. 6-9. |
|
книги |
Казначеев В. П. Адаптация человека (социальные и медико-биологические аспекты) // Клинические и экспериментальные аспекты общей патологии. – Новосибирск: Наука, 1980. – С. 5-17. |
|
збірника |
Козак Л. М. Структурно-информационная организация системы психического статуса здоровья человека // Проблемы человека (экология, здоровье, образование): Материалы 1-го Междунар. науч. семинара. – Ужгород, 1995. – С. 31-48. |
|
Автореферат дисертації |
Гнатишин М. С. Невротичні розлади у жінок (індивідуальне програмування, профілактика): Автореф. дис … д-ра мед. наук: 14.01.16. – К., 1999. – 34 с. |
|
Омелаенко І. Б. Психологічний аналіз поведінки при різних типах невротичного конфлікту: Автореф. Дис. канд. психол. наук: 19.00.04. – К., 1998. – 18 с. |
|
|
Джерела, опубліковані в Інтернеті |
Стандарт університету: Бібліографічний опис у списку використаних джерел. Загальні вимоги і правила складання. – Львів, 2002 [Цит. 2003, 5 жовтня]. Дocтyпний з: <http://www.franko.lviv.ua/general/aboutu.html>. |
|
Timoshenko V. P. New Soviet Economic Plan: Its Agricultural Aspect // The Journal of Political Economy.– 1953. – Vol.61, Issue 6. – P.489–508. [Cited 2000, 8 Dec.]. Available from: |
ЛІТЕРАТУРА