Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
РОЗДІЛ 6.
ПРЕДСТАВНИЦЬКІ ОРГАНИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ. ФОРМИ ДІЯЛЬНОСТІ
Органи місцевого самоврядування. Місцеві ради як представницькі органи місцевого самоврядування
§1. Поняття та основні ознаки органу місцевого самоврядування
Пряма демократія як форма здійснення територіальною громадою місцевого самоврядування має винятково важливе значення з точки зору забезпечення пріоритетного становища територіальної громади в системі місцевого самоврядування. Проте на практиці переважна більшість питань місцевого значення, віднесених до сфери компетенції місцевого самоврядування, вирішується обраними громадою та іншими органами місцевого самоврядування, тобто шляхом представницької демократії.
У структурно-організаційному плані орган місцевого самоврядування являє собою певним чином організований колектив людей, який характеризується ознаками, що в сукупності дозволяють відмежувати органи місцевого самоврядування від органів державної влади, інших державних та комунальних установ, громадських організацій, господарських товариств тощо.
При цьому доцільно виходити з положень Конституції України (статті 5, 19, 38 та ін.), згідно з якими органи місцевого самоврядування є самостійним видом органів публічної влади - вони не входять у систему органів державної влади. Такий підхід дозволяє виділити ознаки, що, по-перше, притаманні будь-яким органам публічної влади, в тому числі і органам місцевого самоврядування, по-друге, - специфічні ознаки органів місцевого самоврядування як самостійного виду органів публічної влади.
Публічно-владні повноваження - необхідний атрибут усіх органів публічної влади, що знаходить відображення в їх конституційному найменуванні - «органи державної влади», «органи місцевого самоврядування». Публічно-владний характер повноважень органів публічної влади виявляється в тому, що:
а) рішення, які приймає орган публічної влади, обов’язкові для виконання всіма громадянами, іноземцями, особами без громадянства, органами, установами та організаціями, їх посадовими особами, на яких поширюється компетенція цього органу;
б) для забезпечення виконання прийнятих рішень орган публічної влади наділяється необхідними матеріальними засобами;
в) виконання рішень органу публічної влади, прийнятих у межах його компетенції, забезпечується не лише застосуванням різноманітних засобів переконання, заохочення, організаційно-масової роботи тощо, але й можливістю застосування відповідних засобів примусу.
Особливістю повноважень органів публічної влади порівняно з правами та обов’язками фізичної особи є те, що, по-перше, орган, його посадові особи згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. По-друге, значна частина прав органу одночасно є і його обов’язками: здійснення органом одних і тих же дій стосовно одного суб’єкта може виступати як реалізація права цього органу, а стосовно іншого - як обов’язок;
Ознаками органу місцевого самоврядування (як самостійного виду органів публічної влади») є такі:
1) орган місцевого самоврядування не входить до системи органів державної влади, він виступає самостійним (організаційно відокремленим) елементом системи місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування не утворюють також і власної системи органів, що суперечило б принципу автономності місцевого самоврядування - органи місцевого самоврядування різного територіального рівня в принципі не можуть бути підпорядковані по вертикалі. Так, у вітчизняній юридичній літературі ще вживається термін «система органів місцевого самоврядування» (наприклад, «система місцевих рад», «система виконавчих комітетів місцевих рад» тощо2), що, на думку окремих авторів3, є архаїзмом радянської системи влади і не відповідає самій природі місцевого самоврядування;
2) орган місцевого самоврядування утворюється з метою виконання завдань та функцій місцевого самоврядування (як самостійної форми публічної влади). Зазначене не виключає участі органів місцевого самоврядування у реалізації завдань та функцій держави (шляхом виконання делегованих повноважень);
3) орган місцевого самоврядування становлять особи, які наділяються згідно із законом спеціальним статусом - депутата місцевої ради або службовця органів місцевого самоврядування. Закони України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» та «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачають, що депутатами місцевих рад та службовцями органів місцевого самоврядування можуть бути лише громадяни України;
4) владними повноваженнями орган місцевого самоврядування наділяється з метою вирішення питань місцевого значення (самоврядні повноваження). При цьому, свої владні самоврядні повноваження орган місцевого самоврядування здійснює в інтересах територіальної громади (територіальних громад) та від її (їх) імені;
5) фінансування діяльності органу місцевого самоврядування здійснюється з бюджету місцевого самоврядування, з районного, обласного бюджету.
З урахуванням вищеназваних ознак орган місцевого самоврядування можна визначити як організаційно самостійний елемент системи місцевого самоврядування, що утримується за рахунок коштів бюджетів місцевого самоврядування, районних, обласних бюджетів і являє собою колектив громадян України — депутатів місцевої ради або службовців органів місцевого самоврядування,— створений у встановленому законом порядку для виконання завдань та функцій місцевого самоврядування, наділений з цією метою відповідними владними повноваженнями, які реалізуються у визначених законом правових та організаційних формах в інтересах відповідної територіальної громади (територіальних громад).
Види органів місцевого самоврядування визначені Конституцією України (ст. 140) та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (статті 5, 10, 11).
§2. Представницькі органи місцевого самоврядування
Представницьким органом місцевого самоврядування є виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення. Наявність представницького органу, що обирається членами територіальної громади, - необхідна ознака місцевого самоврядування.
Світовий досвід місцевого самоврядування свідчить, що представницький орган повинен вирішувати, насамперед, наступні завдання:
1) визначити проблему і шляхи її розв’язання;
2) своїми рішеннями оптимально регулювати питання місцевого життя;
3) сформувати дієздатний виконавчий орган;
4) чітко і своєчасно поставити завдання перед виконавчим органом, визначити головні напрями і принципи, якими повинен керуватися цей орган;
5) активно контролювати роботу виконавчого органа;
6) мобілізувати суспільну підтримку при вирішенні актуальних завдань і проблем місцевого життя4.
Місце представницького органу в системі місцевого самоврядування досить чітко окреслено в Європейській хартії місцевого самоврядування, яка віддає їм пріоритет по відношенню до інших органів місцевого самоврядування: місцеве самоврядування здійснюється радами або зборами, члени яких вільно обираються таємним голосуванням на основі прямого, рівного, загального виборчого права і які можуть мати підзвітні їм виконавчі органи (ст. 3). Це положення Хартії отримало логічний розвиток у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні», який закріплює пріоритетне значення представницьких органів серед інших органів місцевого самоврядування шляхом встановлення їх виключної компетенції (ст.26).
Cсистема місцевих рад як представницьких органів місцевого самоврядування складається із двох підсистем: базового і регіонального рівнів. Базовий рівень (підсистема) включає сільські, селищні, міські ради, які створюються відповідно до адміністративно-територіального поділу держави на територіях сіл, селищ, міст районного та обласного значення, міст, які мають спеціальний статус (Київ та Севастополь). Регіональний рівень (підсистема) місцевих рад включає обласні та районні ради, які утворюються на територіях відповідних областей та районів та є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
2.1. Порядок формування місцевих рад, підстави дострокового припинення повноважень
Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» (ст. 16) передбачає, що рішення про загальний склад (кількість депутатів) обласної, районної, міської (крім районів, міст в Автономній Республіці Крим, міст Києва, Севастополя) ради приймається відповідною обласною радою поточного скликання.
Рішення про загальний склад (кількість депутатів) районної, міської (районів та міст в Автономній Республіці Крим) ради приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим поточного скликання.
Рішення про загальний склад (кількість депутатів) Київської, Севастопольської міської ради приймається відповідно Київською, Севастопольською міською радою поточного скликання.
Рішення про загальний склад (кількість депутатів) районної у місті, сільської, селищної ради приймається відповідною районною у місті, сільською, селищною радою поточного скликання.
Всі вказані рішення приймаються не пізніш як за 50 днів до дня місцевих виборів. У разі якщо місцева рада, яка має прийняти рішення про загальний склад (кількість депутатів) відповідної місцевої ради у визначений законом строк не прийняла такого рішення, загальний склад відповідної місцевої ради залишається у тій самій кількості, що й у поточному скликанні, а в разі якщо загальний склад відповідної місцевої ради поточного скликання становить непарне число, то загальний склад такої місцевої ради становитиме мінімальну залежно від чисельності жителів кількість депутатів, визначену частиною четвертою статті 16 Закону.
Законом України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» встановлює мінімальну та максимальну чисельність відповідної ради в залежності від чисельності жителів відповідної адміністративно-територіальної одиниці:
1) до 1 тисячі жителів - від 12 до 16 депутатів включно; 2) від 1 тисячі до 3 тисяч жителів - від 16 до 20 депутатів включно; 3) від 3 тисяч до 5 тисяч жителів - від 20 до 30 депутатів включно; 4) від 5 тисяч до 20 тисяч жителів - від 30 до 36 депутатів включно; 5) від 20 тисяч до 50 тисяч жителів - від 36 до 46 депутатів включно; 6) від 50 тисяч до 100 тисяч жителів - від 36 до 50 депутатів включно; 7) від 100 тисяч до 250 тисяч жителів - від 40 до 60 депутатів включно; 8) від 250 тисяч до 500 тисяч жителів - від 50 до 76 депутатів включно; 9) від 500 тисяч до 1 мільйона жителів - від 60 до 90 депутатів включно; 10) від 1 мільйона до 2 мільйонів жителів - від 76 до 120 депутатів включно; 11) понад 2 мільйони жителів - від 76 до 150 депутатів включно.
Загальний склад (кількість депутатів) районної ради визначається із урахуванням кількості сіл (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися в територіальну громаду), селищ, міст районного значення, що входять до складу відповідного району, для забезпечення рівного представництва кожної територіальної громади у відповідній районній раді незалежно від чисельності такої територіальної громади.
Загальний склад (кількість депутатів) обласної ради визначається з урахуванням кількості районів, міст обласного значення, що входять до складу відповідної області, для забезпечення їх рівного представництва у відповідній обласній раді незалежно від чисельності жителів відповідного району, міста обласного значення.
Загальний склад (кількість депутатів) міської, районної у місті, районної, обласної ради має становити тільки парну кількість депутатів.
Повідомлення про загальний склад відповідної ради оприлюднюється відповідною радою в місцевих друкованих засобах масової інформації протягом трьох днів з дня прийняття відповідного рішення.
Згідно статті 141 Конституції України строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п'ять років.
Рада вважається повноважною за умови обрання не менш як двох третин депутатів від загального складу ради. У разі якщо до ради обрано менше двох третин її складу, до обрання необхідної кількості депутатів продовжує здійснювати повноваження рада попереднього скликання.
Припинення повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради має наслідком припинення повноважень депутатів відповідної ради.
Закон України «Про місцеве самоврядування» допускає випадки дострокового припинення повноважень місцевих рад. Так, ст.78 Закону встановлює, що повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради можуть бути достроково припинені у випадках:
1) якщо рада прийняла рішення з порушенням Конституції України, цього (Закону України «Про місцеве самоврядування») та інших законів, прав і свобод громадян, ігноруючи при цьому вимоги компетентних органів про приведення цих рішень у відповідність із законом;
2) якщо сесії ради не проводяться без поважних причин у строки, встановлені цим Законом, або рада не вирішує питань, віднесених до її відання.
Повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті ради за наявності вищезгаданих підстав (та в інших випадках) за поданням порушеним сільським, селищним, міським головою, а також не менш як однією десятою частиною громадян, що проживають на відповідній території і мають право голосу, можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму.
За наявності підстав, вказаних у ст. 78 Закону, а також рішення суду про визнання актів ради незаконними, висновків відповідного комітету Верховної Ради Верховна Рада України може призначити позачергові вибори сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради. Питання про призначення цих може порушуватись перед Верховною Радою України відповідно сільським, селищним, міським головою, головою обласної, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації.
2.2. Сесія як основна форма роботи місцевих рад. Секретар сільської, селищної, міської ради. Рішення ради
Місцеві ради проводять свою роботу сесійно. Сесія ради складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради (стаття 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Перша сесія новообраної місцевої ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості не менш як двох третин депутатів від загального складу ради. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів, а в сільській, селищній та міській раді також про підсумки виборів відповідно сільського, селищного, міського голови.
Сесія ради скликається головою ради в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
У разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради - секретарем сільської, селищної, міської ради; районної у місті, районної, обласної ради - відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради.
Сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації.
Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.
Сесії ради проводяться гласно. У разі необхідності рада може прийняти рішення про проведення закритого пленарного засідання.
Секретар ради
Важлива роль щодо організації роботи сільської, селищної, міської ради належить секретарю ради, який обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови.
Секретар сільської, селищної, міської ради працює в раді на постійній основі. Секретар сільської, селищної, міської ради не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.
Пропозиція щодо кандидатури секретаря ради може вноситися на розгляд ради не менш як половиною депутатів від загального складу відповідної ради у разі, якщо:
1) на день проведення першої сесії сільської, селищної, міської ради, обраної на чергових виборах, не завершені вибори відповідно сільського, селищного, міського голови;
2) рада не підтримала кандидатуру на посаду секретаря ради, запропоновану відповідним сільським, селищним, міським головою;
3) протягом тридцяти днів з дня відкриття першої сесії сільської, селищної, міської ради відповідний сільський, селищний, міський голова не вніс кандидатуру на посаду секретаря ради;
4) на наступній черговій сесії після виникнення вакансії секретаря ради у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень відповідний сільський, селищний, міський голова не вніс на розгляд ради кандидатуру на посаду секретаря ради;
5) посада секретаря ради стає вакантною під час вакантності посади відповідного сільського, селищного, міського голови у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень
Секретар сільської, селищної, міської ради здійснює такі функції:
1) у передбачених законом випадках здійснює повноваження сільського, селищного, міського голови;
2) веде засідання ради та підписує її рішення у зазначених вище випадках;
3) організує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради;
4) забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організує контроль за їх виконанням; забезпечує офіційне оприлюднення рішень ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, а також документів, підготовлених у процесі здійснення радою регуляторної діяльності, та інформації про здійснення радою регуляторної діяльності;;
5) за дорученням сільського, селищного, міського голови координує діяльність постійних та інших комісій ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій;
6) сприяє депутатам ради у здійсненні їх повноважень;
7) організує за дорученням ради відповідно до законодавства здійснення заходів, пов’язаних з підготовкою і проведенням референдумів та виборів до органів державної влади і місцевого самоврядування;
8) забезпечує зберігання у відповідних органах місцевого самоврядування офіційних документів, пов’язаних з місцевим самоврядуванням відповідної територіальної громади, забезпечує доступ до них осіб, яким це право надано у встановленому порядку;
9) вирішує за дорученням сільського, селищного, міського голови або відповідної ради інші питання, пов’язані з діяльністю ради та її органів.
Секретар сільської ради може за рішенням ради одночасно здійснювати повноваження секретаря виконавчого комітету відповідної ради.
Повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради.
Рішення ради
Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених Законом про місцеве самоврядування (наприклад, ч. 3 ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування України» передбачає необхідність 2/3 голосів для дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови). При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради приймається відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням. Таємне голосування обов'язково проводиться у випадках, передбачених Законом (наприклад, пп. 4 і 16 ст. 26, пп. 1, 29 (прийняття рішення про недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації) і 31 ст. 43 та ст.ст. 55, 56 Закону).
Рішення сільської, селищної, міської ради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.
Рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.
2.3. Постійні комісії та тимчасові контрольні комісії ради
Для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до відання ради, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету рада створює постійні комісії. Постійні комісії обираються радою з числа депутатів ради на строк її повноважень у складі голови і членів комісії. До складу постійних комісій не можуть бути обрані сільський, селищний, міський голова, секретар сільської, селищної, міської ради, голова районної у місті (у разі її створення), районної, обласної ради, їх заступники.
Г.В Задорожня визначає такі характерні риси постійних комісій:
а) постійні комісії створюються на основі законодавчого волевиявлення суб‘єктів законодавчої ініціативи;
б) постійні комісії займають свою чітко визначену нішу в структурі органів місцевого самоврядування;
в) організаційна структура або внутрішня побудова цих органів законодавчо закріплена шляхом прийняття відповідного правового акту;
г) постійні комісії виконують певний вид діяльності, який реалізується через надані їм функції по управлінню відповідними об‘єктами;
д) правосуб‘єктність постійних комісій, як конкретного суб‘єкта права, виражається через наявність у них владних повноважень (компетенції);
е) постійні комісії є відносно самостійним елементом в структурі органів муніципального управління, проте вони тісно пов‘язані між собою єдиними цілями та завданнями, які стоять не лише перед зазначеними органами, але й перед самим місцевим самоврядуванням в цілому5.
Перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначаються відповідною радою (в регламенті ради та (або) в Положенні про постійні комісії, що затверджується радою).
Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями. Вони також попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження відповідною радою, готують висновки з цих питань.
Рекомендації постійних комісій підлягають обов’язковому розгляду органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані. Про результати розгляду і вжиті заходи повинно бути повідомлено комісіям у встановлений ними строк.
Однак слід погодитися з думкою, що правові акти комісій мають рекомендаційний характер, тобто вони не є імперативними (зобов‘язуючими). Ті органи, підприємства, установи, організації, яким вони адресовані, зобов‘язані їх розглянути, проте за ними залишається право вчиняти якісь дії чи залишити все без змін. Такий підхід до сутності та змісту правових актів комісій є дещо схоластичним, оскільки не створюється дієвого механізму заохочення постійних комісій до нормотворчої діяльності саме через диспозитивність характеру норм6.
Доцільно надати право постійним комісіям приймати зобов‘язуючі рішення у тих сферах муніципальних відносин, в яких постійні комісії змогли б більш ефективно здійснювати управління: в сфері побутового обслуговування, культури, благоустрою, в сфері дотримання екологічних умов виробництва тощо, а також надати їм право оспорювати рішення підприємств, установ, організацій та інших органів, прийняття яких є безпосередньою правовою реакцією на підзаконні нормативно-правові акти комісій7.
Сільська, селищна, міська рада може утворити тимчасові контрольні комісії ради, які обираються з числа її депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених радою питань, що належать до повноважень місцевого самоврядування. Контрольні комісії подають звіти і пропозиції на розгляд ради.
Рішення про створення тимчасової контрольної комісії ради, її назву та завдання, персональний склад комісії та її голову вважається прийнятим, якщо за це проголосувало не менше однієї третини депутатів від загального складу ради.
Повноваження тимчасової контрольної комісії ради припиняються з моменту прийняття радою остаточного рішення щодо результатів роботи цієї комісії, а також у разі припинення повноважень ради, яка створила цю комісію.
2.4. Районна в місті рада
Районні у містах ради є інституцією, яка знайшла своє відображення в Конституції України. Зокрема, в абзаці 3 п. 8 Розділу XV «Перехідні положення» Основного Закону передбачено : «Районні у містах ради та голови цих рад, — зазначається в абзаці 3 п. 8 Розділу XV «Перехідні положення», — здійснюють свої повноваження відповідно до закону». Про це йдеться і в чинному Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі — Закон). «Районні у містах ради, — зазначається там, — після набуття чинності цим Законом здійснюють свої повноваження відповідно до закону. Обрання нового складу цих рад проводиться в порядку, що передбачений цим та іншими законами» (абзац 2 п. 2 Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення»). Разом з тим, Конституція України проголошуючи місцеве самоврядування правом територіальної громади міста, відносить питання організації управління районами в містах до компетенції міських рад (частини 1, 5 ст. 140).
Такі суперечності відповідно відтворені й у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні», який чомусь не включив районні у містах ради до обов’язкових елементів системи місцевого самоврядування, визначеної у ч. 1 ст. 5 цього Закону. У ньому лише передбачено, що у містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради можуть утворюватися районні в місті ради, які формують свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є головою її виконавчого комітету (ч. 2 ст. 5).
Найбільш суперечливими є положення ч. 5 ст. 6 та ч. 4 ст. 16 цього Закону, за змістом яких територіальні громади районів у містах з районним поділом діють як суб’єкти права власності незалежно від створення районних у містах рад. Адже у разі неприйняття міською радою рішення про створення органів місцевого самоврядування районів управління майном і фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад районів у містах, здійснює міська рада, яка несе відповідальність перед громадою відповідного району у місті, що породжує чимало непорозумінь як теоретичного, так практичного характеру8.
….Районна в місті рада є представницьким органом внутрішньоміської (районної у місті) громади, яка згідно з Конституцією України не виступає самостійним суб’єктом місцевого самоврядування. Районна у місті рада не має самостійного конституційного статусу і створюється за рішенням відповідної міської ради відповідно до положень пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Така характеристика статусу районної у місті ради була підтверджена у рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 2000 року № 1- рп/2000 (справа про місцеве самоврядування).
Така позиція Конституційного Суду України породила ситуацію, коли в містах з районним поділом діють кілька моделей управління районами. При цьому останнім часом у практиці організації місцевого самоврядування багатьох таких міст простежується тенденція до централізації управління відображенням якої стала ліквідація в них районних у містах рад як органів місцевого самоврядування. Першим містом в Україні, де міська рада всупереч чинному законодавству України прийняла рішення про ліквідацію районних у місті рад, став Львів (1995 рік). Пізніше, скориставшись правом, наданим Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідні рішення прийняли Горлівська, Макіївська, Маріупольська міські ради Донецької області, Запорізька, Миколаївська, Одеська та Сумська міські ради. Перед черговими місцевими виборами, що були призначені на 30 вересня 2010 року, районні в місті ради були ліквідовані у Вінниці (червень 2009 року) та Харкові (листопад 2009 року). Замість районних у містах рад були утворені районні адміністрації, які згідно з положеннями про них є виконавчими органами зазначених рад, створеними з метою реалізації функцій міської ради на території відповідного адміністративного району міста. «Приклад» у цьому також продемонструвала столиця України – місто Київ, де районні в місті ради згідно з рішенням Київської міськради від 9 вересня 2010 року були ліквідовані з 31 жовтня 2010 року9.
2.5. Обласні та районні ради
Обласні та районні ради мають іншу, ніж сільські, селищні, міські ради природу. Вони не виступають представницькими органами обласних та районних громад.
Конституція України не передбачає існування таких громад і не розглядає населення області, району як суб’єктів місцевого самоврядування, відповідно, обласні, районні ради конституйовані як органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Загальний склад обласної, районної ради визначається відповідною радою самостійно з урахуванням кількості районів, міст обласного значення, що входять до складу відповідної області, для забезпечення їх рівного представництва у відповідній обласній раді незалежно від чисельності жителів відповідного району, міста обласного значення (статтею 16 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів»).
Очолює обласну, районну раду її голова, який обирається відповідною радою з числа її депутатів у межах строку повноважень ради таємним голосуванням. Повноваження голови ради можуть бути припинені радою достроково, якщо за його звільнення проголосувало не менш як дві третини депутатів від загального складу ради шляхом таємного голосування. Голова ради працює в раді на постійній основі, не може мати інший представницький мандат, суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, в тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток.
Питання про звільнення голови ради може бути внесено на розгляд ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу ради. Звільнення особи з посади голови ради не має наслідком припинення нею повноважень депутата цієї ради.
Повноваження голови районної, обласної також вважаються достроково припиненими без припинення повноважень депутата ради в разі:
1) звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови ради;
2) порушення ним вимог щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлених законом.
Зазначені повноваження голови районної, обласної, районної у місті ради припиняються, а відповідна особа звільняється з посади голови ради з дня прийняття відповідною радою рішення, яким береться до відома зазначений факт.
Обласна, районна рада може утворити президію (колегію) ради, яка є дорадчим органом, в складі голови ради, його заступника, голів постійних комісій ради, уповноважених представників депутатських груп, фракцій ради. Президія (колегія) ради попередньо готує узгоджені пропозиції і рекомендації з питань, що передбачається внести на розгляд ради, вона може приймати рішення, які мають дорадчий характер.
Обласна, районна рада не утворює власних виконавчих органів, а відповідні повноваження делегуються нею обласній, районній державній адміністрації.
Організаційне, правове, інформаційне, аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності ради, її органів, депутатів, здійснює виконавчий апарат ради, який утворюється відповідною радою. Він сприяє здійсненню відповідною радою взаємодії і зв’язків з територіальними громадами, місцевими органами виконавчої влади, органами та посадовими особами місцевого самоврядування. Виконавчий апарат ради за посадою очолює голова відповідної ради.
2 Див., наприклад: Муніципальне право України. Підручник /За ред. докторів юридичних наук, професорів В. Ф. Погорілка, О. Ф.Фрицького. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - С.154, 223
3 Кравченко В. В., Пітцик М. В. Муніципальне право України: Навчальний посібник- К., 2003.- С.192
4 Див.Любченко П. М.Компетенція місцевого самоврядування: організаційно - правові питання реалізації: Автореф. дис...канд. юрид. наук: 12.00.02. - Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого –Х., 1998. – С. 10.
5 Задорожня Г.В. Постійні комісії представницьких органів місцевого самоврядування: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01. – конституційне право. - Інститут законодавства Верховної Ради України, Київ, 2006 – С. 12.
6 Там само. – С.19.
7 Там само. – С. 19.
8 Борденюк В. МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В РАЙОНАХ МІСТ З РАЙОННИМ ПОДІЛОМ
ЯК ФОРМА ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ВЕЛИКИМ МІСТОМ // http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vnapu/2011_1/11BORDE.pdf
9 Борденюк В. МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В РАЙОНАХ МІСТ З РАЙОННИМ ПОДІЛОМ
ЯК ФОРМА ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ВЕЛИКИМ МІСТОМ // http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vnapu/2011_1/11BORDE.pdf