Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Конституцію України було прийнято Верховною Радою України на її п’ятій сесії 28 червня 1996 р. Цей день тоді ж було проголошено державним святом українського народу, оскільки Конституція є Основним Законом держави, який визначає та закріплює підвалини всього суспільного життя, статус людини й громадянина, основи організації та принципи діяльності державного апарату України.
Складається з 15 розділів та преамбули. 14 розділів містять 161 статтю. Останній 15 розділ містить перехідні положення з 14 пунктів.
|
Стаття 1-20 |
РОЗДІЛ I |
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ |
|
Стаття 21-68 |
РОЗДІЛ II |
ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ’ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА |
|
Стаття 69-74 |
РОЗДІЛ III |
ВИБОРИ. РЕФЕРЕНДУМ |
|
Стаття 75-101 |
РОЗДІЛ IV |
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ |
|
Стаття 102-112 |
РОЗДІЛ V |
ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ |
|
Стаття 113-120 |
РОЗДІЛ VI |
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. ІНШІ ОРГАНИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ |
|
Стаття 121-123 |
РОЗДІЛ VII |
ПРОКУРАТУРА |
|
Стаття 124-131 |
РОЗДІЛ VIII |
ПРАВОСУДДЯ |
|
Стаття 132-133 |
РОЗДІЛ IХ |
ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ |
|
Стаття 134-139 |
РОЗДІЛ Х |
АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМ |
|
Стаття 140-146 |
РОЗДІЛ ХI |
МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ |
|
Стаття 147-153 |
РОЗДІЛ ХII |
КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ |
|
Стаття 154-159 |
РОЗДІЛ ХIII |
ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ |
|
Стаття 160-161 |
РОЗДІЛ XIV |
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ |
|
пункт 1-14 |
РОЗДІЛ XV |
ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ |
2. Основні риси Української держави за Конституцією України (статті 1, 2).
Роздiл I Загальнi засади
Стаття 1. Україна є суверенна i незалежна, демократична, соцiальна, правова держава.
Стаття 2. Суверенiтет України поширюється на всю її територiю.
Україна є унiтарною державою. Територiя України в межах iснуючого кордону є цiлiсною i недоторканною.
3. Форма правління в Україні (стаття 5).
Форма держави - це порядок (спосіб) організації та здійснення державної влади в країні. Традиційно форму держави розуміють як триєдине поняття таких складових: форми державного правління, форми державного устрою, форми державного режиму.
Умовно ці три поняття можна визначити в такий спосіб:
1) форма державного правління - "хто здійснює владу";
2) форма державного устрою - "де здійснюється влада";
3) форма державного режиму - "як здійснюється влада".
Форма державного правління - це законодавчо визначений порядок утворення і діяльності вищих органів держави. Форма правління будь-якої держави визначається правовим статусом глави держави. Главою держави у монархії є монарх, у республіці - президент.
Президентсько—парламентська республіка — форма правління, вид змішаної республіки, за якої глава держави (президент) особисто пропонує склад уряду (насамперед кандидатуру прем'єр-міністра), який підлягає обов'язковому затвердженню всім парламентом. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
4Визнання найвищої соціальної цінності України
Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Таким чином, діяльність держави повинна бути спрямована на забезпечення дотримання усіх встановлених прав та свобод людини.
Прикро визнавати, але в нашій державі все ще досить часто можна спостерігати порушення та нехтування правами громадян не лише іншими особами, але навіть і представниками органів державної влади.
Слід зазначити, що в Україні діють цілий ряд правоохоронних органів, основним обов’язком яких є захист законних прав та інтересів громадян. Їх діяльність чітко регламентована законодавством, що надає правоохоронним органам усі можливості для належного виконання своїх функцій.
На мою думку, поряд із причинами економічного та політичного характеру, важливу роль у цьому негативному процесі відіграють низька правова культура населення та правовий нігілізм, який «просочився» майже в усі сфери суспільного життя. Зважаючи на це і виникає ситуація, коли навіть чітко встановлені у законі норми, які регулюють ті чи інші правовідносини, не виконуються належним чином. Такі ситуації є доволі звичними у реальному житті. Своєрідним індикатором такого стану речей є дуже велика кількість судових позовів, які перебувають у провадженні загальних та спеціалізованих судів, а також звернень до органів прокуратури, міліції, служби безпеки. Крім того, ще одним підтвердженням постійних порушень прав людини у нашій країні є те, що згідно інформації, яка була надана Президентом Європейського суду з прав людини Жан-Полем Коштою, у 2009 році Україна посіла третє місце за кількістю звернень до цієї міжнародної судової організації.
5. Конституційний статус державної мови та мов національних меншин України (стаття 10).
Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
6. Об’єкти права власності Українського народу (статті 13,14).
Право власності - це врегульовані законом суспільні
відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.
2. Право власності в Україні охороняється законом. Держава
забезпечує стабільність правовідносин власності.
3. Кожен громадянин в Україні має право володіти,
користуватися і розпоряджатися майном особисто або спільно з
іншими.
4. Власність в Україні виступає в таких формах: приватна,
колективна, державна. Всі форми власності є рівноправними.
Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.
Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Стаття 14. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
7. Найважливіші функції держави (стаття 17).
Стаття 17. Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
На території України не допускається розташування іноземних військових баз.
Функції держави за засобами її діяльності:
- законодавча;
- виконавча (управлінська);
- судова;
- правоохоронна;
- інформаційна.
8. Державні символи України (стаття 20).
Стаття 20. Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.
9. Конституційне право на працю (стаття 43).
Стаття 42. Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом.
Стаття 43.Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до сусп ільних потреб.
Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і п ро надзвичайний стан. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється.
Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Стаття 44.Ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.
10. Конституційне право на освіту (стаття 53).
Стаття 26.
Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встано вленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом.
Стаття 53.Кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічно ї, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі. Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.
Стаття 54. Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різни ми видами інтелектуальної діяльності. Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом. Держава сприяє розвиткові науки, встановленню наукових зв’язків України зі світовим співтовариством.Культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам’яток та інших об’єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
11. Конституційне право на соціальний захист (стаття 46).
Стаття 46. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
12. Конституційне право на охорону здоров’я (стаття 49).
Стаття 49. Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.
Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.
Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.
13. Обов’язки громадянина України (статті 65-68).