Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Ім. О.О.БОГОМОЛЬЦЯ
“Затверджено”
на методичній нараді
кафедри педіатрії №2
Завідувач кафедрою
д.м.н., професор Волосовець О.П.
________________________________
________________________________
“____”___________________2010 р.
“____”___________________2011 р.
ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Навчальна дисципліна |
Госпітальна педіатрія |
Модуль № |
|
Змістовний модуль № |
|
Тема заняття |
Диференційна діагностика функціональних та органічних захворювань шлунку та кишківника у дітей. Ускладнення виразкової хвороби. |
Курс |
VI |
Факультет |
ІІ медичний |
Актуальність теми: Захворювання органів травлення у дітей займає 1-е місце серед усіх захворювань дитячого організму. Визначення причин та діагностика органів травлення є основою своєчасної ефективної допомоги хворій дитині.
1.Визначити різні функціональні захворювання органів травлення у дітей.
2.Визначити критерії постановки діагнозу функціональних захворювань органів травлення у дітей
3.Планувати обстеження хворої дитини та інтерпретувати отримані результати обстеження при ураженнях органів травлення
4.Проводити диференційний діагноз органічних та функціональних захворювань органів травлення у дітей.
5.Вміти ставити діагноз та надавати невідкладну медичну допомогу при ускладненнях виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки (кровотечі, перфорації, пенетрацї).
6.Профілактика загострень виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки
Функціональні гастроінтестінальні розлади-це різноманітна комбінація гастроінтестінальних симптомів без структурних та біохімічних порушень. Функціональні гастроінтестінальні розлади як психологічні порушення або проста відсутність органічних хвороб. Відповідно до загальноприйнятого визначення до функціональних захворювань відносять ті стани, коли не вдається виявити морфологічних, генетичних, метаболічних та інших змін, якими можна було б пояснити клінічні симптоми, що спостерігаються.
Основні клінічні синдроми при захворюванні органів травлення у дітей:
- абдомінальний больовий синдром
- диспепсичний синдром
- астеновегетативний синдром
Слід пам’ятати , що первинна ферментативна адаптація закінчується в 2 роки, а загальна гістохімічна адаптація –в 12 років. Клінічні прояви цих синдромів залежать від віку дитини, його емоційного стану, характеру вигодовування , середовища, що оточує, а також стану інших органів та систем.
В травні 2006 року було прийнято вдосконалену класифікацію й нові критерії діагностики функціональних гастроінтестінальних розладів (надалі ФГР) у дітей ( Римські критерії діагностики ІІІ ).
Відповідно до прийнятої класифікації, ФГР у дітей було розподілено на дві групи :G і Н. До групи G було включено ФГР, які спостерігаються у новонароджених і дітей раннього віку, а до групи Н-ФГР, які зустрічаються в дітей та підлітків.
G. Дитячі функціональні гастроінтестінальні розлади:
Новонароджені/Діти раннього віку
G1 Регургітація у немовлят
G2 Синдром румінації в немовлят
G3 Синдром циклічної блювоти
G4 Кольки в немовлят
G5 Функціональна діарея
G6 Дишезія в немовлят
G7 Функціональний запор
Н.Дитячі гастроінтестінальні розлади:
Діти/підлітки
Н1. Блювота й аерофагія
Н1а Синдром румінації в підлітків
Н1b Синдром циклічної блювоти
Н1с Аерофагія
Н2. Абдомінальний біль, пов’язаний з функціональними гастроінтестінальними розладами
Н2а Функціональна диспепсія
Н2b Синдром подразненого кишечника
Н2d Дитячий абдомінальний біль
Н2d1 Синдром дитячого функціонального абдомінального болю
Н3. Запор та нетримання калу
Н3а Функціональний запор
Н3b Нетримання калу
Римські критерії ІІІ діагностики синдрому румінації у немовлят
Діагноз встановлюють за наявності ознак протягом, принаймні,3 місяців:
1.Повторні скорочення м’язів черевного пресу, діафрагми та язика
2.Регургітація шлункового вмісту в ротову порожнину, що або відкашлюється або пережовується й повторно проковзується
3.Наявність трьох або більше ознак з перерахованих нижче:
-початок у віці 3-8 місяців
-відсутність ефекту від заходів, застосовуваних при гастроезофагеальній рефлексній хворобі або антихолінергічних препаратів, зміни характеру харчування годування через соску або гастростому
-не супроводжується нудотою або ознаками дискомфорту
-румінація не відбувається протягом сну й коли дитина спілкується з оточуючими
Римські критерії ІІІ діагностики синдрому румінації у підлітків
Діагноз встановлюють за наявності всіх ознак, зазначених нижче:
1.Повторювана безболісна регургітація їжі в ротову порожнину, пережовування або її вигнання, що:
-починається незабаром після прийому їжі
-не відбувається під час сну
-не реагує на стандартне лікування, застосовуване при гастроезофагеальному рефлексі
2.Відсутність позивів на блювоту
3.Відсутність доказів запального, анатомічного, метаболічного або неопластичного процесу, що зміг би пояснити ознаки захворювання.
Зазначені ознаки спостерігаються, принаймні, один раз на тиждень протягом, скажімо, 2 місяців до встановлення діагнозу.
Аерофагія- відчуття розпирання в епігастрії, що виникає внаслідок надмірного заковтування повітря й зменшується після відрижки повітрям.
Римські критерії ІІІ діагностики аерофагіі у дітей
Діагноз встановлюється за наявності, принаймні, двох ознак, зазначених нижче:
1.Заковтування повітря
2.Здуття живота через скупчення повітря в кишечнику
3.Повторювана відрижка й/або підвищене виділення газів з кишечника
Зазначені ознаки спостерігаються, принаймні, один раз на тиждень протягом, скажімо, 2 місяців до встановлення діагнозу.
Синдром циклічної блювоти-захворювання переважно дитячого віку, що проявляється стереотипними повторними епізодами блювоти, що змінюються періодами повного благополуччя.
Римські критерії ІІІ діагностики синдрому циклічної блювоти у дітей
Діагноз встановлюють за наявності всіх ознак, зазначених нижче:
1.Два або більше періодів інтенсивної нудоти й тривкої блювоти або тривалої блювоти протягом декількох годин або днів
2.Повернення до звичайного стану здоров’я протягом декількох тижнів або місяців
Функціональна диспепсія - це постійний або рецидивуючий біль або дискомфорт у верхній частині живота.
Симптоми, що входять до синдрому диспепсії, та їх визначення
1.Біль, локалізований в підложечковій області по серединній лінії (біль суб’єктивно сприймається як неприємні відчуття)
2.Дискомфорт, локалізований в підложечковій області по серединній лінії (суб’єктивно неприємне відчуття, що не інтерпретується пацієнтом як біль і яке при більш детальній оцінці може включати симптоми, зазначені нижче)
3.Швидке насичення ( відчуття, що шлунок переповнюється відразу від початку іди незалежно від обсягу прийнятої їжі, в результаті чого прийом їжі не може бути завершений)
4.Переповнення ( неприємне відчуття затримки їжі в шлунку, воно може бути зв’язане або ні з прийомом їжі)
5.Здуття в епігастральній області (відчуття розпирання в підложечковій області)
6.Нудота ( відчуття дурноти та наближення блювоти)
Основні симптоми функціональної диспепсії та механізм їх виникнення
|
Механізм |
Асоційовані симптоми |
|
Сповільнена евакуація вмісту із шлунка |
Відчуття постпрандіального переповнення, нудота. блювота |
|
Гіперчутливість шлунка до розтягнення |
Біль в епігастрії, зригування, зниження маси тіла |
|
Інфекція Хелікобактер |
Біль в епігастрії |
|
Гіперчутливість дванадцятипалої кишки до ліпідів |
Нудота |
|
Гіперчутливість дванадцятипалої кишки до кислоти |
Нудота |
|
Порушення акомодації |
Раннє насичення,зниження маси тіла |
Римські критерії ІІІ діагностики функціональної диспепсії у дітей
Діагноз встановлюють за наявності всіх ознак, зазначених нижче:
1.Постійний або рецидивуючий біль або дискомфорт у верхній частині живота (вище пупка)
2.Не зменшується після дефекації або пов’язаний зі зміною частоти або характеру стільця (тобто, не синдром подразненого кишечника)
3.Відсутні докази запального, метаболічного або неопластичного процесу , а також анатомічні зміни, здатні пояснити виявлені ознаки захворювання.
Зазначені ознаки спостерігаються, принаймні, один раз на тиждень протягом, скажімо, 2 місяців до встановлення діагнозу.
Функціональна патологія завжди складна для постановки діагнозу, оскільки діагноз встановлюється методом виключення органічної патології, тому необхідний комплекс обстеження повинен включати: ФГДС, УЗД, клінічні й біохімічні аналізи ( методом скринінгу, що включає загально запальні тести, печінкові в тому числі, які оцінюють синтетичні функції печінки, визначають функціональну спроможність нирок, загальний аналіз калу, метаболіти кишкової мікрофлори, аналіз калу на приховану кров).За показаннями проводиться рентгенологічне дослідження, електрогастрографія, сцинтиграфія шлунка, добова РН-метрія стравоходу, тест на інфекцію H.pylori.
Отже, діагноз функціональної диспепсії встановлюється на підставі клінічних даних, ретельно зібраного анамнезу, додаткового лабораторного й інструментального обстеження. Складність діагностики полягає в необхідності виключити всю органічну патологію. Лише після цього можна із упевненістю говорити про функціональний характер порушень. Специфічних маркерів функціональних розладів шлунка , так само як й інших органів, не встановлено.
Таким чином, діагностика ФГР у дітей передбачає, насамперед, виключення органічних захворювань, що протікають із аналогічними симптомами.
Сучасна ФГДС не має вікових протипоказань і дає можливість, окрім оцінки макро-морфологічних змін слизової оболонки, а також сфінктерного апарату, проводити мікро-морфологічні обстеження слизової оболонки ( гістохімія, електронна мікроскопія, цитологія, бактеріальне обстеження на H.pylori).
На підставі ФГДС можна виключити чи підтвердити наявність органічних уражень верхнього відділу ШКТ (гастриту, гастродуоденіту, езофагіту, виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки ). На підставі ректоманоскопії та колоноскопії є можливість підтвердити чи виключити наявність захворювань нижнього відділу ШКТ (неспецифічного виразкового коліту, хронічного коліту та ентероколіту ).
Невідкладна допомога при ускладненнях виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки.
Надання невідкладної допомоги на догоспітальному етапі (горизонтальне положення хворого, контроль АТ, симптоматичне лікування), своєчасна госпіталізація, обстеження та надання спеціалізованої консультативної допомоги.
При підозрі на наявність у хворого ускладнень ВХ шлунка та 12ПК необхідно:
- надання невідкладної допомоги на до госпітальному етапі
- термінова госпіталізація хворого в хірургічне відділення
- проведення ендоскопічних досліджень в момент поступлення (cito!)
- комплекс загально клінічних та біохімічних досліджень( загальний аналіз крові, формула, гематокрит, еритроцити, визначення групи крові, резус-фактора, кал на приховану кров, загальний аналіз сечі, білковий спектр, печінкові проби тощо ).
- консультація спеціаліста для визначення методу та тактики лікування.
Профілактика загострень виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки.
1.Диспансерне спостереження
2.Дотримання дієтичного харчування
3.Зменшеня фізичного навантаження
4.Виключення шкідливих звичок ( паління, вживання алкоголю тощо)
5.Зменшення психоемоційного навантаження
6.Профілактичні медикаментозні курси лікування сучасними патогенетичними медикаментозними засобами ( Н2-блокатори гістамінових рецепторів, інгібітори протонової помпи, ерадикація хелікобактеріоза )
7.Своєчасна інструментальна та лабораторна діагностика органів травлення, яке дає можливість своєчасно призначити профілактично-медикаментозну терапію
8.Санація хронічних вогнищ інфекцій
9.Санаторно-курортне лікування
Етапи заняття |
Розподіл часу |
Види контролю |
Методи навчання |
|
1.Підготовчий етап 1.1.Організаційні питання 1.2.Формування мотивації 1.3.Контроль підготовчої підготовки( стандартизовані методи контролю) |
15 хв |
Усне опитування |
Методичні рекомендації, підручники, посібники тощо. |
|
2.Основний етап - розгляд теоретичного матеріалу - бесіди з хворими на захворювання ШКТ Огляд дітей. Клінічне обстеження. Знайомство з історією хвороби. Оцінка лабораторних і інструментальних методів обстеження в історії хвороби або у виписці із історії хвороби (при відсутності хворого) |
135 хв |
Усне опитування |
Спілкування з хворими на захворювання ШКТ. Огляд дітей. Клінічне обстеження. Знайомство з історією хвороби. |
|
3.Заключний етап 3.1.Контроль кінцевого рівня знань 3.2.Загальна оцінка загальної діяльності студента 3.3.Інформування студента про тему слідуючого заняття |
20 хв |
Усне опитування. Тестовий контроль. Вирішення ситуаційних задач. |
Набір запитань, тестів та ситуаційних задач. |
1.Підготовчий етап.
Викладач підкреслює, що актуальність цієї теми обумовлена тим, що захворювання органів травлення у дітей займає 1-е місце серед усіх захворювань дитячого організму. Визначення причин та діагностика органів травлення є основою своєчасної ефективної допомоги хворій дитині. Своєчасна діагностика, адекватна терапія є основним в ефективному лікуванні самого захворювання, а також його подальшого прогнозу. Студенти знайомляться з планом практичного заняття і конкретними цілями. Контроль початкового рівня знань більш доцільно провести шляхом усного опитування.
2.Учбову діяльність доцільно проводити в дитячому гастроентерологічному відділенні, де лікуються діти з цією патологією. В цьому відділенні студенти побачать і ознайомляться з хворими дітьми, історіями хвороби, проведуть клінічне обстеження хворих, оцінять результати обстеження та лікування хворих з проявами захворювань ШКТ.
3.Поточна діяльність кожного студента оцінюється протягом практичного заняття шляхом усного опитування, ситуаційних задач і тестового контролю. Тестовий контроль і ситуаційні задачі проводяться письмово.
Обговорюються результати практичного заняття і проводиться аналіз успішності кожного студента. Студентів інформують про тему наступного заняття і які матеріали можна використати під час самостійної підготовки.
Додаток
Теоретичні питання до практичного заняття
1.Дайте визначення функціональних гастроінтестінальних розладів у дітей
2.Дайте визначення органічних уражень органів травлення у дітей
3.Критерії постановки діагнозу функціональних та органічних уражень органів травлення у дітей
4. Класифікація функціональних гастроінтестінальних розладів у дітей
5.Основні інструментальні та лабораторні методи, що використовуються в дитячій гастроентерології
6.Причини функціональних гастроінтестінальних розладів у дітей
7.Диференційна діагностика виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки
8.Невідкладна допомога при ускладненнях виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки
9.Профілактика загострень виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки