Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

Подписываем
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКОЇ ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ АКАДЕМІЇ
РЕФЕРАТ РОБОТА НА ТЕМУ:
«ПРАВОПИС ПРІЗВИЩ ТА ІМЕН ПО БАТЬКОВІ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ»
Виконала:
Студентка факультету фізичного виховання 32-ф групи
3 курса
Черевко Яна Сргїївна
Перевірила:
…Лонська Ирина Олексіївна
Харків 2013р.
Українські прізвища вимовляються і пишуться за правилами вимови та за загальними нормами українського правопису. Наприклад: Литвиненко, Гапоненко, Писаренко, Шевченко, Марченко, Муляр, Кравченко, Назар, Удовенко, Пугач, Солов 'яненко. Тимошенко, Юрчук.
Ряд прізвищ слов'янського походження в українській мові мають деякі особливості:
1) у російських прізвищах ё передається сполученням йо на початку слова та в середині після голосних, а також після твердих приголосних, якщо ё у вимові відповідає сполученню йо. Наприклад: Иопюв, Майоров, Водойомов, Муравйов, Соловйов, Воробйов;
2) якщо ё означає звук о після м'якого приголосного, то тоді пишеться сполучення ьо. Наприклад: Синьов, Дегтярьов, Пушкарьов, Лавреньов, Треньов;
3) під наголосом після шиплячих ж, ч, ш, щ та ц завжди пишеться о. Наприклад: Чижов, Свящов, Баїашов, Лихачов, Лобачов, Кольцов. У ненаголошеній позиції пишеться е. Наприклад: Горячев, Чебишев, Коришев, Солнцев, Кривенцев, Плющев, Лещев;
4) російська літера е після приголосних передається в українській мові літерою е. Наприклад: Мельник, Вербицький, Александров, Демидов, Шевцов, Кобзаревич, Леонов, Мошек, Сапек, Гашек, Луспекаев, Білевич. Але звук е в російських прізвищах, що відповідає українському і, передається буквою є. Наприклад: Бєлкін, Беляев, Сєдіна, Пєшковський, Мєстківський;
5) російська літера и в основах прізвищ на початку слова та після приголосних передається літерою і. Наприклад: Іващенко, Івко, Ісаченко, Ісаєв, Іллєнко, Нікітін, Фірсов, Бірюков, Ліненко.
Після шиплячих ж, ч, ш, щ завжди пишеться и. Наприклад: Живков, Жиловенко, Жигалюк, Кочигін, Чигрін, Чирва, Шишарова, Шииіацький, Щиглов, Щипачов;
6) російська літера и у середині слів після голосних, апострофа та м'якого знака передається через ї. Наприклад: Руїн, Воїнович, Мар "ін, Захар "їнов, Ільїн, Переїденко;
7) російський звук ы завжди передається літерою и. Наприклад: Фортаїи, Черниш, Малишевський, Цимбал, Циганенко, Білих, Куцих;
8) літера и завжди пишеться в прізвищах, утворених від імен та коренів, спільних для української і російської мов. Наприклад: Мироненко, Сидоров, Тихонов, Максимов, Данилов, Григорчук, Виноградов, Винокур;
9) російський суфікс -ев, -еев передається через є після приголосних (за винятком шиплячих, р та ц). І Іаприклад: Матвеев, Федосеев, Євсеев, Патрікєєв, Веденеев; Медведев, Каменев. Гундарев, Жухарев. Малишев, Баришев, Зайцев, Мальцев, Пахарев, Андреев, Хомічев, Мариничев, Онищенко;
10) у префіксі при- завжди пишеться и. Наприклад: Приходько, Присяжнюк, Прилуцький, Пригорілов, Прибережний, Привалов, Придніпровський, Приймаков, Прийденко, Придорожній;
11) у суфіксах -ич, -ик пишеться и. Наприклад: Зінкевич, Мазуркевич, Базшевич, Зозулевич; Перепелятник, Рудик, Цилюрик, Дудник, Малик, Антосик, Бендрик;
12) слов'янські прізвища, незалежно від походження, пишуться з ь у суфіксах -ськ, -цьк, -зьк. Наприклад: Вишневецький, Новицький, Липовицький, Іваницький, Корецький, Саврицький, Хмельницький, Купецький, Залюбовський,Зелінський, Петровський, Тройський, Міщерський, Печерський, Матусовський, Броварський.
Імена по батькові
При творенні чоловічих імен по батькові вживаються суфікси -ович, -йович. Наприклад: Русланович, Сергійович, Іванович, Ігорович, Юрійович, Максимович, Свгенович, Богданович, Андрійович, Маркіянович, Васильович, Семенович.
При творенні жіночих імен по батькові вживається суфікс -івн(а), після голосних -ївн(а). Наприклад: Миколаївна, Іванівна, Юліанівна, Лук'янівна, Ярославівна, Артемівна, Владиславівна, Василівна, Бориславівна, Романівна, Олександрівна, Сергіївна.
Деякі з імен по батькові випадають з цих загальних правил, їх слід пам'ятати:
Григорій - Григорович, Григорівна Сава - Савич (-ович), Савівна Ілля - Ілліч, Іллівна Микита - Микитович, Микитівна
Яків Якович (-левич,), Яківна (-лівна)
Лука Лукич, Луківна
У родовому відмінку жіночі імена по батькові мають лише
закінчення -івн(и), -ївн(и), у давальному--івн(і), -ївн(і).
Наприклад:
Р, в. Людмили Тимофіївки (неправильно: Тимофіївної)
ВікторіїВолодимирівни(неправильно: Володимирівно'!")
Д. в.Людмилі Тимофіївні (неправильно: Тимофіївній)
Вікторії Володимирівні (неправильно: Володимирівн і й).
У сучасній українській мові нормативними слід вважати обидва варіанти відмінювання чоловічих і жіночих прізвищ. Наприклад:
Жіночі прізвища Н. Людмила Макарова Р. Людмили Макарової Д. Людмилі Макаровій 3. Людмилу Макарову О, Людмилою Макаровою М. при Людмилі Макаровій Кл.в. Людмило Макарова
Чоловічі прізвища Руслан Макаров Руслана Макарова Руслану (-ові) Макарову Руслана Макарова Русланом Макаровим при Руслану (-ові) Макарову Руслане Макаров
Аналогічно відмінюються і прізвища на -ишин: Дмитришин, Коваїишин, їванишин, Миколишин, Федоришин та ін. Але слід мати на увазі, що форма жіночих прізвищ цього типу може бути невідмінюваною. Таке написання теж вважається нормативним. Наприклад:
н. |
Ольга Бондаришин |
Ольга Бондаришин |
р. |
Ольги Бондаришин |
Ольги Бондаришиної |
д. |
Ользі Бондаришин |
Ользі Бондаришиній |
3. |
Ольгу Бондаришин |
Ольгу Бондаришину |
0. |
Ольгою Бондаришин |
Ольгою Бондаришиною |
м. |
при Ользі Бондаришин |
при Ользі Бондаришиній |
Кл.в. |
Ольго Бондаришин |
Ольго Бондаришин |
Усі чоловічі прізвища на приголосний відмінюються за зразком:
Н. Микола Білоус Анатолій Кузьмич Олег Коваль
Р. Миколи Білоуса Анатолія Кузьмича Олега Коваля
Д Миколі Білоусу Анатолію Кузьмичу Олегу (-ові) Ковалю
3. Миколу Білоуса Анатолія Кузьмича Олега Коваля
О. Миколою Білоусом Анатолієм Кузьмичем Олегам Ковалем
М. при Миколі Білоусу Анатолію Кузьмичу Олегу (-ові) Ковалю
Кл.в. Миколо Білоус Анатоліс Кузьмич Олеже Коваль
Українська літературна мова мас дві форми свого виявлення: усну і писемну. Як усна, так і писемна форми мови є засобом спілкування людей. Однак при єдності функцій мова усна і писемна розв'язують це завдання по-різному.
Усне мовлення - це слухове сприймання певної інформації.
За допомогою усного мовлення спілкування і обмін думками відбувається безпосередньо.
В усному мовленні вживається побутова й діалектна лексика, слова розмовно-просторічного характеру, своєрідні фразеологізми тощо.
Синтаксична будова усної мови характеризується тим, що в ній здебільшого вживаються прості речення, часто - неповні. У складних реченнях переважає сурядність. Зв'язок речень переважно безсполучниковий. Рідко вживаються дієприкметникові й дієприслівникові звороти. Речення усної мови часто не вкладаються в звичайні синтаксичні рамки.
За характером спілкування усне мовлення - діалогічне, мас ряд лексичних особливостей.
В усному мовленні широко використовуються додаткові засоби висловлення: інтонація, жести, що надають відтінок переконливості та емоційності.
Важлива ознака усного мовлення - це простота і природність.
Звичайна сфера застосування усного мовлення - бесіда, розмова.
Усні виступи, доповіді, звіти, лекції г проміжною формою між усною і писемною літературною мовою. Це складніший вид усного мовлення, ніж розмовний, бо тут все-таки обмеженіше використовуються допоміжні засоби (жести, інтонація тощо).
1, Іменники чоловічого й жіночого роду І та II відмін мають в однині кличний відмінок.
Іменники чоловічого роду II відміни в кличному відмінку закінчуються на -у (-ю), -е.
Іменники твердої групи з суфіксами -як, -ок, -к(о) та деякі іменники мішаної групи з основою на шиплячий приголосний (крім ж) мають закінчення -у. Наприклад: батьку, хлопчику, провіднику, Іваненку, дядьку, синку.
Іменники м'якої групи мають закінчення -ю. Наприклад: лікарю, токарю, вчителю, кобзарю, місяцю, водію. Костю, Юрію.
Безсуфіксні іменники твердої групи та іменники м'якої групи з суфіксом -ець, а також окремі іменники мішаної групи (це власні назви з основою на ж, ч, ш, дж і загальні з основою на р, ж) мають закінчення -е. Наприклад: друже, молодче, хлопче, Іване, Вікторе, інженере, адвокате.
Іменники чоловічого й жіночого роду І відміни та зрідка іменники жіночого роду ПІ відміни в кличному відмінку закінчуються на -о, -е (-є)" -ю.
Іменники І відміни твердої групи мають закінчення -о. Наприклад: сестро, мамо, дочко, подруго, дівчино, Людмило, Микаю.
Іменники І відміни м'якої та мішаної груп, а також іменники III відміни мають закінчення *е (-є). Наприклад: земле, мріє, надіс, радосте, воле, Маріє, Софіє.
Іменники І відміни м'якої групи, що означають жіночі і чоловічі пестливі імена або загальні назви, мають закінчення -ю. Наприклад: матусю, доню, бабусю, дідусю, Галю, Олю, Лесю.
2. У звертаннях, що складаються з двох власних імен (імені та по батькові), обидва слова мають закінчення кличного відмінка: Романе Романовичу, Іване Миколайовичу, Миколо Артемовичу, Маріє Семенівно, Ганно Василівно.
У звертаннях, що складаються з двох загальних назв в однині, кличний відмінок мають обидва слова: пане бригадире, пане агрономе, пат полковнику, пане директоре, пане лікарю, пане господарю.
У звертаннях, що складаються із загальної назви та прізвища, кличний відмінок має лише загальна назва. Прізвище виступає тут у формі називного відмінка: пане Шевчук, пані Шевчук, пане Андрієнко, пані Андрієнко. пане Яковенко. пані Яковенко.
У звертаннях, що складаються із загальної назви і власного імені, кличний відмінок має як загальне слово, так і власне ім'я: брате Іване, друже Ярославе, пане Андрію, сестро Марино.
Суттєвою вадою усного мовлення часто буває бідний словниковий запас. Мовець може говорити багато, але використовувати одні й ті самі слова чи словосполучення. Часто виступаючий орієнтується лише на писемний стиль, тобто послуговується книжними словами. На жаль, не кожен доречно може вживати крилаті слова і вирази. Іноді мовець у свій виступ уводить фразеологізми, але вони не завжди доречні серед канцеляризмів. Ознака низької мовної культури - вживання тавтологічних словосполучень.
Компетентний мовець повинен говорити просто, зрозумілою слухачам мовою, уникати складної термінології, іншомовних слів. Якщо ж вживання термінів є необхідним, то поряд з ними слід подавати пояснення їх значень, добирати синоніми, користуватися порівняннями з образними засобами. Робити це треба ненав'язливо й коректно.
В усному діловому мовленні трапляється вживання деяких усталених слів у неточному значенні. Щоб виступ мовця був милозвучним, не втратив точності, цілеспрямованості, подаємо до деяких загальновживаних слів відповідники, які можна використовувати під час усного виступу.
Авторитет - повага, пошана, престиж, вага
Аргумент - підстава, мотив, обгрунтування, доказ
Будувати - споруджувати, мурувати, ставити
Бурхливий - буремний, буряний, несамовитий,
шалений, палкий Вимагати - ставити вимогу, домагатися
Висловлювати - виражати, виявляти, відбивати,
передавати
Відвертий - щирий, прямий, неприхований,
очевидний, явний, безсумнівний, щиросердечний Гілка - галузка, вітка, віта, гілляка
Гомін - гамір, галас, шелест, шум, розголос
Дефект - брак, упущення, недоробка, вада, хиба,
недолік, пошкодження Документи - ділові папери, папери, джерела,
першоджерела Доручати - покладати, зобов'язувати
Думка o твердження, ідея, задум
Економія - ощадливість, заощадження
Експеримент - дослід, спроба
Екстрений - терміновий, спішний, негайний
Енергійний - активний, працьовитий, наполегливий,
рішучий, діяльний Жвавий - моторний, рухливий, шпаркий, швидкий,
прудкий, баский Завдання - мета, призначення, перспектива
Завірити - запевнити, гаранту вати, дати слово
Заспокоювати - угамовувати, утихомирювати, утишувати
Застосовувати - використовувати, запроваджувати
Затамувати - придушити, подавити, пригнітити,
пригнобити, заглушити, стримати,
угамувати, побороти Збільшити - підвищити, підняти, примножити,
посилити
Зв'язати - сполучити, поєднати, сплести
Здійснювати - чинити, робити, проводити, вершити,
складати, укладати, виконувати, коїти Здобути - оволодіти, опанувати, охопити
Змовлятися - домовлятися, умовлятися, порозумітися
Ідентичний - тотожний, рівнозначний, однаковий
Компенсація - відшкодування, оплата, покриття
Крихкий - тендітний, ламкий, ломкий, слабкий
Лаконічний - стислий, короткий, небагатослівний
Ланцюг - низка, сплетення, сплетіння, кайдани,
пута
Ліквідувати - скасувати, припинити, знищити,
викоренити
Мешкати - жити, мати притулок, тулитися
Неясний - невиразний, непевний, туманний
Основний - головний, найважливіший.
найактуальніший, першорядний,
першочерговий
Осягнути - охопити, оточити, огорнути, обгорнути,
обхопити, обняти, обійняти, збагнути Охороняти - вартувати, стерегти, оберігати
Ощадливий - розважливий, розважний, обачливий,
обачний
Пам'ять - спогад, спомин, згадка
Період - етап, епоха, ера, час, пора, вік, проміжок
часу
Повага - пошана, шана, шаноба, поважання
Повідомити - оповістити, проінформувати, довести до
відома
Повідомлення - інформація, новина, звістка
Погляд - переконання, думка, гадка
Порівнювати - зіставляти, співвідносити, проводити
аналогію
Пояснити - з'ясувати, вияснити