Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ ТЕХНОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ
ВІННИЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Лекція на тему:
«Природні загрози, характер їхніх проявів
та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки»
2012
ПЛАН
та наслідки.
Пожежі — це неконтрольований процес горіння, який викликає загибель людей та нищення матеріальних цінностей.
Під час пожеж вигорає родючий шар ґрунту, який утворювався про тягом тисячоліть. Після пожеж у гірських районах розвиваються ерозійні процеси, а в північних — відбувається заболоченість лісових земель.
Основними видами пожеж як стихійних лих, які охоплюють великі території (сотні, тисячі, мільйони гектарів), є ландшафтні пожежі — лісові і степові.
Лісові пожежі поділяють на низові, верхові, підземні. За інтенсив ністю горіння лісові пожежі поділяються на слабкі, середні, сильні.
Лісові низові пожежі характеризуються горінням сухого трав'яного покро ву, лісової підстилки і підліску без захоплення крон дерев. Швидкість руху фронту низової пожежі становить від 0,3-1м/хв (слабка пожежа) до 16м/хв (сильна пожежа), висота полум'я — 1-2м, максимальна температура на кромці пожежі досягає 900 °С.
Лісові верхові пожежі розвиваються, як правило, з низових і характеризують ся горінням крон дерев. При швидкій верховій пожежі полум'я розповсюджується з крони на крону з великою швидкістю, яка досягає 8-5км/год, залишаючи деко ли цілі ділянки незайманого вогнем лісу. При стійкій верховій пожежі вогнем охоп лені не тільки крони, а й стовбури дерев. Полум'я розповсюджується зі швидкі стю 5-8км/год, охоплює весь ліс від ґрунтового шару до верхівок дерев.
Підземні пожежі виникають як продовження низових або верхо вих лісових пожеж і розповсюд жуються по шару торфу, який знаходиться на глибині 50см. Горіння йде повільно, майже без доступу повітря, зі швидкістю 0,1-0,5м/хв, виділяється велика кількість диму і утворюються про гари (пустоти, які вигоріли). Тому підходити до осередку підземної пожежі треба обережно. Горіння може тривати довго, навіть взимку під шаром грунту.
Степові (польові) пожежі виникають на відкритій місцевості, де є суха пожухла трава або збіжжя, яке дозріло. Вони мають сезонний характер і частіше бувають влітку, рідше навесні й практично відсутні взимку. Швидкість їх розповсюдження може досягати 20-30км/год.
Основними заходами боротьби з лісовими низовими пожежами є:
• засипання вогню землею;
• заливання водою (хімікатами);
• створення мінералізованих протипожежних смуг;
• пуск зустрічного вогню.
Гасити лісову верхову пожежу складніше, її гасять шляхом створення проти пожежних смуг, застосовують воду і пускають зустрічний вогонь. Степові (по льові) пожежі гасять тими ж засобами, що і лісові.
Гасіння підземних пожеж здійснюється в більшості випадків двома захода ми. При першому заході навколо торф'яної пожежі на відстані 8—10м від її краю копають траншею глибиною до мінералізованого шару грунту або до рівня ґрунто вих вод і заповнюють її водою. При другому заході влаштовують навколо пожежі смугу, яка насичена розчинами хімікатів. Спроби заливати підземну пожежу водою успіху не мали.
Деякі рекомендації щодо правил поведінки при пожежах:
Загальна характеристика біологічних об'єктів. Одним з видів небезпеки є біологічні речовини, до яких відносять макроорганізми (рослини та тварини) і патогенні мікроорганізми, збудники інфекцій них захворювань (бактерії, віруси, грибки, рикетсії, спірохети, най простіші).
Отруйні рослини. Близько 700 видів рослин можуть викликати важкі чи смертельні отруєння людей. Токсичною речовиною отруйних рослин є різні сполуки, які належать переважно до алкалоїдів, глюко зидів, кислот, смол, вуглеводнів тощо.
За ступенем токсичності рослини поділяють на:
• отруйні (біла акація, бузина, конвалія, плющ тощо) ;
• дуже отруйні (наперстянка, олеандр тощо);
• смертельно отруйні (білена чорна, беладона, дурман звичайний). Наведемо характеристику дії отруйних рослин на організм людини:
|
Отруйна рослина |
Час початку дії |
Характеристика впливу на організм людини |
|
Білена чорна |
через 30-40 хв. |
Почервоніння обличчя і шиї, збуджений стан, судоми рук та ніг, галюцинації, слинотеча, а згодом сухість у роті тощо. |
|
Цикута |
через 5 хв. |
Часте блювання, сильна слинотеча, запаморочення, блідість шкіри, з являються сильні судоми. |
|
Гриби |
до 2-3 діб |
Нестерпний біль під грудьми, постійне блювання, згущення крові, судоми, призводить до летальних наслідків |
Отруйні тварини. Серед тваринних організмів отруйні форми трапляються частіше, ніж в рослинних організмах. Отрути, що вироб ляються тими чи іншими організмами, є хімічними чинниками, які беруть участь у міжвидових взаємодіях. Приклади використання хімічних речовин для нападу або захисту можна знайти на всіх сходинках ево люційного розвитку. Наведемо приклади деяких небезпечних тварин.
|
Тваринний організм |
Вплив на організм людини |
|
Павук (тарантул) |
Надзвичайно сильні больові відчуття, головний біль, слабкість, порушення свідомості, судоми, тахікардія, підвищення тиску, летальні випадки |
|
Кліщі |
Укуси, почервоніння, стан загального отруєння |
|
Комахи (оси, бджоли, мурашки, жуки) |
Алергічні реакції, анафілактичний шок, неврози шкіри, запалення, больові відчуття, летальні наслідки |
|
Риби (скати, морські дракони, скорпени) |
Уколи, слабкість, деколи втрата свідомості, діарея, судоми, порушення дихання, зниження тиску, летальні випадки |
|
Рептилії (кобри, змії) |
Параліч скелетної й дихальної мускулатури, пригнічення функцій центральної нервової та дихальної систем, в'ялість, апатія, гальмування рефлексів, патологічний сон, летальні випадки |
Патогенні організми. Особливостями дії мікроорганізмів є:
В організм людини збудники інфекцій можуть потрапляти:
Основними інфекційними захворюваннями в наш час вважають:
Проникаючи у внутрішні органи людини, збудники інфекцій них захворювань можуть викликати різні розлади, як клінічного, так і анатомічного характеру. Деякі із збудників захворювань можуть спри чиняти інфекційні хвороби через харчі (вода, молоко, продукти), вживаючи які людина хворіє. Поширенню багатьох інфекцій сприя ють комахи, а також недотримання правил особистої гігієни.
Дуже велика кількість інфекційних захворювань передається через дихальні шляхи. Збудники цих захворювань паразитують на слизових оболонках носа, горла, гортані, тобто на слизових так званих верхніх дихальних шляхів. При спілкування хворого зі здоровою людиною збудник захворювання передається під час розмови — з носа і рота найдрібніші частки слизу розбризкуються і внаслідок цього відбувається ураження здорової людини. Патогенні мікроорганізми легко проникають у верхні дихальні шляхи здорової людини. Внаслідок цього відбувається поширення епідемій, особливо в місцях скупчення людей. Боротьба з цими захворюваннями ведеться ізоляцією хворих, за допомогою правил особистої гігієни та безпеки.
При зараженні кров'яними інфекціями, що передаються в момент укусу комахами, необхідно використовувати такі засоби, як ізо ляцію інфікованих людей, їх лікування, захист неінфікованих людей від укусів комах, знищення збудників інфекційних зах ворювань тощо.
Хворих, уражених інфекцією зовнішніх покривів, необхідно повністю ізолювати, зробити родичам та близьким потерпілого відповідні щеплення.
Розглянемо характеристику цих представників.
|
Збудник |
Хвороба |
Вплив на організм людини |
|
Бактерії |
Чума |
Морозить, підвищується температура, сильні головні болі, втрата свідомості |
|
|
Сибірка |
Підвищення температури, специфічні курбункули на шкірі та слизових оболонках, сепсис, смерть |
|
|
Холера |
Дія на клітини слизової оболонки, втрата води та солей призводить до шоку |
|
|
Ботулізм |
Зниження температури, нудота, блювота, в очах двоїться, порушується мова та дихання |
|
Віруси |
Натуральна віспа |
Підвищення температури, сильний головний біль, блювота, набухання слизової оболонки очей та ротової порожнини, висип, гнійні пухирці |
|
|
Жовта лихоманка |
Підвищення температури, сильний головний біль, біль у м'язах та кістках, біль у печінці, жовте забарвлення шкіри, кровотеча з носа, блювота, кривавий пронос |
|
Рикетсії |
Висипний тиф |
Підвищення температури, сильний головний біль, морозить, втрата свідомості, лихоманка |
|
Грибки |
Бластомікоз |
Ураження шкіри та легень, кісток, внутрішніх органів, мозкової оболонки |
|
|
Кокцидіодомікоз |
Нагадує грип, розповсюдження по всьому тілу, сухоти, вражає центральну нервову систему |
Біологічна зброя. Цей дуже небезпечний вид зброї призначений для масового ураження живих організмів (людей, тварин, рослин), а також для пошкодження військових об'єктів. Основу такого виду зброї становлять патогенні організми (бактерії, віруси, грибки, рикетсії) та токсини, що виробляють бактерії.
Біологічна (або бактеріологічна) зброя — це спеціальний вид зброї, зарядженої біологічними засобами.
Особливих методів захисту від негативної дії отруйних рослин і тва рин не існує. Лише необхідно досконало знати їх, знати симптоми їхньої дії, вміти вирізняти їх серед інших і якомога рідше з ними «зустрічатися».
Одним з найефективніших метолів боротьби з інфекційними захворюваннями є їх специфічна профілактика. Вона заснована на створю ванні штучного імунітету шляхом попереджувальних щеплень. У наш час широкого вжитку набули щеплення проти чуми, туляремії, бруце льозу, туберкульозу, сибірки, правця, дифтерії, черевного тифу, висип ного тифу, натуральної віспи, коклюшу тощо. Проти деяких захворю вань попереджувальні щеплення проводяться за певним розробленим планом (проти віспи, дифтерії, туберкульозу). Проти інших інфекцій щеплення проводять лише в тих випадках, коли виникає загроза їх поширення.
Для успішної боротьби з інфекційними захворюваннями навіть в умовах мирного часу у багатьох випадках необхідно здійснювати масові щеплення в дуже короткі терміни.
У наш час існує велика кількість захворювань, збудники яких можуть бути використані ворогом як бактеріальні засоби. Зробити щеп лення проти всіх цих захворювань неможливо, тому що жодна людина не витримає такої кількості щеплень. У цих випадках, особливо для встановлення виду застосованого збудника, вдаються до антибіотиків та інших спеціальних препаратів. Вони забезпечують загибель вірусу у незахищеному щепленням організмі, а також допомагають організму, якому зроблено щеплення, легше справитись із збудниками захворю вання. Також для лікування використовуються бактеріофаги та ліку вальні сироватки.
Бактеріофаги викликають в організмі людини розчинення хворобот ворних мікробів та упереджують розвиток хвороби або забезпечують лікувальний ефект. Сироваткам властиве швидке створення в організмі штучного несприйняття того чи іншого інфекційного захворювання.
Для захисту від проникнення в організм людини інфекції викорис товують такі ж засоби, як і для захисту від радіоактивних та хімічних отруйних речовин. Ці засоби захисту поділяють на:
У комплексі заходів, спрямованих на протибіологічний захист, обов'язковими складовими є дезинфекція, дезинсекція і дератизація.
Дезинфекція — це знищення або вилучення хвороботворних мікробів з зовнішнього середовища. Поряд з дегазацією та дезактивацією де зинфекція входить у поняття спеціальної обробки різних об'єктів з метою ліквідації наслідків застосування бактеріологічної зброї.
Дезинсекція проводиться для знищення шкідливих для людини ко мах та кліщів — збудників інфекційних захворювань.
Дератизація проводиться для боротьби з гризунами, що можуть бути джерелом або переносниками інфекцій.
Інфекційні захворювання тварин.
Епізоотія - широко розповсюджені захворювання, що значно перевищують рівень звичайної захворюваності на деякій території найбільш поширені на території України такі епізоотичні хвороби, як туберкульоз ВРХ, лейкоз ВРХ, лептоспіроз, сальмонельози, сибірка, сказ, класична чума свиней, хвороба Марека.
Хвороби рослин. На Україні у посівах зернових культур має місце
- епіфітотія борошнистої роси;
- бурої листкової їжі;
- фузаріозну;
- сажкових хвороб.
В степовій зоні шкідниками озимої пшениці клоп-черепашка.