Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
«ЕГОЇЗМ І ДУШЕВНА ЩЕДРІСТЬ»
Мета: формування в учнів навичок самоаналізу, вміння вести дискусію, висловлювати власну думку;сприяти розвитку моральних почуттів і рис особистості.
Обладнання:
1. Написані основні поняття: «егоїзм», «душевна щедрість», «альтруїзм».
2. Вислови відомих людей.
3. Картки з творчим завданням .
Учні працюють в 5 групах.
І. Вступне слово вчителя.
- Видатний педагог В.О.Сухомлинський свого часу писав:
- Сказав мудрець:
«Живи, добро звершай,
Та нагород за це не вимагай!
Лиш у добро і вищу правду віра
Людину відрізня від мавпи й звіра.
Хай оживає істина стара –
Людина починається з Добра!
Мати репутацію доброї людини, душевно щедрої, відчувати до себе дружнє ставлення і повагу людей – законне прагнення кожного. Але як цього досягти? Чи існує загальний принцип поведінки? Так, і в ньому втілена мудрість позитивного ставлення до людей (демонструється і читається «золоте правило» моралі).
«Золоте правило» моралі: «Поводь себе з іншими так, як хотів би, щоб інші поводилися з тобою»
А поряд з цим є не менш важливий принцип: «Увійди в становище іншого». Тобто, якщо ти хочеш, щоб люди ставилися до тебе добре, стався і до них так. Якщо хочеш, щоб друзі допомагали тобі у скрутну хвилину, вмій зрозуміти і їх проблеми.
Не говори про доброту,
Коли нею сам не сяєш ,
Коли у радощах витаєш,
Зачувши про чужу біду.
Бо доброта не тільки те,
Що обіймає тепле слово.
В цім почутті така основа,
Яка з глибин душі росте.
Коли її не маєш ти,
То раниш людяне в людині.
Немає вищої святині,
Ніж чисте сяйво доброти.
- Скажіть, а самому бути добрим легко? А чи потрібна зараз душевна щедрість? Чи багато вона сьогодні важить?
ІІ. Роздуми учнів над педагогічними ситуаціями
1. Хтось намагається пройти поза чергою попереду вас, пояснюючи це тим, що він дуже поспішає. Ваші дії.
2. В класі обговорюється оповідання. Майже всі однокласники мають одну точку зору, крім Руслана, який завжди ні з ким не згодний. Всі насміхаються над хлопцем. Та цього разу ваша точка зору збігається з думками Руслана. Чи скажете ви про це? Промовчите? Зміните свою точку зору?
3. Ви переписали домашній твір у приятеля, який навчається в іншій школі. Вчителька здивована вашими успіхами і питає, чи не допомагав вам хтось. Чи скажете ви, що це не ваш твір.
- То про що йшлося: про егоїзм вчинків чи про душевну щедрість? Давайте прочитаємо визначення цих понять (на дошці).
Душевна щедрість – внутрішній психічний стан людини,
яка радо подає допомогу, нічого не шкодуючи
для інших і нічого не чекаючи взамін.
Егоїзм (від латинського Ego – Я) – себелюбство, нехтування суспільними інтересами та інтересами інших людей заради задо- волення власних особистих інтересів і прагнень.
- А що таке альтруїзм? (на дошці).
Альтруїзм – безкорисливе ставлення до діяльності на благо інших, готовність заради цього зректися власних інтересів
- Чи можете навести приклади альтруїзму? (мати Тереза, батьки)
СИТУАЦІЯ «Чому купався інвалід?»
На березі моря сьогодні дуже мало людей. Закінчилось літо, розпочалась осінь.
Прийшов купатись тільки шестирічний Федько. Рано-вранці, йдучи на роботу, мати наказала синові: «Нікуди не звертай з дороги, йди прямо в дитячий садок». Але Федько не послухався і нишком попрямував до моря.
Скинув сорочку, штанці, поліз у воду. Спочатку вода здавалась холодною, потім тепліла.
На березі моря сидів інвалід. У нього не було ноги. Він прийшов на милицях – відпочити, подихати морським повітрям.
Побачивши маленького хлопчика, котрий запливав все далі в море, інвалід поліз у воду. Йому важко було діставатись до води, адже милиці він залишив на березі.
На глибині інвалідові стало легше, він обігнав хлопчика й уважно почав спостерігати за його білою голівкою.
Накупавшись, хлопчик виліз з води, вдягнувся й побіг у дитячий садок. Він не помічав, як слідом за ним безногий інвалід поліз у воду, як, купаючись, уважно слідкував за ним, Федьком, як виліз з води після нього, як важко було йому вдягатися...
- Так чому купався інвалід? Прокоментуйте цю ситуацію.
- Яким словом можна назвати його вчинок?
III. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ
1. Завдання «Закінчи думку»
– Ви познайомилися з поняттями «егоїзм», «щедрість», «душевна щедрість», «альтруїзм», розглянули й обговорили деякі життєві ситуації. Та слід сказати, що ці моральні категорії цікавили людей з давніх давен. І зараз я пропоную вам закінчити речення, які залишили нам у спадок великі люди. (Кожна група дає свій варіант відповіді. На обговорення 40 сек.).
«Обговорюючи вчинки інших,...» (згадуй про свої - Л. Толстой)
«Важко навчитись добру, слухаючи нотації, легко - ...» (прикладом – Сенека)
«Застерігай себе від того, що...» (засуджуєш в інших – Катон Старший)
«Доброчинність людини вимірюється не великими подвигами, а ...»(повсякденними вчинками – Б. Паскаль).
«Спостерігаючи чужі вади, розумна людина...» (позбувається власних – Публій Сір)
2. Творче завдання «Закінчи оповідання». На обговорення до 5 хвилин (звучить інструментальна музика).
УЛАМКИ ДОБРОТИ
Сім’я проводила вихідний день на пляжі. Діти бавились на березі. Та ось з явилась маленька стара жінка, Її одяг брудним і старим. Вона щось промовляла про себе, підбирала з піску якісь речі і клала їх до сумки. Батьки покликали дітей і наказали їм перебувати від жінки подалі. Коли жінка проходила поряд, вона посміхнулась сім ї, та ніхто не відповів на привітання.
- Відповіді учнів.
- Я прочитаю вам завершення цього оповідання.
А згодом сім’я дізналась, що вже багато років ця маленька бабуся збирає на піску уламки скла, щоб діти не поранили собі ноги.
- Як ви вважаєте, чому стара жінка робила саме так і яким словом можна назвати її вчинок?
1V. ПІДСУМОК
- Підсумовуючи нашу розмову, я знову ж таки хочу звернути вашу увагу на вислови великих (на дошці).
Думай добре, і думки визріють у гарні вчинки
Л.Толстой
Поведінка – це дзеркало, в якому кожен показує своє обличчя
В. Гетте
Допоможи тому, хто несе тягар, а не тому, хто покладе його поруч
Сенека
- Завершуємо нашу годину спілкування словами Ліни Костенко (читають учні):
«І в житті, як на полі мінному,
я просила в цьому сторіччі
хоч би той магазинний мінімум:
-Люди, будьте взаємо ввічливі!
І якби на те моя воля,
написала б я скрізь курсивами:
- Так багато на світі горя,
люди, будьте взаємо красивими.»
- І наостанок – вірш Любові Забашти «Моди»:
Є моди на зачіски,
На гострі носки в черевиках,
На декольте на сукні
І на короткі штанці,
На плечі – вузькі і широкі,
На вуха, малі і великі,
І навіть на форму браслета
На ніжній дівочій руці.
І ми , незалежні, зайняті завжди ділом,
Хоч пізно, а все ж плетемося у моди тієї в хвості.
Та тільки, правду кажучи, я б дуже хотіла,
Щоб стали навік панівними інші моди в житті:
Моди на світлі душі,
На прямоту, на сердечність,
На людяність, на гуманність,
На серце, повне щедрот...
- Я бажаю вам бути добрими, сердечними, щедрими душею і сподіваюся, що наша розмова пішла вам на користь. Дякую всім.