Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
12
щоб змусити його відчувати певне психічне переживання кари, докладати зусиль до подолання мотивів, якими обумовлюється його ірраціональна поведінка, та стимулювати мотиви, що мають схилити правопорушника до поведінки, яка узгоджується з правовими нормами. Лише особиста (персональна) відповідальність за адміністративні правопорушення може забезпечити здійснення таких функцій покарання, як осуд, страхання, запобігання, виправлення, перевиховання. Тут встановлення особистої вини та форм її прояву є основною умовою (суб'єктивною підставою) застосування відповідальності, покарання. Відсутність вини не створює складу проступку. До того ж визнання суб'єктами адміністративної відповідальності юридичних осіб не узгоджується з процесуальним порядком порушення справ про адміністративні правопорушення, що передбачає складання протоколу на конкретну особу, ознайомлення її з матеріалами справи, отримання від неї пояснень тощо".
Прибічником думки щодо неможливості юридичної особи бути суб'єктом адміністративного проступку виступає Г.П Бондаренко. Він зазначає: "Помилковість твердження окремих авторів, що суб'єктом адміністративного проступку може бути юридична особа, полягає в тому, що вони механічно підмінюють поняття суб'єкта адміністративного примусу поняттям суб'єкта адміністративного проступку, безпідставно розширюють межі адміністративної відповідальності, включаючи до неї і правопорушення, які не є адміністративними проступками і за які не настає адміністративна відповідальність, а застосовуються заходи адміністративного запобігання або адміністративного припинення".
Разом з тим Г.П.Бондаренко не заперечує, що тривалий час у радянській правовій науці і" законодавстві була поширена думка, що суб'єктом адміністративного проступку можуть бути юридичні особи. Однак Указом Президії Верховної Ради СРСР "Про подальше обмеження штрафів що накладаються в адміністративному порядку" від 21.06.61 р. було встановлено "Скасувати накладення штрафів в адміністративному порядку на установи, підприємства і організації. Встановити, що штрафи відповідно до діючого законодавства накладаються на тих службових осіб, які в порядку виконання своїх службових обов'язків повинні вживати заходів до своєчасного ви конання встановлених правил".
Безумовно, що в умовах панування радянського планового господарства така ідея була виправданою, оскільки замість перекладання грошей з однієї, "майже" державної кишені до іншої, вводилась конкретна відповідальність винних посадових осіб. Але майже через двадцять років статтею 1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 19 02 81 р. "Про порядок введення в дію Основ законодавства Союзу PCP і союзних республік про адміністративні правопорушення" було встановлено, що набрання чинності цих Основ не стосується діючих: актів законодавства з питань відповідальності юридичних осіб в адміністративному порядку. За словами В. Новосьолова, "ця норма має принципове значення для визнання юридичних осіб одним із суб'єктів адміністративної відповідальності поряд з іншими суб'єктами — громадянами,