Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Д о д а т о к 1
КЛАСИФІКАЦІЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД ЗА БУРИМІСТЮ
для обертального механічного буріння свердловин
із застосуванням коронок і доліт
|
Кате- |
|
|
горія |
Гірські породи, типові для кожної категорії |
|
порід |
|
|
1 |
2 |
|
I |
Торф, рослинний шар без деревного і чагарникового коріння; п у х к і: лес, піски (не пливуни), супіски без гальки та щебеню; мул вологий і мулисті грунти; суглинки лесовидні; трепел; крейда слабка |
|
|
|
|
II |
Торф та рослинний шар з деревним і чагарниковим корінням або з незнач- ними домішками мілкої (до 3 см) гальки та щебеню; супіски та суглинки з домішками до 20 % мілкої (до 3 см) гальки або щебеню; піски щільні; суглинок щільний; лес; мергель пухкий, пливун без напору; лід; глини середньої щільності (стрічкові та пластичні); крейда; діатоміт; кам’яна сіль (галіт); націло каолінізовані продукти вивітрювання вивержених і метаморфізованих порід; залізна руда вохриста |
|
III |
Суглинки та супіски з домішками понад 20 % мілкої (до 3 см) гальки або щебеню; лес щільний, дресва; пливун напірний; глини з частими прошарками (до 5 см) слабозцементованих пісковиків і мергелів, щільні, мергелисті, загіпсовані, піскуваті; алевроліти глинисті слабозцементовані; пісковики, слабозцементовані глинистим і вапняковим цементом; мергель; вапняк-черепашник; крейда щільна; магнезит; гіпс тонкокристалічний, вивітрілий; кам’яне вугілля слабке; буре вугілля; сланці талькові зруйно- вані усіх різновидів; марганцева руда; залізна руда окислена, пухка; бок- сити глинисті |
|
IV |
Галечник, який складається з мілкої гальки осадочних порід; мерзлі водо- носні піски, мул, торф; алевроліти щільні глинисті; пісковики глинисті; мергель щільний; нещільні вапняки та доломіти; магнезит щільний; пори- сті вапняки, туфи; опоки глинисті; гіпс кристалічний; ангідрит; калійні солі; кам’яне вугілля середньої твердості; буре вугілля міцне; каолін (первинний); сланці глинисті, піщано-глинисті, горючі, вуглисті, алевролі- тові; серпентиніти (змійовики) сильно вивітрілі та отальковані; нещільні скарни хлоритового і амфібол-слюдистого складу; апатит кристалічний; сильно вивітрілі дуніти, перидотити; кімберліти, що їх торкнулося вивіт- рювання; мартитові та їм подібні руди, сильно вивітрілі; залізна руда м’яка в’язка; боксити |
Продовження додатку 1
|
Кате- |
|
|
горія |
Гірські породи, типові для кожної категорії |
|
порід |
|
|
1 |
2 |
|
V |
Галечно-щебенисті грунти; галечник мерзлий, зв’язаний глинистим або піщано-глинистим матеріалом з льодяними прошарками; м е р з л і : пісок крупнозернистий і дресва, мул щільний, глина піскувата, пісковики на вапняному та залізистому цементі; алевроліти; аргіліти; глини аргілі- топодібні, дуже щільні, щільні сильно піскуваті; конгломерати осадочних порід на піщано-глинистому або іншому пористому цементі; вапняки; мармур; доломіти мергелисті; ангідрит дуже щільний; опоки пористі вивітрілі; кам’яне вугілля тверде; антрацит, фосфорити жовнові; сланці глинисто-слюдяні, слюдяні, тальково-хлоритові, хлоритові, хлоритово- глинисті, серицитові; серпентиніти (змійовики); вивітрілі альбітофіри, кератофіри; туфи серпентинізовані вулканічні; дуніти, що їх торкнулося вивітрювання; кімберліти брекчієвидні; мартитові та їм подібні руди, нещільні |
|
VI |
Ангідрити щільні, забруднені туфогенним матеріалом; глини щільні мерзлі; глини щільні з прошарками доломітів і сидеритів; конгломерат осадочних порід на вапняному цементі; пісковики польовошпатові, квар- цово-вапнясті; алевроліти з включеннями кварцу; вапняки щільні доломі- тизовані, скарновані; доломіти щільні; опоки; сланці глинисті, кварцово- серицитові, кварцово-слюдяні, кварцово-хлоритові, кварцово-хлорито- серицитові, покрівельні; хлоритизовані та розсланцьовані альбітофіри, кератофіри та порфірити; габро; аргіліти слабко окременілі; дуніти, яких не торкнулося вивітрювання; перидотити, що їх торкнулося вивітрювання; амфіболіти; піроксеніти крупнокристалічні; тальково-карбонатні породи; апатити, скарни епідото-кальцитові; колчедан сипучий; бурі залізняки ніздрюваті; гематито-мартитові руди; сидерити |
|
VII |
Аргіліти окременілі, галечник вивержених і метаморфічних порід (річник); щебінь мілкий без валунів; конгломерати з галькою (до 50 %) виверже- них порід на піщано-глинистому цементі; конгломерати осадочних порід на кременистому цементі; пісковики кварцові; доломіти дуже щільні; окварцьовані польовошпатові пісковики, вапняки; каолін агальматоліто-вий; опоки міцні, щільні; фосфоритова плита; сланці слабко окременілі, амфібол-магнетитові, кумінгтонітові, роговообманкові, хлорито-рогово-обманкові; слабко розсланцьовані альбітофіри, кератофіри, порфіри, пор-фірити, діабазові туфи; порфіри, порфірити; крупно- та середньозернисті, що їх торкнулося вивітрювання, граніти, сієніти, діорити, габро та інші вивержені породи; піроксеніти; кімберліти базальтовидні; скарни кальци-товміщуючі авгіто-гранатові; кварци пористі (тріщинуваті, ніздрюваті, |
Продовження додатку 1
|
Кате- |
|
|
горія |
Гірські породи, типові для кожної категорії |
|
порід |
|
|
1 |
2 |
|
вохристі); бурі залізняки ніздрюваті пористі; хроміти; сульфідні руди; мартито-сидеритові та гематитові руди, амфібол-магнетитові руди |
|
|
VIII |
Аргіліти кременисті, конгломерати вивержених порід на вапняковому цементі; доломіти окварцьовані; окременілі вапняки та доломіти; фосфо- рити щільні пластові; сланці окременілі: кварцово-хлоритові, кварцово- серицитові, кварцово-хлорито-епідотові, слюдяні; гнейси; середньозерни- сті альбітофіри та кератофіри; базальти вивітрілі; діабази; порфіри та порфірити; андезити; діорити, невивітрілі лабрадорити; перидотити; дрібнозернисті, що їх торкнулося вивітрювання, граніти, сієніти, габро; граніто-гнейси, пегматити, кварцово-турмалінові породи, що їх торкнулося вивітрювання; скарни крупно- та середньозернисті кристалічні авгіто- гранатові, авгіто-епідотові; епідозити; кварцово-карбонатні та кварцово- баритові породи; бурі залізняки пористі; гідрогематитові руди щільні; кварцити гематитові, магнетитові; колчедан щільний; боксити діаспорові |
|
IX |
Базальти; конгломерати вивержених порід на кременистому цементі; вап- няки карстові; кременисті пісковики, вапняки; доломіти кременисті; фос- форити пластові окременілі; сланці кременисті; кварцити магнетитові та гематитові тонкосмугасті, щільні мартито-магнетитові; роговики амфібол- магнетитові та серицитизовані; альбітофіри та кератофіри; трахіти; пор-фіри окварцьовані; діабази тонкокристалічні, туфи окременілі, ороговико- вані; ліпарити та мікрограніти, що їх торкнулося вивітрювання; крупно- та середньозернисті граніти, граніто-гнейси, гранодіорити; сієніти; габро- норити; пегматити; березити; скарни дрібнокристалічні авгіто-епідото- гранатові, датоліто-гранато-геденбергітові; скарни крупнозернисті, гранатові; окварцьований амфіболіт, колчедан; кварцово-турмалінові породи, що їх не торкнулося вивітрювання; бурі залізняки щільні; кварци зі значною кількістю колчедану; барити щільні |
|
X |
Валунно-галечні утворення вивержених і метаморфізованих порід; піско- вики кварцеві зливні; джеспіліти, що їх торкнулося вивітрювання; фос- фатно-кременисті породи; кварцити нерівномірнозернисті та роговики з вкрапленістю сульфідів; кварцеві альбітофіри та кератофіри; ліпарити; дрібнозернисті граніти, граніто-гнейси та гранодіорити; мікрограніти; пегматити щільні кварцові; скарни дрібнозернисті гранатові, датоліто- гранатові; магнетитові та мартитові руди, щільні, з прошарками роговиків; |
Продовження додатку 1
|
Кате- |
|
|
горія |
Гірські породи, типові для кожної категорії |
|
порід |
|
|
1 |
2 |
|
бурі залізняки окременілі, кварц жильний; порфірити сильно окварцьовані та ороговиковані |
|
|
XI |
Альбітофіри дрібнозернисті, ороговиковані; джеспіліти, що їх не торкну- лося вивітрювання; сланці яшмовидні кременисті; кварцити; роговики залізисті, дуже тверді; кварц щільний; корундові породи; джеспіліти гематито-мартитові та гематито-магнетитові |
|
XII |
Монолітно-зливні джеспіліти, кремінь, яшми, роговики, кварцити егіринові та корундові породи, що їх не торкнулося вивітрювання |
Д о д а т о к 2
КЛАСИФІКАЦІЯ ТИПОВИХ ПРЕДСТАВНИКІВ ГІРСЬКИХ ПОРІД
ЗА БУРИМІСТЮ
для буріння свердловин із застосуванням шнеків
|
Кате- |
|
|
горія |
Т и п о в і п р е д с т а в н и к и г і р с ь к и х п о р і д |
|
гірської |
д л я к о ж н о ї к а т е г о р і ї |
|
породи |
|
|
1 |
2 |
|
I |
Рослинний шар і торф з незначними домішками гальки та гравію, мулисті грунти. Лесовидні пухкі суглинки, пухкий лес, трепел |
|
II |
Пухкі піски та піщано-глинисті грунти з домішками (до 10 %) дрібної гальки та гравію. Глини стрічкові, пластичні, піщані. Діатоміт. Сажі |
|
III |
Піщано-глинисті грунти з домішками (10 - 30 %) дрібної гальки, щебеню та гравію. Пухкі мергелі, щільні глини та суглинки, лес і слабка крейда, що злежалася. Сухий пісок, вугілля буре, пливуни |
|
IV |
Піщано-глинисті грунти зі значними (понад 30 %) домішками гальки та щебеню. Щільні в’язкі глини, валунні глини, каолін. Пористі вапняки- черепашники, щільна крейда, гіпс, боксити, ангідрит, фосфорити, опока, кам’яна сіль, кам’яне вугілля. Мерзлі грунти: пісок, мул, торф, суглинки |
|
V |
Мерзлі глини аргілітоподібні, дуже щільні; глинисті пісковики щільні; крупнозернистий пісковик з домішками галечника. Щільний мул і дресва з льодовими прошарками. Лід |
|
VI |
Мерзлі: галечники, зв’язані глинистим або піщано-глинистим матеріа- лом; щільні глини з включеннями доломітів і сидеритів; глини щільні. Валунно-галечні утворення |
Д о д а т о к 3
КЛАСИФІКАЦІЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД ЗА БУРИМІСТЮ
для ударно-канатного буріння при розвідці розсипних родовищ
|
Кате- |
|
|
горія |
Г і р с ь к і п о р о д и, т и п о в і д л я к о ж н о ї к а т е г о р і ї |
|
породи |
|
|
1 |
2 |
|
І |
Рослинний шар і пухкі піски; торф і рослинний шар з домішкою глини |
|
та піску; чорнозем нормальної вологості; стійкі слабкозцементовані |
|
|
піски (непливунні) та пухкі піщано-глинисті грунти (супіски) без гальки |
|
|
та щебеню; пухкий лес; водоносні мули та болотні грунти, що не дають |
|
|
пробки |
|
|
ІІ |
Незв’язані дрібногалечні та піщано-глинисті грунти; стійкі піски та |
|
супіски, зв’язані глиною, з незначними домішками гальки та щебеню, не |
|
|
зв’язані глиною; піщано-глинисті грунти з незначною кількістю гальки |
|
|
та щебеню; лес, лесовидні суглинки, каолін; пливуни, що дають |
|
|
пробку та лід |
|
|
ІІІ |
Глинисті та зв’язані глиною галечні грунти з рідкими валунами; крупно- |
|
галечні та піщано-щебеневі грунти, слабкозцементовані глиною; щільна |
|
|
суха або сира, жирна, в’язка глина, щільні суглинки; пухкі каолінізовані |
|
|
продукти вивітрювання вивержених і метаморфізованих порід; кам’яне |
|
|
вугілля; пухкий мергель; глинисті сланці; пористі вапняки та туфи; |
|
|
у плотику: сильно зруйновані корінні породи, перетворені в жорству та |
|
|
інші дрібні продукти вивітрювання |
|
|
IV |
Щільнозцементовані крупногалечні грунти з рідкими валунами; міцне |
|
кам’яне вугілля, кам’яна сіль, боксити, мергель, аргіліти, опоки, вапняк- |
|
|
черепашник, магнезит, мокра м’яка залізна руда; щільна суха або жирна |
|
|
в’язка глина з крупною галькою, щебенем і ребровиком; крупногалечні |
|
|
грунти, зцементовані щільною жирною глиною; щільні щебенисті грунти, |
|
|
зцементовані глиною, з крупними кутастими уламками (елювій, валунні |
|
|
глини); зруйновані дрібнорозбірні (у плотику): пісковики, вапняки; |
|
|
глинисті, піщано-глинисті, вуглисті, слюдисті та вапнисті сланці; щільні |
|
|
мергелі; зтальковані та щільні породи з дуже частими тріщинами |
|
|
V |
Кристалічний гіпс, міцне кам’яне вугілля з включенням конкрецій колче- |
|
дану та кремнію; доломіти, конгломерат з піщано-глинистою речовиною |
|
|
між галькою, що скріплена залізистим, вапнистим та іншим середньої |
|
|
міцності цементом; дуже валунисті грунти з вмістом від 20 до 40 % |
|
|
крупних (діаметром до 0,3 м) валунів і кутоваті безладно розташовані |
|
|
уламки плотика (ребровики, плити, брили); крупнорозбірні тріщинуваті |
П р о д о в ж е н н я д о д а т к у 3
|
Кате- |
|
|
горія |
Г і р с ь к і п о р о д и, т и п о в і д л я к о ж н о ї к а т е г о р і ї |
|
породи |
|
|
1 |
2 |
|
(у плотику) пісковики; вапняки, піщано-глинисті, глинисті, вуглисті, |
|
|
талькові та слюдисті сланці та інші корінні породи середньої тріщину- |
|
|
ватості |
|
|
VI |
Сильно валунисті грунти з вмістом понад 40 % крупних валунів |
|
(діаметр до 0,5 м), які вимагають застосування вибухових робіт; |
|
|
тріщинуваті (у плотику): метаморфічні та кристалічні сланці, вивер- |
|
|
жені (граніти, діорити, сієніти, габро та ін.) і міцні осадочні (вапняки, |
|
|
доломіти, пісковики, товстошарові сланці та ін.) породи |
|
Д о д а т о к 4
КЛАСИФІКАЦІЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД ЗА БУРИМІСТЮ
для ударно-канатного буріння
(за виключенням розвідки розсипних родовищ)
|
Кате- |
|
|
горія |
Г і р с ь к і п о р о д и, т и п о в і д л я к о ж н о ї к а т е г о р і ї |
|
породи |
|
|
1 |
2 |
|
І |
Торф і рослинний шар без коріння рослин, пухкі піски, мулуваті породи, |
|
болотні грунти, пухкі піщано-глинисті грунти (супіски) без гальки та |
|
|
щебеню, лесовидні суглинки; пухкий лес, трепел |
|
|
ІІ |
Торф і рослинний шар з корінням рослин або з невеликими домішками |
|
дрібної гальки та гравію; пухкі піщано-глинисті грунти з домішкою (до |
|
|
20 %) дрібної гальки та гравію; різновиди пісків, які не ввійшли до І та |
|
|
ІІ категорій; глини стрічкові, пластичні, піщані; діатоміт, сажі, зволо- |
|
|
жена слабка крейда |
|
|
ІІІ |
Піщано-глинисті грунти зі значною домішкою (понад 20 %) щебеня, |
|
гравію та дрібної гальки; пухкі мергелі; щільні глини та суглинки, |
|
|
злежалі лес, крейда; сухі піски, лід чистий |
|
|
IV |
Піщано-глинисті грунти з великим (понад 30 %) вмістом гравію та |
|
гальки; щільні, в’язкі глини, валунні глини, первинний каолін; м’які |
|
|
глинисті, вуглисті та тальково-хлоритові сланці, мергель, глинисті |
|
|
пісковики, вапняк-черепашник; гіпс, тверда крейда, боксити, ангідрити, |
|
|
фосфорити, опока, кам’яна сіль (галіт); мерзлі: сильно водоносний |
|
|
пісок, мул, торф, глини з домішками гравію та гальки |
|
|
V |
Дрібний галечник без валунів; аспідні, покрівельні, слюдисті сланці; |
|
пісковики на вапнистому та залізистому цементі; вапняки, доломіти, |
|
|
мармур; аргіліти, ангідрити та ніздрюваті бурі залізняки; міцне кам’яне |
|
|
вугілля; вивітрені вивержені породи: граніти, сієніти, діорити, габро |
|
|
та ін.; конгломерати осадочних порід на вапняковому цементі; мерзлі |
|
|
грунти: маловодоносні піски та мул, піскуваті глини, щільні вологі глини, |
|
|
галечники, що зв’язані глинистим матеріалом з льодяними прошарками |
|
|
VI |
Крупний галечник з невеликою кількістю дрібних валунів, окварцьовані |
|
сланці, вапняки та пісковики; крупнозернисті вивержені породи: |
|
|
граніти, діорити, сієніти, габро, гнейси, порфіри та пегматити, конгломе- |
|
|
рати осадочних порід на кременистому цементі |
|
|
VII |
Галечник з великою кількістю крупних валунів, валуни кристалічних |
|
порід; кременисті сланці, вапняки; пісковики; дрібнозернисті |
П р о д о в ж е н н я д о д а т к у 4
|
Кате- |
|
|
горія |
Г і р с ь к і п о р о д и, т и п о в і д л я к о ж н о ї к а т е г о р і ї |
|
породи |
|
|
1 |
2 |
|
вивержені породи: граніти, сієніти, діорити, габро, щільні кварцеві |
|
|
пегматити; конгломерати кристалічних порід на кременистому |
|
|
цементі |
|
П р и м і т к а : При розбурюванні валунів їх слід відносити до категорії порід,
котрі властиві цим валунам.
Д о д а т о к 5
РОЗПОДІЛ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ НА ТЕМПЕРАТУРНІ ЗОНИ
із зазначенням розрахункових зимових періодів
|
№ |
Темпе- |
Розрахунковий |
||
|
ряд- |
Найменування областей |
ратурна |
зимовий період |
|
|
ка |
зона |
початок |
кінець |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
1 |
Вінницька |
II |
20.XI |
15.III |
|
2 |
Волинська |
II |
25.XI |
15.III |
|
3 |
Дніпропетровська |
II |
25.XI |
15.III |
|
4 |
Донецька - пункти, розташовані |
|||
|
на узбережжі Азовського моря |
I |
1.XII |
10.III |
|
|
5 |
Донецька - решта території області |
II |
20.XI |
15.III |
|
6 |
Житомирська |
II |
20.XI |
15.III |
|
7 |
Закарпатська |
I |
5.XII |
5.III |
|
8 |
Запорізька - територія на південь |
|||
|
від лінії Велика Лепетиха - Мелі- |
||||
|
тополь - Бердянськ (включно) |
I |
1.XII |
10.III |
|
|
9 |
Запорізька - решта території області |
II |
25.XI |
15.III |
|
10 |
Івано-Франківська |
I |
1.XII |
28.II |
|
11 |
Кіровоградська |
II |
25.XI |
15.III |
|
12 |
Київська |
II |
20.XI |
20.III |
|
13 |
Автономна республіка Крим - |
|||
|
Сімферополь і Керч |
I |
1.I |
15.II |
|
|
14 |
Автономна республіка Крим - |
|||
|
Севастополь і Балаклава |
I |
1.I |
31.I |
|
|
15 |
Автономна республіка Крим - |
|||
|
решта території республіки, за ви- |
||||
|
ключенням пунктів, розташованих |
||||
|
на узбережжі Чорного моря |
I |
25.XII |
20.II |
|
|
16 |
Луганська |
II |
20.XI |
20.III |
|
17 |
Львівська |
I |
1.XII |
10.III |
|
18 |
Миколаївська |
I |
1.XII |
28.II |
|
19 |
Одеська |
I |
1.XII |
28.II |
|
20 |
Полтавська |
II |
20.XI |
20.III |
|
21 |
Ровенська |
II |
20.XI |
20.III |
|
22 |
Сумська |
II |
15.XI |
25.III |
|
23 |
Тернопільська |
I |
1.XII |
10.III |
|
24 |
Харківська |
II |
20.XI |
20.III |
|
25 |
Херсонська |
I |
1.XII |
5.III |
|
26 |
Хмельницька |
II |
25.XI |
15.III |
|
27 |
Черкаська |
II |
20.XI |
15.III |
|
28 |
Чернігівська |
II |
20.XI |
20.III |
|
29 |
Чернівецька |
I |
1.XII |
5.III |
Д о д а т о к 6
КЛАСИФІКАЦІЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД ЗА ТРІЩИНУВАТІСТЮ
для колонкового обертального буріння
|
К р и т е р і ї о ц і н к и |
|||
|
Групи |
с т у п е н я т р і щ и н у в а т о с т і |
||
|
порід |
С т у п і н ь |
Питома |
В и х і д |
|
за |
кускуватість |
к е р н а |
|
|
тріщину- |
т р і щ и н у в а т о с т і |
керна |
Вк, |
|
ватістю |
Кп, |
% |
|
|
шт./м |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1 |
Монолітні |
1 - 5 |
100 - 70 |
|
2 |
Слабко тріщинуваті |
6 - 10 |
90 - 60 |
|
3 |
Тріщинуваті |
11 - 30 |
80 - 50 |
|
4 |
Сильно тріщинуваті |
31 - 50 |
70 - 40 |
|
5 |
Надзвичайно сильно |
||
|
тріщинуваті |
51 та більше |
60 - 30 та менше |
|
Кп - величина питомої кускуватості (кількості кусків, уламків або стовпчиків
породи на 1 м піднятого керна)
Д о д а т о к 7
НОРМИ МАСИ ВАНТАЖІВ ДЛЯ БУРІННЯ ГЕОЛОГОРОЗВІДУВАЛЬНИХ СВЕРДЛОВИН
В тонах на 100 верстато-змін або на 1 бурову установку
|
М а с а в а н т а ж і в |
||||||||||||
|
На виробничу одиницю |
На розрахункову одиницю |
|||||||||||
|
(на 1 бурову установку) |
(на 100 верстато-змін) |
|||||||||||
|
Но- |
В с ь о г о |
в т о м у ч и с л і : |
в т о м у ч и с л і : |
|||||||||
|
мер |
Н а й м е н у в а н н я |
з дви- |
устаткування |
бу- |
інстру |
палив- |
глина, |
|||||
|
з |
гуном |
з дви- |
рильні |
мент, |
но- |
хімре- |
вода |
|||||
|
ряд- |
р о б і т |
внут- |
з |
гуном |
труби, |
Всьо- |
інвен- |
лісо- |
мас- |
аген- |
||
|
ка |
елект- |
ріш- |
внут- |
го |
тар, |
мате- |
тильні |
ти, |
техні- |
|||
|
родви- |
нього |
елект- |
рішн. |
інст- |
спо- |
ріали |
інші |
чна |
||||
|
гуном |
зго- |
родви- |
зго- |
ру- |
ряд- |
мате- |
мате- |
|||||
|
ряння |
гуном |
ряння |
мент |
ження |
ріали |
ріали |
||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
|
Обертальне механічне бурін- |
||||||||||||
|
ня свердловин діаметром до |
||||||||||||
|
132 мм буровими установка- |
||||||||||||
|
ми шпіндельного типу по |
||||||||||||
|
групам глибин, м : |
||||||||||||
|
1 |
100 |
9,62 |
10 |
8,52 |
8,9 |
1,10 |
61,50 |
0,90 |
2 |
1,4 1) |
7,2 |
50 |
|
2 |
300 |
18,54 |
19,44 |
13,5 |
14,4 |
5,04 |
73,73 |
1,13 |
1,60 |
4,2 |
7,8 |
59 |
|
3 |
500 |
27,08 |
31,88 |
19,5 |
24,3 |
7,58 |
85,72 |
1,20 |
1,34 |
5,58 |
8,6 |
69 |
|
4 |
800 |
33,13 |
35,43 |
22,1 |
24,4 |
11,03 |
95,77 |
1,54 |
1,23 |
6,2 |
10,8 |
76 |
|
5 |
1200 |
46,64 |
- |
32 |
- |
14,64 |
90,66 |
1,76 |
1 |
- |
11,9 |
76 |
|
6 |
1500 |
50,47 |
- |
32 |
- |
18,47 |
100,02 |
2,02 |
0,90 |
- |
12,1 |
85 |
|
7 |
2000 |
59,07 |
- |
35,6 |
- |
23,47 |
101,31 |
2,34 |
0,87 |
- |
13,1 |
85 |
Продовження додатку 7
|
М а с а в а н т а ж і в |
||||||||||||
|
На виробничу одиницю |
На розрахункову одиницю |
|||||||||||
|
(на 1 бурову установку) |
(на 100 верстато-змін) |
|||||||||||
|
Но- |
В с ь о г о |
в т о м у ч и с л і : |
в т о м у ч и с л і : |
|||||||||
|
мер |
Н а й м е н у в а н н я |
з дви- |
устаткування |
бу- |
інстру |
палив- |
глина, |
|||||
|
з |
гуном |
з дви- |
рильні |
мент, |
но- |
хімре- |
вода |
|||||
|
ряд- |
р о б і т |
внут- |
з |
гуном |
труби, |
Всьо- |
інвен- |
лісо- |
мас- |
аген- |
||
|
ка |
елект- |
ріш- |
внут- |
го |
тар, |
мате- |
тильні |
ти, |
техні- |
|||
|
родви- |
нього |
елект- |
рішн. |
інст- |
спо- |
ріали |
інші |
чна |
||||
|
гуном |
зго- |
родви- |
зго- |
ру- |
ряд- |
мате- |
мате- |
|||||
|
ряння |
гуном |
ряння |
мент |
ження |
ріали |
ріали |
||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
|
Обертальне механічне бурін- |
||||||||||||
|
ня свердловин діаметром до |
||||||||||||
|
132 мм самохідними бурови |
||||||||||||
|
ми установками роторного |
||||||||||||
|
типу по групам глибин, м : |
||||||||||||
|
8 |
100 |
- |
4,70 |
- |
3,58 |
1,12 |
57,22 |
1 |
1,34 |
3,48 |
12,4 |
39 |
|
9 |
300 |
- |
10,32 |
- |
4,05 |
6,27 |
68,58 |
1,24 |
1,34 |
4,20 |
14,8 |
47 |
|
10 |
500 |
- |
18,94 |
- |
6,69 |
12,25 |
79,54 |
1,36 |
1,23 |
7,35 |
15,6 |
54 |
|
11 |
700 |
- |
23,40 |
- |
8,30 |
15,10 |
118,27 |
1,86 |
1 |
9,21 |
17,2 |
89 |
|
12 |
1000 |
- |
27,30 |
- |
8,30 |
19 |
160,50 |
2,50 |
0,9 |
12,7 |
17,4 |
127 |
|
Обертальне механічне бурін- |
||||||||||||
|
ня свердловин діаметром по- |
||||||||||||
|
над 132 мм (133 - 256 мм) |
||||||||||||
|
буровими установками шпін- |
||||||||||||
|
дельного типу по групам |
Продовження додатку 7
|
М а с а в а н т а ж і в |
||||||||||||
|
На виробничу одиницю |
На розрахункову одиницю |
|||||||||||
|
(на 1 бурову установку) |
(на 100 верстато-змін) |
|||||||||||
|
Но- |
В с ь о г о |
в т о м у ч и с л і : |
в т о м у ч и с л і : |
|||||||||
|
мер |
Н а й м е н у в а н н я |
з дви- |
устаткування |
бу- |
інстру |
палив- |
глина, |
|||||
|
з |
гуном |
з дви- |
рильні |
мент, |
но- |
хімре- |
вода |
|||||
|
ряд- |
р о б і т |
внут- |
з |
гуном |
труби, |
Всьо- |
інвен- |
лісо- |
мас- |
аген- |
||
|
ка |
елект- |
ріш- |
внут- |
го |
тар, |
мате- |
тильні |
ти, |
техні- |
|||
|
родви- |
нього |
елект- |
рішн. |
інст- |
спо- |
ріали |
інші |
чна |
||||
|
гуном |
зго- |
родви- |
зго- |
ру- |
ряд- |
мате- |
мате- |
|||||
|
ряння |
гуном |
ряння |
мент |
ження |
ріали |
ріали |
||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
|
глибин, м : |
||||||||||||
|
13 |
100 |
23,27 |
25,61 |
22,06 |
24,4 |
1,21 |
114,7 |
1,10 |
- 2) |
4,20 |
12,4 |
97 |
|
14 |
300 |
27,60 |
29,94 |
22,06 |
24,4 |
5,54 |
146 |
1,42 |
- |
5,58 |
15 |
124 |
|
15 |
500 |
30,40 |
32,74 |
22,06 |
24,4 |
8,34 |
176,06 |
1,66 |
- |
6,20 |
17,2 |
151 |
|
16 |
800 |
44,13 |
- |
32 |
- |
12,13 |
189,64 |
1,94 |
- |
- |
19,7 |
168 |
|
17 |
1200 |
48,10 |
- |
32 |
- |
16,10 |
200,18 |
2,18 |
- |
- |
23,0 |
175 |
|
18 |
1500 |
52,32 |
- |
32 |
- |
20,32 |
250,46 |
2,36 |
- |
- |
26,1 |
222 |
|
Обертальне механічне бурін- |
||||||||||||
|
ня свердловин діаметром |
||||||||||||
|
250 - 350 мм по групам |
||||||||||||
|
глибин, м : |
||||||||||||
|
19 |
100 |
23,63 |
25,99 |
22,06 |
24,42 |
1,57 |
175,55 |
1,43 |
- 2) |
5,58 |
18,54 |
150 |
|
20 |
300 |
29,27 |
31,63 |
22,06 |
24,42 |
7,21 |
226,29 |
1,85 |
- |
6,20 |
22,24 |
196 |
|
21 |
500 |
32,90 |
- |
22,06 |
- |
10,84 |
269,86 |
2,16 |
- |
- |
26,70 |
241 |
|
22 |
800 |
47,77 |
- |
32 |
- |
15,77 |
299,62 |
2,52 |
- |
- |
29,10 |
268 |
Продовження додатку 7
|
М а с а в а н т а ж і в |
||||||||||||
|
На виробничу одиницю |
На розрахункову одиницю |
|||||||||||
|
(на 1 бурову установку) |
(на 100 верстато-змін) |
|||||||||||
|
Но- |
В с ь о г о |
в т о м у ч и с л і : |
в т о м у ч и с л і : |
|||||||||
|
мер |
Н а й м е н у в а н н я |
з дви- |
устаткування |
бу- |
інстру |
палив- |
глина, |
|||||
|
з |
гуном |
з дви- |
рильні |
мент, |
но- |
хімре- |
вода |
|||||
|
ряд- |
р о б і т |
внут- |
з |
гуном |
труби, |
Всьо- |
інвен- |
лісо- |
мас- |
аген- |
||
|
ка |
елект- |
ріш- |
внут- |
го |
тар, |
мате- |
тильні |
ти, |
техні- |
|||
|
родви- |
нього |
елект- |
рішн. |
інст- |
спо- |
ріали |
інші |
чна |
||||
|
гуном |
зго- |
родви- |
зго- |
ру- |
ряд- |
мате- |
мате- |
|||||
|
ряння |
гуном |
ряння |
мент |
ження |
ріали |
ріали |
||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
|
23 |
1200 |
54,51 |
- |
32 |
- |
22,51 |
331,03 |
3,83 |
- |
- |
33,20 |
294 |
|
Обертальне механічне бурін- |
||||||||||||
|
ня свердловин діаметром 133 - |
||||||||||||
|
250 мм самохідними бурови- |
||||||||||||
|
ми установками роторного |
||||||||||||
|
типу по групам глибин, м : |
||||||||||||
|
24 |
100 |
- |
5,28 |
- |
4,05 |
1,23 |
129,99 |
1,19 |
- 2) |
4,20 |
13,6 |
111 |
|
25 |
300 |
- |
13,59 |
- |
6,69 |
6,90 |
161,79 |
1,31 |
- |
5,58 |
16,9 |
138 |
|
26 |
500 |
- |
20,98 |
- |
7,5 |
13,48 |
183,29 |
1,59 |
- |
6,20 |
18,5 |
157 |
|
27 |
700 |
- |
24,91 |
- |
8,3 |
16,61 |
211,43 |
2,13 |
- |
12,70 |
20,6 |
176 |
|
28 |
1000 |
- |
29,20 |
- |
8,3 |
20,90 |
231,02 |
2,65 |
- |
13,57 |
23,8 |
191 |
|
Обертальне механічне бурін- |
||||||||||||
|
ня свердловин діаметром |
||||||||||||
|
251 - 350 мм по групам |
||||||||||||
|
глибин, м : |
||||||||||||
|
29 |
100 |
- |
8,29 |
- |
6,69 |
1,60 |
207,93 |
1,55 |
- 2) |
5,58 |
21,80 |
179 |
Продовження додатку 7
|
М а с а в а н т а ж і в |
||||||||||||
|
На виробничу одиницю |
На розрахункову одиницю |
|||||||||||
|
(на 1 бурову установку) |
(на 100 верстато-змін) |
|||||||||||
|
Но- |
В с ь о г о |
в т о м у ч и с л і : |
в т о м у ч и с л і : |
|||||||||
|
мер |
Н а й м е н у в а н н я |
з дви- |
устаткування |
бу- |
інстру |
палив- |
глина, |
|||||
|
з |
гуном |
з дви- |
рильні |
мент, |
но- |
хімре- |
вода |
|||||
|
ряд- |
р о б і т |
внут- |
з |
гуном |
труби, |
Всьо- |
інвен- |
лісо- |
мас- |
аген- |
||
|
ка |
елект- |
ріш- |
внут- |
го |
тар, |
мате- |
тильні |
ти, |
техні- |
|||
|
родви- |
нього |
елект- |
рішн. |
інст- |
спо- |
ріали |
інші |
чна |
||||
|
гуном |
зго- |
родви- |
зго- |
ру- |
ряд- |
мате- |
мате- |
|||||
|
ряння |
гуном |
ряння |
мент |
ження |
ріали |
ріали |
||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
|
30 |
300 |
- |
16,47 |
- |
7,5 |
8,97 |
255,20 |
1,7 |
- |
6,20 |
25,3 |
222 |
|
31 |
500 |
- |
25,82 |
- |
8,3 |
17,52 |
299,54 |
2,07 |
- |
13,57 |
27,9 |
256 |
|
32 |
700 |
- |
29,90 |
- |
8,3 |
21,6 |
340,22 |
2,7 |
- |
19,02 |
32,5 |
286 |
|
33 |
Шнекове буріння свердловин |
- |
4,10 |
- |
1,9 |
2,2 |
5 |
0,7 |
- |
4,20 |
0,1 |
- |
|
34 |
Ударно-канатне буріння при |
|||||||||||
|
розвідці розсипних родовищ |
9,5 |
10,4 |
3,1 |
4 |
6,4 |
7,15 |
1,08 |
0,2 |
4,87 |
1 |
- |
|
|
35 |
Ударно-канатне буріння свер- |
|||||||||||
|
дловин діаметром 273 мм, |
||||||||||||
|
крім розвідки розсипних |
||||||||||||
|
родовищ |
16,2 |
- |
9 |
- |
7,2 |
2,5 |
1,5 |
- |
- |
1 |
- |
|
|
36 |
Ударно-канатне буріння |
|||||||||||
|
свердловин діаметром понад |
||||||||||||
|
273 мм, крім розвідки роз- |
||||||||||||
|
сипних родовищ |
23,67 |
- |
12,73 |
- |
10,94 |
4,62 |
3,12 |
- |
- |
1,5 |
- |
Продовження додатку 7
|
М а с а в а н т а ж і в |
||||||||||||
|
На виробничу одиницю |
На розрахункову одиницю |
|||||||||||
|
(на 1 бурову установку) |
(на 100 верстато-змін) |
|||||||||||
|
Но- |
В с ь о г о |
в т о м у ч и с л і : |
в т о м у ч и с л і : |
|||||||||
|
мер |
Н а й м е н у в а н н я |
з дви- |
устаткування |
бу- |
інстру |
палив- |
глина, |
|||||
|
з |
гуном |
з дви- |
рильні |
мент, |
но- |
хімре- |
вода |
|||||
|
ряд- |
р о б і т |
внут- |
з |
гуном |
труби, |
Всьо- |
інвен- |
лісо- |
мас- |
аген- |
||
|
ка |
елект- |
ріш- |
внут- |
го |
тар, |
мате- |
тильні |
ти, |
техні- |
|||
|
родви- |
нього |
елект- |
рішн. |
інст- |
спо- |
ріали |
інші |
чна |
||||
|
гуном |
зго- |
родви- |
зго- |
ру- |
ряд- |
мате- |
мате- |
|||||
|
ряння |
гуном |
ряння |
мент |
ження |
ріали |
ріали |
||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
|
37 |
Буріння свердловин комплек- |
|||||||||||
|
сами технічних засобів з гідро- |
||||||||||||
|
транспортом керна КГК-100 |
- |
10,4 |
- |
4,9 |
3,5 |
177,94 |
0,3 |
0,7 |
8,4 |
18,54 |
150 |
|
|
38 |
Буріння свердловин комплек- |
|||||||||||
|
сами технічних засобів з гідро- |
||||||||||||
|
транспортом керна КГК-300 |
- |
10,4 |
- |
4,9 |
3,6 |
233,79 |
0,35 |
0,7 |
10,5 |
22,24 |
200 |
|
|
39 |
Ручне буріння свердловин |
|||||||||||
|
комплектом діаметром 60 мм |
- |
0,4 |
- |
- |
0,4 |
0,14 |
- |
0,08 |
- |
0,06 |
- |
|
|
40 |
Ручне буріння свердловин |
|||||||||||
|
комплектом діаметром 89 мм |
- |
1 |
- |
- |
1 |
0,21 |
- |
0,13 |
- |
0,08 |
- |
|
|
41 |
Буріння свердловин мотобуром |
- |
0,21 |
- |
- |
0,21 |
0,16 |
- |
0,08 |
0,02 |
0,06 |
- |
Продовження додатку 7
П р и м і т к и : 1) Норми маси паливно-мастильних матеріалів, наведені у графі
11 і розраховані відповідно до норм, вміщених у таблицях
3.22, 6.4 та 8.15, застосовуються тільки для самохідних
бурових установок і для бурових установок з приводом від
двигунів внутрішнього згоряння. При застосуванні електро-
двигунів, що живляться від електромереж, норми маси
паливно-мастильних матеріалів, наведені в графі 11, не засто-
совуються. Маса паливно-мастильних матеріалів при застосу-
ванні пересувних електростанцій розраховується за нормами,
вміщеними у додатку 8, згідно з маркою двигуна електро-
станції.
2) Норми маси лісоматеріалів, вміщені в графі 10, враховують
дошки для виготовлення кернових ящиків при бурінні свердло-
вин діаметром до 132 мм. Маса лісоматеріалів для кернових
ящиків при бурінні свердловин діаметром понад 132 мм роз-
раховується, виходячи з норм витрат кернових ящиків, наведе-
них у пункті 3.21, і фактичної маси лісоматеріалів, необхідних
для виготовлення 1 ящика відповідно до діаметра керна.
3) Норми маси глини, реагентів, води та інших матеріалів для
приготування промивальної рідини безпосередньо на
місці буріння свердловини наведено в графах 12 і 13. В
тих випадках, коли промивальна рідина готується
централізовано, її маса визначається за нормами,
наведеними в таблицях 3.19 та 3.20 в кубічних метрах, з
урахуванням питомої ваги розчину.
4) Маса обсадних труб, необхідних для кріплення свердловин, а
також маса кернового матеріалу, який підлягає вивезенню зі
свердловини, вищенаведеними нормами маси вантажів не
враховані та, в разі необхідності, додатково розраховуються
в проекті.
Д о д а т о к 8
НОРМИ ВИТРАТ ПРАЦІ РОБІТНИКІВ ТА ПАЛИВНО-МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПЕРЕСУВНИХ ДИЗЕЛЬЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ
на 1 машино-зміну
|
Витрати |
Витрати праці робітників |
||||||
|
матеріалів, л |
Моторист |
Ремонтні |
Елек- |
||||
|
М а р к а |
станції |
робітники |
тро- |
||||
|
кіль- |
кіль- |
слю- |
|||||
|
т а п о т у ж н і с т ь |
Пали- |
Мас- |
кість |
кість |
сар |
||
|
во |
тила |
розряд |
розряд |
IV роз |
|||
|
е л е к т р о с т а н ц і ї |
люди- |
люди- |
ряду, |
||||
|
но- |
но- |
люд.- |
|||||
|
днів |
днів |
днів |
|||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
1. Електроагрегат пере- |
|||||||
|
сувний ЕСД-30Т/230М2, |
|||||||
|
400 М2, потужністю 30 кВт |
|||||||
|
(дизель 44 кВт) |
54,7 |
1,9 |
IV |
1 |
IV |
0,1 |
0,3 |
|
2. Електроагрегат пересув- |
|||||||
|
ний ДЕС-60Р потужністю |
|||||||
|
60 кВт (дизель 73,5 кВт) |
93,5 |
3 |
V |
1 |
IV |
0.1 |
0.3 |
|
3. Електростанції пересув- |
|||||||
|
ні ЕСД-100Т 400-РК та |
|||||||
|
ЕСД-100Т 400-РП потуж- |
|||||||
|
ністю 100 кВт (дизель |
|||||||
|
117 кВт) |
130,5 |
3,9 |
V |
1 |
IV |
0,12 |
0,5 |
|
4. Агрегат дизель-елек- |
|||||||
|
тричний стаціонарний |
|||||||
|
ТМЗ-ДЕ-104СЗ та АСДА |
|||||||
|
-100 (У34-100) потуж- |
|||||||
|
ністю 100 кВт (дизель |
|||||||
|
139,7 кВт) |
165,5 |
5 |
V |
1 |
IV |
0,12 |
0,5 |
|
5. Агрегат дизель-елект- |
|||||||
|
ричний АСДА-200 (У36- |
|||||||
|
50СТ) потужністю 200 |
|||||||
|
кВт (дизель 221 кВт) |
287,7 |
8 |
VI |
1 |
IV |
0,14 |
0,8 |
Продовження додатку 8
|
Витрати |
Витрати праці робітників |
||||||
|
матеріалів, л |
Моторист |
Ремонтні |
Елек- |
||||
|
М а р к а |
станції |
робітники |
тро- |
||||
|
кіль- |
кіль- |
слю- |
|||||
|
т а п о т у ж н і с т ь |
Пали- |
Мас- |
кість |
кість |
сар |
||
|
во |
тила |
розряд |
розряд |
IV роз |
|||
|
е л е к т р о с т а н ц і ї |
люди- |
люди- |
ряду, |
||||
|
но- |
но- |
люд.- |
|||||
|
днів |
днів |
днів |
|||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
6. Агрегат дизель-елект- |
|||||||
|
ричний ДГА-315 потуж- |
|||||||
|
ністю 315 кВт (дизель |
|||||||
|
345 кВт) |
390,4 |
10,9 |
VI |
1 |
IV |
0,21 |
0,8 |
|
7. Агрегат дизель-елект- |
|||||||
|
ричний ДГР-500/1500 |
|||||||
|
потужністю 500 кВт |
|||||||
|
(дизель 568 кВт) |
701,1 |
19,6 |
VI |
1 |
IV |
0,28 |
0,8 |
П р и м і т к и : 1. Норми витрат виробничого автомобільного транспорту при
експлуатації пересувних дизельелектростанцій потужністю до
100 кВт складають 0,022 машино-зміни, а електростанцій
більшої потужності - 0,046 машино-зміни автомобіля на 1
машино-зміну експлуатації електростанції.
2. Витрати коштів на запасні частини та ремонтні матеріали для
технічного обслуговування і поточних ремонтів пересувних
дизельелектростанцій приймаються в розмірі 0,025 % від
вартості електростанції в розрахунку на 1 зміну її
експлуатації.
3. Витрати на капітальні ремонти пересувних дизельелектро-
станцій розраховуються за розцінками підприємств, які
виконують ремонти, а в разі відсутності цих розцінок
приймаються в розмірі 0,024 % від вартості електростанції
на 1 зміну її експлуатації.
4. Маса електростанції визначається з врахуванням її технічної
характеристики додатково до норм маси вантажів, наведених
у додатку 7.