Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Безробіття молоді в Європі
Ще до фінансової та економічної кризи показник безробіття серед юнаків та дівчат віком до 25 років у деяких частинах Європи був удвічі вищим, ніж у дорослих. ЄС хоче запровадити "гарантію роботи" для молоді. Найпізніше через чотири місяці після закінчення навчання у школі чи в університеті кожен повинен одержати місце для здобуття професійно-технічної освіти або місце роботи.
Під час засідання Європейської Ради, що відбулося у Брюсселі 27-28 червня, лідери Європейського Союзу схвалили всеохопний план боротьби проти молодіжного безробіття. Він містить пропозицію щодо пришвидшення впровадження двох механізмів стимулювання зайнятості для молоді – так званих «Ініціативи молодіжної зайнятості» (Youth Employment Initiative)та «Схеми гарантій для молоді» (Youth Guarantee scheme). Також планом передбачено активізацію мобільності серед молоді та залучення соціальних партнерів у розв’язання проблем молодіжного безробіття. Учасники саміту домовилися, що Євросоюз допомагатиме країнам-членам фінансувати ініціативу «Схема гарантій для молоді», зокрема за допомогою структурних фондів ЄС. Метою цього механізму є забезпечення молодих людей у віці до 25 років якісними пропозиціями щодо роботи, продовження навчання або стажування. Ці пропозиції мають надходити протягом чотирьох місяців від часу втрати роботи або закінчення навчання. Також лідери ЄС домовилися, що 6 млрд. євро, що були виділені на впровадження «Ініціативи молодіжної зайнятості», будуть доступними у перші два роки існування нового бюджету ЄС на 2014-2020 роки. Раніше передбачалося, що ці кошти розподілятимуться протягом усього семирічного бюджетного періоду.
Першими отримуватимуть фінансову допомогу країни-члени ЄС, у яких рівень безробіття серед молоді перевищує 25%. Однак допомога надаватиметься лише тим країнам, що до кінця року ухвалять і представлять плани із боротьби проти молодіжного безробіття. Інші країни можуть ухвалити такі плани у 2014 році.
Недоліки
Вища освіта вже не гарантує молодим європейцям вдале працевлаштування, а лише заганяє їх у борги. При цьому незатребуваність - не єдина проблема випускників. Більшість брали великі кредити на освіту, і тепер половина вчорашніх студентів не в змозі виплатити борги. Наприклад, згідно з дослідженням компанії Student Loans, позичальники тільки на території Великобританії заборгували $ 174 млн. (дані за 2010-2011 навчальний рік). В середньому кожен колишній студент зобов'язаний виплатити за таким кредитом близько $ 25 000. Головна причина відмови в тривалому контракті - нездатність компаній забезпечити працівника соцпакетом. Інша проблема європейського ринку праці - перенасиченість престижними спеціальностями. У Європейському Союзі, за даними статистичного відомства Євростат, майже шість мільйонів людей, яким ще не виповнилося 25 років, не мають роботи. Рівень безробіття серед юнацтва і молодих дорослих у лютому становив 23,5 відсотка, тобто був удвічі вищим, ніж серед дорослих (10,9 відсотка). Найвищий показник молодіжного безробіття було зафіксовано у Греції. Там він становить 59 відсотків. В Іспанії кожен другий представник молоді є безробітним. У 12 з 27 країн-членів ЄС цей показник перевищує 25-відсоткову позначку . Сьогодні десятки тисяч амбітних молодих людей залишають економічну периферію Європи і їдуть шукати кращого життя до Америки, Африки і Азії. Однак, на відміну від колоніальної епохи, сьогоднішній відтік працездатних громадян не компенсується надходженням в єврозону природних ресурсів і дорогоцінних металів. Крім цього, раніше європейські емігранти прославляли свої країни, тепер масова втеча спеціалістів спустошує Європу в усіх аспектах. В 2011 році 31% емігрантів вирушили з Іспанії до Південної Америки, де говорять іспанською мовою. У країнах, котрі в минулому не входили до складу імперій, проте мають давні міграційні традиції (наприклад, Ірландія), прискорюється відтік фахівців в Австралію і Північну Америку.
Стан Болонського процесу в Польщі
Вища освіта у Польщі повністю підпорядкована принципам Болонської системи. Основною метою згаданої системи є розширення доступу до вищої освіти, подальше підвищення якості і привабливості європейської вищої освіти, досягнення мобільності як студентів, так і викладачів, а також забезпечення успішного працевлаштування випускників за рахунок орієнтації освітніх кваліфікацій потребам ринку праці. Польща, приєднавшись до Болонського процесу, відкрила своїм університетам можливість участі в міжнародних проектах і обмінах студентів; відбулась очевидна активізація освітнього процесу.
Головним принципом Болонської декларації є прийняття ступенів, що можна співвідносити, шляхом впровадження додатків до диплому для забезпечення можливості працевлаштування європейських громадян і посилення міжнародної конкурентоспроможності європейської вищої освіти. Впровадження системи кредитів та забезпечення права вибору студентом дисциплін до вивчення також відбулось завдяки участі в Болонському процесі.
Дбаючи про якість вищої освіти в січні 2002 року в Польщі було створено Акредитаційну Комісію ,яка охоплює цивільну освіту і всю вищу освіту. Комісія складається з 70 членів, якими керує Міністр народної освіти і спорту. До її компетенції належить, передусім, оцінка якості навчання в закладах освіти. Думка Акредитаційної комісії є підставою для рішення Міністра у справі визнання повноважень щодо вищої освіти, їх відстрочки або вилучення. До завдань Комісії належить також внесення рішень щодо створення нових закладів освіти, філій та факультетів.
Також в Польщі впроваджено двоступеневу освіту. Так навчання на здобуття ступеню бакалавра (ліценціат) триває 6 семестрів, після чого потрібно написати і захистити дипломну роботу на здобуття цього ступеню. Навчання на магістратурі триває 4 семестри, потім також слідує написання і захист роботи, але вже магістерської. Інженерне навчання на бакалавраті триває 7 семестрів, після чого можливе навчання на магістратурі протягом 3 семестрів. Академічний рік складається з 2 семестрів, кожен з яких триває 15 тижнів:
- зимовий семестр – з жовтня до середини лютого;
- літній семестр – від середини лютого до кінця вересня.
Канікули починаються в липні і тривають до кінця вересня. В загальній кількості 104 існуючих напрямків, за винятком 6 (право, фармакологія, стоматологія, психологія, ветеринарія, лікарська справа) , які реалізовані одноступенево (лише магістр), можна сказати, що на 98 з них може бути впроваджено як основне навчання на бакалавра і додатково навчання на магістра. Це означає, що на 94% напрямків вищої освіти в Польщі може бути реалізована двоступенева освіта. Проект нового положення про вищу освіту передбачає обов’язкове впровадження двоступеневої освіти, за винятком 6 згаданих напрямків.
Окремо потрібно зупинитися на темі академічних кредитів (ЕСТS). Академічний кредит – це одиниця навчальної праці студента. За семестр нараховується рівно 30 академічних кредитів (кожна дисципліна має свою величину: у «важливіших» дисциплін – більший кредит), а за рік – 60.
Для отримання ступеню бакалавра необхідно набрати 180 кредитів (240, якщо навчання триває 4 роки). Не важко підрахувати, що для отримання ступеню магістра необхідно набрати 300 кредитів (5 років навчання). Кредити нараховуються після успішної здачі (позитивної оцінки) підсумкового іспиту з дисципліни (екзамену, заліку, тесту і т.п.). Кількість нарахованих кредитів з дисципліни не залежить від оцінки. Відвідування студентом занять враховується університетом за бажанням, але не гарантує нарахування кредитів. Також при нарахуванні кредитів в працеємність зараховують аудиторне навантаження, самостійну роботу студента, реферати, есе, курсові та дипломні роботи, стажування, практики і т.п. Співвідношення кількості аудиторних годин і годин самостійної роботи централізовано не регламентується. Введення ЕСТS – Європейської системи перезаліку кредитів – є однією з найбільш технічно і змістовно складних задач в рамках Болонського процесу. Цей інструмент, що забезпечує прозорість, рівність об’ємів вивченого матеріалу і, відповідно, можливість академічного признання кваліфікації і компетенції, виник початково в рамках європейської програми Еразмус (в 1988 році) і на сьогодні охоплює більше 1100 університетів і мережу «ліній допомоги» (ЕСТS Helplines). Порівняльність навчальних планів дозволяє студентам обирати програми, що відповідають кваліфікації, яка здобувається, і, за умови успішного їхнього завершення, зараховуються як засвоєний матеріал в рідному університеті. Кредити відображають об’єм роботи для завершення кожного курсу відповідно до загального об’єму роботи, необхідної для програми повного академічного року в університеті.
Гнучкість системи вищої освіти у часі надзвичайно важлива для студентів вечірньої і заочної форми навчання. Справа в тому, що у Польщі близько 50% студентів – вечірники і заочники, рівень їхньої підготовки за загальним визнанням, нижчий, ніж у студентів стаціонару. Студенти цієї категорії просто не встигають у короткий термін якісно опанувати пропонований обсяг матеріалу. Застосування загальноєвропейської системи ECTS дозволяє збільшити (навіть індивідуально) тривалість навчання для вечірньої і заочної форми, що сприятиме більш якісному опануванню предметів програми навчання.
В Болонській декларації система ЕСТS згадувалася лише як приклад, проте жодної другої європейської системи не з’явилось, а система ЕСТS швидко поширилась Європою і була включена в деякі нові закони про вищу освіту.
Гнучкість системи вищої освіти у просторі (принцип мобільності) у Польщі теж активно впроваджується. Але за цим показником країна тільки починає наближатися до рівня західних партнерів по ЄС. Дані Міністерства освіти Польщі показують суттєве щорічне зростання кількості студентів і викладачів ВНЗ, які скористалися програмами міжнародних обмінів.
Дипломи польських навчальних закладів визнаються у всіх країнах Європи і в більшості країн світу, при цьому не потрібне додаткове їх підтвердження.
Ще один важливий напрямок реформ у освіті Польщі – адаптація системи оцінки власне ВНЗ до принципів Болонського процесу. Упродовж багатьох років в академічному середовищі в Польщі велися дискусії над розробленням за зразком європейських країн і американської системи формули ліцензування та акредитації програм і центрів освіти, яка була б надійною основою контролю за якістю навчання. Розглядалися дві моделі: перша – "галузевої" акредитації при професійних організаціях і друга – акредитація при міжвишівських комісіях. Через незначну зацікавленість професійних і наукових асоціацій системою освіти перше рішення в Польщі було важким для запровадження.
Хоча Болонська система і має деякі недоліки, та переваги її очевидні:
Висновки
1. У процесі адаптації польської моделі вищої освіти до вимог Болонського процесу запроваджено три рівня підготовки фахівців: перший, 3-4-річний – ліценціат, другий – 1-2-річний – магістратура, третій – підготовка фахівців найвищої кваліфікації – докторантура (3 роки).
2. Значимим фактором у реформуванні структури вищої освіти Польщі стала стандартизація навчання за трансферною системою європейських кредитів (ECTS). Вона зокрема дозволила суттєво підвищити гнучкість системи освіти, і отже якість підготовки студентів вечірньої та заочної форм навчання, а також забезпечити більшу мобільність студентів і викладачів у рамках освітнього простору Європи.
3. У Польщі впроваджено нову систему акредитації ВНЗ, яка базується на контролі:
- наявності внутрішньої системи оцінки якості освіти;
- впровадження системи залікового обсягу освоєння дисциплін за ECTS;
- дотриманням формальних вимог щодо кадрів ВНЗ.
Окрім того, обов’язковою умовою акредитації ВНЗ сьогодні є його участь у програмі SOCRATES-ERASMUS.
4. Вищі навчальні заклади Польщі відповідно до принципів Болонського процесу і прийнятих за останні два десятиріччя законів і законодавчих актів про освіту здобули право формувати власну стратегію, самостійно обирати пріоритети в навчанні та впровадженні наукових досліджень, витрачати свої ресурси та встановлювати свої критерії для підготовки сучасних високопрофесійних фахівців, створювати нові моделі навчання на різних рівнях освіти, започатковувати пілотні проекти PhD-програм в різних професійних напрямах.
5. Міністерство освіти і спорту Польщі координує і встановлює стандарти навчання, проводить загальний нагляд і контроль законності дій навчальних закладів, розподіляє бюджетні кошти і контролює їх використання, є куратором органів самоврядування у галузі освіти. Міністр освіти відповідає за якість освіти в державі, дбає про її популяризацію, а також вирівнювання освітніх можливостей дітей та молоді, які мають труднощі в доступі до освіти.