Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
9.Фізіологія рефлексу. Рефлекторна дуга. Умовні та безумовні рефлекси.
В основі діяльності нервової системи лежить здійснення рефлекторних реакцій, або рефлексів. Рефлексом (від лат. - відбиття) називається закономірна реакція організму на подразнення, здійснювана через ЦНС. Рефлекторні реакції організму можуть виникати у відповідь на найрізноманітніші впливи як зовнішнього, так і внутрішнього середовища і можуть проявлятися у виникненні або зміні діяльності будь-якого органу або їх системи. Шлях, по якому збудження, що виникло в рецепторі, передається до робочого органа, називається рефлекторною дугою.
Усі рефлекторні реакції організму на різні подразники І. П. Павлов розділив на дві групи: безумовні і умовні рефлекси.
Безумовні рефлекси це природжені рефлекси, що передаються спадково, сформовані до моменту народження. Вони є видовими, відносно постійні, здійснюються за участю спинного мозку, стовбура і підкіркових ядер головного мозку. Ці рефлекси знаходяться під контролем кори головного мозку. Біологічна роль природжених рефлексів полягає в тому, що вони забезпечують існування в перші моменти після народження, а в подальшому житті є основою для вироблення умовних рефлексів. Сукупність складних послідовних, спадково обумовлених актів поведінки, характерних для осіб даного виду за певних умов, називається інстинктом (від лат. instinctus спонукання). Наприклад, побудова стільників бджолами.
Умовні рефлекси це рефлекси, що набуваються протягом життя на базі безумовних рефлексів під впливом певних чинників зовнішнього середовища. Умовні рефлекси є індивідуальними: той або інший рефлекс може бути присутній у одних особин виду і відсутній у інших. При зміні умов зовнішнього середовища одні умовні рефлекси можуть зникати, а інші виникати. Для вироблення умовних рефлексів не потрібен специфічний подразник. Вони виникають на будь-які умовні подразники. Для їх утворення повинні виконуватися три умови: 1) дія умовного подразника повинна обов'язково співпадати в часі з безумовним (у собаки вигляд і запах м'яса викликає слиновиділення, якщо показ його кілька разів поєднувався з їжею); 2) початок дії умовного подразника повинен дещо передувати дії безумовного (для утворення у собаки умовного слиновидільного рефлексу на дзвінок потрібно, щоб він починав дзвонити за 530 с до подачі корму та якийсь час супроводжував їжу); 3) умовний подразник повинен неодноразово підкріплюватися дією безумовного подразника.
10.Будова та функції спинного мозку.
Спинний мозок розташований в кістковому хриптовому каналі від першого шийного хребця до першого другого поперечного хребці і закінчуються мозковим конусом, від якого вниз тянеця тонка кінцова нитка. Спинний мозок має сигментарну будову у вигляді циліндричного тяжа завдовжки 40-45 см. Діаметром 1-1.5 см. Самою до 30 грам.
Спинний мозок оточений трьома оболонками:
1. твердою, 2. Павутинною, 3. Внутрішня або мяка оболонка.
Тверда оболонка зовнішня утворює навколо мозку щільний фіброзний мішок.
Павутинна оболонка мяка тонка прозора покриває всі опухлості, бідна на нерви і судини.
Внутрішня оболонка мяка щільно оточує спинний мозок проникає у всі щілини і вистилає їх.
В середині спинного мозку знаходиться сіра речовина яка на поперечному зрізі нагадує літеру Н або крила метелика. Вона утворює парні передні задні роги, у грудному відділи і в верхніх сегмента поперекового відділу є бічні роги.
Функціонально передні роги є руховими задні чутливими а бічні вегетативними.
Спинний мозок людини складається з таких сигментів:
-шийних
-груних
-поперечних
-крижовий
- куприковий
Зовнішня частина спинного мозку біла речовина в ній лежать волокна і чутливих і рухових нейронів. Від спинного мозку відходять 31 пара спинномозкових нервів кожен нерв починається двома корінцями які утворюють при виході з хребетного каналу один спинномозковий нерв що йде на периферію.
Спинний мозок виконує дві основні функції рефлекторну і провідну, обсяг функцій які здійснює спинний мозок над звичайно великий в ньому знаходяться центри всіх рухових рефлексів, які забезпечують терморегуляцію організму, регулюють метаболізм тканин, центри більшості судинних рефлексів . За природних умов ці рефлекси завжди знаходяться під впливом відділів головного мозку.
До рефлексів спинного мозку відносяться захисні рефлекси на розтягнення мязів, вегетативні рефлекси.
Спинний мозок іннервує всю склетну мускулатуру тулуба, шиї, кінцівок, а також багато центрів вегетативної нервової системи.
11.Будова та функції головного мозку.
У головному мозку людини розрізняють три частини, відмінні щодо еволюційного минулого та функціонального значення: найдавнішу - стовбур головного мозку (об'єднує довгастий мозок, вароліїв міст, середній і проміжний мозок); мозочок, черв'як якого також належить до стародавніх утворів, і передній мозок, який у процесі еволюції хребетних сформувався найпізніше.
Головний мозок розташований у порожнині мозкового черепа. Маса головного мозку дорослої людини у середньому становить 1375 г у чоловіків і 1275 г у жінок, що складає біля 2% до загальної маси тіла. Хоча відсоткове співвідношення маси мозку до загальної маси тіла складає всього 2%, на нього "працює" 15% серця, а сам мозок споживає понад 20% кисню, яке захоплюється легенями. Для доставки кисню в мозок працюють три великі артерії, які призначені виключно для його постійного підживлення.
У головному мозку виділяють такі відділи:
1) передній мозок (кінцевий, проміжний);
2) середній мозок;
3) задній (довгастий, вароліїв міст, мозочок) (рис. 43).
Усі відділи, за винятком кінцевого мозку, становлять мозковий стовбур. Кінцевий, або великий мозок, є вищим відділом ЦНС.
12.Вища нервова діяльність та її особливості. Пам'ять та її види.
Вища нервова діяльність - сукупність рефлексів, які забезпечують різноманітні (найбільш досконалі) форми взаємозв'язку тварин і людини з навколишнім середовищем і здійснюються за участю вищих відділів ЦНС (кори великого мозку, підкірки). Основу вищої нервової діяльності становлять умовні рефлекси, що утворюються на основі безумовних рефлексів.
Вища нервова діяльність у підлітків та людей похилого віку в основних своїх проявах майже не відрізняється від загальнолюдської вищої нервової діяльності. Щоправда, деякі особливості присутні. Так, у підлітків відбувається ще формування багатьох набутих рефлексів, у людей похилого віку є великий життєвий досвід, сукупність набутих рефлексів, одна певне загальмування природних рефлексів.
Щоб краще зрозуміти особливості вищої нервової діяльності даних вікових категорій потрібно більш детальніше розглянути загальні особливості вищої нервової діяльності людини.
Вища нервова діяльність забезпечується двома основними нервовими процесами - збудження і гальмування. Під час дії умовних і безумовних подразників ці процеси виникають у корі мозку, де вони можуть поширюватися або концентруватися в обмеженій ділянці. Формування і характер вищої нервової діяльності різних тварин і людини залежать від типу їхньої нервової системи. Вища нервова діяльність забезпечує найглибше і найдосконаліше пристосування організму до умов існування. В основі пристосувань лежить здатність кори головного мозку швидко утворювати нові рефлекси і гальмувати старі у відповідь на зміни в середовищі.
В основі регуляції різноманітної діяльності організму є функції нервової та ендокринної систем. Функції нервової системи виявляються в рефлексах. Рефлекс - реакція організму на будь-яке подразнення, що здійснюється за участю нервової системи. Рефлекс є основною формою діяльності нервової системи організму і в перекладі з латинської означає "відбиття".
Па́м'ять - психічний процес, який полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворенні минулого досвіду, що дає можливість його повторного застосування в життєдіяльності людини.
Виділяють такі види пам'яті за методом запам'ятовування:
За характером переважаючої психічної активності:
За тривалістю збереження інформації: