Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Беркут Генеральному прокурору УкраїниПшонці В

Работа добавлена на сайт samzan.net:


Заява про вчинене кримінальне правопорушення В. Януковичем, М. Азаровим, В. Захарченком, А. Клюєвим, В. Коряком та бійцями спецпідрозділу МВС «Беркут». 

Генеральному прокурору України
Пшонці В.П.


Згідно зі статтею 39 Конституції України «громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації…».

30 листопада 2013 року, близько 4 години, співробітники спецпідрозділу МВС «Беркут» по-звірячому, жорстоко побили мирних мітингувальників на Майдані Незалежності у місті Києві.

О цій порі на Майдані перебували молоді люди, студенти, жодних дій, які б могли викликати неправомірне застосування сили спецпризначенцями, ці люди не вчиняли. Як відомо з відео хронік, «беркутівців» на Майдані Незалежності було у кілька разів більше, ніж мирних протестувальників, що є переконливим свідченням того, що дана «операція силовиків» була заздалегідь продуманою, цілеспрямованою акцією з метою «залякати» мирне населення, «продемонструвати» силову перевагу та готовність нелюдськими, жорстокими, неконституційними, а, відповідно, й незаконними, злочинними методами придушити мирний супротив громадян.

Вперше за роки незалежності проти мирного зібрання влада застосувала наджорстку фізичну силу, заливши Майдан Незалежності - головну площу столиці України, кров'ю безвинних людей. 30 листопада 2013 року увійде у новітню історію України, як "кривава субота" (майже, як 9 січня 1905 року - "кривава неділя").

"Створено перший за роки української незалежності небезпечний прецедент, коли влада вдалася до силового розгону мирного Майдану. Жорстокість, з якою діяли спецпідрозділи міліції, має бути не лише публічно засуджена, але й покарана відповідно до українського законодавства, як абсолютно неприйнятна у демократичній країні", - наголошується в заяві Президентів України Л. Кравчука, Л. Кучми, В. Ющенка.

Конституція України встановлює, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню (стаття 28 Конституції).

"Я глибоко обурений тими подіями, які відбулися вночі на Майдані Незалежності. Я засуджую дії, які призвели до силового протистояння та страждань людей. Я вимагаю від Генпрокуратури терміново надати мені та українському суспільству результати негайного та об’єктивного розслідування для належного покарання винних", - заявив Президент України В.Янукович 30 листопада 2013 року.

Вранці 1 грудня 2013 року Ви, як Генеральний прокурор України, повідомили, що «Люди на Майдані знаходилися законно. Це їх конституційне право, і завдання правоохоронних органів полягало в першу чергу в тому, щоб забезпечити реалізацію цього права».
В цей же день Міністр внутрішніх справ В. Захарченко зазначив: «Я хотів би від себе особисто і від імені членів колегії вибачитися за надмірне використання сили проти учасників акції на Майдані».

2 грудня Президент України В. Янукович наголосив, що в ніч з п’ятниці на суботу правоохоронні органи перегнули палку. І тут виправданню цього не повинно бути місця. Ми будемо дивитись правді в очі, дамо справедливі оцінки і приймемо відповідні рішення.
5 грудня на прес-конференції заступник Генерального прокурора А. Пришко заявив, що в результаті побиття на Майдані Незалежності 79 людей отримали тілесні ушкодження. Серед них 6 студентів, 4 журналісти, 2 іноземці. Десять осіб було госпіталізовано, двоє ще знаходяться у лікарні.

Зазначу, що прем’єр-міністр України М. Азаров стверджував Генеральному секретарю Ради Європи, що "на головній площі столиці не було жодного студента, натомість - добре підготовлені провокатори".

Ще одну неправду М. Азаров сказав 2 грудня на зустрічі з послами іноземних держав про те, що «після подій із п’ятниці на суботу начальника
столичної міліції В. Коряка звільнено за силовий розгін Євро Майдану 30 листопада».

Нагадаю, що 24 листопада 2013 року в своєму інтерв'ю Першому російському телеканалу М. Азаров зазначив, що він несе відповідальність за всі заяви, які він озвучує, адже якщо я сказав слово неправди, мене дуже легко притягти до відповідальності.

За повідомленням МВС, начальник Київської міліції В.Коряк відсторонений (а не звільнений, як це заявив М. Азаров) від посади. Однак, на даний час залишається незрозумілим та невиправданим «затягування» юридичної оцінки не лише діям В.Коряка, безпосереднім виконавцям явно злочинного наказу (співробітникам спецпідрозділу «Беркут»), але й діям тих осіб, які надали цей злочинний наказ. Це дає підстави вважати, що в об’єктивному розслідуванні даного факту не зацікавлені ні Президент України В.Янукович, ні Прем’єр-міністр України М. Азаров, ні Міністр внутрішніх справ України В.Захарченко та інші високопосадовці, в тому числі, і Генеральної прокуратури.

Дивною виглядає заява Міністра В. Захарченка: «Якщо я піду у відставку, то буде вплив на органи внутрішніх справ, і це не дасть об'єктивно розібратися з тим, що сталося. Я хочу розібратися об'єктивно і неупереджено у всіх подіях. Вважаю, що якраз на цій посаді я можу це зробити».

Навпаки, відставка В. Захарченка або відсторонення його від займаної посади дасть можливість провести об’єктивне розслідування всіх обставин кривавого розгону мітингувальників 30 листопада, встановити всіх винних і притягнути їх до кримінальної відповідальності, в тому числі, і самого міністра внутрішніх справ.

Принагідно зазначу, що відповідно до статті 4 Закону України «Про міліцію» правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку.

Фактичні події, що мали місце 30 листопада 2013 року, вказують на грубе порушення керівництвом МВС України та командирами спецпідрозділу «Беркут» положень вказаних законодавчих та нормативних актів, а також про безпрецедентне порушення прав людини і громадянина при реалізації конституційного права на мирні зібрання, що закріплено в статті 39 Конституції України. Крім того, дії спецпідрозділу «Беркут» в подіях ночі 30 листопада вказують не лише на невідповідність таких дій законодавчим та нормативним актам, але й на наявність кримінальних правопорушень, за які Кримінальним кодексом України передбачена відповідальність.
Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про міліцію» міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Основними завданнями міліції, зокрема, є: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення кримінальних правопорушень; участь у розкритті кримінальних правопорушень та розшуку осіб, які їх вчинили, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством (стаття 2 вказаного Закону).

5 грудня 2013 року приблизно у другій половині дня зі мною зустрівся старший офіцер Служби безпеки України (його П.І.Б. та посада мені не відомі), якій повідомив мене про те, що план «силової зачистки» Майдану Незалежності в ніч на 30 листопада 2013 року був розроблений ввечері 29 листопада на нараді у Міністра внутрішніх справ В. Захарченка, на якій були присутні начальник київської міліції В. Коряк, представник РНБО та декілька керівників підрозділів міліції. Доручення про необхідність «зачистки» Майдану В. Захарченко отримав від Президента України В.Януковича, про що були проінформовані учасники наради. В. Захарченко сказав, що Президент йому наказав, очистити Майдан до його від'їзду до Китаю. Для «зачистки» були залучені бійці «Беркуту» з Дніпропетровської і Луганської областей та Криму.
План заходів, який був затверджений на цій нараді, міністр В. Захарченко повідомив В.Януковичу та М. Азарову.

За інформацією офіцера СБУ, операцію по «зачистці» Майдану курирував секретар РНБО А. Клюєв. В ранці 30 листопада Глава адміністрації Президента С.Льовочкін запропонував В. Януковичу звільнити міністра В.Захарченка. Але той не погодився.
Мені також було повідомлено, що «зачистка» Майдану повинна була розпочатися опівночі. Але трапився збій в її своєчасному проведенні. В цей час був прямий ефір на телеканалі Інтер в програмі, яку вів Савік Шустер. В студії тоді були присутні міністр юстиції О. Лукаш, міністр закордонних справ Л.Кожара, віце-прем’єр О. Вілкул та народні депутати.

Народний депутат Ірина Геращенко в прямому ефірі сказала, що їй прийшло повідомлення про те, що бійці «Беркуту» починають силою витісняти мітингуючих з Майдану Незалежності і звернулася до членів Уряду, щоб вони терміново зв’язалися з Президентом України, і щоб той дав вказівку зупинити неправомірні дії міліції.

Після цього, як заявив мені працівник СБУ, операція по силовому звільненню Майдану від мітингуючих була призупинена. І була поновлена за вказівкою В.Захарченка і А. Клюєва близько 4-ї години ранку 30 листопада. Команди «Беркуту» на розгін мітингувальників особисто віддавав В. Коряк із свого службового кабінету, в якому також перебував представник РНБО - довірена особа А. Клюєва.

Окрім того, працівник СБУ повідомив, що в результаті жорстокого побиття бійцями «Беркуту» мітингуючих, троє із них померли від отриманих тілесних ушкоджень, а двоє до сих пір знаходяться в критичному стані в лікарні під охороною міліції. Тіла загиблих осіб переховуються міліцією.

Реакція громадян України на незаконне побиття учасників мирного зібрання була несподіваною для винуватців цих кривавих подій. В такій ситуації, за інформацією працівника СБУ, міністр В. Захарченко наказав начальнику київської міліції В. Коряку взяти всю провину за операцію «Беркута» на себе та повідомити про те, що він самостійно прийняв рішення про її проведення. За публічне взяття провини на себе В. Коряку пообіцяли виплатити винагороду в розмірі один мільйон доларів, а бійцям «Беркуту» - від 500 до 1000 доларів США.
Звертаю Вашу увагу на те, що в суботу (30 листопада) начальник київської міліції В. Коряк заявив журналістам, що це він прийняв рішення направити «Беркут» для відтиснення людей із Майдану Незалежності і він шкодує через те, що сталося в ніч на суботу. І він готовий піти у відставку, якщо таке рішення ухвалить керівництво МВС або прокуратура.

Народний депутат, генерал міліції Геннадій Москаль заявив, що начальник київської міліції не міг віддавати наказ про розгон демонстрації на Майдані, а це рішення могли прийняти лише керівники МВС. За словами Москаля, він особисто знає значну частину "беркутівців", які розганяли Майдан, і вони були прикомандировані з різних регіонів. "Найактивнішим учасником цієї звірячої акції з боку міліції став "Беркут" Криму... Крім того, активну участь у побитті мітингувальників узяв "Беркут" із Дніпропетровської та Луганської областей", - розповів Москаль.

"Мені вдалося дізнатися, що загалом у розгоні майдану брали участь спецпідрозділи "Беркуту" з усіх регіонів України крім трьох західних областей — Закарпатської, Івано-Франківської та Тернопільської", - додав він.

За словами Москаля, "спецпризначенці з інших областей не підпорядковуються керівнику київської міліції Валерію Коряку, який заявив, що це він віддавав наказ. Ці підрозділи йому не підкоряються. Таке право має тільки міністр МВС або його заступники, тому саме на них лежить уся відповідальність за теперішні події", - заявив Москаль "Українській Правді" 30 листопада 2013 року.

Працівник СБУ також повідомив мене, що з метою, щоб приховати дійсні мотиви та виправдати перед громадськістю явне незаконне та безпідставне жорстоке побиття мітингуючих на Майдані, секретарем РНБО А. Клюєвим 1грудня була організована провокація на вулиці Банковій з використанням грейдера та за участю членів організації «Братство» і її керівника Д.Корчинського, а також співробітників міліції, одягнутих у цивільний одяг, які їх прикривали.

2 грудня 2013 року в Інтернеті з'явились відео-докази, що вказують на замовний характер штурму Адміністрації президента на вулиці Банковій. Зокрема, на відео молодики в масках спочатку були в натовпі, який намагався відтіснити правоохоронців, а потім дивним чином потрапили на бік силовиків. Причому "Беркут" на їхню присутність не реагував. Так само легко ці особи пройшли крізь ланцюг силовиків назад до натовпу. По відео можна прослідкувати, як декілька хлопців (легше за все відслідковувати, орієнтуючись на хлопця у фіолетовій куртці і чорному шоломі) починають "ніжно штурмувати" "Беркут" (з 50 секунди). Потім, починаючи з 2-ї хвилини ці хлопці махають комусь, явно закликаючи йти до них. І видно, як вони під стіною пройшли за ряди "Беркуту". Далі вони зникають з відео, бо заважає дим.

Ввечері 1 грудня МВС повідомило, що до правопорушень біля Адміністрації президента причетні понад 300 радикально налаштованих членів організації "Братство", які діяли під наглядом Дмитра Корчинського.

Виникає запитання, чому лише через чотири дні МВС повідомило про підозру Д.Корчинського в організації масових заворушень та об’явило його у розшук? За цей час, Д.Корчинський виїхав за межі України (за повідомлення ЗМІ, в Російську Федерацію, а саме – в Чечню).

Попри заяви МВС про причетність до провокацій на вулиці Банковій організації "Братство" на чолі з Д. Корчинським, його прізвища не було у списку підозрюваних в організації безпорядків. Про це "Українській правді" 3 грудня повідомив речник МВС С. Бурлаков. "Серед затриманих осіб немає особи, про яку ви питаєте немає. Корчинський не має статусу підозрюваного і його немає серед тих дев'яти осіб, яким повідомлено про підозру. Тобто він не має статусу підозрюваного", - сказав він. С. Бурлаков не зміг відповісти на питання, чому станом на вечір 3 грудня слідчий не досліджує причетність Корчинського до провокацій, враховуючи те, що заява МВС про його причетність була розповсюджена кілька днів тому - ввечері 1 грудня.

"До правопорушень біля Адміністрації президента причетні понад 300 радикально налаштованих членів організації "Братство", які діяли під керівництвом Дмитра Корчинського", - було сказано у повідомленні МВС, розміщеному на сторінці МВС у Facebook 1 грудня о 19:31.
Водночас вже у вівторок, 3 грудня двом особам з дев'яти винесли запобіжний захід у вигляді двох місяців арешту. Проте С. Бурлаков не зміг сказати "Українській правді", чи є ці дев'ять осіб членами "Братства".

2 грудня народний депутат Арсеній Яценюк на брифінгу заявив, що, за його інформацією, до розробки сценарію зіткнень у Адміністрації президента 1 грудня причетні секретар РНБО Андрій Клюєв, Віктор Медведчук та інші проросійські антиукраїнські особи.
2 грудня народний депутат Інна Богословська у своєму інтерв'ю повідомила, що ситуацією в Україні керує В. Путін через В. Медведчука. Медведчук і Клюєв - дуже близькі люди. Медведчук на запрошення Клюєва неодноразово брав участь у нарадах РНБО.
4 грудня народний депутат Анатолій Гриценко заявив, що він отримав записи радіообміну командирів «Беркуту» під час нічного штурму Майдану 30листопада. «Із радіообміну ясно, що це був завчасно спланований напад, з чіткою координацією дій окремих груп спецпідрозділу. Команди, доповіді, характерні голоси - все це може допомогти слідству відтворити картину злочину, визначити поіменно керівників і окремих виконавців злочинного наказу… Накази «Беркуту» віддавали згори. З високої гори...».

А. Гриценко заявив, що він передав Вам, Генеральному прокурору, депутатське звернення разом із цими записами радіообміну. "Запис досить об'ємний – 180 файлів. Він посекундно покриває досить тривалий проміжок часу – з 03:46 до 06:03 години ранку. Обривчасті команди-доповіді на фоні шумових завад і мату далеко не всі зрозуміють. Водночас професіоналам із цього запису абсолютно ясно: це не була якась вимушена реакція Беркуту на чиїсь провокації – це заздалегідь спланована операція з чіткою координацією дій окремих підрозділів і груп Беркуту проти мирних громадян".

Крім того, ще 29 листопада народний депутат О. Турчинов повідомив ЗМІ, що владою готується сценарій силового розгону акції мирного протесту на Майдані.

Журналіст Сергій Лещенко у свої статті «День і ніч Віктора Януковича. Хто утопив ЄвроМайдан у крові», розміщеній 6 грудня на сайті «Українська Правда», пише: «…в п’ятницю ближче до вечора Віктор Янукович прилетів до Києва після провального саміту Східного партнерства у Вільнюсі. Не заїжджаючи на Банкову, він поїхав до Межигір’я, де провів декілька годин. Після чого відбув на нічне полювання.
На сьогоднішній день залишається загадкою, наскільки чітко Януковичем було поставлено завдання зачистити Майдан. Чи наказав він зробити це з показною жорстокістю, коли "Беркут" мав відбити не лише печінки, але й бажання збиратися наступного разу. Чи Янукович наказав прибрати людей, що дратували його, доступними для міліції засобами, не замислюючись над наслідками свого обурення.

Так чи інакше, Янукович відбув на полювання, а "Беркут" втопив ЄвроМайдан у крові.
За інформацією з різних незалежних джерел, керівництво цією операцією взяв на себе секретар Ради нацбезпеки Андрій Клюєв... Він уже мав досвід силового та показного розгону мирних зборів – достатньо згадати кровопролиття під Центральною виборчою комісією за тиждень до виборів президента 2004 року.

Джерела розповідають, що до зачистки Майдану почали готуватися ще на початку минулого тижня – Клюєв разом із своїм першим заступником Володимиром Сівковичем відбирали загони Беркуту, якому буде доручено брудну роботу.
Зрештою, вибір зупинили на приїжджих бійцях із Дніпропетровської, Луганської, Черкаської областей та Криму. Безпосередньо під час бійні на Майдані Володимир Сівкович перебував у кабінеті голови київської міліції Валерія Коряка.

До підготовки кривавого розгону Майдану приклала руку і Київська міська держадміністрація. Аби виправдати залучення Беркуту до побиття мирних протестуючих, перший заступник Олександра Попова – Анатолій Голубченко підписав розпорядження про термінове ввезення під монумент Незалежності комунальної техніки…»

6 грудня, виступаючи на Євромайдані, журналістка Вікторія Сюмар повідомила: «Сьогодні Андрій Клюєв збирав головних редакторів телеканалів, аби заборонити журналістам показувати Майдан». За її словами, йшлося також про те, що журналісти, навіть якщо уникнуть повної заборони, мають висвітлювати події на Євромайдані «не так масово, як вони робили це до цього».
За повідомленням ЗМІ з Першого національного каналу, не погоджуючись з редакційною політикою, звільнилися декілька журналістів: через викривлене висвітлення розгону Євромайдану.

Враховуючи чітку ієрархічну структуру та підпорядкованість органів внутрішніх справ, можна зробити висновок, що події ночі 30 листопада 2013 року на Майдані Незалежності у місті Києві були спланованою акцією не лише керівництва МВС України, але й керівництва держави.
Це в певній мірі підтверджують і слова міністра внутрішніх справ В.Захарченка, які він сказав 1 грудня: «Я хотів би заявити, що такі активні дії не входили в плани МВС».

Це засвідчує, що плани МВС на силовий розгін мітингувальників були!
Начальник Київської міліції В. Коряк не міг в силу відсутності у нього таких повноважень самостійно приймати рішення про свавільне жорстоке побиття протестувальників (і те, що він «добровільно» вирішив піти у відставку, а з’ясування вказаних обставин ще й досі триває, лише підтверджує факт «несамостійності» прийняття такого рішення В. Коряком).

Керівництво спецпідрозділом міліції «Беркут» здійснює його командир, який безпосередньо підпорядкований Міністру внутрішніх справ В. Захарченку.

У своїй діяльності Міністр внутрішніх справ України В.Захарченко підпорядкований Прем’єр-міністру України М. Азарову та Президенту України В.Януковичу.

І. Богословська стверджує: "Я впевнена, що без Януковича ніхто б на силовий розгін мітингувальників не пішов би".

Журналіст С. Лещенко у своїй публікації за 2 грудня 2013 року ("Українська Правда") зазначає, що рішення силового розгону мирної акції протесту було прийнято В. Януковичем.

Ще 24 листопада 2013 року Прем'єр-міністр М. Азаров в інтерв'ю російському Першому каналу заявив, що він "не боїться масових акцій на підтримку євроінтеграційного курсу України, але обіцяє, що уряд буде уважно за цими подіями стежити. Тут ми, як кажуть, не будемо гратися..."

З урахуванням викладеного дуже сумнівним є твердження М. Азарова про те, що «ні йому, ні президенту не повідомляли про плани розгону мітингувальників на майдані».

У зазначеній вище статті (від 6 грудня) С. Лещенко повідомляє, що Глава адміністрації президента Сергій Льовочкін після розгону ЄвроМайдану спробував сконтактувати з Януковичем, який все ще перебував на полюванні, але той не взяв трубку. Після чого Льовочкін написав заяву про відставку та передав Януковичу диск із записом світових новин про кривавий ранок на Майдані. Крім того, адміністрація президента підготувала Януковичу проект заяви з анонсуванням відставки міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка, однак він відмовився її озвучувати. В першій половині дня після розгону Майдану Льовочкін, за словами його оточення, сконтактував з Клюєвим та попередив його про особисту відповідальність за розгін демонстрантів. На що секретар Радбезу заявив, що на телебаченні буде повідомлено, що "Беркут" захищав комунальних працівників, які прибули монтувати ялинку, від атаки мітингувальників.
С. Лещенко пише, що не секрет, що Клюєв є близьким товаришем Віктора Медведчука, який є куратором України від Кремля. І коли ручні медіа Путіна стали рупором версії з темника Клюєва, це може слугувати ще одним доказом саме його провини за кровопролиття. Так само, як і терміновий брифінг підконтрольної Клюєву Ганни Герман, яка раптом вирішила повідомити про його непричетність до бійні.

Виникають запитання, чому президент України В. Янукович після жорстокого кривавого розгону мітингувальників не звільнив з займаної посади міністра В. Захарченка? Чому прем’єр-міністр М. Азаров не вніс президенту подання про звільнення міністра В. Захарченка? Чому до цього часу не звільнені з займаних посад начальник київської міліції В. Коряк, командир спецпідрозділу «Беркут» та командири його структурних підрозділів, які брали безпосередню участь в незаконних, а по суті, злочинних діях при жорстокому побитті мирних мітингувальників? Чому до цього часу не взяті під варту В. Захарченко, В. Коряк, командир спецпідрозділу «Беркут» та командири його структурних підрозділів?

Можливо тому, що як і в будь-якій банді, у організаторів цієї злочинної акції також діє принцип кривавої поруки? Чи не спіткає доля Кравченка і Захарченка?

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається та діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоуправління, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).
Президент України є гарантом додержання Конституції України прав і свобод людини і громадянина (стаття 102 Конституції України).
Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України і законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (стаття 68 Конституції України).
Згідно з частиною другою статті 41 Кримінального кодексу України наказ або розпорядження є законними, якщо вони віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом не суперечать чинному законодав¬ству та не пов’язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина.

Як передбачено статтею 60 Конституції України, ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.

Особа, що виконала явно злочинний наказ або розпорядження, за діяння, вчинені з метою виконання такого наказу або розпо¬рядження, підлягає відповідальності на зага¬льних підставах (частина четверта статті 41 КК України).

Наказ та розпорядження щодо силового розгону мирних протестувальників 30 листопада 2013 року не відповідає ознакам законності.
Таким чином, нелюдська, жорстока, кривава акція, проведена щодо мирного населення співробітниками спецпідрозділу міліції «Беркут», могла відбутися лише за умови її схвалення зазначеними високо посадовцями, тобто накази та розпорядження вказаних високо посадовців є явно незаконними і злочинними.

В діях вказаних осіб наявні ознаки складу злочину, передбаченого частиною третьою статті 365 КК України:
- начальника ГУ МВС України у місті Києві В. Коряка – перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дії, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, що спричинило тяжкі наслідки;
- командира спецпідрозділу міліції швидкого реагування «Беркут» та командирів його структурних підрозділів (їх прізвища, як і всіх бійців "Беркуту", відомі), які 30 листопада 2013 року брали безпосередню участь в жорстокому кривавому побитті мирних мітингувальників - перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дії, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, що спричинило тяжкі наслідки;
- секретаря РНБО України А. Клюєва - перевищення влади, тобто умисне вчинення службовою особою дії, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, що спричинило тяжкі наслідки;
- Міністра внутрішніх справ України В. Захарченка - перевищення влади, тобто умисне вчинення службовою особою дії, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, що спричинило тяжкі наслідки;
- Прем’єр-міністра України М. Азарова - перевищення влади, тобто умисне вчинення службовою особою дії, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, що спричинило тяжкі наслідки;
- Президента України В. Януковича – перевищення влади, тобто умисне вчинення службовою особою дії, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, що спричинило тяжкі наслідки.

Вищевикладені злочинні дії вказаних представників влади щодо розгону мирних мітингувальників 30листопада 2013 року (або у випадку повторення владою жорстких нелюдських насильницьких дій проти мирних зібрань) вже є достатньою підставою для застосування положень Загальної декларації Прав людини, у відповідності до яких, люди мають право вдатися, як до останнього засобу в боротьбі за свої права - до повстання проти тиранії і гноблення та діяти в стані крайньої необхідності або необхідної оборони щодо окремих представників влади, які порушують права і свободи людини і громадянина, як це передбачено і Кримінальним Кодексом України.

Кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави – захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань (стаття 27 Конституції України).

У зв’язку з наведеним, керуючись ст.ст. 214, 216, 218, 219 Кримінального процесуального кодексу України, -
ПРОШУ:

1. Внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування про вчинення злочину, передбаченого частиною третьою статті 365 КК України, відносно:
- начальника ГУ МВС України у місті Києві В. Коряка;
- командира спецпідрозділу міліції швидкого реагування «Беркут» та командирів його структурних підрозділів (їх прізвища, як і всіх бійців "Беркуту", відомі), які 30 листопада 2013 року брали безпосередню участь в жорстокому кривавому побитті мирних мітингувальників;
- секретаря РНБО України А. Клюєва;
- Міністра внутрішніх справ України В. Захарченка;
- Прем’єр-міністра України М. Азарова;
- Президента України В. Януковича.
2. Повідомити у передбачені процесуальним законодавством спосіб та строки про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початок розслідування про вчинення злочинів вказаними службовими особами.
3. Перевірити отриману та повідомлену мною інформацію.
4. З урахуванням викладених у заяві фактів, їх перевірки та результатів досудового слідства розглянути питання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою начальника ГУ МВС України у місті Києві В.Коряка; командира спецпідрозділу міліції швидкого реагування «Беркут» та командирів його структурних підрозділів (їх прізвища, як і всіх бійців "Беркуту", відомі), які 30 листопада брали безпосередню участь в жорстокому кривавому побитті мирних мітингувальників; секретаря РНБО України А. Клюєва; Міністра внутрішніх справ України В.Захарченка;
5. Звернутись до Верховного суду України за отриманням висновку про те, чи є в діях Президента України В. Януковича ознаки злочину;
6. Згідно з Розділом Х «Прикінцеві положення» Кримінального процесуального кодексу України розслідування доручити головному слідчому управлінню Генеральної прокуратури України.
7. Дана заява є також моїми офіційними свідченнями.
8. Про прийняті рішення та результати розгляду моєї заяви прошу повідомити мене письмово на адресу: 01008, м. Київ, вул. Садова, 3-А (Комітет Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією).

Григорій Омельченко, народний депутат України ІІ-VI скликань, кандидат юридичних наук

06.12.2013 року




1. Тема 2. Юридическая практика как объект теории государства и права 1
2. Разработка маркетинговой стратегии агентства недвижимости
3. Реферат- Экономическая система Давида Рикардо
4. ТЕМАТИКА ДИПЛОМНЫХ ПРОЕКТОВ студентов 5 курса ЭА52905 Ф
5. Гидрогеологические свойства горных пород ГИДРОГЕОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА ГОРНЫХ ПОРОД
6. тема організацій та установ.
7. F для психических расстройств и нескольких цифр для уточнения улинической формы и варианта течения
8. Память
9. Могилевский государственный университет им
10. тема технического обслуживания и ремонта ЭПС
11. х гг. граждане США имели на руках около 90 млн страховых полисов на общую сумму 45 млрд дол
12. Фінанси та кредит денної та заочної форм навчання Львів ~ 2010 Рекомендац
13. Москва - город-герой
14. верхнетриасовый комплекс
15. Реферат- Как сохранить грудь, или что полезно для молочной железы
16. вопреемницей СССР заняла ^го место в качестве постоянного члена Совета Безопасности ООН как одна из пяти ст
17. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук Київ 2002 Дисерт
18. РЕферат Об~єкт дослідження.html
19. 1Часть первая Проблемная ситуация Цели и задачи исследования Объект исследования Пред
20. а или электрического электростатическая накачка полей либо интенсивной электромагнитной волны падающей н