Test Справедливість ~ це підкорення писаним законам ~ Іustiti est obtempertio scriptis legibus Закон має бути стислим ~ Lege
Работа добавлена на сайт samzan.net:
Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
- Суворий закон, але це закон – Dura lex, sed lex
- З точки зору чинного закону – De lege lata
- З точки зору майбутнього закону – De lege ferenda
- Закон не має зворотньої сили – Lex prospicit, non respicit
- Закон завжди точний – Lex semper certa est
- Право – це наука про те, що добре та справедливе – Jus est ars boni et aequi
- Право полеягає в силі – Jusestinarmis
- Публічне право не може бути змінено домовленістю приватних осіб – Jus public umprivatorum pactismutari non potest
- Справедливість – це підкорення писаним законам – Іustitia est obtemperatio scriptis legibus
- Закон має бути стислим – Legem breve messeo portet
- Leges dіаsretros pici untrаrо, et magna cumcautio nesuntad hiben daene quenim Janus locaturin legibus – Закони, що мають зворотню силу, рідко та з обережністю схвалюються, бо Янусу нема місця в праві.
- Leges suum ligen flatorem– Закони повинні зобов'язувати того, хто їх пропонує.
- Leges vigil antibus, nоn dormientibus factae sunt – Закони допомагають уважним, а не тим, хто дрімає.
- Legibus sumplis desinentibus, lege natura eutendum – коли створені людиною Закони не дійсні, слід закликати Закон природний.
- Lex alterna – вічний Закон; моральний Закон; природний Закон.
- Lex citius tolerare vult privatum damnum quam publicum malum – Закон скоріше допустить втрату для приватної особи, ніж суспільне зло.
- Lex dilaftones semper ex horref – Закон завжди відчуває відразу до зволікань.
- Non jus ex regula, sed regula ex jure – не Закон випливає із правила, а правило із Закону.
- Salus populi (reipublicae) supremal exest (estsupremalex) – благо народу (держави) – вищий Закон.
- Іustitia est obtemperatio scriptis legibus - справедливість – це підкорення писаним законам.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ЮРИДИЧНІ ВИЗНАЧЕННЯ, ПРАВИЛА ТА ТЕРМІНИ
- Вступ – introducta
- Публічне право – ius publicum
- Приватне право – ius privatum
- Цивільне право – ius civile
- Право народів – ius gentium
- Преторське право – ius praetorum
- Природне право – іus naturale
- Природний розум – naturalis ratio
- Писаний розум – ratio scripta
- Тлумачення права – interpretation
- Збірка цивільних законів – Сorpus iuris civilis
- Звичай править законом – Mos legem regit
- Закон не має зворотньої сили – Lex prospicit, non respicit
- Закон завжди точний – Lex semper certa est
- Право – це наука про те, що добре та справедливе – Jus estars boni et aequi
- Право полягає в силі – Jus est in armis
- Публічне право не може бути змінено домовленістю приватних осіб – Jus public umprivatorum pactis mutari non potest
- Справедливість – це підкорення писаним законам – Іustitiaestobtemperatioscriptislegibus
- Закон має бути стислим – Legembrevemesseoportet
- Закони з усіма говорять однаковим голосом – Legescumomnibussimperunaatqueeademvoceloquuntur
- Закони людські народжуються, живуть та помирають – Legeshumanaenascuntur, vivuntetmoriuntur
- Звичай створювати та переробляти закони є найнебезпечніший –Legisfigendietpraefigendiconsuetudepericulosissimaest
- Jus est ars boni et aequi (ЮС ЕСТ АРС БОНІ ЕТ ЕКВІ) — право є мистецтвом добра і справедливості.
- Juris praecepta sunt haeс: honeste vivere, neminem laedere, suum cuiique tribuere (ЮРІС ПРЕЦЕПТА СУНТ ХЕК: ХОНЕСТЕ ВІВЕРЕ НЕМІНЕМ ЛЕДЕРЕ, СУУМ КУІКВЕ ТРІБИЕРЕ) — приписи права такі: чесно жити, нікому не шкодити, надавати кожному належне.
- Lex est, quod populus jubet atque constituit (ЛЕКС ЕСТ, КВОД ПОПУЛУС ЮБЕТ АТКВЕ КОНСТІТУІТУМ) — закон — це те, що народ наказує і постановляє.
- Respondere, cavere, agere (РЕСПОНДЕРЕ, КАВЕРЕ, АГЕРЕ) — давати висновки, складати документи, виступати в суді (три види діяльності юристів).
- Corpus juris civilis (КОРПУС ЮРІС ЦІВІЛІС) — звід приватного права, або Кодекс Юстиніана, — систематизований звід римського права, складений при імператорі Юстиніані (VI в. н.е.)
- Optima est lex quae minimum relinquit arbitrio judicis; optimus judex qui minimum sibi – той Закон найкращий, який найменше залишає для вирішення судді; той суддя найкращий, який бере на себе менше всього.
- Omnis inlerpretatio vel declaraf, vel extendit, vetrestringil – кожне тлумачення або проголошує, або розширює, або обмежує.
- Optima enim est legis interpres consuetude, optimus legum interpres consuetude – бо ж звичай є кращий тлумачник Закону.
- Optima statuti interpretatrix omnibus particulis ejusdem inspecfis (est) ipsum statutum – кращий тлумачник Закону, враховуючи всі його деталі, є сам Закон.
- Nunquam fictio sine lege – нема фікції без права.
- Contra поп valentem поп currit praescpripto – давність не тече проти того, хто юридичне не здатний звернутись за судовим захистом.
- Currit tempus contra desides et sui juris contemptores – час працює не на недбайливих і не на тих, хто не турбується про свої права.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ЮРИДИЧНІ ВИЗНАЧЕННЯ, ПРАВИЛА ТА ТЕРМІНИ
- Перед судом – Ad curiam
- Справа ще в суді – Adhuc sub judice Us est
- Справу закінчено, можна розходитись – Actum est, ilicet
- Необхідно вислухати іншу сторону – Audiatur et altera pars
- Прецедент судового рішення – Auctoritas rei judicatae
- Право є мистецтво добра і справедливості – Jus est ars boni et aequi
- Хай живе правосуддя – Fiat justitia!
- Fiat iustitia! (ФІАТ ЮСТИЦІА!) — хай торжествує правосуддя!
- Justitia est fundamentum regni (ЮСТІЦІА ЕСТ ФУНДАМЕНТУМ РЕГНІ) — правосуддя — фундамент держави.
- Actio nihil aliud est quam ius, quod sibi debetur judicio persequendi (АКЦІО НІХІЛ АЛІУД ЕСТ КВАМ ЮС, КВОД СІБІ ДЕБЕТУР ЮДІЦІО ПЕРСЕКВЕНДІ) — позов є не що інше як право (особи) здійснювати в судовому порядку свою вимогу.
- Silentium videtur confessio (СІЛЕНЦІУМ ВІДЕТУР КОНФЕСІО) — мовчання рівнозначне зізнанню.
- Unus testis — nullus testis (УНУС ТЕСТІС — НУЛУС ТЕСТІС) — один свідок — не свідок.
- Confessus pro iudicato habetur (КОНФЕСУС ПРО ЮДІКАТО ХАБЕТУР) — той, хто визнав позов, програв справу.
- Non bis eadem re (НОН БІС ЕАДЕМ РЕ) — не можна вдруге порушувати одну й ту ж саму справу.
Ius quo universitates utuntur est idem quod habent privati – право, що регулює діяльність корпорацій, таке ж, що й право, яке регулює діяльність приватних осіб.
2. Filius est nomen naturae, sed haeres nomen juris – "син" є природна назва, але "спадкоємець" є назва юридична.
3. Idem agens et patiens esse поп potest – особа в один і той же час не може бути суб'єктом і об'єктом дії.
4. In plena vita – повністю живий, тобто існуючий як в фізичному так і цивільному значенні.
5. Nihil facit error nominis cum de corpore constat - помилка в імені не має значення, коли є впевненість стосовно особи.
6. Omnis persona est homo, sed поп vicissim – кожна особа (кожний суб'єкт права) є людина, але не навпаки.
7. Persona est homo, cum stafu quodam onsideratus — особа є людина, яка розглядається в її ставленні до деякого статусу.
8. Soluitur adhuc sosietas etiam morte socii – товариство перестає існувати також в разі смерті одного з товаришів.
9. Universitas vel corporatio поп dicilur aliquid facere nisi id sit collegialiter deliberatum, etiamsi major pars id facial – вважається, що юридична особа або корпорація нічого не здійснює, якщо це не обговорено колективно, хоч би більшістю членів.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ЮРИДИЧНІ ВИЗНАЧЕННЯ, ПРАВИЛА ТА ТЕРМІНИ
- Аргумент до людини – Argumentum ad hominem
- Аргумент до здорового глузду – Argumentum ad judicium
- Божевільний не має волі – Furiosi nulla voluntas est
- Божевільний покараний своїм божевіллям – Furiosus furore solo punitur
- Дитина мало чім відрізняється від божевільного – Infans non multum a furioso distal
- особа свого права – Homo sui juris
- Особа чужого права – Homo alieni juris
- Юридична особа – Collegium
- Злиття двох корпорацій в одну – Unitas personarum
- Корпорація – Universitas
- Omne autem ius quo utimur vel ad personam, vel ad rem, vel ad actiones pertinet (ОМНЕ АУТЕМ ЮС КВО УТІМУР ВЕЛЬ АД ПЕРСОНАМ, ВЕЛЬ АД РЕМ, ВЕЛЬ АД АКЦІОНЕС ПЕРТІНЕТ) — все право, яким ми користуємось, стосується або осіб, або речей, або позовів (дій).
- Libertas est potestas faciendi id, quod iure licet (ЛІБЕРТАС ЕСТ ПОТЕСТАС ФАЦІЕНДІ ІД, КВОД ЮРЕ ЛІЦЕТ) — свобода є можливістю робити те, що дозволено правом.
- Suum cuique (СУУМ КУІКВЕ) — кожному своє (положення римського права).
- Quod tibi fieri non vis, alteri ne feceris (КВОД ТІБІ ФІЕРІ НОН ВІС, АЛТЕРІ НЕ ФЕЦЕРІС) — не роби іншому того, чого сам собі не бажаєш.
- Omne ius hominum causa constitutum est (ОМНЕ ЮС ХОМІНУМ КАУЗА КОНСТІТУТУМ ЕСТ) — будь-яке право встановлюється для людей (в інтересах людей).
- Universitas non delinquit (УНІВЕРСІТАС НОН ДЕЛІНКВІТ) — корпорація не може вчинити правопорушення
Matrimonium justum (МАТРІМОНІУМ ЮСТУМ) — законний римський шлюб.
- 2. Mater semper est certa (МАТЕР СЕМПЕР ЕСТ ЦЕРТА) — мати завжди достеменно відома.
- 3. Patris is est quem nuptiae demonstrant (ПАТРІС ІС ЕСТ КВЕМ НУНЦІЕ ДЕМОНСТРАНТ) — батько той, на якого свідчить факт шлюбу (тобто батьком вважається чоловік матері дитини).
- 4. Nuptiae sunt conjunctio maris et feminae et consortium omnis vitae, divini et humani juris communicatio (НУПЦІЕ СУНТ КОН’ЮНКЦІО МАРІС ЕТ ФЕМІНЕ ЕТ КОНСОРЦІУМ ОМНІС ВІТЕ, ДІВІНІ ЕТ ХУМАНІ ЮРІС КОМУНІКАЦІО) — шлюбом є союз чоловіка і жінки, спільність всього життя, єднання божественного і людського права.
- 5. Concubinatus (КОНКУБІНАТУС) — фактичний шлюб, коли є перешкоди до вступу в законний шлюб.
- 6. Pater potestas (ПАТЕР ПОТЕСТАС) — батьківська влада.
- 7. Emancipatio (ЕМАНЦІПАЦІО) — звільнення з-під батьківської влади.
- Не можна одночасно спадкувати одну й ту ж саму спадщину і по заповіту, і по закону – Nemo pro parte testatus, pro parte intestatus decedere potest
- Заповіт – Testamentum
- Спадкоємець – завжди спадкоємець – Semel heres semper heres
- В силу закону – Ipso jure
- Пока живу, надіюсь – Dum spiro, spero
- В здоровому тілі здоровий дух – Mens sana in corpore sano
- Жодного дня без рядка – Nula dies sine linea
- Hereditas est successio in universum jus quod defunctus habuit (ХЕРЕДІТАС ЕСТ СУКЦЕСІО ІН УНІВЕРСУМ ЮС КВОД ДЕФУНКТУС ХАБУІТ) — спадкування є наступництво в усіх правах, якими володіє померлий.
- Nemo pro parte testatus, pro parte intestatus decedere potest (НЕМО ПРО ПАРТЕ ТЕСТАТУС, ПРО ПАРТЕ ІНТЕСТАТУС ДЕЦЕДЕРЕ ПОТЕСТ) — не можна одночасно спадкувати одну й ту ж саму спадщину і за заповітом, і за законом.
- Testamentum posterior derogat testamenti priori (ТЕСТАМЕНТУМ ПОСТЕРІОР ДЕРОГАТ ТЕСТАМЕНТІ ПРІОРІ) — пізніше складений заповіт відміняє попередній.
- Heredis institutio — caput et fundamentum intellegitur totius testamenti (ХЕРЕДІС ІНСТИТУЦІО — КАПУТ ЕТ ФУНДАМЕНТУМ ІНТЕЛЛЕГІТУР ТОТІУС ТЕСТАМЕНТІ) — встановлення спадкоємця — суть і основа заповіту.
- Hereditas aditio (ХЕРЕДІТАС АДІЦІО) — вступ і прийняття спадщини.
- Hereditas personam defuncti sustinet (ХЕРЕДІТАС ПЕРСАНАМ ДЕФУНКТІ СУСТІНЕТ) — спадщина продовжує особистість померлого, тобто спадкоємець зобов’язаний виконати зобов’язання особи, яка залишила спадщину.
- Mercis appellatione homines поп continere – слово "товар" не застосовується до людей.
- Merx est quicquid vendi potest – товаром є все те, що може бути продано
- Nemo dare potest quod non habet – Ніхто не може віддати те, чого не має
- Res nullius cedit primo occupanti – Безхазяйна річ слідує за тим, хто її першим захопив
1. Nuda proprietas – гола власність на річ
2. Salva substancia – відсутність розпорядження отриманою річчю
3. Servitus in faciendo consistere nequit – сервітут не може бути в будь-якій дії
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ЮРИДИЧНІ ВИЗНАЧЕННЯ, ПРАВИЛА ТА ТЕРМІНИ
- Слово "товар" застосовується лише для рухомого майна – Mercis appellatio ad res mobiles tantum pertinet
- Право володіти – Jus possidendi
- Право користуватися – Jus udendi
- Право розпоряджатися – Jus abudendi
- Право захищати – Jus vidicandi
- Не може бути сервітуту на власну річ – Nulli res sua servit
- Право користування чужою землею – Jus emphyteutioum
- Право користування чужою землею для забудови – Superficies
- Право користування чужим приміщенням – Habitatio
- Право користування чужою річчю без одержання прибутків від неї – Usus
- Право користування чужою річчю і одержання прибутків від неї – Usufructus
- Не може бути сервітуту на власну річ – Nulli res sua servit
- Право користування чужою землею – Jus emphyteutioum
- Право користування чужою землею для забудови – Superficies
- Право користування чужим приміщенням – Habitatio
- Право користування чужою річчю без одержання прибутків від неї – Usus
- Право користування чужою річчю і одержання прибутків від неї – Usufructus
-
- “Rei” appealatione et causae et jura continentur (РЕІ АПЕЛАЦІОНЕ ЕТ КАУЗА ЕТ ЮРА КОНТІНЕНТУР) — назвою “речі” охоплюється юридичні відносини і право.
- Summa itaque rerum divisio in duos articulos deducitur: nam aliae sunt divini iuris, aliae humani (СУММА ІТАКВЕ РЕРУМ ДІВІЗІО ІН ДУОС АРТІКУЛОС ДЕДУЦІТУР: НАМ АЛІА СУНТ ДІВІНІ ЮРІС, АЛІА ХУМАНІ) — адже головний розподіл речей зводиться до двох категорій, а саме: одні є речами божественного права, інші — людського.
- Privatae sunt quae sinqulorum hominum sunt (ПРІВАТЕ СУНТ КВЕ СІНГУЛОРУМ ХОМІНУМ СУНТ) — приватні речі — це такі , які належать окремим особам.
- Res mancipi (РЕС МАНЦІПІ) — манципні речі, тобто такі, які вимагають спеціального обряду при передачі права власності на них.
- Mancipatio (МАНЦІПАЦІО) — обряд (ритуал), який виконувався при передачі права власності на особливо цінні речі.
- Dominium proprietas (ДОМІНІУМ ПРОПРІЕТАС) — власність.
- Dominium ex jure privatum (ДОМІНІУМ ЕКС ЮРЕ ПРІВАТУМ) — власність за приватним правом.
- Jus possidendi (ЮС ПОССІДЕНДІ) — право володіння.
- Jus utendi (ЮС УТЕНДІ) — право користуватися.
- Jus abutendi (ЮС АБУTЕНДІ) — право розпоряджатися.
- Res nullius cedit primo occupanti (РЕС НУЛЛІУС ЦЕДІТ ПРІМО ОККУПАНТІ) — безхазяйна річ слідує за тим, хто її першим захопив.
- Traditionibus dominia rerum, non pactis nudis transferrentur (ТРАДІЦІОНІБУС ДОМІНІА РЕРУМ, НОН ПТІС НУДІС ТРАНСФЕРЕНТУР) — власність переноситься передачою речей, а не голою угодою.
- Nibil commune habet proprietas cum possesione (НІБІЛ КОМУНЕ ХОБЕТ ПРОПРІЕТАС КУМ ПОСЕСІОНЕ) — немає нічого спільного між власністю і володінням.
- Nemo sibi causam possessiones mutare potest (НЕМО СІБI КАУЗАМ ПОССЕСІОНEС МУТАРЕ ПОТЕСТ) — ніхто не може сам змінити собі підставу володіння.
- Corpore possidere (КОРПОРЕ ПОССІДЕРЕ) — фактичне (тілесне) обладнання річчю.
- Animus possidendi (АНІМУС ПОССІДЕНДІ) — намір вважати дану річ своєю.
- Interdictum recuperandae possessonis (ІНТЕРДІКТУМ РЕКУПЕРАНДЕ ПОССEСIОНІС) — інтердикти для повернення насильно втраченого володіння.
- Apiscimur possessionem corpore et animo, neque per se animo aut per se corpore (АПІСЦІМУР ПОССЕСІОНЕМ КОРПОРЕ ЕT АНІМО, НЕКВЕ ПЕР СЕ АНІМО АУТ ПЕР СЕ КОРПОРЕ) — ми вступаємо до володіння і фізично, і волею, і ніколи — тільки волею або тільки фізично.
- Servitutes (СЕРВІТУТЕС) — речове право на чужі речі.
- Nulla res sua servit (НУЛЛA РЕС СУА СЕРВІТ) — власна річ не може бути об’єктом сервітуту.
- Servitus in faciendo consistere nequit (СЕРВІТУС ІН ФАЦІЕНДО КОНСІСТЕРЕ НЕКВІТ) — сервітут не може полягати у виконанні.
- Servitus fundo utilis esse debet (СЕРВІТУС ФУНДО УТІЛІС ЕССЕ ДЕБЕТ) — сервітут повинен бути корисним земельної ділянки.
- Servitutes praediorum rusticorum (СЕРВІТУТЕС ПРЕДІОРУМ РУСТІКОРУМ) — сервітути земельні.
- Servitutes praediorum urbanorum (СЕРВІТУТЕС ПРЕДІОРУМ УРБАНОРУМ) — сервітути міські.
Impossibilium nulla obligatio est – не існує обов'язку виконати неможливе.
2. Incaule factum pro поп facto habetur – необережна дія розцінюється як невиконання.
3. Injuria поп praesumitur – шкода не презюмується.
4. Сasus a nullo praestantur – за випадок ніхто не відповідає.
5. Nemo ex aliena iactura lucrum facere debet – ніхто не повинен наживатися на чужих збитках.
6. In facto quod se habet ad bonum et ma/um, magis de bono quam de malo lex intendit – у вчинку, що може вважатись поганим або добрим, право звертає увагу більше на добрий, ніж на поганий бік.
7. Ius ex injuria поп oritur – право не може виникнути з правопорушення.
8. Ius поп habende, lute поп paretur – тому, хто не має права, можна безпечно не підкорятися.
9. Impossibilium nulla est obligatio – зобов`язання не виникає, якщо його предмет неможливий
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ЮРИДИЧНІ ВИЗНАЧЕННЯ, ПРАВИЛА ТА ТЕРМІНИ
- Кого вигода того й ризик – Сиjus commodum, ejus рericulum
- Зобов`язання – obligtio
- Дати – Dare
- Зробити – Facere
- Надати – Praestare
- Діяти законним чином – Per legis actiones
- Непереборна сила – Vis major
- Obligatio est juris vinculum, quo necessitate abstringimur solvendae rei secundum nostrae civitatis jura (ОБЛІГАЦІО ЕСТ ЮРІС ВІНКУЛУМ, КВО НЕЦЕССІTАТЕ АБСТРІНГІМУР СОЛВЕНДЕ РЕІ СЕКУНДУМ НОСТРЕ ЦИВІТАТІС ЮРА) — зобов’язанням є правові ланцюги, що примушують нас щось виконати відповідно до законів нашої держави.
- Facere (ФАСЕРЕ) — робити.
- Dare (ДАРЕ) — дати.
- Praestare (ПРЕСТАРЕ) — надати.
- Obligationimur aut re, aut verbis, aut simul utroque, aut consensu, aut lege, aut jure honorario, aut necessitate, aut ex peccato (ОБЛІГАЦІОНІМУР АУТ РЕ, АУТ ВЕРБІС, АУТ СІМУЛ УТРОКВЕ, АУТ КОНСЕНСУ, АУТ ЛЕГЕ, АУТ ЮРЕ ХОНОРАРІО, АУТ НЕЦЕСІТАТЕ, АУТ ЕКС ПЕККАТО) — ми зобов’язуємося речами, словами, одночасно тим і іншим, законом, преторським правом, необхідністю або правопорушенням.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ЮРИДИЧНІ ВИЗНАЧЕННЯ, ПРАВИЛА ТА ТЕРМІНИ
- Контракт є взаємне зобов`язання (тобто угода сторін) – Contractus est ultro citroque obligatio
- Проформа, заради форми (дотримання форми при укладанні договорів) – Pro forma
- Договірне право – Lex contractus
- Точна копія чого-небудь – Facsimile
- Договір створює право Legem enim contractus dat
- Юридично здатний вчинити правочин або укласти договір – Сарах negolii
- Договір про неіснуючий предмет є недійсним – Chartade поп ente поп ualet
- Omnis obligatio vel ex contractu vel ex delicto nascitur (ОМНІС ОБЛІГАЦІО ВЕЛ ЕКС КОНТРАКТУ ВЕЛ ЕКС ДЕЛІКТО НАСЦІТУР) — будь-яке зобов’язання виникає або з договору,або з правопорушення.
- Contractus (КОНТРАКТУС) — договір.
- Lex contractus (ЛЕКС КОНТРАКТУС) — договірне право.
- Contractus est ultro citroque obligatio (КОНТРАКТУС ЕСТ УЛТРО ЦІТРОКВЕ ОБЛІГАЦІО) — контракт є взаємним зобов’язанням (тобто угодою сторін).
- Creditores accipiendos esse eos, quibus debentur in actione (КРЕДІТОРЕС АКЦІПІЕНДОС ЕССЕ ЕОС, КВІБУC ДЕБЕНТУР ІН АКЦІОНЕ) — кредитори — це ті, кому повинні на підставі позову.
- Debere (ДЕБЕРЕ) — бути зобов’язаним, боржником.
- Debitor (ДЕБІТОР) — боржник.
- Debitor intellegitur is, a quo invito exigi pecunia potest (ДЕБІТОР ІНЛЕЛЛЕГІТУР ІС, А КВО ІНВІТО ЕКЗІГІ ПЕКУНІО ПОТЕСТ) — під боржником розуміється той, з кого можна витребувати гроші проти його волі.
- Nemo delictis exuitur (НЕМО ДЕЛІКТІС ЕКСУІТУР) — нікого не можна звільнити від відповідальності за правопорушення.
- Et delicta et noxae caput sequuntur (ЕТ ДЕЛІКТА ЕТ НОКСАЕ КАПУТ СЕКВУНТУР) — за правопорушення і шкоду відповідає особисто правопорушник.
- Jnjuria ex affectu facientis consistit (ІНЮРІА ЕКС АФФЕКТУ ФАЦІЕНТІС КОНСІСТІТ) — образа коріниться в душевному стані того, хто ображає.
- Furtum est contrectatio rei fraudulosa lucri faciendi gratia vel ipsius rei vel etiam usus eius possessionisve (ФУРТУМ ЕСТ КОНТРЕКТАЦІО РЕІ ФРАУДУЛОЗА ЛУКРІ ФАЦІЕНДІ ГРАЦІА ВЕЛ ІПСІУС РЕІ ВЕЛ ЕТІАМ УЗУС ЕІУС ПОССЕСІОНІСВЕ) — крадіжка є зловмисним відчуженням речі з метою наживи — самої речі, користування нею, володіння нею.
- Animo felonico (АНІМО ФЕЛОНІКО) — зі злочинним наміром.
- Actiones juris (АКЦІОНЕС ЮРІС) — юридичні акти.
- 2. Ad impossibilia nemo obligatur — (АД ІМПОССІБІЛІА НЕМО ОБЛІГАТУР) — до неможливого нікого не зобов’язують.
- 3. Animo felonico (АНІМО ФЕЛОНІКО) — зі зловмисним наміром.
- 4. Apices juris (АПІЦЕС ЮРІС) — юридичні тонкощі.
- 5. Audiatur et altera pars (АУДІАТУР ЕТ АЛТЕРА ПАРС) — слід вислухати і другу сторону.
- 6. Brevia judicialia (БРЕВІЯ ЮДІЦІАЛІА) — судові приписи.
- 7. Calumnia (КАЛЮМНІА) — хибне звинувачення.
- 8. Casus delicti (КАЗУС ДЕЛИКТІ) — випадок правопорушення.
- 9. Casus improvisus (КАЗУС ІМПРОВІЗУС) — непередбачений випадок.
- 10. Cogitationis poenam nemo patitur (КОГІТАЦІОНІС ПОНАМ НЕМО ПАТІТУР) — ніхто не несе відповідальність за думки.
- 11. Compos mentis (КОМПОС МЕНТІС) — в здоровому розумі.
- 12. De lege ferenda (ДЕ ЛЕГЕ ФЕРЕНДА) — з точки зору законодавчого припущення.
- 13. De lege lata (ДЕ ЛЕГЕ ЛАТА) — з точки зору діючого закону.
- 14. Ex jure (ЕКС ЮРЕ) — за правом.
- 15. Ex legibus (ЕКС ЛЕГІБУС) — за законом, згідно закону.
- 16. Ignorantia juris nocet, ignoratio facti non nocet (ІГНОРАНЦІА ЮРІС НОЦЕТ, ІНГОРАЦІО ФАКТІ НОН НОСЕТ) — незнання закону не є виправданням, але незнання факту є виправданням.
- 17. Legis virtus haec est: imperare, vetare, permittere, punire (ЛЕГІС ВІРТУС ХЕК ЕСТ: ІМПЕРАРЕ, ВЕТАРЕ, ПЕРМІТТЕРЕ, ПУНІРЕ) — сила закону полягає в тому, щоб наказувати, забороняти, дозволяти, карати.
- 18. Male jure nostro uti non debemus (МАЛЕ ЮРЕ НОСТРО УТІ НОН ДЕБЕМУС) — не слід нам дурно користуватися своїми правами.
- 19. Mens legis (МЕНС ЛЕГІС) — дух, смисл закону.
- 20. Minatur innocentibus qui parcit nocentibus (МІНАТУР ІНОЦЕНТІБУС КВІ ПАРЦІТ НОЦЕНТІБУС) — той, хто виправдовує винного, погрожує невинним.
- 21. Nemo punitur pro alieno delicto (НЕМО ПУНІТУР ПРО АЛІЕНО ДЕЛІКТО) — ніхто не карається за чужі злочини.
- 22. Nullum crimen sine poena, nulla poena sine lege, nullum crimen sine poena legali (НУЛЛУМ КРІМЕН СІНЕ ПОНА, НУЛЛА ПЕНА СІНЕ ЛЕГЕ, НУЛЛУМ КРІМЕН СІНЕ ПЕНА ЛЕГАЛІ) — немає злочину без покарання, немає покарання без закону, немає злочину без законного покарання.
- 23. Poena non potest, culpa perennis erit ( ПЕНА НОН ПОТЕСТ, КУЛПА ПЕРЕННІС ЕРІТ) — покарання не може бути вічним, але вина перебуває вічно.
- 24. Quis? Quid? Ubi? Quibus auxiliis? Cur? Quomodo? Quando? (КВІС? КВІД? УБІ? КВІБУС АУКСІЛІІС? КУР? КВОМОДО? КВАНДО?) — Хто? Що? Де? З чією допомогою? Для чого? Яким чином? Коли? – Риторична схема запитань. В риториці ці сім запитань призначені виявляти особу, дії, місце, співучастників, мету, спосіб та час.
- 25. Cui prodest? (КУІ ПРОДЕСТ ?) — кому це вигідно?
- 26. Cui bono? (КУІ БОНО?) — кому це на користь?
- 27. Quod non est in actis, non est in mundo (КВОД НОН ЕСТ ІН АКТІС, НОН ЕСТ ІН МУНДО) — чого немає в документах, того немає у світі.
- 28. Silentium videtur confessio (СІЛЕНЦІУМ ВІДЕТУР КОНФЕСІО) — навчання рівнозначне визнанню.
- 29. Facile veritas se ipsa defendet (ФАЦІЛЕ ВЕРІТАС СЕ ІПСЕ ДЕФЕНДЕТ) — істина легко сама себе захистить.
- 30. Legis peritus (ЛЕГІС ПЕРІТУС) — особа, яка добре знає закони.
- 31. Omne jus hominum causa constitutum est (ОМНЕ ЮС ХОМІНУМ КАУЗА КОНСТІТУТУМ ЕСТ) – Будь-яке право укладається в інтересах людей.
- 32. Impossibilium nulla obligatio (ІМПОСІБІЛІУМ НУЛА ОБЛІГАЦІО) – неможливе не є обовязковим.
- 33. Causae cognitio (КАУЗЕ КОГНІЦІО) – зясування справи.
- 34. Incidenter (ІНЦІДЕНТЕР) – по ходу справи.
- 35. Cupidae legum juventuti (КУПІДЕ ЛЕГУМ ЮВЕНТУТІ) – молоді, що бажає вивчати закони.
- 36. Res judicata non est (РЕС ЮДІКАТA НОН ЕСТ) – справа не вирішена.
- 37. Restitutio in integrum (РЕСТІТУЦІО ІН ІНТЕГРУМ) – повернення до первинного стану.
- 38. Cum periculo (КУМ ПЕРІКУЛО) – ризикуючи.
- 39. Sine periculo (СІНЕ ПЕРІКУЛО) – не ризикуючи.
- 40. Peregrini (ПЕРЕГРІНІ) – іноземці.
- 41. Non tam facile parricidium excusari potest, quam fieri (НОН ТАМ ФАСІЛЕ ПАРІЦІДІУМ ЕКСКУЗАРІ ПОТЕСТ, КВАМ ФІЄРІ) – вбивство не може бути виправдане настільки легко, як вчинено.
- 42. Furtum (ФУРТУМ) – крадіжка.
- 43. Nullum crimen, nula poena sine lege (НУЛУМ КРІМЕН, НУЛА ПОЕНА СІНЕ ЛЕГЕ) – немає ні злочину, ні покарання без законних підстав.
- 44. In jus vocatio (ІН ЮС ВОКАЦІО) – виклик до суду.
- 45. Ex officio (ЕКС ОФІЦІО) – у відповідності до посадових повноважень.
- 46. Ex more (ЕКС МОРЕ) – відповідно до звичаю.
- 47. In concreto (ІН КОНКРЕТО) – в кожному окремому випадку (ситуації).
- 48. Prima facie (ПРИМА ФАЦІЄ) – на перший погляд.
- 49. Ipso jure (ІПСО ЮРЕ) – відповідно до самого права.
- 50. Jus dicere (ЮС ДІЦЕРЕ) – тлумачити право.
- 51. Nuptias consensus facit (НУПТІУС КОНСЕНСУС ФАЦІТ) – взаємна угода створює шлюб.
- 52. Levitas animi (ЛЕВІТАС АНІМІ) – легковажність.
- 53. Condomini (КОНДОМІНІ) – спільні власники.