Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
РОЗДІЛ 12. МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ КУЛЬТУРНО-ВИХОВНОЇ, ПРОСВІТНИЦЬКОЇ РОБОТИ В ПІДРОЗДІЛІ.
Сучасний стан розвитку Української держави, процеси демократизації, утвердження духовності й гуманістичних цінностей, національної самосвідомості, патріотизму вимагають піднесення ролі культури і духовності народу.
Питання культури, духовного розвитку мають величезне значення в ЗС України. Це обумовлено необхідністю, по-перше, збагачення духовного світу військовослужбовців на основі залучення їх до духовних цінностей українського народу та його війська, кращих зразків української й мирової культури; по-друге, формуванням духовних інтересів, патріотичних переконань і настанов щодо діяльності воїна як захисника Батьківщини.
12.1. Культурно-виховна, просвітницька робота в Збройних Сил України: сутність та зміст
Реалізація положень Конституції України, процеси реформування та розвитку ЗС України зумовлюють необхідність посилення виховного впливу на особовий склад частин та підрозділів, формування в нього національної свідомості, культури, гуманістичних поглядів, високих морально-бойових якостей, морально-психологічної готовності до захисту Батьківщини.
Вирішенню цих завдань значною мірою сприяє культурно-виховна, просвітницька робота. Вона є одної з складових виховної роботи в ЗС України.
Культурно-виховна, просвітницька робота – це комплекс заходів, які здійснюються органами військового управління, структурами з гуманітарних питань щодо формування у військовослужбовців високої духовної культури, моральних якостей людини, громадянина, почуття патріотизму; задоволення естетичних потреб особового складу; організації його дозвілля.
Сутність і зміст культурно-виховної, просвітницької роботи визначені в низці керівних документів. У „Концепції гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України” вказано, що „...розвиток в Збройних Силах культури і духовності, створення необхідних умов для національно-культурного та духовного самовдосконалення військовослужбовців та членів їхніх сімей, розвитку творчих здібностей і талантів...” є одним з основних завдань гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України.
У „Концепції виховної роботи в Збройних Силах та інших військових формуваннях України” визначені якості, формування яких забезпечується заходами культурно-виховної, просвітницької роботи, вказані її спрямованість на задоволення естетичних потреб військовослужбовців та шляхи реалізації цих завдань.
Вимоги до планування та організації культурно-виховної, просвітницької роботи та дозвілля військовослужбовців викладені в низьці керівних документів, а саме, у директиві Міністра оборони Д-№ 6 від 1.02.1994 р. „Про організацію культурно-виховної, просвітницької роботи та дозвілля військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України”; у наказі Міністра оборони № 277 від 15.08.2001 р. ”Про затвердження програми підтримки і розвитку культури у Збройних силах України”.
Отже, згідно зазначених документів, мета культурно-виховної, просвітницької роботи полягає в забезпеченні формування у військовослужбовців високої духовної культури, певних моральних якостей, почуття патріотизму, вірності традиціям українського народу, задоволенні естетичних потреб військовослужбовців.
Завданнями культурно-виховної, просвітницької роботи, в свою чергу, є:
- забезпечення формування позитивної мотивації до виконання завдань військової служби;
- здійснення правового, військового, патріотичного, морального, естетичного, фізичного виховання з зверненням особливої уваги до виховання почуття патріотизму, сприяння процесу гуманізації виховання, дозвілля та побуту;
- організація дозвілля військовослужбовців, задоволення їх духовних потреб.
Виконання цих завдань передбачає проведення певних конкретних заходів. Ці заходи можна поділити на декілька груп.
До першої групи заходів культурно-виховної та просвітницької роботи відносяться заходи, що забезпечують проведення навчально-бойової діяльності особового складу, а саме:
До другої групи відносять власне культурно-просвітницькі заходи, такі як:
До третьої групи відносяться заходи з організації дозвілля і відпочинку особового складу. Це такі заходи:
Результат культурно-виховної, просвітницької роботи, або як визначено в Цільовій програмі підтримки і розвитку культури у Збройних Силах України, ”Очікувані наслідки реалізації Цільової програми”, це:
Отже, системні організація і проведення всіх зазначених заходів дозволять досягти мети як культурно-виховної та просвітницької роботи, так і морально-психологічного забезпечення в цілому.
12.2. Методика організації культурно-виховної роботи та дозвілля особового складу підрозділу
Відповідальність за проведені культурно-виховної роботи покладено на певні посадові особи. Згідно з „Концепцією виховної роботи в Збройних Силах та інших військових формуваннях України”, загальне керівництво в цій сфері належить командиру, який повинен створювати умови для проведення культурно-виховної роботи, аналізувати її стан та ефективність.
Головною особою, яка відповідає за організацію культурно-виховної роботи, є заступник командира підрозділу з гуманітарних питань. Він безпосередньо відповідає за стан культурно-виховної роботи в підрозділі, організацію дозвілля особового складу, зобов‘язаний піклуватися про духовний і культурний розвиток військовослужбовців, розробляти плани проведення вихідних та святкових днів.
В організації й проведенні культурно-виховної роботи командир, його заступник із гуманітарних питань спираються на актив підрозділу. У складі активу – члени редколегії стінних газет та фотогазет, ради народознавчої світлиці, керівники гуртків і колективів художньої самодіяльності.
Алгоритмом діяльності заступника командира підрозділу з гуманітарних питань щодо організації культурно-виховної та просвітницької роботи може бути послідовність таких дій:
Важливим етапом організації культурно-виховної, просвітницької роботи є планування.
На практиці склалася певна система цієї роботи.
Вона полягає у всебічному аналізі стану культурно-виховної роботи в підрозділі, в чіткому визначенні мети, завдань, пріоритетів та змісту цей роботи, у найбільш доцільному залученні сил і засобів до неї.
Планування культурно-виховної та просвітницької роботи в підрозділі здійснюється у двох його видах: поточному і оперативному (або цільовому).
Заходи поточного планування культурно-виховної роботи в підрозділі включаються до планів виховної роботи підрозділу на місяць. Оперативне (цільове) планування включає плани проведення культурно-виховних та спортивно-масових заходів у вихідні, святкові і не робочі дні, а також плани підготовки і проведення окремих складних заходів культурно-виховної роботи (тематичних вечорів, усних журналів тощо).
У плані проведення вихідних, святкових та неробочих днів передбачаються наступні розділи:
Заходи культурно-виховної роботи мають певну форму. Форма – це спосіб існування і вираження конкретного змісту будь-якого заходу.
Форми культурно-виховної, просвітницької роботи поділяються на індивідуальні, гурткові, а також комплексні й прості. Комплексні форми характеризуються складністю структури, різноманітністю застосування способів і методів (тематичні вечори, усні журнали, вечори запитань та відповідей та ін.). Некомплексні форми – такі, зміст яких розкривається за допомогою одного способу, одного методу (вікторини, диспути, бесіди, лекції тощо).
При підготовці і проведенні заходів використовуються конкретні методи культурно-виховної роботи. Це певні способи та прийоми передачі і засвоєння знань, впливу на свідомість, почуття й поведінку воїнів. У культурно-виховній роботі широко використовуються педагогічні методи, методи пропаганди і агітації, методи ідейно-національного і духовно-емоціонального впливу, методи колективного мистецтва.
У ході культурно-виховної роботи застосовується засоби, що притаманні цій роботі. До них відносяться:
Вибір заходів, форм і методів культурно-виховної, просвітницької роботи, її засобів залежить від конкретних видів діяльності особового складу та відпочинку.
Особливої уваги вимагає організація відпочинку особового складу, насамперед, у передвихідні (передсвяткові) і вихідні (святкові) дні.
Вільний час військовослужбовців повинен використовуватися продуктивно і цілеспрямовано. Організовуючи роботу у такі дні, слід виходити з принципу безперервності, цілеспрямованості та системності виховного впливу на особовий склад. При проведенні культурно-виховної й спортивно-масової роботи та організації дозвілля особового складу вирішуються такі завдання:
Для вирішення цих завдань широко застосовуються форми та методи спортивно-масової, культурно-виховної роботи, організації дозвілля, технічні засоби виховання. Основними осередками у підготовці та проведенні заходів вихідних, святкових та неробочих днів у частині є клуб та бібліотека, музей, кімната бойової слави, кімнати історії частини та підрозділів, спортивний зал і стадіон, цивільні заклади та установи культури, в підрозділі – народознавча світлиця.
Процес підготовки, організації та проведення у підрозділі вихідних, святкових та неробочих днів включає підготовчий, основний та заключний етапи.
Підготовчий, етап є найбільш відповідальним. Він починається з визначення заступником командира з гуманітарних питань заходів, які доцільно провести з особовим складом. Для цього враховуються:
Важливе значення має формування організаційного ядра з підготовки та проведення заходів вихідних, святкових та неробочих днів. До складу організаційного ядра входять офіцери та актив підрозділу.
Після формування оргядра, вивчення планів та керівних документів заступник командира з гуманітарних питань визначає:
Наступний крок – розробка плану організаційних, культурно-виховних, просвітницьких та спортивно-масових заходів на вихідні, святкові та неробочі дні, який має бути складений заступником командира з гуманітарних питань і затверджений командиром підрозділу за три доби до вихідного, святкового чи неробочого дня. Про основні заходи виховної роботи в ці дні заступник командира підрозділу з гуманітарних питань доповідає заступнику командира частини з гуманітарних питань.
Слід звернути окрему увагу на планування та проведення заходів з молодим поповненням. Основною метою цих заходів є адаптація молодих воїнів до військової служби.
Виходячи із передбачених планом заходів, заступник командира з гуманітарних питань ставить задачі відповідальним виконавцям і детально інструктує кожного з них.
Після затвердження плану розпочинається основний етап по підготовці та проведенню запланованих заходів. Наказами та директивами Міністра оборони України передбачено проведення таких культурно-виховних, просвітницьких заходів і відповідних їм форм:
в передвихідний день (суботу):
У ці дні до планів можна включати такі заходи, як прослуховування місцевої радіогазети, концерт за заявками військовослужбовців, концерт художньої самодіяльності підрозділу.
У вихідний день (неділю) проводяться:
У дні релігійних свят командири повинні створити умови для відправлення релігійних потреб віруючими військовослужбовцями.
Великих організаторських зусиль та особливої уваги вимагають підготовка та проведення дозвілля в святкові дні, коли з найбільшою повнотою повинні проявлятись єдність інформаційно-пропагандистського забезпечення та культурно-виховної роботи.
На заключному етапі проведення вихідних, святкових та неробочих днів підводяться підсумки роботи, аналізуються успіхи та невдачі, плануються та проводяться заходи щодо поліпшення організації дозвілля особового складу.
Таким чином, духовне виховання військовослужбовців ЗС України вимагає в сучасних умовах особливої уваги. Культура, її духовні та матеріальні носії мають безпосередній вплив на хід бойової підготовки, взаємовідносини між військовослужбовцями, гуманістичну направленість військової служби. Важливим соціально значущим засобом, що має великий культурологічний потенціал, є культурно-виховна, просвітницька робота як одна з основних складових виховної роботи у військах. Планування і організація культурно-виховної роботи в підрозділі вимагає відповідного системного підходу і постійної уваги з боку командира підрозділу та його заступника з гуманітарних питань.
157