Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Место региональной экономики в современной науке необходимо рассматривать в двух измерениях. С одной стороны, региональная экономика входит в систему наук о регионах. С другой стороны, она принадлежит системе экономических наук.
На Западе в 50-х годах ХХ в. сформировалась региональная наука. Идеолог и организатор — У. Айзард. Это синтетическое научное направление, полностью включающее региональную экономику, стремится изучать регионы как целостные системы, отдавая приоритет междисциплинарным исследованиям. Региональный ученый (Regional Scientist) может быть экономистом, географом, социологом, политологом, инженером, архитектором, юристом, психологом. Всех их объединяет один общий многоаспектный объект исследования — регионы.
Для обозначения комплекса знаний о регионах используются также термины регионоведение, регионология, регионалистика.
В соответствии с типичным определением регионологии ее объектом является регион как относительно самостоятельное целостное природно-социальное явление.
Термин «регионалистика» обычно понимается как синтез подходов различных наук к региональным исследованиям.
Рассмотрим теперь вопрос о месте региональной экономики в системе экономических наук. Сложность вопроса в том, что региональная экономика имеет не только собственный предмет и объект исследования, но занимается еще и всем многообразием региональных аспектов экономической жизни общества, проникая, поэтому, и в другие области экономической науки.
В структуре экономической науки и экономического образования есть два полюса: микроэкономика и макроэкономика. Однако совмещение этих базисных наук и учебных дисциплин не охватывает существенную область региональной экономики. Двухполюсная система не образует замкнутого ядра научных знаний. Третьим полюсом должна стать и постепенно становится региональная экономика. Тогда ядро экономической науки будет строиться как трехполюсная система: макроэкономика, микроэкономика, региональная экономика.
Заметим, что неправильно воспринимать региональную экономику как некую мезоэкономику, т.е. стоящую в промежутке между макро и микроэкономикой. Это неприемлемо, так как предмет региональной экономики носит самостоятельный характер, а не является комбинацией предметов макро и микроэкономики.
Місце курсу в системі наукових дисциплін
У регіональній економіці для розміщення продуктивних сил найважливішим є економічна ефективність виробництва та забезпечення споживача якісними продуктами і товарами. Наука про розміщення продуктивних сил вивчає територіальну організацію виробництва, її структуру, загальні закономірності розташування продуктивних сил, їхній конкурентний прояв у галузевому і територіальному аспектах на регіональному і міжрегіональному рівні. її головним завданням є раціональний розвиток і досягнення більш високої продуктивності суспільної праці шляхом залучення до трудової діяльності наявних джерел трудових ресурсів, які можна використати в соціально-економічному розвитку.
Тільки внаслідок регулювання розвитку території, розміщення продуктивних сил дає можливість втілити в практику господарського будівництва наукову ідею про зближення рівнів економічного і соціального розвитку, поліпшити територіальну організацію продуктивних сил. Це дозволяє комплексно розвивати економічні регіони, залучати у виробництво наявні мінерально-сировинні, паливно-енергетичні, водні, лісові ресурси, забезпечувати раціональну зайнятість трудових ресурсів у всіх регіонах.
Наука про розміщення продуктивних сил взаємодіє з широким колом інших наук. Вона належить до економічних наук, в основу яких покладені результати наукових досліджень природничих, географічних, геологічних і технічних наук. Результати досліджень останніх безпосередньо впливають на характер розміщення промислових об'єктів, сільськогосподарського виробництва, транспорту тощо. Разом з тим, розвиток науки про розміщення продуктивних сил ґрунтується на економічних законах і категоріях, які вивчає і визначає економічна теорія. Вона широко використовує результати наукових досліджень галузевих економік: фінансів, економіки праці, економіки природокористування, історії народного господарства, економічної статистики, економічної кібернетики, економічної і соціальної географії, картографії тощо.
Вище наведені дисципліни в основному забезпечують науку про розміщення продуктивних сил. В першу чергу - інформацією, методами досліджень, показниками, які характеризують параметри економічного процесу. В свою чергу розміщення продуктивних сил збагачує інші економічні науки власними категоріями, інформацією про регіональні економічні характеристики. Наука і практика розміщення продуктивних сил мають першочергове значення для територіального планування і формування цільових галузевих і територіальних комплексних програм.