Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Завдання 1. Дати характеристику новим формам зайнятості
Аутсорсинг (outsourcing) передавання частини функцій по обслуговуванню діяльності своєї компанії іншій організації, яка спеціалізується на даній сфері.
Аутстаффінг (outstuffing) виведення співробітника за штат компанії-замовника і оформлення його у штат компанії провайдера, при цьому він продовжує працювати на попередньому місці і виконувати свої обов'язки, але обов'язки роботодавця по відношенню до нього вже виконує компанія-провайдер;
|
Переваги для компанії замовника послуг (робіт) |
Недоліки для компанії замовника послуг (робіт) |
Аутсорсинг |
|
|
Аутстафінг |
|
|
Завдання 2. Дайте характеристику сучасному світовому ринку праці
1. Зростає диспропорція розміщення робочої сили в регіональному масштабі та відмінності в їх відтворенні на національному рівні;
2. Поглиблюється взаємозалежність між національними ринками праці;
3. Зростає мобільність капіталу та праці, попит предявляється і на іноземну робочу силу;
4. Посилюється мобільність різних категорій міжнародних мігрантів, що чинить вплив на рівень доходів, як в країнах експортерах, так і в країнах-імпортерах робочої сили;
5. Модифікується структура та характер конкуренції на міжнародному ринку праці;
6. Зростає попит на категорію висококваліфікованих кадрів.
Завдання 3. З даних наведених у таблиці 7.3 проаналізуйте статистичні дані та визначте особливості демографічної ситуації в світі на сучасному етапі.
Таблиця 7.3 Чисельність і розподіл населення світу за віком та статтю, млн. осіб
Вік |
Загальна кількість населення |
Чоловіки |
Жінки |
Співвідношення статей |
Всього |
6,830,586,985 |
3,440,026,139 |
3,390,560,846 |
101,5 |
0-4 |
619,208,543 |
320,032,992 |
299,175,551 |
107,0 |
5-9 |
598,267,194 |
309,742,265 |
288,524,929 |
107,4 |
10-14 |
592,544,271 |
306,644,307 |
285,899,964 |
107,3 |
15-19 |
595,478,791 |
306,710,315 |
286,768,476 |
106,2 |
20-24 |
597,180,439 |
305,280,191 |
291,900,248 |
104,6 |
25-29 |
546,081,030 |
278,084,327 |
267,996,703 |
103,8 |
30-34 |
502,763,329 |
255,897,324 |
246,866,005 |
103,7 |
35-39 |
491,248,768 |
249,668,333 |
241,580,435 |
103,3 |
40-44 |
461,629,512 |
233,580,102 |
228,049,410 |
102,4 |
45-49 |
407,259,581 |
203,697,215 |
203,562,366 |
100,1 |
50-54 |
347,708,150 |
172,448,957 |
175,259,193 |
98,4 |
55-59 |
303,565,598 |
148,826,870 |
154,738,728 |
96,2 |
60-64 |
237,072,057 |
115,138,602 |
121,933,455 |
94,4 |
65-69 |
178,175,594 |
84,707,207 |
93,468,387 |
90,6 |
70-74 |
144,419,516 |
66,052,836 |
78,366,680 |
84,3 |
75-79 |
102,139,551 |
44,540,691 |
57,598,860 |
77,3 |
80-84 |
63,503,765 |
25,276,791 |
38,226,974 |
66,1 |
85-89 |
30,094,771 |
10,336,194 |
19,758,577 |
52,3 |
90-94 |
9,463,459 |
2,738,052 |
6,725,407 |
40,7 |
95-99 |
2,425,237 |
555,585 |
1,869,652 |
29,7 |
100+ |
357,829 |
66,983 |
290,846 |
23,0 |
З даної таблиці ми бачимо, що зі збільшення віку кількість населення суттєво зменшується. При цьому кількість чоловіків зменшується набагато швидшими темпами, ніж жінок. Співвідношення статей показує, що до 50-54 років кількість чоловіків переважає над кількістю жінок, а після 50-54 років ситуація змінюється на протилежну. Можна зробити висновок, що жінки живуть значно довше, ніж чоловіки.
Особливості демографічної ситуації в світі, що підкріплюються даною статистикою:
1. Різке скорочення дитячої смертності у країнах третього світу, які дають максимальні показники народжуваності;
2. Зросла середня тривалість життя населення;
3. Смертність перемістилась із пререпродуктивної групи до пострепродуктивної групи і перестала виступати як обмежуючий фактор народжуваності;
4. Зростає відсоток молодих людей за рахунок чого зростає демографічний потенціал у світі;
5. Значний вплив міграційних процесів на зміни народжуваності.
Завдання 4. Проаналізуйте дані, наведені у таблиці 7.4 та прокоментуйте показники старіння населення Європи та визначте основні тенденції зміни вікової структури населення
Таблиця 7.4 Старіння населення Європи, 20082060 рр. (за даними Євростату)
Старіння населення Європи обумовлене комбінацією двох факторів:
Середня кількість дітей, яких європейська жінка народжує упродовж життя, дуже низька. Лише у Болгарії, Словенії та Чехії останніми роками ці показники дещо зросли. У таких країнах, як Німеччина (Люксембург, Франція, Великобританія, Австрія, Нідерланди) великий відсоток жінок взагалі відмовляється народжувати. Там вважають, що, жінка, яка хоче себе реалізувати, не повинна мати дітей. З іншого боку, є й цілі подружжя, що не поспішають із дітьми, бо їм складно поєднати роботу й батьківські обовязки. Чимало дослідників називають це «ефектом капіталізму». Тому найменше дітей - у ФРН і Люксембурзі - 17%. Також серйозною проблемою залишається скорочення дитячої смертності, в першу чергу у віці до 1 року. Найбільш висока смертність серед дітей до 1 року спостерігається у Румунії.
2) Збільшення тривалості життя.
Середня очікувана тривалість життя в країнах ЄС: 80 років для жінок і 74 роки для чоловіків. Довше за всіх живу в Швеції, де кількість осіб похилого віку становить 22%, у Франції, Великобританії - 15-20%. Відповідно до імовірнісних розрахунків, до середини 3040 років поточного сторіччя середній вік і частка людей похилого віку буде рости із прискоренням, а в другій половині століття старіння сповільниться. Сьогодні серед окремих регіонів світу найбільше літніх людей у Європі - 22 %, а за прогнозами до 2050 року їхня частка зросте до 35%. Старіння населення породжує проблеми, пов'язані із забезпеченням фінансової стабільності як пенсійних систем, заснованих на перерозподілі доходів, унаслідок чого частина доходів молодих поколінь використовується на користь як старших поколінь, так і системи охорони здоров'я. Оскільки жінки становлять більшість літніх людей і протягом свого життя меншою мірою задіяні на ринку праці, вони особливо ризикують опинитися серед незаможних у літньому віці. Згідно з прогнозами Міжнародної організації праці, чисельність економічно активного населення в країнах Європи впродовж 2013-2020 рр. зменшиться на 3030 тис. осіб, при середньорічному темпі зменшення 0,12%. В той же час, загальна чисельність населення в країнах Європи зросте на 3280 тис. осіб. Тобто в найближчій перспективі зросте навантаження непрацездатних категорій населення на економічно активних громадян.
Завдання 5. Згідно з даних таблиці 7.5 проаналізуйте показники нерівності доходів та визначте основні характеристики зміни показників
Таблиця 7. 5 Нерівність доходів
Коефіцієнт Джині, після 2000-х рр. Середньорічна зміна коефіцієнта Джині
в період з середини 1980-х і
кінця 2000-х років, %
Зазначені вище країни мають різні пріоритетні до розвитку галузі. Наприклад, Швеція та Австрія мають досить сильну банківську сферу, тому самими забезпеченими там є фахівці банківської сфери.
Загалом можна зазначити наступне, що зростання показників свідчить про зростання соціального розшарування в суспільствах зазначених країн, в тей час як зменшення до урівняння.
Всі доходи суспільства можна поділити на 2 категорії: грошові та товарні доходи.
Грошові доходи населення включають усі надходження грошей у вигляді оплати праці працюючих осіб, доходів від підприємницької діяльності, пенсій, стипендій, різних допомог, доходів від власності у вигляді відсотків, дивідендів, ренти, сум від продажу цінних паперів, нерухомості, продукції сільського господарства, різних виробів, доходів від наданих різних послуг та ін.
Натуральні доходи включають перш за все продукцію, вироблену домашніми господарствами для власного споживання.
Відмінності в рівні доходів на душу населення або на одного зайнятого називається диференціацією доходів. Нерівність доходів характерна для всіх економічних систем. При переході від адміністративно-командної до ринкової системи ріст диференціації доходів пов'язаний з тим, що частина населення живе за старими законами, а одночасно інша частина населення діє за законами ринкової економіки. Чим більше населення залучається до ринкових відносин, тим швидше скорочується нерівність у доходах.
Соціальна нерівність (є тотожним до диференціації доходів) це міра нерівномірного розподілу матеріальних і духовних благ у суспільстві, статусів і влади, а також у життєвому стані різних суспільних груп. Фактичний рівень індивідуального добробуту й доходів у будь-якому суспільстві нерівний. Необхідно виявити основні причини нерівності в доходах. Існує кілька основних причин нерівності в розподілі доходів населення.
1. Відмінності у здібностях і вміннях людей. Люди мають різні розумові здібності, фізичні дані, різну схильність до ризику тощо.
2. Інтенсивність праці. Люди можуть працювати різну кількість годин на день, тиждень, а якщо необхідно і у вихідні дні.
3. Відмінності у професійних перевагах, видах занять та праці. Різні види діяльності оплачують порізному, серед причин цього явища й різна привабливість праці, й можливі ризики захворювань чи навіть загроз для життя. Так, щоб залучити робїтника на непривабливу роботу, йому слід заплатити більше, ніж за аналогічну, але привабливішу роботу. Це може бути оплата праці металурга, шахтаря в порівнянні з іншою діяльністю.
4. Відмінності в освіті і навчанні. У сучасних умовах люди з вищим рівнем освіти (магістри, кандидати наук, доктори наук, доценти, професори) можуть заробляти більше грошей і здобути більш високооплачувану роботу.
5. Інші чинники. Сюди слід віднести такі чинники, як відмінності в готовності ризикувати, нерівність у володінні власністю, нерівність у доходах, спричинена нерівністю успадкованого і набутого майна; монополія на ринку, везіння, зв'язки, нещастя, дискримінацію за статтю, віком, етнічним походженням. Крайнім проявом нерівності в розподілі доходів є бідність. Бідність визначається як неможливість через брак коштів підтримувати спосіб життя, притаманний конкретному суспільству в конкретний період часу.
Диференціація доходів складається під впливом різноманітних факторів, які пов'язані з особистими досягненнями або незалежні від них, що мають економічну, демографічну, політичну природу. Серед причин нерівномірності розподілу доходів виділяють: відмінності у здібностях (фізичних та інтелектуальних), відмінності освіти і кваліфікації, працьовитість і мотивацію, професійну ініціативність і схильність до ризику, походження, розмір і склад сім'ї, володіння власністю і становище на ринку, удачу, везіння і дискримінацію. Міру нерівності доходів відображує крива Лоренца, при побудові якої по осі абсцис відкладена кількість сімей (в % від загального їх числа), а на осі ординат - їх дохід (у відсотках).
Коефіцієнт Джині (оефіцієнт концентрації доходів) показник нерівності розподілу деякої величини, що приймає значення між 0 і 1, де 0 означає абсолютну рівність (величина приймає лише одне значення), а 1 позначає повну нерівність. Найбільш відомим коефіцієнт є як міра нерівності доходів домогосподарств деякої країни чи регіону. Коефіцієнт Джині для доходів домогосподарств є найпопулярнішим показником економічної нерівності в країні.
Причиною зміни даних показників можуть бути наступні чинники: