Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Тема 4Узагальнюючі статистичні показники План 4

Работа добавлена на сайт samzan.net:


Тема 4. Узагальнюючі статистичні показники

План

4.1. Види і функції узагальнюючих статистичних показників.

4.2. Абсолютні статистичні величини.

4.3. Відносні величини.

4.4. Форми вираження відносних величин.

4.5. Види відносних величин та способи їх обчислення.

4.6. Суть і види середньої величини.

4.7. Середня арифметична проста і зважена.

4.8. Математичні властивості середньої. Спосіб моментів. Рангові шкали.

4.9. Середня гармонійна. Середня квадратична.

4.10. Структурні середні величини.

4.11. Поняття варіації та її основні показники.

4.1. Види і функції узагальнюючих статистичних показників

Статистичний показник – це кількісна характеристика соціально-економічних явищ та процесів в умовах якісного визначення, тобто це міра якісного і кількісного відображення певної властивості соціально-економічного явища чи процесу.

Система статистичних показників – це сукупність взаємопов’язаних показників, що має однорівневу чи багаторівневу структуру; має на меті розв’язання конкретного статистичного завдання.

Статистична інформація створюється, передається і зберігається у вигляді показників.

Показник – одне із основних понять статистики, узагальнююча характеристика суспільних явищ і процесів, в якій поєднуються кількісна і якісна їх визначеність.

4.2. Абсолютні статистичні величини

Абсолютні величини являють собою іменовані числа, тобто кожна з них моє свою одиницю вимірювання: штуки, тони, кіловати, гривні.

Іменовані числа являють собою вимірники ознак. Розрізняють три групи вимірників – натуральні, трудові, вартісні.

Натуральні вимірники відображають притаманні явищам фізичні властивості (міри, ваги, довжини, часу).

Трудові вимірники (людино-година, людино-день) використовують при вимірюванні витрат праці на виробництво продукції чи на виконання окремих робіт, для визначення продуктивності праці, а також трудових ресурсів і раціонального використання їх.

Вартісні вимірники дають змогу узагальнити і зіставити різноманітні явища. Їх використовують у разі обчислення таких важливих народногосподарських показників як товарооборот, прибуток, капіталовкладення та ін. (у грошових одиницях).

Абсолютні величини характеризують наявність ресурсів – матеріальних, трудових, фінансових.

Умовно-натуральні вимірники

Якщо потрібно звести кілька різновидів одного явища, використовують умовно-натуральний вимірник.

Наприклад, консервний завод виготовив 300 тис. банок місткістю 800 см3 консервів і 900 тис. банок місткістю 400 см3. Визначити загальний обсяг виробництва консервів в умовних банках (353,4 см3).

Рішення:

  1.  Обчислимо коефіцієнти перерахунку в умовні банки:

  1.  Помноживши обсяг виробленої продукції на коефіцієнти, визначимо обсяг умовної продукції.

(тис. умовних банок)

4.3. Відносні величини

Відносні величини відображають міру кількісного співвідношення різнойменних чи однойменних показників.

Кожна відносна величина являє собою дріб, чисельником якої є порівнювана величина, а знаменником – база порівняння.

Відносні величини виражаються в коефіцієнтах, відсотках, промілях (), продецемілях (%оо), просантимілях (%ооо).

Відповідно до аналітичних функцій відносні величини можна класифікувати так:

  1.  Відношення однойменних показників:
  2.  відносні величини динаміки;
  3.  відносні величини просторових порівнянь;
  4.  відносні величини порівняння зі стандартом;
  5.  відносні величини структури;
  6.  відносні величини координації.
  7.  Відношення різнойменних показників:
  8.  відносні величини інтенсивності.

Види відносних показників

Відносні величини динаміки характеризують ступінь зміни абсолютного або середнього рівня явища у звітному періоді порівняно з базисним, або попереднім періодом.

Коефіцієнт зростання:

  1.  базисний Кз
  2.  ланцюговий Кз,

де уо – рівень явища у базисному періоді;

уnрівень явища у звітному періоді;

уn-1 – рівень явища у попередньому періоді.

Задача

Маємо дані про товарооборот. Визначити коефіцієнти зростання.

Рік

Обсяг товарообороту, млн. грн.

Коеф. зростання

базисний

Кз

ланцюговий 

2004

200

-

-

2005

240

1,2

1,2

2006

300

1,5

1,25

2007

360

1,8

1,2

Добуток усіх ланцюгових коефіцієнтів зростання дорівнює останньому базисному ().

Відносна величина планового завдання:

,

де yпл.з. – рівень планового періоду.

Відносна величина виконання плану:

Між цими відносними величинами існує зв'язок:

Задача

Обсяг товарообороту в базисному періоді становив 40 млн. грн. На звітний період заплановано обсяг 48 млн. грн., а фактично він становив 60 млн. грн. Визначити відносні величини планового завдання, динаміки та виконання плану.

yо = 40 млн. грн.    ;

упл.з.= 48 млн. грн.   ;

уn.= 60 млн. грн.    .

Кпл.з. - ? Кз - ? Квик.пл. - ?

Висновок: планом передбачалося обсяг товарообороту порівняно з попереднім періодом збільшити в 1,2 раза, а він збільшився в 1,5 раза. План перевиконано в 1,25.

Відносні величини структури характеризують склад сукупності, питому вагу складових цілого в їх загальному підсумку.

де кількість одиниць сукупності з однаковою ознакою;

 - загальна кількість одиниць сукупності.

Відносні величини координації характеризують співвідношення частин досліджуваної сукупності.

де  - показник, який порівнюють;

 - показник, з яким порівнюють.

Відносні величини порівняння характеризують співвідношення однойменних показників, що належать до різних об’єктів, територій.

Відносні показники інтенсивності характеризують ступінь насиченості досліджуваним явищем певного середовища, в якому воно розвивається.

Наприклад, визначимо, скільки новонароджених припадає на 1000 осіб населення (коеф. народжуваності).

Народилося за рік 442,6 тис. дітей; середньорічна чисельність населення 50,9 млн. осіб.

Тоді

Отже, народжуваність становила 8,6 дітей на 1000 осіб населення.

4.2. Абсолютні статистичні величини

У процесі статистичного спостереження одержують дані про значення тих чи інших ознак, що характеризують кожну одиницю досліджуваної сукупності. Для характеристики сукупності в цілому або окремих її частин дані про окремі одиниці сукупності систематизують з метою одержання узагальнюючих показників, в яких відображуються результати дослідження суспільних явищ.

Узагальнюючі статистичні показники є базою для аналізу та прогнозування соціально-економічного розвитку держави, її окремих регіонів і галузей.

Узагальнюючі показники можуть бути абсолютними, відносними і середніми величинами. Кожен вид показника має певне значення і посідає визначне місце у процесі пізнання реальної дійсності.

Абсолютні статистичні величини безпосередньо пов’язані з фізичною і соціально-економічною суттю явищ, які вивчають.

Абсолютні статистичні величини – це кількісні показники, які характеризують розміри (рівні, обсяги) суспільних явищ у певних умовах і місцях часу. Отримують їх методами статистичного спостереження і зведення вихідної інформації. Розміри суспільних явищ можуть бути виражені у вигляді кількості одиниць, або у вигляді величини ознаки.

Абсолютні величини є основою всіх статистичних розрахунків. Вони необхідні для обліку і контролю діяльності підприємств і організацій, аналізу різних чинників, які впливають на обсяг виробництва продукції в різних галузях матеріального виробництва, торгівельної діяльності, побутового обслуговування населення тощо.

Практично статистична інформація починає формуватися із абсолютних величин, ними вимірюються всі сторони суспільного життя.

Абсолютні величини завжди є іменованими числами. Іменовані числа являють собою вимірники ознак. Розрізняють три види вимірників – натуральні, вартісні і трудові.

Натуральними називаються такі одиниці виміру, які відповідають природним (фізичним) властивостям даного предмета і виражаються в мірах довжини, площі, об’єму, маси тощо або кількістю одиниць (штук), кількістю фактів чи подій. Так, одиницею виміру чисельності населення є одна людина, збір зерна вимірюється в тонах, центнерах, випуск тканин — у погонних або квадратних метрах, видобуток газу — в кубічних метрах, виробництво телевізорів — у штуках. Іноді використовують комбіновані одиниці виміру, що являють собою добуток величин різної розмірності. Саме так вимірюється виробництво електроенергії в кіловат-годинах, вантажообіг транспорту — в тонно-кілометрах тощо.

У деяких випадках вимірювання в одних одиницях не дає повної характеристики обсягу продукції і тоді доводиться користуватись двома одиницями виміру. Так, наприклад, трактори можна обліковувати за їх кількістю. Однак вони мають різну потужність, а отже, й різну споживну вартість. Тому для правильного уявлення про продукцію тракторного заводу треба обліковувати випуск тракторів у двох одиницях виміру: у штуках і за загальною (сумарною) потужністю. З цих же міркувань тканини обліковуються в погонних квадратних метрах, шпали — у штуках і кубічних метрах.

У разі потреби зведення воєдино декількох різновидів однієї споживної вартості використовують умовно-натуральні одиниці виміру. При цьому вживають спеціальні перерахункові коефіцієнти, що виражають співвідношення між натуральними одиницями виміру різних продуктів за будь-якою ознакою. За допомогою коефіцієнта всі продукти перелічуються як один продукт, прийнятий за умовний. Наприклад, у паливно-енергетичному комплексі використовують такий показник, як умовне паливо. Аналогічно визначають обсяг кормів у кормових одиницях, добрив — у поживній речовині. Розглянемо розрахунок обсягу виробництва в умовних натуральних одиницях на такому прикладі: якщо вагонобудівний завод виготовив 200 чотиривісних вагонів і 600 двовісних, то загальну кількість вагонів треба перерахувати у двовісні (200 х 2 + 600 = 1000), оскільки один чотиривісний вагон дорівнює за своєю місткістю двом двовісним.

Однак умовно-натуральні одиниці мають обмежене застосування, оскільки дають можливість підсумовувати лише однорідну продукцію. Для різнойменної продукції загальний обсяг виробництва (реалізації) визначають у вартісному (грошовому) вираженні. Вартісні (грошові) вимірники використовуються не лише на рівні окремого суб’єкта господарювання, а й на рівні галузей чи економіки в цілому. Одиницею вимірювання може бути національна валюта, валютні еквіваленти на зразок екю, валюта інших держав. Облік у вартісних (грошових) одиницях застосовують для обчислення сукупного суспільного продукту, валового внутрішнього продукту, валового національного продукту, національного доходу тощо.

Для визначення обсягу трудових ресурсів чи витрат праці на виробництво продукції, а також для оцінки трудомісткості продукції використовуються трудові вимірники (людино-година, людино-день).

Абсолютні статистичні величини поділяються на індивідуальні і підсумкові (сумарні). Індивідуальні абсолютні величини характеризують величину ознаки окремих одиниць сукупності. Підсумкові (сумарні) абсолютні величини характеризують величину ознаки певної сукупності і кількість одиниць сукупності. їх одержують або шляхом прямого підрахунку кількості одиниць спостереження, або в результаті підсумовування значень ознаки окремих одиниць сукупності. У ряді випадків підсумкові (сумарні) абсолютні величини одержують не в результаті зведення даних статистичного спостереження, а шляхом спеціальних розрахунків за певними правилами та певного методикою.

Таким чином, абсолютні величини необхідні для багатьох господарських розрахунків і широко використовуються в статистико-економічному аналізі, наукових дослідженнях, повсякденній практичній роботі економічних служб у всіх сферах діяльності людини. Вони служать вихідними даними для всіх форм і прийомів кількісної характеристики суспільних явиш і процесів.

4. З . Відносні величини.

Для того, щоб повною мірою проаналізувати досліджувані соціально-економічні явища і процеси, виявити взаємозв’язки і закономірності, зробити правильні висновки, недостатньо лише абсолютних величин. Окремо абсолютні величини не дають належної уяви про досліджувані явища і процеси. В аналізі статистичної інформації поруч з абсолютними величинами важливе місце посідають відносні величини.

Відносними статистичними величинами називають показники, які виражають кількісні співвідношення між явищами суспільного життя. Будь-який відносний показник одержують в результаті співставлення двох величин. Результатом порівняння є відносна величина, яка характеризує міру кількісного співвідношення різнойменних чи однойменних показників. Відносна величина показує у скільки разів одна величина більша або менша за іншу, або яку частину займає одна величина по відношенню до іншої, або скільки одиниць однієї сукупності приходиться на одиницю іншої сукупності.

Необхідність розрахунку і використання відносних величин зумовлена тим, що дані лише про абсолютні розміри суспільних явищ, не зважаючи на їх наукове і практичне значення, не дозволяють у багатьох випадках охарактеризувати всі сторони досліджуваного об’єкта. Так, лише відомості (дані) про обсяг промислового виробництва в абсолютних вимірах не дають ще достатньої уяви про рівень економічного розвитку тієї чи іншої країни, 5о, як відомо, останній визначається не самим обсягом виробництва, а обсягом виробництва в розрахунку на душу населення. Тому для визначення рівня економічного розвитку країни необхідно обсяг річної промислової продукції порівняти з чисельністю населення.

4.4 Форми вираження відносних величин

Кожна відносна величина являє собою частку від ділення двох величин. При обчисленні відносних величин слід мати на увазі, що чисельник — це показник, який вивчається. Його називають звітною величиною. Та величина, з якою проводиться порівняння називається основою або базою порівняння.

Залежно від того, до якого значення прирівнюється база порівняння, частку від ділення однойменних величин можна виразити або у вигляді коефіцієнта чи відсотка або як проміле чи продециміле.

У тому разі, коли значення основи (бази) порівняння приймають за одиницю, то відносна величина (наслідок порівняння коефіцієнтом, який показує, у скільки разів досліджуване значення більше або менше від бази порівняння. Розрахунок відносних величин у вигляді коефіцієнтів застосовують, якщо порівнювана величина є більшою від тієї, з якою її порівнюють. Якщо значення бази (основи) порівняння приймається за 100%, то результат порівняння (відносну величину) виражають у відсотках (%). Відсоткове вираження відносних величин є найпоширеніші у практиці економічної роботи.

Коли базу порівняння приймають за 1000, то результат порівняння виражають у проміле (‰). Наприклад, у проміле виражаються показники природного і механічного руху населення показники народжуваності і смертності населення. У деяких випадках при обчисленні відносних величин базу порівняння при мають за 10 000 одиниць (продециміле,%ооо) за 1000000 (просатиміле,%оооо). Так, часто на 10000 чоловік населення розраховують кількість лікарів, лікарняних ліжок, підприємств громадського харчування тощо.

У кожному окремому випадку слід добирати таку форму вираження відносних величин, яка забезпечує більшу наочність сприйняття. Наприклад, краще сказати, що продуктивність праці за звітний період зросла майже в 1,5 (півтора) рази, ніж те, п продуктивність праці проти базисного періоду становить 149,7с Крім того, в статистиці широко використовують іменовані відносні величини, які одержують в результаті порівняю різнойменних величин. Наприклад, показник густоти населені одержують в результаті порівняння чисельності населення, я проживає на даній території, з площею цієї території. При порівнянні різнойменних абсолютних величин одержують відносні в личини, виражені іменованими числами (сполучення вимірник величини, яка порівнюється і базисної величини, наприклад км/год,  чол/км, кг/чол тощо). Іменовані відносні величини характеризують, скільки одиниць однієї сукупності приходиться І одиницю іншої сукупності.

Аби відносні величини були правильними, потрібно, ще порівнювана величина і база (основа) були співставними в територіальному і часовому відношенні, за одиницями спостережеш та методологією обліку і аналізу.

  1.   Види відносних величин та способи їх обчислення

Відносні величини залежно від їх пізнавального значення поділяють на такі види:

  1.  Відносні величини планового завдання (прогнозування);
  2.  Відносні величини виконання плану (прогнозів, договірних зобов’язань, державних замовлень);
  3.  Відносні величини динаміки;
  4.  Відносні величини структури;
  5.  Відносні величини координації;
  6.  Відносні величини порівняння;
  7.  Відносні величини інтенсивності.

Відносні величини планового завдання (прогнозування) характеризують передбачуваний розмір збільшення або зменшення розмірів явища за планом (прогнозом) в наступному періоді порівняно з базисним (одним із попередніх періодів, прийнятих за базу порівняння). Наприклад, обсяг поставок продукції на підприємстві у III кварталі звітного року дорівнював 500 млн. грн., а на IV квартал обсяг поставок прогнозується в обсязі 510 млн. грн. (договірні зобов’язання). Звідси відносна величина прогнозування буде дорівнювати 102 % (510 : 500 х 100), тобто на IV квартал передбачається збільшення обсягу поставок продукції порівняно з III кварталом на 2 %.

Відносні величини виконання плану (договірних зобов’язань, державного замовлення) характеризують рівень виконання прогнозних розрахунків, їх одержують шляхом порівняння фактично досягнутого рівня у звітному періоді з рівнем, передбаченим планом (договорами або державним замовленням). Наприклад, державне замовлення на підготовку кадрів у 2001році для навчального закладу було встановлено на рівні 150 чол., фактично випуск спеціалістів у навчальному закладі у 2001 році становив 143 чол. Відносна величина виконання державного замовлення буде дорівнювати 95,3 % (143 : 150 х 100). Таким чином, недовиконання плану державного замовлення на підготовку кадрів становить 4,7 %.

Відносними величинами динаміки називаються показники, які виражають ступінь зміни розмірів явища у часі. Вони характеризують напрям і швидкість зміни явищ у часі, темпи їх розвитку. Відносну величину динаміки визначають як співвідношення фактично досягнутого рівня у звітному періоді з рівнем одного із попередніх періодів, прийнятих за базу порівняння. Наприклад, обсяг товарообігу магазину у I півріччі звітного року складав 300млн.грн., а в II півріччі — 410 млн. грн. Відносна величина динаміки в цьому випадку обчислюється таким чином: 410 : 300 х 100 = 136,7 %, тобто розмір товарообігу в II півріччі порівняно з І півріччям збільшився на 36,7 відсотків. Для обчислення відносних величин динаміки потрібно мати дані щонайменше за два періоди або моменти часу. Якщо вивчається динаміка явища більше ніж за два періоди, то відносні величини можна обчислювати двояко: знаходити співвідношення кожного наступного періоду до попереднього (змінна база порівняння) або до одного будь-якого періоду, взятого за базу порівняння (стала база порівняння). Якщо відносні величини динаміки зі змінною базою порівняння характеризують швидкість зміни показника від одного періоду до іншого, то відносні величини динаміки з постійною базою порівняння характеризують поступове віддалення цього показника від періоду, який взято за базу порівняння.

Відносні величини планового завдання, виконання плану та динаміки пов’язані між собою таким чином:

Відносна величина виконання плану =

Розглянемо наступний приклад. Фактична собівартість одиниці продукції у базисному році складала 18 грн. Планом передбачалось у звітному році знизити собівартість одиниці виробу до 16 грн., фактична собівартість у звітному році становила 15 грн. За наведеними умовними даними обчислимо:

  1.  Відносна величина планового завдання ()

  1.  Відносна величина виконання плану ()

3. Відносна величина динаміки ()

Результати розрахунків на основі нашого умовного прикладу дозволяють зробити наступні узагальнення і встановити взаємозв’язок між обчисленими відносними величинами. Планом на звітний рік передбачалось знизити собівартість одиниці виробу по відношенню до собівартості минулого року на 11,1% (88,9-100), а фактично собівартість у звітному році порівняно з минулим роком знизилась на 16,7% (83,3—100). Фактична собівартість була нижче від запланованої на 6,2% (93,8-100).

Якщо відомі відносні величини планового завдання, виконання плану і динаміки, то схема математичної залежності між ними матиме наступний вигляд:

або  

Наведена схема математичної залежності між відносними величинами дозволяє визначити будь-яку з трьох величин, коли відомі дві інші.

Відносні величини структури — це співвідношення розмірів частини і цілого, вони характеризують склад досліджуваної сукупності. Відносні величини структури визначаються як відношення абсолютної величини кожного із елементів сукупності до абсолютної величини всієї сукупності і може бути відображена у вигляді частки або у відсотках. Сума відносних величин структури по всій сукупності дорівнює одиниці або 100 %.

Для обчислення відносних величин структури використаємо дані про склад населення України:

1991 рік

2001 рік

Все населення млн. чол.

51,9

49,3

у тому числі:


-міське

35,1

33,5

-сільське

16,8

15,8

За наведеними даними обчислюємо відносні величини структури (питому вагу) міських і сільських жителів в загальній чисельності населення, тобто структуру населення за місцем проживання:

1991 рік:

міське (35,1·51,9) х 100 = 67,6 %

сільське (16,8·51,9) х 100 = 67,6 %

2001 рік:

міське (33,5·49,3) х 100 = 68,0 %

сільське (15,8·49,3) х 100 = 32,0 %

Порівнюючи структуру населення за два періоди, можемо прослідкувати структурні зміни. Різниця між відповідними частками називається відсотковим пунктом. У наведеному прикладі за 10 років відбулися зміни в структурі населення за місцем проживання у бік збільшення питомої ваги міського населення. З 1991 по 2001 рік питома вага міського населення зросла на 0,4 пункти (68,0-67,6) і відповідно на стільки ж зменшилася питома вага сільського населення (32,0 32,4 = -0,4).

Відносні величини координації застосовуються для характеристики співвідношення між окремими частинами статистичної сукупності і показують у скільки разів порівнювана частина більша або менша частини, що прийнята за базу порівняння. Наприклад, за наведеними вище даними можемо знайти співвідношення між міським і сільським населенням України у 2001 році: 33,5   15,8 = 2,1 Це означає, що чисельність міського населення у 2,1 рази більша за чисельність сільського, тобто на одного мешканця села припадає більше ніж два міських жителя.

Відносні величини порівняння обчислюють як співвідношення однойменних показників, що характеризують різні об’єкти (підприємства, галузі) або території (міста, регіони, країни) і мають однакову часову визначеність. Наприклад: Загальний обсяг інвестицій в Україну станом на 1 січня 2001 року становив: з Російської Федерації —314,3 млн. дол. США, з США — 635,8 млн. дол. США. Порівнявши ці показники, одержимо: 635,8 314,3 = 2,02, обсяг інвестицій в Україну з США перевищує обсяг інвестицій із РФ у 2 рази.

Відносні величини інтенсивності характеризують ступінь поширення чи розвитку явища в певному середовищі. Вони обчислюються як співвідношення двох різнойменних величин абсолютної величини досліджуваного явища і абсолютної величині що характеризує об’єм середовища, в якому відбувається розвиток або розповсюдження явища. На відміну від інших відносних величин, відносні величини інтенсивності виражаються іменованими величинами, в яких поєднуються одиниці виміру чисельника і знаменника. Прикладами відносних величин інтенсивною можуть бути такі показники: густота населення, виробництв продукції на душу населення, випуск продукції у розрахунку н одиницю основних виробничих фондів (фондовіддача). Відносні величини інтенсивності показують, скільки одиниць однієї сукупності припадає на одиницю іншої сукупності. Наприклад: За даними статистичного щорічника України у 2000 році валовий внутрішній продукт у фактичних цінах становив 172952млн грн., кількість наявного населення станом на 01.01.2001 р. – 49,3млн.чол., територія — 603,7тис.км. За цими даними можна обчислити такі відносні показники інтенсивності:

  1.  ВВП у розрахунку на душу населення 172952  49,3 3508,2грн/чол.;
  2.  густота населення 49,3   603,7 = 82чол./км

Ефективність використання статистичних показників залежить від специфіки і умов розвитку суспільних явищ і процесів, а також від комплексного застосування абсолютних і відносне величин у статистичному дослідженні. Саме такий підхід забезпечує найповніше відображення досліджуваної дійсності.

Контрольні запитання і завдання

  1.   Які величини в статистиці називають абсолютними?
  2.  В яких одиницях можна виражати абсолютні величині?
  3.  Які Ви знаєте види абсолютних величин?
  4.  У чому полягає значення абсолютних величин?
  5.  Що розуміють в статистиці під відносними величинами?
  6.  У чому полягає значення відносних величин?
  7.  В якій формі можна виражати відносні величини?
  8.  Назвіть основні види відносних величин.
  9.  Як обчислюють відносні величини планового завдані і виконання плану?
  10.  Що характеризують відносні величини динаміки і які способи їх обчислення?




1. . Тепловое излучение Основные понятия Тепловым или температурным излучением называется электромагнитно
2. разница во времени ~ минус 1 час от московского валюта египетский фунт Страна безвизовая для граждан РФ
3. ЛЕКЦИЯМ ББК 37
4. темах и объектах; Т ~ число идентичных технических систем и объектов подверженных общему фактору риска f
5. реферату Військовонавчальні заклади УкраїниРозділ Військова справа ДПЮ Військовонавчальні заклади Укр
6. ОДЕССКИЙ НПЗ ПИ772013 Редакция- 0 Тип документа- 7 Стр.
7. Методология чистого производства Май 2012 г
8. Иркутский государственный технический университет Кафедра информатики Допускаю к защите
9. ЛАДОМИР МОСКВА HENRY KISSINGER DIPLOMCY Simon Schuster New York London Toronto Sydney Tokyo Singpore Слово Дипломатия в кач
10. Взаємовідносини людей
11. Кодекс этики аудиторов Росси
12. Большая удача Большущая удача огромная удача ' Министр Денис ' убить 30 песчаных демонов ' Министр Денис
13. Стратегическое партнерство в системе образования для устойчивого развития.html
14. ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 7 ВСТАНОВЛЕННЯ ЗВЯЗКІВ МІЖ БАЗАМИ ДАНИХ І ПРОЕКТУВАННЯ ЗАПИТІВ Мета роботи
15. Лекция 3. ПРИРОДНІ КРАЄЗНАВЧОТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ1 4
16. Концепция ночного клуба Life Постоянно растет число людей становящихся материально обеспеченными и спо
17. Специфика жанра интервью в печатных и электронных СМИ.html
18. а имеет следующие соматометрические показатели- длина тела~ 124 см масса тела ~ 246 кг окружность грудн
19. 80 слов Чувство Родины прорастает как все большое из малого зернышка
20. Трудовые ресурсы Центрального района (угольная промышленность)