Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
8. Класифікація засобів вимірювання по функціональному призначенню. Методи вимірювань.
Засіб вимірювань – засіб вимірювальної техніки, який реалізую процедуру вимірювань. До засобів вимірювань належать кодові та реєструючи засоби вимірювань, вимірювальні прилади та системи.
Вимірювальний пристрій – засіб вимірювальної техніки, в якому виконується лише одна зі складових частин процедури вимірювань.
За функціональним призначенням засоби вимірювань поділяють на групи: міри; компаратори; вимірювальні перетворювачі; вимірювальні прилади; вимірювальні інформаційні системи. Міра – засіб вимірювань, що призначений для відтворювання фізичної величини заданого розміру. У компараторах (приладах порівняння) вимірювальна величина безпосередньо порівнюється з величиною, значення якої відоме. До компараторів належать рівноплечі ваги. Вимірювальний перетворювач – засіб вимірювання, що використовується для утворення сигналу вимірювальної інформації в формі, зручній для передачі, подальшого перетворювання, обробки та збереження. Вимірювальний прилад – засіб вимірювань, в якому створюється візуальний сигнал вимірювальної інформації. Вимірювальні інформаційні системи – сукупність засобів вимірювання, з’єднаних між собою каналами зв’язку та призначених для утворення сигналів вимірювальної інформації в формі, зручній для автоматичної обробки, передачі і використання в автоматичних системах керування (АСУ).
Залежно від метрологічного призначення засоби вимірювальної техніки поділяють на робочі, зразкові та еталонні. Зразковий засіб вимірювання – пристрій, призначений для передачі розмірів одиниць фізичних величин від еталонів до робочих засобів вимірювальної техніки. До зразкових засобів вимірювальної техніки належать також зразкові речовини та стандартні зразки. Робочий засіб вимірювання призначений для практичних вимірювань.
Зразкова речовина – зразкова міра у вигляді речовини з відомими властивостями, які відтворюються при дотриманні умов приготування. Наприклад: чиста вода, чисті гази (водень, кисень), чисті метали (цинк, срібло, золото), сплави. Стандартний зразок – міра для відтворення одиниць величин, що характеризують властивості або склад речовин та матеріалів. Стандартний зразок являє собою засіб вимірювання у вигляді речовини (матеріалу), склад або властивості якого достовірно визначені при атестації.
Не менш важливим за вибір засобів вимірювання у метрологічній практиці є вибір методу вимірювання. Розрізняють два основних методи вимірювань: метод безпосередньої оцінки та метод порівняння з мірою. Метод безпосередньої оцінки – це метод вимірювань, при якому значення фізичної величини знаходять безпосередньо по відліковому пристрою приладу. При використанні методу порівняння з мірою вимірювальну величину порівнюють з величиною міри.
Методи вимірювання можна реалізувати різними способами. За способом отримання результатів розрізняють: прямі, непрямі та сукупні вимірювання. Прямі вимірювання – це вимірювання, що проводяться над самою вимірювальною величиною, при цьому відразу отримуємо значення величини, що вимірюється. Наприклад: вимірювання довжини лінійкою, сили – динамометром, маси – вагами тощо.
Непрямі вимірювання – це вимірювання, що проводяться шляхом прямих вимірювань величин, пов’язаних певною залежністю з шуканою величиною, при цьому результати вимірювань отримуються розрахунковим способом. Наприклад, при використанні динамометра з індикатором ИЧ-10М визначається навантаження.
Сукупні вимірювання – вимірювання, що проводяться одночасно для двох або більше неодноіменних величин, для знаходження залежності між ними. Наприклад, вимірювання, пов’язані з отриманням залежності напруження – деформації матеріалу тощо.
Підготував Жакун Артем