Будь умным!

У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Тема- Визвольна війна українського народу середини XVII ст

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 25.11.2024

Тема: Визвольна війна українського народу середини XVII ст. Утворення козацької держави

Мета:  Розкрити та проаналізувати причини, характер укр. національної війни 1648 року. Дослідити головні етапи боротьби укр. народу за створення та незалежність власної Української держави. З’ясувати причини поразки революції.

 Розвивати аналітичне мислення; вміння та навички роботи з історичною картою, давати історико – психологічну характеристику історичного діяча.

 Виховувати громадянські почуття та повагу до історичного коріння свого народу.

План:

  1.  Причини, характер, періодизація революції.
  2.  Розгортання національно – визвольної війни (лютий 1648 – серпень 1657р.).
  3.  Утворення Української гетьманської держави.
  4.  Громадянська війна і поділ козацької України на два гетьманства (вересень 1657 – червень 1663 р.).
  5.  Боротьба за возз’єднання Української держави (червень 1663 – вересень 1676 р.).

Основні поняття та терміни теми:

  1.  Фільварок –
  2.  Магдебурзьке право –
  3.  "Ординація Війська Запорозького реєстрового" –
  4.  Революція –
  5.  Зборівський мирний договір –
  6.  Білоцерківський мирний договір –
  7.  Протекторат –
  8.  Генеральна рада –
  9.  Генеральний уряд –
  10.  Гадяцький договір І. Виговського –
  11.  Переяславські статті Ю. Хмельницького –
  12.  "Доба Руїни" –
  13.  Слободищенський трактат Ю. Хмельницького –
  14.  "Чорна рада" –
  15.  Андрусівське перемир’я –

І міні - модуль

Ускладнення соціально – економічної ситуації в укр. землях, що входили до складу Речі Посполитої:

а) Польща стає одним із головних експортерів хліба. Орієнтація на внутрішній та зовнішній ринки, а не на задоволення власних потреб суттєво вплинула на структуру поміщицьких господарств. Вони активно перетворюються на фільварки. В основі цієї трансформації лежали два взаємопов’язані процеси – зміцнення феодальної земельної власності та посилення кріпацтва.

б) Міщанство виконувало повинності та сплачувало податки – чинш, церковну десятину. Самоврядування міст за Магдебурзьким правом постійно обмежувалося. Війтів, як правило, призначав польський уряд, а не обирали міщани. Провідну роль у політико – економічному житті відігравали іноземці.

в) Намагаючись взяти контроль над реєстровим козацтвом польський уряд у 1638 році прийняв "Ординацію Війська Запорозького реєстрового", яка суттєво обмежила самоврядування реєстровців. Скасовувалася виборність старшини, ліквідовувався козацький суд, на чолі війська замість гетьмана було поставлено польського комісара, а посади полковників обіймала шляхта. Скорочувався реєстр, а виключені з нього автоматично ставали кріпаками.

  1.  Відсутність власної держави, перервана державотворча традиція, масове ополячення укр. еліти – чіткі симптоми катастрофи.
  2.  Посилення національно – релігійного гніту.

Отже_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

Серед чинників, які сприяли активній національно – визвольній боротьбі були:

  1.  Слабкість королівської влади та посилення відцентрових тенденцій у державі.
  2.  Зміцнення крупного феодального землеволодіння ("королев’ята").
  3.  Втрата контролю над реєстровим козацтвом.
  4.  Селянсько – козацькі повстання п.п. XVII ст. сприяли накопиченню воєнного досвіду, зростанню національної самосвідомості укр. народу, посиленню єдності козаків та селян у боротьбі за націон. визволення, формуванню психологічної готовності боротися до переможного кінця.
  5.  Посилення та розширення сфери впливу Запорозької Січі.

Типологія народного виступу 1648 року

Повстання    Війна     Революція

Сучасні історики зазначають, що народне повстання 1648 р., охопивши більшу частину території та населення України, незабаром переросло у визвольну війну, а війна, зумовивши докорінні зміни у суспільному розвитку – в національну революцію, адже :

  1.  Утворено та розбудовано Укр. націон. державу;
  2.  встановлено нові кордони та поступово формується державна територія;
  3.  до влади прийшла козацька старшина;
  4.  скасовано кріпосне право;
  5.  ліквідовано велику земельну власність польських та ополячених укр. феодалів;
  6.  визволено укр. міста з – під влади короля, магнатів, шляхти тощо;
  7.  політична активність усіх верств населення.

Укр. національна революція у своєму розвитку пройшла кілька етапів:

  1.  етап (лютий 1648 – серпень 1657р.)  - найбільше піднесення національно – визвольних змагань та соціальної боротьби.
  2.  етап (вересень 1657 – червень 1663) – громадянська війна, що призвела до поділу козацької України на два гетьманства.
  3.  етап (червень 1663 – вересень 1676р.) – боротьба за возз’єднання Укр. держави.

ІІ міні - модуль

 Хронологічна таблиця "Визвольна війна 1648 – 1657 р.р. (І –ий етап)".

Дата

Подія

Соціально – політичні наслідки

січень 1648

Повстання на Січі під приводом Б.Хмельницького.

Запорізька Січ стає центром збирання повстанських сил, базою для розгортання визвольного руху.

травень 1648

Перемога козаків під Жовтими водами.

Розгортання селянського повстанського руху.

травень 1648

Розгром польського війська під Корсунем

Селянський рух охоплює Київщину, Поділля, Волинь, Лівобережну Україну.

вересень 1648

Перемога козаків під Пилявцями

листопад 1648

Укладання миру під Замостям

Козацтво підтримало обрання на трон польського короля Яна Казимира і відмовилося від контролю над західним регіоном.

23.12.1648

Вступ війська до Києва.

Б.Хмельницький – "український Мойсей"

травень 1649

Наступ польської армії.

Вдалим маневром війська Хмельницького оточили армії короля та Яреми Вишневецького. Зрада татарського хана.

8 серпня 1649

Зборівський мирний договір
  1.  Козацький реєстр – 40 тис. осіб
  2.  Територія – Київське, Чернігівське, Брацлавське воєводства.
  3.  На цих землях влада належала гетьманові та його адміністрації.
  4.  Київський митрополит одержав місце в сенаті.
  5.  Всім учасникам повстання проголошувалась амністія.
  6.  Водночас магнати і шляхта мали право повернутися до своїх маєтків.
  7.  Для більшості селянства відновлювалося кріпацтво.

вересень 1650

Таємні переговори Яна Казимира з папським нунцієм про плани походу на Україну.

Римський Папа присилає королю освячений меч і благословення на війну. У лютому 1651 польські війська вдерлися на Поділля і захопили містечко Красне. Новий початок війни.

червень 1651

Поразка під Берестечком.

Зведено нанівець автономію козацької держави.

18 вересня 1651

Білоцерківський мирний договір
  1.  Реєстр – 20 тис. осіб.
  2.  Влада гетьмана поширюється лише на Київське воєводство.
  3.  Гетьману забороняється вести зовнішню політику.
  4.  Шляхта повертається до своїх маєтків.

Б.Хмельницький розуміє, що вибитися власними силами не можливо, слід шукати вірного союзника.

1653 рік

"Молдавська авантюра" Б.Хмельницького.

Ускладнення геополітичної ситуації в регіоні, воєнні невдачі ( поразка під Жванцем), формальна підтримка Оттоманської Порти підштовхнули гетьмана до відмови від про турецької орієнтації на користь проросійського вектора.

1 жовтня 1653

Земський собор прийняв рішення про взяття Війська Запорозького під високу руку.

Розпочинається етап переговорів у Переяславі ( січень – березень).

березень 1654

"Березневі статті"

Україна зберігає республіканську форму правління; територію. – адмін. поділ; нову систему соціально – екнонм. відносин; цілковиту незалежність у проведенні внутрішньої політики. Водночас – збір податків здійснювався під контролем росій. сторони, заборонялися дипломатичні зносини з Польщею та Туреччиною.

літо 1654

Річ Посполита та Кримське Ханство підписують "Вічний договір"

Татари спустошують Брацлавщину (зруйновано 270 поселень, убито 10 тис. немовлят, взято в неволю 200 тис. осіб).

1656 рік

Москва і Варшава укладають "Віленське перемир’я".

Б. Хмельницький переорієнтовує зовнішню політику на Швецію.

вересень 1657

смерть Б.Хмельницького

Початок доби Руїни.

ІІІ міні - модуль

У процесі розгортання національно-визвольних змагань (1648—1657) у середовищі козацької еліти вперше в історії української суспільно-політичної думки було чітко сформульовані фундаментальні основи національної державної ідеї:

право українського народу на створення власної держави в етнічних межах його проживання;

незалежність і соборність Української держави;

генетичний зв'язок козацької державності з Київською Руссю, спадкоємність кордонів, традицій та культури княжої доби.

Ці положення і лягли в основу державотворчої діяльності Б. Хмельницького. Специфічні засади внутрішньої організації козацької держави сформувалися під впливом двох основних чинників: традицій та звичаїв суспільного життя українців та складного геополітичного становища, що зумовлювало постійну ситуацію надзвичайного стану в державі. Обидва чинники визначили напіввійськовий характер української державності.

Функціонування держави виявилося:

  1.  Територія - територія Української держави простягалася майже на 200 тис. км2 і охоплювала Лівобережжя, частину Правобережжя та Степу. На цих землях проживало понад 3 млн. осіб. В основі адміністративного поділу лежала структура козацького війська. Територія держави поділялася на полки та сотні, що давало змогу в екстремальних умовах згуртувати та мобілізувати народні маси на боротьбу.
  2.  Система органів публічної влади –
    1.  Формально основним органом влади була Військова (Генеральна) рада (вирішувала військові, політичні, господарські, правові та інші питання, проте вона не була постійно діючою, до того ж Б. Хмельницький з метою зміцнення гетьманської влади частіше скликав старшинську раду, до якої незабаром перейшла вся повнота влади в державі).
    2.   Гетьман був главою і правителем України (  очолював уряд і державну адміністрацію, був головнокомандуючим, скликав ради, відав фінансами, керував зовнішньою політикою, мав право видавати загальнообов'язкові для всіх нормативні акти — універсали).
    3.   Система органів публічної влади мала три рівні — генеральний, полковий і сотенний. Реальна вища влада в державі належала генеральному урядові, до якого входили гетьман та генеральна старшина. Повноваження цього органу публічної влади поширювалися на всю територію України.
    4.  На місцях управляли полкові та сотенні уряди. 
    5.  У великих містах управління здійснювалося магістратами, в малих, але привілейованих — отаманами.
  3.  Фінансову сферу держави гетьман спочатку контролював особисто, а з 1654 р. було запроваджено посаду гетьманського підскарбія, який контролював прибутки та видатки військової скарбниці. Поповнення державної скарбниці здійснювали із чотирьох основних джерел: із земельного фонду, з прикордонного торгового мита, з доходів від промислів, торгівлі та з податків.
  4.  Своєрідним Гарантом успішної розбудови Української держави стала національна армія, її ядро становило реєстрове та запорозьке козацтво, навколо якого об'єдналося повстале («покозачене») селянство та міське населення.

Українська держава доби Хмельниччини сформувалася на двох принципових засадах, які часто вступали між собою в протиріччя — демократії та авторитаризму. На початковій фазі національно-визвольних змагань переважають демократичні засади, про що свідчить існування таких суспільних явищ та норм:

функціонування Військової (Генеральної) ради, у якій право голосу мала уся «чернь», тобто все  військо;

виборність усіх посадових осіб від сотника до гетьмана;

відсутність жорстких міжстанових розмежувань,
що давало змогу міщанам і селянам «покозачитися» і стати частиною привілейованої верстви — козацтва.

З часом, коли ситуація стає критичною, а демократія дедалі більше набуває рис класичної охлократії (домінування в політичному житті суспільства натовпу, юрби, всевладдя та свавілля мас), під впливом Б. Хмельницького та його однодумців набирають силу авторитарні начала. Безпосередніми виявами цього процесу були:

поступове обмеження впливу «чорних» рад та витіснення їх старшинською радою;

зосередження всієї повноти влади в руках гетьмана;

домінування командних методів управління в державному житті;

встановлення спадкового гетьманату, тенденція до
переростання гетьманської влади в монархічну.

На визволених землях активно відбувався процес ліквідації великого феодального землеволодіння, фільварково-панщинної системи господарства та кріпацтва й утвердження козацької власності на землю. На аграрну політику Б. Хмельницького активно впливала козацька старшина, яка сама прагнула стати великим землевласником. Проте гетьман, розуміючи, що основною рушійною силою національно-визвольних змагань є селянство, намагався гасити нові соціальні конфлікти і як міг гальмував зростання великого землеволодіння новітньої еліти.

Українська держава активно діяла на міжнародній арені, про що свідчать численні дипломатичні контакти з Росією, Туреччиною, Кримським ханством, Молдавією, Валахією, Семиграддям (Трансільванією), Швецією та іншими державами.

Отже______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ .

IV міні - модуль

Таблиця "Доба Руїни"

Гетьман (роки правління)

Внутрішня та зовнішня діяльність

І.Виговський

(жовтень 1657 – жовтень 1659 р)

Ю. Хмельницький

( жовтень 1659 – січень 1663 р)

Правобережний гетьман

П. Тетеря

( 1663 – 1665 роки)

Лівобережний гетьман

І. Брюховецький

( 1663 – 1668 роки)

Правобережний гетьман

П. Дорошенко

(1665 – 1676)

Правобережний гетьман

М. Ханенко

(1669 – 1674)

Лівобережний гетьман

І.Самойлович

(1672 – 1687)

Лівобережний гетьман

І. Мазепа

(1687 – 1709)

Лівобережний гетьман

І. Скоропадський

(1709 – 1722)

Лівобережний гетьман

Д. Апостол

(1727 – 1734)

Лівобережний гетьман

К. Розумовський

(1750 – 1764)

Отже__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ .

Рефлексія:

Література:

  1.  Бойко О.Д. Історія України: Посібник. – К., 2003
  2.  Борисенко В. Курс української історії. – К., 1997
  3.  Винокур О., Трубчанінов С. Давня і середньовічна історія України. – К., 1996
  4.  Грушевський М. Історія України – Руси. В 12 т. Т1. – К., 1991
  5.  Історія України в особах IX – XVIII ст. – К., 1993
  6.  Котляр М. Історія України в особах. Давньоруська держава. – К., 1996
  7.  Полонська – Василенко Н. Історія України. В 2т. Т 1. – К., 1995
  8.   Субтельний О. Україна: історія. – К., 1993




1. і. Агульная формула работы з мастацкім творам выглядае так- першы сінтэз аналіз другі сінтэз
2. тема управления Поскольку в цифровой системе трудно описать et то обычно используется дискретный
3. Контрольная работа- Правовое положение Агентства по страхованию вкладов
4. национальны существуют независимо от закрепления в законодательных актах государства являются объектом м
5. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук Київ ~ Дисерт
6. ПЯТИГОРСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ЛИНГВИСТИЧЕСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ НОВОРОССИЙСКИЙ ФИЛИАЛ
7. Тема Сущность функции и принципы организации финансов на предприятиях Основные понятия по теме Финан
8. Тема- Техническое обслуживание и ремонт электрических машин и аппаратов
9. на тему- Философия и религия Выполнила студентка 2 курса Бакыт Гулбану План
10. С гениальностью все просто
11. Сущть мировоззрения и его исторические типы- миф религия философия Первичные формы освоения человеком объ
12. Особенности богородичного движения в России (Из опыта социально-философского анализа
13. Реферат- Безработица
14. Значение Московской битвы в Великой Отечественной войне
15. физическая культура здоровый образ жизни
16. Таможенная декларация является основополагающим документом в котором заявляются точные сведен
17. ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ХІМІЧНИЙ ЗАВОД
18. источник синусоидального напряжениялабораторная установка или генератор НЧ; осциллограф типа С11;
19. Образует ли линейное пространство заданное множество в котором определены сумма любых двух элементов и.html
20. История и философия науки являются закономерности развития науки как специализированного познания как р

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе