Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Під моделлю розуміють такий матеріальний або уявний обєкт, який у процесі вивчення заміняє обєкт-оригінал. Моделі класифікуються наступним чином:
Розглянемо коротко основні принципи моделювання, які відображають достатньо багатий досвід, накопичений на даний час у галузі розроблення і використання моделей.
Якщо інформація про обєкт відсутня, то в такому випадку процес побудови моделі стає неможливим. Якщо про обєкт відомо все, то побудова моделі не має сенсу. Отже, для кожного обєкта і явища існує критичниї рівень апріорних відомостей про системую Він називається рівнем інформаційної достатності.
Модель створюється для досягнення деякої мети.Ця мета визначається на первинному етапі моделювання.
Модель, яка створюється, повинна забезпечувати досягнення мети дослідження з урахуванням імовірності, суттєво відмінною від нуля, і часу. Звичайно задають деяке граничне значення Рp (ступінь ризику) ймовірності досягнення мети моделювання P(t), а також сам граничний термін t досягнення мети. Модель вважають здійсненною, якщо P(t) > Рp.
Модель, яка створюється, має відображати в першу чергу ті властивості реальної системи (або явища), які впливають на вибраний показник ефективності. Відповідно під час використання будь-якої конкретної моделі пізнаються лише деякі складові реальності. Для повного її дослідження необхідно мати ряд моделей, які дали б змогу відобразити певний процес з різних боків і з різним ступенем детальності.
У більшості випадків складну систему можна подати такою, що складається з підсистем, для адекватного формального описування яких придатними є деякі стандартні математичні схеми. Принцип агрегації дає змогу досить гнучко перебудовувати модель залежно від завдань дослідження.
У ряді випадків модельована система має у своєму складі деякі відносно ізольовані підсистеми, які характеризуються певними параметрами, у тому числі векторними. Такі підсистеми можна замінювати в моделі відповідними числовими величинами, а не описувати процес їх функціювання. У разі необхідності залежність значень цих величин від ситуації може задаватись у вигляді таблиць, графіків або аналітичних виразів (формул), наприклад за допомогою регресійного аналізу. Принцип параметризації дає змогу скоротити обсяг і тривалість моделювання, але слід мати на увазі, що параметризація знижує адекватність моделі.
Основою моделювання є методологія системного аналізу. Це дає змогу досліджувати систему, яка проектується або аналізується, за технологією операційного дослідження, включаючи такі взаємопов'язані етапи:
На першому етапі відбуваються наступні дії: вияв факторів, що впливають на поведінку обєкта, збір та перевірка експериментальних даних про аналогічні обєкти (або про цей самий обєкт), огляд літературних джерел та аналіз побудованих раніше моделей, узагальнення накопиченого матеріалу та розробка загального плану створення математичної моделі. Результатом будетехнічне завдання на розробку моделі.
На другому етапі виконується концептуальна постановка задачі – список основних питань та сукупність гіпотез в термінах конкретних галузей науки.
Третій етап - математична постановка задачі, тобто сукупність математичних співвідношень, які описують поведінку обєкта. Математична постановка також включає в себе:
Під час розроблення програмної реалізації моделі визначаються засоби для програмування, тобто мови програмування або пакети. Наприклад, можуть використовуватись мови програмування загального призначення, такі як С чи PASCAL, або спеціалізовані засоби для моделювання (наприклад, Arena, AutoMod, Extend, GPSS, iThink). Перевага використання мов програмування полягає в тому, що, як відомо, вони мають невисоку закупівельну вартість, і на виконання моделі з їх допомогою затрачується менше часу. Натомість використання програмного забезпечення моделювання сприяє зменшенню тривалості програмування і вартості всього проекту.
Серед спеціалізованих пакетів для моделювання слід відзначити MATLAB з інтерактивним модулем Simulink. Пакет MATLAB є всесвітньо визнаним універсальним відкритим середовищем, і мовою програмування водночас, в якому інтегровані засоби обчислень, візуалізації, програмування та моделювання. Здійснюється програмування моделі та її налагодження, виконуються тестові прогони моделі на основі контрольних даних, провадиться аналіз чутливості, щоб визначити, які фактори в моделі суттєво впливають на робочі характеристики системи і мають моделюватись дуже точно.
Після кожного з вищезазначених етапів перевіряється адекватність моделі. Перевірку умовно можна розділити на два етапи:перевірка правильності створення концептуальної моделі, тобто задуму – валідація; перевірка правильності її реалізації –верифікація. Під час перевірки достовірності потрібно відповісти на запитання про відповідність моделі модельованій системі, тобто визначити, наскільки ізоморфні система та модель. Валідація – це процес, який дає змогу встановити, чи є модель (а не комп'ютерна програма) точним відображенням системи для конкретних цілей дослідження. Верифікація – логіко-методологічна процедура встановлення істинності наукової гіпотези на підставі їхньої відповідності емпіричним даним або теоретичним положенням, що відповідають емпіричним даним
Види зв`язків у системі
У залежності від характеру організації в системі елементів і їхніх зв'язків можна виділити основні типи структур (рис.6): мережну (а), кістя кову (б) ієрархічну (в), які відображають послідовне підвищення ступеня централізації системи.
Взагалі ж структури можуть бути найрізноманітніші і включати різні комбінації взаємозв'язків елементів (г).
Рис. 6. Основні типи структур
При дослідженні складних систем в більшості випадків вони є або достатньо жорстко централізованими (ієрархії), або ж мають малий ступінь централізації (нечітка мережа малих систем). В залежності від призначення та властивостей зовнішнього середовища більш або менш ефективними можуть бути або ієрархії, або мережі. У процесі створення системи та планування її діяльності врешті-решт розгляда ються компроміси між роботою великої, добре об'єднаної ієрархічної системи з доволі простим призначенням та багатоелементною багато цільовою мережею достатньо малих систем з розподіленими і нечіткими взаємними зв'язками. Ієрархії є не чим іншим, як різновидом мереж.
Організаційні структури змінюються:
відповідно до цілей того, хто їх створює, менеджерів та підсистем;
внаслідок сприймання нових потреб, усвідомлення нових функцій та побудови нових потоків, що відповідають цим функціям;
внаслідок еволюції шляхом реагування на збурення зовнішнього середовища;
модифікуючи старі та утворюючи нові структури, які роблять їх менш вразливими до можливих пошкоджень.
Незважаючи на те, що ієрархії мають певні недоліки, обумовлені простішою формою, ієрархічна побудова більш поширена в конфі гурації організацій, ніж мережна. Окрім того ієрархії є прозорими структурами для ефективного відображення проблем.
Ієрархія — це структура з підпорядкованістю, тобто з нерівно правними зв'язками — дії в одному напрямку виявляють набагато більший вплив, аніж в оберненому. В більшості випадків прямий зв'язок — це керування і керуюча інформація, обернений — інфор мація про виконання та відхилення. На практиці розглядаються два основні типи ієрархічних структур — деревовидна та ієрархічна.
Деревовидна структура є найпростішою для аналізу та реалі зації. В майже всіх випадках в ній виділяються ієрархічні рівні — групи елементів, що знаходяться на однаковій віддалі (вимірюва ної як кількість ребер) від головного елемента (кореня дерева). Структури цього типу є надзвичайно поширеними (ієрархія про ектування складної програмної системи, ієрархія цілей у склад ній організаційній системі, ієрархія за ознакою керованості про цесів в живому організмі, ієрархія в зграї тварин).
Ромбовидна структура приводить до множинної (частковий випадок — подвійної) підпорядкованості, належності елементів нижнього рівня. Приклади — участь одного технічного елемента в роботі більш ніж: одного вузла, блока, використання одних і тих самих даних або результатів вимірювань в різних завданнях.
Будь-яка ієрархія звужує можливості та гнучкість системи. Еле менти нижнього рівня обмежуються домінуванням верхнього рівня, вони здатні впливати на це домінування лише частково та, зазвичай, з певною затримкою. Однак введення ієрархії різко спрощує ство рення та функціонування системи. Недарма той чи інший ступінь ієрархії спостерігається практично у всіх складних природних сис темах. Негативні наслідки ієрархії багато в чому долаються шляхом зменшення жорсткості підпорядкування, можливістю самостійно реагувати на деякі дії без жорсткої регламентації згори.
Рис. 7. Види ієрархічних структур
Отже, структура є стійкими взаємними зв'язками між елементами системи, які забезпечують її цілісність. Структура є найконсервативнішою характеристикою системи: хоча стан системи змінюється, структура її зберігається незмінною іноді дуже тривалий час. Якщо розглядати поняття «структура» у взаємному зв'язку з поняттям мета, то під структурою слід розуміти спосіб досягнення мети.
Характеристика функціонально-вартісного аналізу
Під функціонально-вартісним аналізом розуміють метод комплексного системного дослідження вартості і характеристик продукції, включаючи функції та ресурси, задіяні у виробництві, діяльність з продажу, доставці, технічній підтримці, наданню послуг, а також щодо забезпечення якості. Даний метод направлений на оптимізацію співвідношення між якістю, корисністю функцій об'єкта і витратами на їх реалізацію на всіх етапах його життєвого циклу.
Цілі використання функціонально-вартісного аналізу на підприємстві можуть розрізнятися в залежності від об'єкта дослідження. Якщо об'єктом дослідження буде виступати підрозділ підприємства, наприклад, відділ маркетингу, то мета дослідження буде полягати в досягненні покращень у роботі відділу з показниками вартості, трудомісткості та продуктивності. Якщо в якості об'єкта дослідження розглядати якість продукціїпідприємства, то цілями ФВА будуть: на стадіях науково-дослідної роботи та дослідно-конструкторських розробок - попередження виникнення зайвих витрат, на стадіях виробництва та експлуатації об'єкта - скорочення або виключення невиправданих витрат і втрат. Кінцевою метою ФВА є пошук найбільш економічних з точки зору споживача і виробника варіантів того чи іншого практичного вирішення.
Відповідно розрізняють і завдання ФВА по об'єктах дослідження. У першому випадку аналізується діяльність персоналу відділу маркетингу і визначається вартість виконання функцій управління, досліджується ефективність використання трудових ресурсів відділу, виявляються джерела підвищення продуктивності праці, усунення «вузьких місць» в управлінні та ін У другому випадку основними завданнями будуть наступні: зниження матеріаломісткості, трудомісткості , енергоємності та фондомісткості продукції, підвищення якості продукції, забезпечення скорочення витрат на поліпшення якості продукції за рахунок повного або часткового виключення зайвих витрат на малоефективні заходи.
Об'єктами ФВА можуть бути:
- Організаційні та управлінські процеси і структури, побудова (вдосконалення) організаційної структури, розподіл завдань, прав і відповідальності в системі управління підрозділом, створення умов для ефективної роботи співробітників служб;
- Якість продукції (виявлення резервів підвищення якості продукції, досягнення оптимального стану «якість - ціна");
- Конструкція вироби (на стадіях проектування, підготовки виробництва, безпосередньо в процесівиготовлення), всі види технологічного оснащення та інструментів, спеціальне обладнання та спеціальніматеріали;
- Технологічний процес (на стадіях розробки технологічної документації, технологічної підготовки виробництва, організації та управління виробництвом), та інші процеси
виробництва (заготівельні, обработочного, складальні, контрольні, складські, транспортні).
Функціонально-вартісний аналіз дозволяє виконати наступні види робіт:
1. визначити рівень (або ступінь) виконання різних бізнес-процесів на підприємстві, у тому числі ефективністьуправління маркетингом і управління якістю продукції;
2. обгрунтувати вибір раціонального варіанта технології реалізації бізнес-планів;
3. провести аналіз функцій, які виконуються структурними підрозділами підприємства;
4. забезпечити високу якість продукції;
5. проаналізувати інтегроване поліпшення результатів діяльності підприємства та ін
З метою забезпечення найбільшої віддачі від виконання робіт з ФВА необхідно дотримуватися ряду основних принципів аналізу (табл. 1.1).
Думки різних авторів, які висвітлюють у своїх роботах методологію проведення ФВА, свідчать про те, що:
1) відсутня єдина методика ФВА, придатна для всіх напрямів і всіх об'єктів дослідження;
2) перед тим як прийняти рішення про застосування ФВА необхідно проаналізувати основні фактори, що впливають на процес і методику реалізації цього методу:
• напрями проведення ФВА (система управління підприємством, система управління структурним підрозділом - відділ маркетингу, якість продукції);
• об'єкт дослідження та його життєвий цикл;
• цілі й завдання проведення методу;
• обсяг фінансування проведення дослідження із застосуванням ФСА;
• кваліфікація фахівців, які проводять ФВА.
Теорія ФВА широко використовується в галузях машинобудування, електротехнічної та електронної промисловості. Це пов'язано з системністю методу, який полягає в тому, що потрібно дослідження об'єкта як єдиного цілого і як системи, що включає в себе інші складові елементи, що знаходяться у взаємодії, а також як частини іншої системи, більш високого рівня, в якій аналізований об'єкт перебуває з іншими підсистемами в певних взаєминах. У силу системності ФВА дозволяє виявити в кожному досліджуваному об'єкті причинно-наслідкові зв'язки між якістю, характеристиками та витратами.
Спеціалісти, які здійснюють ФВА повинні володіти високим рівнем розвитку абстрактного мислення та творчого (науково-технічного) уяви. Дані індивідуально-психологічні характеристики сприяють збільшенню різноманітності альтернатив при прийнятті управлінських рішень.
Угрупування витрат за факторами виробництва дозволяє виявити ієрархічну структуру напрямків зниження вартості виробів. Напрями доцільно деталізувати, ранжуючи за ступенем значущості, визначається методом експертної оцінки. Зіставлення функцій з витратами на їх здійснення дозволяє вибирати шляхи здешевлення продукції.
Співвіднесення питомої ваги витрат на функцію в загальних витратах і значимості відповідної йому функції, дозволяє обчислити коефіцієнт витрат за функціями. Оптимальним вважається . При істотному перевищенні даним коефіцієнтом одиниці ( ), Необхідно шукати шляхи здешевлення даної функції.
Результатом проведеного ФВА є альтернативні варіанти рішень, в яких враховується співвідношення сукупних витрат на вироби (які є сумою поелементних витрат), з базовими витратами. Базою можуть служити мінімально можливі витрати на виріб. Економічну ефективність ФВА, що показує, яку частку складає зниження витрат у їхній мінімально можливій величині можна визначити за формулою:
(1)
де, - Економічна ефективність ФВА (коефіцієнт зниження поточних витрат);
- Що реально склалися, сукупні витрати;
- Мінімально можливі витрати, що відповідають спроектованому виробу.
Підсумком проведення ФВА як інструменту управління якістю продукції повинне стати зниження витрат на одиницю корисного ефекту, що досягається:
· Скороченням витрат при одночасному підвищенні споживчих властивостей виробу;
· Зменшенням витрат при збереженні рівня якості;
скороченням витрат при обгрунтованому зниженні технічних параметрів до їх функціонально необхідного рівня.
1.2. Принципи і форми функціонально-вартісного аналізу
Принципи функціонально-вартісного аналізу
Таблиця 1.1
|
Об'єкт |
Принцип ФВА |
Зміст принципу ФВА |
|
Підрозділ підприємства (відділ маркетингу) |
Системний підхід |
Аналіз підрозділи як елемента системи більш високого порядку і як системи, що складається з взаємозалежних елементів |
|
Функціональнийпідхід |
Аналіз підрозділи як комплексу виконуваних функцій |
|
|
Творчий підхід |
Активізація творчої роботи з проблем структури та функцій підрозділу |
|
|
Якість продукції |
Функціональність |
Розгляд продукції як комплексу виконуваних функцій |
|
Системність |
Вивчення кожної функції продукції як самостійної системи |
|
|
Економічність |
Аналіз витрат на функції продукції на всіх стадіях життєвого циклу продукції |
|
|
Творчість |
Активізація колективної роботи над підвищенням якості продукції |
В даний час у вітчизняній і зарубіжній практиці застосовуються три основні форми ФВА.
Перевагою ФВА є наявність достатньо простих розрахункових і графічних методів, що дозволяють дати оцінку виявлених причинно-наслідкових зв'язків. Це ще раз підкреслює, що ФВА-ефективний метод дослідження технічних, виробничих, економічних систем ефективний засіб прискорення впровадження нової продукції, підвищення якості продукції, оптимізації співвідношень між споживчою вартістю об'єкта і витратами на його розробку.
Слід зазначити, що ФВА необхідно розглядати як внутрішньофірмовий метод маркетингових досліджень та управління маркетингом на підприємстві, і управління якістю продукції. Доцільна тісний взаємозв'язок між маркетинговими службами і групами, які проводять функціонально-вартісний аналіз.
Форми функціонально-вартісного аналізу
Таблиця 1.2.
|
Форма ФВА |
Мета використання форм ФВА |
Сфера використання форм ФВА |
|
Коригуюча форма |
Виявлення зайвих витрат; визначення диспропорції між значимістю функцій для споживача і витратами на їх забезпечення; пошук резервів зниження собівартості і підвищення якості виробів |
Сфера виробництва (для вдосконалення освоєних і діючих об'єктів) |
|
Творча форма |
Пошук оптимальних технічних рішень, встановлення граничних нормативів витрат з виготовлення розроблюваних об'єктів |
Сфера проектування (при проектуванні нової продукції на стадіях НДР і ДКР) |
|
Інверсна форма |
Пошук найбільш ефективних умов використання об'єктів |
Сфера застосування (при пошуку нових сфер застосування продукції, уніфікації продукції) |
При проведенні функціонально-вартісного аналізу визначають функції елементів продукції та проводять оцінку витрат на реалізацію цих функцій з метою зниження витрат. Іншими словами, ФВА має сприяти виготовленню або модернізації продукції високої якості при одночасному накопиченні функціонально зайвих витрат, завдяки вирішенню наступних проблем:
• економія матеріалів та витрат праці;
• зниження собівартості продукції;
• цілеспрямоване забезпечення високої якості продукції;
• поліпшення споживчих властивостей продукції;
• досягнення оптимального співвідношення «якість-ціна»;
• пошук резервів зниження витрат на виробництво і експлуатацію продукції;
• пошук резервів підвищення якості продукції.
Організація роботи з будь-якій формі ФВА передбачає виконання кількох етапів (табл. 1.3):
Таблиця 1.3
|
Етап |
Зміст етапу |
|
1 |
2 |
|
1. Підготовчий |
Створення організаційних передумов для впровадження ФВА. Визначення об'єкта аналізу з відповідним техніко-економічним обгрунтуванням. Підбір та затвердження дослідницької групи ФВА. Визначення цілей, завдань, глибини опрацювання техніки проведення ФВА по об'єкту. Розробка та затвердження плану-графіка проведення робіт з ФВА. Оформлення розпорядження по підприємству про проведення ФВА вибраного об'єкту. |
|
2. Інформаційний |
Збір, обробка та аналіз інформації про об'єкт. Побудова структурної моделі об'єкта ФВА. |
|
3. Аналітичний |
Визначення складу об'єкта та виявлення зв'язків між елементами. Виявлення та формулювання функцій. Класифікація функцій. Побудова функціональної моделі об'єкта. Оцінка рівня виконання функцій. Визначення функціональної, проблемної та витратної залежності об'єкта. Побудова суміщеної (функціонально-структурної) моделі об'єкта. Формулювання завдань вдосконалення об'єкта. |
|
4. Творчий |
Пошук ідей і варіантів рішень щодо вдосконалення об'єкта. Обробка і систематизація результатів проведення творчих нарад. Підготовка матеріалів для оцінки отриманих результатів. |
|
5. Дослідницький |
Оцінка, обговорення та відбір раціональних варіантів спільно з фахівцями функціональних служб. Комерційна оцінка варіантів рішень відповідно до обраних на даному етапі критеріями. Оцінка реальних пропозицій. |
|
6. Рекомендаційний |
Розгляд пропозицій відповідними службами підприємства. Проведення техніко-економічних розрахунків. Прийняття рішення комітетом ФВА про прийнятність пропозицій. Складання плану-графіку впровадження рекомендацій. Передача затверджених рекомендацій відповідним службам. |
|
7. Етап впровадження |
Затвердження керівництвом плану-графіку впровадження. Розробка і складання відповідної документації про впровадження. Впровадження отриманих результатів. Оцінка отриманих результатів. |
Отже, мета методу полягає в об'єднанні понять «резерв», «ефективність» і «якість», тобто функціонально-вартісний аналіз слід використовувати як інструмент підвищення ефективності промислового виробництва і з позиції маркетингу.
Все більшого поширення в аналітичній роботі отримують принципи функціонально-вартісного аналізу якості продукції: функціональність, системність, економічність, творчість, - зміст яких було освітлено. Принципи проведення ФВА якості продукції універсальні. Вони сприяють пошуку можливостей раціонального розподілу на заходи щодо поліпшення якості продукції.
При дослідженні якості продукції використовуються такі різновиди моделі ФВА.
Функціонально-вартісний аналіз продукції може проводитися на будь-якому підприємстві, коли необхідно вирішити завдання розробки і постановки на виробництво нових виробів, підвищити техніко-економічний рівень продукції, модернізувати або модифіковані продукцію і т. д., включає наступні етапи.
Різновиди моделей ФВА якості продукції
|
Моделі ФВА |
Принцип побудови моделі ФВА |
|
Компонентна |
Систематизований перелік матеріальних компонентів об'єкта із зазначенням елементів надсистеми |
|
Потокове |
Графічне відображення характеру зв'язків між компонентами аналізованої системи в процесі їх функціонування |
|
Функціональна |
Умовне графічне відображення складу та взаємодії функцій об'єкта |
|
Функціонально-ідеальна |
Модель удосконалення об'єкта, позбавленого всіх або частини шкідливих функцій і небажаних ефектів, виявлених на попередніх етапах ФВА (при збереженні або вдосконаленні корисних функцій) |
Підсумком проведення ФВА має бути зниження витрат на одиницю корисного ефекту. Це досягається шляхом скорочення витрат (приблизно на 20-30%) при підвищенні споживчих властивостей продукції, при збереженні заданого рівня якості.
Широта використання ФВА якості продукції в рамках моделі-комплексу «ФВА-маркетинг-якість» багато в чому залежить від розуміння важливості цього аналізу керівниками підприємства. Незважаючи на неможливість в результаті застосування ФВА об'єктивно визначити конкретні шляхи вдосконалення продукції і знайти ефективні резерви зниження витрат на виготовлення продукції, так як вартість функцій елементів продукції в умовах інфляції не може цілком адекватно відображати реальний стан справ щодо їх формування, основні методичні положення методу функціонально- вартісного аналізу в умовах ринку не тільки не втрачають своєї значущості, але і як і раніше свідчать про доцільність його застосування.
Таким чином, успішне вирішення проблем розвитку ринкового механізму управління якістю можливо із залученням методу функціонально-вартісного аналізу резервів підвищення якості продукції.
Список використаної літератури
1. Гліненко Л.К., Сухоносов О.Г. Основи моделювання технічних систем.-Львів: “Бескид Біт”, 2003
2.Ладанюк А.П. Основи ситемного анлізу. Вінниця: “Нова книга”, 2004
3.Катренко А.В. Системний аналіз об’єктів та процесів комп’ютеризації. Навчальний посібник. – Л.: “Новий світ” – 2000, 2003.