Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Вступ
Виникнення і розвиток бухгалтерського обліку є невід'ємною складовою частиною всієї історії людського суспільства. Сучасна наука не дала однозначної відповіді, який момент слід вважати виникненням бухгалтерського обліку. В багатьох випадках це пояснюється недостатньою кількістю джерел, що збереглися, - облікових документів, які використовувалися нашими попередниками.
Широке розповсюдження правильної, наукової бухгалтерії природно викликає необхідність у висвітленні історії її виникнення і розповсюдження по всьому світу.
Сьогодні бухгалтери багатьох країн світу досліджують стародавні записи та книги, адже лише вивчаючи історію науки можна зрозуміти та усвідомити ті помилки і недоліки, які мали місце в сфері організації і ведення обліку в минулому та існують на сучасному етапі.
Для того, щоб зрозуміти та збагнути всю сутність бухгалтерії, необхідно вивчити її історію. Тільки глибокі знання поступового розвитку обліку навчають заслужено цінувати його переваги та значення для господарського життя. За допомогою історії є можливість проникнути в економічне життя минулих століть. Господарські явища, правові відносини, рух цінностей, які належать підприємству, відображають за допомогою слів та цифр – бухгалтерських записів. Бухгалтерія, таким чином, є дзеркалом, яке відбиває частину явищ культурного розвитку народів світу.
Питання необхідності вивчення історії облікової науки не викликає жодного сумніву. Адже краще працює той бухгалтер, який добре володіє досвідом попередників. Він не витрачає часу, намагаючись винайти те, що вже було винайдено раніше. Вивчаючи історію, бухгалтер не може її переробити, але спроможний глибоко переосмислити минуле та краще усвідомити майбутнє.
І. Періодизація розвитку бухгалтерського обліку в Україні.
1.Встановлення обліку в країнах.
Бухгалтерський облік був викликаний до життя самою господарською діяльністю людини. З історичних облікових документів, які збереглися до сьогодні, видно, якою повагою користувалися в давнину бухгалтери і як цінувалась їх справа. Облік називали таємницею богів, в яку посвячували лише обраних.
І все ж таки, цілковито очевидно і логічно, що розвитку бухгалтерського обліку сприяли прогрес, стабільність, більш повна реалізація суспільних потреб. У зв'язку з цим важливого значення набуває періодизація розвитку бухгалтерського обліку. Вона дозволяє прослідкувати історичну логіку, підійти до усвідомлення прогресу зміни епох.
В літературі не існує єдиної думки щодо періодизації розвитку бухгалтерського обліку. Виділяють чотири основні періоди розвитку бухгалтерського обліку.
Перший період характеризувався виникненням різних способів реєстрації фактів в облікових регістрах у вигляді систематичних і хронологічних записів. Вершиною періоду становлення бухгалтерського обліку було широке розповсюдження подвійного запису.
Другий період припадає на час революційних перетворень в галузі виробництва, розвитку різних форм товарних операцій та збільшення обсягів торговельних, фінансових та інших операцій не тільки в окремих країнах, але й у всьому світі. В цей період видається досить велика кількість праць з обліку.
Третій період – становлення бухгалтерського обліку як сфери наукових знань. Протягом цього періоду зусилля більшості авторів були направлені на те, щоб встановити теоретичні основи бухгалтерського обліку, визначити галузь тих явищ, вивчення яких складає об'єкт даної науки. Був сформульований ряд визначень бухгалтерського обліку і його цілей.
Четвертий період доцільно поділити на дві основні стадії:
перша стадія, що охоплює період до середини XX ст., характеризується розробкою базових принципів об'єктивної оцінки майново-правового стану самостійно господарюючого суб'єкту, галузевого напряму в побудові системи бухгалтерського обліку, розширення державної регламентації національних систем і звітності бухгалтерського обліку.
друга стадія – з середини XXст. до наших днів – характеризується розробкою принципів оцінки майново-правового стану господарюючих суб'єктів в умовах зовнішнього ринкового середовища і у зв'язку з прийняттям ефективних господарських рішень для отримання майбутньої економічної вигоди.
Зародження обліку в країнах світу.
Бухгалтерська справа, як і будь-який суспільний розвиток, - це складний процес: поряд із піднесенням творчої думки, успіхами, значними ривками, історія бухгалтерського обліку сповнена падінь, невдач, відхилень, помилок.
Становлення обліку – це діалектичний, поступовий процес, мета якого – забезпечити прийнятні умови послідовного, безперервного, раціонального і успішного виконання функцій бухгалтерського обліку. Вся історія бухгалтерської праці, за своєю сутністю, є поступовим рухом до вирішення трьох основних завдань:
Витоки і перші паростки обліку приховані від нас назавжди, однак, неважко уявити, що саме з розвитком людського суспільства, появою писемності і арифметики було закладено підґрунтя для обліку.
Сьогодні лише одиниці бухгалтерів-практиків мають уявлення про те, наскільки давнім є облікове мистецтво.
Облік виник одночасно з писемністю і завжди віддзеркалював економічний стан та запити суспільства. Першу згадку про мистецтво бухгалтерії можна зустріти у книзі Премудрості Сираха, в якій наказується кожному синові Ізраїлю: "Якщо щось видаєш – видавай рахунком та масою і роби усіляку видачу та приймання за записом".
Видатні вчені прагнули сягнути глибини століть для того, щоб визначити момент виникнення обліку, його періодизацію, спеціалізацію і спрогнозувати подальший розвиток. Цій проблемі завжди приділялось багато уваги. Однак, не дивлячись на численні спроби вчених – бухгалтерів, останнім не вдалося, на жаль, визначити з достатньою ймовірністю часу виникнення бухгалтерії. У будь – якому випадку, до винаходу писемності про існування бухгалтерії не могло бути і мови. Найбільш фундаментальною працею з історії обліку є книга "Бухгалтерський учет: от истоков до наших дней"(1996) видатного російського вченого Я.В. Соколова. В ній автор стверджує, що "...облік виник не одразу. Були часи, коли він був непотрібним, коли всі відомості про господарство вміщувались в голові однієї людини, і не тому, що у цієї людини добра пам'ять, а просто господарство було невеликим, і відомостей про нього було небагато". Вже в первісному суспільстві виділилась особа, яка вміла вести господарство без записів, адже результати праці общини були відомі всім її членам. Потрібно було робити деякі записи про результати полювання або землеробства, тому що люди в той час боялись, що "...весна забуде прийти на зміну зимі".
Отже, вважається, що матеріальні передумови обліку склалися за часів первісного ладу. Саме на цьому етапі була закладена обчислювальна основа обліку, здійснювався підрахунок основних облікових об'єктів та їх споживчих вартостей. За часів первісного ладу існував господарський облік, який на той час представляв собою певну систему. Про наявність і характер такого обліку писав К. Маркс: "Ми знаходимо бухгалтера, який веде облік землеробських операцій, і реєструючи все, що сюди відноситься". В даному випадку під словом "бухгалтер" мається на увазі не сучасне значення цього терміну. В той час не було поділу обліку на його різні види, а безпосередньо термін "бухгалтер" з'явився набагато пізніше – в XV ст. н.е. І оскільки община представляла собою єдине ціле, облік здійснювався в інтересах всіх її членів: "бухгалтер" виступав общинним "чиновником".
З одного боку, винахід алфавіту фінікійцями, розвиток арифметики, а також господарство, яке все більше ускладнювалось і удосконалювалось, призвели до необхідності реєстрації фактів господарської діяльності, тобто виникнення обліку. Е. Шмаленбах стверджував, що у великих господарствах записи і числа замінювали господарю очі і вуха.
З іншого боку, можна припустити, що необхідність в записах повинна була виникнути ще в ті давні часи, коли вперше виникли "мінові" відносини між людьми і коли вони набули форми регулярних торговельних відносин: спочатку між окремими особами, а в подальшому – між окремими націями.
Подальший розвиток господарського обліку відбувався одночасно з розвитком обміну. Саме обмін породжує подвійний запис як відображення вибуття одного продукту і появи іншого. З'являються рахунки речей. З виділенням із загальної маси товарів особливого товару – грошей, що виконують функції міри вартості, засобу платежу, засобу обігу і засобу нагромадження, з'являється рахунок грошей. Подвійний запис набуває більшого поширення, і головне – в обліку з'являється єдиний узагальнений вимірник: як міра вартості, як засіб вартісного вимірювання. Виникнення і розвиток кредитних відносин викликали необхідність банківської діяльності, операцій з готівкою, в подальшому – появу розрахункових рахунків і сприяли розширенню сфери застосування подвійного запису. Облік почав відігравати роль "штучного механізму", який впливав на грошовий обіг. Точно встановити час трансформації господарського обліку в бухгалтерський облік неможливо, оскільки процес його розвитку відбувався паралельно з поступовим розвитком обміну, грошового обігу, кредиту і банківської діяльності.
Таким чином, паралельно розвивався як купецький, так і банківський облік. Замкнену систему рахунків для обліку сукупності засобів та операцій "одиничного" господарства створила купецька бухгалтерія. Для обліку всієї сукупності внесених в підприємство засобів, їх збільшення та зменшення вперше вводиться новий рахунок – рахунок Капіталу. Це призводить до того, що вся сукупність засобів і операцій в обліку відображається в балансі одиничного підприємства.
Історичні пам'ятки залишили нам відомості, які дозволяють говорити про наявність та характер господарського обліку в різних країнах Стародавнього світу.
2.2 Зародження української держави та обліку на її території.
Київська Україна-Русь, як держава, виникла в IX столітті, у 882 р. На території цієї держави близько півтора століття використовувалися примітивні прийоми обліку, пов'язані зі збором данини та обліком торгових оборотів. У період, коли київські князі тільки завойовувати та об'єднувати слов'янські племена, населення відбувалося так зване "полюддя"- данину шкірами, воском, медом. Пізніше все населення було зобов'язане сплачувати данину від "диму", тобто, землі, на якій проживали або "рала" – від землі, яку обробляли. Встановлювалися і окремі спеціальні податки, такі як "ловчий" – утримання княжого двору під час полювання, повіз від перевезень, мито від торгів у місті тощо.
Недоторканність приватної земельної власності закріпив збірник законів України-Русі "Руська правда" Я. Мудрого. Власність князя і держави ототожнювались, розмір данини та податків не регламентувався, тобто все було в руках князя. Таке юридично закріплене господарювання певним чином впливало на формування обліку в майбутньому, адже діяв принцип: держава є власником всього майна, яке знаходиться в країні, що і зумовило необхідність створення єдиного органу, який би регламентував порядок ведення облікових записів, підпорядкувавши їх "вертикальним" правовим відносинам. Народ віддавав все державі в особі князя. Тому найвищу урядову посаду при княжому дворі займав дворецький. Основним його завданням був догляд за княжим двором і всім княжим майном.
Ведення обліку в ті часи, в тому числі і облікової роботи, знаходилось безпосередньо в підпорядкуванні печатника. Він був начальником княжої канцелярії та укладав княжі грамоти, мав на збереженні княжу печатку.
Поштовхом у розвитку культури, освіти і облікової науки в Київській державі стало християнство: створювалися школи, видавались книги, розвивалась наука, зокрема, математика як основа обліку.
Так, ідеї української бухгалтерії зародилися в монастирях під впливом візантійської наукової думки. Відповідна підготовка людей, які займались обліком та іншою писарською роботою, здійснювались в монастирях Київської Русі, а пізніше і Галицько-Волинського князівства. Там була сконцентрована вся наукова думка, відкривались школи, де учні мали змогу навчатись ведення обліку і записів.
Облік в монастирях був організований за принципом камеральної форми. Об'єктами обліку була готівка, доходи, видатки, а також дебіторська і кредиторська заборгованість. Суми дебіторської заборгованості клієнтів відображалися по дебету, а по кредиту – їх внески. В окремих касових журналах реєструвались прибуткові та видаткові операції. Але облік не був систематичним. У цей період в Україні переважали проста бухгалтерія, хоча вже почали з'являтися паростки застосування подвійного запису.
В обліку тих часів застосовувався такий принцип: за кожен майновий об'єкт повинна відповідати певна особа або група осіб.
Комірниками при княжому дворі були стольник і ключник. Перший займався наглядом за княжим столом, контролював зберігання, оприбуткування та видачу харчів, другий зберігав ключі від комор і магазинів.
Комірники несли матеріальну і кримінальну відповідальність за збереження довірених їм цінностей. Винних били, "карали на горло", садили на "дибу" за кожну виявлену недостачу. Пропонувалося навіть, щоб у приміщенні складів до стін прибивати шкіру покараних за значну недостачу комірників як попередження для новоприйнятих.
У монастирях був свій порядок розподілу облікових обов'язків: управителем був келійник, йому підпорядковувались Казначей і старці. Казначей відповідав за зберігання грошей вів їх облік. Старці несли адміністративну і матеріальну відповідальність за ведення разових робіт і виданих їм під звіт матеріальних цінностей. В деяких монастирях були ще й прикажчики, на які покладались функції ревізорів.
Роль матеріально відповідальних осіб виконували виборні цілувальники. У Статутній грамоті часів І. Мазепи є досить цікавий матеріал про особливості обліку при будівництві Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерського монастиря: інвентаризація і утримання недостач з попереднього будівничого; солідарна матеріальна відповідальність за всі матеріальні цінності разом з казначеєм; казначей зберігав ключі від комор, а будівничий опечатував комори; грошові надходження обліковувались в спеціальній книзі, яку вели казначей і будівничий, при цьому зазначалась кожна стаття, вказувалась дата і джерело надходження; аналогічна книга відкривалась для видачі і виплати грошових коштів; облік борошна, одягу та іншого інвентарі вівся в двох окремих книгах, в одній по надходженню, в другій – по витрачанню.
Висока відповідальність при княжому дворі та в монастирському господарстві призвела до створення певної техніки ведення обліку, яка поділяла облікові регістри, призначені для відображення в них надходження і відпуску грошових та матеріальних цінностей, послідовного проведення інвентаризації.
Свої корективи в економічні відносини того часу, і, відповідно, в облік вніс період Татаро-монгольської навали, який призвів до занепаду Київської держави і перенесення центру східнослов'янської культури до Галицько-Волинського князівства. Татари нав'язали свої облікові правила, докорінно змінили податкову політику, запровадили подушне оподаткування. У 1257 р. китайські чиновники-баскаки провели перепис населення, під яким розуміли не статистичний облік населення, а бухгалтерську інвентаризацію людей, покладену в систему подушного оподаткування.
В цей період в державі формувався принцип: кожна людина - об'єкт обліку, вона є підзвітною владі. В умовах України-Русі подушний податок довго не протримався і був замінений "сохою". Нова система оподаткування була заснована на принципі кругової поруки: платіж був громадським, а недоїмка будь-кого з членів громади погашалась іншими членами.
Важливими центрами торгівлі на той час були міста Київ, Львів, Кам'янець-Подільський, Луцьк. В створюваних купецьких куріях запроваджувалась оригінальна система обліку касових операцій. Вже на той час касову книгу складали з двох половин: у першій половині відображали надходження, а в другій – витрачання грошей. Надходження мало такі реквізити: дату, суму, від кого надійшли гроші, підставу платежу. Видаткова частина містила: дату, посилання на розпорядчий документ, відомості про одержувача грошей, суму, цільове призначення платежу, спосіб оплати.
Книги на надходження або витрачання коштів з каси велися в двох примірниках, один з яких знаходиться у купця або касира, другий - в особи, яка вела облік. Вільного місця між записами залишати не дозволялось. Особа, яка вела облік грошей в касовій книзі, повинна була складати присягу. Для виправлення запису слід було мати спеціальну постанову. При перерахунку грошей різницю записували на витрачання або надходження, неправильний запис закреслювали не дозволялось, його підкреслювали і над ним писали правильний. Виправлення в книгах мав виконувати лише один спеціальний нотаріус.
Необхідно зазначити, що комерційний облік купців, який поєднував облікову реєстрацію господарських явищ з сімейними розповідями, даними про війни та епідемії, був значно далеким від обліку. який вели при князівському дворі, в поміщицькому і монастирському господарствах.
В кінці XIV ст. торговельні міста, зокрема, Львів, отримали значні пільги від польського короля. Король Казимир у 1460 р. надав львівським купцям пільги по сплаті мита на території Польського королівства, а Львову - виняткове право оптової торгівлі та дорожнього примусу. Всіх купців, шлях яких проходив через Львів, "складське" право зобов'язувало протягом двох тижнів торгувати в місті своїми товарами, за винятком солі. Міське населення у той же час сплачувало податок із всього майна - як рухомого, так і нерухомого - в розмірі 4 % від його вартості. Оподатковувались копальні, млини, корчми. В середині XV ст. був введений непрямий податок - акциз. яким оподатковувались тільки алкогольні напої. Складна податкова система того часу, торгівля, банки, ремесла - все це вимагало подальшого розвитку та удосконалення, яке в ті часи було повністю зорієнтоване на Західну Європу.
Розвиток обліку в Україні в кінці XV-XIX ст.
В економічному розвитку України значну роль відіграло козацтво, яке виникло в кінці XV ст. Торгівля та облік фінансів Запорізької Січі зумовлювались особливостями ведення господарства, способом життя та суспільним ладом. Запорізька Січ торгувала в основному з Росією, Польщею та Кримом.
Джерелами доходів Війська Запорозького були: військова здобич, зовнішня та внутрішня торгівля. продаж вина, платня від перевезень, "подимний" податок, а також королівська(пізніше царська та гетьманська) платня грошима і натурою та регалії (розподіл між куренями рибних і звіриних ловів, сіножатей). Все це вимагало добре організованого обліку.
Облік майна, доходів і витрат у Запорозькій Січі вів скарбник січового скарбу (шафар) та його апарат, до якого входили: два шафарки, два підшафарії та кантражей (хранитель мір і ваг). Облік доходів і видатків вели скарбник і його підлеглі у спеціальних книгах. Окремо велась книга обліку касових операції матеріальних цінностей. В чужинних та обмолот них книгах відображався вихід урожаю, списання продуктів відображалось записами в спеціальній "столовій книзі". Завершувались облікові роботи складанням звіту, який подавався кошовому отаманові та Конраді.
Історичні події XVI ст. віддалили Україну від візантійського впливу і остаточно зблизили з Західною Європою тоді, коли за Люблінською унією 1569 р. українські землі відійшли до Польського королівства.
З початку XVI і до середини XVII ст. в Україні панували ідеї італійської бухгалтерської школи. Запрошення польськими королями французьких вчених та спеціалістів поширило їх вплив і на облік. В Україні в ті часи уже були добре відомі праці Л. Пачолі "Трактат про рахунки і записи", В. Котрулі "Про торгівлю і досконалого купця", які широко використовувались особами, що вели облік.
У XVII ст. на всій території Польського королівства була запроваджена єдина метрична система. Розвиток торгівлі та грошового обігу в Україні сприяв об'єктивному поширенню кредитних операцій через банківсько-торговельні установи, вексельної форми розрахунків, видачі кредиту, а також лихварства. Все це мало позитивний вплив на ефективність торговельних операцій, спрощення розрахунків. З'явилось розмежування кредиту на короткостроковий, споживчий і довгостроковий (комерційний на великі суми). Проценти по кредитах встановлювались від 8 до 20 % - на короткий строк і до 100 % - на рік. Лихварством займалися майже всі версти населення, особливо вірменські та єврейські купці. У Галичині своєрідними банками були єврейські міські громади (кагали).
Під час колоніального панування на заході України Австро-Угорської імперії та Російської імперії на сході визначним був вплив німецької бухгалтерської школи, яка об'єднувала Німеччину, Австро-Угорщину та німецькомовну частину Швейцарії, на становлення молодої російської бухгалтерської школи.
У Російській імперії широкого розповсюдження бухгалтерія набула в Новгороді, Пскові - містах, які мали постійні торговельні зв'язки з Заходом.
Систему бухгалтерського обліку, зокрема в торгівлі, регламентував Банкрутський статут від 1800 р. За ним торгівля розподілялась на три види: оптову, роздрібну та дрібну. Обов'язковими обліковими регістрами за статутом були: товарна, касова та розрахункова книги. Операції з оптової торгівлі обов'язково велись за подвійною бухгалтерією, роздрібною - за простою. тому в оптовій торгівлі додатково застосовувались: журнал хронологічних записів, книга вихідної кореспонденції, книга вихідних фактур і Головна книга.
ІІ. Бухгалтерський облік в Україні в XX ст.
2.1Бухгалтерський облік на західноукраїнських землях у XX ст.
Коріння розвитку бухгалтерського обліку в Україні тісно пов'язані та переплітаються з його розвитком у державах, до складу яких входили українські землі. Оскільки територія України входила свого часу до складу Російської держави, то і розвиток науки про облік на цих землях наклав свій відбиток. Аналогічний процес відбувався і на Західній Україні, яка перебувала у складі Польщі і пізніше Австрії.
Вивчення розвитку бухгалтерського обліку доцільно розпочати з поділу даного проміжку часу на періоди, для яких будуть характерними більш – менш усталені умови розвитку економіки в межах однієї державної структури. У першій половині XX століття доцільно виділити два основних періоди:
Виокремлення часу воєнних дій цілком аргументоване, оскільки на час війни розвиток і вдосконалення облікового процесу припиняється, регулярність та форми звітності порушуються, господарське життя згортається до рівня, необхідного для того, щоб вижити. Отже, перший період розвитку бухгалтерського обліку на західноукраїнських землях, які входили до складу Австро – Угорської імперії, знайшов свій відбиток від німецької бухгалтерської школи. У зв'язку із бурхливим розвитком кооперації на початку XX ст. виникла потреба в забезпеченні українських кооператорів підручниками і довідниками рідною мовою. Спочатку це були перекладні видання, наприклад, Ф. Стефчин. "Підручник для спілок ощадності і позичкової системи Ф. Райфайзена", який побачив світ у 1900 році. Підвищена увага до кредитних кооперативів цілком зрозуміла, адже їх число на той час було найбільшим з посеред інших спілок.
Вагомий вклад у розвиток української версії бухгалтерського обліку внесло товариство "Просвіта", яке пропагувало, зокрема, впровадження української мови у діловодстві та ведення різного виду документів поміж іншими національними атрибутами.
Особлива роль у розвитку бухгалтерського обліку на західноукраїнських землях належать Ревізійному Союзу Українських Кооператив (РСУК). Дану структуру було створено у Львові у 1904 р. після прийняття закону про обов'язкову ревізію для кооперативних спілок.
Отже, розвиток бухгалтерського обліку на західноукраїнських землях у першій половині XX ст. проходив за головною участю РСУК шляхом перекладу видань німецької школи; періодичними фаховими друкованими органами, а згодом виданням підручників українських вчених економістів як теоретиків, так і практиків.
2.2Розвиток бухгалтерського обліку в незалежній Україні
На початку 90-х років XX ст. в Україні відбулися серйозні перетворення в економіко – правовому забезпеченні підприємницької діяльності, реформування власності та перехід до ринкової економіки.
Вперше Україна самостійно здійснила формування цілісної національної системи бухгалтерського обліку.
У зв'язку з цими перетвореннями бухгалтерський облік об'єктивно знаходиться на стадії реорганізації і потребує методологічного удосконалення відповідно до нових вимог, що висуваються до національної системи обліку.
Перший етап реформування обліку полягав у використанні діючих методик, заснованих на таких загальноприйнятих позиціях, як методи подвійного запису і документування, безперервності і балансу, рахунків та інвентаризації.
Створення нової системи бухгалтерського обліку нерозривно пов'язано з регулюванням його принципів, методів та функцій. За радянських часів регулювання бухгалтерського обліку здійснювалося шляхом затвердження державними органами жорстких правил, положень, порядків та інструкцій з бухгалтерського обліку та звітності.
На сучасному етапі здійснення регулювання бухгалтерського обліку в нашій країні доцільно залишити за державними управляючими структурами, але проводити це необхідно, забезпечуючи активність об'єднань фахівців.
При "м'якому" регулюванні обліку, коли видаються і діють багатоваріантні методики його організації та ведення, суб'єкти підприємництва отримують значну самостійність у формуванні власної облікової політики, застосуванні нових методик та форм ведення бухгалтерського обліку, способів списання вартості активів на витрати виробництва та результати фінансово-господарських результатів діяльності.
Про необхідність реформування бухгалтерського обліку в Україні говорилося ще з самого початку набуття Україною незалежності. Але постанова КМУ України від 20.10.98 р. №1706 "Про затвердження Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів" була першим практичним кроком по втіленню цієї ідеї в життя. Постановою було затверджено програму реформування системи бухгалтерського обліку, а також передбачено її фінансування в 1999-2001 роках.
Програма реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів виступила складовою частиною заходів, орієнтованих на ведення економічних відносин ринкового спрямування. Головним завданням трансформації національної системи бухгалтерського обліку було прискорення процесу її приведення відповідно до вимог ринкової економіки і міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Прийняття 16 липня 1999 р. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"(далі Закон) стало важливою подією в економічному житті країни. Закон декларує існування бухгалтерського обліку як джерела інформації про результати діяльності підприємства, користувачами якої є передусім власники підприємства і потенційні інвестори. Відповідно до даного Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємствами. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Всю відповідальність за організацію бухгалтерського обліку Закон покладає на власника підприємства чи виконавчий орган (посадову особу), який здійснює управління підприємством. Цей нормативний документ зберігає вимоги щорічної інвентаризації активів і зобов'язань.
Законом передбачено 10 принципів бухгалтерського обліку, три з яких є новими і незвичними для українських бухгалтерів: принцип обачності, принцип превалювання сутності над формою і принцип історичної собівартості.
Під принципом обачності слід розуміти обережність при віднесенні тих чи інших сум на доходи чи витрати. Принцип перевалювання сутності над формою передбачає, що головне в роботі бухгалтера – це обов'язок відображення в обліку будь-якої господарської операції не за формальними ознаками, а залежно від її економічного змістовного навантаження. Принцип історичної собівартості означає, що облік витрат ведеться, виходячи із витрат на їх виробництво і придбання, і тільки у разі необхідності, керуючись принципом обачності, слід збільшити витрати до реальної величини.
Принципи бухгалтерського обліку реалізуються через національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку.
Головна основа стандартів, закладена в Законі, - це правдиве відображення фінансового стану підприємства і результатів його господарської діяльності. В українських П(С)БО дотримано вимог використання міжнародних стандартів фінансової звітності як базової основи. Але оскільки міжнародні стандарти не домінують над українським законодавством, то враховано економіко-правовий стан і традиції нашої країни.
Робота з обговорення першочергової групи П(С)БО здійснювалась Методологічною радою одночасно з роботою над планом рахунків бухгалтерського обліку. Хоча міжнародні стандарти фінансової звітності не передбачають конкретного формату звітності, було визнано доцільним впровадження П(С)БО в Україні здійснювати разом із затвердженням формату фінансової звітності. Показники звітності, які щонайменше випливають з рекомендацій міжнародних стандартів, у максимально можливій формі збігаються з назвою і змістом операцій рахунків бухгалтерського обліку майбутнього Плану рахунків бухгалтерського обліку і Україні.
Сучасний бухгалтерський облік в Україні має ряд особливостей порівняно з традиційною практикою облікових засобів та їх систематизації.
На організацію обліку на підприємстві значно впливають умови зовнішнього економічного середовища.. Чітко визначається тенденція ведення обліку і складання звітності в прогностичних цілях.
Бухгалтерська інформація в сучасному виробництві відіграє не просто пасивно відображаючи, але і важливу організуючу роль, і тому може реєструватися як реальна цінність (нематеріальний актив, ноу-хау). Однак такою вона стає не автоматично, а в результаті пристосування її до потреб конкретних користувачів облікової інформації.
В Україні на сьогодні бухгалтерський облік спрямований на дотримання норм податкового законодавства. Багато вчених світу, в тому числі й Україні, працюють над вирішенням проблем теорії бухгалтерського обліку.
2.3 Роль бухгалтерського обліку в управлінні і контролі.
Становлення ринкової економіки в Україні, поява нових господарських структур різних форм власності, розвиток міжнародних економічних зв'язків зумовлюють необхідність удосконалення обліку і контролю як складових частин економічної інформації, необхідної для управління на всіх рівнях.
Управління будь-яким підприємством вимагає систематичної інформації про здійснювані господарські процеси, їх характер і обсяг, про наявність матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, їх використання, про фінансові результати діяльності. Основним джерелом такої інформації є дані поточного бухгалтерського обліку, які систематизуються у звітність.
Така звітність має велике значення, оскільки використовується не тільки для економічного аналізу діяльності окремого підприємства з метою одержання інформації, необхідної для управління, а й для узагальнення результатів у масштабі галузей і народного господарства в цілому.
Розвиток господарських зв'язків в умовах ринку значно розширює кількість користувачів обліковою і звітною інформацією. Ними є не тільки працівники управління, безпосередньо пов'язані з підприємництвом, а й зовнішні користувачі інформації, які мають прямий фінансовий інтерес:банки — при вирішенні питання про надання кредитів; постачальники — при укладенні договорів на поставку товарно-матеріальних цінностей;інвестори, засновники, акціонери, яких інтересує рентабельність вкладеного капіталу і можливість одержання доходів (дивідендів). Значний інтерес облікова інформація має також для працівників податкових і фінансових служб, органів державної статистики й управління.
Бухгалтерський облік можна визначити як організований цілеспрямований процес одержання і передавання інформації про факти господарської діяльності. Мета цього процесу — надання інформації користувачам для прийняття оптимальних управлінських рішень. Отже, бухгалтерський облік має як науковий (теоретичний), так і практичний (прикладний) бік. Бухгалтерський облік є одночасно і наукою і мистецтвом, яке опирається на певні принципи та методи. Підкреслюючи значення бухгалтерського обліку в управлінні господарською діяльністю, німецький вчений-економіст І.Ф.Шерр ще наприкінці XIX століття писав, що "Бухгалтерський облік — непогрішний суддя минулого, необхідний керівник сучасного і надійний консультант майбутнього кожного підприємства".
У цьому зв'язку важливе значення набуває вивчення теоретичних основ,тобто змісту основних категорій і принципів організації бухгалтерського обліку, знання яких є невід'ємною умовою для чіткого розуміння питань практики бухгалтерського обліку.
Теорія бухгалтерського обліку є наукою про завдання, предмет, метод, техніку, форми й організацію бухгалтерського обліку.
Основні завдання теорії бухгалтерського обліку полягають у розробленні загальних методологічних основ організації бухгалтерського обліку на підприємствах, в організаціях і установах; науковому узагальненні сучасної практики організації обліку і контролю; удосконаленні діючих і створенні нових прогресивних способів облікової реєстрації і форм організації бухгалтерського обліку.
Разом з галузевими курсами, в яких висвітлюються особливості організації обліку в окремих ланках народного господарства (промисловість, сільське господарство, будівництво, торгівля тощо), теорія бухгалтерського обліку розкриває економічну сутність фактів господарської діяльності, зміст і взаємозв'язок між економічними і юридичними категоріями, за допомогою яких ці факти пізнаються.
Економічний бік бухгалтерського обліку дає можливість розкрити
ефективність господарських процесів, юридичний — законність і
доцільність їх здійснення. Таким чином, бухгалтерський облік встановлює взаємозв'язок між економікою і правом у процесі господарської діяльності.
Бухгалтерський облік (практичну діяльність) можна визначити як організований цілеспрямований процес одержання і передавання інформації про факти господарської діяльності. Мета цього процесу — надання інформації користувачам для прийняття оптимальних управлінських рішень. Отже, бухгалтерський облік має як науковий (теоретичний), так і практичний (прикладний) бік.
За своїм змістом бухгалтерський облік тісно пов'язаний з плануванням, економічним аналізом, аудитом, ревізією, правом. Так, за даними бухгалтерського обліку здійснюється контроль за виконанням планових завдань за звітний період і забезпечується інформація для планування і прогнозування розвитку господарства. Економічний аналіз ґрунтується на показниках плану і бухгалтерського обліку, вивчає причини відхилень від плану, виявляє резерви підвищення ефективності господарської діяльності.
Відображаючи господарські процеси, бухгалтерський облік контролює дотримання законодавчих актів, юридичних норм, що регулюють господарські взаємовідносини. Для контролю за розвитком економіки країни показники обліку широко використовуються для статистичних узагальнень.
Впровадження сучасної обчислювальної техніки ставить нові проблеми перед теорією і практикою бухгалтерського обліку (використання математичного програмування, моделювання господарських процесів тощо).
Перехід України до ринкової економіки, розвиток міжнародних економічних зв'язків зумовлюють необхідність удосконалення обліку відповідно до вимог міжнародних стандартів. Створенню інформаційної бази для та забезпечення переходу від діючої системи бухгалтерського обліку до системи, орієнтованої на, ринкові умови господарювання, підвищенню ефективності облікової інформації сприяє прийняття національного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", відповідних положень (стандартів) з бухгалтерського обліку.
Оборотна відомість
за синтетичними рахунками за січень ц.р.
|
№ |
Назва рахунка |
Сальдо на 1.01. |
Оборот за січень |
Сальдо на 31.01. |
|||
|
Дт |
Кт |
Дт |
Кт |
Дт |
Кт |
||
|
10 |
Основні засоби |
83000 |
- |
2100 |
- |
85100 |
- |
|
201 |
Сировина й матеріали |
20200 |
- |
6320 |
2320 |
24200 |
- |
|
23 |
Виробництво |
13220 |
- |
36050 |
28400 |
20870 |
- |
|
22 |
Малоцінні та швидкознозношувані предмети |
7200 |
- |
1491 |
3600 |
5091 |
- |
|
377 |
Розрахунки з іншими дебіторами |
2400 |
- |
- |
2000 |
400 |
- |
|
375 |
Розрахунки зa відшкодуванням завданих збитків |
150 |
- |
- |
150 |
0 |
- |
|
26 |
Готова продукція |
25000 |
- |
28280 |
20980 |
32300 |
- |
|
36 |
Розрахунки з покупцями та амовниками |
20100 |
- |
30000 |
33320 |
16780 |
- |
|
372 |
Розрахунки з підзвітними особами |
150 |
- |
220 |
- |
370 |
- |
|
207 |
Запасні частини |
10030 |
- |
1400 |
- |
11430 |
- |
|
301 |
Каса в національній валюті |
370 |
- |
26270 |
15330 |
11310 |
- |
|
311 |
Поточні рахунки в національнiй валюті |
25000 |
- |
72210 |
50100 |
47110 |
- |
|
46 |
Неоплачений капітал |
5000 |
- |
- |
111 |
4889 |
- |
|
152 |
Придбання (виготовлення) основних засобів |
0 |
- |
3000 |
3000 |
0 |
- |
|
34 |
Короткострокові векселі одержaні |
0 |
- |
2200 |
- |
2200 |
- |
|
203 |
Паливо |
2025 |
- |
7100 |
5050 |
4075 |
- |
|
13 |
Знос необоротних активів |
- |
18000 |
- |
13000 |
- |
31000 |
|
42 |
Додатковий капітал |
- |
3840 |
- |
- |
- |
3840 |
|
44 |
Нерозподілені прибутки (непокриті збитки) |
- |
10200 |
2000 |
2900 |
- |
11100 |
|
43 |
Резервний капітал |
- |
4200 |
- |
2000 |
- |
6200 |
|
471 |
Забезпечення виплат відпусток |
- |
2100 |
1200 |
- |
- |
900 |
|
62 |
Короткострокові векселі видані |
- |
8200 |
- |
3200 |
- |
11400 |
|
641 |
Розрахунки зa податками |
- |
7200 |
2700 |
6500 |
- |
11000 |
|
652 |
Розрахунки за соціальним страхуванням |
- |
5000 |
3300 |
3380 |
- |
5080 |
|
661 |
Поточна заборгованість зa довгостроковими зобов’язaннями в національній валюті |
- |
12000 |
16580 |
11200 |
- |
6620 |
|
685 |
Розрахунки з іншими кредиторами |
- |
13150 |
12000 |
- |
- |
1150 |
|
40 |
Статутний капітал |
- |
117945 |
- |
- |
- |
117945 |
|
63 |
Розрахунки з постачальниками і підрядниками |
- |
12010 |
11700 |
18180 |
- |
18490 |
|
94 |
Іншi витрати операційної діяльностi |
- |
0 |
1120 |
1120 |
- |
0 |
|
701 |
Дохід вiд реалізації готової продукції |
- |
0 |
30000 |
30000 |
- |
0 |
|
901 |
Собівартість реалізованої готової продукції |
- |
0 |
20980 |
- |
0 |
|
|
601 |
Короткострокові кредити банків у нац. Валюті |
- |
0 |
- |
41400 |
- |
41400 |
|
79 |
Фінансові результати |
- |
0 |
25000 |
25000 |
- |
0 |
|
Разом |
213845 |
213845 |
343221 |
343221 |
266125 |
266125 |
|
Дт 10 Кт |
|
|
Сальдо на початок 83000 |
- |
|
2100 |
|
|
Оборот по Дт 2100 |
Оборот по Кт 0 |
|
Сальдо на кінець 85100 |
|
Дт 201 Кт |
|
|
Сальдо на початок 20200 |
22)1200 37)1120 |
|
3)3000 18)3200 44)120 |
|
|
Оборот по Дт 6320 |
Оборот по Кт 2320 |
|
Сальдо на кінець 24200 |
|
Дт 203 Кт |
|
|
Сальдо на початок 2025 |
13)4000 13)1050 |
|
5)5000 5)2100 |
|
|
Оборот по Дт 7100 |
Оборот по Кт 5050 |
|
Сальдо на кінець 4075 |
|
Дт 23 Кт |
|
|
Сальдо на початок 13220 |
4)28280 44)120 |
|
8)10000 9)3200 13)4000 13)1050 20)13000 22)1200 45)3600 |
|
|
Оборот по Дт 36050 |
Оборот по Кт 28400 |
|
Сальдо на кінець 20870 |
|
Дт 22 Кт |
|
|
Сальдо на початок 7200 |
45)3600 |
|
39)1380 41)111 |
|
|
Оборот по Дт 1491 |
Оборот по Кт 3600 |
|
Сальдо на кінець 5091 |
|
Дт 26 Кт |
|
|
Сальдо на початок 25000 |
23)20980 |
|
4)28280 |
|
|
Оборот по Дт 28280 |
Оборот по Кт 20980 |
|
Сальдо на кінець 32300 |
|
Дт 36 Кт |
|
|
Сальдо на початок 20100 |
21)1120 31)30000 33)2200 |
|
15)30000 |
|
|
Оборот по Дт 30000 |
Оборот по Кт 33320 |
|
Сальдо на кінець 16780 |
|
Дт 372 Кт |
|
|
Сальдо на початок 150 |
- |
|
27)120 43)100 |
|
|
Оборот по Дт 220 |
Оборот по Кт 0 |
|
Сальдо на кінець 370 |
|
Дт 377 Кт |
|
|
Сальдо на початок 2400 |
17)2000 |
|
- |
|
|
Оборот по Дт 0 |
Оборот по Кт 2000 |
|
Сальдо на кінець 400 |
|
Дт 375 Кт |
|
|
Сальдо на початок 150 |
11)150 |
|
- |
|
|
Оборот по Дт 0 |
Оборот по Кт 150 |
|
Сальдо на кінець 0 |
|
Дт 152 Кт |
|
|
Сальдо на початок - |
2.1)3000 |
|
2)3000 |
|
|
Оборот по Дт 3000 |
Оборот по Кт 3000 |
|
Сальдо на кінець 0 |
|
Дт 34 Кт |
|
|
Сальдо на початок - |
- |
|
33)2200 |
|
|
Оборот по Дт 2200 |
Оборот по Кт 0 |
|
Сальдо на кінець 2200 |
|
Дт 207 Кт |
|
|
Сальдо на початок 10030 |
- |
|
26)1400 |
|
|
Оборот по Дт 1400 |
Оборот по Кт 0 |
|
Сальдо на кінець 11430 |
|
Дт 301 Кт |
|
|
Сальдо на початок 370 |
6)14900 27)120 34)100 35)110 43)100 |
|
1)15000 11)150 21)1120 29)10000 |
|
|
Оборот по Дт 26270 |
Оборот по Кт 15330 |
|
Сальдо на кінець 11310 |
|
Дт 311 Кт |
|
|
Сальдо на початок 25000 |
1)15000 12)7100 19)12000 29)10000 38)2700 40)3300 |
|
17)2000 25)40000 31)30000 34)100 35)110 |
|
|
Оборот по Дт 72210 |
Оборот по Кт 50100 |
|
Сальдо на кінець 47110 |
|
Дт 46 Кт |
|
|
Сальдо на початок 5000 |
41)111 |
|
- |
|
|
Оборот по Дт 0 |
Оборот по Кт 111 |
|
Сальдо на кінець 4889 |
|
Дт 40 Кт |
|
|
- |
Сальдо на початок 117945 |
|
- |
|
|
Оборот по Дт 0 |
Оборот по Кт 0 |
|
Сальдо на кінець 117945 |
|
Дт 42 Кт |
|
|
- |
Сальдо на початок 3840 |
|
- |
|
|
Оборот по Дт 0 |
Оборот по Кт 0 |
|
Сальдо на кінець 3840 |
|
Дт 43 Кт |
|
|
- |
Сальдо на початок 4200 |
|
7)2000 |
|
|
Оборот по Дт 0 |
Оборот по Кт 2000 |
|
Сальдо на кінець 6200 |
|
Дт 443 Кт |
|
|
7)2000 |
Сальдо на початок 10200 |
|
- |
|
|
Оборот по Дт 2000 |
Оборот по Кт 0 |
|
Сальдо на кінець 8200 |
|
Дт 471 Кт |
|
|
32)1200 |
Сальдо на початок 2100 |
|
- |
|
|
Оборот по Дт 1200 |
Оборот по Кт 0 |
|
Сальдо на кінець 900 |
|
Дт 62 Кт |
|
|
- |
Сальдо на початок 8200 |
|
16)3200 |
|
|
Оборот по Дт 0 |
Оборот по Кт 3200 |
|
Сальдо на кінець 11400 |
|
Дт 64 Кт |
|
|
38)2700 |
Сальдо на початок 7200 |
|
10)1500 30)5000 |
|
|
Оборот по Дт 2700 |
Оборот по Кт 6500 |
|
Сальдо на кінець 11000 |
|
Дт 652 Кт |
|
|
40)3300 |
Сальдо на початок 5000 |
|
9)3200 14)80 24)100 |
|
|
Оборот по Дт 3300 |
Оборот по Кт 3380 |
|
Сальдо на кінець 5080 |
|
Дт 631 Кт |
|
|
12)7100 16)3200 28)1400 |
Сальдо на початок 12010 |
|
2)3000 3)2100 5)5000 5)2100 18)3200 26)1400 39)1380 |
|
|
Оборот по Дт 11700 |
Оборот по Кт 18180 |
|
Сальдо на кінець 18490 |
|
Дт 661 Кт |
|
|
6)14900 10)1500 14)80 24)100 |
Сальдо на початок 12000 |
|
8)10000 32)1200 |
|
|
Оборот по Дт 16580 |
Оборот по Кт 11200 |
|
Сальдо на кінець 6620 |
|
Дт 685 Кт |
|
|
19)12000 |
Сальдо на початок 13150 |
|
- |
|
|
Оборот по Дт 12000 |
Оборот по Кт 0 |
|
Сальдо на кінець 1150 |
|
Дт 701 Кт |
|
|
30)5000 36)25000 |
Сальдо на початок - |
|
15)30000 |
|
|
Оборот по Дт 30000 |
Оборот по Кт 30000 |
|
Сальдо на кінець 0 |
|
Дт 901 Кт |
|
|
23)20980 |
Сальдо на початок - |
|
20980 |
|
|
Оборот по Дт 20980 |
Оборот по Кт 20980 |
|
Сальдо на кінець 0 |
|
Дт 601 Кт |
|
|
- |
Сальдо на початок - |
|
25)40000 28)1400 |
|
|
Оборот по Дт 0 |
Оборот по Кт 41400 |
|
Сальдо на кінець 41400 |
|
Дт 94 Кт |
|
|
37)1120 |
Сальдо на початок - |
|
37.1)1120 |
|
|
Оборот по Дт 1120 |
Оборот по Кт 1120 |
|
Сальдо на кінець 0 |
|
Дт 79 Кт |
|
|
37)1120 23)20980 42) 2900 |
Сальдо на початок - |
|
36)25000 |
|
|
Оборот по Дт 25000 |
Оборот по Кт 25000 |
|
Сальдо на кінець 0 |
|
Дт 44 Кт |
|
|
7)2000 |
Сальдо на початок 10200 |
|
42)2900 |
|
|
Оборот по Дт 2000 |
Оборот по Кт 2900 |
|
Сальдо на кінець 11100 |
Аналітичний рахунок до синтетичного рахунку “Паливо”
Назва рахунку Дизельне паливо
Одиниця виміру тони
Ціна 1000 грн
|
Зміст господарської операції |
Прихід |
Розхід |
Залишок |
|||
|
Кількість |
Сума |
Кількість |
Сума |
Кількість |
Сума |
|
|
Надійшло дизельне паливо від постачальника |
14 |
14000 |
||||
|
Витрачено на потреби основного виробництва дизельне паливо |
12 |
12000 |
||||
|
2 |
2000 |
Аналітичний рахунок до синтетичного рахунку “Паливо”
Назва рахунку Кам’яне вугілля
Одиниця виміру тони
Ціна 210 грн
|
Зміст господарської операції |
Прихід |
Розхід |
Залишок |
|||
|
Кількість |
Сума |
Кількість |
Сума |
кількість |
Сума |
|
|
Надійшло кам’яне вугілля від постачальника |
12 |
2500 |
||||
|
Витрачено на потреби основного виробництва кам’яне вугілля |
9 |
1890 |
||||
|
3 |
630 |
|
Додаток 1 |
|
|||||||||
|
Дата (рік, місяць, число) |
|||||||||
|
Підприємство |
за ЄДРПОУ |
||||||||
|
Територія |
за КОАТУУ |
||||||||
|
Організаційно-правова форма господарювання |
за КОПФГ |
||||||||
|
Вид економічної діяльності |
за КВЕД |
||||||||
|
Середня кількість працівників1 |
|||||||||
|
Адреса, телефон |
|||||||||
|
Одиниця виміру: тис. грн. без десяткового знака |
|||||||||
|
Складено (зробити позначку "v" у відповідній клітинці): |
|||||||||
|
за положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку |
|
||||||||
|
за міжнародними стандартами фінансової звітності |
|
Форма № 1 |
Код за ДКУД |
|
Баланс (Звіт про фінансовий стан)
на ___________ 20__ р.
|
Актив |
Код рядка |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
I. Необоротні активи Нематеріальні активи |
1000 |
||
|
первісна вартість |
1001 |
||
|
накопичена амортизація |
1002 |
18000 |
31000 |
|
Незавершені капітальні інвестиції |
1005 |
||
|
Основні засоби |
1010 |
65000 |
54100 |
|
первісна вартість |
1011 |
||
|
Знос |
1012 |
||
|
Інвестиційна нерухомість |
1015 |
||
|
Довгострокові біологічні активи |
1020 |
||
|
Довгострокові фінансові інвестиції: які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств |
1030 |
||
|
інші фінансові інвестиції |
1035 |
||
|
Довгострокова дебіторська заборгованість |
1040 |
||
|
Відстрочені податкові активи |
1045 |
||
|
Інші необоротні активи |
1090 |
||
|
Усього за розділом I |
1095 |
||
|
II. Оборотні активи Запаси |
1100 |
77675 |
97966 |
|
Поточні біологічні активи |
1110 |
||
|
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги |
1125 |
20100 |
16780 |
|
Дебіторська заборгованість за розрахунками: |
1130 |
||
|
з бюджетом |
1135 |
||
|
у тому числі з податку на прибуток |
1136 |
||
|
Інша поточна дебіторська заборгованість |
1155 |
2700 |
770 |
|
Поточні фінансові інвестиції |
1160 |
||
|
Гроші та їх еквіваленти |
1165 |
25370 |
58420 |
|
Витрати майбутніх періодів |
1170 |
||
|
Інші оборотні активи |
1190 |
||
|
Усього за розділом II |
1195 |
||
|
III. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття |
1200 |
2200 |
|
|
Баланс |
1300 |
230236 |
230236 |
|
Пасив |
Код |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
I. Власний капітал Зареєстрований капітал |
1400 |
117945 |
117945 |
|
Капітал у дооцінках |
1405 |
||
|
Додатковий капітал |
1410 |
3840 |
3840 |
|
Резервний капітал |
1415 |
4200 |
6200 |
|
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) |
1420 |
10200 |
11100 |
|
Неоплачений капітал |
1425 |
5000 |
4889 |
|
Вилучений капітал |
1430 |
( ) |
( ) |
|
Усього за розділом I |
1495 |
||
|
II. Довгострокові зобов'язання і забезпечення Відстрочені податкові зобов'язання |
1500 |
||
|
Довгострокові кредити банків |
1510 |
||
|
Інші довгострокові зобов'язання |
1515 |
||
|
Довгострокові забезпечення |
1520 |
2100 |
900 |
|
Цільове фінансування |
1525 |
||
|
Усього за розділом II |
1595 |
||
|
III. Поточні зобов'язання і забезпечення Короткострокові кредити банків |
1600 |
41400 |
|
|
Поточна кредиторська заборгованість за: довгостроковими зобов'язаннями |
1610 |
||
|
товари, роботи, послуги |
1615 |
12010 |
18490 |
|
розрахунками з бюджетом |
1620 |
7200 |
11000 |
|
у тому числі з податку на прибуток |
1621 |
||
|
розрахунками зі страхування |
1625 |
5000 |
5080 |
|
розрахунками з оплати праці |
1630 |
12000 |
6620 |
|
Поточні забезпечення |
1660 |
13150 |
1150 |
|
Доходи майбутніх періодів |
1665 |
||
|
Інші поточні зобов'язання |
1690 |
8200 |
11400 |
|
Усього за розділом III |
1695 |
||
|
IV. Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами, утримуваними для продажу, та групами вибуття |
1700 |
||
|
Баланс |
1900 |
190845 |
230236 |
|
Керівник Головний бухгалтер __________ |
Висновок
В даній курсовій роботі я описую тему "Історія становлення бухгалтерського обліку в Україні".
В ній розповідається про те, що знання історії виникнення бухгалтерського обліку є важливим для розуміння його сучасного стану та оцінки можливих напрямів розвитку.
Багато століть бухгалтерські працівники фактично не цікавились історією свого фаху. Тільки на початку XX ст. зародився науковий інтерес до вивчення історії бухгалтерського обліку.
Наукові основи побудови та ведення бухгалтерського обліку нерозривно пов'язані з винайденням та поширенням так званого подвійного запису. Більшість науковців згідна, що з виникненням подвійного запису дані бухгалтерського обліку починали застосовувати також і для управління підприємством.
Теорія бухгалтерського обліку включає цілу низку наукових дисциплін, в яких розглядаються методологічні та організаційні принципи його побудови, специфічні особливості його ведення на різних підприємствах і галузях народного господарства, використання облікової інформації для складання звітності, аналізу, контролю та управління в цілому.
Отже, бухгалтерський облік на всіх його етапах розвитку забезпечував необхідну значущу інформацію для контролю за збереженням і ефективним використанням грошових та матеріальних засобів, за ходом господарських процесів та їх результатами.