У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Модуль 2 Дніпропетровськ 2013 Автори- Г

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2016-06-20

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 5.4.2025

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД «ДНІПРОПЕТРОВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ»

КАФЕДРА АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ

Г.В.Довгаль, М.А.Довгаль, Л.В.Абдул-Огли,

В.В.Кошарний, І.А. Демяненко, С.Б.Крамар, М.Ю.Жаріков, Д.І.Назарова

Навчально-методичний посібник з анатомії людини

Спланхнологія

Іннервація та кровопостачання внутрішніх органів і порожнин тіла

Модуль 2

Дніпропетровськ

2013


Автори: 

Г.В.Довгаль, М.А.Довгаль, Л.В.Абдул-Огли, В.В.Кошарний, І.А.Демяненко, С.Б.Крамар, М.Ю.Жаріков, Д.І.Назарова

Затверджено центральною методичною комісією ДЗ «ДМА» МОЗ України протокол № 5     від  29. 01. 2013

РЕЦЕНЗЕНТИ:

Волошин М. А. -  доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри анатомії ДЗ «Запоріжська медичний університет» МОЗ України.

Сирцов  В. К. -  доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри гістології ДЗ «Запоріжська медичний університет» МОЗ України.


ДЗ «ДМА» ЗГІДНО ВИМОГ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ

  1.  Даний регламент розроблено і опубліковано з метою поліпшення інформованості студентів стоматологічних факультетів про порядок проведення та вимоги до студентів на поточних, підсумкових заняттях (змістових модулях) та підсумковому модульному контролі.

  1.  ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ТА ОЦІНКИ ПОТОЧНИХ ТА ПІДСУМКОВИХ ЗАНЯТЬ (ЗМІСТОВИХ МОДУЛІВ).

  1.  На кожному практичному зайнятті, включаючи семінарські (змістові модулі) викладач оцінює успішність кожного студента (індивідуальне усне опитування, письмова теоретична робота, тестове завдання) за традиційною 4-ти бальною шкалою (5, 4, 3, 2).
  2.  Студент має право перескладати лише оцінку «2», кількість перескладань не обмежена. Пересклад поточних оцінок можливий протягом всього періоду вивчення дисципліни черговому викладачеві (згідно графіку чергувань на кафедрі) та ведучому викладачеві. Протягом однієї консультації студент має право перескласти лише одну поточну оцінку «2».
  3.  Пересклад семінарських занять (змістових модулів) здійснюється протягом всього періоду вивчення дисципліни ведучому викладачеві, а також завідуючому та доцентам або старшому викладачу (згідно графіку чергувань на кафедрі).
  4.  Відпрацювання пропущених занять проводиться за наявності допуску деканату щосуботи з 10.00 до 14.00 черговому викладачеві (згідно графіку чергувань на кафедрі). Відпрацювання пропущених занять з причин донорства, чергування у гуртожитку, та інших причин визначених деканатом, які зазначені у довідці, відбувається в учбовий час ведучому викладачеві.
  5.  Для отримання додаткових балів до поточної оцінки студент має можливість виконати індивідуальну роботу. З цією метою на початку семестру разом з викладачем, визначається обсяг та вид індивідуальної роботи, яка буде виконуватися протягом семестру. До переліку індивідуальної роботи, за яку нараховуються додаткові бали відноситься: а) виготовлення анатомічних препаратів; б) публікація наукових робіт; в) участь у створенні посібників та ілюстративного матеріалу для лекцій та практичних занять.
  6.  Максимальна сума балів за поточну успішність, включаючи бали за індивідуальну роботу складає 120 балів.

Крітерії оцінки знань студентів на практичному занятті

.

Теоретичні питання та практичні навички у вигляді усного опитування – 5 конкретних, чітко окреслених запитань, на які необхідно надати структуровані відповіді з використанням латинської термінології (1 правильна відповідь – 1 бал).

Оцінка      «5» - 5 вірних відповідей,

  «4» - 4 вірних відповідей,

 «3» - 3 вірних відповідей,

 «2» - 2 чи менше вірних відповідей.

Практичні навички – показати на препаратах, схемах, таблицях  анатомічні структури та назвати їх латинською мовою.

Крітерії оцінки знань студентів на змістовному модулі 

Складання змістовного модулю проводиться у три етапи, оцінка знань студентів на змістовному модулі складається з оцінок за кожний окремий вид опитування:

  1.  Тестовий контроль з базі «КРОК-1» -    70%- 79% - 3 бали;

80% - 89% - 4 бали;

90% -100%- 5 балів.

У разі не складання тестів на рівні 70 % правильних відповідей студент не допускається до подальших етапів складання змістовного модуля та отримує оцінку «2».

  1.  Теоретичне опитування – 5 конкретних, чітко окреслених запитань, на які необхідно надати структуровані відповіді з використанням латинської термінології (кожна повна відповідь 1 бал).
  2.  Практичні навички – показати на препаратах, схемах, таблицях 5 анатомічних структур та назвати їх латинською мовою (1 правильна відповідь – 1 бал).

Крітерії оцінки за змістовний модуль:

від 8 до 10 балів – задовільно; від 11 до 13 балів – добре; від 14 до 15 балів – відмінно.

  1.  КРИТЕРІЇ ДОПУСКУ ДО СКЛАДАННЯ ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ.

До складання підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які мають:

  1.  Відвідали всі практичні зайняття та лекції або відпрацювали пропущені зайняття в установленому порядку.
  2.  Склали всі семінари (змістові модулі) на позитивну оцінку
  3.  Поточну успішність 40 балів та вище
  4.  Мають зошит з протоколами самостійної роботи
  5.  Склали ректорський контроль з результатом не нижче 75% правильних відповідей.

  1.  ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ.

  1.  Підсумковий модульний контроль здійснюється на останньому зайнятті залікового модулю (семестру).
  2.  Підсумковий модульний контроль складається з перевірки теоретичних знань (тестових завдань) та практичних навичок (усна відповідь). Максимальна сума балів за підсумковий модульний контроль, дорівнює 80 балів, яка складається із суми балів за тестовий контроль та практичні навички.
  3.  Розподіл балів при проведенні підсумкового модульного контролю:

Модуль

Тестовий контроль

Кількість тестових завдань

50

Кількість балів за одну

вірну відповідь

0,6

Максимальна кількість

балів за тестовий контроль

30

Практичні навички

Кількість практичних питань

5

Кількість балів за одну

вірну відповідь

10

Максимальна кількість

балів за практичні навички

50

  1.  Студенти, які набрали суму балів менше ніж 40, вважаються такими, що не склали підсумковий модульний контроль.
  2.  Пересклад підсумкового модульного контролю дозволяється не більше 2 разів. Перший пересклад підсумкового модульного контролю відбувається за розкладом кафедри в останню суботу семестру.
  3.  Другий пересклад підсумкового модульного контролю(ів) проводиться комісії після завершення дисципліни згідно графіку навчального процесу.

  1.  ПОРЯДОК ОТРИМАННЯ ЗАЛІКУ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗА ПРЕДМЕТ.
  2.  Загальна кількість балів за модуль складається з суми балів: а) за поточну успішність; б) індивідуальну роботу; в) підсумковий модульний контроль.
  3.  Критерії оцінки за модуль:

Сума балів

Традиційна оцінка

170-200

«5»

140-169

«4»

90-139

«3»

Менше 90

«2»

  1.  Загальна сума балів з дисципліни визначається як середня арифметична кількості балів отриманих за всі модулі. Оцінка з дисципліни визначається згідно наведеної таблиці і виставляється у залікову книжку у терміни визначені навчальним процесом.


План проведення практичного заняття

  1.  Організаційний момент – 3 хвилини.
  2.  Обговорення теоретичних питань теми практичного заняття – 10 хвилин.
  3.  Інструктаж з практичної частини заняття – 10 хвилин.
  4.  Самостійна робота студентів на практичному занятті – 30 хвилин.
  5.  Перевірка засвоєння теми – 25 хвилин.
  6.  Домашнє завдання – 2 хвилини.

План проведення підсумкового заняття зі змістового модуля

  1.  Організаційний момент – 3 хвилини.
  2.  Опитування за темою змістового модуля та перевірка самостійної позааудиторної роботи студентів – 35  хвилин.
  3.  Інструктаж з матеріалу заняття – 10 хвилин.
  4.  Самостійна робота студентів на практичному занятті – 20 хвилин.
  5.  Перевірка засвоєння теми – 10 хвилин.
  6.  Домашнє завдання – 2 хвилини.

Рекомендована література:

  1.  Анатомія людини. У трьох томах. Том другий. / За ред. В. Г. Черкасова та А. С. Головацького. – Винниця : Нова книга, 2007, 456 с. Іл.
  2.  Анатомія людини. У трьох томах. Том третій. / За ред. В. Г. Черкасова та А. С. Головацького. – Винниця : Нова книга, 2009, 376 с. Іл.
  3.  Соботта Й. Атлас анатомії людини: у 2 томах. / Переробка та ред. В. Г. Черкасова. Пер.з нім. О. І. Ковальчука. – Київ : Український медичний вісник, 2009. – Т. 1, 2.
  4.  Синельников Р. Д. Атлас анатомии человека. – М. : Медицина, 1996. –Т. 1.
  5.  Міжнародна анатомічна термінологія (латинські, українські, російські та англійські еквіваленти). Черкасов В. Г., Бобрик І. І., Гумінський Ю. Й., Ковальчук О. І. / За ред. В. Г. Черкасова. – Вінниця : Нова Книга, 2010. – 392 с.
  6.  Анатомия сосудистой и периферической нервной систем человека (атлас схем). Стебельский С. Е., Маковецкий В. Д., Стефановская Т. П. - К.: Вища школа, 1984.


Тематичний план лекцій

№

ТЕМА ЛЕКЦІЇ

1.

Введення до спланхнології. Розвиток обличчя. Аномалії розвитку обличчя.

2.

Розвиток та похідні первинної кишки. Розвиток та перетворення первинних бриж. Вади розвитку кишечнику та бриж.

3.

Анатомія та розвиток печінки, підшлункової залози та селезінки. Вади розвитку травних залоз. Анатомічна характеристика очеревини.

4.

Введення до дихальної системи. Розвиток та його порушення.

5.

Введення до сечостатевої системи. Розвиток сечової системи, порушення розвитку. Будова нефрону.

6.

Розвиток статевих органів. Вади розвитку.

7.

Загальна анатомія вегетативної нервової системи.

8.

Низхідна аорта: відділи, гілки, топографія. Характеристика кровопостачання тулуба та внутрішніх органів.

9.

Морфо-функціональна характеристика лімфатичної системи.

10.

Огляд органів кровотворення та імунного захисту.

Підсумковий тестовий контроль з матеріалу за рік.

Тематичний план практичних занять

Тиж-день

№

Зміст практичного заняття

1

1

Введення до спланхнологiї, топографія органiв. Порожнини тіла. Ротова порожнина, язик, піднебіння, слиннi залози, зів, мигдалики.

2

Анатомiя зубiв.

2

3

Будова та топографiя глотки, стравоходу, шлунка.

4

Будова та топографія тонкої та товстої кишки.

3

5

Травні залози: будова , топографія та функції печiнки, пiдшлункової залози. Формування загальної жовчної протоки. Селезiнка.

6

Очеревина: топографія, похiднi, вiдношення до органiв.

4

7

Порожнини та кармани очеревини.

8

Тестовий контроль та практичні навички з органів травлення. Перевірка самостійної роботи. Огляд органів дихання. Зовнішній ніс.

5

9

Порожнина носа: стінки, пазухи, носові ходи та сполучення. Глотка.

10

Гортань: топографія, хрящі. З’єднання хрящів гортані, класифікація та будова м’язів гортані.

6

11

Трахея. Будова та топографія бронхового дерева.

12

Будова і топографія легень: частки, сегменти. Поняття про ацинус.

7

13

Анатомія і топографія плеври. Середостіння.

14

Тестовий контроль та практичні навички з органів дихання. Перевірка самостійної роботи. Огляд органів сечової системи.

8

15

Будова, топографія та функція нирок. Нефрон.

16

Будова, топографія та функція сечоводів, сечового міхура, сечівника.

9

17

Будова, топографія та функція внутрішніх чоловічих статевих органів.

18

Будова, топографія та функція зовнішніх чоловічих статевих органів.

10

19

Будова, топографія та функція внутрішніх жіночих статевих органів.

20

Промежина: анатомія, топографія.

11

21

Ендокринна система: класифікація, розвиток, топографія.

22

Тестовий контроль та практичні навички з сечостатевої та едокринної системи. Перевірка самостійної роботи. Огляд вегетативної нервової системи.

12

23

Парасимпатичний відділ вегетативної нервової системи.

Х пара ЧМН: блукаючий нерв.

24

Симпатичний відділ вегетативної нервової системи. Симпатичний стовбур. Гілки вузлів.

13

25

Симпатичний стовбур. Симпатичні сплетення.

26

Кола кровообiгу. Анатомiя серця: будова камер та стiнок.

14

27

Провідна система серця. Судини та нерви серця. Топографiя серця. Перикард.

28

Аорта: топографія, відділи. Підключична, пахвова артерії та їх гілки.

15

29

Грудна аорта. Гiлки та об'єкти кровопостачання.

30

Система верхньої порожнистої вени.

16

31

Парiєтальнi гiлки черевної аорти. Парнi вiсцеральнi гiлки черевної аорти.

32

Непарнi вiсцеральнi гiлки черевної аорти. Анастомози мiж вiсцеральними артерiями.

17

33

Система воротної та нижньої порожнистої вен. Венознi анастомози (кава-кавальні та порто-кавальнi).

34

Спеціальна лiмфологiя. Регiонарнi лiмфатичнi вузли.

18

35

Анатомiя органiв кровотворення та iмунного захисту.

36

Іннервація та кровопостачання органів та стінок грудної порожнини.

19

37

Іннервація та кровопостачання органів та стінок черевної порожнини.

38

Іннервація та кровопостачання органів та стінок таза.

20

39

Консультативне заняття з модулю 2. Перевірка самостійної роботи.

40

Тестовий контроль та практичні навички з іннервації та кровопостачання внутрішніх органів та порожнин.


Змістовний модуль 1: Введення до спланхнології. Травна система

  1.  Тема1: ВВЕДЕННЯ ДО СПЛАНХНОЛОГІЇ, ТОПОГРАФІЯ ОРГАНІВ. ПОРОЖНИНИ ТІЛА. РОТОВА ПОРОЖНИНА, ЯЗИК, ПІДНЕБІННЯ, СЛИННІ ЗАЛОЗИ, ЗІВ, МИГДАЛИКИ.
  2.  Мета: ознайомитися із загальним принципом будови травної системи, анатомією ротової порожнини, її відділів, язика і слинних залоз, а також піднебіння і мигдаликів.
  3.  Базовий рівень знань та вмінь:
    1.  З курсу біології
      1.  Загальні дані про будову травної системи;
    2.  З курсу анатомії
      1.  Матеріал лекції про розвиток травної системи і лиця.
      2.  Будова лицевого черепа.
      3.  М’язи голови: жувальні та мімічні.
    3.  З курсу латинської мови:
      1.  Основна латинська анатомічна термінологія.
  4.  План самостійної роботи студентів на практичному занятті:
    1.  На анатомічних препаратах вивчити будову ротової порожнини, згадавши з матеріалу першого модуля будову даху і нижньої стінки ротової порожнини.
    2.  Вивчити будову язика  – форму, частини, місце розташування на слизовій оболонці язика сосочків – грибоподібних, конічних, ниткоподібних, листоподібних, валкуватих. Біля кореня язика розглянути язиковий мигдалик. На розтині язика розглянути м’язи язика, з’ясувати функцію кожного з м’язів. З’ясувати функції язика в цілому як органа для перемішування та переміщення їжі, органа смаку, а також органа, який приймає участь у голосоутворенні. На препараті чи натурщиках вивчити будову нижньої поверхні язика – під’язикову складку, під’язиковий слинний сосочок, вуздечку язика.
    3.  Звернути увагу на наявність у ротовій порожнині слинних залоз – великих (під’язикової, піднижньощелепної, привушної) та малих. З’ясувати їх функцію і топографію. Прослідкувати хід вивідної протоки привушної залози і місце її закінчення.
    4.  Визначити та продемонструвати на препараті частини піднебіння – твердого та м’якого. Визначити роль м’якого піднебіння при диханні та голосоутворенні. Вивчити м’язи м’якого піднебіння.
    5.  На препаратах, натурщиках вивчити зів, його границі, звернути увагу на бічні стінки зіву, де знаходяться піднебінні дужки.
    6.  На препаратах визначити лімфоепітеліальне кільце Вальдейєра-Пірогова, де знаходяться мигдалики, перелічити їх, вказати значення його для травної та дихальної систем.
  5.  Форми і методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Які частини має ротова порожнина, їх границі?
      2.  Які частини має язик?
      3.  Які сосочки слизової оболонки язика Ви знаєте, які функції вони виконують?
      4.  Які м’язи язика Ви знаєте?
      5.  Що знаходиться в області кореня язика?
      6.  Які структури розташовані під язиком?
      7.  Які відділи піднебіння Вам відомі?
      8.  Чим утворене м’яке піднебіння? Які м’язи м’якого піднебіння Вам відомі?
      9.  Назвіть ямку між дужками м’якого піднебіння і визначте, що в ній розміщується?
      10.  Знайдіть на препараті зів. Визначте, чим обмежений цей отвір.
      11.  Які мигдалики розташовані в області зіву? Яка їх функція?
      12.  Які слинні залози Вам відомі?
      13.  Назвіть великі слинні залози порожнини рота.
      14.  Визначте будову, характер секрету, топографію та розташування отворів вивідних протоків слинних залоз.
      15.  Який орган в процесі ембріогенезу закладається у місці розташування сліпого отвору язика?
    2.  Тести – в кінці посібника
  6.  Ілюстраційний матеріал:
    1.  Череп
    2.  Сагітальний розріз голови.
    3.  Препарат язика.
    4.  Схема будови травної системи
  7.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Розглянути загальну будову органів травної системи, їх основні функції.
    2.  Вивчити будову ротової порожнини, її відділи.
    3.  Вивчити будову язика.
    4.  Вивчити будову піднебіння, м’язи піднебіння, завіску.
    5.  Знати місця розташувань мигдаликів, їх функцію.
    6.  На малюнках визначити структури ротової порожнини, язика, піднебіння, слинних залоз.
    7.  Вивчити топографію привушної та піднижньощелепної слинних залоз, знати характер секрета кожної слинної залози, місце відкриття її вивідної протоки.

  1.  Тема 2: АНАТОМІЯ ЗУБІВ.
  2.  Мета: ознайомитися з будовою і розвитком зубів, ясен, видами зубів, їх формулами. Визначити поняття про прикус.
  3.  Базовий рівень знань та вмінь:
    1.  З курсу біології:
      1.  Філогенез ротового апарата, загальне уявлення про будову та функції зуба.
    2.  З курсу анатомії:
      1.  Кістки лицевого черепа.
      2.  М’язи і фасції голови та шиї.
      3.  Анатомо-функціональні особливості розвитку і будови системи органів травлення.
    3.  З курсу латинської мови:
      1.  Основна латинська анатомічна термінологія.
  4.  План самостійної роботи студентів на практичному занятті:
    1.  Розібрати на препаратах загальну будову зубу.
    2.  Роздивитися характерні особливості різців (верхньої та нижньої щелеп), кликів, малих та великих кутніх зубів.
    3.  На сагітальному розрізі зуба показати складові частини – емаль, цемент, дентин, порожнину зуба, канал кореня зуба та його зовнішній отвір.
    4.  Прозібрати ознаки кореня і коронки зубів.
    5.  З’ясувати формулу молочних та постійних зубів, строки їх прорізування.
    6.  Розібрати на препаратах та схемах будову періодонту.
  5.  Форми і методи самоконтролю.
    1.  Контрольні питання:
      1.  Де розташовані зуби?
      2.  Який принцип з’єднання зубів із щелепами?
      3.  Визначте основні елементи зуба.
      4.  Назвіть формулу молочних та постійних зубів.
      5.  Дайте характеристику різців, ікл, малих та великих кутніх зубів.
      6.  Що таке ознака кореня, кута коронки, кривизни коронки?
      7.  Поняття про нормальний та аномальний прикус.
      8.  Яку будову має періодонт?
      9.  Що таке зубо-щелепний сегмент?
      10.  Які взаємовідношення зубів з носовою порожниною, верхньощелепною пазухою, нижньощелепним каналом?
    2.  Тести – в кінці посібника
  6.  Ілюстраційний матеріал:
    1.  Череп
    2.  Набори зубів та їх розпилів.
    3.  Сагітальний розріз голови
    4.  Препарати верхньої та нижньої щелеп
  7.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Вивчити будову зубів, ясен, зубну формулу молочних і постійних зубів.
    2.  Вміти розрізняти різні види зубів за будовою коронки, коренів.
    3.  Знати терміни прорізання зубів і час їх зміни.
    4.  Звернути увагу на будову щелеп, їх прикус (нормальний та аномальний).
    5.  Розібрати поняття зубо-щелепного апарата.
    6.  Знати контрфорси верхньої та нижньої щелеп.
    7.  Намалювати основні види зубів.

  1.  Тема 3: БУДОВА ТА ТОПОГРАФІЯ ГЛОТКИ, СТРАВОХОДУ, ШЛУНКА.
  2.  Мета: ознайомитися з топографією та будовою глотки, стравоходу, шлунка. Навчитися визначати на препаратах та рентгенограмах основні частини і структури глотки, стравоходу, шлунка.
  3.  Базовий рівень знань та вмінь:
    1.  З курсу анатомії:
      1.  М’язи та фасції шиї.
      2.  Будова зовнішньої основи черепа.
    2.  З курсу біології:
      1.  Похідні передньої, середньої та задньої кишки.
      2.  Особливості будови оболонок травного тракту.
    3.  З курсу латинської мови:
      1.  Основна латинська анатомічна термінологія.
  4.  План самостійної роботи студентів на практичному занятті:
    1.  Знайти на препараті основні частини, отвори глотки.
    2.  Визначити скелетотопію відділів глотки.
    3.  Знайти на препараті лімфоїдні утворення глотки, що утворюють лімфоепітеліальне кільце Вальдейєра-Пирогова.
    4.  Розібрати на препараті будову стравоходу (шари, рельєф слизової оболонки).
    5.  Визначити на препараті будову шлунка, знайти велику та малу кривизну.
    6.  Визначити на препараті основні частини шлунка.
    7.  Розглянути рельєф внутрішньої оболонки шлунка.
    8.  Показати на препараті і трупі зв’язки шлунка.
  5.  Форми і методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Які основні частини має глотка?
      2.  Скелетотопія частин глотки.
      3.  З якими порожнинами сполучається глотка?
      4.  Які структури утворюють лімфо епітеліальне кільце Вальдейєра-Пирогова?
      5.  М’язи глотки: будова, розташування, функція.
      6.  Які частини виділяють у стравоході?
      7.  Шари стравоходу. Особливості м’язового шару.
      8.  Топографія стравоходу.
      9.  Анатомічні та фізіологічні звуження стравоходу.
      10.  Які основні частини має шлунок?
      11.  Особливості будови м’язової оболонки шлунка. Будова сфінктерів.
      12.  Особливості будови слизової оболонки щлунка.
      13.  Відношення шлунка до очеревини. Зв’язки шлунка.
    2.  Тести – в кінці посібника
  6.  Ілюстраційний матеріал:
    1.  Основа черепа.
    2.  Скелет.
    3.  Труп.
    4.  Сагітальний розріз голови.
    5.  Ізольовані препарати стравоходу, шлунка.
    6.  Рентгенограми стравоходу і шлунка.
  7.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Вивчити будову, топографію, функції глотки.
    2.  Розібрати спосіб прикріплення глотки до зовнішньої основи черепа?
    3.  Вивчити сполучення глотки з носовою, ротовою, барабанною порожнинами.
    4.  Визначити лімфоїдні утворення глотки, будову та функції лімфо епітеліального кільця глотки.
    5.  Розібрати особливості м’язового шару глотки, будову і місце прикріплення м’язів глотки.
    6.  Розібрати топографію стравоходу, з’ясувати межі його відділів.
    7.  З’ясувати особливості будови шарів стравоходу в різних відділах.
    8.  Визначити місця звужень стравоходу.
    9.  Вивчити основні відділи і частини шлунка, будову його шарів.
    10.  Розібрати рельєф слизової оболонки шлунка.
    11.  Розібрати зв’язковий апарат шлунка.

  1.  Тема 4: БУДОВА ТА ТОПОГРАФІЯ ТОНКОЇ І ТОВСТОЇ КИШКИ.
  2.  Мета: ознайомитися з топографією та будовою тонкої і товстої кишок, знати відмінності у будові різних їх відділів.
  3.  Базовый рівень знань та вмінь:
    1.  З курсу біології:
      1.  Уявлення про загальні принципи будови та функції травної системи.
      2.  Ембріональний розвиток органів травлення.
    2.  З курсу анатомії:
      1.  Поняття про скелетотопію, голотопію, синтопію.
      2.  Топографічні області передньої черевної стінки.
    3.  З курсу латинської мови:
      1.  Основна латинська анатомічна термінологія.
  4.  План самостійної роботи студентів на практичному занятті:
    1.  Знайти на препараті частини і вигини дванадцятипалої кишки.
    2.  Знайти поздовжню складку та великий сосочок дванадцятипалої кишки.
    3.  Розібрати на препараті будову оболонок тонкої кишки.
    4.  Розглянути на препараті рельєф слизової оболонки тонкої кишки, її лімфоїдні утворення.
    5.  Визначити на препараті місце переходу тонкої кишки у товсту, розібрати особливості його будови.
    6.  Показати на препараті характерні риси будови товстої кишки.
    7.  Знайти на препараті і схемах вигини ободової кишки.
    8.  Розглянути на препаратї будову прямої кишки, її вигини, синтопію.
    9.  Показати особливості рельєфу слизової оболонки прямої кишки.
  5.  Форми і методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Назвати відділи тонкої кишки.
      2.  Перелічити частини дванадцятипалої кишки, їх відношення до очеревини.
      3.  Як проектується дванадцятипала кишка на передню черевну стінку.
      4.  Яка скелетотопія та синтопія дванадцятипалої кишки.
      5.  Які відділи має товста кишка? Як вони відносяться до очеревини?
      6.  Які особливості будови м’язового шару товстої кишки?
      7.  Яка топографія червоподібного відростка сліпої кишки?
      8.  Які частини та вигини має пряма кишка? Яке відношення різних відділів прямої кишки до очеревини?
      9.  Опишіть особливості будови м’язової оболонки прямої кишки, будову її сфінктерів.
    2.  Тести – в кінці посібника
  6.  Ілюстраційний матеріал:
    1.  Скелет.
    2.  Труп.
    3.  Ізольовані препарати тонкої, товстої та прямої кишок
    4.  Сагітальний розріз таза.
  7.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Вивчити відділи тонкої кишки, їх топографію, відношення до очеревини.
    2.  Розібрати характерні риси будови тонкої кишки (ворсинки, складки слизової оболонки, скупчення лімфоїдних фолікулів).
    3.  Розібрати будову дванадцятипалої кишки.
    4.  З’ясувати, куди відкриваються вивідні протоки печінки та підшлункової залози.
    5.  Розібрати характерні риси будови товстої кишки (чепцеві привіски, стрічки, випини товстої кишки).
    6.  Вивчити будову сліпої кишки, клубово-сліпокишкового переходу, червоподібного відростка.
    7.  Вивчити будову прямої кишки, її вигини, знати відмінності внутрішнього та зовнішнього сфінктерів прямої кишки.

  1.  Тема 5: ТРАВНІ ЗАЛОЗИ: БУДОВА, ТОПОГРАФІЯ ТА ФУНКЦІЇ ПЕЧІНКИ, ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ. ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ЖОВЧНОЇ ПРОТОКИ. СЕЛЕЗІНКА.
  2.  Мета: ознайомитися з топографією та будовою печінки, підшлункової залози і селезінки.
  3.  Базовий рівень знань та вмінь:
    1.  З курсу біології:
      1.  Уявлення про загальні принципи будови та функції травної системи.
      2.  Ембріональний розвиток органів травлення.
    2.  З курсу анатомії:
      1.  Поняття про скелетотопію, голотопію, синтопію.
      2.  Топографічні області передньої черевної стінки.
    3.  З курсу латинської мови:
      1.  Основна латинська анатомічна термінологія.
  4.  План самостійної роботи студентів на практичному занятті:
    1.  Знайти на препараті поверхні, краї, частки, борозни, ворота печінки.
    2.  Показати на препараті зв’язки печінки.
    3.  Розглянути на препараті частини, поверхні і краї підшлункової залози, визначити її відношення до очеревини.
    4.  Показати на препараті поверхні, краї, кінці, зв’язки селезінки.
    5.  Розібрати на схемах шляхи відтоку жовчі, формування загальної жовчної протоки.
  5.  Форми і методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Опишіть скелетотопію, голотопію, синтопію печінки.
      2.  Назвіть печінково-дванадцятипалої зв’язки.
      3.  Опишіть етапи проходження жовчі від печінки до дванадцятипалої кишки.
      4.  Назвіть положення частин жовчного міхура, визначте його відношення до очеревини.
      5.  Опишіть скелетотопію, голотопію, синтопію підшлункової залози.
      6.  Чим представлені екскреторна та інкреторна частини підшлункової залози, які шляхи виведення продуктів її діяльності?
      7.  Опишіть топографію селезінки. Яке її відношення до очеревини?
      8.  Поясніть формування загальної жовчної протоки, опишіть положення сфінктерів жовчовивідних шляхів.
    2.  Тести – в кінці посібника
  6.  Ілюстраційний матеріал:
    1.  Скелет.
    2.  Труп.
    3.  Ізольовані препарати печінки, селезінки, підшлункової залози.
    4.  Схема жовчовивідних шляхів.
  7.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Вивчити будову і топографію печінки, її відношення до очеревини.
    2.  Розібрати борозни, щілини, ямки печінки.
    3.  Вивчити зв’язки печінки.
    4.  Вивчити формування загальної жовчної протоки.
    5.  Розібрати будову стінки жовчної протоки.
    6.  З’ясувати функцію підшлункової залози, чим превставлені її екскреторний та інкреторний відділи.
    7.  Вивчити будову і топографію підшлункової залози.
    8.  Вивчити будову і топографію селезінки.

  1.  Тема 6: ОЧЕРЕВИНА: ТОПОГРАФІЯ, ПОХІДНІ, ВІДНОШЕННЯ ДО ОРГАНІВ.
  2.  Мета: ознайомитися з будовою очеревини, топографією органів черевної порожнини та похідних очеревини.
  3.  Базовий рівень знань та вмінь: 
    1.  З курсу анатомії:
      1.  Поняття про топографію: скелетотопія, голотопія, синтопія.
      2.  М’язи передньої, задньої, верхньої черевної стінки.
    2.  З курсу латинської мови:
      1.  Основна латинська анатомічна термінологія.
  4.  План самостійної роботи студентів на практичному занятті:
    1.  З'ясувати, на які частини поділяється очеревина.
    2.  Знайти на препараті органи, які межують з очеревиною. Визначте особливості топографії.
    3.  З'ясувати, на які групи поділяються складки очеревини.
    4.  Визначити, які зв'язки утворені очеревиною.
    5.  Розібрати будову і топографію великого і малого чепців.
  5.  Форми і методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Що таке очеревина?
      2.  Що таке очеревинна порожнина?
      3.  Як очеревина вкриває органи?
      4.  Які зв’язки має печінка?
      5.  Що таке малий чепець?
      6.  Чим обмежений чепцевий отвір?
      7.  Що ми відносим до похідних очеревини?
      8.  Що таке великий чепець?
      9.  Які заглиблення утворює очеревина в порожнині малого таза у чоловіків?
      10.  Які заглиблення утворює очеревина в порожнині малого таза у жінок?
    2.  Тести – в кінці посібника
  6.  Ілюстраційний матеріал:
    1.  Сагітальний розріз малого таза.
    2.  Схеми топографії очеревини, її карманів і порожнин.
  7.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Вивчити, на які частини поділяється очеревина.
    2.  Вивчити органи, які межують з очеревиною, та особливості її топографії.
    3.  Вивчити, на які групи поділяються похідні очеревини.
    4.  Вивчити, які зв'язки утворені очеревиною.
    5.  Вивчити будову і топографію великого і малого чепців.
    6.  Вивчити, на які поверхи поділяється очеревинна порожнина, якими структурами вони обмежені.
    7.  Вивчити топографію і будову сумок верхнього поверху очеревинної порожнини.
    8.  Вивчити синуси нижнього поверху очеревинної порожнини.
    9.  Намалювати у зошиті хід очеревини.

  1.  Тема 7: ПОРОЖНИНИ ТА КАРМАНИ ОЧЕРЕВИНИ.
  2.  Мета: ознайомитися з топографією органів черевної порожнини, будовою порожнин, синусів і карманів очеревини.
  3.  Базовий рівень знань та вмінь: 
    1.  З курсу анатомії:
      1.  Поняття про топографію: скелетотопія, голотопія, синтопія.
      2.  М’язи передньої, задньої, верхньої черевної стінки.
    2.  З курсу латинської мови:
      1.  Основна латинська анатомічна термінологія.
  4.  План самостійної роботи студентів на практичному занятті:
    1.  З’ясувати, на які поверхи поділяється очеревинна порожнина, якими структурами вони обмежені.
    2.  Визначити топографію і будову сумок верхнього поверху очеревинної порожнини.
    3.  Знайти і назвати синуси нижнього поверху очеревинної порожнини.
  5.  Форми і методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Як очеревина вкриває органи?
      2.  Що таке малий чепець?
      3.  Чим обмежений чепцевий отвір?
      4.  Які сумки утворює очеревина?
      5.  Які синуси утворюються в очеревинній порожнині?
      6.  Які заглиблення утворює очеревина в порожнині малого таза у чоловіків?
      7.  Які заглиблення утворює очеревина в порожнині малого таза у жінок?
    2.  Тести – в кінці посібника
  6.  Ілюстраційний матеріал:
    1.  Сагітальний розріз малого таза.
    2.  Схеми топографії очеревини, її карманів і порожнин.
  7.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Вивчити органи, які межують з очеревиною, та особливості її топографії.
    2.  Вивчити будову і топографію малого чепця.
    3.  Вивчити, на які поверхи поділяється очеревинна порожнина, якими структурами вони обмежені.
    4.  Вивчити топографію і будову сумок верхнього поверху очеревинної порожнини.
    5.  Вивчити синуси нижнього поверху очеревинної порожнини.
    6.  Намалювати у зошиті схему сумок верхнього поверху очеревинної порожнини.

Змістовний модуль 2: Дихальна система

  1.  Тема 8: ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ТА ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ З ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ. ПЕРЕВІРКА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ. ОГЛЯД ОРГАНІВ ДИХАННЯ. ЗОВНІШНІЙ НІС.
  2.  Мета: провести контроль засвоєння матеріалу з травної системи. Провести загальний огляд органів дихання. Вивчити на анатомічних препаратах, схемах, малюнках з підручника та атласу морфофункціональні особливості будови верхніх дихальних шляхів, зовнішнього носа.
  3.  Базовий рівень знань та вмінь: 
    1.  З курсу біології:
      1.  Загальний план будови дихальної системи.
      2.  Філогенез дихальної системи.
    2.  З курсу гістології:
      1.  Будова слизової оболонки.
    3.  З курсу анатомії:
      1.  Будова лицевого черепа.
      2.  Кісткова носова порожнина.
      3.  Мімічні м’язи.
    4.  З курсу латинської мови:
      1.  Основна латинська анатомічна термінологія.
  4.  План самостійної роботи студентів на практичному занятті:
    1.  Згадати будову стін стінок кісткової носової порожнини, повітроносних кісток черепа.
    2.  Розглянути на препаратах будову зовнішнього носа і носової порожнини.
  5.  Форми і методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  На які частини поділяються дихальні шляхи?
      2.  Якими кістками і хрящами утворені зовнішній ніс та порожнина носа?
    2.  Тести – в кінці посібника.
  6.  Ілюстраційний матеріал:
    1.  Основа черепа.
    2.  Топографічна таблиця органів дихання.
    3.  Схема хрящів зовнішньго носа.
  7.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Визначити загальні принципи будови та функції дихальної системи.
    2.  Встановити, на які відділи поділяють дихальні шляхи.
    3.  Визначити частини, які включає в себе зовнішній ніс.
    4.  Розглянути будову і топографію хрящового скелета носа.

  1.  Тема 9: ПОРОЖНИНА НОСА: СТІНКИ, ПАЗУХИ, НОСВІ ХОДИ ТА СПОЛУЧЕННЯ. ГЛОТКА.
  2.  Мета: вивчити на анатомічних препаратах, схемах, малюнках з підручника та атласу морфофункціональні особливості будови порожнини носа і навколоносових пазух, глотки.
  3.  Базовий рівень знань та вмінь:
    1.  З курсу біології:
      1.  Загальний план будови дихальної системи.
      2.  Філогенез дихальної системи.
    2.  З курсу гістології:
      1.  Будова слизової оболонки.
    3.  З курсу анатомії:
      1.  Будова лицевого черепа.
      2.  Кісткова носова порожнина.
      3.  Мімічні м’язи.
    4.  З курсу латинської мови:
      1.  Основна латинська анатомічна термінологія.
  4.  План самостійної роботи студентів на практичному занятті:
    1.  Згадати будову стін стінок кісткової носової порожнини, повітроносних кісток черепа.
    2.  Розглянути на препаратах будову носової порожнини, визначити її частини.
    3.  Знайти носові раковини та носові ходи.
    4.  Визначити на препараті розташування нюхової та дихальної областей слизової оболонки носа.
    5.  Знайти отвори, через які у носову порожнину відкриваються навколо носові пазухи.
    6.  Визначити на препаратах сполучення порожнини носа з глоткою, очною ямкою.
    7.  Згадати анатомію, топографію та сполучення глотки.
  5.  Форми і методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Чим утворені стінки носової порожнини?
      2.  Які є сполучення носової порожнини з іншими порожнинами і структурами черепа?
      3.  Скільки є носових раковин і носових ходів?
      4.  Скільки є додаткових пазух носа і куди вони відкриваються?
      5.  Яку роль відіграє глотка в процесі дихання?
    2.  Тести – в кінці посібника
  6.  Ілюстраційний матеріал:
    1.  Основа черепа.
    2.  Сагітальний розріз голови.
    3.  Схема: порожнина носа та приносові пазухи.
  7.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Повторити будову лицевого черепа, носової порожнини, носових раковин і ходів.
    2.  Вивчити сполучення приносових пазух з носовими ходами.
    3.  Визначити розділення носової порожнини на функціональні області.
    4.  Повторити будову носоглотки, її отвори та сполучення.

  1.  Тема 10: ГОРТАНЬ: ТОПОГРАФІЯ, ХРЯЩІ. З'ЄДНАННЯ ХРЯЩІВ ГОРТАНІ. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА БУДОВА М'ЯЗІВ ГОРТАНІ.
  2.  Мета: вивчити топографію гортані та поділ гортані на відділи, хрящі гортані, зв’язки та м’язи, які діють на голосові зв’язки та голосову щілину.
  3.  Базовий рівень знань та вмінь:
    1.  З курсу біології:
      1.  Загальний план будови дихальної системи.
      2.  Філогенез дихальної системи.
    2.  З курсу гістології:
      1.  Будова слизової оболонки.
    3.  З курсу анатомії:
      1.  М’язи та фасції шиї.
    4.  З курсу латинської мови:
      1.  Основна латинська анатомічна термінологія.
  4.  План самостійної роботи студентів на практичному занятті:
    1.  Розібрати на препараті розподіл гортані на відділи.
    2.  Знайти на препараті присінкові та голосові складки.
    3.  Визначити на препаратах хрящі, які утворюють скелет гортані.
    4.  Знайти на препараті зв’язки, що з’єднують хрящі гортані.
    5.  Розглянути на препаратах і макетах суглоби між хрящами гортані.
    6.  Розібрати на препаратах і макетах м’язи гортані та їх функцію.
  5.  Форми і методи самоконтролю.
    1.  Контрольні питання:
      1.  Яку будову має скелет гортані?
      2.  Які основні відділи гортані?
      3.  Опишіть скелетотопію, голотопію та синтопію гортані.
      4.  Як з’єднуються між собою хрящі гортані.
      5.  Назвіть м’язи, які діють на голосову щілину.
      6.  Назвіть м’язи, які діють на голосові складки.
      7.  Які функції виконує гортань?
    2.  Тести – в кінці посібника
  6.  Ілюстраційний матеріал:
    1.  Препарати і макети гортані.
    2.  Хрящі гортані.
    3.  Анатомічний препарат шиї, макет шиї.
    4.  Модель м’язів гортані та голосового апарату.
    5.  схема анатомічної будови гортані.
  7.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Вивчити анатомічну будову гортані.
    2.  Розглянути поділ гортані на три відділи.
    3.  Розібрати топографію гортані, її границі.
    4.  Вивчити хрящі гортані та їх з’єднання, записати схему з’єднань гортані у зошит.
    5.  Вивчити м’язи гортані, їх класифікацію та функції. Записати м’язи гортані за їх груповою належністю та функцією у зошит.

  1.  Тема 11: ТРАХЕЯ. БУДОВА І ТОПОГРАФІЯ БРОНХОВОГО ДЕРЕВА.
  2.  Мета: вивчити будову і топографію трахеї, бронхів, будову бронхового дерева.
  3.  Базовий рівень знань та вмінь:
    1.  З курсу біології:
      1.  Загальний план будови дихальної системи.
      2.  Філогенез дихальної системи.
    2.  З курсу гістології:
      1.  Будова слизової оболонки.
    3.  З курсу анатомії:
      1.  М’язи та фасції шиї.
      2.  Будова грудної клітини: скелет, з’єднання, м’язи.
      3.  Уявлення про топографію: скелетотопія, голотопія, синтопія.
    4.  З курсу латинської мови:
      1.  Основна латинська анатомічна термінологія.
  4.  План самостійної роботи студентів на практичному занятті:
    1.  Розглянути на препаратах будову і топографію трахеї і головних бронхів.
    2.  Вивчити особливості будови головних, часткових, сегментних бронхів.
    3.  Розібрати розгалуження бронхового дерева.
  5.  Форми і методи самоконтролю.
    1.  Контрольні питання:
      1.  Яка будова стінки трахеї?
      2.  Яка топографія трахеї, її межі?
      3.  На якому рівні відбувається розділення трахеї на головні бронхи? Яка структура утворюється у місці розділення трахеї?
      4.  Як відрізняється будова і розташування правого та лівого головних бронхів?
      5.  У якій послідовності розташовані елементи кореня правої та лівої легені?
      6.  Який принцип розгалуження бронхового дерева?
    2.  Тести – в кінці посібника
  6.  Ілюстраційний матеріал:
    1.  Анатомічні препарати трахеї, бронхів, легень.
    2.  Труп.
    3.  Муляжі бронхового дерева.
  7.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Вивчити будову і функцію трахеї.
    2.  Вивчити скелетотопію, голотопію та синтопію трахеї.
    3.  Розібрати особливості будови різних елементів бронхового дерева. Визначити функцію бронхового дерева.
    4.  Розглянути принцип розгалуження бронхів у легенях.
    5.  З’ясувати, якими структурами утворені корені легень, у якому порядку розташовані компоненти коренів легень.

  1.  Тема 12: БУДОВА І ТОПОГРАФІЯ ЛЕГЕНЬ: ЧАСТКИ, СЕГМЕНТИ. ПОНЯТТЯ ПРО АЦИНУС.
  2.  Мета: вивчити будову і топографію легень, будову бронхового і альвеолярного дерева. Навчитися визначати сегменти легень. Уявляти хід повітряного струменя дихальними шляхами.
  3.  Базовий рівень знань та вмінь:
    1.  З курсу біології:
      1.  Загальний план будови дихальної системи.
      2.  Філогенез дихальної системи.
    2.  З курсу гістології:
      1.  Будова слизової оболонки, епітелію повітроносних шляхів.
    3.  З курсу анатомії:
      1.  Будова грудної клітини: скелет, з’єднання, м’язи.
      2.  Уявлення про топографію: скелетотопія, голотопія, синтопія.
    4.  З курсу латинської мови:
      1.  Основна латинська анатомічна термінологія.
  4.  План самостійної роботи студентів на практичному занятті:
    1.  Розібрати на препараті будову легень: знайти поверхні, краї, щілини, частки, основу, верхівку, ворота легені.
    2.  Розглянути на схемах будову ацинуса.
    3.  Розібрати на схемах розділення легень на частки і сегменти.
    4.  Визначити на препаратах і схемах топографію легень, проекцію їх країв.
  5.  Форми і методи самоконтролю.
    1.  Контрольні питання:
      1.  Які поверхні і краї мають легені?
      2.  Скільки часток і сегментів виділяють у правій і лівій легені?
      3.  Яка топографія легень, які межі їх країв?
      4.  Що являє собою ацинус?
      5.  Яка будова та функція альвеолярного дерева?
    2.  Тести – в кінці посібника
  6.  Ілюстраційний матеріал:
    1.  Анатомічні препарати трахеї, бронхів, легень.
    2.  Труп.
    3.  Муляжі бронхового дерева, сегментів легень.
    4.  Схема будови ацинуса.
    5.  Схема топографії легень.
  7.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Вивчити будову легень: поверхні, краї, щілини, частки.
    2.  Розглянути хід вісцеральної плеври.
    3.  Вивчити назви сегментів правої та лівої легень.
    4.  Розібрати топографію легень, проекції краів легень на стінки грудної порожнини.
    5.  Визначити поняття ацинуса, з’ясувати його будову та функції.
    6.  Розібрати будову альвеолярного дерева.

  1.  Тема 13: АНАТОМІЯ І ТОПОГРАФІЯ ПЛЕВРИ. СЕРЕДОСТІННЯ.
  2.  Мета: вивчити морфологію плеври, її топографію, синуси, класифікацію середостіння для морфологічного обґрунтування патологічних процесів цих відділів дихальної системи.
  3.  Базовий рівень знань та вмінь: 
    1.  З курсу біології:
      1.  Загальний план будови дихальної системи.
      2.  Філогенез дихальної системи.
    2.  З курсу гістології:
      1.  Ембріональній розвиток дихальної системи та серозних оболонок.
      2.  Будова серозних оболонок.
    3.  З курсу анатомії:
      1.  Будова грудної клітини: скелет, з’єднання, м’язи.
      2.  М’язи, що приймають участь в акті дихання.
      3.  Уявлення про топографію: скелетотопія, голотопія, синтопія.
    4.  З курсу латинської мови:
      1.  Основна латинська анатомічна термінологія.
  4.  План самостійної роботи студентів на практичному занятті:
    1.  Розібрати будову плеври, визначити на препаратах синуси плеври.
    2.  Розібрати границі плеври, порівняти їх з границями легень.
    3.  Визначити топографію середостіння, його поділ на відділи.
    4.  Розглянути на препаратах, муляжах та схемах органи, розташовані у різних відділах середостіння.
  5.  Форми і методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Що являє собою плевра?
      2.  Які функціі виконує плевра?
      3.  На які листки розділяється плевра?
      4.  Яка топографія плеври?
      5.  Чим заповнена порожнина плеври?
      6.  Які синуси має плевральна порожнина? Де вони розташовані?
      7.  Як проектуються границі плеври на стінки грудної порожнини?
      8.  Що називають середостінням?
      9.  Чим обмежене середостіння?
      10.  На які відділи розділяється середостіння?
      11.  Які органи розташовані у середостінні?
    2.  Тести – в кінці посібника
  6.  Ілюстраційний матеріал:
    1.  Скелет в цілому.
    2.  Труп.
    3.  Схема топографії плеври.
    4.  Схема будови і топографії середостіння.
  7.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Вивчити будову, топографію і функції плеври, границі плеври.
    2.  Розібрати розділення плеври на вісцеральний та парієнтальний листки, визначити синуси плевральної порожнини.
    3.  З’ясувати вміст плевральної порожнини, її роль в акті дихання.
    4.  Визначити, що представляє собою середостіння.
    5.  Розібрати поділ середостіння на відділи.
    6.  Вивчити, які органи розташовані у верхньому середостінні.
    7.  Вивчити, які органи розташовані у нижньому передньому середостінні.
    8.  Вивчити, які органи розташовані у нижньому середньому середостінні.
    9.  Вивчити, які органи розташовані у нижньому задньому середостінні.

Змістовний модуль 3: Сечостатева та ендокринна система

  1.  Тема 14: ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ТА ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ З ОРГАНІВ ДИХАННЯ. ПРЕВІРКА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ. ОГЛЯД ОРГАНІВ СЕЧОВОЇ СИСТЕМИ.
  2.  Мета: провести контроль засвоєння матеріалу з органів дихання; вивчити розвиток і топографічні особливості органів сечової системи.
  3.  Базовий рівень знань та вмінь:
    1.  З курсу біології:
      1.  Загальні принципи будови сечової системи.
      2.  Філогенез сечової системи.
      3.  Ембріональний розвиток органів сечової системи.
    2.  З курсу анатомії:
      1.  Особливості будови черевної порожнини та очеревини.
      2.  Будова і топографія таза.
    3.  З курсу латинської мови:
      1.  Основна латинська анатомічна термінологія.
  4.  План самостійної роботи студентів на практичному занятті:
    1.  На анатомічних препаратах, муляжах та схемах з’ясувати, які органи входять до складу сечової системи.
    2.  Визначити функцію органів сечової системи.
  5.  Форми і методи самоконтролю.
    1.  Контрольні питання:
    2.  Які огани входять до складу сечової системи?
    3.  Яку функцію виконує кожен з органів сечової системи?
    4.  У яких порожнинах тіла розташовані органи сечової системи?
    5.  Опишіть загальні етапи ембріонального розвитку сечової ситеми.
    6.  Тести – в кінці посібника
  6.  Ілюстраційний матеріал:
    1.  Скелет.
    2.  Труп.
    3.  Препарати нирок з нирковою ніжкою.
    4.  Таблиці, схеми будови сечової системи.
  7.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Розібрати загальну характеристику сечової системи, її основні функції.
    2.  Вивчити, які органи входять до складу сечової системи, які функції вони виконують.
    3.  Згадати ембріональний розвиток органів сечової системи.

  1.  Тема 15: БУДОВА, ТОПОГРАФІЯ ТА ФУНКЦІЯ НИРОК. НЕФРОН.
  2.  Мета: вивчити розвиток, будову і топографічні особливості нирки, а також її структурно–функціональної одиниці-нефрона; розібрати систему оболонок нирки, її фіксуючий апарат.
  3.  Базовий рівень знань та вмінь:
    1.  З курсу біології:
      1.  Загальні принципи будови сечової системи.
      2.  Філогенез сечової системи.
      3.  Ембріональний розвиток органів сечової системи.
    2.  З курсу анатомії:
      1.  Будова поперекового відділа хребтового стовпа.
      2.  Особливості будови черевної порожнини та очеревини.
    3.  З курсу латинської мови:
      1.  Основна латинська анатомічна термінологія.
  4.  План самостійної роботи студентів на практичному занятті::
    1.  Розглянути на препараті зовнішню будову нирки.
    2.  Вивчити оболонки нирки, особливості будови ниркової фасції.
    3.  Знайти на препараті пазуху нирки, визначити, чим вона заповнена.
    4.  Розглянути на розрізі нирки кіркову та мозкову речовину, структури, які вони утворюють.
    5.  Вивчити систему ниркових чашок, розглянути ниркову миску.
    6.  Визначити, якими структурами утворена ниркова ніжка.
    7.  Вивчити на препаратах і схемах скелетотопія та синтопію правої і лівої нирки.
    8.  З’ясувати, які м’язи утворюють ниркове ложе.
  5.  Форми і методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Опишіть зовнішню будову нирки.
      2.  Які структури утворює кіркова речовина нирки?
      3.  Які структури утворює мозкова речовина нирки?
      4.  Що таке ворота нирки?
      5.  Що таке ниркова ніжка?
      6.  Назвіть взаємовідношення елементів ниркової ніжки.
      7.  Опишіть синтопію правої нирки.
      8.  Опишіть синтопію лівої нирки.
      9.  Скелетотопотія та голотопія правої нирки.
      10.  Скелетотопотія та голотопія лівої нирки.
      11.  Які виділяють оболонки нирки?
      12.  Опишіть особливості будови ниркової фасції.
      13.  Що входить до фіксуючого апарату нирки?
      14.  Що таке "чудесна сітка" нирки?
      15.  Що є структурно-функцюнальною одиницею нирки?
      16.  Що являє собою форнікальний апарат нирки?
    2.  Тести – в кінці посібника
  6.  Ілюстраційний матеріал:
    1.  Скелет.
    2.  Труп.
    3.  Препарати нирок з нирковою ніжкою.
    4.  Таблиці, схеми будови і топографії нирок.
    5.  Схема структурно-функціональної одиниці нирки.
  7.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Вивчити зовнішню будову нирки.
    2.  Визначти, які оболонки має нирка.
    3.  З’ясувати макроскопічну будову нирки на розрізі.
    4.  Вивчити систему ниркових чашок.
    5.  Розібрати будову та функцію форнікального апарату нирки.
    6.  Розібрати будову структурно-функціональної одиниці нирки.
    7.  З’ясувати, чим представлена «чудесна сітка» нирки.
    8.  Визначити, чим представлений фіксуючий апарат нирки.
    9.  Розібрати, чим утворена ниркова ніжка.
    10.  Вивчити топографію лівої і правої нирки.

  1.  Тема16: БУДОВА, ТОПОГРАФІЯ ТА ФУНКЦІЯ СЕЧОВОДІВ, СЕЧОВОГО МІХУРА, СЕЧІВНИКА.
  2.  Мета: Вивчити будову та топографію сечоводів, сечового міхура, розібрати особливості будови і топографії чоловічого та жіночого сечівників.
  3.  Базовий рівень знань та вмінь:
    1.  З курсу біології:
      1.  Загальні принципи будови сечової системи.
      2.  Філогенез сечової системи.
      3.  Ембріональний розвиток органів сечової системи.
    2.  З курсу анатомії:
      1.  Особливості будови черевної порожнини та очеревини.
      2.  Будова і топографія таза.
    3.  З курсу латинської мови:
      1.  Основна латинська анатомічна термінологія.
  4.  План самостійної роботи студентів на практичному занятті::
    1.  Розглянути на препараті будову стінки сечовода.
    2.  З’ясувати на препаратах та схемах топографію сечоводів.
    3.  Розібрати звуження сечоводів, визначити їх локалізацію.
    4.  Знайти на препараті сечового міхура дно, тіло, верхівку, шийку.
    5.  Розглянути на препаратах і схемах топографію сечового міхура, його відношення до очеревини.
    6.  Вивчити на препараті будову стінки сечового міхура.
    7.  Роздивитися рельєф слизової оболонки сечового міхура.
    8.  Знайти на стінці сечового міхура отвори сечоводів і сечівника, трикутник сечового міхура.
    9.  Розібрати на схемах і препаратах будову і топографію сечівника.
    10.  Визначити функцію та структуру стінок сечівника.
  5.  Форми і методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Яка функція сечоводу?
      2.  Скільки звужень має сечовід, яка їх локалізація?
      3.  Які особливості внутрішнього шару стінки сечовода?
      4.  Опишіть структуру м’язового шару стінки сечовода.
      5.  Як сечоводи відносяться до очеревини?
      6.  Яка функція сечовового міхура?
      7.  Чим обмежений трикутник сечового міхура?
      8.  Яка особливість будови стінки сечового міхура в області міхурового трикутника?
      9.  Що утворює м’язовий шар сечового міхура?
    2.  Тести – в кінці посібника
  6.  Ілюстраційний матеріал:
    1.  Скелет.
    2.  Таз.
    3.  Препарати нирки із сечоводом.
    4.  Препарати сечоводів, сечового міхура.
    5.  Труп.
    6.  Сагітальний розріз таза.
  7.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Повторити загальний план будови органів сечової системи.
    2.  Вивчити будову стінки сечовода, розглянути характерні особливості кожного з шарів стінки.
    3.  Розібрати топографію сечовода.
    4.  Визначити, які звуження має сечовід, де вони розташовані, яке мають значення.
    5.  Вивчити анатомічну будову сечового міхура, частини, які в ньому виділяють.
    6.  Розібрати особливості будови слизової оболонки сечового сіхура, рельєф внутрішньої поверхні міхура.
    7.  Визначити особливості будови м’язової оболонки сечового міхура, розібрати орієнтацію м’язових волокон у різних відділах міхура.
    8.  Розглянути відношення сечового міхура до очеревини.
    9.  Визначіть анатомо-фізіологічні особливості сечівника у чоловіків та жінок.

  1.  Тема 17: БУДОВА,ТОПГРАФІЯ ТА ФУНКЦІЯ ВНУТРІШНІХ ЧОЛОВІЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ.
  2.  Мета: вивчити будову, топографію внутрішніх чоловічих статевих органів.
  3.  Базовий рівень знань та вмінь:
    1.  З курсу біології:
      1.  Загальні принципи будови сечстатевої системи.
      2.  Філогенез статевої системи.
      3.  Ембріональний розвиток органів статевої системи.
    2.  З курсу анатомії:
      1.  Особливості будови черевної порожнини та очеревини.
      2.  Будова і топографія таза.
    3.  З курсу латинської мови:
      1.  Основна латинська анатомічна термінологія.
  4.  План самостійної роботи студентів на практичному занятті:
    1.  Визначити на препараті оболонки яєчка, розібрати його анатомічну будову.
    2.  Розібрати на препараті будову і топографію придатка яєчка.
    3.  Вивчити на препаратах будову, топографію та функцію сім’явиносної протоки.
    4.  Знайти на препараті сім'яні пухирці, визначити їх будову і топографію.
    5.  Знайти на препаратах та схемах передміхурову залозу, розглянути особливості її будови, зв’язок із органами сечової системи.
  5.  Форми і методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Що відноситься до внутрішніх чоловічих статевих органів?
      2.  Опишіть зовнішню будову чоловічої статевої залози.
      3.  Скільки оболонок має яєчко? Похідними яких структур вони є?
      4.  Яка внутрішня будова яєчка?
      5.  Визначте топографію яєчка.
      6.  Які придатки має яєчко? Похідними яких структур вони є?
      7.  Які структури входять до складу сім’яного канатика?
      8.  Опишіть будову та визначте функцію сім’явиносної протоки.
      9.  Визначте топографію та функцію сім’яних пухирців.
      10.  Яку будову має передміхурова залоза? Які функції вона виконує?
      11.  Яку будову має цибулинно-сечівникова залоза? Де вона розташована і яку функцію виконує?
    2.  Тести – в кінці посібника
  6.  Ілюстраційний матеріал:
    1.  Скелет.
    2.  Труп.
    3.  Сагітальний розріз чоловічого таза.
    4.  Окремі вологі препарати чоловічих статевих органів.
    5.  Муляж, таблиці, схеми.
  7.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Вивчити, що відноситься до внутрішніх чоловічих статевих органів.
    2.  Вивчити будову і топографію яєчка, визначити його функцію.
    3.  Розглянути будову і топографію придатка яєчка.
    4.  Вивчити сім’явиносну протоку, її будову, топографію і функції.
    5.  Вивчити сім’яні пухирці, їх будову, топографію, функцію.
    6.  Вивчити будову передміхурової залози.
    7.  З'ясувати топографію та функцію передміхурової залози.
    8.  Розібрати будову, топографію та функцію цибулинно-сечівникової залози.

  1.  Тема 18: БУДОВА,ТОПОГРАФІЯ ТА ФУНКЦІЯ ЗОВНІШНІХ ЧОЛОВІЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ.
  2.  Мета: вивчити будову, топографію зовнішніх чоловічих статевих органів, з’ясувати їх функцію.
  3.  Базовий рівень знань та вмінь:
    1.  З курсу біології:
      1.  Загальні принципи будови сечстатевої системи.
      2.  Філогенез статевої системи.
      3.  Ембріональний розвиток органів статевої системи.
    2.  З курсу анатомії:
      1.  Будова і топографія таза.
    3.  З курсу латинської мови:
      1.  Основна латинська анатомічна термінологія.
  4.  План самостійної роботи студентів на практичному занятті:
    1.  Розібрати на препаратах і схемах будову калитки. Повторити, які оболонки має чоловіча статева залоза.
    2.  Розглянути на препараті будову чоловічого статевого члена (прутня).
    3.  Розібрати на схемах і препаратах будову чоловічого сечівника, особливості його топографії.
    4.  Визначити, де знаходяться звуження та розширення сечівника.
    5.  З’ясувати, які вигини має чоловічий сечівник.
  5.  Форми і методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Які органи відносять до зовнішніх чоловічих статевих?
      2.  Перелічіть шари калитки, визначте, похідними яких структур вони є.
      3.  Яка топографія калитки?
      4.  Які функції виконує калитка?
      5.  Опишіть зовнішню будову прутня.
      6.  Які структури виділяють у внутрішній будові прутня?
      7.  Які зв’язки має статевий член?
      8.  Які функції виконує прутень?
      9.  Які вигини має чоловічий сечівник?
      10.  Де розташовані звуження чоловічого сечівника?
      11.  Скільки сфінктерів має чоловічий сечівник? Де вони розташовані?
      12.  Які розширення має чоловічий сечівник?
    2.  Тести – в кінці посібника
  6.  Ілюстраційний матеріал:
    1.  Скелет.
    2.  Труп.
    3.  Сагітальний розріз чоловічого таза.
    4.  Окремі вологі препарати чоловічих статевих органів.
    5.  Муляж, таблиці, схеми.
  7.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Визначити,що відноситься до зовнішніх чоловічих статевих органів.
    2.  Визначити будову і топографію калитки.
    3.  Повторити будову сім’яного канатика.
    4.  Знати, як проходить процес опускання яєчка.
    5.  Вивчити будову чоловічого статевого члена (прутня).
    6.  Вміти описати чоловічий сечівник, його будову, особливості, топографію, функцію.
    7.  Визначити звуження сечівника.
    8.  Визначити розширення сечівника.
    9.  Вивчити, скільки вигинів має чоловічий сечівник.

  1.  Тема19: БУДОВА, ТОПОГРАФІЯ ТА ФУНКЦІЯ ВНУТРІШНІХ ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ.
  2.  Мета: вивчити будову, топографію та фунуцію внутрішніх жіночих статевих органів.
  3.  Базовий рівень знань та вмінь:
    1.  З курсу біології:
      1.  Загальні принципи будови сечстатевої системи.
      2.  Філогенез статевої системи.
      3.  Ембріональний розвиток органів статевої системи.
    2.  З курсу анатомії:
      1.  Будова і топографія таза.
    3.  З курсу латинської мови:
      1.  Основна латинська анатомічна термінологія.
  4.  План самостійної роботи студентів на практичному занятті:
    1.  Вивчити на препаратах зовнішню будову яєчника.
    2.  Розібрати топографію яєчника.
    3.  Розглянути елементи фіксуючого апарату яєчника.
    4.  Визначити на схемах придатки яєчника.
    5.  Вивчити будову і топографію маткових труб.
    6.  Розглянути зовнішню будову матки, визначити її частини.
    7.  Вивчити будову стінки матки на розрізі.
    8.  Розібрати топографію матки, її відношення до очеревини.
    9.  Розглянути фіксуючий апарат матки.
    10.  Визначити на препаратах будову і топографію піхви.
  5.  Форми і методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Які органи відносяться до жіночих внутрішніх статевих?
      2.  Які краї та поверхні має яєчник?
      3.  Яка внутрішня будова яєчника?
      4.  Опишіть топографію яєчника.
      5.  Яке відношення яєчника до очеревини?
      6.  Які придатки має яєчник? Похідними яких структур вони є?
      7.  Яку функцію виконує яєчник?
      8.  Які частини має маткова труба?
      9.  Яка топографія маткових труб? Як вони відносяться до очеревини?
      10.  Яку функцію виконують маткові труби?
      11.  Які частини виділяють у матці?
      12.  Чим утворена стінка матки, які особливості має кожен з її шарів?
      13.  Що називають шийкою матки?
      14.  Які розрізняють склепіння піхви?
      15.  Опишіть будову стінки піхви.
      16.  Які особливості рельєфу слизової оболонки піхви?
    2.  Тести – в кінці посібника
  6.  Ілюстраційний матеріал:
    1.  Скелет.
    2.  Труп.
    3.  Сагітальний розріз жіночого таза.
    4.  Окремі вологі препарати жіночих статевих органів.
    5.  Муляж, таблиці, схеми
  7.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  З’ясувати, чим представлені внутрішні статеві органи жінки.
    2.  Вивчити зовнішню та внутрішню будову яєчника.
    3.  Вивчити топографію та функцію яєчника.
    4.  Розібрати компоненти фіксуючого апарату яєчника.
    5.  Вивчити будову, топографію та функцію маткових труб.
    6.  Вивчити будову і топографію матки, з’ясувати особливості будови кожного з шарів її стінки.
    7.  Визначити будову фіксуючого апарату матки.
    8.  Вивчити форми мінливості і вади розвитку внутрішніх жіночих статевих органів.
    9.  Розібрати циклічні зміни слизової матки.

  1.  Тема 20: ПРОМЕЖИНА : АНАТОМІЯ, ТОПОГРАФІЯ.
  2.  Мета: вивчити анатомію та топографію промежини.
  3.  Базовий рівень знань та вмінь:
    1.  З курсу біології:
      1.  Ембріональний розвиток задньої кишки, сечостатевого синуса, завнішніх статевих органів.
    2.  З курсу анатомії:
      1.  Будова і топографія таза.
    3.  З курсу латинської мови:
      1.  Основна латинська анатомічна термінологія.
  4.  План самостійної роботи студентів на практичному занятті::
    1.  Розглянути на препараті, яку область займає промежина і чим вона обмежена.
    2.  Визначити на препаратах і схемах, на які частини розділяється промежина.
    3.  Розібрати на препараті зв’язки промежини.
    4.  Розібрати на препараті м'язи та фасції промежини.
    5.  Розглянути на препаратах топографію сідничо-прямокишкової ямки, визначити, чим утворені її стінки.
  5.  Форми і методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Дайте визначення поняття промежини.
      2.  Чим обмежена ділянка промежини?
      3.  На які частини поділяється промежина?
      4.  Які отвори має промежина? Які органи проходять крізь неї?
      5.  Які особливості будови фасцій промежини?
      6.  Які м’язи розташовані у сечостатевій діафрагмі та діафрагмі таза?
      7.  Що явлає собою сідничо-прямокишкова ямка?
      8.  Чим виповнена сідничо-прямокишкова ямка?
    2.  Тести – в кінці посібника.
  6.  Ілюстраційний матеріал:
    1.  Скелет.
    2.  Кістковий таз.
    3.  Труп.
    4.  Препарати чоловічої та жіночої промежини.
    5.  Муляж, таблиці, схеми
  7.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Визначити, що являє собою промежина.
    2.  З'ясувати, яку область займає промежина та чим вона обмежена.
    3.  Визначити діафрагми промежини.
    4.  Вивчити зв’язки промежини.
    5.  Вивчити м'язи промежини.
    6.  Визначити отвори промежини, а також органи, що проходять крізь неї.

  1.  Тема 21: ЕНДОКРИННА СИСТЕМА: КЛАСИФІКАЦІЯ, РОЗВИТОК, ТОПОГРАФІЯ.
  2.  Мета: вивчити класифікацію, анатомію, функції ендокринних залоз. Отримати загальне уявлення про ембріональний розвиток ендокринних органів.
  3.  Базовий рівень знань та вмінь:
    1.  З курсу біології:
      1.  Філогенез ендокринної системи, функції ендокринних залоз.
      2.  Ембріональний розвиток ссавців і людини.
    2.  З курсу анатомії:
      1.  Будова скелета.
      2.  Стінки та порожнини тіла.
      3.  Хрящі гортані.
    3.  З курсу латинської мови:
      1.  Основна латинська анатомічна термінологія.
  4.  План самостійної роботи студентів на практичному занятті:
    1.  Знайти та показати на препараті праву та ліву долі щитоподібної залози, визначити її проекцію на шию.
    2.  Знайти та показати на препараті прищитоподібні залози.
    3.  Знайти та показати на препараті долі загруднинної залози.
    4.  Визначити і показати на препараті аденогіпофіз та нейрогіпофіз.
    5.  Визначити та показати на препараті шишкоподібне тіло.
    6.  Визначити та показати на препараті надниркову залозу, її ворота, кіркову та мозкову речовину.
    7.  Визначити та показати на препараті підшлункову залозу, її структури.
  5.  Форми і методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Поясніть топографію та будову щитоподібної залози, функцію, гормони.
      2.  Розкажіть будову, топографію, функцію прищитоподібної залози та дії його гормонів.
      3.  Пояснітьтопографію, будову загруднинної залози, знати функції гормонів.
      4.  Розкажіть топографію, будову гіпофіза, знати функції гормонів.
      5.  Розкажіть топографію та будову шишкоподібного тіла., які гормони виділяє.
      6.  Які мезодермальні залози та їх локалізацію ви знаєте?
      7.  Поясніть будову, топографію та функції наднирника, його гормони.
      8.  Які структурні особливості підшлункової залози ви знаєте7
    2.  Тести – в кінці посібника.
  6.  Ілюстраційний матеріал:
    1.  Скелет.
    2.  Труп.
    3.  Окремі препарати ендокринних залоз..
    4.  Муляж, таблиці, схеми
  7.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Вивчити класифікацію ендокринних залоз.
    2.  Вивчити анатомо-фізіологічні особливості ендокринних залоз.
    3.  Визначити класифікацію ендокринних залоз за їх розвитком.
    4.  Вивчити продукти секреції ендокринних залоз, їх назви та механізм дії.
    5.  Вивчити, які процеси обміну речовин регулюють ендокринні залози.
    6.  Вивчити, які залози відносяться до бранхіогенної та неврогенної груп.
    7.  Вивчити групу ендокринних залоз адреналової системи.
    8.  Вивчити топографію та будову щитоподібної залози, її функції, гормони.
    9.  Вивчити і визначити будову, топографію, функцію прищитоподібної залози та дії її гормонів.
    10.  Визначити і вивчити топографію, будову загруднинної залози, знати функції її гормонів.
    11.  Вивчити і визначити топографію, будову гіпофіза, знати функції гормонів.
    12.  Вивчити і визначити топографію та будову шишкоподібного тіла, які гормони воно виділяє.
    13.  Вивчити мезодермальні залози та їх локалізацію.
    14.  Вивчити і визначити будову, топографію та функції надниркової залози, її гормони.
    15.  Повторити будову, топографію та функції підшлункової залози, вивчити її гормони.

Змістовий модуль 4. Іннервація та кровопостачання внутрішніх органів і порожнин тіла

  1.  Тема 22: ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ТА ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ З СЕЧОСТАТЕВОЇ ТА ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ. ПЕРЕВІРКА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ. ОГЛЯД ВЕГЕТАТИВНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ.
  2.  Мета: вивчити будову, розташування вегетативних ядер в ЦНС, скупчення тіл еффекторних нейронів, розібрати анатомо-фізіологічні особливості нервового шляху від ядер у ЦНС до органа, що іннервується.
  3.  Базовий рівень знань та вмінь:
    1.  З курсу біології:
      1.  Філогенез нервової системи.
      2.  Ембріональний розвиток ссавців і людини.
    2.  З курсу анатомії:
      1.  Будова скелета.
      2.  Стінки та порожнини тіла.
      3.  Будова і топографія внутрішніх органів.
    3.  З курсу латинської мови:
      1.  Основна латинська анатомічна термінологія.
  4.  План самостійної роботи студентів на практичному занятті::
    1.  Показати на препаратах та схемах, на які відділи поділяється вегетативна нервова система.
    2.  Розглянути на схемах особливості вегетативної рефлекторної дуги.
  5.  Форми і методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Визначити на які відділи поділяється вегетативна нервова система.
      2.  Визначити які ядра черепних нервів відосяться  до центрального відділу.
      3.  Визначити які нерви відносяться до периферичного відділу.
      4.  Дайте визначення клітинам Догеля.
      5.  Визначити будову рефлекторної вегетативної дуги.
      6.  Дайте порівняльну характеристику соматичної та вегетативної нервової системи.
    2.  Тести – в кінці посібника
  6.  Ілюстраційний матеріал:
    1.  Скелет
    2.  Таблиці, схеми топографії вегетативної нервової системи.
    3.  Схема розгалуження спинномозкового нерва.
  7.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Вивчити, чим представлений центральний відділ автономної нервової системи.
    2.  Вивчити, як поширюються вегетативні нервові волокна до органів, що ними іннервують ся.
    3.  З’ясувати визначення клітин Догеля.
    4.  Вивчити будову вегетативної рефлекторної дуги.
    5.  Анатомия сосудистой и периферической нервной систем человека (атлас схем). Стебельский С. Е., Маковецкий В. Д., Стефановская Т. П. - К.: Вища школа, 1984.

  1.  Тема 23: ПАРАСИМПАТИЧНИЙ ВІДДІЛ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ. Х ПАРА ЧМН: БЛУКАЮЧИЙ НЕРВ.
  2.  Мета: вивчити топографію та будову парасимпатичної частини вегетативної нервової системи, ділянки вегетативної іннервації, назви вегетативних ядер та вузлів, волокнистий склад нервів.
  3.  Базовий рівень знань та вмінь:
    1.  З курсу біології:
      1.  Філогенез нервової системи.
      2.  Ембріональний розвиток ссавців і людини.
    2.  З курсу анатомії:
      1.  Канали і отвори черепа.
      2.  Будова скелета.
      3.  Стінки та порожнини тіла.
      4.  Будова і топографія внутрішніх органів.
    3.  З курсу латинської мови:
      1.  Основна латинська анатомічна термінологія.
  4.  План самостійної роботи студентів на практичному занятті::
    1.  Розібрати на схемах загальний план будови парасимпатичної частини вегетативної нервової системи.
    2.  Визначити на схемах топографію відділів парасимпатичної частини вегетативної нервової системи.
    3.  З’ясувати, які ядра черепних нервів відносяться до вегетативних.
    4.  Визначити назву і топографію вегетативного ядра блукаючого нерва.
    5.  Розібрати хід блукаючого нерва, знайти його на демонстраційному трупі.
    6.  Визначити на схемах і препаратах гілки блукаючого нерва у кожному з його відділів.
    7.  Розібрати на схемах будову крижового відділу парасимпатичної нервової системи.
    8.  Визначити, які нерви відходять від крижового відділу парасимпатичної нервової системи, з’ясувати зону їх іннервації.
  5.  Форми і методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Який вплив має парасимпатична частина нервової системи на внутрішні органи?
      2.  Які відділи має парасимпатична частина вегетативної нервової системи?
      3.  Які пари черепних нервів мають вегетативні ядра?
      4.  Які ядра має блукаючий нерв?
      5.  Опишіть топографію блукаючого нерва в області голови та шиї.
      6.  Які гілки віддає блукаючий нерв
      7.  Як проходять правий та лівий блукаючі нерви у грудній порожнині?
      8.  Яка топографія блукаючих нервів у черевній порожнині?
      9.  Назвіть гілки блукаючого нерва у кожному з відділів.
      10.  Яка зона іннервації блукаючого нерва?
    2.  Тести – в кінці посібника
  6.  Ілюстраційний матеріал:
    1.  Основа черепа.
    2.  Скелет.
    3.  Труп.
    4.  Схема утворення і розгалуження блукаючого нерва.
  7.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Повторити отвори і канали черепа.
    2.  Визначити функції парасимпатичної частини автономної нервової системи.
    3.  Вивчити, з яких відділів складається парасимпатична частина вегетативної нервової системи.
    4.  Вивчити, які вегетативні ядра та парасимпатичні волокна відносяться до головного відділу.
    5.  Вивчити, чим представлений крижовий відділ.
    6.  Вивчити ділянки вегетативної іннервації, назви вегетативних ядер та вузлів, волокневий склад парасимпатичного відділу блукаючого нерву.
    7.  Вивчити хід блукаючого нерва, знати особливості його топографії, гілки, які віддає блукаючий нерв у кожному з відділів.
    8.  Знати назви вегетативних ядер та вузлів, ділянки вегетативної іннервації, волокневий склад крижового відділу парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи.

  1.  Тема 24: СИМПАТИЧНИЙ ВІДДІЛ ВЕГЕТАТИВНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ. СИМПАТИЧНИЙ СТОВБУР. ГІЛКИ ВУЗЛІВ.
  2.  Мета: вивчити та вміти визначати на анатомічних препаратах і схемах топографію симпатичного відділу вегетативної нервової системи, вміти визначати, які утворення складають цю систему.
  3.  Базовий рівень знань та вмінь:
    1.  З курсу біології:
      1.  Філогенез нервової системи.
      2.  Ембріональний розвиток ссавців і людини.
    2.  З курсу анатомії:
      1.  Будова скелета.
      2.  Стінки та порожнини тіла.
      3.  Будова і топографія внутрішніх органів.
    3.  З курсу латинської мови:
      1.  Основна латинська анатомічна термінологія.
  4.  План самостійної роботи студентів на практичному занятті:
    1.  Провести порівняльну характеристику симпатичної і парасимпатичної частини автономної нервової системи. Виконати у робочому зошиті порівняльну таблицю.
    2.  Розібрати на схемах топографію центрального відділу симпатичної нервової системи.
    3.  Визначити області іннервації симпатичної нервової системи, з’ясувати загальну фізіологічну роль симпатичних впливів на діяльність внутрішніх органів і систем.
    4.  Розглянути на препаратах і схемах топографію і будову симпатичного стовбура.
    5.  Розібрати на схемах гілки, що відходять від вузлів симпатичного стовбура.
  5.  Форми і методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Який вплив має симпатична частина нервової системи на внутрішні органи і системи органів?
      2.  Які частини має симпатичний відділ вегетативної нервової системи?
      3.  Чим представлена центральна частина симпатичної нервової системи?
      4.  Чим представлена периферійна частина симпатичної нервової системи?
      5.  Яку будову має симпатичний стовбур?
      6.  Опишіть топографію симпатичного стовбура.
      7.  Які є варіанти проходження симпатичних нервових волокон через вузли симпатичного стовбура?
      8.  Які гілки відходять від вузлів симпатичного стовбура?
    2.  Тести – в кінці посібника
  6.  Ілюстраційний матеріал:
    1.  Скелет.
    2.  Труп.
    3.  Топографічні таблиці і схеми симпатичного відділу вегетативної нервової системи.
  7.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Визначити функції симпатичної нервової системи.
    2.  З’ясувати спосіб розповсюдження симпатичних вегетативних волокон у організмі.
    3.  Вивчити, які частини має симпатичний відділ вегетативної нервової системи.
    4.  Розібрати топографію центральної частини симпатичної нервової системи.
    5.  Вивчити будову і топографію симпатичного стовбура.
    6.  Розібрати варіанти ходу симпатичних волокон через вузли симпатичного стовбура.
    7.  Вивчити гілки вузлів симпатичного стовбура.

  1.  Тема 25: СИМПАТИЧНИЙ СТОВБУР. СИМПАТИЧНІ СПЛЕТЕННЯ.
  2.  Мета: вивчити та вміти визначити на анатомічних препаратах, схемах топог рафію симпатичного стовбура, симпатичні сплетення. Вивчити які нерви симпатичних сплетень іннервують різні ділянки.
  3.  Базовий рівень знань та вмінь:
    1.  З курсу біології:
      1.  Філогенез нервової системи.
      2.  Ембріональний розвиток ссавців і людини.
    2.  З курсу анатомії:
      1.  Будова скелета.
      2.  Стінки та порожнини тіла.
      3.  Будова і топографія внутрішніх органів.
    3.  З курсу латинської мови:
      1.  Основна латинська анатомічна термінологія.
  4.  План самостійної роботи студентів на практичному занятті:
    1.  Провести порівняльну характеристику соматичних та вегетативних нервових сплетень.
    2.  Розібрати на препаратах і схемах топографію симпатичних сплетень.
    3.  Визначити, чим утворене черевне симпатичне сплетення.
    4.  З’ясувати топографію черевного сплетення, його проекцію на передню черевну стінку.
    5.  Визначити, чим утворені верхнє та нижнє підчеревні сплетення.
    6.  Визначити на схемах області іннервації симпатичних нервових сплетень.
  5.  Форми і методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Що собою являють вегетативні нервові сплетення?
      2.  Який склад волокон у нутрощевих сплетеннях?
      3.  Що називають «сонячним сплетенням»?
      4.  Які вузли утворюють черевне сплетення?
      5.  Яка топографія черевного сплетення?
      6.  Чим утворені верхнє і нижнє підчеревні сплетення?
      7.  Яка область іннервації верхнього та нижнього підчеревних сплетень?
    2.  Тести – в кінці посібника
  6.  Ілюстраційний матеріал: 
    1.  Скелет.
    2.  Труп.
    3.  Схеми і таблиці топографії симпатичного стовбура.
    4.  Схема нутрощевих сплетень грудної, черевної порожнин і порожнини таза.
  7.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Вивчити топографію вузлів симпатичного стовбура.
    2.  Визначити принцип утворення симпатичних сплетень.
    3.  Визначити, які симпатичні нерви утворюють сплетення у черевній порожнині.
    4.  Вивчити топографію симпатичних сплетень черевної порожнини та порожнини таза.
    5.  З’ясувати зони іннервації симпатичних нервових сплетень, визначити гілки, які від них відходять.

  1.  Тема 26: КОЛА КРОВООБІГУ. АНАТОМІЯ СЕРЦЯ: БУДОВА КАМЕР ТА СТІНОК.
  2.  Мета: з’ясувати поняття кіл кровообігу, визначити організацію малого і великого кола кровообігу; знати анатомічну будову серця та його камер.
  3.  Базовий рівень знань та вмінь:
    1.  З курсу біології
      1.  Філогенез судинної системи.
      2.  Ембріональний розвиток органів серцево-судинної системи людини і ссавців.
    2.  Зкурсу анатомії
      1.  Грудна порожнина: скелет, з’єднання, м’язи, топографія.
      2.  Середостіння.
    3.  З курсу латинської мови:
      1.  Основна латинська анатомічна термінологія.
  4.  План самостійної роботи студентів на практичному занятті:
    1.  Розібрати на схемах і таблицях будову системи кровообігу.
    2.  Розглянути топографію серця.
    3.  Визначити на препараті ізольованого серця форму, поверхні, верхівку, основу серця.
    4.  Знайти праве вушко.
    5.  Розглянути внутрішню поверхню правого передсердя.
    6.  Знайти структури у правому передсерді; знайти отвори порожнистих вен і вінцевого синуса.
    7.  Знайти заслінку нижньої порожньої вени і визначити її роль.
    8.  Знайти правий шлунок, визначити його форму.
    9.  Розібрати сполучення правого шлуночка з передсердям, визначити будову тристулкового клапана, взаємозв'язок стулок клапана із трьома групами сосочкоподібних м'язів.
    10.  Розглянути внутрішню поверхню правого шлуночку. Знайти соскові м'язи, м'ясисті перекладки й визначити їхню роль.
    11.  Знайти артеріальний конус і отвір легеневої артерії.
    12.  Розглянути півмісяцеві клапани і визначити їхню роль.
    13.  Розглянути ліве передсердя, визначити його вихідне і вхідні отвори, внутрішню поверхню його стінки.
    14.  Дослідити лівий шлуночок, визначити його форму, знайти лівий передсердно-шлуночуовий отвір і двостулковий (мітральный) клапан.
    15.  Розглянути зв’язок стулок клапана із сосочкоподібними м’язами.
    16.  Знайти місце виходу аорти із лівого шлуночка, розглянути будову її клапана.
  5.  Форми і методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Як улаштований і яку роль виконує міокард?
      2.  Що собою представляє ендокард?
      3.  Які камери має серце, як вони сполучаються між собою?
      4.  Яку роль виконує кожна з камер серця?
      5.  Як улаштовані тристулковий і двостулковий (мітральный) клапани і яка їхня роль?
      6.  Де розташовані і яку будову мають півмісяцеві клапана?
      7.  Що собою являє, де розташована і куди відводить кров вінцева пазуха серця?
      8.  Які судини впадають у праве передсердя?
      9.  Які судини і звідки доставляють кров до лівого передсердя?
      10.  Куди та якою судиною кров відтікає з правого шлуночка?
      11.  Куди кров викидається лівим шлуночком, що сприяє її просуванню?
    2.  Тести – в кінці посібника
  6.  Ілюстраційний матеріал: 
    1.  Скелет.
    2.  Труп.
    3.  Препарати серця.
    4.  Таблиці, схеми серцево-судинної системи, будови серця.
  7.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Вивчити загальний план будови серцево-судинної системи.
    2.  Розібрати зовнішню та внутрішню будову серця, його камер.
    3.  З’ясувати будову клапанного апарата сеця.
    4.  Звернути увагу на локалізацію структур, що відзначають границі між ембріональними відділами серця.
    5.  Визначити порядок проходження крові камерами серця.
    6.  Вивчити будову і функції великого і малого кіл кровообігу.

  1.  Тема 27: ПРОВІДНА СИСТЕМА СЕРЦЯ. СУДИНИ ТА НЕРВИ СЕРЦЯ. ТОПОГРАФІЯ СЕРЦЯ. ПЕРИКАРД.
  2.  Мета: знати будову провідної системи серця, топографію серця і будову перикарда.
  3.  Базовий рівень знань та вмінь:
    1.  З курсу біології:
      1.  Філогенез судинної системи.
      2.  Ембріональний розвиток органів серцево-судинної системи людини і ссавців.
    2.  З курсу анатомії:
      1.  Грудна порожнина: скелет, з’єднання, м’язи, топографія.
      2.  Середостіння.
    3.  З курсу латинської мови:
      1.  Основна латинська анатомічна термінологія.
  4.  План самостійної роботи студентів на практичному занятті:
    1.  На скелеті і натурщику знайти границі серця і проекцію його верхівки.
    2.  На скелеті і натурщику знайти проекцію клапанів серця.
    3.  Визначити на препараті і схемах локалізацію основних елементів провідної системи серця.
    4.  Знайти на препаратах артерії серця, визначити місце їх відходження, області кровопостачання.
    5.  Розібрати топографію вен серця, знайти місце їх впадіння у праве передсердя.
    6.  Розглянути вісцеральний листок осердя – епікард, уточнити його будову.
    7.  Простежити перехід вісцерального листка епікарда в парієтальний.
    8.  Знайти осердну порожнину, визначити її будову, її пазухи.
    9.  Визначити на схемах, якими нервами іннервується серце.
  5.  Форми і методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Назвіть джерела кровопостачання серця.
      2.  Що собою являє вінцевий кровообіг?
      3.  Звідки беруть початок коронарні судини, де знаходяться їхні устя і який їхній шлях?
      4.  Що собою являє, де розташована і куди відводить кров вінцева пазуха серця?
      5.  Що собою являє осердя?
      6.  Чим заповнена осердна порожнина?
      7.  Які заглиблення є у осердній порожнині?
      8.  Опишіть іннервацію серця.
    2.  Тести – в кінці посібника
  6.  Ілюстраційний матеріал: 
    1.  Скелет.
    2.  Труп.
    3.  Препарати серця.
    4.  Таблиці, схеми будови і топографії серця.
  7.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Повторити будову серця.
    2.  Вивчити проекцію верхівки, границь і клапанів серця на передню грудну стінку. Звернути увагу на точки вислуховування клапанів серця.
    3.  Повторити будову середостіння, розібрати синтопію серця.
    4.  Розглянути будову та функції осердя, визначити топографію осердної порожнини.
    5.  Вивчити фізіологічну роль перикарду.
    6.  Розібрати систему кровопостачання серця, визначити роль серцевих та позасерцевих джерел.
    7.  Вивчити систему вен серця, шляхи відтоку крові від різних відділів серця.
    8.  Вивчити іннервацію серця.

  1.  Тема 28: АОРТА: ТОПОГРАФІЯ, ВІДДІЛИ. ПІДКЛЮЧИЧНА, ПАХВОВА АРТЕРІЇ ТА ЇХ ГІЛКИ.
  2.  Мета: знати будову, топографію та відділи аорти, підключичної та пахвової артерій і їх гілки.
  3.  Базовий рівень знань та вмінь:
    1.  З курсу біології:
      1.  Філогенез судинної системи.
      2.  Ембріональний розвиток органів серцево-судинної системи людини і ссавців.
    2.  З курсу анатомії:
      1.  Грудна порожнина: скелет, з’єднання, м’язи, топографія.
      2.  Середостіння.
      3.  Черевна порожнина: будова стінок, топографія.
    3.  З курсу латинської мови:
      1.  Основна латинська анатомічна термінологія.
  4.  План самостійної роботи студентів на практичному занятті:
    1.  Визначити на схемі топографію аорти: висхідної, низхідної, грудної, черевної частин.
    2.  Визначити гілки дуги аорти.
    3.  Розглянути на препараті та схемі топографію та гілки підключичної та пахвової артерій.
  5.  Форми і методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Які відділи має аорта?
      2.  Які гілки віддає аорта у першому відділі?
      3.  Які гілки відходять від дуги аорти?
      4.  На якому рівні та на які судини розділяється аорта?
      5.  Яка топографія правої та лівої підключичної артерії?
      6.  Які гілки віддає підключична артерія?
      7.  Які органи отримують кровопостачання із системи підключичної артерії?
      8.  На які відділи розділяється пахвова артерія?
      9.  Які гілки відходять від пахвової артерії?
    2.  Тести – в кінці посібника
  6.  Ілюстраційний матеріал:
    1.  Скелет.
    2.  Труп.
    3.  Таблиці артеріальних судин.
  7.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Повторити топографію, будову та відділи аорти.
    2.  Розглянути топографію аорти та її гілки.
    3.  Розглянути топографію підключичної артерії та її гілок.
    4.  Повторити топографію пахвової артеріі, її гілки.

  1.  Тема 29: ГРУДНА АОРТА. ГІЛКИ ТА ОБ'ЄКТИ КРОВОПОСТАЧАННЯ.
  2.  Мета: знати топографію та будову грудної аорти та її гілок, області кровопостачання.
  3.  Базовий рівень знань та вмінь:
    1.  З курсу біології:
      1.  Філогенез судинної системи.
      2.  Ембріональний розвиток органів серцево-судинної системи людини і ссавців.
    2.  З курсу анатомії:
      1.  Грудна порожнина: скелет, з’єднання, м’язи, топографія.
      2.  Середостіння.
      3.  Органи грудної порожнини.
    3.  З курсу латинської мови:
      1.  Основна латинська анатомічна термінологія.
  4.  План самостійної роботи студентів на практичному занятті:
    1.  Визначити на схемі і демонстраційному трупі топографію грудної аорти.
    2.  Розібрати парієтальні гілки грудної аорти, знайти їх на демонстраційному трупі.
    3.  Визначити об’єкти кровопостачання парієнтальних гілок грудної аорти.
    4.  Визначити, які вісцеральні гілки віддає грудна аорта, акі органи вони кровопостачають.
    5.  Розібрати анастомози між системами грудної аорти і підключичної та пахвової артерій.
  5.  Форми і методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Яку топографію має грудна аорта?
      2.  Що слугує межею між грудною та черевною аортою?
      3.  На які групи поділяють гілки грудної аорти?
      4.  Які анастомози утворюються між системами грудної аорти та підключичної і пахвової артерій?
    2.  Тести – в кінці посібника
  6.  Ілюстраційний матеріал:
    1.  Скелет.
    2.  Труп.
    3.  Таблиці серцево-судинної системи, артеріальних судин.
  7.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Вивчити топографію грудної частини аорти.
    2.  Визначити, які гілки має грудна аорта.
    3.  Розглянути об’єкти кровопостачання вісцеральних гілок.
    4.  Вивчити об’єкти кровопостачання парієтальних гілок.

  1.  Тема 30:СИСТЕМА ВЕРХНЬОЇ ПОРОЖНИСТОЇ ВЕНИ.
  2.  Мета: вивчити та вміти визначити на анатомічних препаратах та схемах топографію верхньої порожнистої вени. Навчитися визначати топографію вен голови та шиї.
  3.  Базовий рівень знань та вмінь:
    1.  З курсу біології:
      1.  Філогенез судинної системи.
      2.  Ембріональний розвиток органів серцево-судинної системи людини і ссавців.
    2.  З курсу анатомії:
      1.  Грудна порожнина: скелет, з’єднання, м’язи, топографія.
      2.  Органи грудної порожнини.
    3.  З курсу латинської мови:
      1.  Основна латинська анатомічна термінологія.
  4.  План самостійної роботи студентів на практичному занятті::
    1.  Розібрати на схемах і демонстраційному трупі утворення, топографію верхньої порожнистої вени.
    2.  Визначити на схемах і демонстраційному трупі групи вен, від яких збирає кров верхня порожниста вена.
    3.  Знайти на схемах і демонстраційному трупі непарну вену, плечоголовну вену, хребтову вену та глибоку шийну вену, внутрішні грудні вени. З’ясувати об’єкти дренування крові цими венами.
    4.  Розглянути топографію вен голови та шиї.
    5.  Визначити ділянки відтоку крові до внутрішньої яремної вени, зовнішньої яремної вени, передньої яремної вени, піключичної вени.
    6.  Розібрати, які венозні анастомози існуть у системі верхньої порожнистої вени.
  5.  Форми і методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Опишіть будову і топографію верхньої порожнистої вени.
      2.  Злиттям яких судин утворена верхня порожниста вена?
      3.  Які три групи вен входять до системи верхньої порожнистої вени?
      4.  Які притоки мають плечоголовні вени?
      5.  Звідки збирають кров внутрішня, зовнішня та передня яремні вени?
      6.  Яке практичне значення знання шляхів відтоку венозної крові та венозних анастомозів?
      7.  Які венозні анастомози існують у системі верхньої порожнистої вени?
    2.  Тести – в кінці посібника
  6.  Ілюстраційний матеріал:
    1.  Скелет.
    2.  Демонстраційний труп.
    3.  Таблиці „Верхня порожниста вена”, „Вени голови та шиї”.
  7.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Вивчити будову та топографію верхньої порожнистої вени.
    2.  Визначити, з яких трьох  груп вен збирає кров верхня порожниста вена.
    3.  Визначити ділянки збору крові до непарної вени, плечоголовної вени, хребтової вени та глибокої шийної вени, внутрішні грудні вени.
    4.  Визначити топографію вен голови та шиї.
    5.  Визначити ділянки збору крові внутрішньої яремної вени, зовнішньої яремної вени, передньої яремної вени, піключичної вени.

  1.  Тема 31: ПАРІЕТАЛЬНІ ГІЛКИ ЧЕРЕВНОЇ АОРТИ. ПАРНІ ВІСЦЕРАЛЬНІ ГІЛКИ ЧЕРЕВНОЇ АОРТИ.
  2.  Мета: знати парієтальні та парні вісцеральні гілки черевної частини аорти, анастомози між гілками черевної частини аорти,   області кровопостачання парієтальних та парних віцсеральних гілок черевної частини аорти.
  3.  Базовий рівень знань та вмінь:
    1.  З курсу біології:
      1.  Філогенез судинної системи.
      2.  Ембріональний розвиток органів серцево-судинної системи людини і ссавців.
    2.  З курсу анатомії:
      1.  Черевна порожнина: будова стінок, топографія.
      2.  Органи черевної порожнини.
    3.  З курсу латинської мови:
      1.  Основна латинська анатомічна термінологія.
  4.  План самостійної роботи студентів на практичному занятті::
    1.  Знайти на схемі та демонстраційному трупі черевну аорту, вивчити її хід і положення відносно до нижньої порожньої вени і органів заочеревинного простору.
    2.  Знайти на препараті та схемі нижню діафрагмальну артерію і верхню надниркову артерію, що відходить від неї, вивчити зони їхнього кровопостачання й анастомози з артеріями грудної і черевної аорти.
    3.  Розібрати на препараті та схемах топографію поперекових артерій.
    4.  Визначити серединну крижову артерію, простежити її хід, топографію і закінчення.
    5.  Розглянути парні вісцеральні гілки черевної аорти, вивчити топографію середньої надниркової артерії, лівої і правої ниркової артерії.
    6.  Знайти на препараті та схемах початок яєчкової артерії у чоловіків і яєчникової артерії у жінок; простити їх хід і область васкуляризації.
  5.  Форми і методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Яка топографія черевної аорти?
      2.  На які групи розділяють гілки черевної аорти?
      3.  Які артерії відносять до групи парієтальних гілок черевної аорти?
      4.  Які артерії складають групу парних вісцеральних гілок черевної аорти?
      5.  Де утворюються анастомози між артеріями системи черевної аорти?
      6.  Які існіють анастомози між системами грудної та черевної аорти?
    2.  Тести – в кінці посібника
  6.  Ілюстраційний матеріал:
    1.  Скелет.
    2.  Труп.
    3.  Таблиці та схеми черевної аорти, її топографії і гілок.
  7.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Вивчити топографію черевної аорти.
    2.  Розглянути розділення гілок черевної аорти на парієтальні та вісцеральні.
    3.  Розглянути парієтальні гілки черевної аорти, їх топографію, об’єкти кровопостачання.
    4.  Визначити парні вісцеральні гілки черевної аорти та область їх кровопостачання.
    5.  Звернути увагу на локалізацію анастомозів між гілками черевної аорти.

  1.  Тема 32: НЕПАРНІ ВІСЦЕРАЛЬНІ ГІЛКИ ЧЕРЕВНОЇ АОРТИ. АНАСТОМОЗИ МІЖ ВІСЦЕРАЛЬНИМИ АРТЕРІЯМИ.
  2.  Мета: знати непарні вісцеральні гілки черевної частини аорти, анастомози між вісцеральними артеріями, області кровопостачання непарних віцсеральних гілок черевної частини аорти.
  3.  Базовий рівень знань та вмінь:
    1.  З курсу біології:
      1.  Філогенез судинної системи.
      2.  Ембріональний розвиток органів серцево-судинної системи людини і ссавців.
    2.  З курсу анатомії:
      1.  Черевна порожнина: будова стінок, топографія.
      2.  Органи черевної порожнини.
    3.  З курсу латинської мови:
      1.  Основна латинська анатомічна термінологія.
  4.  План самостійної роботи студентів на практичному занятті::
    1.  Знайти на трупі та схемах підшлункову залозу, горизонтальну частину дванадцятипалої кишки, корінь брижі і визначити, як ці утворення відносяться до черевної аорти.
    2.  Знайти на препараті та схемах черевний стовбур, ліву шлункову, селезінкову і загальну печінкову артерії.
    3.  Знайти на препараті та схемах загальну печінкову артерію, простежити хід власної печінкової артерії, вивчити відношення її з іншими утвореннями, що знаходяться в печінково-дванадцятипалії зв'язці.
    4.  Знайти на препараті та схемах і вивчити артерії, що відходять від загальної печінкової артерії:
    5.  Знайти на препараті та схемах селезінкову артерію. Простежити її хід і знайти на препараті її гілки: ліву шлунково-чепцеву артерію і короткі артерії шлунка.
    6.  Знайти на препараті та схемах верхню та нижню брижові артері, простежити хід їх гілок.
    7.  Знайти та схемах на препараті висхідну гілку нижньої брижової артерії, дугу Ріолана.
  5.  Форми і методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Порівняйте напрямок ходу артерій по кривизнах шлунка і його поверхнях.
      2.  Опишіть шлях проходження крові від серця до приватнику.
      3.  Проведіть артеріальну кров з легень через серце до печінки. Вкажіть «сусідів» власної печінкової артерії в печінково-дуоденальній зв’язки. Вкажіть рівень відходження жовчноміхурової артерії.
      4.  Проведіть артеріальну кров до усіх відділів дванадцятипалої кишки.
      5.  Простежте кровопостачання відділів підшлункової залози, з чим зв'язаний факт, що печінка кровопостачається з одного джерела, а підшлункова залоза — з двох джерел.
      6.  Проведіть кров від серця до тонкого кишечнику, ілеоцекального кута, наднирникових залоз, статевих залоз.
    2.  Тести – в кінці посібника
  6.  Ілюстраційний матеріал: 
    1.  Скелет.
    2.  Труп.
    3.  Таблиці та схеми черевної аорти, її топографії і гілок.
  7.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Повторити органи черевної порожнини, за очеревинного простору.
    2.  Повторити будову і топографію черевної аорти.
    3.  Визначити, на які групи розділяються гілки черевної аорти.
    4.  Звернути увагу на локалізацію анастомозів між гілками черевної аорти.
    5.  Вивчити головні непарні вісцеральні гілки черевної аорти, визначити їх скелетотопію.
    6.  Розібрати топографію і гілки черевного стовбура. Визначити об’єкти кровопостачання кожної з гілок черевного стовбура.
    7.  Розібрати топографію і гілки верхньої брижової артерії. Визначити область її кровопостачання.
    8.  Розібрати топографію і гілки нижньої брижової артерії. Визначити область її кровопостачання.
    9.  Розглянути анастомози між вісцеральними артеріями системи черевної аорти.

  1.  Тема 33: СИСТЕМА ВОРІТНОЇ ТА НИЖНЬОЇ ПОРОЖНИСТОЇ ВЕН. ВЕНОЗНІ АНАСТОМОЗИ (КАВА-КАВАЛЬНІ ТА ПОРТО-КАВАЛЬНІ)
  2.  Мета: знати парієтальні і вісцеральні протоки нижньої порожнистої вени, притоки воротної вени.
  3.  Базовий рівень знань та вмінь:
    1.  З курсу біології:
      1.  Філогенез судинної системи.
      2.  Ембріональний розвиток органів серцево-судинної системи людини і ссавців.
    2.  З курсу анатомії:
      1.  Черевна порожнина: будова стінок, топографія.
      2.  Органи черевної порожнини.
    3.  З курсу латинської мови:
      1.  Основна латинська анатомічна термінологія.
  4.  План самостійної роботи студентів на практичному занятті::
    1.  Простежити на трупі та схемах формування нижньої порожнистої вени і визначите її топографію, знайти її парієтальні (парні і непарні), а також вісцеральні притоки.
    2.  Визначити, звідки збирають кров поперекові вени, яка їх кількість, з якими венами вони анастомозують.
    3.  Простежити топографію ниркової вени, визначити місце її впадіння.
    4.  Простежити хід, особливості топографії і місце впадіння правої і лівої яєчкових вен.
    5.  Визначити, яке положення відносно до очеревини займає нижня порожниста вена і її притоки.
    6.  Знайти воротну вену, визначити її топографію, довжину, уточнити, з якими структурами вона розташовується в печінково-дванадцятипалій зв'язці.
    7.  Визначити, звідки збирає кров ворітна вена; назвати і простежити на препараті її корені: верхню і нижню брижові, селезінкову вени.
    8.  Визначити, які притоки приймає на своєму шляху ворітна вена, на які гілкі вона сама поділяється у воротах печінки.
    9.  Знайти печінкові вени і простежити, куди вони впадають.
  5.  Форми і методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Від яких органів збирає венозну кров ворітна печінкова вена?
      2.  Простежте шлях венозної крові від шлунка до серця.
      3.  Який шлях тромбу від вен тонкого і товстого кишечнику до серця?
      4.  Який шлях відтоку венозної крові від прямої кишки до серця?
      5.  Простежте відтік венозної крові від матки, маткових труб, яєчників до серця.
      6.  Простежте шлях венозної крові від правого і лівого яєчка до серця.
      7.  Перелічіть кава-кавальні та порто-кавальні анастомози, вкажіть їх локалізацію.
    2.  Тести – в кінці посібника
  6.  Ілюстраційний матеріал:
    1.  Скелет.
    2.  Труп.
    3.  Таблиці та схеми ворітної та нижньої порожнистої вен, їх топографії і приток.
  7.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Розібрати систему нижньої порожнистої вени. Визначити її корені, ділянки, з яких вона збирає кров.
    2.  Розібрати топографію нижньої порожнистої вени.
    3.  Визначити основні притоки нижньої порожнистої вени.
    4.  Вивчити систему ворітної вени, визначити її корені, органи, від яких вона збирає кров.
    5.  Вивчити притоки ворітної вени.
    6.  Розібрати топографію ворітної печінкової вени.
    7.  Визначити, на які гілки розпадається ворітна вена у паренхімі печінки.
    8.  З’ясувати значення ворітної системи відтоку крові для організма.
    9.  Визначити, які вени виносять венозну кров від печінки.
    10.  Розібрати анастомози між системами ворітної печінкової та порожнистих вен, їх локалізацію, судини, що їх утворюють, клінічне значення цих анастомозів.
    11.  Звернути увагу на відтік крові від органів черевної порожнини.

  1.  Тема 34: СПЕЦІАЛЬНА ЛІМФОЛОГІЯ. РЕГІОНАРНІ ЛІМФАТИЧНІ ВУЗЛИ.
  2.  Мета: знати спеціальну лімфологію; регіонарні лімфатичні вузли.
  3.  Базовий рівень знань та вмінь:
    1.  З курсу біології:
      1.  Функціональне значення лімфатичної системи.
    2.  З курсу анатомії:
      1.  Топографія грудної та черевної порожнин.
      2.  Будова верхньої та нижньої кінцівок.
    3.  З курсу латинської мови:
      1.  Основна латинська анатомічна термінологія.
  4.  План самостійної роботи студентів на практичному занятті::
    1.  Розглянути на препаратах і схемах топографію та будову основних лімфатичних стовбурів та проток.
    2.  Визначити, звідки збирає лімфу кожен із лімфатичних стовбурів та проток.
    3.  Визначити топографію лімфатичних судин та регіонарних вузлів нижньої та верхньої кінцівок.
    4.  Розглянути на таблицях топографію лімфатичних судин та вузлів таза.
    5.  Визначити топографію та будову лімфатичних судин та вузлів черевної та грудної порожнин, виділити вісцеральні та паріетальні вузли.
    6.  Визначити анатомофізіологічні особливості лімфатичних судин та вузлів голови та шиї.
  5.  Форми і методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Назвіть шість основних лімфатичних колекторів тіла людини.
      2.  Визначте поняття регіонарних лімфовузлів.
      3.  Яке практичне значення знання регіонарних лімфовузлів, шляхів лімфовідтоку від органів та порожнин?
      4.  Опишіть шлях відтоку лімфи від легень.
      5.  Який шлях відтоку лімфи від серця та осердя?
      6.  Опишіть лімфовідток від тонкої, товстої, прямої кишки.
      7.  Визначте шляхи відтоку лімфи від органів малого таза.
      8.  Перелічіть регіонарні вузли верхньої та нижньої кінцівки.
    2.  Тести – в кінці посібника
  6.  Ілюстраційний матеріал:
    1.  Скелет.
    2.  Труп.
    3.  Таблиці «Лімфатична система внутрішніх органів», «Лімфатична система верхньої та нижньої кінцівок».
  7.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Вивчити будову лімфатичної системи.
    2.  Знати основні лімфатичні протоки та стволи.
    3.  Вивчити топографію лімфатичних судин та регіонарних вузлів нижньої та верхньої кінцівок, внутрішніх органів та порожнин тіла.
    4.  Знати анатомо-фізіологічні особливості лімфатичних судин та вузлів голови та шиї.

  1.  Тема 35: АНАТОМІЯ ОРГАНІВ КРОВОТВОРЕННЯ ТА ІМУННОГО ЗАХИСТУ.
  2.  Мета: знати анатомо-фізіологічні особливості органів кровотворення та імунного захисту.
  3.  Базовий рівень знань та вмінь:
    1.  З курсу біології:
      1.  Поняття про імунну систему.
      2.  Загальне уявлення про органи кровотворення.
    2.  З курсу гістології:
      1.  Кровотворення.
      2.  Органи гемо- та лімфопоезу: гістологічна будова.
    3.  З курсу анатомії:
      1.  Будова скелету.
      2.  Ендокринні залози.
      3.  Загальна лімфологія.
    4.  З курсу латинської мови:
      1.  Основна латинська термінологія.
  4.  План самостійної роботи студентів на практичному занятті::
    1.  Вивчити на препаратах і схемах будову загруднинної залози.
    2.  Розібрати на препаратах зовнішню і внутрішню будову селезінки.
    3.  Розглянути на препараті будову лімфо епітеліального кільця Вальдейєра-Пирогова.
    4.  Знайти на препаратах лімфоїдні утворення тонкої і товстої кишки, червоподібного відростка.
    5.  Розглянути на розпилах кісток кістковомозкову порожнину, кісковий мозок.
  5.  Форми і методи самоконтролю:
    1.  Тести – в кінці посібника
      1.  Які органи відносяться до центральних органів кровотворення та імунного захисту?
      2.  Які органи відносять до периферійного відділу органів кровотворення та імунного захисту?
      3.  Яка будова та функція загруднинної залози?
      4.  Опишіть топографію тимуса.
      5.  Яка частина селезінки виконує функції кровотворення та імунного захисту?
      6.  Що собою представляє система MALT, BALT, SALT?
      7.  Яка особливість будови мигдаликів?
      8.  Як називають лімфоїдні утворення тонкої і товстої кишки?
    2.  Тести – в кінці посібника.
  6.  Ілюстраційний матеріал:
    1.  Скелет.
    2.  Труп.
    3.  Сагітальний розріз голови.
    4.  Вилочкова залоза.
    5.  Селезінка.
    6.  Тонка та товста кишка.
    7.  Таблиці, схеми органів кровотворення та імунного захисту.
  7.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Повторити топографію середостіння та черевної порожнини.
    2.  Повторити будову і топографію селезінки.
    3.  Вивчити структури, які входять до органів кровотворення та імунної системи.
    4.  Розглянути ембріональний розвиток органів кровотворення та імунного захисту.
    5.  Знати анатомо-фізіологічні особливості імунної системи, а також визначити її центральні та периферичні органи.
    6.  Вивчити топографію та будову кісткового мозку, його участь в імунній системі.
    7.  Визначити топографію та анатомо-фізіологічні особливості загруднинної залози.
    8.  Вивчити топографію та будову лімфоїдної тканини стінок органів травлення та дихальної системи.
    9.  Знати розвиток, будову, топографію групових лімфоїдних вузликів червоподібного відростку, лімфатичних вузлів.

  1.  Тема 36: ІННЕРВАЦІЯ ТА КРОВОПОСТАЧАННЯ ОРГАНІВ ТА СТІНОК ГРУДНОЇ ПОРОЖНИНИ.
  2.  Мета: знати іннервацію та кровопостачання органів та стінок грудної порожнини.
  3.  Базовий рівень знань та вмінь:
    1.  Зкурсу біології:
      1.  Будова та функції нервової системи.
      2.  Органи та системи органів, розташовані у грудній порожнині.
    2.  З курсу анатомії:
      1.  Грудна порожнина: будова стінок.
      2.  Органи грудної порожнини.
      3.  Серце та магістральні судини.
      4.  Судини грудної порожнини, верхньої кінцівки.
    3.  З курсу латинської мови:
      1.  Основна латинька анатомічна термінологія.
  4.  План самостійної роботи студентів на практичному занятті::
    1.  Визначити на схемах іннервацію стінок грудної порожнини та її органів, знайти на демонстраційному трупі основні нерви цієї області.
    2.  Розглянути кровопостачання органів та стінок грудної порожнини, знайти артерії на схемах та демонстраційному трупі.
    3.  Визначити, які вени грудної порожнини організовують відтік венозної крові від стінок та органів грудної порожнини, знайти основні вени на схемах і препаратах.
  5.  Форми і методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Опишіть іннервацію та кровопостачання стінок грудної порожнини.
      2.  Опишіть іннервацію та кровопостачання, венозний та лімфатичний відтік відмолочної залози.
      3.  Опишіть іннервацію та кровопостачання стравоходу.
      4.  Опишіть іннервацію та кровопостачання трахеї та великих бронхів.
      5.  Опишіть іннервацію та кровопостачання легенів.
      6.  Опишіть іннервацію та кровопостачання серця та осердя.
      7.  Опишіть іннервацію та кровопостачання загруднинної залози.
    2.  Тести – в кінці посібника
  6.  Ілюстраційний матеріал:
    1.  Скелет.
    2.  Труп.
    3.  Схеми іннервації та кровопостачання органів та стінок грудної порожнини.
  7.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Вивчити іннервацію стінок грудної порожнини та її органів.
    2.  Знати кровопостачання органів та стінок грудної порожнини, визначити, якими артеріями та з яких систем кровопостачаються ці структури.
    3.  Вивчити, які вени грудної порожнини організовують відтік венозної крові, визначити основні вени цієї області.

  1.  Тема 37: ІННЕРВАЦІЯ ТА КРОВОПОСТАЧАННЯ ОРГАНІВ ТА СТІНОК ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ.
  2.  Мета: знати іннервацію та кровопостачання органів та стінок черевної порожнини.
  3.  Базовий рівень знань та вмінь:
    1.  Зкурсу біології:
      1.  Будова та функції нервової системи.
      2.  Органи та системи органів, розташовані у черевній порожнині.
    2.  З курсу анатомії:
      1.  Черевна порожнина: будова стінок.
      2.  Органи черевної порожнини.
      3.  Серце та магістральні судини.
      4.  Судини черевної порожнини, нижньої кінцівки.
    3.  З курсу латинської мови:
      1.  Основна латинька анатомічна термінологія.
  4.  План самостійної роботи студентів на практичному занятті::
    1.  Визначити на схемах іннервацію стінок черевної порожнини та її органів, знайти на демонстраційному трупі основні нерви цієї області.
    2.  Розглянути кровопостачання органів та стінок черевної порожнини, знайти артерії на схемах та демонстраційному трупі.
    3.  Визначити, які вени черевної порожнини організовують відтік венозної крові від стінок та органів черевної порожнини, знайти основні вени на схемах і препаратах.
  5.  Форми і методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Опишіть іннервацію та кровопостачання стінок черевної порожнини.
      2.  Опишіть іннервацію та кровопостачання шлунка.
      3.  Опишіть іннервацію та кровопостачання дванадцятипалої кишки.
      4.  Опишіть іннервацію та кровопостачання тонкого кишечника.
      5.  Опишіть іннервацію та кровопостачання червоподібного відростка.
      6.  Опишіть іннервацію та кровопостачання товстої кишки.
      7.  Опишіть іннервацію та кровопостачання підшлункової залози.
      8.  Опишіть іннервацію та кровопостачання печінки.
      9.  Опишіть іннервацію та кровопостачання селезінки.
      10.  Опишіть іннервацію та кровопостачання нирок.
      11.  Опишіть іннервацію та кровопостачання надниркових залоз.
    2.  Тести – в кінці посібника
  6.  Ілюстраційний матеріал:
    1.  Скелет.
    2.  Труп.
    3.  Схеми іннервації та кровопостачання органів та стінок черевної порожнини.
  7.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Вивчити іннервацію стінок черевної порожнини та її органів.
    2.  Знати кровопостачання органів та стінок черевної порожнини, визначити, якими артеріями та з яких систем кровопостачаються ці структури.
    3.  Вивчити, які вени черевної порожнини організовують відтік венозної крові, визначити основні вени цієї області.

  1.  Тема 38: ІННЕРВАЦІЯ ТА КРОВОПОСТАЧАННЯ ОРГАНІВ ТА СТІНОК ТАЗА. ПЕРЕВІРКА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ.
  2.  Мета: знати іннервацію та кровопостачання органів таза та його стінок.
  3.  Базовий рівень знань та вмінь:
    1.  Зкурсу біології:
      1.  Будова та функції нервової системи.
      2.  Органи та системи органів, розташовані у малому тазі.
    2.  З курсу анатомії:
      1.  Малий таз: будова стінок.
      2.  Органи малого таза.
      3.  Серце та магістральні судини.
      4.  Судини малого таза, нижньої кінцівки.
    3.  З курсу латинської мови:
      1.  Основна латинька анатомічна термінологія.
  4.  План самостійної роботи студентів на практичному занятті::
    1.  Визначити на схемах іннервацію стінок малого таза та його органів, знайти на демонстраційному трупі основні нерви цієї області.
    2.  Розглянути кровопостачання органів та стінок малого таза, знайти артерії на схемах та демонстраційному трупі.
    3.  Визначити, які вени малого таза організовують відтік венозної крові від стінок та органів порожнини таза, знайти основні вени на схемах і препаратах.
  5.  Форми і методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Опишіть іннервацію та кровопостачання стінок малого таза.
      2.  Опишіть іннервацію та кровопостачання прямої кишки.
      3.  Опишіть іннервацію та кровопостачання сечового міхура, сечоводів.
      4.  Опишіть іннервацію та кровопостачання передміхурової залози.
      5.  Опишіть іннервацію та кровопостачання яєчка.
      6.  Опишіть іннервацію та кровопостачання матки та маткових труб.
      7.  Опишіть іннервацію та кровопостачання яєчника.
    2.  Тести – в кінці посібника
  6.  Ілюстраційний матеріал:
    1.  Скелет.
    2.  Труп.
    3.  Схеми іннервації та кровопостачання органів та стінок малого таза.
  7.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Вивчити іннервацію стінок малого таза та його органів.
    2.  Знати кровопостачання органів та стінок малого таза, визначити, якими артеріями та з яких систем кровопостачаються ці структури.
    3.  Вивчити, які вени малого таза організовують відтік венозної крові, визначити основні вени цієї області.

Тема39: КОНСУЛЬТАТИВНЕ ЗАНЯТТЯ З МАТЕРІАЛУ МОДУЛЯ 2. ПЕРЕВІРКА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ.

Тема 40: ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ТА ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ З ІННЕРВАЦІЇ ТА КРОВОПОСТАЧАННЯ ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ ТА ПОРОЖНИН ТІЛА.


ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ

до контролю матеріалу на підсумковому модулі 2

«Спланхнологія. Іннервація та кровопостачання внутрішніх органів та порожнин тіла»

  1.  Ротова порожнина: стінки, піднебіння.
  2.  М’язи піднебіння.
  3.  Язик: будова.
  4.  М’язи язика.
  5.  Слинні залози. Класифікація. Будова.
  6.  Під’язикова та піднижньощелепна слинні залози: будова, топографія, вивідні протоки.
  7.  Зуби. Зубні формули.
  8.  Частини зуба. Речовина зуба.
  9.  Глотка: частини, топографія,будова. Лімфоепітеліальне кільце Вальдейєра-Пирогова.
  10.  Стравохід: частини, топографія.
  11.  Шлунок: будова.
  12.  Дванадцятипала кишка: будова.
  13.  Тонка кишка: відділи, будова,  відношення до очеревини.
  14.  Товста кишка: відділи, будова, відношення до очеревини.
  15.  Сліпа кишка та червоподібний паросток: відділи, розвиток, будова, відношення до очеревини.
  16.  Пряма кишка: відділи, будова, відношення до очеревини.
  17.  Розвиток шлунково-кишкового тракту. Загальна схема будови травної трубки. Храктеристика оболонок стінки.
  18.  Печінка: відділи, будова.
  19.  Жовчний міхур. Вивідні протоки печінки та жовчного міхура.
  20.  Підшлункова залоза: топографія, будова, вивідні протоки. Внутрішньосекреторна функція.
  21.  Очеревина. Загальна характеристика.
  22.  Очеревина. Листки, дублікатури, сумки, зв'язки, брижі.
  23.  Сумки очеревини. Чепцева сумка, її стінки та сполучення.
  24.  Зовнішній ніс.
  25.  Носова порожнина.
  26.  Сполучення носових ходів із пазухами черепа.
  27.  Гортань: будова.
  28.  Парні хрящі гортані.
  29.  Непарні хрящі гортані.
  30.  З'єднання хрящів гортані.
  31.  М'язи гортані.
  32.  Трахея і бронхи: топографія, будова.
  33.  Легені: топографія, будова.
  34.  Частки. Сегменти, часточки, ацинуси легенів.
  35.  Плевра: топографія, будова.
  36.  Середостіння: межі, відділи.
  37.  Органи верхнього середостіння, їх топографія.
  38.  Органи нижнього середостіння, їх топографія.
  39.  Нирки: топографія, будова.
  40.  Ниркові миски.
  41.  Сечовід, сечовий міхур, будова, топографія, рентгеноанатомія.
  42.  Яєчко, його будова, придаток яєчка.
  43.  Процес опускання яєчка в калитку.
  44.  Сім’яний канатик, його частини.
  45.  Сім’яні пухирці, передміхурова залоза.
  46.  Куперові залози, їх відношення до сечівника.
  47.  Зовнішні статеві чоловічі органи.
  48.  Будова калитки.
  49.  Яєчники, топографія, будова.
  50.  Матка: топографія, будова, відношення до очеревини.
  51.  Маточна труба: топографія, будова, відношення до очеревини.
  52.  Анатомія зовнішних жіночих статевих органів.
  53.  Промежина: визначення, м'язи та фасції чоловічої та жіночої промежини.
  54.  Вегетативна нервова системи.
  55.  Парасимпатична нервова система.
  56.  Блукаючий нерв.
  57.  Симпатичний стовбур.
  58.  Симпатичні сплетення.
  59.  Класифікація судинної системи.
  60.  Класифікація судин кровоносної системи.
  61.  Кола кровообiгу.
  62.  Анатомiя серця: будова камер та стiнок.
  63.  Топографiя серця.
  64.  Провідна система серця.
  65.  Серце: кровоносні судини серця. Типи кровопостачання серця.
  66.  Нерви серця.
  67.  Осердя: частини, будова.
  68.  Аорта: її частини і топографія.
  69.  Відділи аорти.
  70.  Гілки дуги аорти.
  71.  Гілки низхідної частин аорти.  
  72.  Черевна аорта.
  73.  Парні гілки черевної аорти, об’єкти їх кровопостачання.
  74.  Непарні гілки черевної аорти, об’єкти їх кровопостачання.
  75.  Внутрішня клубова артерія, об’єкти кровопостачання.
  76.  Судини малого кола кровообігу. Корінь легені.
  77.  Верхня порожниста вена, її утворення, топографія, притоки.
  78.  Нижня порожнитса вена, її утворення, топографія, притоки.
  79.  Кава-кавальні анатомози.
  80.  Вени малого таза. Порто-кавальні анатомози.
  81.  Ворітна вена: її утворення, топографія, притоки.
  82.  Порто-кавальні анастомози.
  83.  Лімфатичний вузол як орган: будова, функції.
  84.  Лимфатична система. Загальна характеристика.
  85.  Грудна протока, її утворення, топографія, притоки.
  86.  Органи кровотворення.
  87.  Селезінка: топографія, будова, інервація, кровопостачання.
  88.  Кістковий мозок.
  89.  Чим здійснюється іннервація і кровопостачання м’язів язика?
  90.  Чим здійснюється іннервація і кровопостачання м’язів мякого піднебіння?
  91.  Чим здійснюється іннервація і кровопостачання слинних залоз?
  92.  Чим здійснюється іннервація і кровопостачання глотки?
  93.  Чим здійснюється іннервація і кровопостачання стравоходу?
  94.  Чим здійснюється іннервація і кровопостачання шлунка?
  95.  Чим здійснюється іннервація і кровопостачання дванадцятипалої кишки?
  96.  Чим здійснюється іннервація і кровопостачання порожньої та клубової кишки?
  97.  Чим здійснюється іннервація і кровопостачання ободової кишки?
  98.  Чим здійснюється іннервація і кровопостачання прямої кишки?
  99.  Чим здійснюється іннервація і кровопостачання печінки?
  100.  Чим здійснюється іннервація і кровопостачання жовчного міхура?
  101.  Чим здійснюється іннервація і кровопостачання підшлункової залози?
  102.  Чим здійснюється іннервація і кровопостачання селезінки?
  103.  Чим здійснюється іннервація і кровопостачання стінок черевної порожнини?
  104.  Чим здійснюється іннервація і кровопостачання слизової оболонки носа?
  105.  Чим здійснюється іннервація і кровопостачання гортані?
  106.  Чим здійснюється іннервація і кровопостачання трахеї?
  107.  Чим здійснюється іннервація і кровопостачання бронхів?
  108.  Чим здійснюється іннервація і кровопостачання стінок грудної порожнини?
  109.  Чим здійснюється іннервація і кровопостачання діафрагми?
  110.  Чим здійснюється іннервація і кровопостачання перикарду?
  111.  Чим здійснюється іннервація і кровопостачання нирок?
  112.  Чим здійснюється іннервація і кровопостачання надниркових залоз?
  113.  Чим здійснюється іннервація і кровопостачання сечового міхура?
  114.  Чим здійснюється іннервація і кровопостачання зовнішніх жіночіх статевих органів?
  115.  Чим здійснюється іннервація і кровопостачання зовнішніх чоловічіх статевих органів?
  116.  Чим здійснюється іннервація і кровопостачання матки?
  117.  Чим здійснюється іннервація і кровопостачання маткової труби?
  118.  Чим здійснюється іннервація і кровопостачання яєчників?


ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК

для підсумкового контролю матеріалу модуля 2

«Спланхнологія. Іннервація та кровопостачання внутрішніх органів та порожнин тіла»

  •  

Травна система

  •  стінки ротової порожнини
  •  пристінок рота
  •  верхня губа
  •  нижня губа
  •  кут рота
  •  щока
  •  тверде піднебіння
  •  м’яке піднебіння
  •  ясна
  •  коронка зуба
  •  шийка зуба
  •  корінь зуба
  •  різці
  •  ікла
  •  малі кутні зуби
  •  великі кітні зуби
  •  тіло язика
  •  корінь язика
  •  спинка язика
  •  край язика
  •  верхівка язика
  •  грибоподібні сосочки язика
  •  жолобуваті сосочки язика
  •  листоподібні сосочки язика
  •  сліпий отвір язика
  •  язиковий мигдалик
  •  під’язикова залоза
  •  піднижньощелепна залоза
  •  привушна залоза
  •  привушна протока
  •  зів
  •  піднебінно-язикова дужка
  •  піднебінно-глоткова дужка
  •  піднебінний мигдалик
  •  мигдаликова ямка
  •  носова частина глотки
  •  склепіння глотки
  •  глотковий мигдалик
  •  глотковий отвір слухової труби
  •  трубний валок слухової труби
  •  ротова частина глотки
  •  гортанна частина глотки
  •  порожнина глотки
  •  м’язи глотки
  •  шийна частина стравоходу
  •  грудна частина стравоходу
  •  черевна частина стравоходу
  •  слизова частина стравоходу
  •  передня стінка шлунка
  •  задня стінка шлунка
  •  велика кривизна шлунка
  •  мала кривизна шлунка
  •  кардіальний отвір шлунка
  •  кардіальна частина шлунка
  •  дно шлунка
  •  кардіальна вирізка
  •  тіло шлунка
  •  воротарна частина шлунка
  •  воротарна печера шлунка
  •  воротарний канал
  •  воротарний м'яз-замикач шлунка
  •  воротарний отвір шлунка
  •  слизова оболонка шлунка
  •  шлункові складки
  •  шлункові поля
  •  серозна оболонка тонкої кишки
  •  слизова оболонка тонкої кишки
  •  колові складки тонкої кишки
  •  верхня частина дванадцятипалої кишки
  •  низхідна частина дванадцятипалої кишки
  •  великий сосочок дванадцятипалої кишки
  •  малий сосочок дванадцятипалої кишки
  •  горизонтальна частина дванадцятипалої кишки
  •  висхідна частина дванадцятипалої кишки
  •  дванадцятипало-порожньокишковий згин
  •  слизова оболонка товстої кишки
  •  півмісяцеві складки ободової кишки
  •  випини ободової кишки
  •  стрічки ободової кишки
  •  серозна оболонка товстої кишки
  •  чепцеві привіски ободової кишки
  •  сліпа кишка
  •  клубовий отвір сліпої кишки
  •  червоподібний відросток сліпої кишки
  •  висхідна ободова кишка
  •  правий згин ободової кишки
  •  поперечна ободова кишка
  •  лівий згин ободової кишки
  •  низхідна ободова кишка
  •  сигмоподібна ободова кишка
  •  крижовий згин прямої кишки
  •  ампула прямої кишки
  •  відхідниковий канал прямої кишки
  •  відхідникові стовпи прямої кишки
  •  відхідникові пазухи прямої кишки
  •  відхідник
  •  права частина печінки
  •  ліва частина печінки
  •  діафрагмова поверхня печінки
  •  нижній край печінки
  •  нутрощева поверхня печінки
  •  ямка жовчного міхура
  •  ворота печінки
  •  борозна порожнистої вени
  •  щілина венозної зв'язки
  •  кругла зв'язка печінки
  •  щілина круглої зв'язки печінки
  •  квадратна частка печінки
  •  хвостата частина печінки
  •  загальна печінкова протока
  •  права печінкова протока
  •  ліва печінкова протока
  •  вінцева зв’язка печінки
  •  серпоподібна зв’язка печінки
  •  права трикутна зв’язка печінки
  •  ліва трикутна зв’язка печінки
  •  дно жовчного міхура
  •  тіло жовчного міхура
  •  шийка жовчного міхура
  •  міхурова протока
  •  спільна жовчна протока
  •  головка підшлункової залози
  •  тіло підшлункової залози
  •  поверхні тіла підшлункової залози
  •  краї тіла підшлункової залози
  •  хвіст підшлункової залози
  •  брижа тонкої кишки
  •  корінь брижі
  •  брижа поперечної ободової кишки
  •  брижа червоподібного відростка
  •  брижа сигмоподібної ободової кишки
  •  великий чепець
  •  малий чепець
  •  чепцева сумка
  •  чепцевий отвір
  •  печінкова сумка
  •  передшлункова сумка
  •  права брижова пазуха
  •  ліва брижова пазуха
  •  лівий бічний канал
  •  правий бічний канал
  •  верхній клубово-сліпокишковий закуток
  •  нижній клубово-сліпокишковий закуток
  •  прямокишково-міхурова заглибина
  •  серединна пупкова складка
  •  присередня пахвинна ямка
  •  бічна пупкова складка
  •  бічна пахвинна складка

Дихальна система

  •  

  •  корінь носа
  •  спинка носа
  •  кінчик носа
  •  крила носа
  •  ніздрі
  •  хоани
  •  носова перегородка
  •  верхня носова раковина
  •  середня носова раковина
  •  нижня носова раковина
  •  присінок носа
  •  верхній носовий хід
  •  середній носовий хід
  •  нижній носовий хід
  •  загальний носовий хід
  •  верхньощелепна пазуха
  •  клиноподібна пазуха
  •  лобова пазуха
  •  решітчасті комірки
  •  слизова оболонка
  •  нюхова частина
  •  дихальна частина
  •  гортань
  •  щитоподібний хрящ
  •  верхній ріг щитоподібного хряща
  •  нижній ріг щитоподібного хряща
  •  перснеподібний хрящ
  •  дуга перснеподібного хряща
  •  пластинка перснеподібного хряща
  •  черпакуватий хрящ
  •  основа черпакуватого хряща
  •  м’язовий відросток черпакуватого хряща
  •  голосовий відросток черпакуватого хряща
  •  верхівка черпакуватого хряща
  •  надгортанник
  •  персне-щитоподібний суглоб
  •  персне-черпакуватий суглоб
  •  щито-під’язикова перетинка
  •  серединна персне-щитоподібна зв’язка
  •  персне-трахейна зв’язка
  •  вхід до гортані
  •  присінок гортані
  •  присінкова щілина
  •  голосник
  •  голосова складка
  •  шлуночок гортані
  •  голосова щілина
  •  міжперетинкова частина голосової щілини
  •  підголосникова порожнина
  •  слизова оболонка
  •  еластичний конус гортані
  •  голосова зв’язка
  •  чотирикутна пластинка
  •  присінкова зв’язка
  •  м’язи гортані
  •  шийна частина трахеї
  •  грудина частина трахеї
  •  роздвоєння трахеї
  •  трахейні хрящі
  •  кільцеві (трахейні) зв’язки
  •  перетинчаста стінка
  •  правий головний бронх
  •  лівий головний бронх
  •  бронхове дерево
  •  основа легені
  •  верхівка легені
  •  реброва поверхня легені
  •  хребтова частина ребрової поверхні легені
  •  середостінна поверхня легені
  •  діафрагмова поверхня легені
  •  міжчасткова поверхня
  •  передній край легені
  •  язичок лівої легені
  •  серцева вирізка лівої легені
  •  нижній край легені
  •  ворота легені
  •  корінь легені
  •  коса щілина легені
  •  горизонтальна щілина правої легені
  •  верхня частка легені (лівої, правої)
  •  середня частка правої легені
  •  нижня частка легені (лівої, правої)
  •  нутрощева (легенева) плевра
  •  пристінкова плевра
  •  купол плеври
  •  реброва частина
  •  середостінна частина
  •  діафрагмова частина
  •  плевральна порожнина
  •  реброво-діафрагмовий закуток
  •  реброво-середостінний закуток

Сечостатева система

  •  
  •  бічний край нирки
  •  присередній край нирки
  •  ниркові ворота
  •  ниркова пазуха
  •  передня поверхня нирки
  •  задня поверхня нирки
  •  верхній кінець (полюс) нирки
  •  нижній кінець (полюс) нирки
  •  жирова капсула нирки
  •  волокниста капсула нирки
  •  кіркова речовина нирки
  •  мозкова речовина нирки
  •  ниркові піраміди
  •  ниркові сосочки
  •  ниркові стовпи
  •  ниркова миска
  •  велика ниркова чашечка
  •  мала ниркова чашечка
  •  черевна частина сечоводу
  •  тазова частина сечоводу
  •  внутрішньостінкова частина сечоводу
  •  верхівка міхура
  •  тіло міхура
  •  дно міхура
  •  шийка міхура
  •  трикутник міхура
  •  вічко сечоводу
  •  яєчко
  •  присередня поверхня яєчка
  •  бічна поверхня яєчка
  •  верхній кінець (полюс) яєчка
  •  нижній кінець (полюс) яєчка
  •  білкова оболонка яєчка
  •  середостіння яєчка
  •  перегородочки яєчка
  •  часточки яєчка
  •  паренхіма яєчка
  •  над’яєчко
  •  головка над’яєчка
  •  тіло над’яєчка
  •  хвіст над’яєчка
  •  сім’яний канатик
  •  сім’явиносна протока
  •  калиткова частина
  •  канатикова частина
  •  пахвинна частина
  •  тазова частина
  •  ампула сім’явиносної протоки
  •  сім’яний пухирець
  •  передміхурова залоза
  •  основа передміхурової залози
  •  передня поверхня передміхурової залози
  •  задня поверхня передміхурової залози
  •  частка (права, ліва) передміхурової залози
  •  перешийок передміхурової залози
  •  корінь статевого члена
  •  тіло статевого члена
  •  спинка статевого члена
  •  головка статевого члена
  •  печеристе тіло статевого члена
  •  губчасте тіло статевого члена
  •  чоловічий сечівник
  •  передміхурова частина чоловічого сечівника
  •  перетинчаста (проміжна) частина чоловічого сечівника
  •  губчаста частина чоловічого сечівника
  •  внутрішнє вічко сечівника
  •  зовнішнє вічко сечівника
  •  калитка
  •  яєчник
  •  вільний край яєчника
  •  брижовий край яєчника
  •  присередня поверхня яєчника
  •  бічна поверхня яєчника
  •  трубний кінець  яєчника
  •  матковий кінець  яєчника
  •  білкова оболонка
  •  кора яєчника
  •  мозкова речовина яєчника
  •  власна зв’язка яєчника
  •  передня поверхня матки
  •  задня поверхня матки
  •  тіло матки
  •  дно матки
  •  шийка матки
  •  надпіхвова частина шийки матки
  •  піхвова частина шийки матки
  •  порожнина матки
  •  вічко матки
  •  канал шийки матки
  •  широка маткова зв’язка
  •  кругла маткова зв’язка
  •  маткова труба
  •  маткова частина
  •  перешийок маткової труби
  •  ампула маткової труби
  •  лійка маткової труби
  •  торочки маткової труби
  •  маткове вічко маткової труби
  •  черевний отвір маткової труби
  •  склепіння піхви
  •  передня стінка піхви
  •  задня стінка піхви
  •  лобкове підвищення
  •  велика соромітна губа
  •  соромітна щілина
  •  мала соромітна губа
  •  присінок піхви
  •  клітор
  •  промежина
  •  сідничо-відхідникова ямка
  •  цибулинно-губчастий м’яз
  •  сідничо-печеристий м’яз
  •  поверхневий поперечний м’яз промежини
  •  глибокий поперечний м’яз промежини
  •  зовнішній м’яз замикач відхідника

Вегетативна нервова система

  •  
  •  центральний відділ парасимпатичної нервової системи
  •  центральний відділ симпатичної нервової системи
  •  верхній вузол блукаючого нерва
  •  нижній вузол блукаючого нерва
  •  стовбур блукаючого нерва
  •  вушна гілка блукаючого нерва
  •  оболонкова гілка блукаючого нерва
  •  глоткові гілки блукаючого нерва
  •  верхній гортанний нерв (зовнішня гілка)
  •  верхній гортанний нерв (внутрішня гілка)
  •  верхні шийні серцеві гілки блукаючого нерва
  •  нижні шийні серцеві гілки блукаючого нерва
  •  поворотний гортанний нерв
  •  стравохідне сплетіння
  •  грудні серцеві нерви (парасимпатичні)
  •  симпатичний стовбур
  •  біла сполучна гілка
  •  сіра сполучна гілка
  •  верхній шийний вузол
  •  середній шийний вузол
  •  зірчастий вузол
  •  грудні вузли
  •  грудні серцеві нерви (симпатичні)
  •  черевне аортальне сплетіння
  •  верхнє брижове сплетіння
  •  нижнє брижове сплетіння
  •  поперекові нутрощеві нерви
  •  ниркове сплетіння
  •  крижові нутрощеві нерви
  •  непарний вузол

Серцево-судинна система

  •  груднинно-реброва поверхня серця
  •  діафрагмова поверхня серця
  •  легенева поверхня серця
  •  передня міжшлункова борозна
  •  задня міжшлункова борозна
  •  вінцева борозна
  •  передсердно-шлуночкова перегородка
  •  міжшлуночкова перегородка
  •  передсердне вушко
  •  м'ясисті перекладки
  •  завиток серця
  •  соскоподібні м'язи
  •  сухожилкові струни
  •  овальна ямка
  •  гребенясті м'язи
  •  отвір вінцевої пазухи
  •  передсердно-шлуночковий клапан
  •  ендокард
  •  міокард
  •  епікард
  •  перикард
  •  велика серцева вена
  •  передня міжшлункова вена
  •  ліва крайова вена
  •  задня лівошлуночкова вена
  •  коса лівопередсердна вена
  •  ліва зв’язка порожнистої вени
  •  середня серцева вена
  •  задня міжшлуночкова вена
  •  мала серцева вена
  •  права крайова вена
  •  передня правошлуночкова вена
  •  передні серцеві вени
  •  найменші серцеві вени
  •  праві передсерді вени
  •  праві шлуночкові вени
  •  ліві передсерді вени
  •  ліві шлуночкові вени
  •  бронхові гілки
  •  стравохідні гілки
  •  осердні гілки
  •  середостінні гілки
  •  верхні діафрагмові артерії
  •  задні міжреброві артерії
  •  спинна гілка міжребрової артерії
  •  бічна шкірна гілка
  •  підреброва артерія
  •  внутрішня грудна артерія
  •  осередно-діафрагмова артерія
  •  м’язово-діафрагмова артерія
  •  груднинні гілки внутрішної грудної артерії
  •  верхня надчеревна артерія
  •  підреброва артерія
  •  бронхові гілки
  •  стравохідні гілки
  •  осердні гілки
  •  середостінні гілки
  •  верхні діафрагмові артерії
  •  нижня діафрагмова артерія
  •  верхні надниркові артерії
  •  поперекові артерії
  •  спинна гілка поперекової артерії
  •  спинномозкова гілка поперекової артерії
  •  сегментна спинномозкова артерія
  •  серединна крижова артерія
  •  найнижчі поперекові артерії
  •  черевний стовбур
  •  ліва шлункова артерія
  •  стравохідні гілки лівої шлункової артерії
  •  загальна печінкова артерія
  •  шлунково-двадцятипалокишкова артерія
  •  задня верхня підшлунково-дванадцятипалокишкова артерія
  •  дванадцятипалокишкові артерії
  •  задванадцятипалокишкові артерії
  •  права шлунково-чепцева артерія
  •  передня верхня підшлунково-дванадцятипалокишкова артерія
  •  права шлункова артерія
  •  власна печінкова артерія
  •  жовчноміхурова артерія
  •  артерія хвостатої частки
  •  артерія переднього сегмента
  •  артерія заднього сегмента
  •  артерія хвостатої частки
  •  артерія при середнього сегмента
  •  артерія бічного сегмента
  •  селезінкова артерія
  •  дорсальна артерія підшлункової залози
  •  нижня артерія підшлункової залози
  •  передпідшлунковозалозова артерія
  •  велика артерія підшлункової залози
  •  артерія хвоста підшлункової залози
  •  ліва шлункова-чепцева артерія
  •  короткі шлункової артерії
  •  задня шлункова артерія
  •  верхня брижова артерія
  •  нижня підшлунково-дванадцятипалокишкова артерія
  •  порожньо кишкові артерії
  •  клубокишкові артерії
  •  клубово-ободовокишкова артерія
  •  передня сліпо кишкова артерія
  •  задня сліпокишкова артерія
  •  артерія черевоподібного відростка
  •  права ободовокишкова артерія
  •  артерія правого вигину
  •  середня ободовокишкова артерія
  •  крайова ободовокишкова артерія
  •  нижня брижова артерія
  •  висхідна артерія
  •  ліва ободовокишкова артерія
  •  сигмоподібні артерії
  •  верхня прямокишкова артерія
  •  середня надниркова артерія
  •  ниркова артерія
  •  нижня надниркова артерія
  •  внутрішньониркові артерії
  •  яєчникова артерія
  •  осередні вени
  •  осередно-діафрагмові вени
  •  середостінні вени
  •  бронхові вени
  •  трахейні вени
  •  стравохідні вени
  •  хребтова вена
  •  внутрішні грудні вени
  •  верхні надчеревні вени
  •  підшкірні вени живота
  •  м'язово-діафрагмові вени
  •  передні міжреброві вени
  •  найвища міжреброва вена
  •  ліва верхня міжреброва вена
  •  дуга непарної вени
  •  права верхня міжреброва вена
  •  пів непарна вена
  •  додаткова пів непарна вена
  •  верхні діафрагмові вени
  •  висхідна поперекова вена
  •  поперекові вени
  •  підреброва вена
  •  задні міжреброві вени
  •  нижні діафрагмові вени
  •  поперекові вени
  •  висхідна поперекова вена
  •  печінкові вени
  •  права печінкова вена
  •  проміжна печінкова вена
  •  ліва печінкова вена
  •  ниркові вени
  •  капсульні вени
  •  ліва надниркова вена
  •  пупкова вена
  •  припупкові вени
  •  ліва шлункова вена
  •  права шлункова вена
  •  верхня брижова вена
  •  порожньокишкові вени
  •  клубовокишкові вени
  •  права шлунково-чепцева вена
  •  клубово-ободовокишкова вена
  •  вена червоподібного відростка
  •  права ободовокишкова вена
  •  середня ободовокишкова вена
  •  селезінкова вена
  •  підшлунковазалозові вени
  •  короткі шлункові вени
  •  нижня брижова вена
  •  ліва ободовокишкова вена
  •  сигмоподібні вени
  •  верхня прямокишкова вена
  •  клубово-поперекова артерія
  •  бічні крижові артерії
  •  затульна артерія
  •  верхня сіднична артерія
  •  нижня сіднична артерія
  •  супутня артерія сідничного нерва
  •  пупкова артерія
  •  відкрита частина
  •  артерія сім'явиносної протоки
  •  сечоводні гілки
  •  верхні міхурові артерії
  •  нижня міхурові артерія
  •  маткова артерія
  •  яєчникова гілка
  •  піхвова артерія
  •  середня прямокишкова артерія
  •  внутрішня соромітна артерія
  •  нижня соромітна артерія
  •  промежинна артерія
  •  сечівникова артерія
  •  артерія цибулини присінка
  •  артерія цибулини статевого члена
  •  спинкова артерія клітора
  •  спинкова артерія статевого члена
  •  глибока артерія клітора
  •  глибока артерія статевого члена
  •  пронизні артерії статевого члена
  •  ліва яєчникова вена
  •  ліва яєчкова вена
  •  внутрішньониркові вени
  •  права вена надниркових залоз
  •  права яєчникова вена
  •  права яєчкова вена
  •  лозоподібне сплетення
  •  верхні сідничні вени
  •  нижні сідничі вени
  •  затульні вени
  •  бічні крижові вени
  •  крижове венозне сплетення
  •  прямокишкове венозне сплетення
  •  міхурові вени
  •  міхурове венозне сплетення
  •  глибока спинкова вена клітора
  •  глибока спинкова вена статевого члена
  •  маткові вени
  •  маткове венозне сплетення
  •  піхвове венозне сплетення
  •  середні прямокишкові вени
  •  внутрішня соромітна вена
  •  глибокі вени клітора
  •  глибокі вени статевого члена
  •  нижні прямокишкові вени
  •  задні губні вени
  •  задні калиткові вени
  •  вена цибулини присінка
  •  вена цибулини статевого члена


РОБОЧИЙ ПЛАН

САМОСТІЙНИХ ЗАНЯТЬ

З АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 1 КУРСУ

МЕДИЧНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ

ДРУГИЙ (ВЕСНЯНИЙ) СЕМЕСТР

Заняття

Зміст самостійного заняття

години

ТЕМА: « СИСТЕМА ТРАВЛЕННЯ»

1

Введення до спланхнології, поняття про топографію органів, характеристика порожнин.

3

2

Розвиток зубів, вікові особливості зубів. Типові особливості зубів верхньої та нижньої щелепи.

3

3

Розвиток органів черевної порожнини та очеревини (похідні вентральної та дорзальної бриж). Очеревина – топографія, похідні, відношення л органів. Порожнини та кишені очеревини.

3

ТЕМА: « ДИХАЛЬНА СИСТЕМА»

4

Огляд органів дихання. Зовнішній ніс, носова порожнина, навколоносові пазухи.

3

5

Розвиток, анатомія, топографія органів дихальної системи.

3

ТЕМА : « СЕЧОСТАТЕВА СИСТЕМА»

6

Огляд органів сечового апарату. Розвиток сечової системи.

3

7

Статеві особливості топографії органів малого таза.

3

8

Будова, топографія та функція зовнішніх жіночих статевих органів. Розвиток органів статевої системи.

3

9

Розвиток,анатомія, топографія та функція статевих залоз.

3

10

Розвиток, анатомія та аномалії чоловічих статевих проток.

3

11

Класифікація, анатомія, функція ендокринних залоз.

3

12

Класифікація, анатомія органів імунної системи.

3

ТЕМА: « СУДИННА СИСТЕМА»

13

Розвиток серця та системи кровопостачання.

3

14

Лімфатичні вузли грудної,черевної порожнин та малого тазу.

3

Всього

45


Змістовний модуль 1: Введення до спланхнології. Травна система

  1.  Тема 1: ВВЕДЕННЯ ДО СПЛАНХНОЛОГІЇ, ПОНЯТТЯ ПРО ТОПОГРАФІЮ ОРГАНІВ, ХАРАКТЕРИСТИКА ПОРОЖНИН.
  2.  Мета: Дізнатися, що вивчає розділ спланхнологія, визначити порожнини, які виділяють у тілі людини. Навчитися визначати топографію органів (скелетотопію, синтопію, голотопію).
  3.  Базовий рівень знань:
    1.  З курсу біології: філогенез систем внутрішніх органів.
    2.  З курсу анатомії: будову скелету, тулуба.
  4.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Повторити будову скелета.
    2.  Вивчити поняття топографії внутрішніх органів.
    3.  Визначити топографію та мажі порожнин тіла, знати їх характеристику.
  5.  Програма самостійної позааудиторної роботи студентів:
    1.  Використовуючи знання будови і топографії скелета та м'язів, знайти на препараті грудну, черевну та тазову порожнини.
    2.  Визначити на препаратах, чим обмежені ці порожнини.
    3.  З'ясувати, які системи залягають у порожнинах тіла.
    4.  Визначити, якими оболонками покриті порожнини, визначити ці оболонки на препаратах.
    5.  З'ясувати, які структури є основою серозної, слизової, м’язової оболонки.
  6.  Вихідний рівень знань та вмінь:
    1.  Студент повинен знати:
      1.  Поняття про топографію органів, скелетотопію, голотопію, синтопію.
      2.  Елементи серозної оболонки, слизової та м'язової.
      3.  Стадії розвитку, філогенез внутрішніх органів.
    2.  Студент повинен вміти:
      1.  Визначати поняття спланхнології
      2.  Розказати та показати на схемі і препараті, чим утворена та обмежена грудна, черевна і тазова порожнини.
      3.  Показувати на препаратах та натурщиках топографічні лінії та області стінок грудної і черевної порожнин.
  7.  Форми та методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Які порожнини тіла ви знаєте?
      2.  Чим обмежені порожнини тіла?
      3.  Які системи залягають у порожнинах тіла?
      4.  Якими оболонками покриті порожнини тіла?
      5.  Які структури є основою серозної оболонки, слизової, м'язової?
    2.  Тести - в кінці посібника

  1.  Тема 2: РОЗВИТОК ЗУБІВ,ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЗУБІВ. ТИПОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЗУБІВ ВЕРХНЬОЇ ТА НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ.
  2.  Мета: вивчити розвиток зубів; вивчити на препаратах, схемах та малюнках особливості будови зубів верхньої та нижньої щелеп; визначити вікові особливості зубів.
  3.  Базовий рівень знань:
    1.  З курсу біології: філогенез зубів.
    2.  З курсу анатомії: будова скелету голови.
  4.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Повторити філогенез зубів.
    2.  Визначити і вивчити стадії розвитку зубів.
    3.  Вивчити етапи розвитку зубів у людини.
    4.  Визначити відмінності молочних зубів від постійних.
    5.  Визначити терміни прорізування молочних зубів.
    6.  Визначити терміни прорізування постійних зубів.
    7.  Визначити види прикусів: фізіологічні, патологічні.
  5.  Програма самостійної позааудиторної роботи студентів:
    1.  Визначити на препаратах особливості молочних зубів; зубну формулу молочних зубів.
    2.  Визначити на препаратах особливості постійних зубів; розібрати зубну формулу постійних зубів.
    3.  Вивчити варіанти фізіологічного та патологічного прикусу.
    4.  Визначити, які фактори впливають на особливості зубів верхньої та нижньої щелеп.
  6.  Вихідний рівень знань та вмінь:
    1.  Студент повинен знати:
      1.  Стадії розвитку зубів.
      2.  Чим відрізняються зуби верхньої та нижньої щелеп.
    2.  Студент повинен вміти:
      1.  Розказати та показати на препаратах вікові особливості зубів.
      2.  Показати на препараті фізіологічний (прогнатія, прогенія) та патологічний (ортогнатія) типи прикусів.
  7.  Форми та методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Який філогенез зубів?
      2.  Які стадії розвитку зубів?
      3.  Які особливості молочних зубів; зубна формула молочних зубів?
      4.  Які терміни зміни молочних зубів постійними?
      5.  Які особливості постійних зубів; зубна формула постійних зубів?
      6.  Які варіанти фізіологічного та патологічного прикусу?
      7.  Які фактори впливають на особливості зубів верхньої та нижньої щелеп?
    2.  Тести - в кінці посібника

  1.  Тема 3: РОЗВИТОК ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ ТА ОЧЕРЕВИНИ (ПОХІДНІ ВЕНТРАЛЬНОЇ ТА ДОРЗАЛЬНОЇ БРИЖ). ОЧЕРЕВИНА – ТОПОГРАФІЯ, ПОХІДНІ, ВІДНОШЕННЯ ДО ОРГАНІВ. ПОРОЖНИНИ ТА КИШЕНІ ОЧЕРЕВИНИ.
  2.  Мета: вивчити на препаратах, малюнках та схемах розвиток органів черевної порожнини; визначити, похідними яких структур є органи черевної порожнини; визначити топографію, похідні, відношення до органів очеревини; розглянути кишені та порожнини очеревини.
  3.  Базовий рівень знань:
    1.  З курсу біології: філогенез органів черевної порожнини.
    2.  З курсу анатомії: будова скелету, тулуба, м'язів.
  4.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Вивчити розвиток органів черевної порожнини.
    2.  Дати визначення очеревині.
    3.  Вивчити розвиток очеревини та її похідних (дорзальної та вентральної бриж).
    4.  Вивчити топографію очеревини.
    5.  Вивчити відношення очеревини до органів та її похідні.
    6.  Вивчити кишені та порожнини очеревини.
  5.  Програма самостійної позааудиторної роботи студентів:
    1.  Вивчити на препаратах топографію, похідні та відношення до органів очеревини.
    2.  Розглянути порожнини та кишені, які утворює очеревина.
    3.  Вивчити утворення вінцевої зв’язки печінки, яка є похідною очеревини.
    4.  Вивчити зв’язки, які утворюються біля нирки, шлунку та дванадцятипалої кишки, визначити їх особливості.
    5.  Визначити на препаратах, чим утворені малий та великий чепці.
    6.  Вивчити, на скільки поверхів розділяється порожнина очеревини.
    7.  Визначити, на які сумки розкладається верхній, середній та нижній поверхи.
    8.  Визначити, як покриті очеревиною шлунок, тонкий кишечик, товстий кишечик, печінка, підшлункова залоза, нирки.
  6.  Вихідний рівень знань та вмінь:
    1.  Студент повинен знати:
      1.  Органи черевної порожнини.
    2.  Студент повинен вміти:
    3.  Знайти та показати на препараті малий та великий сальники.
    4.  Знайти та показати на препараті корінь брижі.
    5.  Знайти та показати на препараті брижу та її утворення.
    6.  Знайти та показати на препараті печінкову, сальникову сумки.
    7.  Знайти та показати на препараті круглу, серповидну, вінцеву зв’язки печінки.
    8.  Знайти та показати на препараті печінкову дванадцятипалу, печінкову ниркову, печінкову шлункову зв’язки.
    9.  Знайти та показати на препараті прямокишково-міхурову, прямокишково-маткову, міхурові-матуову заглибини.
  7.  Форми та методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Який ембріогенез органів черевної порожнини?
      2.  Який ембріогенез очеревини та її похідних (дорзальної та вентральної бриж)?
      3.  Яка топографія, похідні та відношення до органів очеревини?
      4.  Як утворюється вінцева зв’язка печінки?
      5.  Які є зв’язки, що утворюються біля нирки, шлунку та дванадцятипалої кишки, які їх особливості?
      6.  Чим утворені малий та великий чепці?
      7.  На скільки поверхів розділяється порожнина очеревини?
      8.  На які сумки розкладається верхній, середній та нижній поверхи?
      9.  Як покриті очеревиною шлунок, тонкий кишечник, товстий кишечник, печінка, підшлункова залоза, нирки?
    2.  Тести - в кінці посібника

Змістовний модуль2: Дихальна система

  1.  Тема 4: ОГЛЯД ОРГАНІВ ДИХАННЯ. ЗОВНІШНІЙ НІС, НОСОВА ПОРОЖНИНА, ПРИНОСОВІ ПАЗУХИ.
  2.  Мета: ознайомитися з загальною будовою органів дихання. Вивчити будову та топографію зовнішнього носа, носової порожнини, навколоносових пазух.
  3.  Базовий рівень знань: 
    1.  З курсу біології: філогенез органів дихання.
    2.  З курсу анатомії: знання будови черепа, та скелету.
  4.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Вивчити нормальне анатомічне положення органів дихання.
    2.  Вивчити, на які основні відділи поділяється дихальна система.
    3.  Визначити і вивчити топографію та будову зовнішнього носа.
    4.  Вивчити структуру, топографію і функції носової порожнини. Розглянути особливості розвитку носової порожнини.
    5.  Вивчити та визначити топографію приносових пазух. Визначити, якими структурами утворені.
  5.  Програма самостійної позааудиторної роботи студентів:
    1.  Визначити на препараті усі відділи дихальної системи.
    2.  Визначити на препараті стінки носової порожнини, верхній, середній та нижній носові ходи.
    3.  Визначити і показати на препараті хоани.
    4.  Визначити на препараті кістки та хрящі носа.
    5.  Визначити на препараті навколоносові пазухи (верхньощелепні, клиноподібну, лобну пазухи та решітчасті комірки).
  6.  Вихідний рівень знань та вмінь:
    1.  Студент повинен знати:
      1.  Відділи дихальної системи.
      2.  Хрящі носа.
    2.  Студент повинен вміти:
      1.  Знайти вихід приносових пазух у носову порожнину.
      2.  Показати на препараті нюхову, дихальну області порожнини носа.
  7.  Форми та методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Назвіть функції носа.
      2.  Перелічіть загальні відділи дихальної системи.
      3.  Які кістки утворюють стінки приносових пазух?
      4.  Знайти на препараті верхній, середній та нижній носові ходи.
      5.  Які кістки утворюють стінки носової порожнини?
    2.  Тести - в кінці посібника

  1.  Тема 5: РОЗВИТОК, АНАТОМІЯ, ТОПОГРАФІЯ ОРГАНІВ ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ.
  2.  Мета: вивчити на препаратах розвиток, анатомію, топографію органів дихальної системи.
  3.  Базовий рівень знань:
    1.  З курсу біології: філогенез кісткової та дихальної систем.
    2.  З курсу анатомії: будова черепа та скелету.
  4.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Вивчити утворення та розвиток дихальних органів. Визначити, з яких структур формується дихальна система.
    2.  Вивчити топографію та будову зовнішнього носа та носової порожнини.
    3.  Розглянути топографію, будову гортані. Визначити її функціональні особливості.
    4.  Вивчити будову топографічних структур трахеї та бронхів.
    5.   Вивчити будову, топографію, розвиток легенів.
  5.  Програма самостійної позааудиторної роботи студентів:
    1.  Вивчити та визначити на препаратах і схемах будову, топографію та розвиток стінки носової порожнини.
    2.  Вивчити та визначити на препаратах будову, топографію та розвиток гортані.
    3.  Вивчити та визначити на препаратах будову, топографію та розвиток трахеї та бронхів.
    4.  Вивчити та визначити на препаратах будову, топографію та розвиток легенів.
    5.  Вивчити та визначити на препаратах та схемах загальний вигляд структур дихальної системи.
  6.  Вихідний рівень знань та вмінь:
    1.  Студент повинен знати:
      1.  Розвиток дихальної системи.
    2.  Студент повинен вміти:
      1.  Знайти і показати на препараті хрящі носа.
      2.  Знайти і показати на препараті стінки носової порожнини.
      3.  Знайти і показати на препараті перснеподібний, черпакуваті, щитоподібний, надгортанник хрящі.
      4.  Показати на препараті біфуркацію трахеї.
      5.  Визначити і показати на препараті головні правий і лівий бронхи.
      6.  Знайти і показати на препараті праву і ліву легені та їхні особливості.
      7.  Визначити і показати на препараті частки правої та лівої легені.
  7.  Форми та методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Розкажіть будову, топографію стінки носової порожнини.
      2.  Яка будова, топографія та розвиток гортані?
      3.  Покажіть на препаратах будову трахеї та бронхів.
      4.  Яка будова, топографія та розвиток легенів?
      5.  Покажіть на препаратах та схемах загальний вигляд структур дихальної системи.
    2.  Тести - в кінці посібника.

Змістовний модуль 3. Сечостатева система

  1.  Тема 6: ОГЛЯД ОРГАНІВ СЕЧОВОГО АПАРАТУ. РОЗВИТОК СЕЧОВОЇ СИСТЕМИ.
  2.  Мета: вивчити на препаратах, схемах, малюнках будову органів сечового апарату; вивчити розвиток сечової системи.
  3.  Базовий рівень знань:
    1.  З курсу біології: філогенез сечової системи.
    2.  З курсу анатомії: будова скелету тулуба.
  4.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Вивчити етапи розвитку сечової системи.
    2.  Вивчити будову, топографію та функцію органів сечового апарату.
    3.  Вивчити утворення органів, що продукують сечу, та похідними яких структур вони є.
    4.  Вивчити утворення органів, що виводять сечу з нирок, що служать для накопичення сечі, виведення її з організму, та похідними яких структур вони є.
    5.  Визначити, які органи за топографією відносяться до черевної порожнини, а які – до тазової.
  5.  Програма самостійної позааудиторної роботи студентів:
    1.  Повторити філогенез сечової системи. Розглянути особливості розвитку нирок.
    2.  Визначити і вивчити стадії розвитку сечової системи.
    3.  З'ясувати топографію, будову і функцію органів сечової системи.
    4.  Вивчити і визначити на препараті за рахунок яких структур нирка кріпиться в черевній порожнині.
    5.  Визначити етапи розвитку нирки.
    6.  Визначити роль алантоїсу в розвитку сечової системи.
  6.  Вихідний рівень знань та вмінь:
    1.  Студент повинен знати:
      1.  Будову, топографію органів сечової системи.
      2.  Стадії розвитку сечової системи.
    2.  Студент повинен вміти:
      1.  Знайти і показати на препараті місце розташування нирок.
      2.  Визначити на препараті топографію сечоводів, сечового міхура, сечівника.
  7.  Форми та методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Які тканини утворюють фіксуючий апарат нирки?
      2.  Показати на препараті черевну, тазову частини сечоводу та структуру, якою вони розмежовуються.
      3.  Показати на препараті сечовий міхур та визначити його структури.
      4.  Показати на препараті сечівник.
    2.  Тести: див. Тестові завдання

  1.  Тема 7: СТАТЕВІ ОСОБЛИВОСТІ ТОПОГРФІЇ ОРГАНІВ МАЛОГО ТАЗУ.
  2.  Мета: вивчити статеві особливості топографії органів малого тазу.
  3.  Базовий рівень знань:
    1.  З курсу біології: філогенез органів сечо – статевої та травної систем.
    2.  З курсу анатомії: будова кісток тазу та м'язів тазу.
  4.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Вивчити топографію та будову жіночих та чоловічих статевих органів.
    2.  Вивчити будову і топографію органів травлення, які розташовані в малому тазі.
    3.  Вивчити відношення очеревини до органів малого таза.
    4.  Вивчити, які кишені утворює очеревина між органами шлунково-кишкового тракту та сечостатевої системи чоловіків та жінок.
    5.  Вивчити відношення чоловічих статевих органів до органів шлунково-кишкового тракту.
    6.  Вивчити відношення жіночих статевих органів до органів шлунково-кишкового тракту.
  5.  Програма самостійної позааудиторної роботи студентів:
    1.  Вивчити та показати на препараті Дугласову кишеню.
    2.  Визначити топографію та показати на препараті прямокишково-міхурову заглибину.
    3.  Визначити, які заглибини утворює очеревина в порожнині малого таза.
    4.  Визначити, чим утворений пахвинний канал.
    5.  Визначити, які структури проходять через пахвинний канал у жінок та чоловіків.
    6.  Вивчити та визначити, чим обмежена прямокишково-маткова заглибина.
  6.  Вихідний рівень знань та вмінь:
    1.  Студент повинен знати:
      1.  Статеві особливості будови і топографії малого таза.
      2.  Які структури проходять через паховий канал у жінок та чоловіків.
    2.  Студент повинен вміти:
      1.  Знайти і показати, які заглибини утворює очеревина в порожнині малого тазу.
      2.  Знайти і показати, чим утворений пахвинний канал.
      3.  Розказати та показати, чим обмежена прямокишково-маткова заглибина.
      4.  Розказати та показати, чим утворена прямокишково-міхурова заглибина.
  7.  Форми та методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Які заглибини утворює очеревина в порожнині малого тазу?
      2.  Чим утворений пахвинний канал?
      3.  Які структури проходять через пахвинний канал у жінок та чоловіків?
      4.  Чим обмежена прямокишково-маткова заглибина?
      5.  Чим утворена прямокишково-міхурова заглибина?
    2.  Тести - в кінці посібника

  1.  Тема 8: БУДОВА, ТОПОГРАФІЯ ТА ФУНКЦІЇ ЗОВНІШНІХ ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ. РОЗВИТОК ОРГАНІВ СТАТЕВОЇ СИСТЕМИ.
  2.  Мета: вивчити будову, топографію та функції зовнішніх жіночих статевих органів; ознайомитись з розвитком органів статевої системи.
  3.  Базовий рівень знань:
    1.  З курсу біології: філогенез жіночої статевої системи.
    2.  З курсу анатомії: знання будови скелету тазу та м'язів тазу.
  4.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Вивчити будову та топографію зовнішніх органів жіночої статевої системи.
    2.  Вивчити будову та топографію лобкового підвищення.
    3.  Вивчити будову та топографію великих та малих соромітних губ.
    4.  Вивчити топографію присінка піхви.
    5.  Вивчити будову та топографію великої присінкової залози та малих присінкових залоз.
    6.  Вивчити будову та топографію клітора.
  5.  Програма самостійної позааудиторної роботи студентів:
    1.  Вивчити будову, топографію лобкового підвищення та його фізіологічну функцію.
    2.  З'ясувати топографію великих та малих соромітних губ, визначити, які структури вони обмежують та які спайки утворюють.
    3.  Визначити та вивчити на препаратах присінок піхви, які структури він утворює, чим обмежений.
    4.  Вивчити та визначити велику та малі присінкові залози.
    5.  Визначити на препаратах будову та топографію клітора.
  6.  Вихідний рівень знань та вмінь:
    1.  Студент повинен знати:
      1.  Топографію і функції жіночих статевих органів.
      2.  Розвток статевої системи людини.
    2.  Студент повинен вміти:
      1.  Розказати та показати на препараті лобкове підвищення та визначити, яка тканина в цьому місці добре розвинена.
      2.  Визначити на препараті великі та малі соромітні губи, статеву щілину, передню та задню спайки.
      3.  Знайти і показати на препараті ямку присінка піхви, вуздечку соромітних губ, вуздечку клітора.
      4.  Знайти і показати на препараті велику та малі присінкові залози.
      5.  Визначити на препараті клітор та його структури.
  7.  Форми та методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Що таке лобкове підвищення, яка тканина лежить в його основі?
      2.  Назвіть, чим утворені великі та малі соромітні губи.
      3.  Назвіть, які структури утворюють великі та малі соромітні губи при злитті.
      4.  Які структури обмежують присінок піхви?
      5.  Де розташовується велика присінкова залоза?
      6.  Гомологом яких структур являється клітор та які структури він утворює?
    2.  Тести - в кінці посібника.

  1.  Тема 9: РОЗВИТОК, АНАТОМІЯ, ТОПОГРАФІЯ ТА ФУНКЦІЯ СТАТЕВИХ ЗАЛОЗ.
  2.  Мета: вивчити розвиток, анатомію, топографію та функції статевих залоз.
  3.  Базовий рівень знань:
    1.  З курсу біології: філогенез статевої системи.
    2.  З курсу анатомії:будова скелету тазу.
  4.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Вивчити будову та топографію жіночих статевих залоз.
    2.  Вивчити будову та топографію чоловічих статевих залоз.
    3.  Вивчити топографію та будову яєчників.
    4.  Вивчити будову та топографію яєчка та його придатків.
  5.  Програма самостійної позааудиторної роботи студентів:
    1.  Вивчити та визначити на препараті топографію яєчка.
    2.  Вивчити та визначити на препараті оболонки яєчка.
    3.  Вивчити та показати на схемах та муляжах, якими канальцями утворена паренхіма яєчка.
    4.  Вивчити схему розвитку чоловічої статевої клітини та її вихід назовні.
    5.  Вивчити топографію та будову придатка яєчка.
    6.  Вивчити та показати на препараті привісок яєчка.
    7.  Вивчити та визначити на препараті топографію яєчників.
    8.  Вивчити та визначити на препараті, які розрізняють поверхні яєчника.
    9.  Вивчити, які структури входять та виходять з воріт яєчника.
    10.  Вивчити та показати на препараті зв’язковий апарат яєчника.
    11.  Визначити будову яєчника, розібрати, якими оболонками він утворений.
    12.  Визначити схему розвитку жіночого фолікула, його оболонки, описати процес овуляції.
    13.  Вивчити та визначити розвиток та аномалії розвитку яєчка.
    14.  Вивчити та визначити розвиток та аномалії розвитку яєчника.
  6.  Вихідний рівень знань та вмінь:
    1.  Студент повинен знати:
      1.  Розвиток та аномалії розвитку яєчка.
      2.  Розвиток та аномалії розвитку яєчника.
      3.  Схему розвитку чоловічої статевої клітини та її вихід назовні.
      4.  Схему розвитку жіночого фолікула, його оболонки, процес овуляції.
    2.  Студент повинен вміти:
      1.  Розказати та показати на препараті топографію яєчка.
      2.  Розказати та показати на препараті оболонки яєчка.
      3.  Розказати та показати на схемах та муляжах, якими канальцями утворена паренхіма яєчка.
      4.  Розказати та показати топографію та будову придатка яєчка.
      5.  Розказати та показати на препараті привісок яєчка.
      6.  Розказати та показати на препараті топографію яєчників.
      7.  Показати на препараті, які поверхні яєчника розрізняють.
      8.  Показати, які структури входять та виходять в та з ворота яєчника.
      9.  Розказати та показати на препараті зв’язковий апарат яєчника.
      10.  Показати будову яєчника та визначити, якими оболонками він утворений.
  7.  Форми та методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Яка топографію яєчка?
      2.  Назвіть оболонки яєчка.
      3.  Поясніть на схемах та муляжах, якими канальцями утворена паренхіма яєчка.
      4.  Поясніть схему розвитку чоловічої статевої клітини та її вихід назовні.
      5.  Поясніть топографію та будову придатка яєчка.
      6.  Розкажіть та покажіть на препараті привісок яєчка.
      7.  Яка топографія яєчників?
      8.  Які поверхні яєчника розрізняють?
      9.  Які структури входять та виходять з воріт яєчника?
      10.  Чим представлений зв’язковий апарат яєчника?
      11.  Пояснити будову яєчника та якими оболонками він утворений.
      12.  Поясніть схему розвитку жіночого фолікула, його оболонки, опишіть процес овуляції.
      13.  Який розвиток та аномалії розвитку яєчка?
      14.  Який розвиток та аномалії розвитку яєчника?
    2.  Тести - в кінці посібника

  1.  Тема10: РОЗВИТОК, АНАТОМІЯ ТА АНОМАЛІЇ ЧОЛОВІЧИХ СТАТЕВИХ ПРОТОК.
  2.  Мета: вивчити розвиток, анатомію та аномалії статевих проток.
  3.  Базовий рівень знань:
    1.  З курсу біології: філогенез статевої системи.
    2.  З курсу анатомії: будова скелету тазу та м'язів тазу.
  4.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Визначити та вивчити розвиток чоловічих статевих проток, визначити, що є попередником цих структур.
    2.  Визначити, що є залишками канальців мезонефросу.
    3.  Вивчити, що формується з мезонефрального протоку.
    4.  Визначити, що таке епіспадія, гіпоспадія, та аномалією яких структур вони є.
  5.  Програма самостійної позааудиторної роботи студентів:
    1.  Визначити на схемах та муляжах попередники розвитку чоловічих вивідних протоків.
    2.  Визначити на схемах та муляжах залишки канальців мезонефросу.
    3.  Визначити на препаратах та муляжах залишки парамезонефральної протоки.
  6.  Вихідний рівень знань та вмінь:
    1.  Студент повинен знати:
      1.  Ембріональний розвиток та вроджені аномалії чоловічих статевих проток.
    2.  Студент повинен вміти:
      1.  Знайти та показати на схемах та муляжах попередники розвитку чоловічих вивідних протоків.
      2.  Знайти то показати на схемах та муляжах залишки канальців мезонефросу.
      3.  Знайти та показати на препаратах та муляжах залишки парамезонефральної протоки.
      4.  Знайти та показати на препараті зародки епітеліальних клітин сім'яних трубочок яєчка.
      5.  Знайти і показати на препараті сполучнотканинний тяж статевої залози у паховому каналі.
      6.  Визначити та показати на препараті апендикс яєчка та простатичну маточку.
  7.  Форми та методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Назвіть попередники розвитку чоловічих вивідних протоків.
      2.  Назвіть залишки канальців мезонефросу.
      3.  Назвіть залишки парамезонефральної протоки.
      4.  Які зародки епітеліальних клітин сім'яних трубочок яєчка ви знаєте?
      5.  Чим представлений сполучнотканинний тяж статевої залози у паховому каналі?
      6.  Чим представлений апендикс яєчка та простатичну маточку?
    2.  Тести - в кінці посібника

  1.  Тема11: КЛАСИФІКАЦІЯ, АНАТОМІЯ, ФУНКЦІЇ ЕНДОКРИННИХ ЗАЛОЗ.
  2.  Мета: вивчити класифікацію, анатомію, функції ендокринних залоз.
  3.  Базовий рівень знань:
    1.  З курсу біології: філогенез ендокринної системи.
    2.  З курсу анатомії: будова скелету тулуба.
  4.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Вивчити класифікацію ендокринних залоз.
    2.  Вивчити анатомічно-фізіологічні особливості ендокринних залоз.
    3.  Визначити класифікацію ендокринних залоз за місцем їх розвитку.
    4.  Вивчити продукти секреції ендокринних залоз, їх назви та механізм дії.
    5.  Вивчити, які процеси обміну речовин регулюють ендокринні залози.
    6.  Вивчити, які залози відносяться до бранхіогенної та неврогенної груп.
    7.  Вивчити групу ендокринних залоз адреналової системи.
  5.  Програма самостійної позааудиторної роботи студентів:
    1.  Вивчити топографію та будову щитоподібної залози, функцію, гормони.
    2.  Вивчити і визначити будову, топографію, функцію прищитоподібної залози та дії її гормонів.
    3.  Визначити і вивчити топографію, будову загруднинної залози, знати функції її гормонів.
    4.  Вивчити і визначити топографію, будову гіпофіза, знати функції його гормонів.
    5.  Вивчити і визначити топографію та будову шишкоподібного тіла, які гормони воно виділяє.
    6.  Вивчити мезодермальні залози та їх локалізацію.
    7.  Вивчити і визначити будову, топографію та функції надниркової залози, її гормони.
    8.  Вивчити і визначити будову, топографію та функції підшлункової залози, її гормони.
  6.  Вихідний рівень знань та вмінь:
    1.  Студент повинен знати:
      1.  Класифікацію та функції органів ендокринної системи.
    2.  Студент повинен вміти:
      1.  Знайти та показати на препараті праву та ліву долі щитоподібної залози, визначити її проекцію на шию.
      2.  Знайти та показати на препараті прищитоподібну залозу.
      3.  Знайти та показати на препараті долі загруднинної залози.
      4.  Визначити і показати на препараті аденогіпофіз та нейрогіпофіз.
      5.  Визначити та показати на препараті шишкоподібне тіло.
      6.  Визначити та показати на препараті надниркову залозу, її ворота, кіркову та мозкову речовину.
      7.  Визначити та показати на препараті підшлункову залозу, її структури.
  7.  Форми та методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Поясніть топографію та будову щитоподібної залози, її функцію, гормони.
      2.  Розкажіть будову, топографію, функцію прищитоподібної залози та дії її гормонів.
      3.  Поясніть топографію, будову загруднинної залози, визначте функції гормонів.
      4.  Розкажіть топографію, будову гіпофіза, визначте функції гормонів.
      5.  Розкажіть топографію та будову шишкоподібного тіла., які гормони воно виділяє.
      6.  Які мезодермальні залози ви знаєте, яка їх локалізація?
      7.  Поясніть будову, топографію та функції надниркової залози, її гормони.
      8.  Які структурні особливості підшлункової залози ви знаєте?
    2.  Тести - в кінці посібника

  1.  Тема 12: КЛАСИФІКАЦІЯ, АНАТОМІЯ ОРГАНІВ ІМУННОЇ СИСТЕМИ.
  2.  Мета: вивчити класифікацію, анатомію органів імунної системи .
  3.  Базовий рівень знань:
    1.  З курсу біології: філогенез імунної системи.
    2.  З курсу анатомії: будова скелету тулуба.
  4.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Вивчити класифікацію органів імунної системи.
    2.  Вивчити, які структури відносяться до центральних органів імунного захисту.
    3.  Вивчити, які структури відносяться до периферичних органів імунного захисту.
    4.  Визначити та вивчити роль імунного захисту, та способи спливу.
  5.  Програма самостійної позааудиторної роботи студентів:
    1.  Вивчити і визначити на препаратах будову, топографію селезінки, її роль в імунному захисті.
    2.  Вивчити топографію, будову загруднинної залози, визначити, які елементи імунної системи вона утворює.
    3.  Вивчити та визначити топографію та локалізацію червоного кісткового мозку, його роль в імунній системі.
    4.  Вивчити будову та топографію лімфатичних вузликів червоподібного відростку клубової кишки.
    5.  Визначити та вивчити будову та топографію лімфатичних вузлів та місця їх локалізації.
  6.  Вихідний рівень знань та вмінь:
    1.  Студент повинен знати:
      1.  Класифікацію та функції органів імунної системи.
    2.  Студент повинен вміти:
      1.  Знайти та показати на препараті діафрагмальну та вісцеральну поверхні селезінки.
      2.  Визначити на препараті загруднинну залозу та її долі.
      3.  Вивчити та визначити на препараті локалізацію червоного кісткового мозку.
  7.  Форми та методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Яка будова, топографія селезінки, її роль в імунному захисті?
      2.  Пояснити топографію, будову загруднинної залози, які елементи імунної системи вона утворює.
      3.  Яка топографія та локалізація червоного кісткового мозку, його роль в імунній системі?
      4.  Поясніть будову та топографію лімфатичних вузликів червоподібного відростку клубової кишки.
      5.  Що таке лімфатичні вузлики, де вони локалізуються?
    2.  Тести - в кінці посібника

Змістовний модуль 4. Серцево-судинна система

  1.  Тема 13: РОЗВИТОК СЕРЦЯ ТА СИСТЕМИ КРОВОПОСТАЧАННЯ.
  2.  Мета: вивчити розвиток серця та системи кровопостачання.
  3.  Базовий рівень знань:
    1.  З курсу біології: філогенез серцево-судинної системи.
    2.  З курсу анатомії: ембріональний розвиток організму.
  4.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Вивчити та визначити, з яких зачатків розвивається серце.
    2.  Визначити, які частини розрізняють в S-подібний серцевій петлі.
    3.  Визначити стадії розвитку серця.
    4.  Визначити та вивчити розвиток серцевої перегородки, шлуночків та передсердь.
    5.  Вивчити судини, які входять і виходять із серця, та утворення клапанів цих судин.
    6.  Вивчити розвиток артерій, розвиток аортальних дуг.
    7.  Вивчити розвиток вен серця і тіла.
    8.  Вивчити утворення нижньої порожнистої вени.
    9.  Вивчити розвиток ворітної вени.
  5.  Програма самостійної позааудиторної роботи студентів:
    1.  Визначити на муляжах, які частини розрізняють в S-подібний серцевій петлі.
    2.  Вивчити та визначити на муляжі ріст перегородки серця.
    3.  Вивчити та показати на препараті серця плоду, яке утворення знаходиться у перегородці та за який механізм кровообігу воно відповідає.
    4.  Вивчити та визначити на муляжі фронтальну перегородку, що ділить артеріальний тракт на два стволи (аорту та легеневий стовбур).
    5.  Вивчити та визначити на муляжі, з яких судин складається першопочатковий венозний синус.
    6.  Вивчити та визначити на муляжі, з яких судин утворюється клапан верхньої порожнистої вени та клапан коронарного синусу.
    7.  Вивчити та визначити на схемі вентральні аорти, з’ясувати, від якої структури вони беруть початок.
    8.  Вивчити та визначити на схемі кількість пар аортальних дуг, які поєднують між собою вентральну та дорсальну аорти.
    9.  Визначити та вивчити на схемі передні та задні кардинальні вени.
  6.  Вихідний рівень знань та вмінь:
    1.  Студент повинен знати:
      1.  Основні етапи розвитку серця.
      2.  Терміни закладки серця, періоди найважливіших перетворень камер, перегородок та клапанів серця.
    2.  Студент повинен вміти:
      1.  Знайти та показати на муляжі, з яких судин складається першопочатковий венозний синус.
      2.  Знайти та показати на муляжі, з яких судин утворюється клапан верхньої порожнистої вени та клапан коронарного синусу.
      3.  Знайти та показати на схемі та муляжі вентральні аорти, структуру, від якої вони беруть початок.
      4.  Знайти та показати на схемі кількість пар аортальних дуг, які поєднують між собою вентральну та дорсальну аорти.
      5.  Знайти та показати на муляжі передні та задні кардинальні вени.
      6.  Знайти та показати на муляжі, які частини розрізняють в S-подібний серцевій петлі.
      7.  Знайти та показати на муляжі та схемі ріст перегородки серця.
      8.  Знайти та показати на препараті серця плоду, яке утворення знаходиться у перегородці та за який механізм кровообігу воно відповідає.
      9.  Знайти та показати на препараті та муляжі фронтальну перегородку, що ділить артеріальний тракт на два стволи (аорту та легеневий стовбур).
      10.  Знайти та показати на препараті овальний отвір.
      11.  Знайти та показати на препараті боталову протоку.
  7.  Форми та методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  З яких судин складається першопочатковий венозний синус?
      2.  З яких судин утворюється клапан верхньої порожнистої вени та клапан коронарного синусу?
      3.  Які вентральні аорти ви знаєте, від якої структури вони беруть початок?
      4.  Яка кількість пар аортальних дуг, що поєднують між собою вентральну та дорсальну аорти?
      5.  Які частини розрізняють в S-подібний серцевій петлі?
      6.  Яке утворення знаходиться у перегородці серця плоду, та за який механізм кровообігу воно відповідає?
      7.  Де знаходиться овальний отвір?
      8.  Покажіть місце локалізації боталову протоку.
    2.  Тести - в кінці посібника

  1.  Тема 14: ЛІМФАТИЧНІ ВУЗЛИ ГРУДНОЇ, ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИН ТА МАЛОГО ТАЗА.
  2.  Мета: вивчити лімфатичні вузли грудної, черевної порожнин та малого таза.
  3.  Базовий рівень знань:
    1.  З курсу біології: філогенез лімфатичної системи.
    2.  З курсу анатомії: будова скелету, м’язів грудної клітини, живота і таза.
  4.  Програма самопідготовки студентів до теми:
    1.  Вивчити та визначити, які групи лімфатичних вузлів розрізняють в грудній порожнині.
    2.  Вивчити та визначити, які вузли грудної порожнини відносяться до паріетальних.
    3.  Вивчити та визначити, які вузли грудної порожнини відносяться до вісцеральних.
    4.  Вивчити, через який лімфатичний вузол судини проходять в грудну протоку.
    5.  Вивчити, які групи лімфатичних вузлів розрізняють в черевній порожнині.
    6.  Вивчити та визначити, які вузли черевної порожнини відносяться до паріетальних.
    7.  Вивчити та визначити, які вузли черевної порожнини відносяться до вісцеральних.
    8.  Вивчити лімфатичний вузол, до якого підходять лімфатичні судини верхньої половини стінки живота, а до якого – судини нижньої.
    9.  Вивчити, де закладена група вісцеральних вузлів.
    10.  Вивчити, які групи лімфатичних вузлів розрізняють у малому тазі.
    11.  Вивчити та визначити, які вузли малого таза відносяться до паріетальних.
    12.  Вивчити та визначити, які вузли малого таза відносяться до вісцеральних.
    13.  Вивчити розташування лімфатичних вузлів відносно кровоносних судин на поверхні органів таза.
    14.  Вивчити групи лімфатичних вузлів.
    15.  Вивчити відвідні шляхи, з’ясувати, до яких вузлів вони направлені.
  5.  Програма самостійної позааудиторної роботи студентів:
    1.  Вивчити та визначити на препараті вузли, які розташовані на задній стінці грудної клітки.
    2.  Вивчити та визначити на препараті задні середостінні вузли.
    3.  Вивчити та визначити на препараті парієтальні вузли черевної порожнини та визначити місця їх локалізації.
    4.  Вивчити та визначити на препараті вісцеральні вузли черевної порожнини, з’ясувати, вздовж яких структур вони розташовані.
    5.  Вивчити та визначити на препараті зовнішні клубові лімфатичні вузли, з’ясувати, вдовж яких структур вони знаходяться.
    6.  Вивчити та визначити на препараті внутрішні клубові лімфатичні вузли, визначити місця їх локалізації.
  6.  Вихідний рівень знань та вмінь:
    1.  Студент повинен знати:
      1.  Загальний план будови лімфатичної системи.
      2.  Топографію регіонарних лімфатичних вузлів.
    2.  Студент повинен вміти:
      1.  Показати на препараті зовнішній клубовий лімфатичний вузол.
      2.  Показати на препараті крижові лімфатичні вузли.
      3.  Показати на препараті поперекові лімфатичні вузли.
      4.  Показати на препараті верхні та нижні брижові лімфатичні вузли.
      5.  Показати на препараті превертебральні лімфатичні вузли.
      6.  Показати на препараті міжреберні лімфатичні вузли.
      7.  Показати на препараті пригрудні та пригрудинні лімфатичні вузли.
      8.  Показати на препараті бронхо-легеневі, верхні та нижні трахео-бронхіальні лімфатичні вузли.
      9.  Показати на препараті юкстастравохідні лімфатичні вузли.
  7.  Форми та методи самоконтролю:
    1.  Контрольні питання:
      1.  Які вузли розташовані на задній стінці грудної клітки?
      2.  Де локалізуються задні середостінні вузли?
      3.  Показати парієтальні вузли черевної порожнини та визначити місця їх локалізації.
      4.  Покзати вісцеральні вузли черевної порожнини, визначити, вздовж яких структур вони розподілені.
      5.  Вдовж яких структур знаходяться зовнішні клубові лімфатичні вузли?
      6.  Визначити місця локалізації внутрішніх клубових лімфатичних вузлів.
    2.  Тести - в кінці посібника


Тестові завдання

для підготовки до практичних та семінарських занять,

ректорського контроля з матеріалу модуля 2

«Спланхнологія. Іннервація та кровопостачання внутрішніх

органів та порожнин тіла»

(правильна відповідь у всіх тестових завданнях – дистрактор А)

Травна система

  1.  После травмы лица у больного гематома щечного участка. Отток из какой слюнной железы блокирован гематомой?
    1.  околоушная
    2.  подъязычная
    3.  поднижнечелюстная
    4.  губная
    5.  щечная

  1.  Во время приема пищи у новорожденного ребенка наблюдается забрасывание молока в носовую полость. Укажите возможную причину возникновения этого нарушения.
    1.  Волчья пасть.
    2.  Искривление носовой перегородки вправо.
    3.  Перелом основания черепа.
    4.  Заячья губа.
    5.  Искривление носовой перегородки влево.

  1.  Врач-стоматолог при лечении зубов вводит в просвет между щекой и альвеолярным отростком верхней челюсти ватный тампон. Выводное отверстие протока какой железы он закрывает?
    1.  Околоушной
    2.  Поднижнечелюстной
    3.  Подъязычной
    4.  Щитовидной
    5.  Паращитовидной

  1.  В роддоме во время первого кормления у новорожденного было отмечено постоянное истечение молока из носа. О какой аномалии развития может свидетельствовать этот симптом?
    1.  Волчья пасть
    2.  Заячья губа
    3.  Бранхиогенные свищи
    4.  Макростома
    5.  Микростома

  1.  Больной 35 лет, обратился в приемный покой с жалобами на боль и отек в области дна ротовой полости. После осмотра диагностирован воспалительный процесс в области выводного протока поднижнечелюстной слюнной железы. Куда открывается этот проток?
    1.  Caruncula sublingualis
    2.  Vestibulum oris
    3.  Foramen caecum linguae
    4.  Plica fimbriata
    5.  Recessus gingivalis

  1.  У больного воспаление подъязычного сосочка. Из каких слюнных желез будет затруднено выделение слюны?
    1.  Подъязычная и поднижнечелюстная
    2.  Подъязычная и околоушная
    3.  Околоушная и поднижнечелюстная
    4.  Околоушная и небная
    5.  Подъязычная и щечная

  1.  При осмотре ротовой полости стоматолог обнаружил появление у ребенка первых больших нижних моляров. Какой возраст ребенка?
    1.  6-7 лет
    2.  4-5 лет
    3.  8-9 лет
    4.  10-11 лет
    5.  12-13 лет

  1.  В больницу поступил больной с повреждением щеки. Проток какой слюнной железы может быть поврежден?
    1.  Околоушной
    2.  Щечной
    3.  Поднижнечелюстной
    4.  Подъязычной
    5.  Угловой

  1.  Ребенок 10 лет жалуется на затруднение носового дыхания. При обследовании установлено, что причиной является стойкая гипертрофия лимфоидной ткани. Увеличение какой миндалины имеет место?
    1.  Глоточной
    2.  Небной
    3.  Трубной
    4.  Язычной
    5.  -

  1.  Стоматолог при осмотре полости рта обнаружил на границе средней и задней трети спинки языка воспаленные сосочки. Какие сосочки языка воспалились?
    1.  Papillae vallatae
    2.  Papillae fungiformes
    3.  Papillae foliаtae
    4.  Papillae filiformes
    5.  Papillae conicae

  1.  При осмотре полости рта врач обнаружил небольшую язву на передней левой небной дужке. На какую мышцу, залегающую в толще этой дужки, возможно распространение процесса?
    1.  M. palatoglossus
    2.  M. styloglossus
    3.  M. palatopharyngeus
    4.  M. genioglossus
    5.  M. hyoglossus

  1.  Мать обратилась за помощью к педиатру. Нормально развитая девочка 12-15 месяцев, плачет, запихивает игрушки в рот. Какой зуб прорезается этом возрасте?
    1.  Латеральный нижний резец
    2.  Медиальный нижний резец
    3.  Премоляр
    4.  Клык
    5.  Нижний моляр

  1.  Мать обратилась за помощью к педиатру. Больная девочка 6 месяцев с высокой температурой, плачет, запихивает игрушки в рот. Какой зуб прорезается этом возрасте?
    1.  Медиальный нижний резец
    2.  Латеральный нижний резец
    3.  Медиальный верхний резец
    4.  Латеральный верхний резец
    5.  Нижний моляр

  1.  При осмотре мальчика 5лет, врач отметил, что ребенок дышит через рот. С помощью дополнительных методов обследования было установлено увеличение размеров одной из миндалин лимфоэпителиального глоточного кольца. Какая это миндалина?
    1.  Глоточная
    2.  Язычная
    3.  Трубная
    4.  Небная
    5.  Гортанная

  1.  В клинику поступил ребенок 9 месяцев, у которого еще не прорезался ни один зуб. В какие сроки должны прорезываться первые зубы в норме?
    1.  6 - 7 мес.
    2.  5- 6 мес.
    3.  7- 8 мес.
    4.  9-10 мес.
    5.  3- 4 мес.

  1.  При кормлении новорожденного ребенка педиатр заметил, что молоко попадает в носовую полость. О каком пороке развития свидетельствует этот факт?
    1.  Несращение твердого неба.
    2.  Атрезия заднего прохода.
    3.  Атрезия пищевода.
    4.  Заячьи губа.
    5.  Сужение пищевода.

  1.  К стоматологу обратился больной с воспалением альвеолы второго верхнего моляра зуба. Какая часть зуба будет поражена в первую очередь?
    1.  Корень зуба
    2.  Коронка зуба
    3.  Шейка зуба
    4.  Полость коронки зуба
    5.  Канал корня зуба.

  1.  176. Хирургу необходимо вскрыть у больного гнойник околоушной слюнной железы. Почему нельзя для этого применить вертикальные разрезы?
    1.  Можно повредить главный выводной проток околоушной железы
    2.  Можно повредить околоушное сплетение
    3.  Можно повредить жевательную мышцу
    4.  Можно повредить височную артерию
    5.  Можно повредить щечную мышцу

  1.  У мужчины 49 лет после перенесенного острого паротита (воспаление околоушной слюнной железы) необходимо провести анализ показателей ее секрета. В каком месте врач может сделать сбор секрета из устья выводного протока околоушной железы?
    1.  На уровне 2 верхнего моляра
    2.  На уровне 1 верхнего моляров
    3.  На уровне 3 верхних моляров
    4.  На уровне 2 верхних премоляров
    5.  На уровне 2 нижних моляров

  1.  В клинике обратилась мать новорожденного мальчика, у которого было установлено боковое правостороннее расщепление верхней губы. Несращение каких анатомических структур, вероятнее всего, привело к возникновению указанной патологии?
    1.  Медиального носового отростка с правым верхнечелюстным отростком
    2.  Медиального носового, латерального носового с правым верхнечелюстным отростком
    3.  Лобного, латерального правого носового с верхнечелюстного отростком
    4.  Лобного с правым верхнечелюстным
    5.  Лобного отростка с небным валиком

  1.  В клинику обратилась мать новорожденного мальчика, у которого была установлена микростома (уменьшение ротовой щели). Нарушение сращения каких анатомических структур, вероятнее всего, привело к возникновению указанной патологии?
    1.  Медиального носового отростка с правым верхнечелюстным отростком ми большем протяжении
    2.  Неполное сращение верхнечелюстного и латеральных носовых отростков
    3.  Сращение на большем протяжении нижнечелюстного с верхнечелюстными отростками
    4.  Неполное сращение верхнечелюстного и медиального носового отростка
    5.  Сращение нижней челюсти с латеральными носовыми отростками на большом протяжении

  1.  В клинику обратилась мать новорожденного мальчика, у которого им установленная щель мягкого и твердого неба по средней линии. Несращение каких анатомических структур, вероятнее всего, привело к возникновению указанной патологии?
    1.  Медиального носового отростка с правым верхнечелюстным отростком
    2.  Незарашенние небных пластинок верхнечелюстных отростков на всем протяжении
    3.  Задних частей небных пластинок верхнечелюстных отростков
    4.  Медиального и бокового носовых отростков с верхнечелюстным
    5.  Задних частей небных пластинок, лобного отростка с небным валиком

  1.  У больного воспаление подъязычного сосочка. Из каких слюнных желез будет затруднено выделения слюны?
    1.  Подъязычной и поднижнечелюстной
    2.  Подъязычной и околоушной
    3.  Околоушной и поднижнечелюстной
    4.  Околоушной и небной
    5.  Подъязычной и щечной

  1.  При осмотре ротовой полости стоматолог обнаружил появление у ребенка первых больших нижних коренных зубов. Какой возраст ребенка?
    1.  6-7 лет
    2.  5-6 лет
    3.  8-9 лет
    4.  10-11 лет
    5.  12-13 лет

  1.  Больной 35 лет, обратился в приемный покой с жалобами на боль и отек в области дна ротовой полости. После осмотра, диагностирован воспалительный процесс в области выводного протока поднижнечелюстной железы. Куда открывается этот проток?
    1.  Caruncula sublingualis
    2.  Vestibulum oris
    3.  Foramen caecum linguae
    4.  Plica fimbriata
    5.  Recesus gingivalis

  1.  Больной 28 лет, обратился в скорую помощь с жалобами на болевые ощущения на корне языка при глотании. После обследования обнаружено - инородное тело между языком и надгортанником. В каком анатомическом образовании размещается это тело?
    1.  Грушевидный карман
    2.  Надгортанный бугорок
    3.  Слепое отверстие языка
    4.  Глоточный карман
    5.  Свод глотки

  1.  Во время судебно-медицинской экспертизы по анатомической формуле зубов было установлено, что труп принадлежит ребенку 6-8 лет. Наличие каких зубов в ротовой полости дало возможность идентифицировать тело умершего ребёнка?
    1.  Постоянные резцы
    2.  Молочные премоляры
    3.  Постоянные клыки
    4.  Молочные третьи моляры
    5.  -

  1.  В клинику обратилась мать новорожденного мальчики, у которого была установленная макростома (увеличение ротовой щели). Несращение каких анатомических структур вероятнее всего, привело к возникновению указанной патологии?
    1.  Неполное сращение нижнечелюстного с верхнечелюстным отростком
    2.  Неполное сращение верхнечелюстного и латеральных носовых отростков
    3.  Лобного, латерального правого носового с верхнечелюстным отростком
    4.  Неполное сращение верхнечелюстного и медиального носового отростка
    5.  Неполное сращение нижней челюсти с латеральными носовыми отростками

  1.  Врач пальпирует у больного 43 лет нижний край печени. На каком уровне у здорового человека расположена нижняя граница печени?
    1.  По краю реберной дуги
    2.  На 2 см ниже края реберной дуги
    3.  На 4 см ниже края реберной дуги
    4.  На 4 см выше края реберной дуги
    5.  На 3 см ниже края реберной дуги

  1.  Определение размеров печени позволило установить, что по правой среднеключичной линии верхняя ее граница находится на уровне IV межреберья, нижняя - выступает из-под реберной дуги на 4 см. Оцените размеры печени.
    1.  Печень увеличена - нижняя ее граница смещена книзу.
    2.  Печень уменьшена - нижняя ее граница смещена книзу.
    3.  Печень уменьшена - нижняя ее граница смещена кверху.
    4.  Печень увеличена - верхняя ее граница смещена кверху.
    5.  Размеры печени нормальные.

  1.  Проводя хирургическое вмешательство на желчном пузыре врачу необходимо определить общий пузырный проток. В каком анатомическом образовании брюшины он находится?
    1.  lig. hepatoduodenalе.
    2.  lig hepatogastricum
    3.  lig. hepatorenalе.
    4.  lig. gastrocolicum.
    5.  lig. duodenorenalе.

  1.  У больного операция на желчевыводящих путях. Какая связка печени будет при этом препарироваться?
    1.  Печеночно-двенадцатиперстная
    2.  Коронарная
    3.  Круглая
    4.  Треугольная
    5.  Печеночно-желудочная

  1.  Во время оперативного вмешательства выявлена опухоль желчного пузыря с прорастанием в левый дорзальный сектор печени. Какой сегмент печени поражен?
    1.  1
    2.  2
    3.  3
    4.  4
    5.  5

  1.  В клинику поступил мужчина 27 лет с ранением печени тупым предметом. С целью удаления нежизнеспособных тканей показана резекция (иссечение) 5 сегментов печени. Необходим знать, что печень состоит из:
    1.  8 сегментов
    2.  7 сегментов
    3.  10 сегментов
    4.  6 сегментов
    5.  12 сегментов

  1.  По принципу разветвления каких анатомических структур выделяют сегменты печени?
    1.  Желчных путей, печеночных артерий
    2.  Порто-кавальных и кава-кавальных анастомозов
    3.  Желчных путей, кава-кавальных. анастомозов
    4.  Печеночных артерий, порто-кавальных анастомозов
    5.  Печеночных артерий, кава-кавальных анастомозов

  1.  Пациент 49 лет, который страдает алкоголизмом, внезапно ощутил сильные боли в эпигастральной области опоясывающего характера. У него отмечалась многоразовая рвота. Через 3 часа доставлен в клинику, где был поставленный диагноз: «Острое воспаление поджелудочной железы» и сделана операция, с удалением части поджелудочной железы, расположенной возле 12-перстной кишки. Какой отдел поджелудочной железы вероятнее всего поражен?
    1.  caput
    2.  corpus
    3.  cauda
    4.  collum
    5.  papilla accessoria

  1.  У больного имеет место острое воспаление поджелудочной железы. Ему показанное оперативное вмешательство с возможным удалением части этого органа. При этом врачу необходимо учитывать, что поджелудочная железа располагается относительно брюшины:
    1.  extraperitoneale
    2.  intraperitoneale
    3.  mesoperitoneale
    4.  retroperitoneale
    5.  Не покрыта брюшиной

  1.  Во время холецистектомии (удаление желчного пузыря), которая выполнена на дне пузыря, конкременты (желчные камешки) могут переместиться по широкому пузырному протоку в следующие отделы желчевыводящих путей. В каком месте хирург должен провести осмотр?
    1.  Ductus choledochus
    2.  Ductus hepaticus communis
    3.  Ductus hepaticus dexter
    4.  Ductus hepaticus sinister
    5.  Ductulus billifer

  1.  У пострадавшего с травмой живота установлен разрыв селезенки. В какую сумку брюшины попадет излившаяся кровь?
    1.  Преджелудочную
    2.  Сальниковую
    3.  Правый брыжеечный синус
    4.  Печеночную
    5.  Левый брыжеечный синус

  1.  На каком органе брюшной полости возможно оперативное вмешательство без рассечения брюшины?
    1.  Мочевой пузырь
    2.  Желудок
    3.  Печень
    4.  Кишечник
    5.  Селезенка

  1.  В приемное отделение больницы поступил больной с признаками перитонита. Из анамнеза заболевания известно, что на протяжении 12-и лет больной страдал язвенной болезнью с локализацией язвы на задней стенке желудка. Поставлен диагноз: перфорация язвы желудка. Куда в данном случае может попасть содержимое желудка?
    1.  Сальниковую сумку.
    2.  Печеночную сумку.
    3.  Правый латеральный канал.
    4.  Левый латеральный канал.
    5.  Преджелудочную сумку.

  1.  В хирургическое отделение больницы доставлена больная с признаками желтухи, вызванной перекрытием общего желчного протока камнем. В какое образование брюшины должен проникнуть врач во время хирургического вмешательства, чтобы вскрыть общий желчный проток?
    1.  В печеночно-двенадцатиперстную связку.
    2.  В печеночно-желудочную связку.
    3.  В желудочно-ободочную связку.
    4.  В верхнее углубление сальниковой сумки.
    5.  В нижнее углубление сальниковой сумки.

  1.  У больного диагностирована одна из некротических форм острого панкреатита. В какое из брюшинных пространств сразу распространяется выпот?
    1.  Сальниковую сумку
    2.  Подпеченочную сумку
    3.  Преджелудочную сумку
    4.  Левый латеральный канал
    5.  Правый латеральный канал

  1.  При остром деструктивном панкреатите проводят ревизию сальниковой сумки, поскольку поджелудочная железа участвует в образовании одной из ее стенок. Какой?
    1.  Задней
    2.  Передней
    3.  Верхней
    4.  Нижней
    5.  Левой

  1.  Пациенту 50 лет по поводу панкреатита проводится резекция хвоста поджелудочной железы. Как поджелудочная железа расположена по отношению к брюшине?
    1.  Экстраперитонеально
    2.  Мезоперитонеально
    3.  Интраперитонеально
    4.  Парентерально
    5.  Интрамурально

  1.  У больного 27 лет установлено гнойное воспаление желчного пузыря. Определите в какой отдел брюшинной полости попадет гной при разрыве желчного пузыря при его типичном положении?
    1.  В печеночную сумку.
    2.  В сальниковую сумку.
    3.  В левый латеральный канал.
    4.  В верхний двенадцатиперстный синус.
    5.  В преджелудочную сумку

  1.  Больному диагностировали опухоль анального канала прямой кишки. Как размещается данный отдел прямой кишки относительно брюшины?
    1.  Экстраперитонеально
    2.  Интраперитонеально
    3.  Мезаперитонеально
    4.  Интра- и частично мезоперитонеально
    5.  -

  1.  Больного оперируют по поводу травмы печени и кровоизлиянием в печеночную сумку. Что есть границей между сумками, и препятствует проникновению крови к преджелудочной сумке?
    1.  Серповидная связка
    2.  Круглая связка
    3.  Венечная связка
    4.  Правая треугольная связка
    5.  Левая треугольная связка

  1.  При оперативном вмешательстве брюшной полости хирургу необходимо проникнуть в сальниковую сумку. Как может проникнуть хирург в эту часть брюшины, не повреждая целостность малого сальника?
    1.  Через сальниковое отверстие
    2.  Через правую около ободочную борозду
    3.  Через левую околоободочную борозду
    4.  Через правый брыжеечный синус
    5.  Через левый брыжеечный синус

  1.  При ревизии полости брюшины у больного по поводу перитонита обнаружен ограниченный гнойник у корня брыжейки сигмовидной кишки слева. В каком образовании брюшины находится гнойник?
    1.  Межсигмовидная ямка
    2.  Правый брыжеечный синус
    3.  Правый боковой канал
    4.  Левый боковой канал
    5.  Левый брыжеечный синус

  1.  В хирургическое отделение после аварии попал потерпевший с травматическим разрывом селезенки, которая требует немедленной операции. В каком образовании брюшины она расположена?
    1.  Bursa pregastrica
    2.  Bursa hepatica
    3.  Bursa omentalis
    4.  Sinus mesentericus sinister
    5.  Sulcus paracolicus sinister

  1.  В клинику поступил мужчина 23 лет с травмой живота тупым предметом, вследствие чего состоялся разрыв селезенки. Ему показана операция - спленектомия (удаление селезенки), вычленение ее из брюшины. Как селезенка покрыта брюшиной?
    1.  Со всех сторон (интраперитонеально)
    2.  С трех сторон (мезоперитонеально)
    3.  Находится за брюшиной (ретроперитонеально)
    4.  Находится перед брюшиной (экстраперитонеально)
    5.  Не покрыта брюшиной

  1.  В клинику поступил мужчина 46 лет с травмой живота тупым предметом, вследствие чего имело место кровоизлияние в сальниковую сумку. При проведении операции врачу необходимо знать, чем ограничена сальниковая сумка впереди?
    1.  Малым сальником
    2.  Правой долей печени и селезенкой
    3.  Правой долей печени и диафрагмой
    4.  Правой долей печени и сальником
    5.  Левой долей печени и сальником

  1.  В клинику поступил мужчина 46 лет с травмой живота тупым предметом, вследствие чего имело место кровоизлияние в сальниковую сумку. При проведении операции врачу необходимо знать, чем ограничена сумка сверху?
    1.  Хвостатой долей печени
    2.  Правой долей печени и селезенкой
    3.  Правой долей печени и диафрагмой
    4.  Правой долей печени и сальником
    5.  Левой долей печени и селезенкой

  1.  Во время операции по поводу флегмонозного панкреатита выявлены гнойные выделения в полость сальниковой сумки. Известно, что поджелудочная железа является одной из стенок указанной сумки. Какой?
    1.  Задней
    2.  Передней.
    3.  Боковой.
    4.  Верхней.
    5.  Нижней

  1.  Рабочий обратился в больницу с травмой живота. Во время операции хирург обнаружил повреждение задней стенки желудка. Через какое отверстие сальниковой сумки врач обследовал заднюю стенку желудка?
    1.  Сальниковое
    2.  Печеночное
    3.  Поджелудочное
    4.  Брюшное
    5.  Брыжеечное

  1.  В больницу поступил пациент с прободающей язвой задней стенки желудка. Какой отдел брюшины во время операции хирург должен тщательно обследовать?
    1.  Сальниковую сумку
    2.  Печеночную сумку
    3.  Преджелудочную сумку
    4.  Левый боковой канал
    5.  Правую брыжеечную пазуху

  1.  В клинику поступил мужчина 40 лет с глубокой рваной раной печени. Больному необходимо провести ушивание раны участком большого сальника на ножке с подшиванием его к фиброзной капсуле печени вокруг дефекта. Сколько листков брюшины формирует большой сальник?
    1.  4
    2.  2
    3.  3
    4.  1
    5.  5

  1.  В клинику поступил мужчина 56 лет с травмой живота тупым предметом, вследствие чего имело место кровоизлияние в сальниковую сумку. При проведении операции врачу необходимо знать, чем ограниченная сальниковая сумка снизу
    1.  Поперечной ободочной кишкой и ее брыжейкой
    2.  Правой долей печени и слепой кишкой
    3.  Правой долей печени и диафрагмой
    4.  Правой долей печени и сальником
    5.  Левой долей печени и селезенкой

  1.  В клинику поступил мужчина 34 лет с травмой живота тупым предметом, вследствие чего имело место кровоизлияние в сальниковую сумку. При проведении операции врачу необходимо знать, чем ограничена сальниковая сумка позади
    1.  Нижней полой веной, брюшной аортой, левым надпочечником, листком брюшины, верхним полюсом левой почки
    2.  Правой долей печени и селезенкой
    3.  Правой долей печени и диафрагмой
    4.  Правой долей печени и сальником
    5.  Левой долей печени и селезенкой

Дихальна система

  1.  В хирургическое отделение доставлен мужчина 35 лет с гнойной раной на шее впереди трахеи (в предвисцеральном пространстве). Куда может распространяться инфекция, если больному срочно не сделают операцию?
    1.  В грудную полость– переднее средостение
    2.  В грудную полость – в среднее средостение
    3.  В грудную полость – в заднее средостение
    4.  В ретровисцеральное пространство
    5.  В надгрудинное межапоневротическое пространство

  1.  В клинику госпитализирована пациентка с опухолью, расположенной в средней доле правого легкого. Показана операция. Какое наибольшее количество сегментов можно удалить в составе этой доли?
    1.  2
    2.  3
    3.  4
    4.  5
    5.  1

  1.  Ребенок 3-х лет поступил в больницу с инородным телом в бронхах. В какой бронх вероятнее всего попало инородное тело ?
    1.  в правый главный бронх
    2.  в левый главный бронх
    3.  в правый сегментарный бронх
    4.  в левый сегментарный бронх
    5.  в долевой бронх

  1.  В хирургическое отделение поступил больной с ножевым ранением грудной клетки справа и пневмотораксом (проникновение воздуха в плевральную полость). Перкуторно нижняя граница правого легкого по среднеключичной линии поднялась на уровень III ребра. Где в норме она располагается?
    1.  VI ребро
    2.  VII ребро
    3.  VIII ребро
    4.  IX ребро
    5.  V ребро

  1.  В клинику госпитализирована пациентка с жалобами на кровохарканье, потливость. Рентгенологически выявлен очаг туберкулеза в верхней доле правого легкого. Показана операция. Какое количество сегментов можно удалить в составе верхней доли легкого?
    1.  3
    2.  5
    3.  4
    4.  2
    5.  1

  1.  При рентгенологическом обследовании у пациента противотуберкулезного диспансера диагностирована опухоль в правом легком. Хирург во время выполнения хирургического вмешательства удалил среднюю долю правого легкого, которое включает:
    1.  Segmentum laterale et segmentum medialе
    2.  Segmentum basale anterius et posterius.
    3.  Segmentum anterius et segmentum apicalе
    4.  Segmentum lingualare superius et inferius.
    5.  Segmentum apicale (superius) et segmentum basale medialе

  1.  Больная В. 44 лет поступила в терапевтическое отделение с диагнозом: правосторонний плеврит. Обследование больной подтвердило наличие жидкости в плевральной полости. В каком синусе плевры будет наибольшее скопление серозной жидкости?
    1.  Правый реберно-диафрагмальный
    2.  Правый реберно-средостенный
    3.  Левый средостенно-диафрагмальный
    4.  Левый реберно-средостенный
    5.  Правый средостенно- диафрагмальный

  1.  У больного экссудативный плеврит. В каком углублении обычно собирается больше всего жидкости?
    1.  Реберно-диафрагмальном углублении
    2.  Реберно-средостенном углублении
    3.  Поперечной пазухе перикарда.
    4.  Косой пазухе перикарда.
    5.  Диафрагмально-средостенном углублении

  1.  При операции правосторонней лобектомии хирург подошел к корню правого легкого с целью отдельного выделения его составных частей. Укажите порядок размещения элементов корня правого легкого, с которыми врач встретится при выделении в направлении сверху вниз?
    1.  Бронх, легочная артерия, легочные вены
    2.  Легочная артерия, бронх, легочные вены
    3.  Легочная вена, легочные артерия, бронх
    4.  Бронх, легочная артерия, диафрагмальный нерв
    5.  Диафрагмальный нерв, бронх, бронхиальная артерия и вена

  1.  Больному проводят правостороннюю пульмонектомию по поводу рака легкого. После рассечения медиастинальной плевры в первую очередь необходимо перевязать легочные вены, чтобы уменьшить возможность миграции опухолевых клеток Во избежание ошибки, хирургу следует вспомнить порядок расположения анатомических образований корня правого легкого (в направлении сверху вниз).
    1.  Бронх, артерия, вены
    2.  Артерия, бронх, вены
    3.  Артерия, вены, бронх
    4.  Вены, артерия, бронх
    5.  Бронх, артерия, вены

  1.  При попадании инородного тела в дыхательные пути, на какой бронх должно быть направлено внимание врача в первую очередь для поиска инородного тела и его удаление?
    1.  Правый главный бронх.
    2.  Левый главный бронх.
    3.  Левые долевые бронхи.
    4.  Левые сегментарные бронхи.
    5.  Правые долевые бронхи.

  1.  Ребенок вдохнул пуговицу. Куда вероятнее всего она попадет?
    1.  Правый главный бронх
    2.  Левый главный бронх
    3.  Трахея
    4.  Гортань
    5.  Пищевод

  1.  Во время обследования легких врач ввел больному бронхоскоп в один из долевых бронхов и обнаружил, что он разделяется на два сегментарных бронха. В какой доле легкого врач проводил манипуляцию?
    1.  В средней доле правого легкого
    2.  В верхней доле правого легкого
    3.  В нижней доле правого легкого
    4.  В верхней доле правого легкого
    5.  В нижней доле правого легкого

  1.  Больной 45 лет, госпитализированный в больницу с жалобами на высокую температуру, боль при дыхании, удушье и кашель. После обследования, лабораторной и рентгенодиагностики был уставлен диагноз - плеврит. Для эвакуации экссудата была предназначена плевральная пункция. В каком месте плевральной полости находится наибольшее количество экссудата?
    1.  Реберно-диафрагмальный синус
    2.  Диафрагмально-медиастинальный синус
    3.  Реберно-медиастинальный синус
    4.  Под куполом плевры
    5.  Под корнем легких

  1.  В клинику доставлен больной 10 лет, который накануне проглотил арахисовый орешек, после чего появился непрерывный кашель и симптомы затрудненного дыхания. Функция голосообразования не нарушена. Где вероятнее всего может находиться это инородное тело?
    1.  Правый главный бронх
    2.  Левый главный бронх
    3.  Трахея
    4.  Преддверная щель
    5.  Голосовая щель

  1.  При аускультации (выслушивание) легких у больного 37 лет было отмечено « везикулярное дыхание». Это нормальный шум, который выслушивается над грудной клеткой здоровых людей. Этот шум возникает в бронхиальном дереве и передается через нормально функционирующее альвеолярное дерево. Какие анатомические структуры не относятся к элементам бронхиального дерева?
    1.  Дыхательные бронхиолы
    2.  Конечные бронхиолы
    3.  Долевые бронхиолы
    4.  Внутрисегментарные бронхи
    5.  Сегментарные бронхи

  1.  У больного диагностирована левосторонняя сегментарная пневмония. В каком сегменте легких локализируется патологический процесс, если добавочные дыхательные шумы (крепитация) выслушиваются слева, со стороны спины, на уровне 7-10 ребер.
    1.  Заднем базальном
    2.  Медиальном базальном
    3.  Латеральном базальном
    4.  Переднем базальном
    5.  Нижнем базальном

  1.  В клинику госпитализирована пациентка с жалобами на кровохарканье, потливость. Рентгенологически определен очаг туберкулеза в верхней доле левого легкого. Рекомендовано операция. Какое наибольшее количество сегментов можно удалить в составе верхней доли левого легкого?
    1.  4
    2.  6
    3.  3
    4.  2
    5.  1

  1.  В поликлинику обратился больной с жалобами на затруднение при прохождении еды по пищеводу. При рентгенологическом обследовании установлено, что задержка имеет место на уровне 5 грудного позвонка. Опухоль какого органа может сдерживать прохождение пищи в этом отеле пищевода?
    1.  Левого главного бронха
    2.  Дуги аорты
    3.  Правого главного бронха
    4.  Щитовидной железы
    5.  Правого легкого

  1.  При аускультации ( выслушивании) легких у больного 46 лет, был выявлен сегмент легкого с «бронхиальным дыханием». Такой дыхательный шум не выслушивается у здоровых людей. Врач сделал вывод, что в данном сегменте произошло нарушение структур альвеолярного дерева. Какие анатомические структуры не относятся к элементам альвеолярного дерева?
    1.  Внутрисегментарные бронхи
    2.  Альвеолярные ходы
    3.  Альвеолярные мешочки
    4.  Альвеолы
    5.  Дыхательные бронхиолы

  1.  Ребенок 3-х лет поступила в больницу с инородным телом в бронхах. В какой бронх достовернее всего попало инородное тело?
    1.  в правый главный бронх
    2.  в левый главный бронх
    3.  в правый сегментарный бронх
    4.  в левый сегментарный бронх
    5.  в долевой бронх

  1.  В положении на спине шестимесячный ребенок задыхается. Пальпаторно на передней стенке трахеи в яремной вырезки грудины определяется опухолевидное образование, уходящее в переднее средостение. Какой орган может сдавливать трахею?
    1.  Вилочковая железа
    2.  Щитовидная железа.
    3.  Околощитовидные железы
    4.  Околощитовидные лимфатические узлы
    5.  Околотрахеальные лимфатические узлы

  1.  В клинику поступил ребенок 7 лет с затруднением дыхания. При рентгенологическом исследовании на уровне 6-7 шейных позвонков было выявлено инородное тело. В каком отделе дыхательной системы наибольшее вероятно он будет выявлено при осмотре?
    1.  В месте перехода гортани в трахею
    2.  В правом главном бронхе
    3.  Во левом главном бронхе
    4.  В месте бифуркация трахеи
    5.  В носоглотке

  1.  У больного 60 лет проведено лобектомия правой верхней доли легкого. Какие сегменты находились в ее составе?
    1.  Верхушечный, задний, передний.
    2.  Боковой, сердечный, верхний.
    3.  Сердечный базальный и латеральный базальный.
    4.  Задний базальный, верхний и нижний язычковые.
    5.  Верхушечно-задний

  1.  Больной А., 12 лет, попал в больницу с жалобами на внезапный кашель и удушье. При рентгенологическом обследовании органов дыхания выявлено наличие инородного тела в участке bifurcatio trachea. На каком уровне расположено инородное тело?
    1.  Th 4 - Th 5
    2.  C8 - Th2
    3.  Th1 - Th2
    4.  C7 - Th1
    5.  Th6 - Th8

  1.  Во время операции на легких хирург удалил сгусток крови из горизонтальной щели. Какие доли легкого разделяет эта щель?
    1.  Верхнюю и среднюю доли правого легкого
    2.  Нижнюю и среднюю доли правого легкого
    3.  Верхнюю и нижнюю доли правого легкого
    4.  Верхнюю и нижнюю доли левого легкого
    5.  Нижние доли правого и левого легкого

  1.  Во время обследования легких врач ввел больному бронхоскоп в одну из долевых бронхов и нашел, что он разделяется на два сегментарных бронха. В какой доле легкого врач проводил манипуляцию?
    1.  В средней доле правого легкого
    2.  В верхней доле правого легкого
    3.  В нижней доле правого легкого
    4.  В верхней доле левого легкого
    5.  В нижней доле левого легкого

  1.  Больной С., 53лет., доставленный в фтизиатрическое отделение больницы с жалобами на кашель с мокротой, субфебрильную температуру, боль в левой части грудной клетки. В мокроте выявленный возбудитель туберкулеза. На рентгенограмме найденный патологический процесс в одном из сегментов верхней доли левого легкого. Какой сегмент левого легкого поражен?
    1.  segm. linguale inferius
    2.  segm. mediale
    3.  segm. laterale
    4.  segm. basale posterius
    5.  segm. basale laterale

  1.  У больного фронтит. Из анамнеза известно, что у него было воспаление верхнечелюстной пазухи. Через какой отдел носовой полости могла попасть инфекция к лобной пазухе?
    1.  из среднего носового хода
    2.  из верхнего носового хода
    3.  из нижнего носового хода
    4.  из преддверия носовой полости
    5.  из решетчато-клиновидного кармана

  1.  У больного гайморитом нарушено соединение верхнечелюстной околоносовой пазухи со средним носовым ходом. Какое образование в норме обеспечивает поступление воздуха из носового хода в гайморовы пазухи?
    1.  hiatus semilunaris
    2.  infundibulum ethmoidale
    3.  foramina ethmoidalia
    4.  recessus sphenopalatinus
    5.  canalis nasolacrimalis

  1.  В клинику доставлен больной, у которого при обследовании носовой полости выявлено скопление гноя в нижнем носовом ходе. Откуда поступает гной?
    1.  Носослезный канал
    2.  Гайморова пазуха
    3.  Лобная пазуха
    4.  Клиновидная пазуха
    5.  Решетчатая пазуха

  1.  Ребенок, 5 лет, попал в тяжелом состоянии в инфекционное отделение клинической больницы с диагнозом дифтерия. Для предотвращения удушья ребенку провели трахеотомию. В каком треугольнике шеи проведена данная операция?
    1.  В trigonum оmotrachealе
    2.  В trigonum сaroticum.
    3.  В trigonum оmoclavicularе
    4.  В trigonum submandibularе
    5.  В trigonum omotrapezoideum.

  1.  У больного 28 лет, диагностирован острый воспалительный процесс слизистой оболочки носослезного протока. Из анамнеза стало известно, что после перенесенного гриппа на протяжении 10-ти дней были выделения из носа. Из какого отдела носовой полости инфекция могла проникнуть в носослезный проток ?
    1.  Из нижнего носового хода
    2.  Из среднего носового хода
    3.  Из верхнего носового хода
    4.  Из преддверия носа
    5.  Из лобной пазухи

  1.  Рентгенологически установлено потемнение в участке верхнечелюстной пазухи справа, которое свидетельствует о наличии гноя. В какой носовой ход будет выделяться патологическая жидкость?
    1.  В правый средний носовой ход
    2.  В правый нижний носовой ход
    3.  В правый верхний носовой ход
    4.  В правый общий носовой ход
    5.  В левый верхний носовой ход

  1.  У больного осложнение насморка. Рентгенологически установлено скопление гноя в верхнечелюстной пазухе слева. В какой носовой ход выделяется гной?
    1.  В левый средний носовой ход
    2.  В правый нижний носовой ход
    3.  В правый верхний носовой ход
    4.  В правый общий носовой ход
    5.  В общий носовой ход

  1.  Больной жалуется на головную боль, затруднение дыхания. Рентген подтвердил диагноз – фронтит (воспаление лобной пазухи). В каком носовом ходе при осмотре полости носа могут наблюдаться гнойные выделения?
    1.  Средний носовой ход
    2.  Верхний носовой ход
    3.  Нижний носовой ход
    4.  Общий носовой ход
    5.  Над верхней носовой раковиной

  1.  У больного гнойное воспаление клиновидной пазухи. В какую часть носовой полости вытекает гной?
    1.  Meatus nasi superior
    2.  Meatus nasi communis
    3.  Meatus nasi medius
    4.  Meatus nasi inferior
    5.  –

  1.  Пациент госпитализирован для коррекции искривления перегородки носа. Какие кости подлежат коррекции в данном случае?
    1.  Перпендикулярная пластинка решетчатой кости, сошник
    2.  Вертикальная пластинка небной кости, сошник
    3.  Перпендикулярная пластинка решетчатой кости, нижняя носовая раковина
    4.  Носовая кость, вертикальная пластинка небной кости
    5.  Горизонтальная пластинка небной кости , сошник

  1.  Больной 35 лет, обратился в приемный покой с жалобами на насморк и головную боль на протяжении 5 дней. После обследования ему установили диагноз – гайморит (воспаление верхнечелюстной пазухи). Сквозь какой носовой ход инфекция попала в носовую полость?
    1.  Средний
    2.  Верхний
    3.  Нижний
    4.  Общий
    5.  Носоглоточный

  1.  Больной 18 лет, обратился в больницу с жалобами на шум и болевые ощущения в ухе. Объективно – у больного острое респираторное заболевание, ринит. Сквозь какое отверстие глотки инфекция попала в барабанную полость и вызвала ее воспаление ?
    1.  Глоточное отверстие слуховой трубы
    2.  Барабанное отверстие слуховой трубы
    3.  Хоаны
    4.  Зев
    5.  Вход в гортань

  1.  У ребенка 2 лет после перенесенного гриппа появились жалобы на боль в ухе. Врач обнаружил снижение слуха и воспаление среднего уха. Каким путем инфекция попала в среднее ухо?
    1.  через слуховую трубу
    2.  через foramen jugularis
    3.  через canalis caroticus
    4.  через atrium mastoideum
    5.  через canalis nasolacrimalis

  1.  Больной 25 лет, обратился в приемный покой с жалобами на насморк и головную боль на протяжении 4 дней. После обследования ему установили диагноз фронтит. Сквозь какой носовой ход инфекция попала в лобную пазуху?
    1.  Средний
    2.  Верхний
    3.  Нижний
    4.  Общий
    5.  Носоглоточный

  1.  К ЛОР – врачу обратился больной с жалобами на изменения голоса. При обследовании обнаружено опухоль в границе заднего отдела rima vocalis. Между какими из хрящей гортани расположен этот отдел?
    1.  Cartilago arytenoidea
    2.  Cartilago cricoidea
    3.  Cartilago thyroidea
    4.  Cartilago corniculata
    5.  Cartilago cuneiformis

  1.  У больною с гайморитом затронуты соединение верхнечелюстной околоносовой пазухи со средним носовым ходом. Какое отверстие в норме обеспечивает поступление воздуха в носовую полость к гайморовой пазухе?
    1.  hiatus semilunaris
    2.  infundibulum ethmoidale
    3.  foramina ethnioidalia
    4.  recessus sphenopalatinus
    5.  canalisnasolacrimalis

  1.  Острое респираторное заболевание нередко усложняется воспалением среднего уха. Какой участок является местом непосредственного проникновения микрофлоры в среднее ухо?
    1.  носоглотка
    2.  Гортаноглотка
    3.  Гайморова пазуха
    4.  Ротоглотка
    5.  Лобная пазуха

  1.  В больного фолликулярная ангина усложнилась острым отитом (воспалением среднего уха). Какие существуют анатомические предпосылки для этого?
    1.  Евстахиева труба.
    2.  Лимфоэпителиальное кольцо Пирогова.
    3.  Фаллопиева труба.
    4.  Порок развития глотки.
    5.  Наличие грушевидного углубления.

  1.  Больному 53 года с остро развитым отеком гортани показано наложение трахеостомы (введение металлической трубки в трахею). Врачу необходимо знать, что при наложении трахеотомии необходимо рассечь следующие мышцы:
    1.  m.sternohyoldeus
    2.  m.digastricus
    3.  m.stylohyoideus
    4.  m.sternocleidomastoideus
    5.  m.geniohyoideus

  1.  У пациента после операции в участке переднего отдела шеи изменился голос в результате травмирования нерва, что иннервирует мышцы, напрягающие голосовые связки. Функция какой мышцы нарушена?
    1.  Перстнещитовидной
    2.  Поперечной черпаловидной
    3.  Черпало-надгортанной
    4.  Переднего перстнечерпаловидной
    5.  Заднего перстнечерпаловидной

  1.  Больному с нарушением функции внешнего дыхания необходимо сделать трахеотомию. На уровне каких хрящевых колец трахеи чаще всего может находиться перешеек щитовидной железы?
    1.  II-III
    2.  III-IV
    3.  I-II
    4.  IV-V
    5.  V-VI

  1.  При осмотре носовой полости врач заметил вытекание гноя из левого среднего носового хода. О воспалении каких пазух можно думать в таком случае?
    1.  Верхнечелюстной, лобной пазухи, передних и средних ячеек решетчатой кости
    2.  Верхнечелюстной и клиновидной пазухи
    3.  Лобовой и клиновидной пазухи, передних и задних ячеек решетчатой кости
    4.  Передних, средних и задних ячеек решетчатой кости
    5.  Клиновидной пазухи, задних ячеек решетчатой кости

  1.  В ЛОР- отделение поступила больная с диагнозом воспалительного процесса в лобовой и верхнечелюстной пазухах. В котором из отмеченных участков будет выделяться экссудат из этих пазух?
    1.  В средний носовой ход
    2.  В верхний носовой ход
    3.  В нижний носовой ход
    4.  В преддверие носа
    5.  В носоглотку

Сечостатева система

  1.  У новорожденного во время мочеиспускания из мочевого пузыря наблюдается выделение мочи из пупка. Чем обусловлено это явление?
    1.  незарощение мочевого протока
    2.  назарощение желточного протока
    3.  неполный свищ
    4.  эктопия устья мочеточника
    5.  дивертикул мочевого пузыря

  1.  У военкомате, на УЗИ-диагностике у мальчика 19 лет было выявлено опущение почки. На уровне каких позвонков расположенные почки в норме?
    1.  11 грудного и 3 поясничного
    2.  9-10 грудных
    3.  4-5 поясничных
    4.  12 грудного и 1 поясничного
    5.  9-12 грудных

  1.  При цистоскопии в норме слизистая оболочка мочевого пузыря образовывает складки за исключением одного участка треугольной формы. Слизистая оболочка в этом месте гладкая. В какой части мочевого пузыря находится этот треугольник?
    1.  дно пузыря
    2.  шейка пузыря
    3.  верхушка мочевого пузыря
    4.  тело мочевого пузыря
    5.  перешеек мочевого пузыря

  1.  После значительного похудения у мужчины 70 лет появились тупые боли в поясничном участке. При обследовании был выставлен диагноз: "Блуждающая почка". Какая часть фиксирующего аппарата почки была нарушена?
    1.  capsula adіposa
    2.  capsula fіbrosa
    3.  m. іlіopsoas
    4.  lіg. hepatorenalіs
    5.  m. quadratus lumborum

  1.  Женщине 58-ми лет проведено полное удаление матки с придатками, после чего выделение мочи прекратилось. При цистоскопии: пузырь мочи не содержит, из устъев мочеточников моча не поступает. Какой отдел мочевыделительной системы был поврежден ?
    1.  Ureter
    2.  Pelvіs renalіs
    3.  Uretra
    4.  Vesіca urіnarіa
    5.  Ren

  1.  Во время операции из почечной лоханки удален камень размерами 3х4 см, имеющий с одной стороны три выроста в виде рогов [коралловидный камень]. Каким анатомическим образованиям соответствуют эти выросты?
    1.  Большим чашечкам
    2.  Нефронам
    3.  Малым чашечкам
    4.  Лоханке почки
    5.  Долькам почки

  1.  На экскреторной урограмме [контрастирование мочевыводящих путей] определяется широкая мешковидная лоханка, в которую непосредственно впадают малые чашечки, большие отсутствуют. Укажите форму экскреторных путей почки.
    1.  Эмбриональная
    2.  Фетальная
    3.  Зрелая
    4.  Филогенетическая
    5.  Онтогенетическая

  1.  Какое из анатомических образований может служить ориентиром для нахождения отверстий мочеточников при внутреннем обследовании мочевого пузыря?
    1.  trіgonum vesіcae
    2.  apex vesіcae
    3.  corpus vesіcae
    4.  urachus
    5.  cervіx vesіcae

  1.  У больного при нефрографии были найдены камешки в макроскопических отделах мочевыделительных путей почки. Установлено, что они находятся в:
    1.  Маленьких и больших почечных чашечках, почечной лоханке.
    2.  собирательных трубочках, сосочковых протоках, маленьких почечных чашечках
    3.  прямых трубочках, маленьких и больших почечных чашечках.
    4.  сосочковых протоках, больших почечных чашечках, почечной лоханке.
    5.  сосочковых протоках, маленьких почечных чашечках, прямых трубочках.

  1.  С целью уточнения диагноза у мужчины 70 лет проведено пальпаторное обследование органов через переднюю стенку прямой кишки. Какие органы прилежат к этой стенке ?
    1.  мочевой пузырь, простата, семенные пузырьки, семявыносящие протоки.
    2.  уретра, бульбоуретральные железы, мочевой пузырь, простата.
    3.  мочевой пузырь, уретра, семявыводящие протоки, семенные пузырьки.
    4.  мочеточники, простата, мочевой пузырь, семенные пузырьки, бульбоуретральные железы.
    5.  мочевой пузырь, уретру, простату, бульбоуретральные железы.

  1.  Пункцию мочевого пузыря через переднюю брюшную стенку, не затрагивая брюшины, возможно выполнить:
    1.  При наполненном мочевом пузыре.
    2.  При пустом мочевом пузыре.
    3.  Только у мужчин.
    4.  Только у женщин.
    5.  Только у детей

  1.  У больного 40 лет при инструментальном удалении камня мочеточника произошло осложнение - разрыв стенки мочеточника в брюшном отделе. Куда будет попадать моча через отверстие в стенке мочеточника?
    1.  Забрюшинное пространство.
    2.  Печеночную сумку
    3.  Полость брюшины.
    4.  Сальниковую сумку.
    5.  Позвоночный канал.

  1.  Больной предъявляет жалобы на острые боли в левой части поясничной области. Рези при мочеиспускании. При обследовании ему поставлен диагноз почечно-каменная болезнь. Определите наиболее вероятную локализацию камня
    1.  Лоханка, большие чашечки
    2.  Лоханка, корковое вещество
    3.  Малые чашечки, мозговое вещество
    4.  Лоханка, мозговое вещество
    5.  Корковое вещество, пирамиды.

  1.  В поле зрения цистоскопа гладкая поверхность слизистой оболочки без складок. Какая часть мочевого пузыря в поле зрения?
    1.  Пузырный треугольник
    2.  Верхушка.
    3.  Тело.
    4.  Шейка.
    5.  Дно

  1.  Во время оперативного вмешательства в области малого таза женщины возникла необходимость перевязать маточную артерию. Какое из образований может быть случайно перевязано вместе с ней?
    1.  Мочеточник
    2.  Маточная труба
    3.  Круглая связка матки
    4.  Внутренняя подвздошная вена
    5.  Мочеиспускательный канал

  1.  К врачу педиатру обратились родители с жалобами на выделение жидкости ( мочи) в области пупка. Какая врожденная аномалия у ребенка?
    1.  Незарощение мочевого протока
    2.  Дивертикул Меккеля
    3.  Отверстие мочеточника
    4.  Пупочная грыжа
    5.  Паховая грыжа

  1.  У больного усыновлено наличие камня в месте перехода правой почечной лоханки к мочеточнику. Позади каких структур находится начальный отдел правого мочеточника
    1.  pars descendens duodeni
    2.  flexura coli dextra
    3.  colon ascendens
    4.  pars superior duodeni
    5.  pars horizontalis duodeni

  1.  При ультразвуковом исследовании почек в больной выявлено их опущение. В анамнезе похудение на 10 кг. Ослабление какого из факторов фиксирующего аппарата почек привело к этому нарушению?
    1.  жировой капсулы
    2.  фиброзной капсулы
    3.  брюшины
    4.  почечных артерий и вен
    5.  большой поясничной мышцы

  1.  После значительного похудения в мужчины 70 лет появились тупые боли в поясничной области. При обследовании был поставлен диагноз: «Блуждающая почка». Какая часть фиксирующего аппарата почки достовернее всего была поражена?
    1.  capsula adiposa
    2.  capsula fibrosa
    3.  m. iliopsoas
    4.  lig. hepatorenalis
    5.  m. quadratus lumborum

  1.  К урологу обратился мужчина 58 лет с жалобами на резкие боли при мочевыделении и уменьшении количества мочи. Врач предположил наличие мочекаменной болезни. В какой части мужской уретры наиболее возможна задержка камня?
    1.  pars membranacea
    2.  pars prostatica
    3.  pars spongiosa
    4.  pars реlvina
    5.  pars intramuralis

  1.  У больной пиелонефритом женщины 42 лет, при обследовании выявлены нарушения работы форникального аппарата почек. В какой части почки в норме расположена эта структура?
    1.  Calyx renalis minor
    2.  Calyx renalis major
    3.  Pelvis renalis
    4.  Ductuli papillares
    5.  Capsula glomeruli

  1.  При проведении артериографии (обследование состояния артериального русла почки), врач должен знать, что сегментарное строение почки определяется распределением на ветви а. renalis. Сколько сегментарных ветвей окончательно есть в одной почке?
    1.  5
    2.  6
    3.  4
    4.  3
    5.  7

  1.  На прием к врачу обратился больной с мочекаменной болезнью. При обследовании выявлена обтурация камнем конечного отдела правого мочеточника. Какое название имеет этот отдел мочеточника?
    1.  Pars intramuralis
    2.  Parspelvina
    3.  Pars abdominalis
    4.  Pars renalis
    5.  Pars vesicalis

  1.  Больной 65 лет госпитализирован с подозрением на опухоль простаты. Во время операции выявлено, что опухоль “приросла” к мочевому пузырю. Какой отдел мочевого пузыря пострадал?
    1.  Шейка
    2.  Верхушка
    3.  Дно
    4.  Треугольник
    5.  Тело

  1.  Мужчина 75-лет. поступил в урологическое отделение с жалобами на выраженные боли внизу живота, отсутствие мочи, невозможность самостоятельного мочеиспускания. При осмотре урологом установлен диагноз: аденома [доброкачественная опухоль] предстательной железы. Показанная катетеризация мочевого пузыря. Какова последовательность прохождения катетера через отделы мочеиспускательного канала
    1.  Губчатая, перепончатая, предстательная
    2.  Перепончатая, предстательная, губчатая
    3.  Губчатая, предстательная, перепончатая
    4.  Перепончатая, губчатая, предстательная
    5.  Предстательная, перепончатая, губчатая

  1.  Мочекаменная болезнь усложнилась выходом камня из почки. На каком уровне мочеточника он может остановиться?
    1.  На границе брюшной и тазовой частей
    2.  В лоханке
    3.  В середине брюшной части
    4.  На 2 см высшее вхождения в мочевой пузырь
    5.  На 5 см выше тазовой части

  1.  Во время операции по поводу удаления матки врач перевязывает маточную артерию, которая проходит в толще широкой связки матки. При этом надо помнить, что возле маточной артерии проходит мочеточник, где именно?
    1.  Сзади
    2.  Впереди
    3.  Сверху
    4.  Снизу
    5.  Латеральный

  1.  У мужчины 42 лет возникли затруднения мочеиспускания, связанные с перенесенным инфекционным заболеванием уретры и предстательной железы. Врач назначил проведение катетеризации. Выполнение этой операции следует проводит с учетом наличия естественных изгибов мочеиспускательного канала. Врачу необходимо помнить, что мочеиспускательный канал имеет:
    1.  2 изгиба
    2.  1 изгиб
    3.  3 изгиба
    4.  4 изгиба
    5.  5 изгибов

  1.  Женщина 30 лет получила травму промежности. При осмотре в гинеколога в области промежности были выявлены большие синяки. При осмотре влагалища на передней его стенке на глубине 6см выявлена рана, которая умеренно кровоточит, из которой при попытке больной помочится выделяется моча. Какой отдел мочевыделительной системы вероятнее всего поврежден?
    1.  Мочеиспускательный канал
    2.  Мочеточники
    3.  Мочевой пузырь
    4.  Почки
    5.  Лоханки почек

  1.  Мужчина 35 лет обратился к врачу с жалобами на боль и припухлость правого яичка. При обследовании была выявлена опухоль, которая требует операции. При этом необходимо рассечь 7 оболочек мошонки и белочную оболочку. Какая оболочка будет рассечена последней перед белочной оболочкой?
    1.  tunіca vagіnalіs testіs
    2.  tunіca spermatіca externa
    3.  tunіca dartos
    4.  tunіca spermatіca іnterna
    5.  cutіs orchіs

  1.  У новорожденного мальчика при осмотре мошонки в правой половине не обнаружено яичка. О какой аномалии развития идет речь?
    1.  Монорхизме
    2.  Гермафродитизме
    3.  Крипторхизме
    4.  Гипоспадии
    5.  Эписпадии

  1.  У больного водянка яичка. В пределах какой оболочки яичка локализован процесс?
    1.  Влагалищной оболочки
    2.  Мясистой оболочки
    3.  Наружной семенной фасции
    4.  Внутренней семенной фасции
    5.  Кожи мошонки

  1.  При обследовании ребенка 3-х месяцев выявлено отсутствие правого яичка в мошонке, утолщение передней брюшной стенки над поверхностным паховым кольцом. Как называется отклонение от нормального варианта размещения яичка?
    1.  Крипторхизм
    2.  Монорхизм
    3.  Анархизм
    4.  Фуникулоцеле
    5.  Варикоцеле

  1.  Мужчина 75-лет. поступил в урологическое отделение с жалобами на выраженные боли внизу живота, отсутствие мочи, невозможность самостоятельного мочеиспускания. При осмотре урологом установлен диагноз: аденома [доброкачественная опухоль] предстательной железы. Показана катетеризация мочевого пузыря. Какова последовательность прохождения катетера через отделы мочеиспускательного канала?
    1.  Губчатая, перепончатая, предстательная
    2.  Губчатая, предстательная, перепончатая
    3.  Перепончатая, губчатая, предстательная
    4.  Предстательная, перепончатая, губчатая
    5.  Перепончатая, предстательная, губчатая

  1.  Больной 65 лет обратился в клинику по поводу болезненности мочевыделения. При обследовании выявлена гипертрофия простаты. Увеличение каких из перечисленных частей предстательной железы является возможной причиной данных нарушений?
    1.  Перешеек (средняя доля)
    2.  Правая доля
    3.  Левая доля
    4.  Капсула простаты
    5.  Проточков предстательной железы

  1.  С целью уточнения диагноза у мужчины 70 лет проведено пальпаторное обследование органов через переднюю стенку прямой кишки. Какие органы прилежат к этой стенке ?
    1.  мочевой пузырь, простата, семенные пузырьки, семявыносящие протоки.
    2.  уретра, бульбоуретральные железы, мочевой пузырь, простата.
    3.  мочевой пузырь, уретра, семявыводящие протоки, семенные пузырьки.
    4.  мочеточники, простата, мочевой пузырь, семенные пузырьки, бульбоуретральные железы.
    5.  мочевой пузырь, уретру, простату, бульбоуретральные железы.

  1.  У мальчика наблюдается мошоночная грыжа. Порок развития которой из оболочек яичка является причиной возникновения этой грыжи?
    1.  tunіca vagіnalіs testіs
    2.  fascіa spermatіca externa
    3.  fascіa spermatіca іnterna
    4.  fascіa cremasterіca
    5.  tunіca dartos

  1.  У больного диагностирована водянка яичка - увеличение количества жидкости в серозной полости. Между какими оболочками яичка локализуется патологическое содержимое?
    1.  Между париетальным и висцеральным листками влагалищной оболочки яичка
    2.  Между кожей и мясистой оболочкой
    3.  Между внутренней семенной фасцией и влагалищной оболочкой
    4.  Между мясистой оболочкой и внутренней семенной фасцией
    5.  Между кожей и мышцей, которая поднимает яичко

  1.  Поражение какой оболочки мошонки может привести к водянке яичка?
    1.  Tunіca vagіnalіs testіs
    2.  Tunіca dartos
    3.  Fascіa spermatіca externa
    4.  Fascіa spermatіca іnterna
    5.  Fascіa cremasterіca

  1.  Во время обзора больного хирург обнаружил водянку яичка. Между листками какой оболочки яичка скопилась жидкость?
    1.  Серозной (влагалищной).
    2.  Белочной.
    3.  Мясистой
    4.  Наружной семенной.
    5.  Внутренней семенной.

  1.  У новорожденного мальчика при осмотре наружных половых органов обнаружена расщелина мочеиспускательного канала, которая открывается на нижней поверхности полового члена. О какой аномалии развития идет речь?
    1.  Гипоспадии
    2.  Гермафродитизме
    3.  Эписпадии
    4.  Монорхизме
    5.  Крипторхизме

  1.  Молодой человек обратился в больницу с жалобами на нарушение мочеиспускания. При обследовании наружных половых органов обнаружено, что мочеиспускательный канал расщеплён сверху и моча вытекает через это отверстие. Какой вид аномалии развития наружных половых органов
    1.  Эписпадия
    2.  Фимоз
    3.  Гермафродитизм
    4.  Парафимоз
    5.  Гипоспадия

  1.  У новорожденного малыша педиатр обнаружил, что отверстие крайней плоти по величине не превышает диаметр мочеиспускательного канала и головка полового члена не может выходить через такое отверстие. Как называется эта аномалия?
    1.  Фимоз
    2.  Эписпадия
    3.  Гипоспадия
    4.  Парафимоз
    5.  Гермафродитизм

  1.  В больницу обратилась мать двухлетнего мальчика с жалобами на увеличение размеров мошонки ее ребенка. После осмотра, установлен диагноз - водянка яичка (накопление жидкости между оболочками яичка). Какая именно оболочка яичка содержит эту жидкость
    1.  Влагалищная
    2.  Мясистая
    3.  Белковая
    4.  Наружная семенная фасция
    5.  Внутренняя семенная фасция

  1.  Одним из осложнений инфекционного паротита ("свинка") является поражение сперматогенного эпителия. Какая анатомическая структура поражена патологическим процессом?
    1.  Tubulі semіnіferі contortі
    2.  Ductus epіdіdіmydіs
    3.  Rete testіs
    4.  Ductulі prostatіcі
    5.  Ductulі efferentes testіs

  1.  При проведении катетеризации уретры у мужчины 30 лет, возникло затруднение при введении катетера [катетер вводится наполовину]. Какой отдел мочеиспускательного канала самый узкий?
    1.  Перепончатый
    2.  Простатический
    3.  Губчатый
    4.  Наружное отверстие мочеиспускательного канала
    5.  Внутреннее отверстие мочеиспускательного канала

  1.  К врачу урологу на консультацию поступил мальчик с жалобами на припухлость в области мошонки. При осмотре и пальпации обнаружена жидкость вокруг правого яичка. С чем связана эта патология?
    1.  Незарощение верхней части влагалищного отростка брюшины
    2.  Крипторхизм
    3.  Анорхизм
    4.  Расширение поверхностного пахового кольца
    5.  Незаращение глубокого кольца пахового канала

  1.  У новорожденного мальчика диагностирована врожденная паховая грыжа. О несращении какой анатомической структуры идет речь?
    1.  Влагалищная оболочка
    2.  Мясистая оболочка
    3.  Внешняя семенная фасция
    4.  Внутренняя семенная фасция
    5.  Мышца поднимающая яичко

  1.  Больного госпитализировано с подозрением на опухоль простаты. Во время операции обнаружено, что опухоль «проросла» до среднего отдела уретры. Какой это отдел?
    1.  Перепончатый
    2.  Предстательный
    3.  Губчатый
    4.  Внутриорганный
    5.  Лакунарный

  1.  При обследовании ребенка 3 года мужского пола выявлена правосторонняя паховая грыжа. Какая структура может обусловливать это заболевание?
    1.  processus vaginalis peritonei
    2.  fascia transversalis
    3.  tunica vaginalis tensis
    4.  musculus cremaster
    5.  tunica dartos

  1.  У больного мальчика, 10 лет, выявлено соединение серозной полости яичка с брюшной полостью; которая требует оперативного вмешательства на семенном канатике. Какая из оболочек семенного канатика может быть рассечена последней, чтобы выделить его содержимое?
    1.  Fascia spermatica intern
    2.  Fascia spermaiica ехterna
    3.  Tunica vaginalis (lamina parietalis)
    4.  Fascia cremasterica
    5.  Tunica vaginalis (lamina visceralis)

  1.  На прием к врачу обратилась мать мальчика 7 лет с жалобами на плотное образование позади яичка и его придатка. Врач успокоил мать и объяснил, что это нормальное рудиментарное образование, связанное с развитием мужских половых органов, в особенности он хорошо развит у детей. Какое это образование?
    1.  Paradidymis
    2.  Ductuli aberrantes
    3.  Vesicula seminalis
    4.  Appendix testis
    5.  Appendix ериdidymidis

  1.  Больному с ухудшенным мочевыделением назначено обследование предстательной железы через прямую кишку. Какую часть предстательной железы можно прощупать таким образом?
    1.  Заднюю поверхность
    2.  Переднюю поверхность
    3.  Основание железы
    4.  Верхушку железы
    5.  Нижнебоковую поверхность

  1.  У новорожденного мальчика при осмотре хирург определил не опущение левого яичка в мошонку (крипторхизм). В каком возрасте в норме яичко должно находиться в мошонке?
    1.  На момент рождения
    2.  К одному года
    3.  К трем годам
    4.  К пяти годам
    5.  К семи годам

  1.  Женщина 25 лет госпитализирована в гинекологическое отделение с целью операции по поводу опухоли яичника. При осуществлении операции необходимо рассечь связку, которая соединяет яичник с маткой. Какая это связка?
    1.  lіg. ovarіі proprіum
    2.  lіg. cardіnale
    3.  lіg. latum uterі
    4.  lіg. suspensorіum ovarіі
    5.  lіg. umbіlіcale laterale

  1.  Во время операции по поводу удаления матки с яичниками и маточными трубами, врач перевязывает связки, которые подвешивают яичник. Какие сосуды перевязал врач в этой связке?
    1.  Яичниковые артерии вены
    2.  Маточные артерию и вену
    3.  Трубные артерию и вену
    4.  Внутреннюю подвздошную артерию
    5.  Внутреннюю подвздошную вену

  1.  Женщина госпитализирована в клинику с симптомами острого живота. При обследовании возникло подозрение на внематочную беременность. Какое из анатомических образований таза необходимо пропунктировать для подтверждения диагноза?
    1.  Excavatіo rectouterіna
    2.  Excavatіo vesіcouterіna
    3.  Excavatіo rectovesіcalіs
    4.  Fossa іschіorectalіs
    5.  Processus vagіnalіs perіtoneі

  1.  С целью уточнения диагноза у больной 70 лет проведено пальпаторное исследование органов таза через переднюю стенку прямой кишки. Какие органы при такой пальпации можно исследовать у женщины?
    1.  Матку, влагалище.
    2.  Маточную трубу, влагалище.
    3.  Влагалище, яичники.
    4.  Яичники, матку.
    5.  Маточную трубу, матку.

  1.  Роженице в связи с патологически узким тазом проведено кесарево сечение. Какие слои стенки матки должен рассечь хирург?
    1.  Висцеральный листок брюшины, мышечную и слизистую оболочки
    2.  Париетальный листок брюшины, мышечную и слизистую оболочки
    3.  Висцеральный листок брюшины, околоматочную жировую клетчатку, адвентицию
    4.  Париетальный и висцеральный листки брюшины, околоматочную жировую клетчатку, мышечную оболочку
    5.  Висцеральный листок брюшины, мышечную, околоматочную жировую клетчатку

  1.  В клинику поступила молодая женщина с жалобами на резкую боль внизу живота. При обследовании у врача возникло подозрение на разрыв маточной трубы в результате внематочной беременности. Во время пункции через задний свод влагалища в шприце обнаружили кровь. В каком из образований брюшины женщины накапливается кровь в данном случае?
    1.  Прямокишечно-маточном углублении.
    2.  Пузырно-маточном углублении.
    3.  Прямокишечо-пузырном углублении.
    4.  Межсигмовидном углублении.
    5.  Позадипрямокишечном углублении.

  1.  В гинекологическое отделение госпитализирована женщина с клиникой острого живота с подозрением на внематочную беременность. Через какое анатомическое образование будет выполнять пункцию брюшной полости гинеколог?
    1.  Fornіx vagіnae posterіor
    2.  Fornіx vagіnae anterіor
    3.  Cervіx uterі
    4.  Rectum
    5.  Fossa paravesicalis

  1.  В гинекологическое отделение доставлена женщина с признаками внутреннего кровотечения и подозрением на внематочную беременность. В каком из названных образований вероятнее всего накопление крови?
    1.  Exavatіo recto-uterіna
    2.  Exavatіo vesіco-uterіna
    3.  Fossa іschіo-analіs
    4.  Fossa paravesіcalіs
    5.  Fossa ovarіca

  1.  При влагалищном исследовании женщины гинеколог осматривает передний свод влагалища. Какие анатомические структуры его образуют?
    1.  Шейка матки и передняя стенка влагалища.
    2.  Передняя и задняя стенки влагалища.
    3.  Шейка матки и задняя стенка влагалища.
    4.  Передняя и задняя губы шейки матки.
    5.  Тело матки и передняя стенка влагалища.

  1.  Во время обследования больной, возникло подозрение на наличие гноя в прямокишечно-маточном углублении. Через какое анатомическое образование лучше всего пропунктировать данное углубление?
    1.  Задний свод влагалища.
    2.  Передний свод влагалища.
    3.  Ампула прямой кишки.
    4.  Диафрагма таза.
    5.  Передняя стенка влагалища.

  1.  Больная 45 лет, госпитализирована с подозрением на опухоль матки. После обследования, установлен диагноз - фибромиома матки. В какой оболочке матки размещается эта опухоль?
    1.  Myometrіum
    2.  Endometrіum
    3.  Perіmetrіum
    4.  Parametrіum
    5.  Mesometrіum

  1.  Воспалительный процесс видоизмененной подсерозной основы (клетчатки) вокруг шейки матки обеспечивает интенсивный болевой симптом у пациентки. Патологический процесс каких тканей установил врач?
    1.  Parametrіum
    2.  Mesometrіum
    3.  Myometrіum
    4.  Endometrіum
    5.  Perіmetrіum

  1.  У маленькой девочки было диагностировано воспаление полости брюшины в участке малого таза (пельвиоперитонит). Из какого анатомического образования инфекционный агент попал из внешней среды к месту воспаления
    1.  Ostium vaginae
    2.  Ostium urethrae internum
    3.  Duсtuli glandulaе vestibularis major
    4.  Canalis analis
    5.  Ostium urethrae ехternum

  1.  В гинекологическое отделение поступила больная с подозрением на внутреннее кровотечение [внематочная беременность]. Через какое образование проводят пункцию для срочного диагностирования кровотечения?
    1.  Задний свод влагалища
    2.  Передний свод влагалища
    3.  Шейку матки
    4.  Маточный зев
    5.  Переднюю стенку влагалища

  1.  Больная 23 года поступила в гинекологическое отделение с жалобами на массивный отек малых половых губ и гнойные выделения возле их основы и из преддверия влагалища ближе к задней спайки. О воспалении каких желез половых органов стоит думать?
    1.  Больших преддверных (Бартолиновые)
    2.  Луковично – мочеточниковых (Куперовы)
    3.  Предстательной
    4.  Малых преддверных
    5.  Цервикальных

  1.  Женщине 26 лет проведено рентгенологическое исследование матки с введением контрастного вещества (метросальпингография). Какую форму имеет тень полости матки на рентгенограмме в норме?
    1.  Треугольник с вогнутыми сторонами
    2.  Овал
    3.  Треугольник с выпуклыми сторонами
    4.  Форма латинской буквы «V»
    5.  Грушевидная форма

  1.  Женщина 25 лег госпитализирована в гинекологическое отделение с целью операции по поводу опухоли яичника. При осуществлении операции необходимо рассекать связку, которая соединяет яичник с маткой. Какую именно?
    1.  lig. ovarii proprium
    2.  lig. cardinale
    3.  lig. latum uteri
    4.  lig. suspensorium ovarii
    5.  lig. umbilicale laterale

  1.  Женщина, 32 лет, обратилась к гинекологу. Врач поставил диагноз: Опущение матки после родов. Какие связи укрепляют матку в норме?
    1.  Широкая, круглая и кардинальные маточные связи
    2.  Кардинальная, широкая, брыжейка матки
    3.  Собственная маточная связка, брыжейка матки, круглая связка
    4.  Широкая, круглая и собственная маточные связи
    5.  Маточная брыжейка, широкая и собственная маточные связки

  1.  При обследовании наружных половых органов у женщины гинеколог поставил диагноз – бартолинит (воспаление бартолиновых желез). О патологии какого анатомического образования идет речь?
    1.  Большая железа преддверия
    2.  Луковица преддверия
    3.  Малые преддверные железы
    4.  Железы мочеиспускательного канала
    5.  Лакуны мочеиспускательного канала

  1.  При влагалищном обследовании женщины гинеколог осматривает передний свод влагалища. Какие анатомические структуры его образуют?
    1.  Шейка матки и передняя стенка влагалища.
    2.  Передняя и задняя стенки влагалища.
    3.  Шейка матки и задняя стенка влагалища.
    4.  Передняя и задняя губы шейки матки.
    5.  Тело матки и передняя стенка влагалища.

  1.  При влагалищном обследовании женщины гинеколог осматривает зев матки. Какие анатомические структуры его образуют?
    1.  Передняя и задняя губы шейки матки.
    2.  Шейка матки и передняя стенка влагалища.
    3.  Передняя и задняя стенки влагалища
    4.  Шейка матки и задняя стенка влагалища.
    5.  Тело матки и передняя стенка влагалища.

  1.  У пострадавшей 18 лет выявлено травматическое повреждение в участке уретрального киля влагалища. Какой из столбов складок влагалища поврежден?
    1.  Передний
    2.  Задний
    3.  Правый
    4.  Левый
    5.  Верхний

  1.  После травматического поражения промежности у потерпевшего наблюдается произвольное недержание мочи. Какая мышца была травмирована?
    1.  Мышца – сжиматель мочеиспускательного канала – наружный сфинктер.
    2.  Поверхностная поперечная мышца промежности.
    3.  Глубокая поперечная мышца промежности.
    4.  Седалищно-пещеристая мышца.
    5.  Внутренний сфинктер.

  1.  Ультразвуковое исследование органов малого таза осуществляется при наполненном мочевом пузыре. Какая мышца промежности удерживает при этом мочу?
    1.  Сфинктер мочеиспускательного канала
    2.  Луковично-губчатая
    3.  Седалищно-пещеристая
    4.  Поверхностная поперечная
    5.  Глубокая поперечная

  1.  Больной Б., 39 лет, которая в течение 8 лет не может забеременеть посоветовали обратиться к эндокринологу. При обследовании у больной выявлен экзофтальм, тремор век, тахикардию. Заболевание какой эндокринной железы сопровождается такими симптомами?
    1.  щитовидной
    2.  поджелудочной
    3.  половых
    4.  надпочечных
    5.  эпифиза

  1.  У больного - воспаление бульбоуретральных желез. Между какими фасциями находятся эти органы?
    1.  fasciae diaphragmatis urogenitalis superior et interior
    2.  fasciae реrinei superficialis et diaphragmalis urogenitalis interior
    3.  fasciae diaphragmatis urogenitalis superior et diaphragmalis реlvis inferior
    4.  fasciae diaphragmalis реlvis inferior et superior
    5.  fasciae реrinei superficialis et diaphragmatis реlvis inferior

  1.  Во время родов при трудном прохождении головки плода во избежание разрыва промежности производят рассечение отверстия влагалища у основания большой половой губы. Какую мышцу промежности при этом рассекают?
    1.  Луковично-губчатую
    2.  Седалищно-пещеристую
    3.  Поверхностную поперечную
    4.  Наружный сфинктер прямой кишки
    5.  Глубокую поперечную

  1.  Во время родов у женщины случился разрыв тканей промежности. Для устранения данной патологии необходимо наложить швы, в том числе на мышцы. Какую мышцу промежности следует сшить?
    1.  Поверхностная поперечная мышца промежности
    2.  Мышца, поднимающая задний проход
    3.  Наружный сфинктер заднего прохода
    4.  Седалищно-пещеристая мышца
    5.  Луковично- губчатая мышцы

  1.  При рентгенологическом исследовании костей основания черепа выявлены увеличение ямки турецкого седла, изменение передних наклоненных отростков, разрушение некоторых участков турецкого седла. Опухоль какой эндокринной железы может к этому привести?
    1.  Гипофиз
    2.  Вилочковая железа
    3.  Эпифиз
    4.  Щитовидной железы
    5.  Надпочечники

  1.  У человека развился гигантизм. Функция какой железы внутренней секреции нарушена?
    1.  Гипофиза
    2.  Эпифиза
    3.  Щитовидной
    4.  Вилочковой
    5.  Надпочечных желез

  1.  Больная Б. 50 лет жалуется на то, что в последнее время ухо, нос, кисть начали увеличиваться в размере. Гиперфункция какой железы дает подобные симптомы?
    1.  гипофиза
    2.  щитовидной
    3.  половых
    4.  надпочечных
    5.  эпифиза

  1.  У больного судороги. О гипофункции какой эндокринной железы можно думать?
    1.  Паращитовидной железы
    2.  Шишковидного тела
    3.  Гипофиза
    4.  Половых желез
    5.  Надпочечников

  1.  К врачу обратилась мать, сын которой за лето вырос на 18см. При обследовании парня 12 лет: рост - 180 см, вес 68 кг. С нарушением деятельности какой эндокринной железы это связано?
    1.  гипофиза
    2.  щитовидной
    3.  половых
    4.  надпочечника
    5.  эпифиза

  1.  Больная К., 30 лет, жалуется на сильную жажду, сухость во рту, которые появилось после сильного нервного потрясения. При лабораторном обследовании выявлено увеличение сахара в крови до 10 ммоль/л. Заболевание какой эндокринной железы выявлено у больной?
    1.  Поджелудочной
    2.  Щитовидной
    3.  Половой
    4.  Надпочечника
    5.  Эпифиза

  1.  У мальчика 13 лет выявлены признаки кретинизма (карликовый рост, недоразвитие половых органов и умственное отставание). Что могло послужит причиной развития этой патологии?
    1.  Гипофункция щитовидной железы
    2.  Гиперфункция щитовидной железы
    3.  Гипофункция парощитовидных желез
    4.  Гиперфункция парощитовидных желез
    5.  Гипофункция задней доли гипофиза

Серцево-судинна система

  1.  При УЗИ сердца выявлен дефект перепончатой части межжелудочковой перегородки сердца у ребенка 2-х лет. Определите, в каком отделе межжелудочковой перегородки он расположен?
    1.  Верхнем
    2.  Нижнем
    3.  Среднем
    4.  Переднем
    5.  Заднем

  1.  Больному 32 лет диагностирована недостаточность митрального клапана. В каком отделе сердца данный клапан размещается?
    1.  Между левым предсердием и левым желудочком
    2.  Между правым предсердием и правым желудочком
    3.  Между левым и правым предсердиями
    4.  Между левым и правым желудочками
    5.  В месте выхода аорты

  1.  При обследовании ребенка выявлено незаращение овального отверстия. В каком отделе сердца размещено данное отверстие?
    1.  Между левым и правым предсердиями
    2.  Между правым предсердием и правым желудочком
    3.  Между левым предсердием и левым желудочком
    4.  Между левым и правым желудочками
    5.  В участке митрального клапана

  1.  Cудебно-медицинский эксперт при изучении сердца определил, что у погибшего повреждена венечная пазуха сердца. Определите место впадения поврежденного анатомического образования.
    1.  Правое предсердие
    2.  Нижняя полая вена
    3.  Верхняя полая вена
    4.  Правый желудочек
    5.  Левое предсердие

  1.  При УЗИ беременной в сердечно-сосудистой системе плода нарушений не обнаружено, венозный проток функционирует. Определите, какие сосуды он соединяет?
    1.  Пупочную вену с нижней полой веной
    2.  Легочной ствол с аортой
    3.  Легочной ствол с нижней полой веной
    4.  Пупочную вену с аортой
    5.  Пупочную вену с пупочной артерией

  1.  Больному диагностировано нарушение проводимости сердца, связанной с правой ножкой Гиса. В какой области размещено данное образование?
    1.  В толще правого желудочка
    2.  Между правым предсердием и правым желудочком
    3.  Между левым и правым предсердиями
    4.  Между левым и правым желудочками
    5.  Между левым предсердием и левым желудочком

  1.  Для подтверждения диагноза ишемическая болезнь сердца больному выполняют коронарографию (обследование кровотока в венечных артериях сердца). Врач должен знать, что левая коронарная артерия распределяется на ветви?
    1.  interventricularis anterior et r. сіrcumflexus
    2.  interventricularis anterior et r. ascendens
    3.  interventricularis posterior et r. descendens
    4.  interventricularis anterior et posterior
    5.  ventriculi dexter et sinister

  1.  При обследовании больного 56 лет, после инфаркта миокарда было установлено нарушение функции венечного синуса сердца. Врач должен помнить, что крупными притоками sinus coronarius сердца является?
    1.  5 вен
    2.  4 вены
    3.  3 вены
    4.  7 вен
    5.  6 вен

  1.  При обследовании больного с ишемической болезнью сердца, врач выявил ухудшение венозного оттока в бассейне вены сердца, которая проходит в передней межжелудочковой борозде сердца. Какая это вена?
    1.  cordis magna
    2.  cordis media
    3.  cordis parva
    4.  v. posterior ventriculi sinistri
    5.  v. obliqua atrii sinistri

  1.  Венозная связка печени lig. venosum во внутриутробном периоде развития выполняла роль сосуда, который связывал?
    1.  V. umbilicalis и v. cava inferior
    2.  V. porta и v. umbilicalis
    3.  V. umbilicalis и v. umbilicalis
    4.  V. umbilicalis и v. cava superior
    5.  V. porta и v.v. hepaticae

  1.  Круглая связка печени lig. teres hepatis является преобразованным сосудом в сосудистой системе новорожденного. Что это за сосуд?
    1.  V. umbilicalis
    2.  V. hepatis
    3.  umbilicalis
    4.  Ductus venosus
    5.  Ductus arteriosus

  1.  У больного перикардитом при обследовании выявлено накопление серозной жидкости в синусах перикардиальной полости. Какие выделяют в норме синусы?
    1.  Sinus transversus реricardii et sinus obliquus реricardii
    2.  Sinus transversus et sinus verticalis
    3.  Sinus dexter et sinus sinister реricardii
    4.  Sinus transversus реricardii et sinus rectus
    5.  Sinus obliquus реricardii et sinus superior

  1.  Сужение крупного сосуда повлекло ухудшение оттока крови из левого желудочка. Какой это сосуд?
    1.  Аорта
    2.  Легочный ствол
    3.  Легочная вена
    4.  Верхняя полая вена
    5.  Нижняя полая вена

  1.  У больной 45 лет выявлен инфаркт передней стенки левого желудочка. В бассейне какого сосуда возникло нарушение кровообращения?
    1.  Передней межжелудочковой ветви левой венечной артерии.
    2.  Предсердно-желудочковой ветви левой венечной артерии.
    3.  Предсердно-желудочковых ветвей правой венечной артерии.
    4.  Огибающей ветви левой венечной артерии.
    5.  Задней межжелудочковой ветви правой венечной артерии.

  1.  При обследовании мужчины 50 лет, врач выслушал патологические сердечные шумы в месте проекции верхушки сердца на переднюю грудную стенку. Где чаще всего проецируется верхушка сердца по отношению к левой срединноключичной линии?
    1.  На 1 см кнутри от нее в 5 межреберном промежутке.
    2.  На 1 см кнутри от нее в 6 межреберном промежутке.
    3.  На 3 см кнутри от нее в 6 межреберном промежутке.
    4.  На 2 см латеральнее от нее в 5 межреберном промежутке.
    5.  На 3 см латеральнее от нее в 5 межреберном промежутке.

  1.  В больного с нарушением сердечной деятельности при обследовании выявлена аневризма (мешковидное растяжение стенки) верхней полой вены при впадении ее в правое предсердие. Ущемление какого анатомического образования проводящей системы вызвало нарушение деятельности сердца?
    1.  Nodus sinuatrialis
    2.  Nodus atrioventricularis
    3.  Fasciculus atrioventricularis
    4.  Crus dextrum
    5.  Crus sinistrum

  1.  Больной, 50 лет, попал в больницу с жалобами на боль за грудиной, удушье при физических нагрузках. После ангиографии выявлены патологические изменения в задней межжелудочковой артерии. Какие участки сердца поражены?
    1.  Задняя стенка правого и левого желудочков
    2.  Левое предсердие
    3.  Передняя стенка правого и левого желудочков
    4.  Правое предсердие
    5.  Правый предсердно-желудочковый клапан

  1.  У больного установили нарушение кровоснабжения всей межпредсердной перегородки. Какая из артерий повреждена?
    1.  Задняя межжелудочковая
    2.  Левая венечная
    3.  Передняя межжелудочковая
    4.  Огибающая
    5.  Правая венечная

  1.  У больного 60 лет при ангиокардиографии обнаружено сужение кровеносного сосуда, который расположен в венечной борозде сердца по левую сторону. В каком из кровеносных сосудов обнаружены патологические изменения?
    1.  Ramus сircumflexus
    2.  Ramus interventricularis anterior
    3.  Ramus interventricularis posterior
    4.  А. coronaria dextra
    5.  А. coronaria sinistra

  1.  Для постоянного внутривенного введения лекарств и меньшей травматизации, больному нужно установить подключичный катетер. В каком анатомическом образовании на шее нужно искать подключичную вену?
    1.  Spatium antesсalenum
    2.  Spatium interscalenum
    3.  Spatium retroscalenum
    4.  Spatium interaрoneuroticum
    5.  Spatium suprasternale

  1.  При выполнении оперативного вмешательства в участке подмышечной полости хирургу необходимо выделить артериальный сосуд, что окружен пучками плечевого сплетения. Какая это артерия?
    1.  А. ахillaris
    2.  А. vertebralis
    3.  А. transversa colli
    4.  А. profunda brachii
    5.  А. subscapularis

  1.  Хирург, осуществляя доступ к органам грудной полости, сделал разрез на передней грудной стенке по одному из межреберных пространств. При этом он особенно осторожно вскрывал скальпелем ткани в переднем медиальном участке межреберного пространства чтоб не повредить артерию, которая расположена параллельно краю грудины на 1-1,5 см латеральнее от нее. Какую артерию опасался повредить хирург?
    1.  Переднюю межреберную артерию.
    2.  Внутреннюю грудную артерию.
    3.  Верхнюю диафрагмальную артерию
    4.  Реберно-шейный ствол
    5.  Нижнюю диафрагмальную артерию

  1.  Мальчику 12 лет по медицинским показаниям удалили вилочковую железу. При этом перевязали сосуды, которые кровоснабжают эту железу. Основным источником этих сосудов является:
    1.  thoracica interna
    2.  Aorta thoracica
    3.  Tr. thyrocervicalis
    4.  А. vertebralis
    5.  Tr. costocervicalis

  1.  Во время переднебоковой торакотомии дело хирург обнаружил большой сосуд, который прилегал к корню правого легкого сверху. Назовите этот сосуд?
    1.  Дуга аорты
    2.  Полунепарная вена
    3.  Левая легочная артерия
    4.  Правая легочная артерия
    5.  Непарная вена

  1.  У больного опухоль вилочковой железы наблюдается цианоз, расширение подкожной венозной сетки и отёк мягких тканей лица, шеи, верхней половины туловища и верхних конечностей. Какой венозный ствол пережат опухолью?
    1.  Верхняя полая вена
    2.  Наружная яремная вена
    3.  Подключичная вена
    4.  Внутренняя яремная вена
    5.  Нижняя полая вена

  1.  У потерпевшего в автомобильной аварии повреждена селезенка, массивное кровотечение, показана спленэктомия. За счет чего осуществляется кровоснабжение селезенки?
    1.  Из брюшного ствола
    2.  Непосредственно из аорты
    3.  Из верхней брыжеечной артерии
    4.  Из печеночной артерии
    5.  Из нижней брыжеечной артерии

  1.  При лапаратомии хирургом выявлено гангренозное поражение нисходящей ободочной кишки. Тромбоз какой артерии обусловил это состояние?
    1.  Левой ободочной.
    2.  Верхней брыжеечной.
    3.  Срединной ободочной.
    4.  Правой ободочной.
    5.  Подвздошно-ободочной

  1.  При удалении злокачественной опухоли верхней трети прямой кишки перевязана а. rectalis superior .От какого артериального ствола берет начало этот сосуд?
    1.  А. mesenterica inferior
    2.  А. mesenterica superior
    3.  А. iliaca interna
    4.  А. iliaca ехterna
    5.  А. pudenda interna

  1.  При удалении опухоли поджелудочной железы поврежден сосуд, который проходит по верхнему краю поджелудочной железы. Какой сосуд поврежден?
    1.  А. lienalis
    2.  А. pancreatoduodenalis superior
    3.  А. pancreatoduodenalis inferior.
    4.  А. gastroерiploica dextra.
    5.  А. gastroерiploica sinistra.

  1.  При выполнении оперативного вмешательства по поводу удаления желчного пузыря, хирургу необходимо выделить артерию, которая его кровоснабжает. От какого артериального сосуда отходит a. cystica?
    1.  а. hepatica propria (r. dexter)
    2.  а. hepatica propria ( r. sinister)
    3.  а. hepatica communis
    4.  а. gastroduodenalis
    5.  а. gastrica sinistra

  1.  У больного с нарушением свертывания крови образовался тромбоз нижней брыжеечной артерии. Какой отдел кишечника будет поражен?
    1.  Colon sigmoideum
    2.  Ileum
    3.  Caecum
    4.  Colon transversum
    5.  Colon ascendens

  1.  У больного острым панкреатитом при обследовании выявили нарушение кровоснабжения поджелудочной железы. Ветвями каких крупных артериальных сосудов в норме кровоснабжается эта железа?
    1.  Tr. coeliacus и а. mesenterica superior
    2.  Tr. coeliacus и а. mesenterica inferior
    3.  Mesenterica superior и inferior
    4.  Lienalis и а. mesenterica superior
    5.  Lienalis и а. mesenterica inferior

  1.  Хирург у женщины 50 лет должен оперировать брюшной отдел пищевода, где он может травмировать:
    1.  А. gastrica sinistra
    2.  А. gastrica dextra
    3.  А. lienalis
    4.  А. gastroduodenalis
    5.  А. gastroomentalis sinistra

  1.  У онкологического больного будет проведено оперативное вмешательство на нисходящем отделе ободочной кишки. Укажите важнейший источник его кровоснабжения?
    1.  Нижняя брыжеечная артерия
    2.  Верхняя брыжеечная артерия
    3.  Чревной ствол
    4.  Средняя ободовая артерия
    5.  Селезеночная артерия

  1.  Больному 26 лет было произведено оперативное вмешательство на желудке. Какая из артерий, кровоснабжающих желудок, отходит непосредственно от чревного ствола?
    1.  Левая желудочная артерия
    2.  Правая желудочная артерия
    3.  Левая желудочно-сальниковая артерия
    4.  Правая желудочно-сальниковая артерия
    5.  Короткие желудочные артерии

  1.  Больному показана резекция восходящей ободочной кишки. Укажите самый важный источник кровоснабжения правой половины толстой кишки?
    1.  Правая ободочная артерия.
    2.  Нижняя брыжеечная артерия.
    3.  Правая внутренняя подвздошная артерия
    4.  Левая внутренняя подвздошная артерия.
    5.  Средняя ободочная артерия.

  1.  Больная женщина 48 лет, нуждается в оперативном вмешательстве по поводу новообразования матки. Врач - хирург должен помнить, что кровоснабжение матки осуществляется анастомозирующими ветвями крупных артериальных сосудов. Которых именно?
    1.  Pars abdominalis aortae et а. iliaca interna
    2.  Pars abdominalis aortae et а. iliaca ехterna
    3.  Iliaca interna et а. iliaca ехterna
    4.  Mesenterica inferior et а. iliaca interna
    5.  Mesenterica inferior et а. iliaca ехterna

  1.  На прием к врачу-проктологу обратился мужчина 62 лет, с жалобами на кровотечение из прямой кишки. Обследование показало наличие опухоли и потребность в немедленной операции. Ветвями, каких артериальных сосудов прямая кишка кровоснабжается в норме?
    1.  Mesenterica inferior et а. iliaca interna
    2.  Mesenterica inferior et а. iliaca ехterna
    3.  Mesenterica superior et а. mesenterica inferior
    4.  Iliaca ехterna et а. iliaca interna
    5.  Pars abdominalis aortae et а.iliaca interna

  1.  У женщины 40 лет фибромиома матки. Выполненная надвлагалищная ампутация матки с удалением маточных труб. Яичники здоровы, не удалены. Полностью сохранена lig. suspensorium ovarii, в которой проходит сосуд, кровоснабжающий яичники. Назовите этот сосуд.
    1.  А. ovarica
    2.  А. pudenda interna
    3.  Ramus ovaricus a.uterina
    4.  А. iliaca interna
    5.  А. iliaca ехterna

  1.  При внематочной беременности у женщины произошел разрыв маточной трубы, что привело к кровотечению. Повреждение какого сосуда вызывало кровотечение?
    1.  Ramus tubaria а. uterina
    2.  А. ovarica
    3.  Ramus ovaricus а. uterina
    4.  А. pudenda interna
    5.  А. iliaca interna

  1.  У пациента 56 лет, больного хроническим гепатитом, при обследовании определили повышения давления и ухудшение кровотока в системе воротной вены. Визуально определяется резкое увеличение подкожной венозной сетки возле пупка. Благодаря каким венам осуществляется венозный отток в системе воротной вены от околопупочного венозного сплетения в норме?
    1.  V.v. paraumbilicales
    2.  V. еріgastrica superior
    3.  V. gastrica dextra
    4.  V. lienalis
    5.  V. gastrica sinistra

  1.  В клинику поступил мужчина 54 лет с жалобами на боли в правом подреберном участке, рвоту с кровью. При исследовании выявлено увеличение размеров печени, варикозное расширение вен пищевода и желудка, кровотечение из них. Нарушение функции какого сосуда имело место?
    1.  Воротной вены
    2.  Брюшной аорты
    3.  Печеночной вены
    4.  Нижней полой вены
    5.  Верхней полой вены

  1.  Скорой помощью в приемное отделение доставлен больной с кровавой рвотой. В анамнезе цирроз печени. Повреждение каких вен наиболее вероятное в данном случае?
    1.  Пищеводных
    2.  Нижней брыжеечной
    3.  Воротной
    4.  Верхней брыжеечной
    5.  Верхней полой

  1.  При операции по поводу удаления опухоли молочной железы, хирург удалил лимфатические узлы подмышечной ямки, куда могли распространиться метастазы. При этом возникло осложнение в виде отека верхней конечности. Через какие лимфатические узлы будет оттекать лимфа от верхней конечности к подключичному стволу?
    1.  Верхушечные
    2.  Задние
    3.  Передние
    4.  Медиальные
    5.  Нижние

  1.  При рентгенологическом исследовании в больного была диагностирована опухоль верхней доли правого легкого. В какие лимфатические узлы возможны распространения метастазов при этом?
    1.  Верхние и нижние правые бронхолегочные лимфатические узлы
    2.  Нижние средостенные лимфатические узлы
    3.  Передние средостенные лимфатические узлы
    4.  Подмышечные лимфатические узлы
    5.  Глубокие латеральные шейные лимфатические узлы

  1.  При пальпации молочной железы у больной выявлено уплотнение в виде узла в нижнем медиальном квадранте. В какие лимфатические узлы могут распространиться метастазы при этом?
    1.  Окологрудинные и подмышечные.
    2.  Задние средостенные
    3.  Глубокие латеральные узлы шеи
    4.  Бронхолегочные
    5.  Верхние диафрагмальные

  1.  К доктору обратилась мать ребенка 6 лет с жалобами на боль при глотании, повышение температуры и общую интоксикацию. При обследовании доктор обнаружил гипертрофию и воспаление лимфоидной ткани, отек слизистой оболочки между дужками мягкого неба ( диагноз – острый тонзиллит). Какая из миндалин находится в норме в этом месте?
    1.  Небные
    2.  Глоточная
    3.  Трубные
    4.  Язычная
    5.  Подъязычная

  1.  У больного диагностирована злокачественная опухоль брюшной части пищевода. Какая группа лимфатических узлов является регионарной для указанного отдела пищевода?
    1.  Anulus lymphaticus cardiae
    2.  Nodi lymphatici реricardiales laterales
    3.  Nodi lymphatici paratrachealis
    4.  Nodi lymphatici prevertebralis
    5.  Nodi lymphatici mediastinales posteriores

  1.  У раненого в участке левой надключичной ямки вытекает в большом количестве желтая жидкость. Какой сосуд поврежден?
    1.  Грудной проток
    2.  Венозный угол
    3.  Лимфатический проток.
    4.  Плевральная полость.
    5.  Левый лимфатический проток.

  1.  От какого органа лимфа непосредственно может отходить к грудному протоку, не проходя регионарные лимфатические узлы, что вызывает очень быстрое метастазирование опухолей и резко ухудшает прогноз?
    1.  Пищевод
    2.  Глотка
    3.  Легкие
    4.  Желудок
    5.  Трахея

  1.  Во время профосмотра врач обследовал пациентку, изучил анализы крови и сделал вывод, что имеет место поражение центральных органов иммуногенеза. Какие органы вероятнее всего поражены?
    1.  Костный мозг
    2.  Лимфоидные миндалины
    3.  Лимфоидные узелки
    4.  Селезенка
    5.  Печень

  1.  Во время профосмотра врач обследовал пациента, изучил анализы крови и сделал вывод, что имеют место нарушения периферических органов иммуногенеза. Какие органы вероятнее всего поражены?
    1.  Лимфоидные миндалины
    2.  Вилочковая железа
    3.  Почки
    4.  Красный костный мозг
    5.  Желтый костный мозг

  1.  В гематологическое отделение поступила женщина 23 лет. У нее были выявлены изменения в периферической крови. Какой орган нужно обследовать для уточнения диагноза?
    1.  Красный костный мозг
    2.  Печень
    3.  Красную пульпу селезенки
    4.  Лимфатические узлы
    5.  Белую пульпу селезенки

  1.  Мужчине 33 лет, который принимал участие в ликвидации аварии на ЧАЭС, нужна трансплантация красного костного мозга. Какой отдел длинных трубчатых костей будут оперировать?
    1.  Ерiphysis
    2.  Methaphysis
    3.  Diaphysis
    4.  Anophysis
    5.  Canalis

Вегетативна нервова система

  1.  У больного с аневризмой правой подключичной артерии наблюдается осиплость голоса. С раздражением какого нерва это может быть связано?
    1.  n.larіngeus reccurens dexter
    2.  n.larіngeus superіor dexter
    3.  n.larіngeus reccurens sіnіster
    4.  n.larіngeus superіor sіnіster
    5.  n.larіngeus іnferіor sіnіster

  1.  Больной попал в клинику с ранением в участке шеи. При обследовании выявлен поврежденный нерв, расположенный впереди передней лестничной мышцы. Какой нерв пострадал?
    1.  Диафрагмальный
    2.  Блуждающий
    3.  Языкоглоточный
    4.  Подъязычный
    5.  Шейный отдел симпатического ствола

  1.  После операции на желудке у больного были обнаружены осложнения: замедлилась перистальтика и секреция желез и ослабился сфинктер привратника. Какой нерв был поврежден при операции?
    1.  Блуждающий нерв.
    2.  Добавочный нерв.
    3.  Языкоглоточный нерв.
    4.  Тройничный нерв.
    5.  Блоковый нерв

  1.  Рентгенологически у больного выявлены увеличенные лимфатические узлы в участке корня легких. Больной жалуется на замедление сердечного ритма и болевые явления в сердце. Врач считает что симптомы со стороны сердца вызваны давлением на его нервы увеличенных узлов. Какие из нервов сдавливаются увеличенными лимфатическими узлами?
    1.  Rr.cardiaci n. vagi.
    2.  N.phrentcus.
    3.  Nn.intercostales.
    4.  Truncus sympaticus.
    5.  N. splanchnicus major




1. Курсовая работа- Тактика и направленность стратегий политических партий
2. управленческих и правовых дисциплин ОРГАНИЗАЦИЯ И ФИНАНСИРОВАНИЕ ИНВЕСТИЦИЙ Программа к
3. Энгельса Публикуемая здесь рукопись критика проекта программы вместе с сопроводительным письмом к Брак.html
4. Новгородский государственный университет имени Ярослава Мудрого Кафедра Радиофизика и электроника
5. Никогде это не то же самое Никогде
6.  Будова і принцип роботи газоаналізатора УГ2 Експресні аналізи повітряного середовища виконують за допом
7. Проблемы и пути совершенствования управления государственным имуществом
8. Магнитогорский государственный университет Кафедра менеджмента и маркетинга П.
9. Павел и маленький сынок Андрюша.html
10. МОДЕЛИ СОВРЕМЕННЫХ ИНТЕГРАЦИОННЫХ ПРОЦЕССОВ

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе