Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Білет 12
1.Дати визн пон пров д-ті, проан. її характерні ознаки і ..
Провідна діяльність - це та діяльність дитини в рамках соціальної ситуації розвитку, виконання якої визначає виникнення і формування у нього основних психологічних новоутворень на даному ступені розвитку. Безпосередньо-емоційне спілкування немовлята, Предметно – маніпулятивна 1-3 роки, ігрова діяльність 3-6 роки, Учбова діяльність 6-11 лет, спілкування підлітків 11-15років
2.Розглянути х-ку безпосередньо-емоційного спілкування…
На 1-му місяці життя немовля є асоціальною істотою, яка живе в замкненому світі, ніби відірваному від дійсності, а внутрішній світ його обмежений вродженою здатністю задовольняти свої органічні потреби. Умови, в яких живе дитина в немовлячому віці, максимально соціальні, їх особливість полягає в тому, що дитина, на відміну від дитинчат тварин, не здатна сама, на основі вроджених механізмів підтримувати своє існування і пристосовуватися до навколишнього середовища. Пристосування немовляти відбувається або безпосередньо через дорослого, або у співробітництві з ним. Унаслідок безпомічності новонароджений міцно пов'язаний у своїй поведінці з іншою людиною.Перші прояви позитивної емоції спостерігаються наприкінці 1-го - на початку 2-го місяця життя. Вона виникає при зоровому зосередженні на предметі, у відповідь на ласкаві слова і усмішку дорослого. Найінтенсивніші та найяскравіші позитивні емоції викликає мовлення дорослого.
Найчастіше в немовляти у процесі спілкування виникає комплекс пожвавлення: дитина зосереджує погляд на обличчі дорослого, який нахиляється над нею, вона усміхається, пожвавлено рухає ручками і ніжками, видає тихі звуки. Комплекс пожвавлення знаменує закінчення періоду новонародженості і початок нової стадії розвитку немовляти. Таким є вираження її першої соціальної потреби - потреби у спілкуванні.
3. Проаналіз. псих. ос-ті роботи із не встиг. уч.
Для всіх невстигаючих школярів характерна, перш за все, слабка самоорганізація в процесі навчання: відсутність сформованих способів і прийомів навчальної роботи, наявність стійкого неправильного підходу до навчання. Вони не хочуть або не можуть здійснювати логічну обробку засвоюваної теми. Ці школярі на уроках і вдома працюють не систематично, а якщо виявляються перед необхідністю підготувати урок, то або роблять це поспішно, не аналізуючи навчального матеріалу, або вдаються до багаторазового читання його з метою заучування на напам'ять, не вникаючи у суть зазубреного. Низька самоорганізація невстигаючих школярів проявляється також у низькому рівні оволодіння такими психічними функціями як пам'ять, сприйняття, уява, а також у невмінні організувати свою увагу, як правило, на уроках невстигаючі школярі неуважні. Сприймаючи навчальний матеріал, вони не прагнуть відтворити його у вигляді образів, картин. Причини неуспішності дитини в школі можуть бути найрізноманітніші. І необов'язково припускати головною причиною "ненормальність" дитини або його не старанність. Часом причини неуспішності можуть бути обумовлені поведінкою оточуючих, а не самої дитини або певна ситуація. Однією з основних причин неуспішності молодших школярів є неготовність до навчання, яка виражається в трьох різних аспектах.