Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Зміст
|
[1] Вступ [2] 1 Розрахунок кількості вентиляційного повітря [2.1] 1.1 Необхідний повітрообмін при газовиділеннях [2.2] 1.2 Необхідний повітрообмін при вологовиділеннях [2.3] 1.3 Необхідний повітрообмін при тепловиділеннях [3] 2 Підбір устаткування [3.1] 2.1 Розрахунок мережі повітровода [3.2] 2.2 Розрахунок фільтру [4] Висновки [5] Література |
Вентиляція є одним з важливих санітарно-гігієнічних заходів, що забезпечують нормалізацію повітряного середовища у приміщенні. Ефективна робота систем вентиляції сприяє також вирішенню проблеми захисту повітряного басейну. Відповідно до СНиП 2.04.05-91 у всіх виробничих приміщеннях має бути передбачена система вентиляції.
Вентиляція – це організований, тобто такий, що розраховується й регулюється, повітрообмін у приміщеннях (житлові, промислові і громадські будівлі).
Неорганізоване надходження і видалення повітря відбувається через щілини і пори зовнішніх огорож (інфільтрація), через вікна, кватирки, отвори (провітрювання).
Завдання вентиляції – забезпечення чистоти повітряного середовища і передбачених нормами параметрів мікроклімату.
Питання з визначення кількості повітря, що подається у приміщення, вибору місця і способів його подачі й видалення, аби рішення було найбільш простим і економічним, становлять основний зміст вентиляції як науки, що спирається на загальну аеродинаміку. Аеродинамічна сутність вентиляції полягає у вирішенні внутрішнього (протікання повітря трубами і каналами) і зовнішнього завдань (вивчення закономірностей поширення вільних струменів у приміщенні й спектрів усмоктування, а також обтікання вітром будинку).
Вентиляція досягається шляхом видалення забрудненого та нагрітого повітря з приміщення й подачею в нього свіжого повітря.
Основними нормативними параметрами в приміщеннях є: температура, відносна вологість і швидкість руху повітря. До стану повітряного середовища можуть пред’являтися додаткові вимоги по очищенню повітря від забруднюючих факторів: пил, гази, аерозолі, мікроорганізми та ін.
Вихідні данні:
Цех машинного лиття
Розміри приміщення – довжина 200 (м), ширина 50 (м), висота 5 (м);
Кількість персоналу – 50 чоловік;
Виділяються шкідливі – G – газ, D – волога, Q – тепло ;
Спосіб вентиляції – штучна витяжна.
Розрахункові параметри зовнішнього повітря
|
Назва населеного пункту |
Географічна широта 0п.ш |
Барометричний тиск мм.рт.ст. |
Параметри |
Швидкість вітру, м/с |
|||||
|
А |
Б |
В |
|||||||
|
Температура оС |
Теплокількість, ккал/кг |
Температура оС |
Теплокількість, ккал/кг |
Температура оС |
Теплокількість, ккал/кг |
||||
|
Харків |
552 |
7745 |
225,1 --11 |
112,6 --1,9 |
229,4 --23 |
113,4 --5,3 |
339 --36 |
118,2 --8,6 |
i1 55 5 |
Кількість вентиляційного повітря визначається для кожного приміщення на підставі тих шкідливостей, що виділяються в приміщенні.
де L - необхідний повітрообмін, м3/год;
G – газовиділення в приміщенні, л/год;
bВ – обмежено допустимий вміст газу в повітрі, що видаляється, л/м3;
bН - вміст газу в повітрі приточування, л/м3;
n – кількість працівників;
де L - необхідний повітрообмін, м3/год;
D – вологовиділення в приміщенні, г/год;
dВ і dН – температура повітря, що видаляється і приточування, 0С;
– щільність повітря, кг/м3 ;
n – кількість працівників;
де L - необхідний повітрообмін, м3/год;
– щільність повітря, кг/м3 ;
Q – виделення в приміщення явного тепла, ккал/кг;
C - теплоємність повітря, рівна 0,24 ккал/кг 0С;
tУ і tН - температура повітря, що видаляється і приточування, 0С;
n – кількість працівників;
Для витяжних і припливних систем приймається висота H (лист. VI 1.2), що створює гравітаційний тиск, що долає опір систем припливу і витяжки або відповідне
, якщо розрахунок ведеться роздільно для витяжки і припливу. По номограмах або таблицях, знаючи витрату повітря і задавшись швидкістю у воздуховоді, визначають невідомі величини: R, діаметр і динамічний тиск НД .
Швидкість (див. стр.56) приймають або спочатку призначають розміри каналів по номограмі листа VII.7, а потім уточнюють швидкість, користуючись залежністю
де L — годинна витрата повітря, м3/год;
F — площа перетину каналу, м2 ;
Втрата тиску в місцевих опорах z (кгс/м2 ) рівна
де сума коефіцієнтів місцевих опорів, приймаємо по табл. VII.13.
Опір системи повітроводів НС по стандартному повітрю:
де l – длина повітроводу, м;
R - втрати тиску на 1 м довжини круглого перетину, що приймається по номограмах VII.7-VII.10 або по табл. VII.11[1], кгс/м2;
z-місцевий опір, кгс/м2.
Рекомендується перевіряти потужність, що витрачається. Для цього уточнюють дійсний опір системи по формулі:
де Б – барометричний тиск повітря, мм рт. ст. (для м. Харкова він дорівнює 745 мм рт. ст.)
Кількість повітря, що проходить через систему вентиляції або вентилятор, визначають по формулі:
де LB – кількість необхідного вентиляційного повітря, м3/год;
t – температура повітря в робочій зоні приміщення, 0C;
tB – температура повітря, що проходить через вентилятор, 0C;
Настановна потужність електродвигунів, вказана на графіках[1] для підбору вентиляторів, підрахована для стандартного чистого повітря при г=1,2 кг/м3 по рівнянню
кВт.
де - к.к.д. підшипників, що приймається рівним 0,95--0,98;
Опір фільтрів, калориферів, грат і іншого устаткування визначають при підборі устаткування, підсумовують і додають до опору мережі воздуховодов.
У системах штучної вентиляції загальний опір значно перевищує гравітаційний тиск і характеризує той тиск, який повинен розвивати вентилятор.
Розрахунки:
Коефіцієнти місцевих опорі на ділянках визначаються таким чином:
Ділянка 1. Решітка (табл. VII.13, п. 69)
Три коліна під кутом 900
(табл. VII.13, п. 4)
Разом
Ділянка 2. Місцевих опорів не має.
Ділянка 3. Трійник на стику ділянок 2, 3 та 6: α=900; υ2=0,43; υ3=1,25; υ6=0,9 (індекси відповідають номерам ділянок).
(по табл. VII.13, п. 78)
(по табл. VII.13, п. 78)
Ділянка 4. Трійник на стику ділянок 3 та 7: α=450; υ7=0,85; υ3=0,85; υ4=0,85.
Раптове розширення при вході повітропроводу в типову камеру (лист VII.2) перерізом 0,85 м2.
(по табл. VII.13, п. 12 С); .
Разом на розрахунковій ділянці 4 .
Ділянка 5. Раптове звуження з поворотом потоку при вході у шахту з камери (по табл. VII.13, п. 12,А)
Дифлектор ЦАГИ на шахті (по табл. VII.13, п. 48)
Разом
Рисунок 2.1 Схема повітроводу
Довжини ділянок:, l1 -5м, l2 -15м, l3 -20м, l4 -35м, l5 -20м, l6 -10 м, l7 -22м, l8 -10м, l9 -5м, l10 -10м, l11 - 5м, l12 – 5м.
Швидкість на вході(виході) воздуховода: υ12, υ8, υ7 - 0,85м/с; υ10, υ6 ,υ1 , -0,9м/с.
У вентиляційних установках приточувань житлових і суспільних будівель фільтри встановлюються для очищення зовнішнього повітря від пилу. При невеликій продуктивності установок застосовують проникні (листкові) фільтри тонкого очищення з періодичним очищенням фільтрів від пилу. У центральних камерах систем вентиляції великої продуктивності і в системах кондиціонування застосовують масляні фільтри харківського заводу, що самоочищаються, «Кондиціонер».
Необхідну поверхню фільтру, м2 , визначають по рівнянню
де qФ - питоме навантаження фільтруючої поверхні фільтру, значення якої приймають, м3/м2.год, приймають по табл. VII.24;
L - годинна витрата повітря, м3/год.
|
Тип фільтра |
Початковий вміст пилу, мг/м3 (до) |
Нормальне питоме навантаження, м3/м2.год |
Ступінь очищення за вагою, % |
Фракційний ступінь очищення, % |
Опір фільтра, кг/м2 |
|||
|
Розмір фракції, мм |
||||||||
|
До 5 |
10 |
20 |
40 |
|||||
|
Масляний самоочисний конструкції Харківского заводу кондиціонерів (індекс 06) |
10 |
10000 |
85 |
72 |
93 |
97 |
99 |
11 до 14 |
Таблиця 2.1
Основні технічні показники фільтрів приведені в табл. VII.27. Більшість фільтрів призначаються для початкової запиленої повітря не більше 20 мг/м3. Про забруднення фільтрів судять по опору. Очищення фільтрів проводять при збільшенні опори удвічі. У таблиці вказані опори фільтрів при максимальному забрудненні.
Очищення зовнішнього повітря для житлових і суспільних будівель не слід передбачати в приморських і гірських районах з чистим повітрям, а також коли огорожа повітря проводиться в зеленій зоні.
Фільтри встановлюються, як правило, до калориферів (по ходу повітря). Масляні фільтри можуть бути встановлені після калориферів при застосуванні масел, що застигають при температурі вище за розрахункову зовнішню температуру холодного періоду року, відповідну параметрам Б.
Вимоги до систем вентиляції встановлюється державними санітарно-гігієнічними нормами, будівельними нормами, а також вимогами технологічних процесів. Залежно від типу та призначення приміщення, ці вимоги регламентують продуктивність вентиляції, гранично допустиму концентрацію (ГДК) шкідливих речовин в приміщеннях, температуру та вологість повітря, рівень шуму, що генерується чи передається вентиляційною системою, швидкість потоку повітря у повітропроводах та інші параметри.
1. Справочник по теплоснабжению и вентиляции (издание 4-е, перерабо танное и дополненное). Книга 2-я. Р. В. Щекин, С.М. Кореневский, Г. Е. Бем, (Ф. И. Скороходько), Е. И. Чечик, Г. Д. Соболевский, В. А. Мель ник, О. С. Кореневская. Киев, «Буді вельник», 2010, стр. 352.
2. Проектирование промышленной вентиляции: Справочник / Торговников Б.М. Табачник В. Е., Ефанов Е, М.— Киев: Будивельник, 2008.— 256 с.
3. Цодиков В. Я. Вентиляция и теплоснабжение метрополитенов. Изд. 2-е, перераб. и доп. М., «Недра», 1975. 568 с.
4.ГОСТ 2.702-85. ЕСКД. Правила виконання електричних схем.-Введен 01.01.85.
5. СНиП 2.04.05-91 Строительные нормы и правила. Отопление, вентиляция и кондиционирование.
6. ГОСТ 2.702-75 Единая система конструкторской документации. Правила выполнения схем.
PAGE \* MERGEFORMAT2