Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ЗАНЯТТЯ № 5 ТЕЛЕФОННІ КОМУТАТОРИ СЕРЕДНЬОЇ ЄМНОСТІ.
Навчальна мета : Вивчити схему, роботу в різних режимах, призначення випробувального блоку, особливості схеми та будови комутатора П-194б.
Виховна мета : Виховувати відповідальність за своєчасне освоєння матеріалу
Вид заняття : Лекція
Час : 2 год.
Місце : Лабораторія
Матеріальне
забезпечення : комутатор П-194м, плакати, слайди.
Література та навчальні посібники:
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Після викладання кожного питання зробити короткий висновок, при необхідності повторити основні моменти викладеного матеріалу. Темп викладення лекції має бути доступний для конспектування. Особливу увагу звернути на роботу в різних режимах, призначення випробувального блоку, особливості схеми та будови комутатора П-194б.
ПЛАН ЗАНЯТТЯ
|
№ п/п |
Навчальні питання |
Час ( хв. ) |
|
І. |
ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАНЯТТЯ |
10 |
|
ІІ. |
ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ |
|
|
Вступ |
2 |
|
|
1 |
Схема комутатора П-194м. |
20 |
|
2 |
Робота в різних режимах. |
10 |
|
3 |
Випробувальний блок. |
30 |
|
4 |
Особливості схеми та будови комутатора П-194б. |
10 |
|
ІІІ. |
ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА |
5 |
|
Всього |
90 |
І. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАНЯТТЯ -10 хв.
- Прийом рапорту чергового по взводу, перевірка наявності студентів на занятті, зовнішнього вигляду студентів, готовності взводу до заняття.
- Оголошення теми, мети, часу, навчальних питань заняття.
ІІ. ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ -75 хв.
Вступ.
Всі прилади, ключі на схемі зображені у спокійному положенні (неробочому). Перш ніж розглядати струмопроходження в колі, необхідно з'ясувати, які перемикання відбуваються в даному колі. Розглядати струмопроходження потрібно спочатку в основних колах, а потім в паралельних колах. Після показу струмопроходження в колі необхідно з'ясувати, які фізичні процеси відбуваються в даному колі, і зробити відповідні висновки.
|
1. |
Схема комутатора П-194м. |
20 |
Принципова схема комутатора П-194М показана на мал. 80.
Всі прилади, ключі на схемі зображені у спокійному положенні (неробочому). Перш ніж розглядати струмопроходження в колі, необхідно з'ясувати, які перемикання відбуваються в даному колі. Розглядати струмопроходження потрібно спочатку в основних колах, а потім в паралельних колах. Після показу струмопроходження в колі необхідно з'ясувати, які фізичні процеси відбуваються в даному колі, і зробити відповідні висновки.
Розглянемо струмопроходження в різних колах схеми П-194М.
Для виклику комутатора абонент (наприклад, № 1) обертає ручку індуктора телефонного апарату, і викличний струм на комутатор поступає по колу № 1.
Коло № 1: індуктор абонентного телефонного апарату, лінійний дріт, затиск Л1 ввідного щита, жила кабелю ТТВК-5Х2, термічна котушка, кросирувальні гнізда «Лин.— Ст.», жила кабелю ТСК.В-10Х2, пружини 1—2 сполучного гнізда 1Гн (для абонентних комплектів №11—20 —діод), обмотка викличного клапана 1ВК, пружини 3—4 гнізда 1Гн, жила кабелю ТСКВ-10Х2, кросирувальні гнізда “Ст.— Лин.”, термічна котушка, жила кабелю ТТВК-5Х2, затиск Л2 ввідного щита, лінійний дріт, індуктор абонентного апарату.
При проходженні індукторного струму по обмотці клапана навколо її витків утворюється магнітне поле, осердя клапана намагнічується і притягає якір. Замковий важіль підіймається і зуб її звільняє дверці клапана. Під дією своєї сили тяжіння дверці клапана відкриваються, і черговий телефоніст бачить написаний на планці клапана номер абонентного комплекту, на який ухвалений виклик.
Одночасно дверцята клапана своїм виступом замикають сигнальні пружини кола дзвінка, і якщо ключ сигнального дзвінка є в положенні Зв, то при цьому замикається коло сигнального дзвінка.
Коло № 2: мінус батареї 9В, опір R16, пружини 1—2 кл. Зв, обмотка дзвінка, пружини 3—4 дзвінка, сигнальні пружини 3-4 1ВК, шина Зв, плюс батареї 9В. Дзвінок працює. Опір R16 служить для зниження напруги з 9В до 6В на котушці дзвінка при його роботі. Опір R — іскрогасний. Конденсатор С і обмотка дзвінка складають фільтр придушення перешкод радіоприйому при роботі дзвінка.
Отримавши сигнал виклику, телефоніст вставляє опитний штепсель ОШ вільної шнурової пари до абонентного гнізда викликуваного абоненту і переводить опитно-викличний ключ ОВ до положення “Опит”. Цими діями телефоніст, по-перше, закриває дверці клапана і тим самим обриває коло № 2 (сигнального дзвоника), розмикає контакти 1—2 і 3—4 абонентні гнізда, вимикаючи при цьому обмотку викличного клапана ВК від лінії абонента, і, по-друге, підключає до абонентної лінії розмовні прилади робочого місця.
При переведенні опитно-викличного ключа до положення “Опит” замикаються пружини 6—7, 11—12, 13—14. При замиканні пружини 6—7 плюс 9 В подається на емітери всіх тріодів по колу № 3.
Мал. 80.Принципова схема комутатора П-194М
Коло № 3: плюс батареї 9 В, шина М2, пружини 6— 7 ключа ОВ, шина М1, точка е, дросель Др, емітер третього тріода; опір R6, емітер другого тріода, гніздо 2 сполучної колодки комутатора, штирок колодки мікротелефонної трубки, опір R1, емітер першого тріода. Мінус батареї 9В подається безпосередньо на колектори третього і другого тріодів через первинні обмотки Тр1, Тр2, а на колектор першого тріода — через опір R4, гніздо 1 і штирок колодки мікротелефонної трубки. Декілька менша негативна напруга подається на бази всіх трьох тріодів через подільники напруг.
Схема підсилювача розмовних струмів у комутаторі аналогічна схемі підсилювача в телефонному апараті ТЛ-57.
При опиті абонента звукові коливання впливають на мікрофон і в обмотках котушок мікрофонного капсуля індукується змінна ЕРС. Напруга розмовних струмів, нарощувана мікрофоном, подається на вхід першого каскаду підсилювача у точках між основою та емітером тріода. Підсилена першим каскадом напруга знімається з опору R4 і подається на вхід другого каскаду підсилювача в точках між підставкою і емітером тріода. Підсилена другим каскадом напруга через трансформатор Тр1 подається на третій — вихідний каскад підсилювача в точках між підставою і емітером тріода. Підсилена третім — вихідним каскадом напруга розмовних струмів знімається з повторної обмотки трансформатора Тр2 і поступає до апарату опитуваного абонента по колу № 4.
Коло № 4: обмотка ІІІ трансформатора Тр2, пружини 21—22 кнопки “ Громче тел.”, шина Т2, пружини 11—12 ключа ОВ, пружини 5—4 ключа КВ, корпус ОШ, пружина 1 гнізда 1Гн абонентного комплекту № 1, жила кабелю ТСКВ-10Х2, кросирувального гнізда “Ст. — Лин.”, термічна котушка, жила кабелю ТТВК-5Х2, затиск Л1 ввідного щита, лінійний дріт, апарат абонента № 1, лінійний дріт, затиск Л2 ввідного щита, жила кабелю ТТВК-5Х2, термічна котушка, кросирувальні гнізда “Ст. — Лин.” , жила кабелю ТСКВ-10Х2, пружини 4 гнезда 1Гн абонентського комплекту № 1, головка ОШ, пружини 9—10 ключа КВ, пружини 14—13 ключа ОВ, шина Т1, конденсатор С10, балансний контур, обмотка ІІ трансформатора Тр2.
Розмовні прилади включені за протимісцевою схемою і телефон включений до діагоналі моста, тому через свій телефон при передачі мови струм проходити взагалі не буде або буде проходити незначної величини.
Абонент замовляє з'єднання, при цьому розмовний струм з лінії від апарату абонента проходить по колу № 5 (для скорочення в подальших колах не будемо перераховувати деталі блоку БЦВС і сполучного устаткування). Коло № 5: апарат абонента № 1, лінія, літали блоку БЦВС, пружина 1 гнізда 1Гн, корпус ОШ, пружини 4—5 ключа КВ, пружини 12—11 ключа ОВ, шина Т2, пружини 22—21 кнопки “Громе тел.”, обмотка ІІі Тр2, гніздо 3 сполучної колодки комутатора, штирок 3 колодки мікротелефонної трубки, телефон 7, штирок 2 колодки мікротелефонної трубки, гніздо 2 сполучної колодки комутатора, конденсатор С10, шина Т1, пружини 13—14 ключа ОВ, пружини 10—9 ключа КВ, головка ОШ, пружина 4 гнізда 1Гн, деталі блоку БЦВС, лінія, апарат абонента.
У разі якщо телефоніст слабо чує опитуваного абонента, необхідно натиснути кнопку “Громе тел.”, при цьому пружини 4—5 кнопки розмикаються і відключається мінус батареї 9В від першого і другого каскадів підсилювача. Живлення залишається підключеним тільки до третього каскаду підсилювача. Пружини 21—22 розмикаються, а 22—23 замикаються, цим самим вхід третього каскаду підсилювача підключається до лінії, а вихід каскаду навантажується на телефон робочого місця телефоніста. Розмовний струм від абонента поступає аналогічно колу № 5, тому проходження струму можна розглядати від шин Т: шина Т1 конденсатор С10, конденсатор С6, пружини 2—3 кнопки, емітер тріода Т3; шина Т2, пружини 22—23 кнопки, конденсатор С12, підставка (база) тріода.
Конденсатор С12 призначений для захисту входу третього каскаду підсилювача від можливої посилки індукторного виклику з лінії у момент натиснення на кнопку “Громе тел.”
Підсилена третім каскадом напруга розмовних струмів знімається з обмотки ІІ трансформатора Тр2 і подається на телефон: верхній кінець обмотки ІІ Тр2, телефон, елементи балансового контуру, нижній кінець обмотки ІІ Тр2.
Опитавши абонента і отримавши замовлення на з'єднання, телефоніст відпускає кнопку “Громе тел.” і викликає абонента.
З'ясувавши при опиті номер необхідного абонента, телефоніст вставляє викличний штепсель ВШ цієї ж шнурової пари до абонентного гнізда необхідного абонента і переводить ключ ОВ до положення “Вызов”, цим телефоніст відключає від шнурової пари розмовні прилади і підключає до викличного шнура, а отже, і до лінії необхідного абонента викличні прилади робочого місця.
Виклик з комутатора може бути посланий від одного з трьох джерел струму. Для цього необхідно ключ перемикання джерела виклику ИВ перевести до відповідного положення. При посилці виклику від індуктора ключ ИВ повинен стояти в середньому положенні (положення, показане на принциповій схемі).Телефоніст обертає ручку індуктора і викличний струм поступає по колу № 6.
Коло № 6: лівий кінець обмотки індуктора, пружини 6—7 ключа ИВ, пружини 5—4 ключа ИВ, первинної обмотки трансформатора ИКВ, шини И1, пружини 8—9 ключа ОВ, головка ВШ, пружина 4 абонентного гнізда, деталі блоку БЦВС, лінія, апарат абонента, лінія, деталі блоку БЦВС, пружина 1 абонентного гнізда, корпус ВШ, пружини 4—3 ключа ОВ, шина И2, пружини 10—11 ключа ИВ, пружини 13—12 ключа ИВ, правий кінець обмотки індуктора.
Викличний струм, проходячи по первинній обмотці трансформатора ИКВ, індукує по повторній обмотці ЕРС, під дією якої запалюється неонова лампа, сигналізуючи про проходження виклику до абонента. Потенціал запалювання порядку 50 В.
При посилці виклику від генератора викличного струму телефоніст перемикає ключ ИВ до положення ГВТ, ключ ОВ — у встановлено “Вызов”. При цьому на генератор викличного струму подається живлення 12В від акумуляторної батареї, підключеної до комутатора. Унаслідок роботи генератора викличного струму в повторній обмотці трансформатора ГВТ, в обмотці V індукується змінний струм з частотою 25—30 Гц, який проходить по колу № 7.
Коло № 7: верхній кінець обмотки V ГВТ, фільтр придушення перешкод радіоприйому, пружини 3—4 ключа ИВ, первинна обмотка трансформатора ИКВ, шина И1, пружини 8—9 ключа ОВ, головка ВШ, пружини 4 гнізда, деталі блоку БЦВС, лінія, апарат абонента, лінія, деталі блоку БЦВС, пружина 1 гнізда, корпус ВШ, пружини 4—3 ключа ОВ, шина И2, пружини 10—9 ключа ИВ, фільтр придушення перешкод радіоприйому, нижній кінець обмотки V трансформатора ГВТ.
При посилці виклику від мережі змінного струму 127/220 В телефоніст перемикає ключ ИВ до положення “Сеть”, ключ ОВ — до положення “Вызов”. При використанні мережі напругою 127В струм подається через запобіжники на обмотку 1 трансформатора виклику. При використанні мережі напругою 220В подається на обмотки І і ІІ трансформатора виклику, сполучені послідовно. В обох випадках у повторній обмотці IV трансформатора виклику індукується ЕРС 80—90 В, під дією якої протікає струм по колу № 8.
Коло № 8: верхній кінець обмотки IV трансформатора виклику, пружини 8—7 ключа ИВ, пружини 5—4 ключі ИВ, первинна обмотка трансформатора ИКВ, шина И1 (далі як у колах № 6, 7), шина И2, пружины 10—11 ключа ИВ, пружины 13—14 ключа ИВ, нижній кінець обмотки ІІІ трансформатора виклику.
Виклик може бути посланий і по опитному шнуру, для чого ключ ВЕРБ необхідно перевести до відповідного положення і контрольно-викличний ключ КВ в положення “Вызов”; у цьому випадку викличні прилади робочого місця підключаються до ОШ.
Розмова між абонентами
Після відповіді необхідного абонента телефоніст переводить ключ ОВ до середнього положення. При цьому абоненти залишаються сполученими шнуровою парою комутатора, а прилади робочого місця від кола розмови відключаються. Розмовні струми між абонентними телефонними апаратами пройдуть по колу № 9.
Коло № 9: апарат абонента № 1, лінія, деталі блоку БЦВС, пружина 1 гнізда абонентного комплекту № 1, корпус ОШ, пружини 4—5 ключа КВ, пружини 5—4 ключа ОВ, корпус ВШ, пружина 1 гнізда абонентного комплекту № 2, деталі блоку БЦВС, лінія, апарат абонента №2, лінія, літали блоку БЦВС, пружина 4 гнізда абонентного комплекту №2, головки ВШ, пружин 9—10 ключа ОВ, пружин 10—9 ключа КВ, головки ОШ, пружина 4 гнізда абонентного комплекту № 1, деталей блоку БЦВС, лінії, апарат абонента № 1.
Обмотка відбійного клапана ОК шнурової пари включена паралельно колу розмови двох абонентів. Завдяки великому опору обмотки клапана для розмовних струмів відгалуження їх до обмотки клапана буде трохи і на чутності розмови практично не відіб’ється. Затухання, що вноситься комутатором до кола розмови двох абонентів МБ, не перевищує 0,1 неп на частоті 800 Гц.
Для контролю проходження розмови телефоніст переводить контрольно-викличний ключ до положення “Контроль”. При цьому розмовні прилади робочого місця комутатора підключаються паралельно колу розмови двох абонентів через опір R17=10 кОм, яке служить для зменшення затухання, що вноситься приладами робочого місця; коло живлення мікрофона робочого місця залишається розімкненим. Розмовні струми від абонентного телефонного апарату № 1 пройдуть до телефону робочого місця по колу № 10. Телефоніст станції буде слухати розмови абонентів, не заважаючи їм.
Коло № 10: пружини 12—11 ключа КВ, шина П, опір R17=10 кОм, конденсатор С10, гніздо 2 сполучної колодки комутатора, штирок 2 колодки мікротелефонної трубки, телефон, штирок 3 колодки мікротелефонної трубки, гніздо 3 сполучної колодки комутатора, обмотка ІІІ трансформатора Тр2. пружини 21—22 кнопки, шина Т2, пружини 6—7 ключа КВ.
Якщо після закінчення розмови один з абонентів (например, № 1), обертаючи ручку індуктора телефонного апарату, пошле на комутатор сигнал відбою або повторного виклику, індукторний струм пройде по обмотці відбійного клапана ОК шнурової пари. Частина струму відгалузиться по лінії на телефонний апарат другого абонента по колу розмови двох абонентів (коло № 9). Струмопроходження при отриманні відбою або повторного виклику рекомендується прослідити по схемі самостійно.
|
2. |
Робота в різних режимах. |
10 |
З'єднання абонентів комутатора з абонентами станції ЦБ (АТС) здійснюється за допомогою трьох комплектів сполучних ліній (38, 39, 40).
Надходження виклику на комутатор від станції ЦБ (АТС)
Виклик із станції ЦБ (АТС) поступає на викличний клапан сполучної лінії по колу №11.
Коло № 11: станція ЦБ (АТС), сполучна лінія, деталі блоку БЦВС, пружини 7—8 ключа СЛ (сполучної лінії), обмотка викличного клапана, пружини 3—4 гнізда СЛ, конденсатор С29, деталі блоку БЦВС, сполучна лінія, станція ЦБ (АТС).
Викличний клапан спрацьовує, дверці клапана відкриваються, при натиснутому ключі дзвінка дзвонить дзвінок по колу № 2.
Опит абонента ЦБ (АТС)
Під час надходження на комутатор виклику з боку станції ЦБ телефоніст (АТС) вставляє опитний штепсель до гнізда відповідної сполучної лінії, переводить ключ про до положення “Опрос” і опитує станцію ЦБ або абонента АТС, що з'єднався з комутатором по сполучній лінії.
Струмопроходження по схемі при опиті абонента ЦБ (АТС) аналогічно опиту абонента МБ (кола № 3, 4, 5) рекомендується простежити самостійно.
Посилка виклику абоненту МБ, розмова між абонентами МБ і ЦБ (АТС)
Пізнавши при опиті абонента ЦБ номер (АТС) необхідного абонента, телефоніст вставляє викличний штепсель відповідної шнурової пари до абонентного гнізда необхідного абонента комутатора і перемиканням ключа ОВ до положення “Вызов” посилає йому виклик. Виклик абоненту може посилатися від трьох джерел виклику по колах № 6, 7, 8.
Пославши виклик необхідному абоненту, телефоніст переводить ключ ОВ до положення “Опрос”; переконавшись, що розмова почата, телефоніст переводить ключ ОВ в середнє положення й абоненти ведуть розмову по колу, аналогічному колу № 9.
Паралельно колу розмови абонентів МБ і ЦБ (АТС) у шнуровій парі включений відбійний клапан ОК, а в комплекті СЛ — реактивна котушка ВК, але відгалуження розмовного струму до обмотки ОК і РК буде незначним, оскільки вони чинять великий індуктивний опір розмовному струму.
Посилка виклику на станцію ЦБ (АТС)
Посилка виклику на станцію ЦБ (АТС) проводиться шляхом вставляння штепселя до гнізда комплекту сполучної лінії, якщо абонент МБ викликав комутатор і вимагає з'єднання з абонентом ЦБ (АТС). При цьому пружини 5—6 гнізда СЛ замкнуться і сполучна лінія виявиться замкнутою на реактивну котушку РК. Замкнеться коло № 12 постійного струму від центральної батареї, розташованої на станції ЦБ (АТС) (мал. 71).
Коло № 12: плюс батареї 24В станції ЦБ, пружини 2—1 гнізда на комутаторі ЦБ, лінія, затиск Л2, деталі блоку БЦВС, пружини 11 — 10 ключі СЛ, обмотка реактивної котушки, пружини 6—5 гнізда СЛ, пружини 8—7 ключа СЛ, деталі блоку КЦВС, затиск Л1, лінія, обмотка викличного реле станції ЦБ, мінус батареї 24В станції ЦБ. Під дією постійного струму викличне реле спрацьовує і замикає коло живлення викличної лампи комутатора ЦБ, виклик на станції ЦБ прийнятий.
При зв'язку із станцією АТС виклик, посланий при вставлянні штепселя до гнізда СЛ, сприймається викличними приладами і станція АТС посилає на комутатор МБ довгий зумерний сигнал, що сигналізує про готовність АТС до прийому набору номера. Цей сигнал сприймається телефоном робочого місця телефоніста при перемиканні ключа ОВ до положення “Опрос”. Почувши в телефоні робочого місця сигнал готовності АТС до прийому набору номера, телефоніст переводить ключ СЛ до положення НН (номеронабирач) і набирає необхідний номер абонента.
При перекладі ключа СЛ до положення НН пружини 7—8 ключа СЛ розмикаються, а пружини 7—9, 4—3 і 1—2 замикаються, сполучна лінія замикається через імпульсні контакти номеронабирача по колу № 13.
Коло № 13: станція АТС, сполучна лінія, затиск Л1, деталі блоку БЦВС, пружини 7—9 ключа СЛ, фільтр придушення перешкод радіоприйому, імпульсні контакти номеронабирача 1—2, фільтр, пружини 4—3 ключа СЛ, пружини 5—6 гнізда СЛ, обмотка реактивної котушки РК, пружини 10—11 ключа СЛ, деталі блоку БЦВС, затиск Л2, сполучна лінія, станція АТС. Під час набору номера замикаються шунтуючі контакти 3—4 номеронабирача. Завдяки цьому реактивна котушка і прилади робочого місця, підключені до комплекту сполучної лінії, шунтуються накоротко та імпульси струму при роботі номеронабирача не потрапляють до телефону робочого місця. Набір номера відбувається по колу № 14.
Коло № 14: станція АТС., сполучна лінія, затиск Л1, деталі блоку БЦВС, пружини 7—9 ключа СЛ, фільтр, імпульсні контакти 1—2, фільтр, що шунтують контакти 3—4, пружини 2—1 ключа СЛ, деталі блоку БЦВС, затиск Л1, сполучна лінія, станція АТС. Кола 12, 13 і 14 рекомендується показати самостійно на схемі П-194М (мал. 80).
Після набору номера і здійснення з'єднання з абонентом АТС телефоніст комутатора чує сигнал контролю посилки виклику абоненту АТС. Отримавши відповідь абонента АТС, телефоніст комутатора переводить ключ СЛ до середнього положення і, переконавшись, що абоненти розмовляють, переводить ключ ОВ до середнього положення.
Розмова між абонентами буде проходити по колу, аналогічного колу № 9.
Після закінчення розмови між абонентом МБ і абонентом ЦБ сигнал відбою на комутатор поступає тільки з боку МБ.
Якщо шнурова пара довго зайнята або відкрився відбійний клапан, телефоніст повинен перевірити закінчення розмови між абонентами.
При відбої з боку абонента АТС телефоніст почує сигнал “Зайнято” (часті зумерні гудки).
До абонентних комплектів комутатора № 11—20 підключаються радіостанції малої потужності. При необхідності забезпечення дистанційного керування цими станціями з'єднання на комутаторі проводиться звичайною дорогою будь-якою вільною шнуровою парою. Струмопроходження по схемі рекомендується простежити самостійно.
При необхідності забезпечення дистанційного керування радіостанціями середньої потужності (Р-118, Р-103) до розрізу 12-ої шнурової пари включається спеціальна приставка (плата живлення), що складається з батареї БАС-80, реле диференційльного трансформатора і конденсатора (мал.81).
Для забезпечення дистанційного керування, наприклад, радіостанцією Р-118 необхідно опитний штепсель 12-ої шнурової пари вставити до гнізда абонентного комплекту, куди підключений абонент, що замовив дистанційне керування (у абонента повинен бути включений апарат ТАИ-43-Р або ТА-57), викличний штепсель цієї шнурової пари необхідно вставити в гніздо абонентного комплекту, куди підключена сполучна лінія від радіостанції Р-140.
Мал. 81. Дистанційне керування радіостанцією середньої потужності
Для включення радіостанції на передачу абонент натискує розмовний клапан мікротелефонної трубки. При цьому замикається коло № 15 живлення реле приставки.
Коло № 15: вивід “Плюс 80 В” батареї БАС-80, обмотка реле приставки, затиск 2 “Вход Пр”, пружини 10—9 ключа КВ, головка ОШ, пружина 4 гнізда абонентного комплекту, деталей блоку БЦВС, затиску Л2, лінії, замкнутих пружин РК мікротелефонної трубки апарату, дроселя апарату, лінії, затиск Л2, деталі блоку БЦВС, пружина 1 гнізда абонентного комплекту, корпус ОШ, пружини 4—5 ключа КВ, затиск 1 “Вход Пр”, обмотка реле приставки, вивід “Плюс 60 В” батареї (мал. 81).
Унаслідок прикладеної напруги (20В) по обмотці реле потече постійний струм, реле спрацює і своїми контактами замкне коло живлення маніпуляційного реле радіостанції Р-118. Струм потече по колу № 16.
Коло № 16: вивід “Плюс 60 В” батареї БАС-80, контакти реле приставки, середня точка диференціального трансформатора приставки. В середній точці струм розгалужується на дві частини, одна частина струму проходить по колу: середня точка трансформатора, нижня половина обмотки, затиск 3 “Выход Пр”, пружини 10—9 ключа ОВ, головка ВШ, пружина 4 гнізда абонентного комплекту, деталей блоку БЦВС, лінія, затиск Л1, верхня половина обмотки диференціального трансформатора пульта керування радіостанції, середня точка трансформатора; інша частина струму проходить по колу; середня точка трансформатора приставки, верхня половина обмотки, затиск 4 “Выход Пр”, пружини 5—4 ключа ОВ, корпус ВШ, пружина 1 гнізда абонентного комплекту, деталі блоку БЦВС, затиск Л1, лінія, нижня половина обмотки трансформатора радіостанції, середня точка трансформатора. В середній точці трансформатора пульта керування радіостанції обидва струми складаються і далі загальний струм проходить по колу: середня точка трансформатора радіостанції, обмотка маніпуляційного реле, заземлення, мінус батареї БАС-80.
Під дією постійного струму (від напруги 60В БАС-80) маніпуляційне реле спрацьовує і своїми контактами замикає коло передачі радіостанції.
При розмові перед мікрофоном розмовний струм з апарату абонента поступає по лінії на комутатор, по опитному шнуру — на первинну обмотку диференціального трансформатора приставки. В повторній обмотці трансформатора індукується змінна ЕРС, і струм поліції через диференціальний трансформатор пульта керування радіостанції поступає на модулятор радіостанції. При прийомі абонент відпускає клапан і радіостанція включається на прийом.
Необхідно пам'ятати, що замість ОШ не можна використовувати ВШ 12-ої шнурової пари, оскільки в цьому випадку радіостанція з телефонного апарату керуватися не буде.
|
3. |
Випробувальний блок. |
30 |
Випробувальний блок (мал.82) призначений для виконання різних випробувань і вимірювань як у бік лінії (абонента), так і у бік станції (комутатора). Він дозволяє проводити:
Крім того, випробувальний блок забезпечує живленням кола сигналізації блоків БЦВС.
Випробувальний блок (мал. 82) розміщується в каркасі, виготовленому з кутової сталі, і зовні облицьований листовою сталлю. На передній панелі блоку розташовані:
Мал. 82. Випробувальний блок
вимірювальний прилад типу М-358 з подвійною шкалою (оми, вольти); потенціометр для установки стрілки приладу на нуль при використанні його як омметр; трьохгніздова колодка для підключення мікротелефонної трубки; чотиригніздова колодка для підключення випробувального шнура; ключі з гравіюваннями:
— ключ 1 “Л—С” для підключення блоку у бік лінії або станції;
— ключ 2 “Л1- Л2” для вимірювання дводротяної лінії або кожного дроту окремо;
— ключ 3 “Вкл. удл. V бат. зв. — Вкл. микр. V бат. ус.” для включення подовжувача при перевірці чутливості клапанів комутатора, для включення підсилювача при веденні переговорів, для вимірювання напруг батареї дзвінка і підсилювача;
— ключ 4 “V— Ωх1000 — Ωх100” для вимірювання напруг джерел постійного струму і для зміни меж вимірювання шкали омметра;
— ключ 5 “Уст. 0 — Изм.Ω” і для включення приладу при установці нуля і для включення приладу до схеми вимірювання опорів;
— затиски з гравіюванням “Ω/V” для підключення вимірюваних опорів і джерел живлення, при вимірюванні їхніх напруг; затиски Зв для підключення продзвонювальних штепселів; викличний клапан для прийому сигналу виклику збоку, протилежного випробуванню і вимірюванню.
На задній стіні блоку розташовані: затиск для підключення заземлення, два роз'єми для підключення сигнальних кіл блоків БЦВС, відсік для двох батарей ГБ-10-У-1,3 для живлення блоку; відсік закривається відкидною кришкою.
Всередині блоку розміщені: індуктор для посилки виклику; дзвінок постійного струму, використовуваний для перевірки справності провідників електричних кілі для сигналізації при перегоранні термічних котушок у блоках БЦВС; блок підсилювача розмовних струмів.
Випробування у бік абонента і у бік станції проводяться за допомогою розмовно-викличних приладів випробувального блоку. Схема підсилювача аналогічна схемі підсилювача робочого місця телефоніста комутатора. Принципова схема випробувального блоку показана на мал. 83.
Для підготовки випробувального блоку до роботи необхідно зробити наступне.
Підключити дві батареї ГБ-10-У-1,3 до блоку, для чого на задній стінці блоку відкрити відкидну кришку відсіку для двох батарей, вставити джерела живлення, закрити кришкою і загорнути гвинт.
Підключити до затиску “Земля” провідника від заземлення.
Виміряти напругу батарей підсилювача і дзвінка, для чого необхідно:
— ключ № 3 перевести до положення “Вкл. микр. V бат. усил.” і провести відлік показів за шкалою вольт (вимірюється напруга батарей підсилювача):
—ключ № 3 перевести до положення “Вкл. удл. V бат. зв.” і знов провести відлік показів за приладом (вимірюється напруга батареї дзвінка).
Мал. 83. Принципова схема випробувального блоку
Вставити чотириштиркову виделку випробувального шнура до гнізд випробувального блоку відповідно до гравіювання Л1, Л2, С1, С2 і перевірити справність шнура, для чого:
— перевести ключ №1 до положення Л;
— замкнути накоротко штирки двоштиркової виделки з гравіруванням “Лин.”;
— обертати ручку індуктора випробувального блоку; ручка індуктора обертається насилу, зняти коротке, замикання, ручка індуктора обертається легко;
— перевести ключ № 1 до положення С;
— замкнути накоротко штирки двоштиркової виделки з гравіюванням “Ст.” і провести аналогічну перевірку.
Вставити чотириштиркову виделку мікротелефонного шнура до гнізд випробувального блоку і перевірити справність розмовних приладів, для чого:
— ключ № 3 перевести до положення “Вкл. микр.”;
— подути до мікрофона, в телефоні повинен прослуховуватися шерех.
Проконтролювати випробовувану лінію і за відсутності переговорів вийняти чотириштиркову виделку на БЦВС того комплекту, лінію якої необхідно випробовувати, замість неї вставити двоштиркові виделки випробувального шнура до кросирувальних гнізд БЦВС відповідно до гравіювання “Лин.” і “Ст.”.
Після цього приступити до виробництва випробувань і вимірювань. Струмопроходження по схемі випробувального блоку при різних випробуваннях і вимірюваннях рекомендується простежити самостійно.
Випробування і вимірювання у бік лінії (абонента)
При всіх випробуваннях і вимірюваннях у бік абонента ключ № 1 з гравіюванням “С—Л” повинен бути переведений до положення Л.
Для випробування лінії на проходження виклику і розмови необхідно:
а) перевести ключ № 1 до положення ЛI
б) ключ № 2 залишити в середньому положенні;
в) обертати ручку індуктора випробувального блоку; повинен дзвонити дзвінок в апараті абонента і абонент повинен відповісти;
г) перевести ключ № 3 до положення “Вкл. микр.” і переговорити з абонентом.
Дати команду “Пошлите вызов”. Ключ № 1 перевести до положення С, повинні відкритися дверці викличного клапана випробувального блоку (при прийомі виклику від абонента).
Знову перевести ключ № 1 до положення Л і повідомити абоненту про результат прийому від нього виклику.
Якщо виклик і розмову проходять нормально, то лінія справна. Якщо абонент не відповідає, а навантаження на ручці індуктора відчутна, то можливо, що на лінії відбулося коротке замикання або абонент відійшов від апарату.
У цьому випадку необхідно вимірювати опір кола і за наслідками вимірювання зробити висновок.
Якщо абонент не відповідає і навантаження на ручці індуктора нема, то на лінії обрив.
У всіх випадках при виявленні пошкодження негайно висилається лінійний наглядач.
Вимірювання опору лінії можна здійснити:
— при включеному абонентному апараті;
— при відключеному абонентному апараті і замкнутих між собою дротах Л1 і Л2 в абонента.
Для вимірювання опору лінії при включеному апараті абонента необхідно:
а) залишити ключ № 1 у положенні Л;
б) ключі 2 і 3 залишити в середньому положенні;
в) ключ 4 перевести до положення “ΩХ100”;
г) ключ 5 перевести до положення “Уст.0”, обертанням ручки
потенціометра встановити стрілку приладу на нуль; із
д) після установки приладу на нуль перевести ключ 5 у середнє положення, послати виклик абоненту;
е) ключ 3 перевести до положення “Вкл. микр.” і вимагати від абонента “Дать цеп на 1 мин”, після цього ключ 3 повернути середнє положення;
ж) перевести ключ 5 до положення “Изм.”, провести відлік показів приладу, результат помножити на 100.
Відняти з отриманого результату опір дзвінка Rзв=1 кОм і дати оцінку результату вимірювання, для чого .необходимо визначити опір лінії на 1 км і порівняти з нормами для даного кабелю.
Вимірювання опору лінії при відключеному апараті абонента на випробувальному блоці аналогічні попереднім вимірюванням, тільки замість команди “Дати цепь” від абонента необхідно зажадати “Дайте короткое на 1 мин”.
Необхідно мати на увазі, що якщо у абонента включений апарат ТАИ-43-Р або ТА-57, вимірювання опору лінії необхідно проводити при відключеному апараті. Якщо залишити телефонний апарат включеним до лінії і проводити вимірювання лінії з апаратом, то вимірювальне коло виявиться розімкненим за рахунок конденсатора, включеного послідовно з дзвінком апарату.
Для вимірювання опору ізоляції між дротами лінії необхідно:
а) залишити ключ 1 у положенні Л;
б) ключі 2, 3 залишити в середньому положенні;
в) ключ 4 перевести до середнього положення «ΩХ1000»;
г) ключ 5 перевести до положення “Уст. 0”, обертанням ручки потенціометра встановити стрілку приладу на нуль, після цього ключ перевести до середнього положення;
д) обертаючи ручку індуктора на блоці, послати виклик абоненту;
е) ключ 3 перевести до положення “Вкл. микр.” і вимагати від абонента “Дать изоляцию на 1 мин”, після цього ключ 3 повернути до середнього положення;
ж) перевести ключ 5 до положення “Изм.”, провести відлік поділок приладу, результат помножити на 1000.
Дати оцінку результату вимірювання, для чого необхідно визначити опір ізоляції лінії на 1 км і порівняти з нормами для даного кабелю.
Наприклад, при вимірюванні опору ізоляції між дротами прилад показав 50 кому, довжина лінії 10 км, кабель П-275, тоді опір ізоляції на 1 км буде 50х10 = 500 кОм·км. По нормах для кабелю П-275 опір ізоляції повинен бути 5 МОм·км, отже, вимірювана лінія має знижену ізоляцію.
Вимірювання опору ізоляції кожного дроту по відношенню до землі проводиться аналогічно вимірюванню опору ізоляції між дротами. Необхідно додатково перевести ключ 2 до положення Л1 (вимірюється опір ізоляції між дротом Л1 і землею), потім перевести ключ 2 до положення Л2 (вимірюється опір ізоляції між дротом Л2 і землею), провести відлік показів за приладом і дати оцінку результатам вимірювань.
Під час випробувань і вимірювань у бік лінії із станції може бути посланий виклик абоненту, лінія якого випробовується, тоді виклик із станції надійде на викличний клапан випробувального блоку.
Викличний клапан спрацює, дверці клапана відкриються і замкнеться колодзвінка постійного струму, дзвінок буде працювати.
Механік, виконуючий випробування, переводить ключ 1 до положення З, ключ 3 - у положення “Вкл. микр.” і відповідає, що лінія випробовується, знов переводить ключ 1 до положення Л і продовжує випробування у бік лінії.
Випробування і вимірювання у бік станції (комутатора)
При всіх випробовуваннях і вимірюваннях у бік комутатора ключ 1 з гравіюванням Л—С повинен бути переведений до положення С.
Випробування абонентного комплекту комутатора на прийом виклику і проходження розмови
Для випробування абонентного комплекту на прийом виклику і проходження розмови необхідно:
а) ключ 1 перевести до положення С;
б) ключ 2 перевести до середнього положення;
в) ключ 3 перевести до положення “Вкл. микр.”, у цьому випадку включається подовжувач, який вносить затухання до кола посилки виклику в 2 неп;
г) обертати ручку індуктора випробувального блоку, на комутаторі відкриються дверці викличного клапана, телефоніст повинен відповісти;
д) перевести ключ 3 до положення “Вкл. микр.” і переговорити з телефоністом.
Двостороння чутність мови свідчить про справність розмовних кіл.
Під час випробувань і вимірювань у бік станції абонент може послати виклик на комутатор, тоді виклик від абонента надійде на викличний клапан випробувального блоку.
Викличний клапан спрацює, дверці клапана відкриються і буде дзвонити дзвінок постійного струму.
Механік, виконуючий випробування, переводить ключ 1 до положення Л, ключ 3 — до положення “Вкл. микр.” і відповідає абоненту, що лінія випробовується, знов переводить ключ 1 до положення С і продовжує випробування у бік станції.
Для вимірювання омічного опору окремих приладів необхідно:
а) перевести ключ 4 до положення “ΩХ100” або “ΩХ1000” залежно від величини вимірюваного опору; якщо вимірюваний опір менше 20 кОм, то ключ 4 перевести в положення “ΩХ100», якщо більше 20 кОм, то ключ 4 перевести до положення “ΩХ1000”;
б) перевести ключ 5 до положення “Уст. 0” і встановити стрілку приладу на нуль;
в) підключити вимірюваний опір до затисків “Ω/V”;
г) перевести ключ 5 до положення “Изм.” і провести відлік показів приладу.
Для вимірювання напруги джерел постійного струму необхідно:
а) перевести ключ 4 до положення “V”;
б) підключити джерело вимірюваної напруги до затисків “Ω/V”;
в) провести відлік показів за нижньою шкалою приладу.
Для перевірки справності провідників електричних кіл необхідно:
а) підключити до затисків Зв випробувального блоку шнур з щупами і замкнути щупи між собою, дзвінок повинен дзвонити;
б) торкнутися щупами ділянки кола, що перевіряється; якщо ділянка, що перевіряється, справна, то дзвінок постійного струму повинен дзвонити
|
4. |
Особливості схеми та будови комутатора П-194б. |
20 |
Загальний вигляд і комплект комутатора П-194Б показані на мал. 84.
Будова комутатора П-194Б аналогічна будові комутатора П-194М, за винятком наступного: замість блоків БЦВС застосовуються лінійні щити, в яких розміщуються: лінійні затиски, прилади захисту, випробувальні кубла.
Мал. 84. Комплект комутатора П-194Ь.
1 - комутатор: 2 - кожух-сидіння, 3 - лінійні щити ; 4 - випробувальний прилад; 5 - котушки з кабелем ТТВК-5Х2; 6 - ввідні щити; 7 - станційний кабель ТСКВ-10ХЛ
Таких щитів у комплекті чотири, до кожного щита можна включити по 10 дводротяних ліній. Випробувального блоку немає. Комутатору додається випробувальний прилад. До комутатора П-194 не можна підключати радіостанції УКХ діапазону, оскільки в абонентних комплектах не включені діоди. Як викличний прилад робочого місця телефоніста не використовується ГВТ, а ТКВ — релейний струмообертувач, який при роботі створює великі перешкоди радіоприйому, шум і працює менш стійко. Як розмовні прилади робочого місця телефоніста використовується схема телефонного апарату ТАИ-43, змонтована в комутаторі. Вживані ввідні щити великі за вазою і громіздкі. Таким чином, комутатор П-194М є більш досконалиним і випускається замість комутатора П-194.
Схема комутатора П-194 показана на мал. 85. Струмопроходження по схемі комутатора рекомендується розібрати самостійно. Підготовка комутатора до дії і його обслуговування аналогічна виконанню цих же робіт з комутатором П-194М.
III. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА - 5 хв.
1. Підвести підсумок заняття.
2.Відповісти на питання студентів.
3.Дати завдання на самостійну роботу :
а) Вивчити матеріал заняття.